Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/8571/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2024. Зареєстровано: 17.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2024.

Номер судового провадження: 2-з/308/14/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/8571/24
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 травня 2024 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді                 Шепетко І.О.,
		за участі секретаря судових засідань         Петришина Н.А.,
		розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,- 
		в с т а н о в и в:
		Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» та іншим особам виконувати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі управління Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій, скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
		Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що ОСОБА_1 мешкає на вулиці (урочище) Княжа гора, №4 Оноківської територіальної громади, яка знаходиться на адміністративній межі з Ужгородською міською територіальною громадою, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 за адресою АДРЕСА_1 . 
		В обґрунтування поданої заяви, заявниця зазначає, що у вересні 2023 вона разом з іншими мешканцями кварталу садибної житлової забудови, в межах якої знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та нечинним детального плану території, обмеженої АДРЕСА_2 , територією НПО «Реабілітація» та межею міста, який був затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2023 №1229. Справа перебуває на стадії апеляційного оскарження після ухвалення 24.04.2024 Закарпатським окружним адміністративним судом рішення у справі.
		Зазначає, що всупереч приписам абзацу другого частини десятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» реєстратором управління ДАБК видано (зареєстровано) 02.05.2024 ТОВ «Домінус Стар» дозвіл на виконання будівельних робіт №ЗК012240426886, згідно з яким 14.05.2024 замовник розпочав з будівельною технікою виконувати підготовчі роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 за адресою АДРЕСА_1 .
		Стверджує, що без заходів забезпечення позову у цій справі ТОВ «Домінус Старк», що розпочало підготовчі роботи, закінчить підготовчі та розпочне будівельні роботи, які на складному рельєфі спірної земельної ділянки незворотньо змінять ландшафт території кварталу, кількістю вантажної будівельної техніки зруйнують збудовані власним коштом дороги, підключать своє обладнання та можливо об`єкти нерухомого майна до інженерних мереж, що так само прокладені спільним коштом мешканців кварталу.
		Враховуючи все вищенаведене, зазначила, що суд не може гарантувати заявниці ефективний захист її порушених прав, якщо замовник має і надалі можливість реалізувати проєкт забудови території на підставі оскаржуваних нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування (ДПТ), містобудівних умов та обмежень та спірного дозволу на виконання будівельних робіт, а відтак вважає, що відновити порушене право заявниці та ефективно його захистити у цьому процесі без заходів забезпечення буде неможливо.
		На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч. 3ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Вимогамистатті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
		Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19.
		Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		У постанові від 24 травня 2021 року у справі 910/3158/20 Верховний Суд роз`яснив, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
		Судом установлено, що предметом майбутнього позову, тобто матеріально-правовими вимогами, стосовно яких позивачка просить ухвалити судове рішення, є визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ЗК012240426886 «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 », виданого ТОВ «Домінус Старк» 02.05.2024 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради в особі управління державного архітектурно-будівельного контролю.
		Отже, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру (про скасування дозволу на виконання будівельних робіт), і в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
		У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що підставами майбутнього позову є порушення прав позивачки на безпечне для життя та здоров`я довкілля, права користування належним їй домоволодінням згідно з його функціональним призначенням в кварталі з визначеним основною містобудівною документацією функціональним призначенням та режимом забудови, а відтак, без заходів забезпечення позову у цій справі ТОВ «Домінус Старк», що розпочало підготовчі роботи, закінчить підготовчі та розпочне будівельні роботи, які на складному рельєфі спірної земельної ділянки незворотньо змінять ландшафт території кварталу, кількістю вантажної будівельної техніки зруйнують збудовані власним коштом дороги, підключать своє обладнання та можливо об`єкти нерухомого майна до інженерних мереж, що так само прокладені спільним коштом мешканців кварталу.
		Разом з цим заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам та інтересам, які б унеможливили захист її прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
		Фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
		Сам по собі факт здійснення ТОВ «Домінус Старк» будівництва багатоквартирного житлового будинку, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 727/5718/21.
		Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
		Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
		При цьому суд вважає, що захід забезпечення позову, про який просить заявниця, не є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки заборона здійснювати будівельні роботи має наслідком перешкоджання господарської діяльності ТОВ «Домінус Старк» та порушує його права як суб`єкта господарювання.
		Верховним Судом в постанові від 21 січня 2021 року у справі № 61-15925ав20 викладено правовий висновок, яким роз`яснено, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
		Ураховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		Керуючись ст.ст.149,150,153,260,353,354 ЦПК України, -
		п о с т а н о в и в:
		У забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» та іншим особам виконувати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі управління Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій, скасування дозволу на виконання будівельних робіт відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя                                     І.О. Шепетко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...