Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/7677/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2024. Зареєстровано: 13.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2024.
Дата набрання законної сили: 13.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/953/232/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021225490000156

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/7677/21 
		н/п 1-кп/953/232/24 
		ВИРОК 
		                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		               
		"13" травня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря                         ОСОБА_2 , 
		прокурора                                  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12021225490000156 від 29.01.2021 за обвинуваченням:
		        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, не є особою з інвалідністю, раніш судимий: 21.01.2000 Московським р/с м. Харкова за ч.2 ст.143, ст.17, ч.2 ст.143 КК України до 3р. 6 міс. п/в з конфіскацією майна, звільнений 24.09.2002 за відбуттям строку покарання; 28.08.2003 Московським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 р. п/в волі, звільнений 26.03.2005 за відбуттям строку покарання; 06.09.2005 Київським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 1р. 6 міс. п/в, звільнений 03.05.2006р. згідно п. «Г» ст.1 ЗУ «Про амністію» від 14.04.2006; 11.10.2006 Ахтирським міським судом Сумської обл. за ч.2 ст.190, ч.1 ст.14, ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України до 2р. 6 міс. п/в, звільнений УДО 15.04.2008 за постановою Орджонікідзевського р/с м. Харкова від 07.04.2008 на не відбутий строк 9 міс. 9 днів; 02.06.2010 Київським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2р. п/в, 27.11.2010 звільнений за відбуттям строку покарання; 05.07.2011 Жовтневим р/с м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 3р.п/в з випробуванням 3р.; 05.09.2013 Московським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ст.ст. 70, 71 КК України до 3р. 2 міс. п/в; 10.02.2014 Червонозаводським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70, 71 КК України до 3р. 2 міс. п/в, 12.08.2014 звільнений УДО за постановою Харківського р/с Харківської обл. від 04.08.2014 на не відбутий строк 10 міс. 8 днів; 25.11.2015 Московським р/с м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.71 КК України до 2р. 1міс. п/в, 05.04.2016 вирок суду переглянутий Апеляційним судом Харківської області, з зарахуванням за ч.5 ст.72 КК України зарахований строк попереднього утримання у строк відбуття покарання 1 день утримання 2 дня позбавлення волі, 06.05.2016 звільнений за відбуттям строку покарання, 03.02.2020 Московським р/с в м. Харкові за ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України до 7 р. обм. волі з конфіскацією майна, з зарахуванням за ч.5 ст.72 КК України 1 день утримання за 2 дня позбавлення волі, звільнений 29.05.2020 за відбуттям терміну покарання; 17.08.2022 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст.190 КК України до 2 років обмеження волі; 30.03.2023 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 190, ст.ст.71,72 КК України до 2 р. 6 міс. позбавлення волі;17.10.2023 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст.309, ст. ст.71,72 КК України до 3 р. позб. волі; 15.02.2024 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 186, ст.70 КК України до 7 р. 1 міс. позб. волі, зі слів хворіє на гепатит «С», зареєстрований: АДРЕСА_1 , 
		       -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		05 січня 2021 року приблизно о 13:00 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу ринку «Соллі», реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, діючи повторно, шляхом обману, переслідуючи корисливу мету, зупинившись перед раніше незнайомою йому ОСОБА_5 , під виглядом знахідки, показав їй раніше виготовлений ним муляж грошових купюр у вигляді іноземної валюти,- доларів США, повідомивши неправдиві дані про те, що він знайшов вказані гроші та запропонував останній поділити їх між собою.
		Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , шляхом введення в оману, передав ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 на зберігання муляж грошових купюр та повідомив їй неправдиві відомості про те, що йому треба відійти до дружини за документами після чого вони поділять гроші порівну на двох, при цьому ОСОБА_4 , з метою заволодіння майном потерпілої, завідомо знаючи, що добуте обманним шляхом майно не поверне його власнику, попросив у ОСОБА_5 , у якості застави, належний їй мобільний телефон та золоті сережки. Введена вказаними діями в оману, ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 телефон ТМ «Xiaomi» модель Mi A2 Lite Red, 4GB RAM 64 GB ROM, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №22 від 10.02.2021 складає 2700 грн. та ювелірний виріб - сережки з металу жовтого кольору 585 метричної проби загальною вагою 1,2 гр., вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №22 від 10.02.2021 складає 1147,09 грн.
		Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись звернутим на свою користь майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3847,09 грн.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину визнав повністю, розкаявся та дав суду свідчення про обставини вчинення злочину, як про це викладено в обвинувальному акті. Просив суворо не карати та врахувати те, що він зробив для себе висновки, подібного не повторюватиме. Цивільний позов потерпілої визнав частково в сумі доведеності. 
		Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, визнаних судом встановленими та викладеними у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції відсутні, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.
		Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		За наведених вище обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, визнаних судом встановленими та викладеними у вироку, доведена у повному обсязі та його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно.
		Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв`язків та офіційного джерела доходу не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніш неодноразово засуджений за злочини проти власності, востаннє 15.02.2024 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 186, ст.70 КК України до 7р. 1міс. позбавлення волі.
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.67 КК судом не встановлено.
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.190 КК України, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства. Саме покарання у виді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Суд враховує, що 15.02.2024 вироком Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 186, ст.70 КК України до 7р. 1міс. позбавлення волі, відповідно, оскільки ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінального правопорушення, вчиненого до постановлення 15.02.2024 вироку Дніпровським районним судом м. Києва, застосуванню підлягає ч.4 ст. 70 КК України при визначенні остаточного покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Положеннями ч.5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм ЦПК України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Потерпілою ОСОБА_5 поданий цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином на загальну суму 10.000 грн. 
		Обвинувачений у судовому засіданні цивільний позов визнав частково у сумі майнової шкоди - 3847 грн.
		Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Зважаючи на доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, часткове визнання обвинуваченим цивільного позову, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, цивільний позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої в рахунок відшкодування майнової шкоди 3847 грн. В іншій частині цивільний позов, за недоведеності, задоволенню не підлягає.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Судові витрати відсутні. 
		Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначене за цим вироком покарання, поглинути більш суворим покаранням призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.02.2024 та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 1 (один) місяць.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з 23.07.2023.
		Речові докази: диск з відеозаписом камер відеоспостереження, розташованих у ломбарді «Свіжа копійка», за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, 108 за 07.01.2021, сувенірні грошові знаки у кількості 25 шт. та записку, прикріплену до сувенірних грошових знаків - зберігати в матеріалах справи.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяну кримінальним правопорушенням майнову шкоду у сумі 3847 (три тисячі вісімсот сорок сім) грн.
		В іншій частині позовних вимог потерпілій ОСОБА_5 , - відмовити.
		Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...