Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/13771/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2024. Зареєстровано: 16.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2024.

Номер судового провадження: 2/754/224/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/224/24 
		Справа №754/13771/21
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		        25 квітня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
		головуючого судді                                Зотько Т.А.
		за участю секретаря судового засідання        Нагорної М.В.,
		позивача                                         ОСОБА_1 ,
		представника позивача                         ОСОБА_2 ,
		відповідача                                         ОСОБА_3 ,
		представника відповідача                          ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав споживача, шляхом відшкодування збитків, завданих внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт та відшкодування моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		       Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва до  ОСОБА_3 про захист прав споживача, шляхом відшкодування збитків, завданих внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено усний договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, за умови якого підрядник зобов`язався виконати ремонтно-будівельні роботи за розробленим дизайн-проектом замовника у квартирі за адресою:  АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконану роботу. Сторони досягли згоди по всім істотним умовам, відповідач виконав роботу та замовлення позивача, а позивач у повному обсязі оплатив виконану відповідачем роботу на загальну суму 689 978,00 грн.. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання, що призвело до істотного порушення умов договору та настання реальних збитків для позивача. 21.11.2020 року позивач та відповідач підписали останній акт виконаних робіт, протягом грудня 2020 року родина позивача збирала кошти на придбання меблів та мак намір вселитися у квартиру. 15.01.2021 року у період гарантійного строку позивач вияв істотні недоліки у роботі відповідача, що полягають у неякісно виконаній роботі, порушення ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013, в результаті чого квартира є непридатною до проживання (тріщини на змонтованій підвісній стелі по периметру квартири, відшарування шпаклівки від основи; тріщини, на стінах наявні відшарування крайок шпалер від основи тріщини, місцями на поверхні плями клею; підлога покрита ламінатом, наявні зазори на стиках ламінованої дошки). Окрім того, виконані ремонтні роботи відповідачем не відповідають розробленому родиною дизайн-проекту, про що було негайно, 15.01.2021 року повідомлено відповідача та запропоновано останньому скласти дефектний акт стосовно неякісно виконаних будівельних робіт та приступити до своїх гарантійних зобов`язань, а саме, усунути усі недоліки в результаті неякісно виконаних відповідачем ремонтних роботі за його рахунок. Відповідач категорично відмовився від складення акту та приступити до свої: гарантійних зобов`язань, що стало підставою для проведення судової будівельно-технічно експертизи та оцінки збитків в результаті проведення неякісних ремонтних робот у квартирі позивача. У зв`язку із виникненням спору з приводу недоліків виконаної роботи, 17.02.2021 року позивач звернувся до ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» та уклав договір на проведення судової будівельно-технічної експертизи. За результати проведення будівельно-технічної експертизи від 26.04.2021 року №09/21 було встановлено, що виконані ремонтно-будівельні роботи об`єкту будівництва - квартири АДРЕСА_2 не відповідають нормативним вимогам у галузі будівництва та дизайн - проекту. Відповідно до Звіту оцінки збитків у результаті проведення неякісних ремонтних робіт, виконаного на замовлення позивача СОД ТОВ «Апрайсел ЮА» від 26.07.2021 року № О-01-26/07/21, ринкова вартість збитків у результаті проведення неякісних ремонтних робіт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без податку на додану вартість, станом на 26.07.2021 року склала - 477 200,00 грн.. Крім того, у зв`язку із істотним порушенням умов договору, в частині істотних недоліків виконаних неякісних робіт, позивачу та членам його родини завдана моральна шкода, яка проявилася у моральних переживаннях, нервових зривах та погіршенні сну та самопочуття. Відповідач позбавив родину позивача можливості проживати у власній квартирі, що негативно вплинуло на позивача, його дружину та дитину і призвело до погіршення стану здоров`я та відносин між подружжям. Внаслідок дій відповідача був порушений нормальний режим життя позивача та життя його родини. Замість того, аби жити у комфортних умовах, що є дуже важливим для молодої сім`ї, позивач вимушений терпіти незручності та, у черговий раз, витрачати час (приблизно півроку) аби відновити ремонт у квартирі відповідно до встановлених нормативних актів та розробленого дизайн-проекту, а відтак позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт кошти у розмірі 477 200,00 грн., моральну шкоди у розмірі 50 000,00 грн., витрати за проведення будівельно-технічної експертизи 25 000,00 грн., витрати за проведення оцінки збитків 8 000,00 грн., а також витрати за розробку дизайн-проекту у розмірі 38 800,00 грн..
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року було відкрито провадження у справі.
