Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 744/291/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2024. Зареєстровано: 13.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2024.
Дата набрання законної сили: 11.06.2024
Результат оскарження 11.06.2024 Чернігівський апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/739/78/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022270300000209

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        Справа № 744/291/24
		                                                                        Провадження № 1-кп/739/78/24 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2024 року                                  м. Новгород-Сіверський
		Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
		головуючої судді - ОСОБА_1 ,                                                                
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 , 
		захисника - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		розглянувши  у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області та в режимі відеоконференції за участі обвинуваченого ОСОБА_7 з приміщення ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_5 , з приміщення Деснянського районного суду м. Чернігова, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12022270300000209 від 08.03.2023 року, за обвинуваченням  ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-                                                                                В С Т А Н О В И В:
		19.04.2024 року з Чернігівського апеляційного суду для розгляду до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12022270300000209 від 08.03.2023 року, відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.                                                        Ухвалою судді від 22.04.2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 07.05.2024 року на 10 год.30 хв..
		У підготовчому судовому засіданні на виконання вимог ч. 2 ст.314 КПК України, судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні. 
		Прокурор ОСОБА_5 висловив думку про можливість призначення до судового розгляду кримінального провадження на підставі даного обвинувального акту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги  КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачає.                                        Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 також не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.                                         Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень частини четвертої статті 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
		Пунктом 5 частини другої статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Відповідно до вимог статті 91 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, що є обов`язковими й для ухвалення вироку відповідно до вимог статей 370, 374 КПК України.
		       Отже, фактичними обставинами кримінального правопорушення, що мають міститися у обвинувальному акті, вважаються час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні державної зради, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, а саме у наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.        З об`єктивної сторони державна зрада може виявитися у таких формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.                Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану:                                                - зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом (це можуть бути дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на життя державного діяча тощо);                                        - з втручанням у зовнішню політику України (наприклад, несанкціоноване відповідними органами державної влади України розірвання дипломатичних чи консульських стосунків з іншою державою, зрив важливих міждержавних переговорів або глобальних міждержавних форумів);                - з втручанням у внутрішню політику (скажімо, організація міжконфесійних, міжетнічних та інших конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, фінансування, оснащення чи інше забезпечення незаконних збройних формувань на території України, організація інформаційної експансії з боку інших держав);                                                -зі спробою зміни території України (шляхом, наприклад, організації не передбачених Конституцією України референдумів з територіальних питань);                                                - зі спробою знизити обороноздатність України (організація і вчинення диверсій у формі дій, спрямованих на зруйнування об`єктів, які мають важливе оборонне значення, прийняття рішень про згортання наукових досліджень у галузі військової науки і техніки, свідоме гальмування приведення мобілізаційних планів у відповідність до сучасних умов, винахід спеціальних вірусів чи внесення їх у комп`ютерні системи з метою утруднення їхньої роботи або знищення накопиченої на магнітних носіях важливої для виконання завдань оборони інформації тощо);                                                                                                                        -зі створенням умов для діяльності на території України іноземних розвідок (вербування агентури серед жителів України, підбір кандидатів для вербування та завчасний підкуп службових осіб, зокрема тих, що допущені до інформації "особливої важливості", підготовка явочних квартир, надання допомоги у придбанні документів прикриття для іноземних розвідників, влаштування їх на посади, пов`язані з можливістю доступу до конфіденційної інформації);                        - з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав (ініціювання розірвання торговельних зв`язків України з іншими державами, підписання від імені України явно економічно невигідних для неї зовнішньоекономічних контрактів, вчинення диверсій у формі дій, спрямованих на зруйнування об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення) тощо.                                                                                Таким чином, види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати й допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.                                                                        Закінченим злочин у цій формі є з моменту вчинення відповідного діяння, яким особа надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.                                                З викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, що містяться в обвинувальному акті, вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_7 ставиться у провину вчинення п`яти епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, кожен із яких є закінченим злочином, а саме: 
		«08.11.2023 за допомогою системи обміну повідомленнями електронної пошти «Protonmail», а саме через обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом обміну повідомленнями в «чернетках» передав ОСОБА_8 відомості стосовно розташування підрозділів Збройних сил України в АДРЕСА_1 , та кількості військовослужбовців із зазначенням конкретних координат.                                09.11.2023 ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати описаний вище злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, за допомогою системи обміну повідомленнями електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме через обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом обміну повідомленнями в «чернетках» передав ОСОБА_8 відомості стосовно переміщення військової техніки Збройних сил України в АДРЕСА_1 з додаванням відповідного відеозапису та координат розташування.                        Далі, 14.11.2023, на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги іноземній державі - російській федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 за допомогою системи обміну повідомленнями електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме через обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом обміну повідомленнями в «чернетках» передав ОСОБА_8 відомості стосовно розташування підрозділів Збройних сил України в АДРЕСА_1 з додаванням відповідних відеозаписів та координат розташування.                                                                                Цього ж дня ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати описаний вище злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, за допомогою системи обміну повідомленнями електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме через обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом обміну повідомленнями в «чернетках» передав ОСОБА_8 відомості стосовно розміщення блок-посту на в`їзді до АДРЕСА_1 з додаванням відповідних координат розташування.
