Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/18053/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 11.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/523/51/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015160000000406

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/18053/15-к
		Провадження №1-кп/523/51/24
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		07.05.2024 року 
		Суворовський районний суд м.Одеси під головуванням головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілого - ОСОБА_12 , обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №42015160000000406 за звинуваченням:
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Одеса, освіта вища, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працював на посаді оперуповноваженого СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, раніше не судимого, 
		у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.309 ч.1, ст.368 ч.3, ст.345 ч.2 КК України
		ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, українця, уродженця м.Одеси, освіта вища юридична, одруженого, на утримані маючого двох малолітніх дітей - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працював на посаді старшого оперуповноваженого СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, раніше не судимого, 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015160000000406 від 04.07.2015 року органом досудового розслідування, ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.309 ч.1 ст.368 ч.3, ст.345 ч.2 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Органом досудового розслідування установлено, що наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №693 о/с від 30.09.2014 ОСОБА_13 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
		У своїй службовій діяльності ОСОБА_13 повинен був керуватися Конституцією України, Європейською Конвенцією «Про захист прав людини і основні свободи» (далі Європейська Конвенція), Законами України «Про міліцію», «Про оперативно - розшукову діяльність», нормативними актами, наказами МВС України та Кримінального процесуального Кодексу України.
		Так, відповідно до ст.ст.3, 5, 8 Європейської Конвенції, ніхто не може бути підданий катуванню, нелюдському, або такому, що принижує гідність поводженню і покаранню; кожен має право на свободу та особисту недоторканність, на повагу до його приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції.
		Згідно зі ст.ст.3, 8, 28-30 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; в Україні визнається і діє принцип верховенства права; ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		У відповідності до ст.ст.3 і 4 Закону України «Про міліцію», діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи і соціальної справедливості.
		Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, Закон України «Про міліцію», нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини та інші законодавчі акти України. Згідно вимог ст.2 Закону України «Про міліцію», в обов`язки ОСОБА_13 входило забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів, попередження і припинення правопорушень, виявлення і розкриття злочинів.
		Відповідно до ст.2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
		Проте, ОСОБА_13 , нехтуючи покладеними на нього обов`язками працівника правоохоронного органу, реально усвідомлюючи кримінально-карані наслідки скоєння ним кримінального правопорушення, замість боротьби зі злочинністю, попередження її та профілактики, грубо порушив положення Конституції України, Європейської Конвенції, Закону України «Про міліцію», КПК України та дану ними Присягу працівника органів внутрішніх справ України, згідно з якою зобов`язалися захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права, та свободи громадян, - сам скоїв низку навмисних кримінальних правопорушень за викладених нижче обставин.
		Так, у ході досудового розслідування встановлено, що оперуповноважений СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_13 , вступив у злочинну змову зі старшим оперуповноваженим СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_14 та невстановленою особою з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		Так, 04.07.2015 приблизно о 17 годині, ОСОБА_13 , перебуваючи в автомобілі «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 , по вул.Дніпропетровська дорога, 25-а у м.Одеса, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 вимагав та отримав від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 04.07.2015 складає 42 032 грн. за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		Вказані умисні дії ОСОБА_13 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується за ч.3 ст.368 КК України в тому, що перебуваючи на посаді оперуповноваженого СКМСД Суворовського РВ ОМУ ТУ МВС України в Одеській області, вступив у злочинну змову з старшим оперуповноваженим СКМСД Суворовського РВ ОМУ ТУ МВС України в Одеській області ОСОБА_14 та невстановленою особою з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, за невжиття заходів щодо затримання останнього. 04.07.2015 приблизно о 17 годині, ОСОБА_13 , перебуваючи в автомобілі «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 , по вул.Дніпропетровська дорога, 25 а у м.Одеса, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , вимагав та отримав від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 04.07.2015 складає 42 032 грн. за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		Крім того, ОСОБА_13 , 04.07.2015 року, близько 17 год. 20 хв., знаходячись в автомобілі марки «Шкода-Фабия», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Дніпропетровська дорога, 25-а у м.Одесі, одразу після вчинення тяжкого злочину - одержання за попередньою змовою з ОСОБА_14 від ОСОБА_19 , який знаходився у розшуку, неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, що по курсу Нацбанку України складає 42 032 грн. за невжиття заходів щодо затримання останнього, побачивши, що їх незаконну діяльність викрито та їх намагаються затримати працівники УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою уникнення від затримання, ОСОБА_13 , керуючи автомобілем марки «Шкода-Фабия», реєстраційний номер НОМЕР_1 , там же по вул.Дніпропетровська дорога, 25-а у м.Одесі, діючи умисно, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, скоїв наїзд зазначеним автомобілем на заступника начальника УВБ в Одеській області ДВБ МВС України полковника міліції ОСОБА_12 , який знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, за результатами якого заподіяв останньому тілесні ушкодження легкого ступені тяжкості у вигляді забиття стегна правої ноги, після чого з місця події заховався.
		Вказані умисні дії ОСОБА_13 кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується за ч.2 ст.345 КК України в тому, що з метою уникнення від затримання, керуючи автомобілем марки «Шкода-Фабия», реєстраційний номер НОМЕР_1 , там же по вул.Дніпропетровська дорога, 25-а у м.Одесі, діючи умисно, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у в зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, скоїв наїзд зазначеним автомобілем на заступника начальника УВБ в Одеській області ДВБ МВС України полковника міліції ОСОБА_12 , який знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, за результатами якого заподіяв останньому тілесні ушкодження легкого ступені тяжкості у вигляді забиття стегна правої ноги, після чого з місця події заховався.
		Крім того, під час огляду транспортного засобу ОСОБА_13 , а саме автомобіля Шкода Фабія, державний номер НОМЕР_1 , у вказаному автомобілі виявлено та вилучено паперовий згорток білого кольору з щіпкою насіння рослини сіро-зеленого кольору, папіросу з надписом «Біломорканал» Петербург, з тютюном характерного зеленого кольору, рушник та поліетиленовий пакет (канцелярський файл) з сухою трав`янистою речовиною рослинного походження, зеленого кольору.
		Відповідно до висновку експерта №976 від 05.07.2015, у паперовому згортку білого кольору, з щіпкою насіння рослини сіро-зеленого кольору перебуває насіння масою 0,37г. належить рослині роду коноплі, у папіросі з надписом «Біломорканал» Петербург, з тютюном характерного зеленого кольору наявний вміст канабісу, масою у висушеному стані 0,48 гр., у поліетиленовому пакеті (канцелярський файл) з сухою трав`янистою речовиною рослинного походження, зеленого кольору (відповідно до висновку експерта №976 від 05.07.2015 - канабіс, масою у висушеному стані 107,42 гр.
		Таким чином, ОСОБА_13 , у невстановленому слідством місці, в період до 17 год., 04.07.2015 року, незаконно придбав без мети збуту у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в висушеному стані, відповідно до висновку експерта №976 від 05.07.2015 року, становить у сукупності 107, 9 гр.
		Зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, ОСОБА_13 незаконно зберігав і перевозив без мети збуту у м.Одесі в автомобілі марки «Шкода-Фабия», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у період до 17 год. 30 хв. 04.07.2015 року та був вилучений у нього під час проведення слідчої дії по АДРЕСА_3 .
		Вказані умисні дії ОСОБА_13 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
		Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується за ч.1 ст.309 КК України в тому, що у невстановленому слідством місці, в період до 17 год., 04.07.2015 року, незаконно придбав без мети збуту у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в висушеному стані, відповідно до висновку експерта № 976 від 05.07.2015 року, становить у сукупності 107, 9 гр.
		Зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, ОСОБА_13 незаконно зберігав і перевозив без мети збуту у м.Одесі в автомобілі марки «Шкода-Фабия», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у період до 17 год. 30 хв. 04.07.2015 року та був вилучений у нього під час проведення слідчої дії по АДРЕСА_3 .
		За сукупністю ОСОБА_13 обвинувачується за ч.1 ст.309, ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України.
		За результатами досудового розслідування кримінального провадження стороною обвинувачення ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		У відповідності до обвинувального акту, досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 693 о/с від 30.09.2014 ОСОБА_14 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
		У своїй службовій діяльності ОСОБА_14 повинен був керуватися Конституцією України, Європейською Конвенцією «Про захист прав людини і основні свободи» (далі Європейська Конвенція), Законами України «Про міліцію», «Про оперативно - розшукову діяльність», нормативними актами, наказами МВС України та Кримінального процесуального Кодексу України.
		Так, відповідно до ст.ст.3, 5, 8 Європейської Конвенції, ніхто не може бути підданий катуванню, нелюдському, або такому, що принижує гідність поводженню і покаранню; кожен має право на свободу та особисту недоторканність, на повагу до його приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції.
		Згідно зі ст.ст.3, 8, 28-30 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; в Україні визнається і діє принцип верховенства права; ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		У відповідності до ст.ст.3 і 4 Закону України «Про міліцію», діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи і соціальної справедливості.
		Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, Закон України «Про міліцію», нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини та інші законодавчі акти України. Згідно вимог ст.2 Закону України «Про міліцію», в обов`язки ОСОБА_13 входило забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів, попередження і припинення правопорушень, виявлення і розкриття злочинів.
		Відповідно до ст.2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
		Проте, ОСОБА_20 , нехтуючи покладеними на нього обов`язками працівника правоохоронного органу, реально усвідомлюючи кримінально-карані наслідки скоєння ним кримінального правопорушення, замість боротьби зі злочинністю, попередження її та профілактики, грубо порушив положення Конституції України, Європейської Конвенції, Закону України «Про міліцію», КПК України та дану ними Присягу працівника органів внутрішніх справ України, згідно з якою зобов`язалися захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права, та свободи громадян, - сам скоїв навмисне кримінальне правопорушення за викладених нижче обставин.
		Так, у ході досудового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_20 вступив у злочинну змову з оперуповноваженим СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_13 та невстановленою особою з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		Так, 04.07.2015 приблизно о 17 годині, ОСОБА_20 , перебуваючи в автомобілі «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 , по вул.Дніпропетровська дорога, 25-а у м.Одеса, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 вимагав та отримав від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 04.07.2015 складає 42 032 грн. за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		Вказані умисні дії ОСОБА_20 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Таким чином, ОСОБА_20 обвинувачується за ч.3 ст.368 КК України в тому, що перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого СКМСД Суворовського РВ ОМУ ТУ МВС України в Одеській області, вступив у злочинну змову з оперуповноваженим СКМСД Суворовського РВ ОМУ ТУ МВС України в Одеській області ОСОБА_13 та невстановленою особою з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, за невжиття заходів щодо затримання останнього. 
		04.07.2015 приблизно о 17 годині, ОСОБА_20 , перебуваючи в автомобілі «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 , по АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , вимагав та отримав від ОСОБА_19 , який перебував у розшуку, неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 04.07.2015 складає 42 032 грн. за невжиття заходів щодо затримання останнього. 
		На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_20 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Позиція сторони захисту: в ході судового розгляду, аналізуючи всі докази, які були надані стороною обвинувачення, захист зробив висновок, що обвинувачення відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не обґрунтоване та не підтверджується наявними в справі належними та допустимими доказами.
		Сторона захисту в даній кримінальній справі вказує на численні порушення норм КПК України допущені слідчим, прокурором та оперативними працівниками, в тому числі і під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, наголошуючи, що ряд доказів під час досудового розслідування кримінального провадження №42015160000000406 від 04.07.2015 року слідчим та прокурором отримані не в порядку передбаченому положеннями КПК України, тобто незаконним шляхом та у відповідності до ч.3 ст.17 КПК України обвинувачення на них ґрунтуватися не може.
		На вказані обставини наголошено в п.3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, коли на підставі аналізу положення ч.3 ст.62 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).
		Сторона захисту наголошувала, що обвинувачення не зазначило, чи були в наявності відкриті погрози та в чому полягали ці погрози, чи було створення реальних умов, що не залишили ОСОБА_19 вибору як лише дати таку неправомірну вигоду, у чому законність прав та інтересів, які ОСОБА_19 захищав шляхом давання неправомірної вигоди, та чи він був зацікавлений у такій неправомірній поведінці службової особи. Просте згадування в тексті обвинувального акту про наявність «вимагання неправомірної вигоди» без зазначення її ознак не дає змогу обвинувачувати в цьому ОСОБА_21 та ОСОБА_14 , що порушує вимоги ч.1 ст.337 КПК України, в частині того, що судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, та реалізацію права на захист передбаченого п.1 ч.3 ст.42 КПК України в тій частині, що обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.
		Також сторона захисту вказує на істототне порушення а саме підробку протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оскільки такий протокл від 04.07.2015 року, був складений лише через 18 днів після закінчення такої процесуальної дії.
		Будучи допитаними в залі судового засідання обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_22 , повідомили, що вони неправомірну вигоду від ОСОБА_23 не вимагали та не отримували. Будучи співробітниками міліції, вони разом з ОСОБА_24 спілкувалися з заявником, який пообіцяв надати інформацію про осіб, що скоюють відкриті викрадення майна громадян в районі Лузанівки в м.Одесі. Здійснивши перевірку за базами даних МВС, вони впевнились, що ОСОБА_19 в розшуку не перебуває. Після чергової зустрічі з останнім 04.07.2015 року вони були переслідувані невідомими їм особами у цивільному одязі без жодних ознак належності до правоохоронних органів та затримані і лише після затримання дізналися, що то були співробітники УМВС Одеської області. Також обвинувачені повідомили, що вилучені в автомобілі предмети їм не належать, особисто при огляді вони не були присутні, під час затримання права їм не роз`яснювалися, як і під час проведення огляду місця події - на місці, де вони були затримані. Обвинувачені також вказали, що протокол огляду місця події був складений значно пізніше, ніж зазначено в протоколі, уже в приміщенні прокуратури.
