Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/994/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 20.05.2024. Зареєстровано: 20.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/615/84/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221050000093

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 615/994/24
		Провадження № 1-кп/615/84/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   20 травня 2024 року                                     м. Валки
		 
		Валківський районний суд Харківської області у складі
		головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання      ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12024221050000093 від 13.03.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ков`яги Валківського району Харківської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , маючого середню освіту, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 383 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                      ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		 
		24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 113/2022, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 26 липня 2023 року N? 451/2023, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України продовжено строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 17 серпня 2023 року № 451/2023, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 10 листопада 2023 року № 734/2023, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 13 лютого 2024 року № 49/2024, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в України з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
		У лютому 2024 року у вечірній час, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи навмисно із корисливих мотивів, з метою власної наживи, прибув до огородженого парканом домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 , та яким фактично користується ОСОБА_6 .
		Прибувши до вказаного домоволодіння ОСОБА_3 підійшов до незачиненої на запираючий пристрій хвіртки, відкрив її, таким чином увійшов у двір та незаконно проник на територію домоволодіння.
		Проникнувши на територію домоволодіння, ОСОБА_3 переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, створив умови для вчинення крадіжки, а саме, вийнявши скло віконної рами вікна житлового будинку, проник до середини житла.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до житла, ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, з метою власної наживи, цілковито усвідомлюючи, що він у незаконний спосіб здійснює вилучення чужого майна поза волею його власника, таємно, умисно, протиправно, викрав з житлового будинку за вказаною адресою, комплект військової форми пісочно-зеленого кольору, 48 розміру, (комплект: кітель на застібці, штани), ринкова вартість якого станом на лютий 2024 становила 573,33 грн, берці тактичні, «пісочного» кольору, 43 розміру, ринкова вартість яких станом на лютий 2024 становила 575,30 грн, спальний мішок чорного кольору, ринкова вартість якого станом на лютий 2024 становила 366,67 грн, аптечку пісочного кольору з застібкою та пластиковою застібкою, яка укомплектована медикаментами та турнікетами, ринкова вартість якої станом на лютий 2024 становила 127,33 грн, та дорожню сумку червоного кольору з надписом з візерунком у вигляді «Ейфелефової вежі», ринкова вартість якої станом на лютий 2024 становила 160 грн.
		Після вчинення кримінального правопорушення - злочину, ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця його вчинення зник.
		У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 матеріальні збитки згідно висновку експерта № 2551 від 26 березня 2024 року ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» на загальну суму 1 902, 63 грн.
		 
		Крім того, 25 березня 2024 року приблизно об 11 год 20 хв, діючи умисно, з метою завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, достовірно знаючи, що факт кримінального правопорушення не мав місце, і усвідомлюючи, що діє протиправно, ОСОБА_3 здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення до органу досудового розслідування (ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області), а саме: про те, що 25 березня 2024 року приблизно о 10 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 заподіяв йому тілесні ушкодження.
		Отже, будучи попередженим про кримінальну відповідальність достовірно знаючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 КК України, відносно нього ОСОБА_6 не вчинялось. ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду.
		 
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 383 КК України, а також їх правову кваліфікацію не оспорює.
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що у лютому 2024 року, точної дати не пам`ятає, він проник до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 , який є його двоюрідним братом, звідки таємно викрав майно, а саме: комплект військової форми, берці, спальний мішок, аптечку та дорожню сумку. Після чого з викраденим майном пішов з даного домоволодіння та розпорядився викраденим на власний розсуд.
		Також, 25 березня 2024 року, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, він повідомив до ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме про те, що 25 березня 2024 року о 10 год 00 хв ОСОБА_6 , який є його двоюрідним братом, заподіяв йому тілесні ушкодження, при цьому таких дій ОСОБА_6 відносно нього не вчиняв. Неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення зробив з метою помститись ОСОБА_6 .
		Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 383 КК України він визнає повністю, щиро розкаюється.
		Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить проводити судовий розгляд кримінального провадження без його участі. Також, в заяві зазначає, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, повністю підтримує позицію сторони обвинувачення.
		На підставі вимо гст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
		 
		Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінальних правопорушень, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК Українироз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
		З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
		 
		ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
		 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив:
		кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням до житла, в умовах воєнного стану;
		кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 1 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
		 
		ІV. Мотиви суду при призначенні покарання.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 має середню освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, неодружений, непрацюючий, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, активне сприяння розкриттю злочину, про що також зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду.
		В обвинувальному акті зазначена обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого вчинення злочину повторно.
		Відповідно доп.1ч.1ст.67КК Українипри призначенніпокарання обставинами,які йогообтяжують покарання,визнаються в тому числі вчинення злочину особою повторно.
		Вчинення злочину особою повторно визнається судом обставиною, що обтяжує покарання, у тому разі, коли така кваліфікуюча ознака, як повторність, не передбачена законодавцем у диспозиції статті й відсутня в юридичному формулюванні обвинувачення. У такому разі повторність береться до уваги судом на загальних підставах, як обставина, що обтяжує покарання.
		Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
		Вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Як вже було встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 не має не знятої та не погашеної судимості, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень  злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 383 КК України, які в своїй сукупності не утворюють повторності, а тому суд не визнає обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як вчинення злочину повторно.
		Інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
		Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 1 ст. 383 КК України є нетяжким злочином, наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах мінімальної санкції за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, та в межах санкції ч. 1 ст. 383 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.
		Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України.
		На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Обов`язок по відшкодуванню понесених процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 2551 від 26 березня 2024 року у розмірі 1 514,56 грн, виходячи з положень ст. 124 КПК України, суд покладає на обвинуваченого.
		До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки подальше його застосування є недоцільним.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень  злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 383 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
		- за ч. 1 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75КК України  ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 20 травня 2024 року.
		На підставі п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
		До набрання вироком законної сили скасувати дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: спортивна сумка, червоного кольору, берці військові 43 розміру, медична аптечка з медикаментами, спальний мішок темного кольору, який поміщений до спеціального пакету та опечатаний паперовою биркою, військові штани, на яких мається бирка з надписом розміри 82-86, які поміщено до спеціального пакету - QYH 0133084, які передані на відповідальне зберігання до ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області  повернути потерпілому ОСОБА_6 . 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2551 від 26 березня 2024 року у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 56 коп.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...