Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20088/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 11.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		02.05.2024Справа №  910/20088/23
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА БІРЖА» (01001, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 44) до Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (01601, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 22),  про визнання недійсним пунктів рішення,
		 
		За участю представників:
		від позивача - Пересада Б.О.;
		від відповідача - Данилов К.О., Чернюшок М.І., Агєєва А.О.;
		від третьої особи - Шкута Р.І.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		28.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА БІРЖА» (далі позивач) сформовано позовну заяву до Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним пунктів рішення та 02.01.2024 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Державним підприємством «Прозорро.Продажі» не виконало положення Рекомендацій № 23-рк, позивач звернувся до Антимонопольного комітету України із заявами від 16.02.2022 № 16/02-201 (зареєстровано в АМКУ 18.02.2022 за № 8-01/67-АМ) (далі - Заява 1) і від 13.04.2022 № 13/04-336 (зареєстровано в АМКУ 13.04.2022 за № 8-01/74-АМ) (далі- Заява 2), про порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
		За результатами розгляду Справи АМКУ прийняв Рішення № 303-р, зокрема:
		Закрити розгляд справи № 130-26.13/52-22, розпочатої за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС, який може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з не доведенням його вчинення без прийняття рішення по суті (пункт 2 резолютивної частини Рішення № 303-р).
		Закрити провадження у справі № 130-26.13/52-22, розпочате за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою     статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом обумовлення надання доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до ЕТС Prozorro.Продажі прийняттям останніми додаткових, а саме маркетингових, умов, які за своєю природою не стосуються безпосередньо предмета угод надання акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи Prozorro.Продажі, що може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з виконанням акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» рекомендацій Антимонопольного комітету України від 13.04.2023 № 5-рк (пункт 3 резолютивної частини Рішення № 303-р).
		Не погоджуючись з пунктом 2 та 3 Рішення № 303-р позивач просить визнати останні недійсними, а також зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути дії акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», про які товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» зазначало у заявах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 16.02.2022 № 16/02-201 і від 13.04.2022 № 13/04-336 та які були предметом розгляду справи № 130-26.13/52-22, що знаходилася в провадженні Антимонопольного комітету України, зокрема, щодо встановлення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» плати на розвиток електронної торгової системи, мінімального внеску на розвиток електронної торгової системи, а також встановлення в Договорах з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи додаткових, а саме маркетингових умов (зобов`язань), що за своєю природою не стосуються безпосередньо доступу до електронної торгової системи, на їх відповідність вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та прийняти нове рішення в цій частині. 
		Зазначає, що відповідач не повністю з`ясував обставини щодо визначення необґрунтованості прямих виробничих витрат підприємства, в тому числі витрат на технічну підтримку ЦБД1 та ЦБД2, не здійснено оцінку відповідності дій АТ «Прозорро. Продажі» вимогам законодавства про захист економічної конкуренції при встановлені мінімального розміру плати за розвиток ЕТС.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.02.24 о 10:00 год.
		21.02.2024 через канцелярію суду від акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.
		Останнє обґрунтоване тим, що при винесення рішення по справі №910/20088/23 судом буде досліджуватися питання дій AT "Прозорро.Продажі", що будуть відображені у висновках суду у мотивувальній частині такого рішення і також впливатимуть на права та обов`язки Товариства.
		AT "Прозорро.Продажі" додатково звертає увагу, що винесення рішення по суті справи щодо оскаржуваного Рішення комітету прямо впливає на права та законні інтереси AT "Прозорро.Продажі", оскільки предметом оскарження є саме пункти рішення комітету яким закрито провадження відносно Адміністратора ETC та яким припинено юридичні наслідки щодо застосування санкцій.
		26.02.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що ТОВ «УЕБ» не підтверджено настання негативних наслідків, з якими положення ст. 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язують неможливість закриття справи у зв`язку з виконанням рекомендацій. Більшість доводів позивача виходять за межі предмету доказування, оскільки вони не мають безпосереднього впливу на права та обов`язки ТОВ «УЕБ», не свідчать та не можуть свідчити про їх порушення, а позивач не наділений правом звертатися до суду в інтересах інших операторів.
		26.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
		Вищевикладене клопотання обґрунтоване тим, що комітетом подано копії матеріалів справи № 130-26.13/52-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на електронному носії інформації, що містять інформацію з обмеженим доступом.
