Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/14414/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 11.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 11.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/521/1285/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080030000032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 521/14414/23
		 
		                            Пр-ня по справі № 1кп/521/1285/24 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		м. Одеса, Україна
		10 травня 2024 року 
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі: 
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 62023080030000032 від 06.02.2023 року, у відношенні:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Скадовськ, Херсонської області, який має середню-спеціальну освіту (механік, механізатор), не одружений, спільно проживає з ОСОБА_4 , на час подій що інкримінуються проходив військову службу за мобілізацією  молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), солдата, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. 
		 
		   Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
		   з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 
		   з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		   
		   1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, знаходячись на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, мотивуючи це небажанням виконувати обов`язки військової служби та приймати участь у бойових діях, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, 19 січня 2023 року не з`явився вчасно до місця тимчасової дислокації відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований у АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах воєнного стану1, та ухилився від проходження військової служби до 22 травня 2023 року. 
		   1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК, за кваліфікуючими ознаками: нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
		 
		   2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Показав, що дійсно не з`явився на військову службу вчасно, за наступних обставин. 22 березня 2022 року його призвали за мобілізацією проходити військову службу. Проходив службу в різних регіонах  в Миколаївській області в районі Баштанки, далі в Херсонській області в селищі ОСОБА_6 . Під час служби він захворів гайморитом, в зв`язку з чим у грудні 2022 року його відправили на лікування в м. Одесу. Проходив лікування в МКЛ № 1 м. Одеси. Під час лікування дізнався, що його мати захворіла на тяжку хворобу (рак). Він вирішив самовільно поїхати до матері у село, оскільки їй необхідна була допомога. Поїхав без дозволу командира військової частини. Після цього дізнався, що його розшукують військова служба правопорядку та прокуратура. 22 травня 2023 року за ним приїхала військова служба правопорядку та затримала його. Три місяці він знаходився в ОСІ, після цього його засудили. В теперішній час він у скоєному розкаюється.
		   Разом з тим, під час судових дебатів, після промови прокурора ОСОБА_3 повідомив, що не бажає продовжувати військову службу, оскільки боїться воювати і просить відпустити його до мами. Тільки у зв`язку із вказаною правовою позицію, суд відновив судовий розгляд для з`ясування справжніх думок та намірів обвинуваченого щодо подальшого проходження служби. Аналіз такій позиції, судом буде надано нижче у вироку суду.
		   2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 правопорушень, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
		 
		   3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		   3.1.Обставин які пом`якшують покарання під час судового розгляду не встановлено.
		   3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду також не встановлено.
		 
