Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/1838/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2024. Зареєстровано: 18.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/308/137/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023070000000151

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/1838/24
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 травня 2024 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22023070000000151 від 31.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України  Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.
		На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022, після захоплення міста, окупаційні війська рф захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м.Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці РФ, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво Російської Федерації.
		В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.
		Зокрема, у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" (код ЄДРПОУ 08564699, м. Херсон, вул. Некрасова, 234) створено незаконний орган з питань виконання покарань  "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области" (далі  "УСИН по Херсонской области"), зареєстрований як юридична особа РФ, який розпочав функціонувати з 01.06.2022 та об`єднав у собі всі установи виконання покарань, які знаходились на тимчасово окупованій території.
		Починаючи з 01.06.2022 на службу в незаконний правоохоронний орган  "УСИН по Херсонской области" набрано штат працівників. Зокрема, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року, прийнято на службу громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обійняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони "УСИН по Херсонской области" із присвоєнням спеціального звання  рядовий внутрішньої служби. До кола службових обов`язків ОСОБА_5 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримання ув`язнених на території установи.
		Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене "УСИН по Херсонской области" є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянкою України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони незаконного "УСИН по Херсонской области", створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Одночасно з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року приступила до виконання своїх службових обов`язків у незаконному "УСИН по Херсонской области". 
		Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з цим ОСОБА_5 , здійснюючи колабораційну діяльність, у жовтні 2022 року виїхала із АДРЕСА_2 ), де продовжила виконувати свої службові обов`язки.
		Отже, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Позиції сторін судового провадження; обґрунтування чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей провадження in absentia.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтримала у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначила, що подані письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_5 , а кваліфікація кримінального правопорушення є правильною для того, щоб довести винуватість ОСОБА_5 поза розумним сумнівом.
		Відтак, прокурор просила суд визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 11 років та з конфіскацією майна.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) ОСОБА_5 , яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		Відповідно до ухвали суду 14.03.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1КК України.
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом розміщення відповідних оголошень у газеті «Урядовий кур`єр», повідомлень на офіційному веб  сайті суду. Інформація про процесуальні документи публікувалася у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду; процесуальні документи вручалися захиснику обвинуваченої.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні просила суд прийняти законне, обґрунтоване та мотивоване рішення .
		Докази на підтвердження встановлених обставин та їх оцінка судом.
		24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.
		На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022, після захоплення міста, окупаційні війська рф захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці РФ, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво Російської Федерації.
		В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.
		Зокрема, у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" (код ЄДРПОУ 08564699, АДРЕСА_3 ) створено незаконний орган з питань виконання покарань  "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области" (далі  "УСИН по Херсонской области"), зареєстрований як юридична особа РФ, який розпочав функціонувати з 01.06.2022 та об`єднав у собі всі установи виконання покарань, які знаходились на тимчасово окупованій території.
		Починаючи з 01.06.2022 на службу в незаконний правоохоронний орган  "УСИН по Херсонской области" набрано штат працівників. Зокрема, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року, прийнято на службу громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обійняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони "УСИН по Херсонской области" із присвоєнням спеціального звання  рядовий внутрішньої служби. До кола службових обов`язків ОСОБА_5 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримання ув`язнених на території установи.
		Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене "УСИН по Херсонской области" є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянкою України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони незаконного "УСИН по Херсонской области", створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Одночасно з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року приступила до виконання своїх службових обов`язків у незаконному "УСИН по Херсонской области". 
		Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з цим ОСОБА_5 , здійснюючи колабораційну діяльність, у жовтні 2022 року виїхала із  АДРЕСА_2 ), де продовжила виконувати свої службові обов`язки. 
		У судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат зазначила, що у неї відсутня можливість спілкуватися з обвинуваченим для забезпечення належного захисту, а тому заперечила проти визнання її винною у вчиненні інкримінованого правопорушення.