		28.02.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення на заяву АТ «Прозорро.Продажі» про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.
		Остання обґрунтована тим, що заява АТ «Прозорро.Продажі» не містить жодного обґрунтування та/або викладу обставин того, яким чином судове рішення про визнання недійсним пунктів 2 і 3 Оспорюваного рішення може вплинути на права або обов`язки АТ «Прозорро.Продажі», як особи стосовно якої ці пункти рішення були винесені.
		Зокрема не вказано, яке саме конкретне право чи обов`язок АТ «Прозорро.Продажі» можуть виникнути, змінитися або бути припиненими з моменту прийняття судового рішення.
		На думку представника позивача позовні вимоги стосуються виключно правовідносин (обов`язку) Антимонопольного комітету, пов`язаних із прийняттям ним рішень у межах повноважених, визначених законом, з дотриманням процесуальних і матеріальних норм права.
		При цьому дії АТ «Прозорро.Продажі» не є предметом позовних вимог, і відповідно не є питанням розгляду справи № 910/20088/23. Припущення АТ «Прозорро.Продажі» про те, що питанням, яке має бути досліджено судом у цій справі є дії АТ «Прозорро.Продажі», є хибними та такими, що не відповідають дійсності.
		29.02.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.03.2024.
		04.03.2024 від представника відповідача надійшли пояснення щодо залучення третьої особи.
		У вказаних поясненнях представник зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі № 910/17792/17, «...треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов 'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача...».
		Представник відповідача вказує, що обраний Позивачем спосіб захисту означатиме, що Комітет має повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне й обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, що відповідає пункту 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 910/23000/17.
		Зазначене свідчить про ймовірність набуття АТ «Прозорро.Продажі»  повторно статусу відповідача у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а відповідно до наслідків у вигляді прийняття рішення органом Комітету, у тому числі про накладання штрафу згідно положень статей 39, 48, 50, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		04.03.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано додаткові пояснення до заперечень на заяву АТ «Прозорро.Продажі» про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.
		Відповідно до вказаних додаткових пояснень представник наголошує, що обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов`язки такої особи.
		Заява АТ «Прозорро.Продажі» не містить жодних обґрунтувань того, яким чином судове провадження № 910/20088/23 може вплинути на права або обов`язки АТ «Прозорро.Продажі», не містить відомостей та обґрунтувань того, яке саме конкретне (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок АТ «Прозорро.Продажі» можуть виникнути, змінитися або бути припиненими з моменту прийняття судового рішення у вказаному провадженні.
		04.03.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, в якій він зазначав, що обраний відповідачем метод доказування не забезпечив повне з`ясування дійсних обставин справи, а висновки, викладені в оспорюваному рішенні, не відповідають матеріалам справи, що є підставою для визнання  рішення №303-р недійсним в частині пред`явлених позовних вимог. Зазначає, що у відзиві відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача щодо обов`язку АМКУ, як уповноваженого Законом органу, здійснити кваліфікацію дій суб`єкта господарювання у випадку закриття провадження у справі внаслідок виконання рекомендацій.  Надання органом Комітету в межах розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції рекомендацій відповідно до ст. 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», направлених на усунення причин та умов виникнення порушень, жодним чином не звільняють АМКУ від обов`язку встановити відповідність/ невідповідність дій, що є предметом розгляду справи, вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.
		05.03.2024 в системі «Електронний суд» представником АТ «Прозорро.Продажі» сформовано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
		У вказаних поясненнях представник зазначає, що позивачем заявлено окрему вимогу щодо зобов`язання Антимонопольного комітету України повторно розглянути дії саме акціонерного товариства «Прозорро.Продажі».
		11.03.2024 представником відповідача в системі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення.
		12.03.2024 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано заперечення на клопотання Антимонопольного комітету України № 300-203/02-452 про розгляд справи № 910/20088/23 в закритому судовому засіданні.
		Останнє зокрема обґрунтоване тим, що згідно з матеріалами, наданими Відповідачем Позивачу у конверті разом із Відзивом від 20.02.2024 № 300-20.3/02-451 на Позовну заяву ТОВ «Українська енергетична біржа» (у вигляді диску з наявними на ньому файлами, при цьому, цей диск не є частиною відзиву та не подавався до суду разом із відзивом), матеріали справи № 130-26.13/52-22 містять також і службові записки управління економічного аналізу Антимонопольного комітету України щодо справи № 130-26.13/52-22, які не були надані Позивачу для ознайомлення з матеріалами цієї справи 20 листопада 2023 року у приміщенні АМКУ і які, на думку фахівців Антимонопольного комітету України, могли бути хибно віднесені до інформації з обмеженим доступом як службова інформація.