		   4.Мотиви призначення покарання.    
		   4.1.Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання суд враховує як зміст кримінального правопорушення так і його наслідки для суспільства і держави. Окрім того, судом враховується особа обвинуваченого, його вік, характер, мотиви та обставин вчиненого правопорушення. 
		   4.2.Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 33 років. Народився і виріс в м. Скадовськ Херсонської області. Отримав середню  спеціальну освіту за спеціальністю механік, механізатор. Перед мобілізацією та в теперішній час працює у сільському господарстві трактористом. Не одружений, однак спільно проживає з ОСОБА_4 22 березня 2022 року був мобілізований для проходження військової служби. Зареєстрований та проживає у  АДРЕСА_1 . Раніше не судимий. В його сім`ї ніхто не притягувався до кримінальної відповідальності. 
		   4.3.Показав, що батько помер. ОСОБА_7 проживала сама до початку широкомасштабного вторгнення у АДРЕСА_3 . У нього є брат 1986 року народження та сестра 1988 року народження, які залишились на окупованій території. Чому не виїхали він не знає. Чим вони в теперішній час займаються також не знає. 
		   4.4.Щодо матері показав, що вона проходила лікування в онкологічній лікарні в Тернопільській області протягом півроку. В теперішній час стан її здоров`я легше, однак однією рукою вона не може ще достатньо рухати. 
		   4.5. ОСОБА_3 не зміг розумно пояснити, чому він вважав, що має право порушити дисциплінарний статут та закон «Про військовий обов`язок і військову службу»? Чому після того, як провідав матір, він не повернувся на військову службу, а ще тривалий час (майже пів року) не з`являвся на службу? Чому не попередив командира про такий стан речей?
		   4.6.Загалом оцінюючи покази ОСОБА_3 суд зазначає, що обвинувачений обмежений у сприйнятті світу, подій життя та відносин між людьми. Власні бажання і хотіння він ставить на перший план і виконуючи їх не турбується про наслідки. Він не приділяє значення ані умовам життя навколо себе ані характеру дій інших, що можуть мати вплив на якість життя громади у майбутньому. Відповідно складається враження, що він має обмежену здатність до аналізу будь-яких подій життя і їх наслідків для сторонніх осіб. Передаючи картину подій, що з ним відбулась він оперує словами і символами, які описують настільки загальну картину подій, що не можливо зрозуміти ані логічного взаємозв`язку ані послідовності обставин, що відбулись з ним та іншими людьми поряд з обвинуваченим. Такий виклад можливо охарактеризувати як беззмістовне dictum de omni et nullo (сказано про все і ні про що). 
		   4.7.Логіку ОСОБА_3 дуже важко зрозуміти. Знаючи всі можливі негативні наслідки від порушення закону, у випадку не з`явлення на військову службу, ОСОБА_3 допускає таке порушення, пояснюючи це допомогою матері. Натомість в теперішній час розуміючи, що має нести кримінальну відповідальність, намагається використати хворобу матері, як підставу для не притягнення до кримінальної відповідальності. 
		   4.8.Розумно пояснити, в чому саме полягала допомога матері, яка хвора на тяжке захворювання, які саме дії ним вчинялись задля благополуччя матері  обвинувачений ОСОБА_3 не зміг.
		   4.9.Згідно характеристики на солдата ОСОБА_3 , яка видана начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) встановлено, що ОСОБА_3 до виконання службових обов`язків відноситься поверхнево, на зауваження реагує не завжди адекватно. Службові відносини з військовослужбовцями в колективі будує конструктивно, до конфліктів не схильний. В оперативно  службовій діяльності розумної ініціативи не проявляв. Вольові якості розвинуті на низькому рівні. Почуття особистої відповідальності за виконання покладених на нього обов`язків розвинуте задовільно. Працездатність та витривалість на достатньому рівні. Зброю та озброєння знає поверхнево. Скарг на стан здоров`я не має. Фізичні навантаження переносить добре. Не завжди здатний вирішувати завдання, що потребують організаційних здібностей, не проявляє розумну ініціативу. 
		   4.10.Вказана характеристика, враховуючи покази обвинуваченого у суді, показує що ОСОБА_3 не справляється із поставленими військовими завданнями і спрощено відноситься до проходження військової служби оскільки не розуміє сам зміст такої служби, її мети і завдань. 
		   4.11.Даючи оцінку правовій позиції обвинуваченого та тому факту, що він під час розгляду провадження двічі змінив свої думки, щодо подальших намірів проходження служби, суд зазначає наступне. Саме завдяки такій невизначеності, саме завдяки такій малодушності і безпринципності можливо втратити індивідуальну свободу всієї нації. Мова іде в тому числі про власний борг перед державою Україна та народом України - кожного громадянина. 
		   4.12.Судом неодноразово проводились думки щодо необхідності захисту батьківщини, що є не тільки обов`язком в силу правового закону але й перш за все боргом кожної свідомої людини2. Однак ОСОБА_3 очевидно не розуміє ані змісту своїх дій, ані суспільної небезпеки від нез`явлення вчасно на військову службу на майбутнє. Такий приклад, негативно впливає як на існуючи відносини між громадою та державою так і на окрему людину, яка може оцінити такі дії, як призив до ітераційної поведінки.
		   4.13.Даючи оцінку діям обвинуваченого, суд враховує, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка не тільки покладає на будь-яку особу певні обов`язки, які не притаманні звичайні професії (діяльності) але й створює такі обмеження та обтяження, які є необхідними для самого змісту такої служби, оскільки виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності не можливо було б здійснити у інший спосіб та порядок.
		   4.14.Головною відмінністю будь-якої військової служби від звичайної діяльності є беззаперечне виконання наказів командирів та поважання бойових і військових традицій. 
		   4.15. ОСОБА_3 проходячи службу за мобілізацією взяв на себе виконання певних військових обов`язків та повинен був розуміти які юридичні наслідки можуть бути застосовані до нього у випадку невиконання або неналежного виконання положень Статутів та нормативних Актів, що регулюють проходження військової служби. Очевидно, що дії ОСОБА_3 , пов`язані із нез`явленням вчасно на службу без поважних причин, не можна пояснити і будь-якими моральними принципами, оскільки людина повинна вчиняти так, щоб причина, привід, за яким він робить той чи інший вчинок, могли бути оголошені загальним моральним принципом.
		   4.16.На думку суду, відсутність належної освіти і виховання і як наслідок відсутність загальновідомих соціальних цінностей, на думку суду привели обвинуваченого до скоєння вказаного правопорушення. Окрім того, є очевидним вплив на ОСОБА_3 та його світогляд атмосфери в якій він виріс, соціального середовища, які не сприяли виховуванню основних чеснот (розсудливості, мужності, справедливості, помірності, патріотизму), які в тому числі є необхідними для військової служби.
		   4.17.Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв`язане з позбавленням волі.    
		4.18.Суд не знаходить підстав для застосування у відношенні ОСОБА_3 положень ст. ст. 75, 69 КК, оскільки сам зміст дій обвинуваченого, грубе нехтування вимогами військової служби у період воєнного стану, а також висловлювання обвинуваченого, які більше нагадують бажання ухилитись від військової служби аніж отримати справедливу сатисфакцію за порушене право, показують справжнє обличчя обвинуваченого. Боягузтво  не порок, а стан свідомості людини у певний проміжок часу, а тому воно не може бути об`єктом докорів, осуду або остракізму. Це характеристика поведінки людини, яка через страх або будь-які фобії не здатна до вчинення певних дій. Боятись природньо і як стверджують сучасні герої на Сході України, бояться всі але все одно, беруться до справи і виконують свій борг заради майбутнього всієї країни. Тобто боятись не соромно, однак соромно прикриваючись таким станом обманювати та маніпулювати, задля досягнення власних малодушних цілей. Суд дуже критично оцінює поведінку обвинуваченого у суді і вважає, що він не є щирою людиною, яка правдиво викладає свої думки. Відповідно покарання у даному випадку відповідає загальній характеристиці ОСОБА_3 , як особи, яка бажає ухилитись від виконання покладених на нього законом і моральним боргом обов`язків із захисту держави.
		 