		Продовжуючи протиправне діяння, діючи на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 не пізніше 21.11.2023 отримав завдання від представника військового формування рф ОСОБА_8 : виявити схрон із документацією військовослужбовців рф за координатами « НОМЕР_1 , НОМЕР_2 » (біля водосховища «Дрест», розташованого поруч з АДРЕСА_2 ) та в подальшому їх знищити.
		На виконання вказаного завдання 21.11.2023 ОСОБА_7 підшукав ємність з бензином та запальничку, після чого помістив їх до транспортного засобу ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у його фактичному володінні, та прослідував на ньому у вказане вище місце в районі водосховища «Дрест».
		Далі, орієнтовно о 13 год. 30 хв., 21.11.2023, прибувши на зазначене ОСОБА_8 в повідомленні місце, ОСОБА_7 віднайшов схованку, в якій були російські документи, помістив їх до вказаного вище автомобіля, після чого від`їхав від вказаного вище місця орієнтовно на двадцять метрів, здійснив підпал вищевказаної документації та в цей же час був затриманий співробітниками Служби безпеки України».
		При цьому в формулюванні обвинувачення зазначено: «Діючи на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 за допомогою системи обміну повідомленнями електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме через обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом обміну повідомленнями в «чернетках» 08.11.2023, 09.11.2023,14.11.2023 та 21.11.2023 передав представнику військового підрозділу рф ОСОБА_8 відомості стосовно розташування підрозділів Збройних сил України в ІНФОРМАЦІЯ_4 з додаванням відповідних відеозаписів та координат розташування, а також переміщення військової техніки Збройних сил України в ІНФОРМАЦІЯ_4 з додаванням відповідного відеозапису та координат розташування, виконував завдання від вищевказаного представника військового формування рф, направленого на надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, вчинивши таким чином своїми умисними діями кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України». 
		Отже в формулюванні обвинувачення, ОСОБА_7 взагалі не ставиться у провину вчинення дій щодо виявлення схрону із документацією військовослужбовців рф за координатами « НОМЕР_1 , НОМЕР_2 » (біля водосховища «Дрест», розташованого поруч з АДРЕСА_2 ) з подальшим їх знищенням, а також передачі відомостей стосовно розміщення блок-посту на в`їзді до АДРЕСА_1 , формулювання обвинувачення обмежується загальною фразою: «… виконував завдання від вищевказаного представника військового формування рф, направленого на надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України», також не зазначені час та місце вчинення кожного епізоду кримінального правопорушення. Тобто в даному випадку слідчим (прокурором) не розкрита та не конкретизована об`єктивна сторона кожного з епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, що суд розцінює як порушення права обвинуваченого на захист, оскільки відповідно до ст. 42 КПК України, обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують. 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини необхідно приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 пункт 79).
		У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (пункт 51)».
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», визначено що обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у пункті «b» частина третя статті 6 Конвенції».
		       Викладене вище свідчить, що у обвинувальному акті не конкретизовано об`єктивну сторону кожного епізоду інкримінованого ОСОБА_7 злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, у зв`язку з чим суд у ході подальшого судового розгляду кримінального провадження буде позбавлений можливості належним чином встановити фактичні обставини провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та обґрунтованість висунутого обвинувачення.
		Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022270300000209 від 08.03.2023 рокуне відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що в свою чергу перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
		Відповідно пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		       Таким чином, оскільки в підготовчому судовому засіданні було встановлено невідповідність обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що для усунення виявлених недоліків обвинувальний акт у кримінальному провадженні  за №12022270300000209 від 08.03.2023 рокувідносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України разом з додатками необхідно повернути прокурору у кримінальному провадженні - начальнику відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 для усунення виявлених недоліків.
		       На підставі викладеного, керуючись статтями 290, 291, 314-316, 369, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		       
		       Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022270300000209 від 08.03.2023 відносно за обвинуваченням  ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,разом з додатками повернути прокурору у кримінальному провадженні - начальнику відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 для усунення виявлених недоліків.
		       Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
		 
		Головуюча суддя:     ОСОБА_1 
		Судді: ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...