		ОСОБА_13  та його захисник адвокат  ОСОБА_11  звернули увагу суду на суттєві порушення працівниками правоохоронних органів діючого законодавства під час здійснення процесуальних дій на стадії досудового розгляду справи, зокрема зазначили, що протокол огляду місця події від 04.08.2015 року, а саме огляд дверей, розміщених на третьому поверсі будинку АДРЕСА_5 та додатки до нього, являються недопустимими доказами з огляду на наступне:
		слідча дія, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.40 КПК України, була проведена за дорученням старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської обл. ОСОБА_72 слідчим СВ Суворівського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській обл. ОСОБА_25 , оскільки у слідчого відсутні повноваження давати доручення на проведення слідчих дій іншому слідчому, і тільки керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих (п.1 ч.2 ст.39 КПК України);
		оскільки відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 04.07.2015 року, то з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів в порядку ч.1 ст.237 КПК України, а не здійснення огляду місця події за ст.214 КПК України;
		зі змісту тексту протоколу вбачається, що при проведенні слідчої дії використовувався фотоапарат мобільного телефону «Сanon», однак, всупереч вимогам п.1 ч.3 ст.104 КПК України, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації не зазначено («протокол складається з вступної частини, яка повинна містити, окрім іншого, інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання»);
		в порушення вимог ст.105 КПК України, при проведенні слідчої дії, особа, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучає додатки, але в протоколі не зазначені будь-які додатки, хоча вони повинні бути виходячи з того, що застосовувалась фотофіксація, а з приводу наявних у справі фотографій - відсутній навіть підпис, особи які їх виготовила, відсутні підписи інших учасників слідчої дії, та навіть відсутній напис, або інші визначення, та що це Додаток до саме цього протоколу, а не іншого.
		Також адвокат ОСОБА_11 вказав на інші суттєві порушення процесуальних норм, що мають наслідком визнання недопустимими зібраних стороною обвинувачення доказів, зокрема: 
		виконання вимог ст.290 КПК України та досудове розслідування по вказаному кримінальному правопорушенні було закінчене 13 листопада 2015 року, однак стороні захисту не були відкриті рішення повноважних органів на проведення негласних (розшукових) слідчих, а саме Ухвали Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року вих.№5989, доручення на проведення негласних слідчих №21/2-2823 від 04.07.2017, постанови №21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015, постанови №21/2-2821т про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.07.2015 року та доручення на проведення негласних слідчих дій №21/2-2822т від 04.07.2015 року, і відповідно до Постанови ВСУ №5-364кс16 від 16.03.2017, невідкриття матеріалів НСРД, у тому числі ухвал суду про надання дозволу на їх проведення стороні захисту в порядку ст.290 КПК України є підставою для визнання таких доказів недопустимими і суд не може прийняти в якості доказів, які підтверджують допустимість НСРД, рішення суду та доручення з яких було знято гриф таємності, згідно Постанови про розсекречування матеріалів слідчих (розшукових) дій №15/919т та надані стороною обвинувачення до суду лише 24 лютого 2017 року, під час судового розгляду, оскільки сторона обвинувачення повинна була довести, що вказані матеріали були отримані після закінчення досудового розслідування та в неї не було можливості отримати їх на цій стадії або, що були вжиті всі необхідні та залежні від сторони обвинувачення заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів до моменту направлення кримінального провадження у суд, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, однак всі надані документи датуються 04 липня 2015 року, тобто вони були в розпорядженні сторони обвинувачення до виконання вимог ст.290 на стадії досудового розслідування, а розсекречені були лише 24.02.2017 року і тільки 11.03.2017 року матеріали були направлені для приєднання до справи, а потім надані до суду, однак прокурор не надав суду доказів того, що були вжиті всі необхідні та залежні від сторони обвинувачення заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів до моменту направлення кримінального провадження у суд, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора (правові висновки щодо даного питання містяться у Постанові Верховного суду від 21 квітня 2021 року в справі №308/10533/16-к);
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року Вих. №5989 від 04.07.2015, був наданий дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно невстановлених працівників Суворівського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській обл. без зазначення особи, відносно якої проводиться негласна слідча (розшукова) дія - всупереч вимогам п.3 ч.4 ст.248 КПК України («в ухвалі слідчого судді на дозвіл проведення негласних розшукових слідчих дій, окрім іншого, повинні міститися відомості, щодо особи, щодо якої необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію»);
		відповідно до постанови №21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015, в ній зазначено, що для отримання доказів факту вимагання та одержання неправомірної вигоди провести контроль за вчиненням кримінального правопорушення шляхом імітування обстановки злочину, тобто передачі ОСОБА_19 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США невстановленим службовим особам Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській обл., а також проведення імітування обстановки злочину доручити слідчим 2-го СВ СУ прокуратури Одеської обл. або за їх дорученням співробітникам УВБ ДВБ України в Одеській обл. з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження, що також не відповідає вимогам Закону: відповідно до п.3 ч1 ст.251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо якої проводитиметься негласна слідча дія (розшукова ) дія; крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії, тому, виходячи з аналізу вказаної постанови можна зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.251 КПК України;
		проведення НСРД відносно ОСОБА_13 було здійснено за відсутності відповідних процесуальних рішень, а саме дозволу Суду, оскільки, виходячи з часу звернення до апеляційного суду та моменту проведення слідчих дій було фізично неможливо здійснити такий обсяг робіт за різними адресами, здійснити відповідні реєстраційні дії, тощо, тому виникає обґрунтований сумнів, що Постанова про проведення контролю за злочином №04/4-1389 т від 19 березня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року вих.№5989 існували на момент проведення негласної слідчої дії відносно підзахисних, на що додатково вказують ті обставини, що доручення оперативному підрозділу були надані не конкретні та з них вбачається, що оперативному підрозділу не доручалось залучення ОСОБА_19 до проведення негласних слідчих дій, тобто вказана участь ОСОБА_19 є ініціативою оперативного підрозділу, що являється недопустимим, залучення ОСОБА_19 до негласної слідчої дії, повинно проводитись за рішенням повноважного органу (постановою), відповідно до ч.6 ст.246 КПК України, але в матеріалах відсутнє таке рішення; в матеріалах кримінального провадження має бути заява від ОСОБА_19 на згоду до негласного співробітництва при проведенні НСРД, однак також ні в якому документі не міститься інформації щодо такої згоди, тому такі докази є недопустимими;
		на недопустимість Протоколу огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) грошових коштів, для використання під час проведення негласної слідчої дії від 04.07.2017 року вказує та обставина, що вказана слідча дія була проведена на підставі постанов прокурора відділу прокуратури Одеської обл. від 04.07.2015 № 21/2-2820т. про проведення контролю за вчиненням злочину та постанови 21/2-2821т від 04.07.2015 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, огляд проводився старшим оперуповноваженим в ОВС УВБ в Одеській області ДВБ МВС України ОСОБА_26 у період часу з 14.00 годин до 14.30 годин в присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , та за участю заявника ОСОБА_19 , як додаток до протоколу було виготовлено ксерокопії грошових на 5 аркушах, однак Постанова прокурора відділу прокуратури Одеської обл. від 04.07.2015 №21/2-2820т. про проведення контролю за вчиненням злочину та постанова 21/2-2821т від 04.07.2015 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, не були відкриті стороні захисту в порядку визначеному ст.290 КПК України; суттєвим порушенням є попередження заявника про не існуюче кримінальне правопорушення: так, - цитата з протоколу: «Гр. ОСОБА_19 роз`яснено, що за участь в слідчих діях стосовно дачі хабаря він не несе відповідальності і справа щодо його участі підлягає закриттю, а предмет хабаря підлягає конфіскації», але стороні захисту не були відкриті матеріали кримінальної справи стосовно дачі хабаря та підстави прийняття рішення про її закриття; у протоколі зазначено про участь ОСОБА_19 при проведенні вказаної слідчої дії, однак взагалі відсутній його підпис. Як наслідок Протокол огляду місця події від 04.07.2015 в частині огляду автомобіля «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , де була знайдено банкнота номіналом в 100 доларів США, серії HL 631547220 L12 , та огляду розділової смуги (клумби) де було знайдено банкноту номіналом в 100 доларів США, серії HL 927729028Е L12, являються похідними від вище вказаних слідчих дій та з огляду на доктрину "плода ядовитого дерева", ("fruit of the poisonous tree"), теж являються недопустимими доказами.
		Додатково ОСОБА_13 та його захисник адвокат ОСОБА_11 повідомили про інші обставини, що на їх переконання суттєво впливають на розгляд даної справи та вказують на недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів. Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_19 звернувся до правоохоронних органі не 26 червня 2015 року, коли був факт «вимагання», а 04 липня 2015 року в 14 год 30 хв. за декілька хвилин перед початком проведення НСРД та декілька годин перед затриманням, що в повідомленні заявника відсутні відомості про контакти, спілкування (погрози) ОСОБА_19 з обвинуваченими, або третіми особами, а в судовому засіданні ОСОБА_19 не підтвердив показання надані на досудовому розслідуванні та повідомив, що йому «прокурори обіцяли одне, а він «сидить»,та не підтвердив обставини, зазначені в Протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 4 липня 2015 року, тобто ОСОБА_19 діяв під впливом обману з боку працівників УВБ та слідчих прокуратури Обласної обл., які бажали будь-якими способами притягнути ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, тому, в силу ст.23 КПК України, не можуть бути визнані доказами в цьому кримінальному провадженні відомості, які містяться в Протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04 липня 2015 року. 
		З огляду на зазначене, ОСОБА_13 та його захисник адвокат ОСОБА_11 вважали, що сторона обвинувачення не надала допустимих, достовірних та належних доказів, які б підтвердили наявність в діях ОСОБА_13 складу злочину передбаченого за ч.3 ст.368 КК України.
		Стосовно обвинувачення ОСОБА_13 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, на думку сторони захисту, обвинувачення не надало доказів, які б підтверджували наявність суб`єктивної сторони в діях обвинуваченого та не спростувало позицію захисту про те, що ОСОБА_13 не знав, що потерпілий являється працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, оскільки потерпілий вибіг з-за кафе у напрямку ОСОБА_13 з пістолетом в руках у цивільному одязі без знаків, які б свідчили про його причетність до правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, а легкі тілесні ушкодження (якщо такі взагалі були) він отримав через те, що самостійно стрибнув на автомобіль «Шкода-Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням обвинуваченого, котрий був без зброї та, побачивши загрозу своєму життю та життю свого товариша ОСОБА_14 діями чоловіка в цивільному одязі, озброєного пістолетом, використав автомобіль марки «Шкода-Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , для врятування свого життя і уникнення від збройного нападу, а подальше самостійне переслідування автомобіля (пішки бігом), заступника начальника УВБ в Одеській області ДВБ МВС України полковника міліції ОСОБА_12 свідчила про відсутність у нього будь-яких тілесних ушкоджень.
		Стосовно обвинувачення ОСОБА_13 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, сторона захисту вказує на недопустимість як доказу Протоколу огляду місця події від 04.07.2015 року з огляду на проведення обшуку в автомобілі без відповідного рішення слідчого судді та невідповідності Кримінально процесуальному законодавству України подальшої легалізації проведеного обшуку на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 06 липня 2015 року справа №522/13877/15 -к (аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного суду від 08 квітня 2021 року по справі №573/2028/19). Отже, проведення обшуку без ухвали судді з метою вилучення речових доказів не відповідає вимогам ч.3 ст.233 КПК України, тобто проведено без достатніх правових підстав. 
		Таким чином сторона захисту вважала обшук автомобіля марки «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , який знаходився в користуванні ОСОБА_13 , проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а Протоколом огляду місця події від 04.07.2015 року, пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою в висушеному стані 0,48 г. який знаходилась в папіросі, пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою у висушеному стані 107,42 г., який знаходиться в полімерному пакеті (файлі), та банкноту номіналом в 100 доларів США, серії HL 631547220 L12, - недопустимими доказами.
		Крім того, захисник адвокат ОСОБА_11 звернув увагу суду, що з дослідженого відеозапису вбачається здійснення обшуку автомобіля не слідчим, а оперативними співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України та наголосив, що до проведення та під час обшуку автомобіля оперативні співробітники мали неконтрольований доступ до автомобіля «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , під час обшуку при собі мали наплічні сумки, які постійно знаходились у них та були відкриті, а знаходячись в салоні автомобіля виходили з поля зору камери, мали доступ до багажника автомобіля, а сам факт відшукання пакунків з речовиною рослинного походження не фіксувався на камеру, - фіксувалось тільки вилучення.
		За вказаних обставин, обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник адвокат ОСОБА_11 вважали, що сторона обвинувачення не надала до суду належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_13 кримінальних правопорушень та просили суд виправдати його повністю.
