Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 710/47/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2024. Зареєстровано: 21.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2024.
Дата набрання законної сили: 20.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/710/34/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021250360000293

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 710/47/22 
		Провадження № 1-кп/710/34/24 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		20.05.2024 м. Шпола
		Шполянський районний суд Черкаської області
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, внесене 18.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250360000293 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матусів, Шполянського району Черкаської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює агрономом ФГ «Ольвія», одруженого, є особою з інвалідністю 2 групи, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у невстановлений слідством день та час, при невстановлених слідством обставинах придбав патрони та в подальшому зберігав їх у підвальній кімнаті, в металевому сейфі за адресою: АДРЕСА_1 , для власних потреб без передбаченого законом дозволу. 
		В подальшому 17.03.2021 о 06 годині 55 хвилин, працівниками Звенигородського районного відділу поліції за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук будинковолодіння НОМЕР_5, під час якого виявлено та вилучено предмети схожі на патрони в кількості п`ятдесят штук, які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/3785-БЛ від 28.04.2021, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, калібром - 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6) промислового виробництва м. Кмімовск Росія, дані патрони придатні до стрільби. 
		Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
		Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав обвинувачення проти ОСОБА_5 , просив визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованому йому діянні свою вину не визнав у повному обсязі та дав показання про те, що мав дозволи на мисливську зброю, під час обшуку у нього були вилучені патрони та карабін, на які він мав дозвіл з грудня 2010 року, які були батькові. Вилучені патрони обвинуваченому передала його мати в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Набої є мисливськими набоями, зброя не чистилась понад 12 років, так як обвинувачений після хвороби вже стільки років не ходить на полювання, Підозру за даними обвинуваченням йому було вручено в грудні 2021 року, однак слідчі мали можливість вручити йому особисто, так як він з 25.10.2021 по грудень 2021 року постійно був вдома, оскільки хворів на коронавірус, що підтверджується роздруківками з мережі Київстар про місцезнаходження абонента. Патрони, які дала йому мати не розпаковував, він не розрізняє мисливські та бойові патрони не бачить взагалі між ними різниці. 
		Стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України та обставин, викладених в обвинувальному акті, було надано суду та досліджено в судовому засіданні наступні докази:
		- витяг від 25.06.2021 з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 120212503600000293, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) 18.03.2021, підстава - матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст.263 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 17.03.2021 по кримінальному провадженні №120212503600000221 під час санкціонованого обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 було виявлено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт; слідчі - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; прокурори - ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (а.с.138, том 2);
		- рапорт слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 від 17.03.2021 на т.в.о. начальника ВПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про те, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120212503600000221 від 27.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України під час санкціонованого обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 було виявлено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. (а.с. 139, том 2);
		- постанова про доручення здійснення досудового розслідування групою слідчих від 18.03.2021 начальника відділу злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_20 , згідно якої у кримінальному провадженні №120212503600000293 від 18.03.2021 визначено групу слідчих, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , старший групи ОСОБА_13 (а.с.140, том 2);
		- повідомлення слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 керівнику Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_21 від 18.03.2021 про початок досудового розслідування, зокрема про те, що 17.03.2021 по кримінальному провадженні №12021250360000221 під час санкціонованого обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 було виявлено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 263 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2021 за №12021250360000293 (а.с.141, том 2);
		- повідомлення про визначення прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні від 18.03.2021 керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_21 до СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №12021250360000293 за ч.1 ст.263 КК України та постанова, згідно якої прокурорами в даному кримінальному провадженні є: ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , старшим прокурором групи прокурорів є ОСОБА_16 (а.с.142-143, том 2);
		- постанова від 19.03.2021 про виділення матеріалів досудового розслідування прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_16 , розглянувши матеріали кримінального провадження за №12021250360000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про те, що 17.03.2021 по кримінальному провадженню №120212503600000221 працівниками Звенигородського PBП ГУПН в Черкаській області під санкціонованого обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 було виявлено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. 18.03.2021 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстроване кримінальне провадження № 12021250360000293 за ч.1 ст.263 КК України. Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 знаходяться оригінали документів, на підставі яких було виявлено та вилучено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 36, 110, 216, ч. 4, ч. 5, ч.6 ст. 217, 218 КПК України, постановив: Виділити із кримінального провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 матеріали по факту виявлення та вилучення під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт., а саме: копію ініціативного рапорту оперуповноваженого СКП Звенигородського РВП ОСОБА_23 від 04.03.2021 року; копію ухвали суду про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи №694/394/21 від 05.03.2021; копію протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 17.03.2021, копію відеозапису до нього, копію пояснення ОСОБА_5 ; копію паспорта та копію картки платника податків ОСОБА_5 (а.с.144, том 2);
