Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/20771/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 10.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 20.06.2024
Результат оскарження 20.06.2024 Закарпатський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/308/2718/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022078140000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/20771/23
		1-кс/308/2718/24
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 травня 2024 року                                      м. Ужгород
		 
		Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора  ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Богдан, Закарпатської області, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді лісничого Білотисянського лісництва філії «Рахівське лісове дослідне господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (реорганізоване Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство» відповідно до наказу № 844 Держлісагенства України від 28.10.2022), раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12022078140000154, відомості про яке 29.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
		В С Т А Н О В И В:
		До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12022078140000154, відомості про яке 29.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що наказом директора підприємства від 12.07.2022 №83-к ОСОБА_4 переведено на посаду лісничого Білотисянського лісництва філії «Рахівське лісове дослідне господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі Підприємства). 
		У зв`язку із збройною агресією російської федерації та вторгнення її збройних сил на територію України, у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102 ІХ від 24.02.2022 в Україні із 05:30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан. 
		Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на цей час.
		Згідно з Положенням про державну лісову охорону (надалі Положення), затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, лісничий належить до посадових осіб державної лісової охорони, яка відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» має статус правоохоронного органу.
		Відповідно до положень ст. 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.
		Відповідно до статті 90 Кодексу основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, тобто державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.
		Відповідно до положень пунктів 1, 4, 5, 6, 7 та додатків Положення про державну лісову охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, основними завданнями держлісоохорони є: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороби, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.
		До посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, згідно з додатком.
		Держлісоохорона під час організації заходів, спрямованих на усунення порушень лісового законодавства та законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, взаємодіє з правоохоронними органами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та їх об`єднаннями. 
		Під час досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду лісничого, уповноважений на виконання адміністративно-господарських функцій, будучи матеріально-відповідальною, службою особою та відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		У невстановлений точно досудовим розслідуванням день та час, однак у період з 24.02.2022 по 03.08.2022, ОСОБА_4 , працюючи на посаді лісничого Білотисянського лісництва ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» (на цей час «Рахівське лісове дослідне господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України») та будучи службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції як лісова охорона, за попередньою змовою зі своїми підлеглими ОСОБА_7 (майстром лісу) та ОСОБА_8 (майстром лісозаготівель), порушуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, маючи безперешкодний доступ на територію лісового фонду, у тому числі на територію кварталу 27 виділ 2 урочище «Скотарчик» Біло-Тисянського лісництва, де розміщено відпочинковий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь домовився з останніми про заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становишем.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, безоплатне обертання чужого майна на свою користь, ОСОБА_4 за усною домовленістю з ОСОБА_9 прийняв в оперативне управління готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у тому числі і будинок №б/н, що підтверджено отриманням ним від ОСОБА_9 ключів від цього комплексу.
		Крім того, ОСОБА_4 , діючи разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ними в період часу з 24.02.2022 по 03.08.2022 року, але у невстановлений точно досудовим слідством час, використовуючи своє службове становище як лісової охорони, безперешкодно маючи доступ до готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який не має загородженої території, не припиняючи свої злочинні наміри і дії, із житлового будинку № б/н готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власником якого є потерпілий ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно  небезпечних наслідків, з метою незаконного та безоплатного обернення чужого майна на свою користь, шляхом надання вказівок та пропозицій, іншої спонукальної і зобов`язальної інформації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здійснивши вилучення певного майна з будинку готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власником якого є потерпілий ОСОБА_9 , заволодів майном, а саме : генератор марки HONDA EC 5000 K1 GV, 5kwt, бувший у користуванні, ринкова вартість якого, згідно висновку судового експерта становить 37489 гривень; бензокосу марки «ProCraft Т4500 Energy», бувшої у користуванні, ринкова вартість якої згідно висновку судового експерта становить 2693 гривень; бензопилу марки «Husqvarna» моделі «365», бувшої у користуванні, (придбаної на початку 2016 року), ринкова вартість якої згідно висновку судового експерта становить 10671 гривень; бензопилу марки «Husqvarna» моделі «365», бувшої у користуванні, (придбаної на початку 2019 року), ринкова вартість якої згідно висновку судового експерта становить 15366 гривень; 3- х шт. умивальники марки «Villeroy & boch O.Novo», бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 8568 гривень; 6 - шт. електрочайників марки «Braun» моделі «WK 600» («Type 3214»), бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 5722 гривень; телевізор марки «SAMSUNG» моделі «LE40R72B», бувший у користуванні, ринкова вартість якого згідно висновку судового експерта становить 3900 гривень; газову плиту марки «ARDO KA 540», бувшої у користуванні, ринкова вартість якої згідно висновку судового експерта становить 6233 гривень; змішувач умивальника марки «Smart Sant Varna», бувший у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 1289 гривень; два настільні світильники марки «Inspire Poki E14» 40W, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 620,96 гривень; 8-х односпальних матраців марки «Еко 41» розміром 90х200 см, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 10825,58 гривень; 2-х газові балони 50 л, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 3373,50 гривень; 15 шт. комплектів постільної білизни MARCEL 196 із 100% бавовни, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 2850 гривень; 15 шт. подушок, торгової марки «Ірис» розміром 60х60см., пух/перо, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 4147,50 гривень; 12 шт. ліжкових покривал торгової марки «Версаль» (стьобане), розміром 140х200см, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 3844,80 гривень; два електричні бойлери торгової марки «Ariston SG 100» на 100л, бувших у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 2367,60 гривень; двохспальний матрац торгової марки «Usleep Art Bliss» розміром 180х200 см, бувший у користуванні, ринкова вартість яких згідно висновку судового експерта становить 4322,50 гривень.