		        ОСОБА_14 та його захисник адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні акцентували увагу суду на грубому порушенні стороною обвинувачення вимог ч.3 ст.517 КПК України та Закону України «Про державну таємницю», а саме незаконне залучення до участі в негласних слідчих діях осіб, які не мали допуску до державної таємниці, а саме заявника ОСОБА_19 , а відповідно до п.4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Голови служби безпеки України №440 від 12.08.2005 року, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії становлять державну таємницю, з чого слідує, що в даному кримінальному провадженні всі докази, отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій, є недопустимими, оскільки до їх реалізації залучені особи без допуску до державної таємниці.
		       Також адвокат ОСОБА_10 , звернув увагу на інші грубі порушення, що мають наслідком визнання недопустимими усіх зібраних стороною обвинувачення та наданих до суду доказів, зокрема:
		       неналежне оформлення протоколів про хід і результати негласних слідчих (розшукових) оперативними співробітниками, що призвело до недопустимості цих доказів, оскільки дані докази отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме в порушення вимог ст.252 КПК України, ст.104 КПК України, згідно яких за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обов`язково складається протокол про хід та результати даної процесуальної дії, в якому повинно бути зафіксовано хід даної процесуальної дії;
		очевидну підробку протоколу огляду, виготовлення та ідентифікації (помітки) грошових коштів - з огляду на те, що у протоколі, який був складений 04.07.2015 року в період часу з 14.00 до 14.30 за адресою АДРЕСА_6 , зазначено участь заявника ОСОБА_19 , при тому, що в цей же день та саме в цей самий час - з 14.00 до 14.20, - ОСОБА_19 був допитаний слідчим за адресою АДРЕСА_7 ;
		незаконність проведення негласних слідчих (розшукових) дій без відповідної ухвали суду, на що вказують наступні обставини: в 13 годин 40 хвилин 04.07.2015 року від ОСОБА_19 прийнята заява, затримання обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відбулося у той же день 04.07.2015 року о 17 годині 46 хвилин, а згідно відповіді апеляційного суду Одеської області на адвокатський запит слідує, що 04.07.2015 року о 15 годині 44 хвилин, клопотання досудового слідства за кримінальним провадженням №42015160000000406 про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій було лише внесено до системи автоматизованого розподілу апеляційного суду Одеської області, а з огляду на необхідність розгляду клопотання суддею, виготовлення повного тексту, підписання, у тому числі й електронним підписом із внесенням даних щодо обмеженого доступу, внесення до ЄДРСР, реєстрацій по канцелярії, надходження ухвали суду до режимно-секретної частини прокуратури Одеської області, її реєстрацію там, а потім скерування до оперативного підрозділу з дорученням, та подальше переміщення з вул.Щорса через усе місто в час найбільшої завантаженості у напрямку селища Котовського, і саме через відсутність такої ухвали доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.07.2015 року не мають вхідного реєстраційного номеру оперативного підрозділу як і доручення оперативному підрозділу на здійснення контролю та помітки грошових коштів. Таким чином на момент прийняття рішення про проведення за даним кримінальним провадженням негласних слідчих розшукових дій, як то вручення ОСОБА_19 спецтехніки для аудіо та відеозапису, оперативний підрозділ не міг мати ухвалу апеляційного суду про надання дозволу на проведення даних дій, тому є очевидним, що оперативний підрозділ отримав всі вказані документи, що були підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, лише після їх проведення, у зв`язку з чим відсутні реєстраційні вхідні номери оперативного підрозділу, куди надійшли дані документи для виконання;
		       в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_19 (який є заявником згідно ст.60 КПК України ) до проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в порушення вимог до ст.ст.246, 260 КПК України;
		       жоден протокол про результати проведення НСРД не вказує на обставини та факти щодо ходу проведення процесуальної дії та хто її проводив, сторона обвинувачення надає лише протоколи про результати проведення НСРД, а яким чином і ким проводилась їх реалізація матеріали кримінального провадження №42015160000000406 не містять;
		       відповідно до п.5 ч.1 ст.251 КПК України, постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про особу (осіб) яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. В жодній постанові прокурора в кримінальному провадженні №42015160000000406 немає відомостей про особу (осіб) яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію, а недотримання вимог п.5 ч.1 ст.251 КПК України також тягне за собою визнання отриманих в результаті негласної слідчої (розшукової) дії доказів недопустимими, оскільки такі докази отримані не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
		       відповідно до ч.3 ст.110 КПК України, особа, яка проводить негласну слідчу (розшукову) дію, повинна винести відповідну постанову про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, при цьому, слідчий (оперативний працівник) повинні вказати у цій постанові ідентифікаційні ознаки технічних засобів, які будуть використані під час проведення процесуальної дії, а відсутність відповідної постанови про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів є істотним порушенням ч.1 ст.107 КПК України, що тягне за собою недопустимість даних доказів, оскільки вони отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а встановити, якими саме технічними засобами здійснювалося аудіо- відеоспостереження, без відображення цих даних в матеріалах кримінального провадження №42015160000000406, неможливо, як неможливо й перевірити достовірність зроблених відеозаписів під час проведення даних негласних слідчих (розшукових) дій;
		у клопотанні про проведення негласної слідчої дії (п.8 ч.2 ст.248 КПК України) зазначено на необхідність вказування саме кінцевого обладнання, дозвіл слідчого судді у виді ухвали, відповідно до п.4 ч.4 ст.248 КПК України, має містити «вид негласної слідчої дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, тощо.», а згідно ч.2 ст.266 КПК України «технічні засоби, що застосовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду»;
		Істотне порушення права особи на захист, що випливає з наступного: в матеріалах, наданих суду, в якості письмових доказів наявний протокол огляду місця події, який проводився 04.07.2015 року в період часу з 17 годин 49 хвилин до 18 годин 58 хвилин, з  перервою  на 5 хвилин  - з 17 годин 57 хвилин до 18 годин 02 хвилини. На момент складання протоколу огляду місця події ОСОБА_29  та ОСОБА_13  фактично були вже  затримані та з огляду на зміст ст.209 КПК України з 17 годин 49 хвилин набули право на захист  відповідно до приписів ч.1 ст.42 КПК України, однак процесуальні права ОСОБА_29  та ОСОБА_13  не роз`яснювались, а викладені в протоколі огляду місця події обставини не відповідають змісту процесуальних дій, які фактично здійснювалися уповноваженими особами, котрі фактично провели не огляд місця події, а затримання  ОСОБА_29  та ОСОБА_13  із вилученням грошових коштів в сумі 100 доларів США з автомобіля, яким керував  ОСОБА_13 , а тому мали керуватися вимогами ст.ст.208 та 209 КПК України - складання протоколу затримання, роз`яснення процесуальних прав підозрюваного та особистий обшук. Складення  протоколу затримання хоч і відбулося перед складанням протоколу огляду місця події, однак, як видно з відео до протоколу огляду місця події, роз`яснення процесуальних прав затриманим не відбулося, а в самому ж протоколі затримання зазначено, що особистий обшук затриманих буде проводитися в ході огляду місця події, що не відповідає вимогам КПК України. Затримання підозрюваних та огляд місця події різні процесуальні дії, та не може бути посилання в одній процесуальній дії на результати проведення  іншої. А на  огляд місця події мав би бути вже задіяний захист  ОСОБА_29  та ОСОБА_13 , якби не були порушені їх права на захист. Перерва на самому початку огляду місця події на 5 хвилин свідчить про необ`єктивність досудового слідства в фіксації дійсної обстановки на момент зупинки автомобіля - так як в автомобілі під керуванням ОСОБА_13 було опущено скло на задніх правих дверцятах, та після відновлення відео фіксації саме на полу заднього правого пасажира і було віднайдено одну єдину згорнуту купюру в 100 доларів США та в багажнику автомобіля суху речовину рослинного походження. Затримані ОСОБА_29 та ОСОБА_13 були в цей час на значній відставні від вказаного автомобіля. Сам протокол огляду місця події, внаслідок порушення права затриманих ОСОБА_29 та ОСОБА_13 на захист є очевидно недопустимими доказами і на них суд не може ґрунтувати свій висновок.
		За таких обставин, сторона захисту вказує на достатність підстав для визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України та не відображають повної та достовірної інформації стосовно проведених нею процесуальних дій на здобуття доказів винуватості.
		 
		 
		 
		 
		 
		У судовому засіданні були допитані свідки, які надали суду наступні показання.
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_30 , зазначив, що на 04.07.2015 року працював заступником керівника поліції у Суворовського районні у справах неповнолітніх, обвинувачені підпорядковувались йому. У зв`язку з тим, що на території Суворовського району м.Одеси підвищилась криміногенна обстановка, було прийняте рішення провести бесіду з особами, які раніше притягались до кримінальної відповідальності, саме тому він разом з ОСОБА_13 запросили ОСОБА_31 на бесіду до райвідділу міліції, він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 спілкувався з ОСОБА_19 , вони здійснили перевірку за інформаційними базами МВС та переконались, що вказана особа не перебуває в розшуці. Оскільки ОСОБА_19 мав зв`язки в злочинному світі та добровільно надав згоду на надання оперативної інформації про скоєння відкритих викрадень майна громадян в районі Лузанівки в м.Одесі, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 поїхали на зустріч з ОСОБА_19 для отримання оперативної інформації, однак 04.07.2015 року були затримані. Свідок зазначив, що ніхто у ОСОБА_19 неправомірну вигоду не вимагав та вся ця історія є провокацією.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 повідомив суду, що на момент скоєння правопорушення був співробітником правоохоронних органів, та його запросили у якості масовки для проведення слідчий дій. Особливості справи не розголошувались, до отримання дозволів НСРД відношення не мав та не знав, чи були вони взагалі, хто був керуючим у цій операції не знає. Він прибув до автозаправки «Алькор», де був свідком події наїзду автомобіля «Шкода» на чоловіка. Він разом з ОСОБА_33 почали наздоганяти автомобіль, під час того, як автомобіль тікав з місця події, то в вікно викинули грошові кошти та свідок здійснив декілька пострілів угору з табельної зброї. За кермом був ОСОБА_13 (вказав на обвинуваченого). Вони наздогнали осіб та під час обшуку автомобіля знайшли наркотичний засіб «канабіс».
		Свідок ОСОБА_34 , повідомив суду, що на той час у 2015 році працював оперуповноваженим. Начальник відділу у день події повідомив, що буде проводитись операція, де будуть викриті співробітники міліції, які вимагають неправомірну вигоду у особи, також повідомили, що особи можуть бути озброєні та на автомобілі. Вони виїхали на місце події, зайняли позицію, почалась операція, автомобіль «Шкода» рушив з місця та збив потерпілого ОСОБА_12 , перетнув клумбу, загрожуючи оточуючим та іншим учасникам дорожнього руху. Свідок ОСОБА_34 почав рух на автомобілі зі спробую наздогнати автомобіль «Шкода», ОСОБА_32 здійснив попереджуючий постріл вгору, вони наздогнали автомобіль «Шкода» заблокували його, та чекали, поки приїдуть співробітники прокуратури та охороняли грошові кошти, які затримані викинули з вікна. Машина, на якій вони здійснювали переслідування підозрюваних, не була обладнана гучномовцем. 
		Свідок ОСОБА_35 , повідомив суду, що у 2015 році займав посаду начальника карного розшуку у ОСОБА_36 , по справі нічого сказати не може, участі не приймав.
		       Допитана свідок  ОСОБА_37 , повідомила суду, що була слідчим та розслідувала кримінальне провадження відносно заявника ОСОБА_19 за фактом відкритого викрадення приватного майна громадян та вказала наступне: під час розслідування справи підозрюваний ОСОБА_19 не сплатив заставу за рішенням суду та його місце знаходження було невідоме, тому вона ініціювала питання про оголошення підозрюваного ОСОБА_19 в розшук, однак до єдиної бази даних осіб, що перебувають в розшуці, ця особа внесена не була у зв`язку з тим, що слідчий не міг надати будь якого документу, що підтверджував би особу підозрюваного на той час ОСОБА_19 . Слідча також вказала, що вона не знає ні ОСОБА_14 , ні ОСОБА_13 , і до неї ніхто зі сторонніх осіб не звертався для встановлення обставини - перебуває чи ні ОСОБА_19 у розшуці, про цю обставину знало лише її керівництво.
		Свідок ОСОБА_38  жодних показів по справі надати не зміг, обвинувачені йому не відомі.
		Свідок ОСОБА_39 суду повідомив, що він був понятим під час проведення огляду місця події, та вказав, що моменту затримання він не бачив, його запросили до участі в затриманні осіб, які вимагають неправомірну вигоду 04.07.2015 року десь о 15.30-16.00 годин, вказавши, що буде проводитися передача грошових коштів та затримання. Він бачив в автомобілі на полу, на місці заднього правого пасажира одну 100 доларову купюру, іншу десь знайшли перехожі. Понятий вказав, що протокол огляду місця події на місці огляду не складався, для його підписання він був запрошений до правоохоронного органу. Затримані вказували, що вилучене з автомобіля їм не належить.