		- копія ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 у справі №694/394/21 у кримінальному провадження № 12021250360000221 про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, згідно якої слідчим суддею наданий дозвіл на проведення обшуку будинку, господарських споруд, прибудов різного типу, підвальних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно являється ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання паливо мастильні матеріали, які могли бути використанні для підпалу, засоби та знаряддя вчинення підпалу. Дозвіл на проведення обшуку наданий начальнику відділення Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області майору поліції ОСОБА_20 , слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_14 , слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області лейтенанту поліції ОСОБА_15 , слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_13 , старшому слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_25 , старшому слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області капітану поліції ОСОБА_26 , старшому слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області капітану поліції ОСОБА_27 , старшому слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області лейтенанту поліції ОСОБА_11 , заступнику начальника слідчого відділення Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області майору поліції ОСОБА_28 , слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області лейтенанту поліції ОСОБА_29 , старшому слідчому Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_30 . Строк дії ухвали становить до 04.04.2021 включно (а.с.145-146, том 2);
		- копія протокол обшуку від 17.03.2021 з відеозаписом, який проведений старшою слідчою Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області капітану поліції ОСОБА_26 17.03.2021 з 06 год. 55хв. до 08 год. 40 хв. за участі спеціаліста ОСОБА_31 , понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , та інших осіб ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучені мисливську рушницю без дозвільних документів та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. з відеодиском, який не опечатаний та не містить будь-яких підписів (а.с.147-150, том 2);
		- постанова про визнання речовими доказами від 19.03.2021 слідчого Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 про визнання речовими доказами вилучені 17.03.2021 предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт. у кримінальному провадження № 12021250360000221 (а.с.151, том 2);
		- постанова слідчого Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_13 про призначення експертизи від 18.03.2021 у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 про призначення балістичної експертизи предметам ззовні схожим на патрони в кількості 70 шт. та супровідний лист про направлення постанови експерту (а.с.152- 152А, том2);
		- висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 28.04.2021 №СЕ-19/124-21/3785-БЛ у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021, згідно якого сімдесят патронів, які було надано експертизу, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Дані патрони являються: - п`ятдесят патронів являються 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6) промислового виробництва м. Кмімовск Росія, двадцять патронів являються 7,62-мм мисливськими патронами з експансивною кулею типу «НР» (Hollow Point), промислового виробництва м. Тула Росія. Дані патрони придатні до стрільби. (а.с.153-157, том 2);
		- довідка про витрати на проведення експертизи в розмірі 980,70 грн. (а.с.158, том 2);
		- довідка Матусівської сільської ради Черкаської області від 19.05.2021 №833 про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.165, том 2);
		- лист Шполянської районної громадської організації УТМР про виключення ОСОБА_5 із членів Шполянської РГО УТМР з 27.10.2017 (а.с.167, том 2);
		- довідки начальника сектору контролю за обігом зброї Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області про те, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в секторі як власник вогнепальної мисливської гладкоствольної зброї дозвіл терміном з 05.10.2005 до 24.04.2023 та як власник мисливської вогнепальної нарізної зброї дозвіл з 29.12.2010 до 29.12.2022 (а.с.171-172, том 2);
		- докази поштового відправлення від 25.10.2021 о 16:21 відправник: Звенигородський РВП ГУНП одержувач: ОСОБА_5 цінного листа з описом вкладення, зокрема: повідомлення про підозру, пам`ятка про права та обов`язки, повістка про виклик (а.с.173-175, том 2); 
		- корінець повістки про виклик на ім`я ОСОБА_5 на 05.11.2021 о 09:00 в АДРЕСА_2 , з відміткою про відправку поштою та отримання 25.10.2021 о 16:30 в м. Звенигородка (а.с.176, том 2);
		- повідомлення про підозру від 25.10.2021 ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 з відміткою про відправку поштою 25.10.2021 та відміткою про отримання ОСОБА_5 06.12.2021 о 11:20 з пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного та його захисником ОСОБА_35 (а.с.177-181, том 2); 
		- докази поштового відправлення від 01.12.2021 одержувач: ОСОБА_5 (а.с.182 А-182Б, том 2);
		- корінець повістки про виклик на ім`я ОСОБА_5 на 06.12.2021 о 09:00 в АДРЕСА_2 , з відміткою про відправку поштою від 01.12.2021 (а.с.182Г, том 2);
		- докази приймання зберігання речових доказів по кримінальному провадженні №12021250360000293 (а.с.183-185, том 2);
		- листи ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.01.2021 про не перебування на військовому обліку ОСОБА_5 та проходження ним військової служби з 04.05.1987 по 28.04.1989 (а.с.186-189, том 2);
		- особова справа власника нарізної зброї ОСОБА_5 (а.с.190-233, том 2);
		- протокол огляду предмету від 20.01.2022 - особова справа власника нарізної зброї ОСОБА_5 (а.с. 234-237, том 2);
		- клопотання старшого слідчого Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_11 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 до 25.01.2022 (а.с.238-240, том 2).
