Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/4167/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 10.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/331/234/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080020000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа № 331/4167/23
		Провадження № 1-кп/331/234/2024
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 травня 2024 року                        м. Запоріжжя
		 
		Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у склад колегії суддів:
		головуючого судді                                  ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                ОСОБА_2 ,
		                                                      ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання                ОСОБА_4 ,
		прокурора                                          ОСОБА_5 
		обвинуваченого                                    ОСОБА_6 ,
		захисника                                          ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023080020000025 від 26.01.2023 року, відносно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, українця, громадянина України,має вищуосвіту,одруженого,на утриманні має сина 2020 року народження, офіційно непрацевлаштованого,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 раніше не судимого,
		за обвинуваченняму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 111КК України,
		клопотання прокурорапропродовженнядіїзапобіжногозаходуувигляді триманняпід вартою,клопотання захисникапрозмінузапобіжногозаходу обвинуваченому
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 діб. Прокурор зазначив, що до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину (державна зрада, тобто діянні умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, вчиненому в умовах воєнного стану) з врахуванням даних про його особу, встановлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме передбачені пунктами 1-5. У обґрунтування клопотання звернув увагу на те, що на даний момент судове слідство триває, свідки по справі не допитані, письмові докази по справі не досліджено в повному обсязі, таким чином ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не минули, а будь-який інший запобіжний захід не зможе гарантувати належної поведінки обвинуваченого. Додатково посилається на норми ч. 6 ст. 176 КПК України щодо особливостей застосування запобіжного заходу до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України у період дії воєнного стану, через що ймовірність ризиків є неймовірно високою. Також зазначив, що зібраними доказами стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри, яка пред`явлена обвинуваченому.
		Захисник адвокат ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала про наявність можливості застосування запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави. Додатково зазначила, що на разі судами призначається застава, яка альтернатива застосованому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
		Окрім того, адвокат заявила клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому, в обґрунтування якого зазначила, що обвинувачення, викладене у обвинувальному акті є надуманим та штучно збільшеним, спростовується доказами, здобутими під час досудового розслідування. Обставини, викладені у обвинувальному акті повинні бути кваліфіковані за ч.4 ст. 111-1 КК України, що не є особливо тяжким злочином, а тому допускало б застосування іншого запобіжного заходу. Щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на які посилається прокурор, зазначила, що наявність ризику переховування спростовується міцними соціальними зв`язками обвинуваченого, тим фактом що він тривалий час після залишення ТОТ проживав із своєю сім`єю, проходив фільтраційні заходи, пов`язані із переміщенням на підконтрольну територію. Спростовуючи можливість знищення інших, вказала на завершення стадії збирання доказів стороною обвинувачення. Додатково вказала, що фактів тиску на свідків за увесь час досудового розслідування підтверджено не було, і спростовувалося самими свідками під час їх допиту. Адвокат вказала, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою, за якою він орендує квартиру (що знаходиться на території Олександрівського району м. Запоріжжя), разом із носінням електронного засобу контролю, повністю унеможливить вчинення нового кримінального правопорушення, в разі, якщо у сторони обвинувачення є підстави вважати, що таке може мати місце. Додатково звернула увагу на численні порушення під час проведення обшуку та при затриманні ОСОБА_6 під час досудового розслідування, не забезпечення слідчим права на захист, а також надуманість підстав самого затримання. Також додатково звернула увагу на досліджену дактилоскопічну експертизу та допит експерта, які можуть свідчити про те що частина досліджених доказів є неналежним і недопустимими. 
		Під час вирішення питання щодо продовження строку запобіжного заходу просила врахувати неправильність кваліфікації та порушення права на захист під час проведення слідчих дій.
		Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, з підстав викладених у ньому. Додаткових пояснень не надав.
		Колегія суддів вислухавши думкуучасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2023 року (провадження № 1-кс/333/431/23) до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1ст. 177 КПК України. В подальшому в ході досудового розслідування строк запобіжного заходу неодноразово продовжувався. 
