Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 517/524/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2024. Зареєстровано: 16.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/517/33/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162390000768

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 517/524/24
		Провадження № 1-кп/517/33/2024
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2024 року                                     с-ще Захарівка
		 
		Фрунзівський районний суд Одеської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка кримінальне провадження, відомості про яке внесені 05 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162390000768 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Павлівка Фрунзівського району Одеської області, українки, громадянки України, пенсіонерки, не одруженої, з базовою загальною середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 21.11.2023 року біля 09 год 00 хв. знаходячись в приміщенні Захарівської селищної ради за адресою: вул. Центральна, 69, смт Захарівка Роздільнянського району Одеської області, маючи умисел до дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України, будучи обізнаним щодо порядку зміни меж території та державного кордону України, в тому числі з положеннями статей 1 та 2 Конституції України відповідно до яких визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, усвідомлюючи злочинність своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого Конституцією України і законами України територіальної цілісності України, в приміщенні Захарівської селищної ради здійснила публічні заклики, з наступним змістом: «Павловке, нам лучше присоединится до Приднистровье, нам сделают дорогу», в якій містяться публічні заклики до умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України.
		До початку підготовчого судового засідання, між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, 14.05.2024 укладено угоду про визнання винуватості.
		Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст. 110 КК України та призначення покарання за вчинення вказаного правопорушення у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди звільнити ОСОБА_4 від відбування зазначеного покарання з випробуванням тривалістю визначеним судом.
		У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
		Обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість визнала повністю та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на її затвердженні. По суті обвинувачення ОСОБА_4 пояснила, що згодна з викладеними в обвинуваченні фактами. Висновки для себе зробила та у подальшому так вчиняти не буде.
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання, вказав, що угода укладена за його участю.
		Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченою ОСОБА_4 , просив ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особу обвинуваченої, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.
		Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченої, яка відповідно до угоди винуватість у вчиненні злочину визнала беззастережно та повідомив всі обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Заслухавши думку прокурора, позицію обвинуваченої та її захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченої.
		Перевіривши та оцінивши докази в їх сукупності з метою встановлення обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, врахувавши вимоги ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за:
		- ч. 1 ст. 110 КК України, як посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а саме умисні дії вчинені з метою зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України за кваліфікуючою ознакою: публічні заклики до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України.
		Згідно довідки Захарівської багатопрофільної лікарні від 07.12.2023 вбачається, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		З характеристики наданої за місцем проживання обвинуваченої від 07.12.2023 № 562 вбачається, що ОСОБА_4 характеризується з негативної сторони.
		З вимоги про судимість ГУНП в Одеській області від 26.02.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
		Згідно пенсійного посвідчення №219225427, виданого 23.09.2020 Пенсійним фондом України, ОСОБА_4 отримує пенсію за віком.
		Отже, обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, вчинила нетяжке кримінальне правопорушення, вину визнала, за місцем проживання характеризується негативно, являється пенсіонеркою, щиро розкаялася.
		Суд приймає до уваги, що обвинувачена вину визнала, розкаялася та оцінює зазначене як обставину, що пом`якшує покарання у виді щирого каяття.
		Про щире каяття обвинуваченої беззаперечно свідчить її показання в судовому засіданні, відповідно до яких вона не лише повідомила про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а й висловила щирий жаль щодо його вчинення, неодноразово повідомляла про усвідомлення неприпустимості та протиправності її дій.
		Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.
		З урахуванням вказаних обставин справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, яка вину визнала та довела наявність щодо неї обставини, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		У той же час, враховуючи, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину, у вчиненому щиро розкаялася, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
		Разом з тим, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, суд керується ч.3 ст. 75 КК України, відповідно до якої засуджений звільняється від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обов`язки, які покладаються на особу визначаються судом.
		Ураховуючи вказане, суд покладає на ОСОБА_4 обов`язки визначені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Отже, при застосуванні положень ст.75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена.
		Ураховуючи прийняття судом рішення про застосування до обвинуваченої вимог ст. 75 КК України, суд не застосовує до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.
		Ураховуючи викладене, суд вважає, що угода від 14.05.2024, укладена між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 підлягає затвердженню. 
		Отже, суд приймає рішення про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 узгодженого сторонами в угоді про визнання винуватості покарання.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати у справі відсутні. 
		Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченої не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 14.05.2024 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 05 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162390000768. 
		Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 110 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 5 (п`ять) місяців.
		На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто 16.05.2024.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, виключно з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України. 
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...