		Натомість Позивачем було подано диск із певними файлами (без опису/переліку відповідних файлів/документів) разом із клопотанням № 300-203/02-452 про розгляд справи № 910/20088/23 в закритому судовому засіданні, при цьому грубо проігноровано обов`язок встановлений ГПК України (ч. 9 ст. 80) щодо надіслання копії відповідних доказів Позивачу, а також не надано суду доказів такого надіслання.
		Позивач звертає увагу суду, що подача Відповідачем певного диску із матеріалами справи грубо порушує права принцип рівності учасників судового процесу та права Позивача на розуміння того, якими документами Відповідач обґрунтовує свою позицію.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 910/20088/23 на 28.03.24. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі».
		26.03.2024 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, в яких він зазначає, що до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони. А на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/ доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. В той же час, наведені в позовній заяві доводи фактично зводяться до незгоди з висновками АМК при розгляді справи та спрямовані на доведення необхідності переоцінки судом цих доказів та встановленні інших обставин.
		У судовому засіданні 28.03.2024 оголошено перерву до 02.04.2024.
		28.03.2024 третя особа подала до суду додаткові пояснення по справі відповідно до яких просила у позові відмовити.
		01.04.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на пояснення третьої особи, а також додаткові пояснення, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в останньому.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі № 910/20088/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024.
		15.04.2024 в системі «Електронний суд» представником третьої особи сформовано додаткові пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів.
		17.04.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано письмові пояснення на додаткові пояснення третьої особи з приводу письмових, речових та електронних доказів.
		У судовому засідання 18.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання відмовив у задоволенні усного клопотання представнику відповідача про проведення закритого судового засідання та оголосив перерву до 02.05.2024.
		У судове засідання 02.05.2024 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.
		В судовому засіданні 02.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
		 
		В межах заходів контролю за дотриманням державним підприємством «Прозоро.Продажі» законодавства про захист економічної конкуренції під час надання операторам авторизованих електронних майданчиків доступу до електронної торгової системи (ЕТС) 04.11.2021 АМКУ наддав підприємству Рекомендації №23-рк, спрямовані на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а саме:
		1. Забезпечити формування плати на розвиток ЕТС Прозоро.Продажі на підставі економічно обґрунтованих розрахунків.
		2. Під час укладення угод доступу операторів до ЕТС Прозоро.Продажі утриматися від додаткових умов (зобов`язань), які за своєю природою не стосуються безпосередньо надання підприємством доступу операторам до ЕТС Прозоро.Продажі.
		Оскільки позивач вважав, що підприємство не виконало положення Рекомендацій №23-рк, він звернувся до Антимонопольного комітету України із заявами від 16.02.2022 №16/02-201 (зареєстровано в АМКУ 18.02.2022 за №8-01/67-АМ) і від 13.04.2022 №13/04-336 (зареєстровано в АМК 13.04.2022 за №8-01/74-АМ) про порушення підприємством законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
		У своїх заявах позивач виклав обставини щодо:
		-встановлення АТ «Прозоро.Продажі» розміру плати на розвиток ЕТС та мінімального внеску на розвиток ЕТС на економічно необґрунтованому та надмірному високому для операторів рівні;
		- встановлення АТ «Прозоро.Продажі» в Договорах з доступу операторів до ЕТС додаткових, а саме маркетингових, умов (зобов`язань), що за своєю природою не стосуються безпосередньо доступу до ЕТС.
		Розпорядженням Заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 02.09.2022 № 09/195-р розпочато розгляд справи №130-26.13/52-22 за ознаками вчинення підприємством порушень законодавства про захист економічної конкуренції, про що ТОВ «УЕБ» було повідомлено листом Комітету від 06.09.2022 №130-26.13/02-1783е.
