Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 179/729/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2024. Зареєстровано: 20.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/179/70/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024046470000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		179/729/24
		1-кп/179/70/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 травня 2024 року                                    смт.Магдалинівка
		 
		Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		       обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046470000012 від 13.03.2024 року по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Водяне Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючого середньо-спеціальну освіту, працюючого на посаді тракториста-машиніста комунального підприємства «Личкове», має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ст. 336, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		На території України відповідно доУказу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан (строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно до Указу Президента України від 05.02.2024 р.№10456) таУказом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 05.02.2024 року №50/2024на території України продовжено загальну мобілізацію на строк 90 діб.
		Згідно абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
		Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року оголошено загальну мобілізацію, в тому числі і на території Дніпропетровської області.
		14 лютого 2024 року, ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адерсою: АДРЕСА_2 та був направлений для проходження обстеження та медичного огляду, де пройшовши військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки № 179 від 14 лютого 2024 року визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби. Після чого, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було роз`яснено ОСОБА_4 вимоги ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, які надавали ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, за умови відсутності заборгованості по сплаті аліментів.
		ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , оскільки раніше отримав від державного виконавця ОСОБА_6 довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів за вих.. № 10163 від 23 січня 2024 року, з метою отримати відстрочку від призову до військової служби під час мобілізації, бажаючи ухилитись від проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в лютому 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити), перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що він є військовозобов`язаним та підлягає мобілізації, відповідно до чинного законодавства, маючи умисел на підроблення офіційного документа, який йому було видано державним виконавцем, за допомогою власних технічних засобів моноблоку «ASUS» та принтера «Samsung ML-2165», на аркуші паперу білого кольору, самостійно виготовив довідку від імені державного виконавця ОСОБА_6 про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, яка надає право на отримання відстрочки від призову до військової служби під час мобілізації на особливий період та здійснив підроблення підпису державного виконавця ОСОБА_6 та напису «вих. № 10163» з метою подальшого використання. Таким чином, ОСОБА_4 підробив інший офіційний документ, який видається державним виконавцем, з метою його використання.
		В подальшому, 26.02.2024 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період шляхом отримання відстрочки від призову до військової служби під час мобілізації на особливий період надав до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , завідомо підроблену ним довідку від імені державного виконавця ОСОБА_6 про відсутність заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 , яка державним виконавцем не видавалась та не посвідчувалася, чим використав завідомо підроблений документ. 
		12.03.2024 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) в АДРЕСА_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , при розгляді заяви ОСОБА_4 про надання відстрочки від призову до військової служби під час мобілізації, на особливий період, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено факт подачі ОСОБА_4 завідомо підробленого документу, а саме: довідки від імені державного виконавця ОСОБА_6 про відсутність заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 , яка державним виконавцем не видавалась та не посвідчувалася, тим самим запобігли спробі ОСОБА_4 ухилитися від проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, шляхом отримання відстрочки від призову до військової служби під час мобілізації на особливий період. Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в обсязі пред`явленого обвинувачення по ч. 2 ст. 15, ст. 336, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та був направлений для проходження обстеження та медичного огляду, де пройшовши військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби. Після чого, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було роз`яснено вимоги ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як чоловіка, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, за умови відсутності заборгованості по сплаті аліментів. Після чого він підробив довідку державного виконавця за допомогою власних технічних засобів та виготовив довідку від імені державного виконавця ОСОБА_6 про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, яка надає право на отримання відстрочки від призову до військової служби під час мобілізації на особливий період та здійснив підроблення підпису державного виконавця ОСОБА_6 та напису «вих. № 10163» з метою подальшого використання. Дану підроблену довідку про відсутність заборгованості по сплаті аліментів він надав до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено факт подачі ним підробленого документу. На теперішній час він сплатив заборгованість по аліментам та надав довідку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він має на утриманні 5 неповнолітніх дітей. У скоєному розкаюється, засуджує свій вчинок. 
		Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_4 , його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, то у відповідності до положень ч. 3ст. 349 КПК Українисуд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у його вчинені.
		   Згідно до ч. 3ст. 349 КПК Українисуд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		У судовому засіданні суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винним у закінченому замаху на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, підробленні іншого офіційного документа, який видається державним виконавцем з метою використання його підроблювачем та використанні завідомо підробленого документа, і роз`яснив йому, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він та прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини кримінального провадження доведені зібраними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доведеними.