		Допитаний в ході судового слідства потерпілий  ОСОБА_12 , якому матеріальної шкоди у кримінальному провадженні не завдано та цивільний позов ним не подавався, надав суду наступні покази: 04.07.2015 року у першій половині дня він отримав оперативну вказівку від начальника управління про виконання завдання, оскільки надійшла інформація, що двоє працівників правоохоронних органів вимагають неправомірну вигоду від особи. Приблизно о 17.00 вони виїхали до автозаправки «Алькор» у АДРЕСА_3 , за описанням було встановлено особу заявника, було проведено інструктаж, щодо дотримання заходів безпеки для того, щоб не завдати стороннім особам. Був встановлений умовний знак для того, щоб оперативники могли зрозуміти, що передача коштів відбулась. До кафе під`їхав автомобіль «Шкода» сріблястого кольору та припаркувався. Вони отримали умовний знак - чоловік «зняв капелюх», та почали перекривати дорогу автомобілю «Шкода», при цьому голосно повідомивши, що працює прокуратура. Вказаний автомобіль намагався покинути місце події, однак всі виїзди співробітниками поліції були перекриті. Тому водій «Шкоди» обрав шлях через клумбу та почав залишити місце події рухаючись по роздільній смузі, тому ОСОБА_12 прийняв рішення заблокувати дорогу шляхом перекриття дороги автомобілю, вийшов перед ним з піднятими руками, але автомобіль «Шкода», бажаючи покинути місце події, здійснив наїзд на нього та продовжив рух, під час якого у вікно вказаного автомобіля були викинуті грошові кошти. Потерпілий ОСОБА_12 також вказав суду, що здійснив декілька пострілів вгору та декілька разів гучно прокричав «Міліція» та «Прокуратура». При цьому, відповідаючи на питання захисту, потерпілий повідомив, що не був одягнутий у формений одяг, після події на лікарняному не перебував, особисто з заявником не спілкувався та познайомився з ним лише на місці події, інформацію щодо перебування заявника ОСОБА_40 у розшуку не перевіряв, та фактично підтвердив позицію сторони захисту щодо факту незаконного проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначивши, що о 14-15 годині 04.07.2015 року слідчий повідомив, що вже є ухвали апеляційного суду Одеської області на проведення НСРД, після чого вони розпочали проведення підготовки до затримання підозрюваних.
		Допитаний в ході судового слідства  ОСОБА_19  заявив, що «прокуратура обіцяла йому свободу, однак обіцянку не виконала і тому він відмовився від надання показів». У зв`язку з відмовою останнього від надання показів, стало неможливим взагалі підтвердити факт помітки та ідентифікування грошових коштів, факт самої участі заявника в проведенні НСРД з задіянням спецтехніки, оскільки протокол задіяння спецтехніки взагалі відсутній, факти вимагання ОСОБА_14 та ОСОБА_13 грошових коштів та інших обставин, на які вказувала сторона обвинувачення.
		Стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_22 надано наступні письмові докази:
		-Витяг з кримінального провадження №1201516000000406, згідно якого, 04.07.2015 року, близько 17 годин ОСОБА_14 , перебуваючи в автомобілі марки «Шкоди» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , вимагав та одержав від громадянина ОСОБА_19 , який знаходився у розшуці неправомірну вигоду у суму2000 доларів США , що по курсу Нацбанку склало 42 032 гривень, за невжиття заходів щодо затримання останнього.
		-Витяг №1201516000000406, згідно якого 07.07.2015 року, під час огляду транспортного засобу ОСОБА_13 , а саме автомобіля марки «Шкода», д.н НОМЕР_2 , по матеріалам кримінального провадження №42015100000000406 у вказаному автомобілі виявлено та вилучено паперовий згорток білого кольору, у якому насіння сіро- зеленого кольору з папірусу з надписом «Біломорканал». 
		-Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.07.2015 року від  ОСОБА_12 , згідно якого 04.07.2015 близько 17.00 при виконані службових обов`язків, а саме затримання підозрюваних працівників міліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в АДРЕСА_4 , біля кафе «Алькор», вказаними особами здійснено наїзд на нього автомобілем «Шкода» та нанесено тілесні ушкодження. 
		-Протокол затримання осіб, підозрюваних вчинені злочинів від 04.07.2015 року.
		-Постанова про визнання речовими доказами від 09.07.2015 року, згідно якої визнано речовим доказом № 42015160000000406 від 04.07.2015: диск червоного кольору марки Artex, CD- R 700 mb , на якому міститься чотири файли (№004_М_150704171000; №004_М_150704171435; №004_М_150704171639; №004_М_1507041722704) з камери спостереження АДРЕСА_4 , на якому відображені події 04.07.2015 у період часу 17.10 по 17.30. 
		-Акт судово - медичного дослідження, згідно якого у потерпілого  ОСОБА_12 , 1970 року народження, наявні наступні тілесні ушкодження: кровопотік правої голені, забій лівого колінного сустава, утворився у наслідок дії тупих предметів, якими могли бути наслідком ДТП - тобто наїзда автомобіля на пішохода, а також відкиданням тіла потерпілого на капот сумісним з ударом. Дані ушкодження могли утворитись 04.07.2015 з 17 до 18 годин. Вказані пошкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		-Протокол огляду місця події від 04.07.2015 року.
		-Протокол огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) грошових коштів, для використання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.07.2015 року, згідно якого в ході огляду, який проводився при штучному освітленні, встановлені грошові кошти у розмірі 2000 доларів США (дві тисячі) номіналом:100 доларів в кількості 20 (двадцять) штук з серійними номерами: KL 86285403 С,HL 92729027 Е, HL 92729028 Е, КЕ 36141999 А, HК 08383198 В, КВ 01918026 І, КВ 60547564 М, KF 59727982 D, КF 59727983 D, KF 59727984 D, KF 59728000 D,KB 44820875 A, КF 59727968 D, KF 49258213 D, KK 98853203 C, KF 59727976 D,AB 40618528 К, KL 17068086 D, HE 10945287 C, HL 63154722 D. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопії 20 (двадцяти) купюр на 5 (п`яти) аркушах, на яких проставлені підписи понятих, 11 являються невід`ємним додатком до даного протоколу огляду. Гр. ОСОБА_19 роз`яснено, що за участь в слідчих діях стосовно дачі хабаря він не несе відповідальності і справа щодо його підлягає закриттю, а предмет хабаря не підлягає конфіскації. Наведені грошові кошти на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів, з метою документування протиправних дій з боку співробітників міліції були передані гр. ОСОБА_19 . Огляд проводився у службовому кабінеті №6 УВБ України в Одеській області при штучному освітлені.
		-Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.07.2015 час 22.07.2015, 10.00 , час закінчення 22.07.2015, 13.00.
		-Стенограма №768 розмови між старшим оперуповноваженим КМДН Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_13 , майором міліції ОСОБА_14 , громадянином ОСОБА_19 , яка відбувалась 04.07.2015 року біля кафе «Алькор», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Дніпропетровська дорога, 25Б.
		-Клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (розшукової) від 04.07.2015 року, згідно якої прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_41 , просить дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно невстановлених працівників Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області , які вимагають неправомірну вигоду від ОСОБА_19 , а саме: аудіо і відео контроль, спостереження за ними.
		-Лист Апеляційного суду Одеської області, згідно якого клопотання за №15/1127 від 10.03.2017 року про скасування грифу секретності було розглянуто та гриф секретності скасовано. 
		-Ухвала Апеляційного суду Одеської області про дозвіл на проведення негласних слідчих дій від 04.07.2015 року.
		-Доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.36 КПК України.
		-Постанова 21/2-2820 м про проведення контролю за вчиненням злочину
		-Постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.07.2015 року.
		-Доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.36 КПК України)
		-Постанова про розсекречення матеріальних носіїв інформації №21/2 -3686.
		-Клопотання про скасування грифу секретності від 14.08.2015 року.
		-Постанова про розсекречення матеріалів слідчих ( розшукових) дій від 24.02.2017 року.
		-Протокол про відкриття додаткових матеріалів від 04.10.2017 з підписами сторін кримінального провадження. 
		-Протокол огляду предметів від 20.08.2015 року, огляд розпочато о 10 годині, закінчено о 12 годині 10 хвилин, під час якого безпосереднім об`єктом огляду є матеріали кримінального провадження №120151604700001305, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України у 1 томі; прошитому вигляді. Матеріали вказані у проваджені за вихідним номером 21/2-12664-15 від 03.08.2015 направлені прокурором відділу прокуратури області ОСОБА_41 до другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області про проведення необхідних слідчих дій у рамках кримінального провадження №42015160000000406, зареєстрованого 04.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		В ході огляду матеріалів встановлено, у матеріалах перебувають наступні документи, а саме: аркуш справи 1 - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального  провадження № 12015160470001305 від 06.03.2015; аркуш справи 2 - доручення старшому слідчому Малиновського ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_37  про проведення досудового розслідування кримінального провадження №12015160470001305 від 36.03.2015 складене в.о. першого заступника районного відділу начальника м.Одеси СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_42 ; аркуш справи 3 - повідомлення прокурору Малиновського району м.Одеси  ОСОБА_43 , складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області  ОСОБА_37  про початок судового розслідування від 06.03.2015; аркуш справи 5 - протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області  ОСОБА_37  06.03.2015, а також повідомлення оператора «10: 00» про скоєння правопорушення від 06.03.2015 року; аркуш справи 6 - 7 - протоколом  огляду місця події, об`єктом якого була проїзна частина по і АДРЕСА_8 навпроти бізнес-центру, складений старшим слідчим 1В Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області  ОСОБА_37  06.03.2015, огляд проводився за участю понятих ОСОБА_44  та ОСОБА_45 , а також потерпілої ОСОБА_46 , підозрюваного ОСОБА_19  , та криміналіста  ОСОБА_47 ; аркуш справи 14-16 - протокол допиту потерпілої   ОСОБА_46  складений старшим слідчим СВ Малинове .кого РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37  від 06.03.2016 року, в якому зазначені особисті дані потерпілої та  вказання по факту скоєння правопорушення стосовно неї особисто з списанням події та особи,  яка скоїла правопорушення; аркуш справи 19-21 - протокол затримання особи та підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_19 , складений старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 06.03.2015 року, в якому зазначені особисті дані особи та предмети, які були вилучені в ході затримання; аркуш справи 34 - протокол огляду пре. мету, складений старшим слідчим СВ Малиновського ОВ ОМУ ГУМВС України і Одеській області ОСОБА_37 06.03.2015, предметом огляду був ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору, з камінцем білого кольору круглої форми, сережки в кількості двої штук, виготовлені з металу жовтого кольору, з камінцем білого кольору круглої форми, сережки в кількості двох штук, виготовлені з металу жовтого кольору, на кожній з яких розташований камінець білого кольору круглої форми; аркуш справі і 35 - постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів; складена старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України і Одеській області ОСОБА_37 06.03.2015; аркуш справи 36 - розписка про збереження речових доказів, а саме: ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору, кулон виготовлений з металу жовтого кольору з камінцем білого кольору круглої форми, сережки в кількості двох штук, виготовлені з металу жовтого кольору, на кожній з яких розташований камінець білого кольору круглої форми, написана власноруч ОСОБА_48 від 10.03.2 115 до старшого слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України Одеській області ОСОБА_37 ; аркуш справи 37-38 - повідомлення про підозру ОСОБА_19 , погоджене з прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси ОСОБА_49 , складене та вручене старшим слідчим СЗ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 06.03.2015; аркуш справи 39-40 - повідомлення про підозру ОСОБА_19 , погоджене з прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси ОСОБА_49 , складене та вернене старшим слідчим Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_50 06.03.2015 (російської мовою); аркуш справи 46-48 - протокол допиту підозрюваного ОСОБА_19 за участю захисника ОСОБА_51 , в якому зазначені особисті дані підозрюваного ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина Грузії, м. Тбілісі, раніше судимий у 2012 році судом м.Сімферополь АРКрим за ст.186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, у 2014 році звільнився на підставі ЗУ «Про амністію»), також зазначені показання, щодо факту скоєння правопорушення. Підозрюваний визнав вину в повному обсязі. Протокол складений старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській ласті ОСОБА_52 06.03.2016 року; аркуш справи 49-50 - клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси, погоджене з прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси ОСОБА_49 , складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 06.03.21 15; аркуш справи 53-54 - копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_53 про відхилення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та про застосування відносно ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати; аркуш справи 55 - дорученні про: проведення слідчих (розшукових) дій (31/21-СВ- 2)" від 07.03.2015) Начальнику Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_54 , складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМ ГУМ ВС України в Одеській області ОСОБА_37 ; аркуш справи 56 - оперуповноваженого СКР Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_55 до начальника Малиновського РВ ОМ ГУМС України в Одеській області ОСОБА_56 , про встановлення місця проживання підозрюваного ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_9 , з метою вручення повістки для виклику, з зазначенням двері житлового приміщення ніким не були відкриті; аркуш справи 59 - клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до слідче го судді Малиновського районного суду м.Одеси погоджене з прокурором і: прокуратури Малиновського району м.Одеси ОСОБА_49 , складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 від 16.03.2015 року; аркуш справи 60-61 - копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_57 про затримання ОСОБА_19 , з метою приводу до слідчого судді дія участі в розгляді клопотання про зміну міри запобіжного заходу з застави на тримання під варте о; аркуш справи 62-64 - клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси, складене прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси ОСОБА_49 від 16.03.2015 року: аркуш справи 77-78 - супровідний лист №31/21- 2186- СВ від 24.03.2015 року з дорученням Начальнику Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_58 про проведення слідчий (розшукових) дій а саме розшуку - оперативному підрозділу СКР Малиновського РВ ОМУ ГУМВ України в Одеській області, складене старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 24.03.2015 аркуш справи 79 - супровідний лист №31/21 -2115 від 31.03.2015 року від Начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВ України в Одеській області ОСОБА_56 про проведення матеріалів про оголошення у розшук ОСОБА_19 , у зв`язку з відсутністю у матеріалах документів, що посвідчують особу, старшому слідчому СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_59 .