		За результатами розгляду справи АМКУ прийняв Рішення №303-р від 26.10.2023, яким:
		1. Визнано, що АТ «Прозоро.Продажі» у межах території держави Україна в період з 01.04.2019 до 31.12.2022 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуги доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої передбачено проведення аукціонів/ торгів за такими напрямами: продаж об`єктів малої приватизації; продаж майна (активів) банків, у яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації; продаж майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність); відчуження об`єктів державної власності; реалізація товарів на митних аукціонах та редукціонах; розподіл квоти підтримки; передача в оренду державного та комунального майна; продаж спеціальних дозволів на користування надрами; концесійний конкурс без проведення попереднього відбору (перекваліфікації) щодо проектів, що здійснюються на умовах концесії, вартість яких визначена в техніко-економічному обґрунтуванні здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, становить менше ніж 250000000 гривень, і публікація документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна; земельні торги для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису); продаж бурштину; відчуження майна шляхом продажу, оренда майна акціонерного товариства «Українська залізниця»; продаж послуг із використання вагонів власності акціонерного товариства «Українська залізниця під час здійснення перевезень вантажів.
		2. Закрити розгляд справи № 130-26.13/52-22, розпочатої за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС, який може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з не доведенням його вчинення без прийняття рішення по суті.
		3. Закрити провадження у справі № 130-26.13/52-22, розпочате за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом обумовлення надання доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до ЕТС Prozorro.Продажі прийняттям останніми додаткових, а саме маркетингових, умов, які за своєю природою не стосуються безпосередньо предмета угод надання акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи Prozorro.Продажі, що може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з виконанням акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» рекомендацій Антимонопольного комітету України від 13.04.2023 № 5-рк.
		Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що висновки, зазначені у п. п. 2, 3 резолютивної частини оспорюваного рішення, є необґрунтованими, прийнятими АМКУ за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а також такими, що не відповідають обставинам, в тому числі матеріалам, зібраним АМКУ під час розгляду справи.
		Не погоджуючись з пунктом 2 та 3 Рішення № 303-р позивач просить визнати останні недійсними, а також зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути дії акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», про які товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» зазначало у заявах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 16.02.2022 № 16/02-201 і від 13.04.2022 № 13/04-336 та які були предметом розгляду справи № 130-26.13/52-22, що знаходилася в провадженні Антимонопольного комітету України, зокрема, щодо встановлення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» плати на розвиток електронної торгової системи, мінімального внеску на розвиток електронної торгової системи, а також встановлення в Договорах з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи додаткових, а саме маркетингових умов (зобов`язань), що за своєю природою не стосуються безпосередньо доступу до електронної торгової системи, на їх відповідність вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та прийняти нове рішення в цій частині. 
		 
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції  на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
		Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що відповідно до частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
		За таких обставин, АМК є органом до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
		Частиною першою статті 59 Закону встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
		У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган АМК має врахувати при ухваленні рішень.
		При цьому Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 910/702/17 звертав увагу на те, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення.
		Аналіз норм статей 19, 124 Конституції України, статті 59 Закону, норм процесуального права, які закріплені в ГПК України,  щодо компетенції суду дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
		Отже, до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони.  А на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/ доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. 
		Близька за змістом правова позиція суду є послідовна і викладена, зокрема і в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи №910/17929/19.
		Кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, Комітет як державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (частина перша статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України») не обмежений в обранні методу доказування обставин, що охоплюють склад порушення, передбаченого в даному випадку частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічного конкуренції». Обрання такого методу доказування здійснюється саме Комітетом як органом, наділеним виключною компетенцією у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
		Таким чином, зважаючи на виключні повноваження Комітету щодо обрання методів економічного аналізу під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та індивідуальності кожної справи, це виключає можливість врахування доводів ТОВ «УЕБ» про необхідність застосування у справі № 130-26.13/52-22 саме методу аналізу прибутковості.
		Також суд враховує, що ДП «Прозорро.Продажі» нормативним регулюванням визначено єдиним адміністратором ЕТС, з використанням якої передбачено проведення аукціонів / торгів за нормативно визначеними напрямами. Це унеможливлює проведення порівняльного аналізу конкурентних цін за напрямом продажу, оренди тощо майна / прав на вказаному ринку з огляду на відсутність альтернативного надавача зазначеної послуги.
		Також закріплення статусу Адміністратора не дозволяє провести порівняльний аналіз цін у динамічному аспекті, коли б підприємство ще немало ознак такого, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.