		До таких фактичних обставин відносяться обставини, щодо дати, часу, місця, способу здійснення кримінального правопорушення, форми вини, заподіяної шкоди.
		   Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінальних правопорушень відповідає дійсним обставинам скоєних діянь.
		На підставі викладеного, суд визнає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ст. 336 КК України, як закінчений замах на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який видається державним виконавцем з метою використання його підроблювачем та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
		Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. 
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		   При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченийвчинив кримінальні правопорушення, які у відповідності дост.12КК України кваліфікується як кримінальний проступок та нетяжкий злочин,а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, працює, за місцем проживання не перебуває на обліку у лікаря  психіатра та лікаря - нарколога, з місця проживання та роботи характеризується позитивно, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими і інші обставини, які не зазначені в частині першій ст. 66 КК України. 
		Як пом`якшуючі покарання обставини суд взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 дав своїм діям належну оцінку і дійсно готовий понести передбачену законом відповідальність, вперше притягається до кримінальної відповідальності, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені. 
		З урахуванням ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого та враховуючи обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		З урахуванням вчинення ОСОБА_4 кількох кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо та визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		   Разом зцим,враховуючи думкупрокурора та особу винного ОСОБА_4 , який щиро розкаявся у вчиненому та відверто негативно оцінив свою кримінально карану поведінку, та запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, його особисте ставлення до вчиненого, обставини вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також наявність обставин, що пом`якшують його покарання, наявність на утримані п`яти малолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		   Суд також враховує, що звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням в цьому провадженні не демотивує інших осіб, які підлягають мобілізації, нестворює в очах громадян та суспільства негативне враження безладдя та безкарності, незнижує рівень військової дисципліни ібоєздатність підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань, оскільки ОСОБА_4 має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, у нього на час розгляду справи відсутня заборгованість по аліментам та наявні підстави, визначені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надають право ОСОБА_4 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як чоловіка, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей до 18 років, за умови відсутності заборгованості по сплаті аліментів.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
		Так, згідно зі статтями50,65 ККУкраїни особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Відповідно до вимогст.75КК Україниякщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Загальні засади призначення покарання (ст.65КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст.75КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
		Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
		На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.
		Відповідно до ст. 91 ч. 1 п. 3 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. 
		Відповідно до ч. 2ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування з метою встановлення обставин кримінального правопорушення призначалися та проводилися судово  почеркознавча експертиза № СЕ-19/104-24/12128-ПЧ від 02.04.2024 року вартістю 6058,24 гривень.
		Таким чином, відповідно до ч.2ст. 122 КПК Українислідстягнути з ОСОБА_4 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертизи, залученою стороною обвинувачення експертом спеціалізованих державних установ, у розмірі6058,24 грн. на користь держави.
		Цивільний позов не заявлено.
		Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 100 КПК України. 
		Речові докази: технічний пристрій моноблок «ASUS» та принтера «Samsung ML-2165», які передані на відповідальне зберігання власнику, - вважати повернутими власнику; підроблену довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на ім`я ОСОБА_4 за вих. № 10163 від 20.02.2024 року, довідку про наявність заборгованість зі сплати аліментів на ім`я ОСОБА_4 за вих. № 10163 від 23.02.2024 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12024046470000012, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Запобіжний захід не обирався.
		Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ст. 336, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч. 2 ст. 15 ст. 336 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 358 КК України  у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
		-за ч. 4 ст. 358 КК України  у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 1 (одного) року він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробаціїза місцем проживання засудженого. 
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судово  почеркознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/12128-ПЧ від 02.04.2024 року у розмірі 6058,24 гривень.
		Цивільний позов не заявлений.
		Речові докази: технічний пристрій моноблок «ASUS» та принтера «Samsung ML-2165», які передані на відповідальне зберігання власнику, - вважати повернутими власнику; підроблену довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на ім`я ОСОБА_4 за вих. № 10163 від 20.02.2024 року, довідку про наявність заборгованість зі сплати аліментів на ім`я ОСОБА_4 за вих. № 10163 від 23.02.2024 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12024046470000012, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Запобіжний захід не обирався.
		   На вирок може бути подана апеляція, з підстав передбачених ст.ст. 394, 395 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівській районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим в той же термін, з дня вручення його копії судового рішення.
		  Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.
		 Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...