		До протоколу огляду складений додаток, який з копіями відповідних документів долучено до матеріалів кримінального провадження №41201516000000406, зареєстрованого до ЄРДР 04.07.2015.
		-Додаток до протоколу огляду документів від 22.04.2015, проведеного по матеріалам кримінального провадження №120151604700001305, внесеного до ЄРДР від 06.03.2015 року :
		-Копії матеріалів кримінального провадження №120151604700001305, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме:
		       1.Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12015160470001305 від 06.03.2015 на 1 аркуші;
		       2.Копія доручення про проведення досудового розслідування кримінального провадження №12015160470001305 від 06.03.2015 складене в.о. першого заступника районного відділу начальником СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_60 на 1 аркуші;
		       3.Копія повідомлення 1 прокурору Малиновського району м.Одеси ОСОБА_43 , першого слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 про початок досудового розслідування від 06.03. 2015 на 1 аркуші;
		4.Копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складе старшим слідчим СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_37 від 06.03.2015 на 2 аркушах;
		5.Копія повідомлення оператора «102» про скоєння правопорушення від 06.03.2015року на 1 аркуші;
		6.Копія протоколу огляду місця події від 06.03.2015 на 3 аркушах;
		7.Копія протоколу допиту потерпілої ОСОБА_61 від 06.03.2015 на 3 аркушах;
		8.Копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_19 , від 06.03.2015 року на 3 аркушах;
		9.Копія протоколу огляду предмету від 06.03.2015 на 1 аркуші;
		10.Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 06.03.2015 на 1 аркуші;
		11.Копія розписки про збереження речових доказів від 10.03.2015 на 1 аркуші;
		12.Копія повідомлення про підозру ОСОБА_19 від 06.03.2015 на 2 аркушах;
		13.Копія повідомлення про підозру ОСОБА_19 від 06.03.2015 (російською мовою) Копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_19 від 06.03.2015 на 3 аркушах;
		14.Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 06.03.2015 на 2 аркушах;
		15.Копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_53 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та про застосування до ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді застави від 06.03.2015 на 4 аркушах;
		16.Копія доручення про проведення слідчих (розшукових) дій №31/21-СВ- 207 від 07.03.2015 на 1 аркуші;
		17.Копія рапорту старшого оперуповноваженого СКР Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_55 до начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_62 на 1 аркуші;
		18.Копія клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 16.03.2015 на 3 аркушах
		19.Копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_57 про затримання ОСОБА_19 з метою приводу до слідчого судді для участі в розгляді клопотання про зміну міри запобіжного заходу.
		20.Копія клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою від 16.13.201 5 на 3 аркушах;
		21.Копія листа Консульства Грузії в Україні в м.Одеса № 31/21-СВ-13! 5, з вимогою перевірки достовірності даних громадянина Грузії ОСОБА_19 та надання Форми 1 на зазначену особу на 1 аркуші;
		22.Копія листа Консульства Грузії м.Одеси № 72/26109 від 09.07.2015 на 1 аркуші;
		23.Копія вимоги Начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про надання довідки про судимість ОСОБА_19 № 31/21-1563 від 0.03.2 015 на 1 аркуші;
		24. Копія довідки № 22 5-06032015/51003 від 07.03.2015.
		25.Копія постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 24.03.2015 на 2 аркушах;
		26.Копія супровідного листа №31/21-2186-СВ від 24.03.2015 року;
		27.Копія супровідних №31/21-2115 від 31.03.2015 року.
		 
		-Постанова про визнання речовими доказами від 06.08.2015 року, згідно якої визнано речовим доказом по провадженню №420151600000000406 від 04.07.2015 року: мобільний телефон марки Nokia, модель: "Nokia» модель 105, imei: НОМЕР_5 у якому знаходився стартовий пакет оператора Лайф № НОМЕР_6 , на момент огляду телефон був у включеному стані. Пластикова картка від стартового пакету Лайф «№ НОМЕР_7 «телефонний номер НОМЕР_8 » ;
		-Протокол огляду речей, вилучених під час проведення огляду на місці події 04.07.2015 року по матеріалам кримінального провадження №42015160000000406, згідно якого вилучені речі, які не мають значення для справи, та оглянуто пакет жовтого кольору з біркою, на якій здійснено надпис - «К/П 42015160000000406 особисті речі ОСОБА_13 »; у пакеті містилось: електронний носій чорного кольору з надписом «SP Power 16 GB» у кількості 1 штуки, шкіряна обкладинка чорного кольору, на якій вигравіруваного герб України та надписом «МВС Україна» у кількості 1 штуки, при відкритті якої у правому відділенні розташоване службове посвідчення № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_13 , видане 09.07.2011 року у кількості 1 штуки, у лівому відділенні міститься електронний носій інформації чорного кольору з надписом «Transern 2 gb micro SD» у кількості однієї штуки, дозвіл на носіння зброї № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_13 , чорно-біла фотокартка 1 штука, листок білого кольору з надписом «пам`ятка з оповіщенням й екіпіруванням працівників ОВС», шкіряний гаманець чорного кольору, у правому куті зовнішньої сторони вигравірувано напис «KAKYA collection 1980» у кількості 1 шт., при відкритті якого у лівому відділенні міститься пластикова картка «Sokar level 80401000 00) 6 7513» у кількості 1 шт.; металева пластина жовтого кольору з гравіюванням у кількості 1 шт.; пластикова картка «ОККО Fishka НОМЕР_50» у кількості 1 шт.; у першому відділенні по центру розташовані грошові кошти у сумі 1728 грн. купюрами номіналом по 100 грн. - 17 шт. серії купюр №КР 4821717; №КР 575726; №КТ5476396; № КБ7062950; №ЗФ2865496;№ЕЄ7757145;№ЗР6211520;№ЕЧ7360499;№ЕЧ8618947;№КИ9762648;№ЗМ8781321; №КВ9097439;№Е3094381; №КУ2227559;» МП: 523713; №305313199; №МА4887858; купюрами по 20 грн. - 1 шт. серії купюр №ТЖ5410719; купюрами номіналом по 2 грн. - 3 шт. серії купюр №ПД8648812; №Р37676994; №ПИ9528307; купюрами номіналом по 1 грн. - 2 шт. серії купюр №ПД5262845; №РГ2756582; Також у вказаному відділенні розташовано візитну картку з написом «Шашличная» тел. НОМЕР_49» у кількості 1 шт.; бонусну картку магазину «Сільпо «№0291173359730»» у кількості 1 шт.; листок білого кольору розміром приблизно 8 на 8 сантиметрів, з написом печатними буквами «Підготовка пацієнта до УЗ обстеження органів черевної порожнини і абдомінальних судин» на зворотній стороні якого здійснено напис від руки «окулист - 210 к. 8 00 27.05» на 1 арк.; у другому відділені і по центру розташована пластикова картка золотого кольору з лисами китайською у кількості 1 шт.; у третьому відділені і по центру розташовані грошові кошти 106 доларів США та 18 радянських рублів, 106 доларів США купюра номіналом 100 доларів серії купюри №НЕ56757708 В Е5 у кількості 1 шт. купюра номіналом 5 доларів США серії купюр №ІСЗ5087045 А у кількості 1 шт.; купюра номіналом 1 долар США серії купюри №F326 7832 В у кількості 1 шт.; 18 радянських рублів номіналом 10 рублів серії ВЄ6645411 у кількості 1 шт.; 5 рублів серії М62071496; номіналом 3 рублі серія Тв3630057 у кількості 1 шт.; номіналом 1 рубль AT 9513725; Пакет чорного кольору з біркою, на якій здійснено напис - «до протоколу огляду від 04.07.2015 К/П 42015160000000406 автомобілю Шкода Фабія, НОМЕР_2 ». До початку огляду пакет оглянуто зі всіх сторін, цілісність пакету та бірки не порушено. В пакеті було оглянуто: мобільний телефон марки Nokia, модель: 105, іmеі: НОМЕР_5 , / якому знаходиться стартовий пакет оператора стільникового зв`язку Лайф № НОМЕР_12 , на момент огляду вказаний мобільний телефон перебуває у виключеному стані у кількості 1 шт., мобільний телефон марки Samsung модель N 9300, іmеі: НОМЕР_13 та НОМЕР_14 у кількості 1 шт. на момент огляду у теле фоні картки мобільних операторів відсутні, телефон перебуває у включеному стані стані у кількості 1 шт.; електронний носій інформації (флешка) коричневого кольору з написом «SP», при в відкритті кришки електронного носія (флешки) на металевій частині запис «D33B29» у кількості 1 шт.; мобільний телефон марки Nokia, модель: 105, іmеі: НОМЕР_5 , / якому знаходиться стартовий пакет оператора стільникового зв`язку Лайф № НОМЕР_12 , на момент огляду вказаний мобільний телефон перебуває у виключеному стані у кількості 1 шт., мобільний телефон марки Samsung модель N9300, imei: НОМЕР_13 та НОМЕР_14 у кількості 1 шт. на момент огляду у теле фоні картки мобільних операторів відсутні.
		-Висновок експерта від №976 від 05.07.2015 року, згідно якого надані на експертизу речовини рослинного походження масою 116,66 г і 0,55 г, є особливо небезпечна наркотична речовина, обіг заборонено - канабіс. Маса канабісу в висушеному стані становить 107,42 г і 0,48 г.
		- Висновок експерта №985 від 06.07.2015 року, згідно якого надана речовина на експертизу рослинного походження яка, згідно висновку експерта №976 від 05.07.2015 є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабіс, масою у висушеному стані 0,48 г, яка знаходилась у папіросі та речовина рослинного походження яка, згідно висновку експерта № 976 від 05.07.2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено- канабіс, масою у висушеному стані 107,42 г.
		- Протокол огляду речей, вилучених під час проведення огляду місця події 04.08.2015 по матеріалам провадження №42015160000000406, згідно якого було оглянуто, вилучено в автомобілі «Шкода» д.н. НОМЕР_2 у ОСОБА_13 , та вилучено: мобільний телефон марки НТС ТЗ28 d Х998898Т1АА005У imei НОМЕР_15 , чорного кольору з пластиковим чохлом чорного кольору у кількості 1 штука. Картка оператора зв`язку Київстар НОМЕР_43 у кількості 1 штука, електронний носій інформації Transcend micro Sd 16 Gв А547314984 у кількості одна штука.
		- Постанова про визнання речовими доказами від 06.08.2015 року, згідно якої, мобільний телефон марки НТС ТЗ28 d Х998898Т1АА005У imei НОМЕР_15 , чорного кольору з пластиковим чохлом чорного кольору у кількості 1 штука. Картка оператора зв`язку Київстар НОМЕР_43 у кількості 1 штука, електронний носій інформації Transcend micro Sd 16 Gв А547314984 у кількості одна штука, визнано речовим доказом.
		- Постанова про визнання речовими доказами від 06.08.2015 року, згідно якої, визнано речовим доказом по справі: банкноту номіналом 100 доларів США, серії НL 63154722D L12, вилучену в автомобілі "Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_2 , банкноту номіналом 100 доларів США, серії HL 92729028 Е, L12 , яку 04.07.2015 під час огляду місця події знайдено на розділовій смузі (клумбі) по вул.Дніпропетровська дорога. 
		- Протокол огляду місця події від 04.08.2015 року, згідно якого, об`єктом огляду місця події являються вхідні двері, розміщені на третьому поверсі будинку АДРЕСА_5 . В подальшому - цитата з протоколу «Дверь расположена с правой стороны от лестничной клетки» та  « С правой сторони двери имеются звонки с надписью «АДРЕСА_10» Обстановка нарушено в виде отслоения цемента коробки дверного пройома». Під час огляду нічого не вилучено та не виявлено. Використовувався технічний засіб, а саме фотоапарат «Сanon» також було виготовлено додаток в вигляді 12 фотографій. 
		- Ухвала від 09.09.2015 року слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси - про надання тимчасового дозволу до речей та документів.
		- Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 28.09.2015.
		- Протокол огляду документів від 15.10.2015 року, об`єктом якого був диск CD-R Verbation з написом на диску «59», вилучені під час тимчасового доступу до речей і документів 28.09.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси, на якому міститься інформація по абонентському номеру НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 , метою огляду було встановлення контактів з номерами ОСОБА_14 , з ОСОБА_19 ( НОМЕР_18 ) ОСОБА_63 ( НОМЕР_19 ) ОСОБА_64 ( НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ) ОСОБА_65 ( НОМЕР_22 ) ОСОБА_66 ( НОМЕР_23 та НОМЕР_24 ) ОСОБА_13 ( НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ) ОСОБА_30 ( НОМЕР_27 ) у період з 01.01.2015 по 04.07.2015. Під час проведення огляду встановлено, що абонентський номер НОМЕР_28 зв`язувався з номерами:
		Під час огляду встановлено, що абонент  ОСОБА_14  ( НОМЕР_17 ) здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_25 який належить ОСОБА_13 - 27 разів; на абонентський номер НОМЕР_29 , який належить ОСОБА_30 - 41 раз, 26.06.2015, а саме у день доставляння ОСОБА_19 до опорного пункту Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області - абонентський номер ( НОМЕР_28 ), який належить ОСОБА_14 , здійснював вхідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_30 , який належить ОСОБА_30 - 4 рази, на абонентський номер НОМЕР_25 , який належить ОСОБА_13 - 3 рази. 