		Суд вважає, що дослідженими у суді доказами винуватість ОСОБА_5 у вчинені даного кримінального правопорушення доведена .
		Зокрема, в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_7 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого даний свідок працювала з травня 2022 року в Державній установі Північна виправна колонія №90 на посаді молодший інспектор охорони, перевіряла документи та дивилась щоб нічого забороненого не проносили в зону. Працювала до кінця жовтня 2022 року. Стосовно ОСОБА_5 повідомила, що знайома з нею місяців п`ять. Вона працювала в штабі в Північній виправній колонії №90 працювала з документами. Зазначила, що ОСОБА_5 добровільно прийшла, оскільки на роботу влаштовуватись сама приходила. Вона їй казала, що їй подобається робота, казала що нетяжка робота, а заробітна плата добра. Отримувала зарплату в рублях. На даний час ОСОБА_5 перебуває на окупованій території міста Херсон, на лівобережжі, оскільки вона сама їй про це сказала. 
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_8 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого той станом на 24.02.2022 року перебував на посаді начальника чергової варти в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон та працював до вересня 2022 року. Вказав, що Північна виправна колонія №90 перейшла працювати з 01.06.2022 року під російське законодавство, про що було повідомлено особовому складу під час шикування начальником колонії ОСОБА_9 . Стосовно ОСОБА_5 повідомив, що познайомився з нею на роботі в Північній виправній колонії АДРЕСА_4 , вона влаштувалась в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон приблизно десь в червні 2022 року, і знав її приблизно 5 місяців. Бачив її десь до вересня 2022 року на робочому місці, разів 8 на місяць бачив. Вона працювала на посаді молодшого інспектора відділу охорони, до її обов`язків входило забезпечення охорони периметру і не допустити втечу засуджених. Ніхто не змушував її працювати, вона сама добровільно прийшла на роботу, завжди весела приходила на роботу, морально-психологічний стан її був задовільний. Впізнати її зможе по рисам обличчя. Де вона зараз йому не відомо. 
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_10 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого станом на 23-24 лютого 2022 року вона працювала в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон на центральній прохідній сторожем до вересня 2022 року. Підтвердила, що Північна виправна колонія №90 з 01.06.2022 року перейшла працювати під російське керівництво та під російський прапор, про що їй повідомив начальник відділення ОСОБА_11 . Стосовно ОСОБА_5 повідомила, що знайома з нею, в липні 2022 року прийшла влаштовуватись на роботу, і працювала в Північній виправній колонії АДРЕСА_4 у віці 22 роки. Працювала на посаді молодшого інспектора з кінця червня по вересень місяць 2022 року. До її безпосередніх обов`язків входило догляд з територією в Північній виправній колонії АДРЕСА_4 . Зазначила, що ОСОБА_5 добровільно прийшла, оскільки на роботу влаштовуватись сама приходила. Бачила в Північній виправній колонії №90 в м.Херсон ОСОБА_5 раз на два тижні, ходила в задовільному стані. Вона їй казала, що їй подобається робота, зарплата в неї висока. На даний час ОСОБА_5 перебуває на окупованій території міста Херсон, на лівобережжі. 
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_12 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого станом на 24.02.2022 року вона працювала в державній установі «Північна виправна колонія №90» на посаді молодшого інспектора відділу охорони в місті Херсон до жовтня 2022 року. Повідомила, що Північна виправна колонія №90 в місті Херсон перейшла працювати під російське законодавство та під російський прапор з 01.06.2022 року, про що особовому складу було повідомлено усно начальником державної установи Північна виправна колонія №90 ОСОБА_9 на загальному шикуванні. Стосовно ОСОБА_5 повідомила, що вона працювала в Північній виправній колонії №90 десь до початку жовтня 2022 року, в її обов`язки входило охороняти периметр. Пояснила, що жодних заходів фізичного, психологічного впливу на ОСОБА_5 не здійснювалось, морально-психологічний стан в неї був нормальний. З нею вона не спілкувалась, але впізнати її зможе за рисами обличчя. 