		   5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		   5.1.Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з наступного.
		   5.2.Суд враховує, що після ухвалення вироку, обвинувачений ОСОБА_3 юридично вважається особою невинною, в понятті презумпції невинуватості, допоки вирок суду не набрав законної сили. Суд не позбавляє обвинуваченого думки і права на оскарження даного судового рішення. Натомість вважає, за необхідне, при реалізації судової влади на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 534 КПК, імперативно застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу  тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту у залі судового засідання. 
		   5.3.Застосування такого заходу до обвинуваченого у даному провадженні є гарантією виконання вироку суду в частині відбуття досить суворого покарання. 
		   5.4.Така думка суду випливає в тому числі зі строку покарання (який є достатньо великим) у вигляді позбавлення волі і є таким, що може призвести навіть саму сміливу людину до малодушності у вигляді переховування від правосуддя і відбуття призначеного судом покарання. 
		   5.5.Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд допускає в цій частині негайне виконання вироку.
		   5.6.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
		 
		   РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		   1.1.Визнати ОСОБА_3 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		   1.2.Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі, обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.
		   1.3.До набрання вироком суду законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		   1.4.Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_3 негайно у залі суду. 
		   1.5.Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування і судового розгляду, а саме з 22.05.2023 року по 04.09.2023 року та з дня затримання за вказаним вироком у залі суду з 10.05.2024 року по день набрання законної сили вироком суду.
		   1.6.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		   1.7.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   1.8.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		   1.9.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		        С У Д Д Я: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		[1] Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року та Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 06.02.2023 року на строк 90 діб.
		[2]Вирок Малиновського р/с м. Одеси від 11.12.2023 року, Справа № 521/8492/23, Провадження № 1кп/521/1357/3.
		 
		 
		 
		 
		 
		1 Правовий режим воєнний стан введений в Україні на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року та неодноразово продовжений в Україні, останній раз на момент події Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 06.02.2023 року на строк 90 діб. 
		2 Вирок Малиновського р/с м. Одеси від 11.12.2023 року, Справа № 521/8492/23, Провадження № 1кп/521/1357/3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...