Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3223/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2024. Зареєстровано: 17.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/554/1020/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023170000000274

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 16.05.2024Справа № 554/3223/24 Провадження № 1-кп/554/1020/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 травня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження № 22023170000000274 від 25.12.2023 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Воскобійники Шишацького району, Полтавської області, громадянина України, із спеціально-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, раніше не судимого, -
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та Угоду про визнання винуватості від 28 березня 2024 року, укладену між прокурором відділу наглядуза додержаннямзаконів регіональниморганом безпекиПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим  ОСОБА_4 , -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		22 лютого 2022 року президент РФ, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.24 лютого 2022 року о 5 годині президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб  підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
		Строк проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України і триває дотепер.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 вказаного Закону, воєнна безпека  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі  ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 
		Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Згідно з приписами ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. 
		З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Відповідно до пункту 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України«Про пенсійнезабезпечення осіб,звільнених звійськової служби,та деякихінших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно доЗакону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; вивчають питання щодо потреби в комплектуванні штатних посад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками, вносять пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації, проводять роботу з персоналом; проводять моніторингсуспільно-політичноїобстановки навідповідній територіїта налагодженняцивільно-військовихвідносин; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 210,210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно доКодексу України про адміністративні правопорушення; виконують інші функції відповідно до законодавства.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно п. 5 ст. 22 вказаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі  також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		На виконання вказаних вище вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо оповіщення та призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації. 
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед іншого, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.
		У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, запровадив схему перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення останніми мобілізаційних заходів по оповіщенню військовозобов`язаних осіб під час воєнного стану шляхом виготовлення та видачі за грошову винагороду службових посвідчень «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада». 
		Вказані службові посвідчення не надають військовозобов`язаним особам статусу працівника правоохоронного органу та не наділяють його повноваженнями правоохоронців, а лише створюють у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення ними мобілізаційних заходів уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та перешкоджають виконанню ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов?язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов?язаних до призову під час мобілізації.
		ОСОБА_4 23.01.2024 близько 11 год. 45 хв. при особистій зустрічі, на стоянці розташованій поблизу АДРЕСА_3 в автомобілі марки «Volkswagen» «Tiguan», білого кольору, повідомив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про можливість виготовити та видати за грошову винагороду службове посвідчення, яке, зі слів ОСОБА_4 , створить у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 уявлення приналежності його до правоохоронного органу, що унеможливить його мобілізацію до Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Окрім вказаного, ОСОБА_4 , під час вказаної зустрічі повідомив ОСОБА_6 перелік документів, які необхідно надати останньому наступного дня для оформлення вказаного службового посвідчення та вартість вказаної послуги. 
		24.01.2024 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 під час особистої зустрічі, на стоянці розташованій поблизу АДРЕСА_3 в автомобілі марки «Toyota» чорного кольору, з ОСОБА_6 отримав від останнього заздалегідь обговорений пакет документів та грошові кошти в сумі 50000 грн. 
		Разом із цим, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що посвідчення буде виготовлено протягом двох тижнів, та про його готовність ОСОБА_4 . додатково повідомить ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону. 
		В подальшому, 08.02.2024 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 на стоянці по АДРЕСА_4 , у автомобілі марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, передав останньому службове посвідчення співробітника «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада» № НОМЕР_2 виданого 26.01.2024, виданого на ім`я ОСОБА_6 та талон ВГО НР № 17-0345, які підтверджують факт приналежності останнього до «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада», та зі слів ОСОБА_4 створює у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу і дає можливість не бути мобілізованим до Збройних Сил України.
		Отже, ОСОБА_4 , у період з 23.01.2024 по 08.02.2024 вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом видачі за грошову винагороду ОСОБА_6 службового посвідчення «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада», яке може створювати у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, хоча фактично не надає такій особі статусу правоохоронця і його повноважень.
		Суд кваліфікуєдії ОСОБА_4 за ч.1ст.114-1КК України,як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		У підготовчому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості від28 березня 2024 рокута призначити узгоджену міру покарання.
		Вивчивши матеріали справи, вислухавши обвинуваченого, захисника, думку прокурора та перевіривши угоду на відповідність вимогамКПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.
		Так, згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
		1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
		2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
		3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним віднесено до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 114-1 КК Україниу виді п`яти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, а також щодо застосування спеціальної конфіскації. 
		Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогамКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу України. Обвинувачений заявив, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди.
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогамст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цьогоКодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Досліджуючи даніпро особуобвинуваченого,суд враховує,що ОСОБА_4 раніше несудимий,має постійнемісце реєстраціїта проживання, пенсіонер, інвалід ІІ групи, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та повністю щиро розкаявся.
		Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, суд не вбачає.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 судвраховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановленіКримінальним Кодексом України.
		Так, згідно ч. 5ст. 65 КК Україниу випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Виконавши вимоги ст.ст. 342-348 КПК України, з`ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами в угоді міри покарання.
		Витрати на залучення експертів відсутні, цивільний позов не заявлено.
		Окрім цього, згідно зіст.182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
		Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбаченихкримінальним процесуальним кодексом України.
		Так, згідно з ч.11ст.182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України«Про затвердженняПорядку внесеннякоштів наспеціальний рахуноку разізастосування заставияк запобіжногозаходу» від11.01.2012року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка-готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, у якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
		На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, відтак внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 після набрання вироком законної сили.
		Вирішуючи долю речових доказів, зокрема грошових коштів у сумі 42000 (сорок дві тисячі) гривень, що були одержані ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд відповідно до ст.ст.96-1,96-2 КК Українизастосовує спеціальну конфіскацію, долю інших речових доказів слід вирішити в порядкуст.100 КПК України.
		Згідност. 174 ч. 4 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Керуючись ст. ст.314, 368,370,373-374,394,468-469, 474- 476, 615 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		Угоду про визнання винуватості від 28 березня 2024 року, укладену між прокурором відділу наглядуза додержаннямзаконів регіональниморганом безпекиПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим  ОСОБА_4 - затвердити.
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК Українита призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		 
		Скасувати запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2024 №1-кс/554/2193/2024, повернувши заставодавцю 242240 грн.
		 
		Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2024 у вигляді застави після набрання вироку законної сили - скасувати.
		 
		На підставі ч. 11 ст.182 КПК України,післянабрання вирокомзаконної сили,повернути заставодавцю ОСОБА_7 сумузастави 242240(двістісорок двітисячі двістісорок)гривень,внесену вякості застави на депозитний рахунок територіального управління ДСА України в Полтавській області, з призначенням платежу: внесення застави за ОСОБА_4 , справа №554/1213/24, провадження №1кс/554/2193/2024 від 09.02.2024, платник ОСОБА_7 .
		 
		Долю речових доказів вирішити в порядкуст.100 КПК України, а саме:
		 
		- 4000 гривень купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень з серійними номерами: ЦА1953249, ЕЗ6791479, АЖ3114293, ВЕ6450568, ЄВ5535228, ВГ1226398, ЄЖ8030682, ВД0275256, вилучених у ОСОБА_4 з грошових коштів, одержаних під час контролю за вчиненням злочину; 4000 гривень купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень з серійними номерами: ЗВ6230855; АЗ9252436; АД7121809; ЕЗ6477529; ЕД9215472; ХВ7576278; ХЕ9097951; ЄЖ0338052, вилучених у ОСОБА_8 з грошових коштів, одержаних під час контролю за вчиненням злочину - повернути УСБУ в Полтавській області;
		 
		- мобільний телефон марки «iPhone 11», ІМЕІ-коди: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 , в чохлі, із сім-картками оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна»; 1700 гривень купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень з серійними номерами: СБ4446674, ВД3505008, МВ6703738 та купюрою номіналом 200 гривень з серійним номером БУ9583722 - повернути ОСОБА_4 ;
		 
		- посвідчення-книжку «Фонд Служби безпеки України в Луганській області» на ім`я капітана запасу ОСОБА_9  заступника начальника підрозіду; шкіряну обкладинку із відтиском емблеми Служби безпеки України та написом СЛУЖБА БЕЗПКЕКИ УКРАЇНИ  знищити;
		 
		- шеврон із написом «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю»; шеврон із написом «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю»; шеврон із написом «Антикорупційний комітет»; пластикове посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю №17-0169 на ім`я ОСОБА_8 , перебуваючого на посаді Старший співробітник оперативного відділу департаменту комітету в Полтаській області, видане 13.02.2023 дійсне до 13.02.2025; шкіряну обкладинку із відтиском Держаного герба України на написом «Комітет по боротьбі з корупцією», паперовий Талон « ІНФОРМАЦІЯ_5 ; паперовий Талон « ІНФОРМАЦІЯ_5 ; паперовий Талон « ІНФОРМАЦІЯ_5 ; пластикове посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю №17-0345 на ім`я ОСОБА_6 , перебуваючого на посаді Старший співробітник оперативного відділу департаменту комітету в Полтавській області, видане 26.01.2024 дійсне до 26.01.2026; шкіряну обкладинку із відтиском Держаного герба України на написом «Комітет по боротьбі з корупцією»; паперовий Талон « ІНФОРМАЦІЯ_5 - повернути власнику ВГО СГОУ «Народна рада»;
		 
		- візитівку Благодійного фонду «Щит-Луганськ» ОСОБА_10 - начальник служби внутрішньої безпеки; мобільний телефон Samsung Galaxy A12, IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім-картами ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон Nokia type RM-145 model 6233, QTKRH-145; сім-карту ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 - повернути ОСОБА_8 ; 
		 
		- інші документи  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави 42 тисячі гривень, що були одержані ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Арешти майна накладені ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2024 року (1-кс/554/2198/2024, 1-кс/554/2197/2024, 1-кс/554/2196/2024) - скасувати.
		 
		Вирок суду на підставі угоди може бути оскаржений до Полтавського апеляційного судуз підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України:
		- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезОктябрський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Октябрського районного
		суду м. Полтави                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...