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПКУкраїни, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України стороною обвинувачення надано наступні письмові документи, відеозаписи, які досліджені судом:
		- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення №71/22/1-193-1655 від 15.06.2023 року, згідно якого 1 відділом ГВЗНД УСБУ в Херсонській області встановлено, що значна кількість громадян України з власної згоди зараховані до штату т.зв. «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», створеного російською федерацією в період тимчасової окупації Херсонської області, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111 КК України. Після призначення дані громадяни та інші співробітники «Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» розпочали виконувати свої функціональні обов`язки, а саме забезпечувати відбування покарання засудженими та незаконно затриманими проукраїнськими активістами, організовувати для співробітників псевдо правоохоронних органів умови для проведення слідчих дій, забезпечувати можливість для катування та вибиття показів з учасників АТО, партизанського руху та проукраїнсько налаштованих громадян.
		- рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу ГВЗНД Управління СБУ в Херсонській області №71/22/1/193-1654 від 13.06.2023 року аналогічного змісту з додатками. 
		- дорученням у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України №58/6/4225 від 31.10.2023,начальника 1-го відділення СВ Управління СБУ в Закарпатській області адресоване Начальнику 1-го відділу ГВЗНД в Херсонській області, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, прийняття законного процесуального рішення просять організувати проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення фактичного місцезнаходження на даний час розшукуваної громадянки України ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України. До вказаного доручення приєднано копії постанови про зупинення досудового розслідування від 31.10.2023, постанови про оголошення підозрюваної ОСОБА_5 в розшук від 31.10.2023, постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 15.01.2024;
		- протоколом огляду від 03.08.2023 року, згідно якого в інтернет-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснено пошук із введенням критеріїв пошуку, внаслідок чого встановлено, що серед зареєстрованих юридичних осіб у рф значиться наступна: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з юридичною адресою: «РОССИЯ, ХЕРСОНСКАЯ ОБЛ., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ДРУЖБЫ УЛ., Д. 4».
		- відповіддю на доручення №71/22/1/193/33 від 07.08.2023, згідно якої 07.05.2022 року у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією російської федерації на базі державної установи «Північна виправна колонія (№90)» створено незаконний орган з питань виконання покарань т.зв. «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», зареєстрований як юридична особа рф, який розпочав функціонувати з 01.06.2022 року. Починаючи з 01.06.2022 року на службу в вищезазначений незаконний правоохоронний орган набрано штат працівників, серед яких зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби.
		- відповіддю на доручення з додатком №4667/42-21/01-2023 від 08.08.2023 згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби. Серед додатків є складений російською мовою «Список по штатному расписанию Учреждения ИК «Северная исправительная колония (№90)» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области по состоянию на 22.08.2022», де в графі «отдел охраны» значиться « ОСОБА_5 , рядовой внутренней службы».
		- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №58/6/2931 від 08.08.2023 про проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій зокрема стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби;
		- відповіддю на доручення №71/22/1/193-3667 від 25.08.2023 , згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби. У службові обов`язки ОСОБА_5 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримування ув`язнених на території установи. Також додано протоколи допиту свідків та впізнання особи за фотознімками; 
		- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №71/22/1/193-3250 від 10.08.2023 начальнику ДУ «Дар`ївська виправна колонія №10» про підтвердження проходження служби в установі ДУ «Дар`ївська виправна колонія №10», зокрема ОСОБА_5 ;
		- відповіддю №26-784/ВС від 16.08.2023 на доручення №71/22/1/193-3250 від 10.08.2023, згідно якої відомостей, підтверджуючих проходження служби, зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установі ДУ «Дар`ївська виправна колонія №10» відсутні;
		- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №71/22/1/193-3250 від 10.08.2023 начальнику ДУ Північна виправна колонія №90 про направлення копії посадових інструкцій, відносно посади молодший інспектор 2 категорії відділу безпеки;
		- відповіддю ДУ Північна виправна колонія №90 №28/8-753/Прг/ВС від 11.08.2023 на доручення №71/22/1/193-3250 від 10.08.2023 згідно якої така посада «молодший інспектор 2 категорії відділу безпеки» в штаті установи не передбачена; 
		- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №71/22/1/193-3253 від 10.08.2023, начальнику ДУ Північна виправна колонія №90 про направлення документів на підтвердження проходження служби в установі ДУ Північна виправна колонія №90, зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- відповіддю ДУ Північна виправна колонія №90 №28/8-752/Прг/ВС від 11.08.2023 на доручення №71/22/1/193-3253 від 10.08.2023 згідно якої така особа до оголошення простою в установі в списках особового складу не перебувала;
		- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №58/6/3009 від 11.08.2023 про проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій зокрема стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби;
		- відповіддю на доручення №5300/42-21/01-2023 від 30.08.2023 згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання  рядового внутрішньої служби. Після призначення, до листопада 2022 року вказана особа проходила службу в «УСИН по Херссонской области» у м.Херсон, а з листопада 2022 року, після де окупації м.Херсон, разом з незаконним органом переїхала у м.Геніческ, Херсонської області на тимчасово окуповану територію. 
		- відповіддю на доручення №71/22/8-74 від 08.01.2024року, згідно якої громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про вчинення щодо неї фізичного чи психологічного примусу з метою надання допомоги державі-агресору чи її окупаційній владі до правоохоронних органів України не зверталася.
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 15.08.2023 року з оптичним диском DVD-R за участі свідка ОСОБА_12 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 14.08.2023 року з оптичним диском DVD-R за участі свідка ОСОБА_8 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 15.08.2023 року з оптичним диском DVD-R за участі свідка ОСОБА_7 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 21.08.2023 року з оптичним диском DVD-R за участі свідка ОСОБА_15 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
		Також у судовому засіданні були дослідженні наступні докази, а саме:
		- витяг з ЄРДР по к/п№ 22023070000000151 від 31.10.2023 року, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Згідно короткого викладу обставин в зазначеному вище витягу з ЄРДР громадяни України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та інші невстановлені особи із числа мешканців м. Херсона та Херсонської області зайняли посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона, а саме «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области»; в межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		- супровідний лист №10-1504вих23 від 01.11.2023 про скерування постанови про виділення матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року.
		- постанову прокурора від 31 жовтня 2023 року про виділення із матеріалів досудового розслідування №22023230000000328 матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		- постанову начальника 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 18.10.2023 року в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року.
		- постанову заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 13 липня 2023 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року.
		- витяг з ЄРДР по к/п №22023230000000328 від 15.06.2023 року, згідно короткого викладу обставин якого громадяни України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та інші невстановлені особи із числа мешканців м. Херсона та Херсонської області зайняли посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона, а саме «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области».
		- постанову заступника начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року.
		- доручення слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області №71/22/1/198-1159 від 19.06.2023 року про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року.
		- постанову першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури від 16.06.2023 року про призначення прокурора у кримінальному провадженні.
		- супровідний лист №10-1020вих23 від 24.07.2023 року, яким виконувачу обов`язків начальника СВ УСБУ в Закарпатській області направлено матеріали кримінального провадження №22023230000000328.
		- постанову першого заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 13.07.2023 року, якою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023230000000328 доручено слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області.
		- постанову першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 13.07.2023 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023230000000328.
		- постанова начальника 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 31.10.2023 в кримінальному провадженні №22023070000000151
		- постанова від 31.10.2023 заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023070000000151.
		- постанова про зупинення досудового розслідування від 31.10.2023 в межах кримінального провадження № 22023070000000151, 
		- постанови про оголошення підозрюваної ОСОБА_5 в розшук від 31.10.2023 в межах кримінального провадження № 22023070000000151, 
		постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 15.01.2024 в межах кримінального провадження № 22023070000000151
		- постанову старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області від 22.09.2023 року про залучення захисника в кримінальному провадженні № 22023070000000151.
		- доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 22.09.2023 року №007-700024020.
		- витягом з газети «Урядовий кур`єр» №193 від 26.09.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 належним чином повідомлена про повідомлення її про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111 КК України в межах кримінального провадження №22023230000000328 та про виклик до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області.
		- публікацію на сайті ОГП від 25.09.2023 року, якою опубліковано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та повістки про виклик ОСОБА_5 на 02.10.2023, 03.10.2023, 04.10.2023.
		- постанова начальника 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 18.10.2023 в межах кримінального провадження №22023230000000328;
		- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2024 року (справа №308/963/24) про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000151 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		- витяг з газети «Урядовий кур`єр» №13 від 18.01.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 належним чином повідомлена про ухвалення слідчим суддею судового рішення про здійснення спеціального досудового розслідування та про виклик до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області.
		- публікацію на сайті ОГП від 19.01.2024 року, якою опубліковано повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 
		- публікацію на сайті ОГП від 23.01.2024 року, якою опубліковано повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 та повістки про виклик на 23.01.2024, 24.01.2024, 25.01.2024.
		- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2024 року (справа №308/963/24) про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		- вимогу УОІ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо ОСОБА_5 та відповідь на вимогу, з якої вбачається, що остання раніше не судима.
		- довідку з Наркологічного центру КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги», згідно якої ОСОБА_5 на обліку не перебуває.
		- згідно відповіді т.в.о. начальника Департаменту ВБ Херсонського управління НПУ від 21.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у Херсонському районному управлінні поліції не перебуває.
		- довідку №94, видану КНП «Херсонський міський психіатричний центр» Херсонської міської ради, згідно якої ОСОБА_5 на обліку в Херсонській міській психоневрологічній поліклініці не перебуває.
		- особову картку ОСОБА_5 з Державної міграційної служби України.
		- Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2024 року (справа №308/963/24) накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб DAEWOO MATIZ, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:20:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стороною захисту суду докази не надавались.
		Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про те, що вони є належними доказами, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Доводів щодо недопустимості та недостовірності письмових доказів сторона захисту не наводила.
		Інші документи, які надані стороною обвинувачення, не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченої чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують тощо. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.
		Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.
		При цьому, при доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387), у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
		Надані стороною обвинувачення докази повністю підтверджують той факт, що у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року, прийнято на службу громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обійняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони "УСИН по Херсонской области" із присвоєнням спеціального звання  рядовий внутрішньої служби. До кола службових обов`язків ОСОБА_5 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримання ув`язнених на території установи.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянкою України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони незаконного "УСИН по Херсонской области", створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Одночасно з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року приступила до виконання своїх службових обов`язків у незаконному "УСИН по Херсонской области". 
		Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з цим ОСОБА_5 , здійснюючи колабораційну діяльність, у жовтні 2022 року виїхала із АДРЕСА_2 ), де продовжила виконувати свої службові обов`язки.
		Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Отже, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України, а саме: добровільно зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченої ОСОБА_5 винуватою по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення, як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК є вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.
		У відповідності до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.
		Отже, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Частиною 2 ст. 55 КК України передбачено позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити обвинувачену ОСОБА_5 права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, оскільки такий вчинив суспільно-небезпечне кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також враховуючи те, що останній, маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаними здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, його вид та суспільну небезпечність, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, обставину, що пом`якшує відповідальність, бере до уваги відомості про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, та вважає, що є підстави для призначення ОСОБА_5 покарання за ч.7 ст. 111-1 КК України в виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності та з конфіскацією майна.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання, суд при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжити до набрання цим вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
		З цих підстав, керуючись статтями368,370-371,373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять років), з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.
		Строк відбуття основного покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання цього вироку.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...