		З іншими учасниками вказаного кримінального провадження, а саме: із заявником ОСОБА_19 (тел. НОМЕР_18 ); свідком ОСОБА_67 (тел. НОМЕР_19 ), свідком ОСОБА_64 тел. НОМЕР_20 ; свідком ОСОБА_38 , свідком ОСОБА_66 , зв`язку не встановлено.
		-Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м.Одеса, від 09.09.2015 року про тимчасовий доступ до документів.
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.10.2015 року, об`єктом якого була інформація «Астеліт».
		-Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 09.09.2015 року про тимчасовий доступ до документації.
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.09.2015 року, об`єктом якого був CD-R Verbation 700 gВ із інформацією з`єднань.
		-         Протокол огляду документів від 13.10.2015 року, під час проведення огляду встановлено, що абонентський номер ( НОМЕР_25 ), який належить  ОСОБА_13 , у період з 25.06.2015 по 04.07.2015, здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 , - 32 рази; на абонентський номер НОМЕР_31 , який належить ОСОБА_30 - 9 разів.
		26.06.2015 року, а саме у день доставляння ОСОБА_19  до опорного пункту Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області - абонентський номер ( НОМЕР_32 ), який належить  ОСОБА_13 , здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 - 6 разів; на абонентський номер НОМЕР_33 , який належить ОСОБА_30 - 4 рази.
		04.07.2015 року, а саме в день отримання ОСОБА_13  та ОСОБА_14  неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , - абонентський номер ( НОМЕР_25 ), який належить  ОСОБА_13 , здійснював вихідні дзвінки на абонентські номери  НОМЕР_17 ,який належить ОСОБА_14  - 5 разів; на абонентський номер НОМЕР_33 , який належить  ОСОБА_30  - 0 разів. Отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 - 36 разів; з абонентського номеру НОМЕР_34 , який належить ОСОБА_30 - 25 разів.
		26.06.2015 року, а саме у день доставляння ОСОБА_19 до опорного пункту Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, абонентський номер ( НОМЕР_35 ), який належить ОСОБА_13 , отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 - 2 рази; з абонентського номеру НОМЕР_33 , який належить ОСОБА_30 - 8 разів.
		04.07.2015 року, а саме в день отримання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 неправомірної вигоди від ОСОБА_19 ,- абонентський номер ( НОМЕР_25 ), який належить ОСОБА_13 , отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_14 - 2 рази; з абонентського номеру НОМЕР_33 , який належить ОСОБА_30 - 2 рази.
		З іншими учасниками вказаного кримінального провадження, а саме: з заявником ОСОБА_19 (тел. НОМЕР_18 ); свідком ОСОБА_67 (тел. НОМЕР_19 ), свідком ОСОБА_64 (тел. НОМЕР_20 ;-НОМЕР_46); свідком ОСОБА_38 ( НОМЕР_36 ); свідком ОСОБА_66 ( НОМЕР_37 ; НОМЕР_24 ) вхідних та вихідних телефонних зв`язків у період з 01.01.2015 по 04.07.2015 - не встановлено.
		- Протокол огляду документів від 16.10.2015 року, під час проведення огляду встановлено, що абонент ОСОБА_13 (НОМЕР_45) здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_38 , який належить ОСОБА_19 - 3 рази.
		26.06.2015 року, а саме у день доставляння ОСОБА_19 до опорного пункту Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області абонентський номер (НОМЕР_45), який належить ОСОБА_13 , здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_19 разів.
		04.07.2015 року, а саме в день отримання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 неправомірної вигоди від ОСОБА_19 ,- абонентський номер НОМЕР_8 ), який належить ОСОБА_13 , здійснював вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_23 - 3 рази.
		Отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_18 , котрий належить ОСОБА_19 - 1 раз.
		26.06.2015 року, а саме у день доставляння ОСОБА_19  до опорного пункту Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, абонентський номер ( НОМЕР_8 ), який належить  ОСОБА_13 , отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_19 - 0 разів.
		04.07.2015, а саме в день отримання ОСОБА_13  та ОСОБА_14  неправомірної вигоди від ОСОБА_19 ,- абонентський номер ( НОМЕР_8 ), який належить  ОСОБА_13 , отримував вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_23 - 1 раз.
		З іншими учасниками вказаного кримінального провадження, а саме: зі свідком ОСОБА_68 (тел. НОМЕР_19 ), свідком ОСОБА_69 (тел. НОМЕР_39 ); свідком ОСОБА_38 НОМЕР_36 ); свідком ОСОБА_66 ( НОМЕР_37 ; НОМЕР_48); підозрюваним ОСОБА_14 ( НОМЕР_17 ); ОСОБА_70 ( НОМЕР_40 телефонних зв`язків у період з 01.01.2015 по 04.07.2015 - не встановлено.
		-Протокол огляду документів від 14.10.2015 року: 04.07.2015, а саме в день отримання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , - абонентський номер НОМЕР_26 ), який належить ОСОБА_13 , здійснював вихідні вінки на абонентський номер НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_23 - 2 рази. З іншими учасниками вказаного кримінального провадження, а саме: зі свідком ОСОБА_67 (тел. НОМЕР_19 ), свідком ОСОБА_71 (тел. НОМЕР_20 ; НОМЕР_39 ); свідком ОСОБА_65 . -НОМЕР_47); свідком ОСОБА_66 ( НОМЕР_37 ; НОМЕР_24 ); підозрюваним ОСОБА_14 ( НОМЕР_17 ); ОСОБА_70 ( НОМЕР_41 ) телефонних зв`язків у період з 01.01.2015 по 4.07.2015 - не встановлено. 
		Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, допитавши свідків сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши письмові матеріали справи, речові докази та відеозаписи, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_13 та ОСОБА_14 поза розумним сумнівом.
		При цьому суд виходить з наступного. 
		Оцінка доказів судом:
		Судом при дослідженні матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що стороною обвинувачення були порушені вимоги ст.290 КПК України щодо відкриття стороні захисту зібраних під час досудового розслідування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.
		Стороною обвинувачення до суду були надані наступні докази:
		-Протокол огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) грошових коштів, для використання під час проведення негласної слідчої дії від 04.07.2017 року. 
		-Протокол вх.№767 т про результати контролю за вчиненням злочину. 
		-Стенограма вн.№768 т розмови між старшим оперуповноваженим КМДН Суворівського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській обл. майором міліції ОСОБА_13 , майором міліції ОСОБА_14 і громадянином ОСОБА_19 , яка відбулася 04.07.2015 року біля кафе «Алькор», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Дніпропетровська дорога, 25 б.
		- microSDHC №187т від 04.07.2015 та microSDHC №188т від 04.07.2015. 
		-Протокол огляду місця події від 04.07.2015, під час якого в автомобілі «Skoda Fabia» д\н НОМЕР_2 була знайдено банкнота номіналом в 100 доларів США, серії HL 631547220 L12, а розділовій смузі (клумбі) було знайдено банкноту номіналом в 100 доларів США, серії HL 927729028Е L12.
		-та вказані купюри номіналом 100 доларів США серії HL 631547220 L12 та HL 927729028Е L12.
		-Згідно вимог ст.290 КПК України, досудове розслідування по вказаному кримінальному правопорушенні було закінчене 13 листопада 2015 року.
		Вказані негласні слідчі дії були проведені на підставі наступних рішень:
		-аудіо-, відеоконтроль особи, спостереження за особою шляхом проведення візуального спостереження, здійснювався на підставі Ухвали Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 Вих. №5989 від 04.07.2015. 
		-на підставі вказаного рішення було дано доручення на проведення негласних слідчих № 21/2-2823 від 04.07.2017 року.
		-контроль за вчиненням злочину проводився на підставі постанови № 21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015 винесеної прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_41 
		-згідно постанови №21/2-2821 т про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.07.2015, при проведенні контролю за вчиненням злочину використовувались заздалегідь ідентифіковані гроші у сумі 2000 доларів США.
		-на підставі вказаних рішення було дано доручення на проведення негласних слідчих дій №21/2 -2822т від 04.07.2015.
		               Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, стороні захисту не були відкриті рішення повноважних органів на проведення негласних (розшукових) слідчих, а саме Ухвали Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року вих.№5989, доручення на проведення негласних слідчих №21/2-2823 від 04.07.2017, постанови №21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015, постанови №21/2-2821 т про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.07.2015 року та доручення на проведення негласних слідчих дій №21/2 -2822т від 04.07.2015. 
		Відповідно до Постанови ВСУ №5-364кс16 від 16.03.2017, не відкриття матеріалів НСРД, у тому числі ухвал суду про надання дозволу на їх проведення стороні захисту в порядку ст.290 КПК України є підставою для визнання таких доказів недопустимими. 
		Відповідно до постанови Європейского суда з прав людини у справі Мірілашвіллі (Mirilashvili) проти Росії» від 11.12.2008 п. 200-209 зазначено «У змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язаних з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями і, крім цього, не було достатньо обґрунтованими»
		Згідно ч.2 ст.290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язані надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведеності невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Якщо сторона не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
		Суд не може прийняти в якості доказів, які підтверджують допустимість НСРД, рішення суду та доручення, з яких було знято гриф таємності, згідно Постанови про розсекречування матеріалів слідчих (розшукових) дій №15/919т та надані стороною обвинувачення до суду. 
		Так, 24 лютого 2017 року, під час судового розгляду, сторона обвинувачення надала наступні документи:
		Ухвалу Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року Вих. № 5989 від 04.07.2015. 
		- доручення на проведення негласних слідчих № 21/2-2823 від 04.07.2015.
		- Постанову №21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015.
		- Постанову №21/2-2821 т про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.07.2015.
		- доручення на проведення негласних слідчих дій № 21/2-2822т від 04.07.2015.
		Дійсно, відповідно до ч.11 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження можуть надавати додаткові матеріали, отримані до або під час судового розгляду та зобов`язані здійснювати їх відкриття одне одній.
		Але при цьому сторона обвинувачення повинна довести, що вказані матеріали були отримані після закінчення досудового розслідування та в неї не було можливості отримати їх на цій стадії або , що були вжиті всі необхідні та залежні від сторони обвинувачення заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів до моменту направлення кримінального провадження у суд, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора. 
		Судом встановлено, що усі надані документи датуються 04 липня 2015 року, тобто вони були в розпорядженні сторони обвинувачення до виконання вимог ст.290 КПК України на стадії судового розслідування, а розсекречені були 24.02.2017 року.
		11.03.2017 року матеріали були направлені для приєднання до справи, а потім надані до суду, однак прокурор не надав суду доказів того, що були вжиті всі необхідні та залежні від сторони обвинувачення заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів до моменту направлення кримінального провадження у суд, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора. 
		Вказана позиція узгоджується з Постановою Верховного суду від 21 квітня 2021 року в справі №308/10533/16-к, відповідно до якої процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи в суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
		Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НС(Р)Д і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст.290 КПК.
		Також Суд вважає, що в результаті невиконання стороною обвинувачення вимог ст.290 КПК України щодо відкриття матеріалів, було порушено право обвинувачених на захист, що відповідно п.3 ч.2 ст.87 КПК України є істотним порушеннями прав людини і основоположних свобод і згідно частини 1 цієї статті тягне за собою визнання отриманих внаслідок цього порушення доказів недопустимими.
		Висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою в Постанові від 16.03.2017 №5-364кс16, згідно якої невідкриття матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стороні захисту в порядку ст.290 КПК, у тому числі і ухвал суду про надання дозволу на їх проведення, є підставою для визнання таких доказів недопустимими, та із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №751/7557/15-к, згідно якої за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах.
		Згідно ч.4 ст.87, ч.1 ст.89 КПК України, суд під час ухвалення судового рішення зобов`язаний, за наявності для цього підстав, визнати докази недопустимими.
		Відповідно ч.2 ст.86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Враховуючи наявність підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.87 КПК України щодо порушення права особи на захист, суд визнає недопустимими доказами матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та отримані в результаті їх проведення докази.
		Суд звертає увагу на протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.07.2015, 10.00 22.07.07.2015, 13. 00. 
		Вказаний протокол не відображає увесь перебіг даних процесуальних дій, а обмежується відображенням лише отриманих під час негласної слідчої (розшукової) дії результатів. Навіть сама назва протоколів вказує на результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а не на хід їх проведення, а саме, оперативним співробітником:
		¦не вказується дата та час, коли ОСОБА_19 , який фактично залучений до конфіденційного співробітництва, без його згоди на це, прибув в приміщення відповідного оперативного підрозділу (чи де інде)для участі в НСРД;
		¦не вказує хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював на ОСОБА_19 спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання;
		¦не вказує яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження було встановлено на ОСОБА_19 (не має назви та технічних характеристик даного обладнання);
		Також, відповідно до Ухвали Апеляційного суду Одеської обл. від 04 липня 2015 року Вих.№5989 від 04.07.2015 року, дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно невстановлених працівників Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській обл., які вимагають неправомірну вигоду від ОСОБА_19 , а саме 
		-аудіо-, відеоконтролю особи
		-спостереження за ними шляхом проведення візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за місцем його (їх) перебування.