		З огляду на це Комітет провів аналіз визначеного підприємством розміру плати на розвиток ЕТС на основі застосування підходу аналізу співвідношення затрат проти отриманих вигод, відповідно до якого, зокрема, ціна є надмірною у випадку завищення норми прибутку.
		Вказане свідчить, що Комітет повно та всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи № 130-26.13/52-22, оскільки обрано найбільш доцільний метод аналізу з урахуванням особливостей досліджуваного ринку та обставин справи, що не спростовано позивачем.
		Також під час прийняття Рішення Комітетом було детально проаналізовано складові собівартості послуги державного підприємства «Прозорро.Продажі» з підтримки та впровадження нових напрямків діяльності ЕТС, що були надані підприємством, а також проведено аналіз доходів / витрат підприємства безпосередньо за інформацією з фінансової звітності, яка офіційно оприлюднена на офіційному веб-сайті ДП «Прозорро.Продажі».
		Зазнане свідчить, що Комітет, приймаючи Рішення, повно з`ясував обставини справи № № 130-26.13/52-22 в частині встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС.
		Як вбачається з позовної заяви, доводи позивача стосуються дій ДП «Прозорро.Продажі» за ознаками вчинення порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до ЕТС, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами (крім тих, за якими розмір плати визначений нормативно), шляхом встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС, який може призвести до ущемлення інтересів Операторів на ринку, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
		Проте, позивач всупереч вимог статті 13 ГПК України не наводить будь-яких доказів, що вказані ним обставин свідчать про встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС, який може призвести до ущемлення інтересів Операторів на ринку, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
		Також, як вбачається з пунктів 116-130 Рішення, Комітет проаналізував усі доходи, відображені у фінансовій звітності підприємства (службова записка від 22.09.2022 № 220-130/3982), зокрема всі доходи та витрати на предмет наявності в підприємства надприбутків, у зв`язку із чим доводи позивача про те, що Комітет не дослідив обсягу та усіх джерел отримання підприємством доходів, які могли впливати на формування плати на розвиток ЕТС, і за інформацією підприємства, наданою Комітету, протягом 2019 - 2020 років основними джерелами доходів підприємства (понад 95 %) становлять доходи від плати на розвиток ЕТС від реалізації в ЦБД1 і ЦБД2, мають характер припущення та не доведені позивачем.
		Таким чином, пунктами 116-130 Рішення Комітету встановлено відсутність підстав для висновків про те, що ДП «Прозорро.Продажі» отримувало надприбутки або що його витрати були економічно необґрунтованими.
		Також Комітетом проаналізовано мотиви підвищення АТ «Прозорро.Продажі» розміру плати на розвиток ЕТС. Відповідно до обставин встановлених пунктом 112 Рішення, Підприємство надало пояснення щодо підстав для зміни розміру плати на розвиток ЕТС для електронних аукціонів після 19.04.2019, з яких вбачається, що згідно з фінансовим планом на 2019 рік, затвердженим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 28.12.2018, чистий дохід Підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за перший квартал 2019 року повинен становити 9 715 тис. гривень.
		Водночас відповідно до звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2019 року фактичний показник виконання фінансового плану ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» становив 4 073, 8 тис. гривень, відповідно, відсоток виконання зазначеного фінансового плану становив лише 41% запланованого.
		Зважаючи на те, що плата на розвиток ЕТС є єдиним джерелом доходу Підприємства, а також на недостатність отриманих коштів для забезпечення функціонування та розвитку ЕТС, Підприємство пояснило, що було змушене ініціювати підвищення розміру плати на розвиток ЕТС.
		Комітет встановив, що на зміну прямих виробничих витрат найбільше впливали прямі виробничі витрати на придбання робіт, послуг (з огляду на те, що витрати на оплату праці не зазнавали значних змін у періоди, коли частка цієї категорії в загальній сумі прямих виробничих витрат була наближена або перевищувала 50%). На зміну загальної собівартості послуг з підтримки та впровадження нових напрямів діяльності ЕТС найбільше впливали прямі виробничі витрати (з огляду на їх більшу частку в собівартості та більшу зміну порівняно з адміністративними витратами, у які також включаються витрати на оплату праці персоналу, у цьому випадку - адміністративного).
		При цьому Комітет звертав увагу на відсутність залежності між економічно обґрунтованою платою за розвиток ЕТС та перевищення середньомісячної заробітної плати працівника ДП «Прозоро.Продажі» розміру середньомісячної заробітної плати в України.
