Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 571/887/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2024. Зареєстровано: 14.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2024.

Номер судового провадження: 2/571/213/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 571/887/24
		                               Провадження №2/571/213/2024
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		13 травня 2024 року                                смт. Рокитне
		 
		Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 (внутрішньо переміщений за адресою АДРЕСА_1 ) до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (місцезнаходження: м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, -
		встановив:
		До Рокитнівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 (позивач) до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії проти України. 
		При вирішення питання про відкриття провадження по справі слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.3ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
		Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред`являтися також за місцем проживання чи перебування позивача ( ч.17 ст.28 ЦПК України). 
		Законом України «Про міжнародне приватне право» встановлено судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави. Окрім того, міжнародно - правові норми щодо юрисдикційного імунітету держави уніфіковано у Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи від 16.05.1972 року та Конвенціїї ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій Резолюцією Генеральної Асамблеї №59/38 від 02.12.2024. Кожна з них передбачає, що держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду. Положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності застосовуються відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо держава не ратифікувала її (Рішення ЄСПЛ від 14.03.2013 у справі «Олєйніков проти Росії»). 
		Надання імунітету державі в ході цивільного судочинства переслідує законну мету дотримання міжнародного права для сприяння ввічливості та добрих відносин між державами через повагу до суверенітету іншої держави. Необхідною умовою дотримання принципу суверенітету є взаємне визнання суверенітету країни.
		Відповідно до усталеної практики Європейського Суду, обмеження імунітету держави має переслідувати законну меті та бути пропорційним такій меті. 
		З вище наведеного вбачається, що держава не вправі посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду.
		Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022.
		У категорії справ про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров`ю, життю у результаті збройної агресії РФ, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ, так як дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну. А підтримання юрисдикційного імунітету позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такі висновки зробив Верховний суд у своїй постанові від 18.05.2022 р. у справі №760/17232/20 ц.
		Обмеження права на справедливий суд, зокрема, шляхом застосування судового імунітету держави, є таким, що відповідає 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише уразі якщо таке обмеження: 1) переслідує законну мету, є пропорційне меті, яка переслідується, та 3) не порушує самої сутності права на доступ до суду. Якщо національні суди підтримують юрисдикційний імунітет держави без будь-якого аналізу застосовних принципів звичаєвого міжнародного права, такі суди порушують право заявника на доступ до суду навіть у тих випадках, коли юрисдикційний імунітет підлягає застосуванню. (Рішення ЄСПЛ у справі «Олєйніков проти Росії»).
		Відповідно до Конституції України, обов`язок держави - забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина. Як вбачається із практики Верховного Суду, звернення позивача до українського суду єдиним розумно допустимим засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права ( справа № 760/17232/20-ц). 
		На підставі Закону України від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, який вступив в дію 23.12.2023, до відома судів доведено про зупинення дії для України Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (Мінської конвенції у відносинах з відповідачем). Співробітництво у цивільних справах і кримінальних справах може здійснюватися на підставі діючих у двохсторонніх відносинах конвенцій Ради Європи, ООН та гаазьких конвенцій (за наявності поштового зв`язку) або за принципом взаємності (за наявності дипломатичних зносин). 
		   За повідомленням АТ «Укрпошта», розміщеним на офіційному сайті Укрпошта від 25.02.2024 , у зв`язку з введенням воєнного стану, поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі припинено.
		24.02.2022 оприлюднено заяву МЗС України щодо розриву дипломатичних відносин з відповідачем. 
		За відсутності іншого, з метою дотримання процесуальних прав відповідача, повідомлення про час і місце розгляду справи слід здійснити через офіційний сайт Судової влади. 
		Таким чином, вивчивши позовну заяву судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
		Підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.
		Справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, тому справу слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі призначивши у справі підготовче засідання.
		Керуючись ст.ст. 13, 19, 53, 187, 274 ЦПК України, суддя, -
		ухвалив:
		Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою  ОСОБА_1 до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
		Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
		Призначити підготовче засідання на 09 годину 50 хвилин 10 червня 2024 року в приміщенні Рокитнівського районного суду Рівненської області (вул. О.Вишневецького, 14, смт Рокитне, Сарненського району Рівненської області).
		Виклик відповідача у справі здійснити через оголошення на офіційному сайті судової влади України.
		Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред`явити зустрічний позов.
		Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив.
		Роз`яснити відповідачу, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до якого застосовуються правила встановлених частинами третьою шостоюстатті 178 ЦПК України. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...