		       Відповідно до п.3 ч.4 ст.248 КПК України, в ухвалі слідчого судді на дозвіл проведення негласних розшукових слідчих дій, окрім іншого, повинні міститися відомості, щодо особи, щодо якої необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, однак у вказаній ухвалі не зазначено особи, відносно якої проводиться негласна слідча (розшукова) дія, а просто зазначено місце проходження нею служби.
		       Відповідно до постанови №21/2-2820м про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2015 року, в ній зазначено, що для отримання доказів факту вимагання та одержання неправомірної вигоди провести контроль за вчиненням кримінального правопорушення, шляхом імітування обстановки злочину, тобто передачі ОСОБА_19 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США невстановленим службовим особам Суворівського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській обл. А також проведення імітування обстановки злочину доручити слідчим 2-го СВ СУ прокуратури Одеської обл. або за їх дорученням співробітникам УВБ ДВБ України в Одеській обл. з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження.
		       Відповідно до п.3 ч.1 ст.251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про особу (осіб) , місце або річ, щодо якої проводитиметься негласна слідча дія (розшукова ) дія.
		       Відповідно до п.4 ч.1 ст.251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії.
		       Знайшли підтвердження при судовому розгляді викладені стороною захисту доводи щодо порушення кримінального процесуального закону у зв`язку з тим, що постанова прокурора №21/2-2820т від 04.07.2015 року про проведення контролю за вчиненням злочину на порушення вимог ч.1 ст.251 КПК України не містить інформацію про початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії, а в порушення вимог п.1 ч.7 ст.271 КПК України, у даній постанові не викладені обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		       У відповідності до п.5 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
		Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого (ч.2 ст.41 КПК України). Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.106 КПК України).
		Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом (ч.1 ст.2 ст.252 КПК України).
		Та сама вимога щодо фіксації міститься в п.4.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої 16.11.2012 року.
		Загальні правила фіксації кримінального провадження регулюються главою 5 КПК України, в статтях 103-107.
		Відповідно до ч.1 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються в протоколі.
		Таким чином, відповідно до ч.1 ст.252 та ч.1 ст.104 КПК України за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій обов`язково складається протокол про хід та результати даної процесуальної дії.
		Тобто, в протоколі негласних слідчих (розшукових) дій повинно бути зафіксовано хід цих дій, однак у протоколі не вказані час та дата початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій; не вказано, хто з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання та де саме; не вказано, яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження встановлювалося, його характеристики; не вказані час та дата демонтажу цього обладнання та хто з оперативних працівників чи залучених спеціалістів здійснював ці дії. Відповідно до ст.104 КПК України протокол має містити відомості щодо всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення дописьмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
		Відповідно до ч.2 ст.266 КПК України технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
		Згідно ч.3 ст.266 КПК України, носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Однак, в порушення даних вимог закону, в зазначених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій відсутні відомості щодо здійснення заходів для збереження технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст.104 КПК України в протоколі проведення процесуальної дії повинно бути зазначено характеристики технічних засобів фіксації процесуальної дії та носіїв інформації.
		Також, у порушення даних вимог закону, в зазначених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій не зазначені характеристики технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення.
		Висновки суду узгоджуються із позицією, викладеною в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2016 року за №644/2287/15-к, в якій Суд погодився із недопустимістю доказів, одержаних з порушенням вимог статей 246, 271 КПК, зокрема, матеріалів аудіо - та відеофайлів, оскільки вони не містили інформації щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалось фіксування оперативно-розшукових заходів.
		Відповідно до ч.3 ст.105 КПК України додатки до протоколів повинні бути, зокрема, належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Згідно ч.2 ст. 106 КПК України до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Та сама вимога щодо додатків міститься в п.4.7 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої 16.11.2012 року.
		Однак, як встановлено судом, додатки до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- відеозаписів не містять даних про їх пакування.
		Невідображення зазначених відомостей в протоколах негласних слідчих (розшукових), а саме невідображення в повній мірі ходу негласних слідчих (розшукових) дій, не здійснення заходів для збереження технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення, не зазначення в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій характеристик цих технічних засобів, не здійснення пакування додатків до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- відеозаписів - позбавляє суд можливості перевірити дотримання вимог закону під час їх проведення та свідчить, що докази, зібрані під час їх здійснення, отримані не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, так як положення ч.1 ст.252 та ч.1 ст.104 КПК України вимагають, щоб в протоколі був зафіксований хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії.
		Вказані обставини свідчать про істотне порушення вимог зазначеного кримінального процесуального закону. 
		Враховуючи викладені вимоги кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку щодо його порушення при проведенні, фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні із зазначених вище причин. 
		Окрім того, в постанові про проведення контролю за злочином №21/2-2820т від 04.07.2015 та Доручення оперативному підрозділу № 021/2-2822т від 04.07.2015, не вказано, щодо залучення ОСОБА_19 до проведення негласних слідчих дій, з чого слідує, що ОСОБА_19 був залучений за власною ініціативою оперативного підрозділу.
		Відповідно до ч.6 ст.246 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Для урегулювання загальних процедур організації проведення негласних слідчих дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, забезпечення додержання конституційних прав та законних інтересів учасників досудового розслідування, швидкого, повного та неупередженого розслідування злочинів спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України N114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року затверджена Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (Далі Інструкція).
		Відповідно до п.3.4.2 вказаної Інструкції, доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст.252 Кримінального процесуального кодексу України. Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам.
		У дорученні також може визначатись порядок взаємодії між слідчим, прокурором і уповноваженим оперативним підрозділом, а також терміни складання протоколів про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії або її проміжного етапу.
		Відповідно до п.3.10. Інструкції, уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора (ст.41 КПК України). Вони зобов`язані повідомляти їх про виявлення обставин, які мають значення для кримінального провадження або вимагають нових процесуальних рішень слідчого, прокурора.
		Щодо позиції сторони захисту в частині недопустимості зібраних стороною обвинувачення доказів через грубі порушення законодавства про державну таємницю, суд виходить з наступного.
		Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про державну таємницю» чітко передбачений порядок допуску особи до кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
		Відповідно до ч.1 ст.517 КПК України досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з дотриманням вимог режиму секретності.
		Відповідно до ч.3 ст.517 КПК України, до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.
		Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про державну таємницю», допуск до державної таємниці - це оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.
		Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України «Про державну таємницю», доступ до державної таємниці це надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Відповідно до ч.4 ст.27 Закону України «Про державну таємницю», порядок надання доступу до державної таємниці особам, залученим до конфіденційного співробітництва з оперативними підрозділами правоохоронних та інших спеціально уповноважених органів, які проводять оперативно-розшукову, розвідувальну або контррозвідувальну діяльність, визначається керівниками зазначених органів за погодженням із Службою безпеки України. У Службі безпеки України такий порядок надання доступу до державної таємниці визначається Головою Служби безпеки України.
		Відповідно до ч.3 ст.517 КПК України, особа, якій не надано доступу до державної таємниці, не може бути допущена до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
		Таким чином, до кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не можуть бути допущені особи, які не мають допуску до державної таємниці відповідної форми.
		Насамперед, це стосується осіб, які залучаються слідчим та оперативним працівником під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Абсолютно всі негласні слідчі (розшукові) дії становлять державну таємницю, що прямо передбачено законодавством України.
		Частиною 8 статті 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що Звід відомостей, що становлять державну таємницю - це акт, в якому зведено перелік відомостей, що згідно з рішеннями державних органів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених цим Законом сферах.
		Відповідно до п.4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Голови служби безпеки України №440 від 12.08.2005 року, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії становлять державну таємницю.
		Отже, один факт проведення негласної слідчої (розшукової) дії, сам по собі вже становить державну таємницю, яка не підлягає розголошенню особі, яка не має відповідного допуску до державної таємниці. Методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії також становлять державну таємницю і не підлягають розголошенню особам, які не мають допуску до державної таємниці.
		Під час розслідування кримінального провадження №42015160000000406, до участі в негласних слідчих діях залучено осіб, які не мали допуску до державної таємниці, а саме заявника ОСОБА_19 
		Навіть поняті, які присутні під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно змісту положень статті 517 КПК України, повинні мати допуск до державної таємниці, оскільки їм також відкривається слідчим чи оперативним працівником державна таємниця про сам факт проведення негласної слідчої (розшукової) дії та методи її проведення.
		Таким чином, будь-яка особа, яку слідчий чи оперативний працівник залучають до участі в негласних слідчих (розшукових) діях повинні спочатку отримати допуск і доступ до державної таємниці.
		Відповідно до ч.4 ст.27 Закону України «Про державну таємницю», порядок надання доступу до державної таємниці особам, залученим до конфіденційного співробітництва з оперативними підрозділами правоохоронних та інших спеціально уповноважених органів, які проводять оперативно-розшукову, розвідувальну або контррозвідувальну діяльність, визначається керівниками зазначених органів за погодженням із Службою безпеки України. У Службі безпеки України такий порядок надання доступу до державної таємниці визначається Головою Служби безпеки України.
		Відповідно до ч.7 ст.22 Закону України «Про державну таємницю», надання допуску до державної таємниці передбачає:
		визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;
		перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці;
		взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;
		одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці;
		ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
		Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про державну таємницю», перевірка громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
		Таким чином особа, що залучається до конфіденційного співробітництва з оперативними підрозділами правоохоронних органів, повинна була завчасно пройти відповідну перевірку, взяти на себе передбачені Законом обов`язки зберігати державну таємницю і лише після цього отримати доступ до державної таємниці.
		Не проходження відповідної перевірки; відмова взяти на себе зобов`язання щодо збереження таємниці; відмова від обмеження прав в зв`язку із допуском до державної таємниці, є підставою для відмови в наданні громадянину доступу до державної таємниці.
		Відповідно до ч.3 ст.517 КПК України, така особа не може бути допущена до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
		Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про державну таємницю» чітко передбачений порядок допуску особи до кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
		Не виконання слідчим, оперативним працівником положень ч.3 ст.517 КПК Українита положень Закону України «Про державну таємницю», тягне засобою недопустимість отриманих під час негласної слідчої (розшукової) дії доказів, бо особа, яка приймала участь в їх збиранні в принципі не могла бути залучена до участі в кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю у вигляді негласних слідчих (розшукових) дій і, відповідно, не могла приймати участь в кримінальному провадженні під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Таким чином, якщо доказ отриманий за участі особи, яка відповідно до ч.3 ст.517 КПК України не могла бути допущена до участі в кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю, оскільки дана особа не отримала допуску до державної таємниці в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про державну таємницю», то такий доказ не може бути визнаний допустимим. Отриманий таким чином доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.84 КПК України, - «фактичні дані, які отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, доказами в кримінальному провадженні бути не можуть».
		До участі в проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні був залучений заявник ОСОБА_19 та поняті ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , однак в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про їх допуск до державної таємниці.
		Враховуючи вищевикладене, прокурором не доведено, що заявник та поняті у кримінальному провадженні залучались до конфіденційного співробітництва з оперативним підрозділом УМВС в Одеській області, не доведено, що вони з метою участі при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні зверталися за допуском до державної таємниці та допуск до державної таємниці їм надавався, відповідно не доведено прокурором, що вони приймали на себе передбачені Законом обов`язки зберігати державну таємницю, отримували доступ до державної таємниці. Недодержання вимог статей 104, 106, 252, 273 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи, тягне за собою недопустимість таких доказів, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
		З огляду на те, що у даному кримінальному провадженні всі докази були отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій, вони є недопустимими, оскільки до їх реалізації залучені особи без допуску до державної таємниці.
		За вказаних обставин, Суд вважає, що неналежне оформлення протоколів про хід і результати негласних слідчих (розшукових) оперативними співробітниками, порушення законодавства у сфері державної таємниці, не відкриття матеріалів в порядку ст.290 КПК України, призвело до недопустимості цих доказів, оскільки дані докази отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Стосовно недопустимості як доказу Протоколу огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) грошових коштів, для використання під час проведення негласної слідчої дії від 04.07.2017 року, на що вказувала сторона захисту, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Вказана слідча дія була проведена на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Одеської обл. від 04.07.2015 № 21/2-2820т. про проведення контролю за вчиненням злочину та постанови 21/2-2821т від 04.07.2015 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. 
		Огляд проводився старшим оперуповноваженим в ОВС УВБ в Одеській області ДВБ МВС України ОСОБА_26 в період часу з 14.00 годин до 14.30 годин, в присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , та за участі заявника ОСОБА_19 . Як додаток до протоколу було виготовлено ксерокопії грошових на 5 аркушах.
		Постанова прокурора відділу прокуратури Одеської обл. від 04.07.2015 №21/2-2820т. про проведення контролю за вчиненням злочину та постанова 21/2-2821т від 04.07.2015 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, не були відкриті стороні захисту в порядку визначеному ст.290 КПК України.