		Зазначене майно ОСОБА_4 разом з із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ними в період часу з 24.02.2022 по 03.08.2022 року, зловживаючи своїм службовим становищем та протиправно використовуючи повноваження лісової охорони зі злочинною метою, вилучив з будинку готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в урочищі «Скотарчик» Біло-Тисянського лісництвта філії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і розпорядився ним на власний розсуд.
		Незаконне і безоплатне обертання ОСОБА_4 на свою користь майна ОСОБА_9 шляхом зловживання службовим становищем позбавили останнього можливості ним розпоряджатися, що спричинило потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 124 273,44 гривень. 
		За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб. 
		Відносно ОСОБА_4 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом з наказу про призначення на посаду; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допитів свідків; протокол обшуку; іншими документами. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Вручена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182). 
		Слідчий вказує,що підчас досудовогорозслідування встановленонаявність ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а саме ОСОБА_4 може:переховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду,зокрема цепідтверджується тим,що злочин,який інкримінується ОСОБА_4  є тяжкимі передбачаєможливість призначенняпокарання увиді позбавленняволі настрок до8років,що вжесаме пособі можебути підставоюта мотивомдля підозрюваногопереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду.Той факт,що Закарпатськаобласть межуєз РеспублікоюПольщею,Угорщиною,Румунією,Словаччиною даютьпідстави вважати,що ОСОБА_4 ,усвідомлюючи тяжкістьта невідворотністьпокарання завчинення тяжкогозлочину,може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята маєреальні можливостіпокинути територіюУкраїни зцією метою,як ів межахпункту пропускучерез державнийкордон України,так іпоза межамитаких,а такожпереховуватись натериторії України. ОСОБА_4 може впливатина свідківу кримінальномупровадженні.Враховуючи тойфакт,що воснову підозри,та однієюіз підставпритягнення ОСОБА_4 до кримінальноївідповідальності будутьпокази свідків,відповідно єпідстави вважати,що вінможе здійснюватитиск тавплив наостанніх.Це створюєзагрозу тискута підбурюваннявказаних осібдо дачінеправдивих показаньабо відмовивід наданнятаких. Знаходячись наволі, ОСОБА_4  може використати свої зв`язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
		На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 інших більш м`яких видів запобіжних заходів, такі не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. 
		На підставі викладеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богдан, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який працює на посаді лісничого Біло-Тисянського лісництва філії «Рахівське лісове дослідне господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (реорганізоване Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство» відповідно до наказу № 844 Держлісагенства України від 28.10.2022), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та доданих до нього матеріалах кримінального провадження. Повідомив про уникнення отримання підозри ОСОБА_4 , наявність постанови про об`єднання кримінальних проваджень.
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначивши, що запобіжний захід є необґрунтованим, а ризики не підтвердженими. Просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що не доведено вчинення злочину за ч. 4 ст. 191 КК України та застосування саме виняткового запобіжного заходу, такий не ухилявся від досудового розслідування, яке проводилось понад 2 роки, враховуючи проведення обшуку у 2022 році за місцем проживання. Підозрюваний позитивно характеризується за місцем роботи, має стійкі соціальні зв`язки, одружений, має дітей, дружина є особою з інвалідністю, раніше не судимий.
		Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. 
		Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
		Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022078140000154, відомості про яке 29.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.
		01.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб.
		Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
		Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
		Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 
		Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви від 03.08.2022, протокол огляду місця події від 03.08.2022, протоколи допиту потерпілого від 09.08.2022, 08.08.2022, 07.09.2022, протокол огляду від 08.08.2022, копію договору дарування від 10.07.2009, протоколи допиту свідків від 12.08.2022, 08.02.2023, ухвали слідчого судді від 22.08.2022 у справі №305/1546/22, протоколи обшуку від 24.08.2022, протоколи огляду від 05.04.2024, 25.01.2024, постанову про визнання предмету речовим доказом від 05.04.2024, постанову про перекваліфікацію від 29.04.2024, листи ТУ ДБР від 24.04.2024, 01.05.2024 та інші матеріали, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного обмежувального заходу.
		Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
		Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Наявність ризику, передбаченого п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначав слідчий в клопотанні та в судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеними з підстав, наведених ним в клопотанні та під час судового засідання. Існування інших ризиків, про які зазначав прокурор в судовому засіданні не доведено. Зокрема, наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором під час судового засідання та слідчим за змістом клопотання не доведено.
		Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування встановлених ризиків, недоведеність існування інших ризиків, та враховуючи обставини справи, особу підозрюваного, який раніше не судимий, міцність його соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
		Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що сама лише обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
		При цьому, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, є обґрунтовані підстави вважати, що останній може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, слідчий суддя вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, без застосування електронних засобів контролю, оскільки необхідним та достатнім буде саме такий запобіжний захід, та такий на даному етапі кримінального провадження зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. В силу ч. 5 ст. 194 КПК України, та зважаючи на встановлені ризики в судовому засідання, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-2,8, зазначеної норми.
		Відповідно до ч. 1 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Згідно ч. 2 ст.181КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Заперечення сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді, та частково враховані при прийнятті рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
		П О С Т А Н О В И В:
		Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідно до ч. 5ст. 194 КПК Українипокласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Встановити строк дії даної ухвали та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків до 29 червня 2024 року, включно.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Копію ухвали передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 10.05.2024.
		Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
		Закарпатської області                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...