		На підтвердження позиції сторони обвинувачення в судовому засіданні були допитані свідки, зокрема, які дали показання про наступне: 
		свідок ОСОБА_36 - дав показання про те, що не є близьким знайомим з обвинуваченим, протягом певного часу працювали разом. Повідомив, що особисто разом з обвинуваченим був на полюванні всього один раз. Повідомив, що на полюванні ОСОБА_5 використовував мисливську рушницю, гладкоствольну. Це було приблизно у 2015 році; 
		свідок ОСОБА_37 - повідомив, що знайомий з обвинуваченим, оскільки поживають в одному селі. Пояснив, що проживає у селі все життя, був знайомий з батьком ОСОБА_5 , як вони були мисливцями, у батька обвинуваченого з пам`яті свідка був дробовик, якого саме калібру, якої моделі і з якими патронами він не пам`ятає. Сказав, що на полювання вже давно не ходить з 80 років, а рушницю тримає дома, бо живе у віддаленому місці, тому на всякий випадок тримає дома. Повідомив що ходили з батьком обвинуваченого на полювання ще приблизно у 70-80 роках, давно було; 
		свідок ОСОБА_38 - пояснив, що знайомий з обвинуваченим, так як вони є сусідами. Проживає в селі з 2017 року. Щоб обвинувачений ходив на полювання, свідок не бачив, лише бачив що останній проживає з дружиною та сином. Про факт зберігання патронів ОСОБА_5 нічого повідомити не може; 
		свідок ОСОБА_24 - повідомила, що обвинувачений є її чоловіком, проживають разом з 1993 року. Сказала що в чоловіка була зброя, вона про неї знала. Також чула, що у свекра теж є рушниця, але не бачила і не знає яка саме. Після смерті батька обвинуваченого одну його зброю він переоформив на себе. Стосовно патронів повідомила, що після смерті свекра, його дружина передала сину ( ОСОБА_5 ) коробочку, в якій за його словами були патрони від батька, які він поставив до сейфу. Це було десь років 15 назад. Самі коробочки були схожі на ті, що ще з 80-х років, пожовклі їх було 2 штуки. Розповіла, що в сейфі окрім зброї і вказаних коробок з патронами зберігалися дозволи на зброю та різні речі для чистки зброї. Має доступ до сейфу, де зберігається зброя, крім неї також доступ мають чоловік та син. В сейф вона нічого не клала. Під час обшуку поліцейські повідомили, що шукають пальне, однак знайшли патрони в кількості 70 штук;
		свідок ОСОБА_39 - свідок є сином обвинуваченого. На питання яка саме вогнепальна зброя дісталась ОСОБА_5 від його батька свідок сказати не може, знає що це була одна рушниця. Розповів, що знає де знаходиться сейф. Відразу після смерті діда, його рушниця дісталась сину ( обвинуваченому), а через деякий час, можливо 2010 чи 2011 року, бабуся передала ще патрони. Бачив лише коробки, самі патрони, їхньої характеристики не знає;
		свідок ОСОБА_40 , який є головою Шполянського РГО УТМР та повідомив, що на полюванні ОСОБА_41 не бачив, також підтвердив, що ОСОБА_41 було виключено із членів УТМР;
		свідок ОСОБА_42 , повідомив що є фізичною особою - підприємцем та здійснює продаж мисливської зброї та патронів, бойові набої не продає;
		свідок ОСОБА_43 , яка працює на посаді голови Матусівської сільської ради ОТГ, щодо обставин справи їй нічого не відомо.