		Крім того до компетенції Комітету не входить оцінка правомірності застосування заробітної плати працівників суб`єктів господарювання та її відповідності кваліфікаційним вимогам, обсягу, складності тощо, а також виходить за межі кваліфікації дій підприємства, що було предметом розгляду справи №130-26.13/52-22.
		Посилання позивача на порушення прав інших операторів виходить за межі предмету доказування, оскільки вони не мають безпосереднього впливу на права та обов`язки ТОВ «УЕБ», не свідчать та не можуть свідчити про їх порушення, а позивач не наділений правом звертатись до суду в інтересах інших операторів.
		Також судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
		Наміри суб`єктів господарювання не охоплюються диспозицією частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не можуть містити ознак такого порушення як такі, що не можуть мати впливу на споживачів.
		Відповідно до абзацу дванадцятого частини першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про закриття провадження у справі.
		Згідно з абзацом восьмим статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо є інші підстави, передбачені законом.
		Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
		Комітет 13.04.2023, керуючись статтею 46 Закону, надав ДП «Прозорро.Продажі» рекомендації № 5-рк усунути причини та умови, що сприяють покладенню на Операторів додаткових, а саме маркетингових умов, які за своєю природою не стосуються надання ним доступу до ЕТС Прозоро.Продажі (далі - Рекомендації).
		Зазначені рекомендації Комітет надав ДП «Прозорро.Продажі» під час розгляду справи № 130-26.13/52-22, а саме після відкриття провадження в ній (розпорядження від 02.09.2022 № 09/195-р) і до складання попередніх висновків (подання від 04.09.2023 № 130-26.13/52-22/227-спр з попередніми висновками).
		Листом від 13.06.2023 № 290-07/2023 (вх. № 8-01/8101 від 14.06.2023) ДП «Прозорро.Продажі» повідомило Комітет про результати розгляду Рекомендацій. У підрозділі 9.4 Рішення наведено обґрунтування виконання АТ «Прозорро.Продажі» Рекомендацій.
		З огляду на це Комітет, керуючись частиною третьою статті 46 Закону, закрив провадження у справі 130-26.13/52-22 в частині маркетингових умов (пункт 3 резолютивної частини Рішення), діючи при цьому у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції.
		При цьому, Комітетом у підрозділі 11.3 Рішення наведено обґрунтування відсутності суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдання значних збитків окремим особам чи суспільству та вжиття відповідних заходів для усунення наслідків порушення. 
		Позовна заява ТОВ «УЕБ» не містить будь-яких доказів протилежного.
		Таким чином ТОВ «УЕБ» не підтверджено настання негативних наслідків, з якими положення статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язують неможливість закриття справи у зв`язку із виконанням рекомендацій.
		Отже, суд дійшов висновку, що Комітетом повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для справи, Рішення прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», відтак підстави для визнання недійсним або скасування п. п. 2, 3 Рішення, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», - відсутні.
		З огляду на вказане вище у сукупності, суд погоджується з висновками АМК про закриття розгляду справи № 130-26.13/52-22, розпочатої за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом встановлення економічно необґрунтованого розміру плати на розвиток ЕТС, який може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з не доведенням його вчинення без прийняття рішення по суті.
		А також закриття провадження у справі № 130-26.13/52-22, розпочате за ознаками вчинення акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з доступу операторів авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи, з використанням якої проводяться електронні аукціони за нормативно визначеними напрямами, шляхом обумовлення надання доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до ЕТС «Прозорро.Продажі» прийняттям останніми додаткових, а саме маркетингових, умов, які за своєю природою не стосуються безпосередньо предмета угод надання акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» доступу операторам авторизованих електронних майданчиків до електронної торгової системи «Прозорро.Продажі», що може призвести до ущемлення інтересів операторів авторизованих електронних майданчиків на ринку та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, у зв`язку з виконанням акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» рекомендацій Антимонопольного комітету України від 13.04.2023 № 5-рк.
		Вказаних висновків під час розгляду даної справи позивачем спростовано не було.
		Верховний Суд звертав увагу на те, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку. При цьому господарські суди під час розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема, Методики.
		Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 у справі № 910/2921/19, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.
		Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків Комітету в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.
		Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
		З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
		Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2024
		 
		Суддя                                                                                                                                                                Владислав ДЕМИДОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...