		В підготовчому судовому засіданні за результатами розгляду клопотання прокурора, обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений на стадії судового розгляду.
		Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. 
		Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності зазначених уст.177 КПКризиків, зобов`язаний оцінити та врахувати й передбаченіст.178 КПКобставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
		Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано тим, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
		Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
		При цьому,КПК Українине вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.
		Оцінюючи ризик переховування від суду, суд звертає увагу на суворість передбаченого покарання (довічне позбавлення волі), що є суттєвим елементом що підвищує вказаний ризик, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого, можуть бути враховані як стримуючий фактор від ризику переховування, однак суд не може ігнорувати той факт, що ОСОБА_6 перебуваючи на ТОТ не проживав зі своєю родиною, тому навіть із урахуванням наявності стійких соціальних відносин, ризик переховування є високим.
		Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 111 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , в умовах запровадження в Україні воєнного стану має досить високий ступінь суспільної небезпеки. 
		Ризик протиправного впливу на свідків суд вважає високим, з огляду на те, що на даній стадії судового розгляду, допит осіб безпосередньо судом лише розпочався. Більш того, сам характер інкримінованого злочину та місце його вчинення (яке на даний момент знаходиться поза ефективним контролем державної влади) дають підстави вважати, що саме покази свідків є важливим джерелом доказування, про що відомо і стороні захисту. Посилання захисника обвинуваченого на той факт, що свідки, допитані у судовому підтвердили, що тиску на них не було, не можу виключати наявність цього ризику.
		Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки для уникнення кримінальної відповідальності (враховуючи суворість санкції), обвинувачений може продовжити співпрацю із окупаційною адміністрацією та представниками держави агресора.
		Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення колегія суддів також вважає високим, у зв`язку із тим, що місце вчинення інкримінованого злочину знаходиться на окупованій території, слідчі дії направлені на збирання доказів на місці вчинення кримінального правопорушення не проведені, що дає змогу знищити докази ймовірної злочинної діяльності.
		Крім того, порушення кримінального процесуального закону, на які посилається захисник у обґрунтування суттєвого зменшення ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, та врахованих під час обрання запобіжного заходу, будуть предметом дослідження суду під час ухвалення вироку у справі. 
		Більш того, питання кваліфікації інкримінованого злочину також не може бути предметом розгляду суду під час вирішення питання щодо продовження чи зміни застосованого запобіжного заходу.
		Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.
		Вищезазначені обставини на переконання суду є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу утриманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .. Зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
		Доводи захисника про те, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК Українита у клопотанні не наведено жодних доказів на їх підтвердженні, колегія суддів вважає безпідставними оскільки у клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1ст. 177 КПК України.
		На переконання колегії суддів розглядаючи клопотання захисника про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. 
		Наявність цивільної дружини та дитини колегія суддів не може розцінювати вагомим чинником запобігання можливої втечі від правосуддя та зміни запобіжного заходу.
		Більш того, кримінальним процесуальним законом визначені особливості застосування запобіжного заходу у період дії воєнного стану. 
		Колегія суддів враховує і той факт, що у відповідності до ч. 6ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-2,260,261,437-442 КК України, за наявність ризиків, зазначених уст. 177 КК України, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті - тримання під вартою.
		На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
		Відповідно до ч.4ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Колегія суддів, при постановленні даної ухвали, керуючись ч.4ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178 КПК України, про які зазначено вище, характер та ступінь ризиків, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 111 КК України, тобто державна зрада, у період дії воєнного стану.
		Керуючись 178,179,194,217,334 КПК Україниколегія суддів, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6  задовольнити.
		Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб.
		Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 07 липня 2024 року включно.
		Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу  залишити без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Повний текст ухвали буде оголошений 10 травня 2024 року о 12 год. 50 хв.
		 
		Головуючий суддя:                                  ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                           ОСОБА_2 
		 
		                                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...