Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/16487/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 10.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2024.
Дата набрання законної сили: 10.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/912/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100050003605

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Оболонський районний суд міста Києва
		м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
		  
		Справа № 756/16487/23
		Провадження № 1-кп/756/912/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 травня 2024 року м. Київ
		Оболонський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100050003605 від 20.10.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Кунья, Куньїнського району, Псковської область, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 
		- 18.10.2023 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		17.10.2023 приблизно о 15 год. 00 хв.  ОСОБА_4 зайшла в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , та в цей час, у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «РУШ», в умовах воєнного стану.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же час і того ж дня, перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , впевнившись, що за її злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, задля власного збагачення, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяла товар з торгівельного прилавку, а саме: конфюм кондиціонер для волосся ArganHair 750 мл, артикул 519704, штрих-код  НОМЕР_1  - 1 одиниця, вартістю 359  грн. 20  коп. (без урахування ПДВ),  конфюм шампунь для волосся ArganHair 750 мл, артикул 519696, штрих-код 8803348030942 - 1 одиниця, вартістю 359  грн. 20  коп. (без урахування ПДВ), IQCode професійна фарба для волосся 9/71 дуже світлий попелясто-коричневий блондин, 100 мл, артикул 632687, штрих-код 206326760008 - 1 одиниця, вартістю 87 грн.20 коп. (без урахування ПДВ) та направилась до виходу з магазину, тримаючи товар в руках.  У подальшому ОСОБА_4  з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
		Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинила ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ №32007740), майнову шкоду на загальну суму 805 грн. 60 коп. (без урахування ПДВ).
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, пояснила, що 17.10.2023 р. вона прийшла в магазин «Єва», взяла там шампунь, кондиціонер для волосся і фарбу для волосся, які вказані в обвинувальному акті, і вийшла з цим товаром з магазину не розрахувавшись, та таким чином викрала вказаний товар. Ці предмети були необхідні їй для професійної діяльності, оскільки вона працювала парикмахеркою, шкодує про вчинене, завдану шкоду потерпілому повністю відшкодувала.
		Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Представник потерпілого TOB «РУШ» у судове засідання не прибув, цивільний позов не заявлений, подав заяву про розгляд справи без його участі.
		З огляду на положення ст. 325 КПК України судом вирішено про можливість проведення судового засідання без участі потерпілого.
		Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження всіх доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись наданими обвинуваченою показаннями, а також документами, які характеризують особу обвинуваченої.
		Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченої необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		При призначенні покарання обвинуваченій, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також особу винуватої та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченою своєї вини, позиції під час розгляду справи, а також добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджено довідкою ТОВ «РУШ» від 14.11.2023 р. При цьому, суд приймає до уваги, що відшкодування шкоди мало місце ще до направлення обвинувального акту до суду, тобто дійсно мало добровільний характер.
		Висновком судово-психіатричного експерта № 1222 підтверджено, що ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, однак за психічним станом могла розуміти значення своїх дій і керувати ними.
		Тому, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, відповідно до обставин цієї справи, суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання, психічний стан здоров`я обвинуваченої, а саме наявність у неї легкої розумової відсталості.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_4 є раніше судимою, однак вчинила цей злочин до постановлення попереднього вироку, за місцем проживання негативної інформації не надано, офіційно не працює, у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 03.09.1987 року з діагнозом: Легка розумова відсталість.
		З урахуванням встановлених судом пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд керуючись статтями 65-67, 69 КК України, знаходить необхідним призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		У постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 року у справі № 760/26543/17, зроблено висновок щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК України: «Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.
		Водночас, у постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі № 199/1496/17, зроблено такий висновок щодо застосування норм права: «Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК».
		Отже, застосування частини 4 ст. 70 КК України, у разі призначення особі покарання за вчинення кримінального правопорушення до попереднього вироку суду, яким особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням, залежить від того, чи призначається особі покарання, яке слід відбувати реально, або ж до особи застосовуються положення ч. 4 ст. 70 КК України та ст. 75 КК України.
		Таким чином, у цій справі підлягає застосуванню положення ч. 4 ст. 70 КК України, з подальшим вирішенням питання про застосування статті 75 КК України до остаточного покарання. 
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, покаранням, призначеним вироком Оболонського районного суду міста Києва від 18.10.2023 р., слід визначити обвинуваченій остаточне покарання. 
		В судовому засіданні прокурор просила суд призначити обвинуваченій покарання із застосуванням статті 75 КК України.
		З урахуванням відсутності у обвинуваченої судимостей на момент вчинення цього кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без відбування нею покарання, а тому до призначеного судом остаточного покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від призначеного покарання з випробуванням на певний строк. 
		Запобіжний захід не застосовувався і клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлено.
		Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винуватою у вчиненні  кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, покаранням, призначеним вироком Оболонського районного суду міста Києва від 18.10.2023 р. призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного їй остаточного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_4 :
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Речові докази:
		- конфюм кондиціонер для волосся ArganHair 750 мл, артикул 519704, штрих-код 8803348030959 - 1 одиниця, вартістю 359 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ), конфюм шампунь для волосся ArganHair 750 мл, артикул 519696, штрих-код 8803348030942 - 1 одиниця, вартістю 359 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ), IQCode професійна фарба для волосся 9/71 дуже світлий попелясто-коричневий блондин, 100 мл, артикул 632687, штрих-код 206326760008 - 1 одиниця, вартістю 87 грн.20 коп. (без урахування ПДВ) - залишити потерпілому ТОВ «РУШ».
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору і направити потерпілому.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...