		11.10.2021 від представника відповідача - адвоката Бутиріна Я.Я. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечували проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів укладення договору підряду між ним та відповідачем, у 2020 році на прохання позивача скласти кошторис необхідних робіт та витратних матеріалів, розказавши власне бачення ремонту, відповідач опрацював надані позивачем усні вказівки, склав акти, у яких навів перелік робіт та їх орієнтовну вартість, разом з тим, вказані акти не є актами приймання-передачі фактично виконаних робіт чи придбаних матеріалів, а є суто інформативними матеріалами (фінансово-плановий документ, орієнтовний кошторис) і не свідчать про виконання і передачу будь-яких робіт, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		19.10.2021 на адресу суду від представника позивача - адвоката Синіциної О.П. надійшла відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів сторони відповідача щодо не укладення договору підряду між ним та позивачем, посилаючись на те, що підписання особисто відповідачем актів виконаних робіт на загальну суму 689 978,00 грн. та оплата виконаних робіт позивачем, як замовником, підтверджують досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору і є достатніми доказами укладання договору підряду. Сторони фактично виконували договір на досягнутих умовах. А тому позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд задовольнити.
		27.10.2021 від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		Ухвалою судді, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 19.05.2023 року було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		Ухвалою суду від 28.09.2022 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу. 
		08.12.2022 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з клопотанням експерта про подовження строків та надання уточнень та додаткових матеріалів.
		Ухвалою судді від 08.12.2022 поновлено провадження даної справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
		Ухвалою суду від 20.02.2023 матеріали справи повернуто до експертної установи та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу. 
		04.04.2023 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з доданим клопотанням експерта, щодо надання переліку зразків почерку та підпису ОСОБА_3 , які можна використовувати в якості порівняльного матеріалу при проведенні експертизи, зазначивши назву документа, рядок, графу, де вони містяться, а також аркуш матеріалів справи, якщо зразки містяться в наданих матеріалах справи.
		Ухвалою судді від 06.04.2023 року було поновлено провадження по справі та призначено судове засідання.
		Ухвалою суду від 22.05.2023 року було витребувано письмові докази з оригіналами підпису відповідача.
		06.06.2023 на виконання ухали суду від Головного управління  Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов оригінал заяви від 10.03.2017 №118/313 про призначення пенсії ОСОБА_3 .
		Інших витребуваних ухвалою суду доказів на адресу суду не надійшло.
		Ухвалою суду від 12.06.2023 матеріали справи повернуто до експертної установи та для продовження проведення призначеної судової почеркознавчої експертизи. 
		18.07.2023 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з висновком експерта.
		Ухвалою судді від 19.07.2023 було поновлено провадження по справі та призначено судове засідання.
		У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Синіцина О.П. вимоги позовної заяви підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
		Відповідач та представник відповідача - адвокат Бутирін Я.Я. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях на позовну заяву.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Суд, заслухавши вступне слово (пояснення) позивача та його представника, відповідача та представника відповідача, заслухавши покази свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що 25.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено усний договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати ремонтно-будівельні роботи за розробленим дизайн-проектом замовника у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності.
		Підставою звернення позивача до суду вказано про неналежне виконання відповідачем договору будівельного підряду, а саме, неякісне виконання будівельно-ремонтних робіт, що призвело до настання реальних збитків для позивача.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Згідно з вимогами ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
		Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
		Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
		Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підтвердження вищевказаних позовних вимог щодо укладення між сторонами договору та його виконання відповідачем, позивачем надано суду «Акт № 1 Выполнение ремонтных работ кв 466», «Акт № 2 Выполнение ремонтных работ кв 466», «Акт № 3 Выполнение ремонтных работ кв 466», «Акт № 4 Выполнение ремонтных работ кв 466» (а.с. 7-10, т.1).
		Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №9809/9810/23-32 від 12.07.2023, вбачається: "1-2. Рукописні записи «27.03.2020. Расчет 100% Акт №1 закрыт», «2000$+», що містяться у документі «Акт № 1 Выполнение ремонтных работ кв. 466»; рукописні записи «Акт №2 закрыт 16.06.20 100%» у документі №2 «Акт №2 Выполнение ремонтных работ кв. 466»; рукописні записи «17.08.20. Акт № 3 закрыт 100%» у документі «Акт № 3 Выполнение ремонтных работ кв. 466»; рукописні записи «21.11.20 расчет 100%» у документі «Акт №4
		Выполнение ремонтных работ кв. 466», виконані ОСОБА_3 без навмисної зміни почерку.
		       3-4. Підписи, що містяться у нижніх частинах аркушів у документах: «Акт
		№ 1 Выполнение ремонтных работ кв 466», «Акт № 2 Выполнение ремонтных
		работ кв 466», «Акт № 3 Выполнение ремонтных работ кв 466», «Акт № 4
		Выполнение ремонтных работ кв 466», виконані ОСОБА_3 
		без навмисної зміни підписного почерку."
		Таким чином, надавши оцінку вищевказаним письмовим доказам, суд приходить до висновку, що вказані Акти виконаних робіт є належними та допустими доказами укладення між сторонами усного Договору підряду на ремонтно-будівельні роботи.
		Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		У відповідності до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Робота, у розумінні п. 21 ст. 1 Закону, є діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну (ч.І ст. 14 Закону).
		Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
		Згідно ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
		У відповідності до вимог ч.3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, поміж іншого, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
		Під недоліком розуміється будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно- правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї. а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем) (п.15 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
		17.02.2021 року позивач звернувся до ТОВ «Науково-дослідної лабораторії судових експертиз» та уклав договір №1702-21/09 на проведення судової будівельно-технічної експертизи.