		Суттєвим порушенням є попередження заявника про неіснуюче кримінальне правопорушення, (цитата з протоколу: «Гр. ОСОБА_19 роз`яснено, що за участь в слідчих діях стосовно дачі хабаря він не несе відповідальності і справа щодо його участі підлягає закриттю, а предмет хабаря підлягає конфіскації»). Стороні захисту не були відкриті матеріали кримінальної справи стосовно дачі хабаря та підстави прийняття рішення про її закриття.
		Відповідно до ч.1 ст.104 КПК України, у випадках, передбачених КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
		Відповідно до ч.2 ст.104 КПК України, у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
		У свою чергу згідно п.1 ч.3 ст.104 КПК України, протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання) та інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 КПК України, протокол складається з описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій та отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.
		Відповідно до ч.4 ст.104 КПК України, перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
		Відповідно до ч.5 ст.104 КПК України, зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.
		Відповідно до ч.6 ст.104 КПК України, якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.
		Як вбачається зі змісту протоколу, в ньому зазначено про участь ОСОБА_19 при проведенні вказаної слідчої дії, однак його підпис відсутній.
		Відповідно до ч.1 ст.105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
		Відповідно до ч.3 ст.105 КПК України, додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Однак, всупереч вимогам ч.3 ст.105 КПК України, стосовно копій грошових коштів, які є в матеріалах, суд звертає увагу, що їх неможливо вважати додатками, оскільки відсутній навіть підпис особи, яка їх виготовила, відсутній підпис учасника ОСОБА_19 , та навіть відсутній напис або інші визначення, що це Додаток до протоколу, саме цього протоколу, а не іншого протоколу.
		Як наслідок, Протокол огляду місця події від 04.07.2015 в частині огляду автомобіля «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , де була знайдено банкнота номіналом в 100 доларів США, серії НОМЕР_3 , та огляду розділової смуги (клумби), де було знайдено банкноту номіналом в 100 доларів США, серії HL 927729028Е L12, являються похідними від вище вказаних слідчих дій та посилаючись на доктрину "плода ядовитого дерева", ("fruit of the poisonous tree"), теж являються недопустимим доказами.
		При прийнятті рішення суд також звертає увагу на наступне.
		Відповідно до вимог ч.5 ст.208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу. 
		На підставі досліджених матеріалів кримінальної справи, зокрема, протоколу огляду місця події, відеозапису проведення даних слідчих дій, судом встановлено, що місцем затримання обвинувачених є проїзна частина дороги по АДРЕСА_3  біля будинку №93а. Протокол затримання складений слідчим 04.07.2015 року о 17 год 46 хв., як зазначено у протоколі, однак цей протокол містить підпис адвоката із зазначенням часу підписання при його складанні - 23 год. 01 хвилина 04.07.2015 року. 
		Згідно протоколу огляду місця події, він проводився 04.07.2015 року в період часу з 17 годин 49 хвилин до 18 годин 58 хвилин, з перервою на 5 хвилин - з 17 годин 57 хвилин до 18 годин 02 хвилини. 
		Таким чином, на момент складання протоколу огляду місця події, ОСОБА_29 та ОСОБА_13 були вже затримані та з огляду на зміст ст.209 КПК України з 17 годин 49 хвилин набули право на захист відповідно до приписів ч.1 ст.42 КПК України, однак процесуальні права ОСОБА_29 та ОСОБА_13 не роз`яснювались, а викладені в протоколі огляду місця події обставини не відповідають змісту процесуальних дій, які фактично здійснювалися уповноваженими особами, котрі фактично провели не огляд місця події, а затримання ОСОБА_29 та ОСОБА_13 із вилученням грошових коштів в сумі 100 доларів США з автомобіля, яким керував ОСОБА_13 , а тому мали керуватися вимогами ст.ст.208 та 209 КПК України - складання протоколу затримання, роз`яснення процесуальних прав підозрюваного та особистий обшук.
		Дана обставина в свою чергу тягне встановлення істотного порушення прав затриманих з причини неможливості ознайомлення з правами затриманої особи у відповідності до ч.4 ст.208 КПК України, правами підозрюваного, передбаченими ч.3 ст.42 КПК України, до проведення стосовно нього слідчих дій.
		Зокрема, при затриманні не роз`яснено право мати захисника, що є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. З даної причини затримані не реалізували право викликати адвоката відразу після фактичного затримання з метою захисту та надання належної правової допомоги, скористатися послугами адвоката при проведенні огляду місця події та інших процесуальних діях.
		Також протоколи затримання не містять повідомлення Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання, таке повідомлення відсутнє у матеріалах справи. Адвокати були запрошені з ініціативи родичів затриманих лише після проведення огляду місця події, та приймали участь з часу складання протоколу затримання у кабінеті слідчого.
		При затриманні ОСОБА_29 та ОСОБА_13 їм не було роз`яснено право давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти себе. При цьому слідчим під час проведення огляду місця події задавалося питання по суті звинувачень.
		Порушення права особи на захист є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим докази, отримані внаслідок таких порушень повинні визнаватись судом недопустимими.
		Позиція суду щодо істотного порушення конституційних та процесуальних прав ОСОБА_29 та ОСОБА_13 за захист, не говорити нічого з приводу підозри проти себе під час затримання, огляду місця події, освідування особи узгоджується з судовою практикою Верховного Суду у наступних судових рішеннях: постанова від 02.10.2019 у справі за № 205/10742/13-к, постанова від 04.11.2020 у справі №487/5206/17, постанова від 09.04.2020 у справі за №752/7047/18.
		Згідно доктрині «плодів отруєного дерева», що застосовується в практиці Європейського суду з прав людини, недопустимими визнаються не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші (рішення у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України»).
		Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу) та п.3 (порушення права особи на захист) ч.2 ст.87 КПК України суд визнає недопустимими доказами матеріали слідчих дій та отримані в результаті їх проведення докази.
		При цьому суд керується частиною 3 статті 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також - пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, згідно якого обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, тощо.
		Щодо звинувачення ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345 та ч.1 ст.309 КК України, суд наголошує, що недопустимість зібраних стороною обвинувачення доказів із зазначених вище підстав, а саме проведення НСРД без відповідного дозволу, не відкриття стороні захисту матеріалів НС(Р)Д, порушення Закону України «Про державну таємницю» при здійсненні НС(Р)Д, порушення права на захист, інших зазначених вище грубих порушень КПК при здійсненні досудового розслідування, поширюється й на обвинувачення ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345 та ч.1 ст.309 КК України, оскільки такі правопорушення були виявлені під час проведення слідчих дій за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України, оцінка яким судом надана вище.
		Більш того, суд повністю погоджується з позицією сторони захисту, що обвинувачення не надало доказів, які б підтверджували наявність суб`єктивної сторони в діях обвинуваченого та не спростувало версію захисту про те, що ОСОБА_13 не знав, що потерпілий являється працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, оскільки потерпілий вибіг з-за кафе у напрямку ОСОБА_13 з пістолетом в руках у цивільному одязі без знаків, які б свідчили про його причетність до правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, тому дії ОСОБА_13 були направлені для врятування свого життя і уникнення від збройного нападу через загрозу своєму життю та життю свого товариша. Також суд погоджується з позицією сторони захисту, що проведення обшуку в автомобілі було здійснено без відповідного рішення слідчого судді та невідповідності Кримінально процесуальному законодавству України подальшої легалізації проведеного обшуку на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 06 липня 2015 року справа №522/13877/15 -к. 
		Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного суду від 08 квітня 2021 року по справі №573/2028/19). 
		Отже, проведення обшуку без ухвали судді з метою вилучення речових доказів не відповідає вимогам ч.3 ст.233 КПК України, тобто проведено без достатніх правових підстав. 
		Таким чином, обшук автомобіля марки «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , який знаходився в користуванні ОСОБА_13 , проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а Протокол огляду місця події від 04.07.2015 року, пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою в висушеному стані 0,48 г. який знаходилась в папіросі, пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою в висушеному стані 107,42 г., який знаходиться в полімерному пакеті (файлі) та банкноту номіналом в 100 доларів США, серії HL 631547220 L12, - суд вважає недопустимими доказами, що відповідає доктрині «плодів отруєного дерева», оскільки такі докази здобуті стороною обвинувачення з грубими порушеннями діючого законодавства.
		Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається здійснення обшуку автомобіля не слідчим, а оперативними співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, які мали неконтрольований доступ до автомобіля «Skoda Fabia», д\н НОМЕР_2 , під час обшуку при собі мали наплічні сумки, які постійно знаходились у них та були відкриті, а знаходячись в салоні автомобіля виходили з поля зору камери, мали доступ до багажника автомобіля, а сам факт відшукання пакунків з речовиною рослинного походження не фіксувався на камеру, - фіксувалось тільки вилучення.
		За вказаних обставин, суд вважає, що сторона обвинувачення не надала до суду належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345 та ч.1 ст.309 КК України.
		При прийнятті рішення суд керується Законами України.
		Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, як це задекларовано в статті 8 Конституції України. 
		Відповідно до ч.2 ст.62Конституції України та ч.2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ч.3 ст.62Конституції України та ч.4 ст.17КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		В частині 3 статті 373 КПК України зазначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		За таких обставин, суд вважає, що обвинувачені мають бути визнані невинуватими у вчинені інкримінованих їм кримінальних правопорушень та виправдані на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинувачених є склад кримінальних правопорушень.
		Верховний Суд України у постанові від 15 листопада 2012 р. усправі № 5-15кс12 зазначив: правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об`єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою. 
		Відповідно до ст.62 ч.ч.1, 2 Конституції України, ст.17 ч.2 КПК України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Забезпечення доведеності вини, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором є основними засадами судочинства - ст. 129 Конституції України.
		При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою - п.п. 161, 150, 100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини».
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Надані суду документи, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису, та електронні носії інформації, слід зберігати при справі.
		Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертизи, відшкодувати за рахунок держави, в порядку ст.124 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані під час досудового розслідування та судового розгляду скасувати.
		Цивільний позов не заявлено.
		Питання запобіжних заходів у відношенні обвинувачених було вирішено під час судового розгляду. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст.8, 62 КонституціїУкраїни, ст.ст.2, 7, 9, 18, 100, 110, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_13  у пред`явлених йому обвинуваченнях у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.345, ч.1 ст.309 КК України, визнати невинуватим на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, і виправдати.
		Запобіжний захід ОСОБА_13 - не обирався.
		Цивільний позов- відсутній.
		ОСОБА_14  у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, визнати невинуватим на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, і виправдати.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_14 - не обирався.
		Цивільний позов - відсутній.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертиз у сумі 1903,08 грн. віднести на рахунок держави.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06 липня 2015, на автомобіль марки «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 .
		Вилучені мобільний телефон марки НТС ТЗ28 d Х998898Т1АА005У imei НОМЕР_15 , чорного кольору з пластиковим чохлом чорного кольору, мобільний телефон марки Nokia, модель: НОМЕР_42 , іmеі: НОМЕР_5 , в якому знаходиться стартовий пакет оператора стільникового зв`язку Лайф № НОМЕР_12 , мобільний телефон марки Samsung модель N9300, іmеі: НОМЕР_13 та НОМЕР_14 , картку оператора зв`язку Київстар НОМЕР_43 , електронний носій інформації Transcend micro Sd 16 Gв А547314984, електронний носій чорного кольору з надписом «SP Power 16 GB», шкіряну обкладинку чорного кольору, службове посвідчення № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_13 , електронний носій інформації чорного кольору з надписом «Transern 2 gb micro SD», дозвіл на носіння зброї № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_13 , чорно білу фотокартку, листок білого кольору з надписом «пам`ятка з оповіщенням й екіпіруванням працівників ОВС», шкіряний гаманець чорного кольору «KAKYA collection 1980», пластикову картку «Sokar level 80401000 00) 6 7513», металеву пластину жовтого кольору з гравіюванням, пластикову картку «ОККО Fishka НОМЕР_50», грошові кошти у сумі 1728 грн., візитну картку з написом «Шашличная» тел.НОМЕР_49», бонусну картку магазину «Сільпо «№ НОМЕР_44 », листок білого кольору розміром 8 на 8 сантиметрів з написом «Підготовка пацієнта до УЗ обстеження органів черевної порожнини і абдомінальних судин», пластикову картку золотого кольору з надписом китайською, грошові кошти 106 доларів США та 18 радянських рублів номіналом 10 рублів серії ВЄ6645411 у кількості 1 шт.; 5 рублів серії М62071496; номіналом 3 рублі серія Тв3630057 у кількості 1 шт.; номіналом 1 рубль AT 9513725, електронний носій інформації (флешка) коричневого кольору з написом «SP»,зв`язка з трьох ключів з двома пластмасовими брелоками зеленого кольору, ручка чорного кольору, купюри номіналом: в 50грн., 1 грн., монета - 25 копійок, мобільний телефон у корпусі чорного кольору «DJH» у шкіряному чохлі чорного кольору, хрестик та округлий кулон з зображенням «$» з металу жовтого кольору - повернути за власнику. 
		Службове посвідчення майора міліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - повернути за належністю.
		Надані суду документи, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису, та електронні носії інформації, - зберігати при справі.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...