		За результати проведення будівельно-технічної експертизи від 26.04.2021 року №09/21 було встановлено, що виконані ремонтно-будівельні роботи об`єкту будівництва - квартири АДРЕСА_2 не відповідають нормативним вимогам у галузі будівництва та дизайн - проекту, невідповідність полягає в наступному:
		п. 3.6. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд», по вимогам, що пред`являються до готових шпакльованих поверхонь.
		п. 3.42 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 « ОСОБА_5 щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд», по вимогам, що пред`являються до готових обклеєних шпалерами поверхонь.
		п. 3.65 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 « ОСОБА_5 щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд» по вимогам, що пред`являються до готових змонтованих підвісних стель.
		в приміщенні кухня, місце розташування отвору під витяжку не відповідає запроектованому.
		Відповідно до Звіту оцінки збитків у результаті проведення неякісних ремонтних робіт, виконаного на замовлення позивача СОД ТОВ «Апрайсел ЮА» від 26.07.2021 року № О-01-26/07/21, ринкова вартість збитків у результаті проведення неякісних ремонтних робіт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без податку на додану вартість, станом на 26.07.2021 року склала - 477 200,00 грн..
		Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Висновок експерта є повним, обґрунтованим, під час проведення експертизи досліджувались всі обставини щодо здійсненого ремонту квартири, висновки експерта містять докладний опис отриманих експертами матеріалів, та відомостей, які встановлені при дослідженні об`єктів експертизи, обґрунтування даних про розмір матеріальних збитків. 
		За таких обставин, підстав для відхилення висновку експерта судом не встановлено.
		Крім того, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який показав суду, що знає позивача та відповідача. Позивач сказав, що особа яка виконувала ремонтні роботи, відмовляється визнати, що саме він їх виконував. Свідок зазначив, що ОСОБА_7 звернувся на початку 2021 року до нього з проханням оглянути недоліки після здійсненого ремонту в його квартирі. При огляді були присутні також позивач та відповідач. Після огляду квартири, було встановлено обсяг недоліків, ОСОБА_7 пропонував відповідачу за власний рахунок переробити ремонт ремонт, але ОСОБА_8 відмовився. Також свідок пояснив, що він працює тривалий час у будівельній сфері, тому позивач попросив його оглянути квартиру на наявність недоліків у ремонті.
		Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт, становить суму, визначену у Звіті оцінки збитків у результаті проведення неякісних ремонтних робіт, виконаного на замовлення позивача СОД ТОВ «Апрайсел ЮА» від 26.07.2021 року № О-01-26/07/21, у розмірі 477 200,00 грн.. 
		Доказів на підтвердження більшого або меншого розміру шкоди сторонами суду не надано, а відтак матеріальна шкода, у заявленому позивачем розмірі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Щодо вимоги про стягнення витрат за розробку дизайн-проекту у розмірі 38 800,00 грн., суд вважає її необґрунтованою та недоведеною, оскільки суду не надано доказів підтверджуючих необхідності замовлення позивачем нового дизайн-проекту без усунення недоліків попереднього, а відтак дана вимога не підлягає задоволенню судом.
		Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист про споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		У силу вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до частини першої, пунктів 1,3 частини другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.
		Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
		Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
		Враховуючи роз`яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач.
		Судом встановлено, що внаслідок винних дій відповідача щодо неналежної якості ремонту позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та душевних переживаннях у зв`язку із протиправними діями відповідача, що призвело до розладу стосунків у родині через неможливість використання житла для проживання.
		При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер спричинених позивачу моральних страждань та виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
		Розмір моральної шкоди 50 000, 00 грн., визначений позивачем суд вважає надмірно завищеним.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
		Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		З матеріалів справи вбачається, шо вартість проведеної будівельно-технічної експертизи складає 25 000,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.2022847994.1 від 19.02.2021 року.
		Вартість витрат за проведення оцінки збитків складає 8 000,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.2010528349.1 від 26.07.2021 року.
		Суд вирішує питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути понесені позивачем судові витрати, що складаються із витрат за проведення будівельно-технічної експертизи 25 000,00 гривень та витрат за проведення оцінки збитків 8 000,00 гривень.
		Відшкодування судового збору підлягає віднесенню на рахунок державного бюджету. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 610, 611, 614, 626, 637, 638, 852, 857, 865, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 12, 13,  76-83, 89, 110, 141, 258-259, 263, 264 ЦПК України, Закону України "Про захист про споживачів" суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позов  ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 про захист прав споживача, шляхом відшкодування збитків, завданих внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт та відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок неякісно виконаних ремонтно-будівельних робіт 477 200,00 гривень, моральної шкоди 5 000,00 гривень, витрати за проведення будівельно-технічної експертизи 25 000,00 гривень, витрати за проведення оцінки збитків 8 000,00 гривень.
		В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
		Відшкодування судового збору віднести на рахунок державного бюджету. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дані позивача:  ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
		Дані відповідача:  ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).
		Повний текст рішення суду виготовлено 14.05.2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...