		Також в судовому засіданні було досліджено речові докази обвинувачення, зокрема патрони.
		Стороною захисту, на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України було надано суду та досліджено в судовому засіданні наступні докази:
		клопотання адвоката обвинуваченого до старшого слідчого СВ Звенигородського РВП ОСОБА_44 від 21.01.2022 про вчинення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України, зокрема про додатковий допит підозрюваного ОСОБА_41 та допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.23-25, том 2); 
		постанова слідчого СВ Звенигородського РВП ОСОБА_45 про часткове задоволення клопотання адвоката в частині додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_41 (а.с. 26, том 2);
		запит адвоката до Офісу Генерального прокурора від 01.02.2022 про надання: 1. розгорнутого витягу/детальну інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який би підтверджував/спростовував факт виділення із матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 1202125036000221 від 27.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 cт. 194 КК України матеріалів досудового розслідування кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема, дату, час та уповноважену особу, котрою здійснювалося внесення відомостей про таке виділення; 2. розгорнутого витягу/детальну інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12021250360000293 від 18.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема, дату, час, підставу та уповноважену особу, котрою здійснювалося внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення; 3. розгорнутого витягу/детальну інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12021250360000293 від 18.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема, дату та час внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо повідомлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру (а.с.227-29, том 2);
		відповідь Офісу Генерального прокурора від 11.02.2022 №25/3-263вих-22 на запит адвоката від 01.02.2022 про те, що станом на 08.02.2022 досудове розслідування кримінальному провадженні №12021250360000221- не закінчено та здійснюється Звенигородським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва - Звенигородською окружною прокуратурою, працівники яких є реєстраторами у цьому кримінальному провадженні. Зважаючи, що працівники Офісу Генерального прокурора не є Реєстраторами у вказаному кримінальному провадженні, надання запитуваних відомостей на даний час не видається можливим. Крім того було повідомлено, що відомості до Реєстру у кримінальному провадженні №12021250360000293 внесено користувачем ОСОБА_20 18.03.2021 о 09 год 23 хв на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Також в Реєстрі у кримінальному провадженні № 12021250360000293 25.10.2021 о 16 год 49 хв обліковані дані про повідомлення про підозру ОСОБА_5 (а.с.30-31, том 2);
		протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.05.2022 на виконання ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 з DVD диском та актом огляду від 17.05.2022 даного DVD диску, згідно яких зафіксована інформація про телефонні з`єднання з абонентських номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за період часу починаючи з 00 годин 00 хвилин 00 секунд 01.10.2021 року по 23 годину 59 хвилину 59 секунду 06.12.2021 року. За змістом інформації про ІМЕl, тип, час початку, контакт, мережу, тривалість, LАС, СID, адресу та азимут телефонних з`єднань з абонентського номеру НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_5 , згідно вказаних параметрів встановлено наявність інформації про перебування ОСОБА_5 в період часу з 25.10.2021 року по 06.12.2021 року за місцем свого проживання АДРЕСА_3 (а.с.33-38, том 2); 
		адвокатський запит до начальника Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 01.02.2022 про надання інформації чи заводилась Звенигородським РВП ГУНП в Черкаській області оперативно-розшукова справа за фактом підпалу 27.02.2021 року автомобіля «КАМАЗ» за адресою: АДРЕСА_4 , належного ОСОБА_46 . Якщо така справа заводилась, то повідомити її номер, дату початку і закриття (а.с.39-44, том 2); 
		відповідь на даний адвокатський запит начальника Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 06.06.2022 про те, що Звенигородським РВП ГУНП в Черкаській області оперативно-розшукова справа за фактом підпалу 27.02.2021 року автомобіля «КАМАЗ» за адресою: АДРЕСА_4 , належного ОСОБА_47 - не заводилася (а.с.45-46, том 2); 
		адвокатський запит до начальника Відділу контролю за обігом зброї Національної поліції України від 07.12.2021 про наявність або відсутність заборони на придбання та зберігання на території України проміжних патронів зразка 1943 року, калібру 7.62-мм з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6) особою, котра має діючі дозволи на мисливську нарізну вогнепальну зброю марки: ОП СКС калібру 7,62 мм № НОМЕР_3 ; МКкМ 072 СБ калібру 7,62 мм № НОМЕР_4 , та у випадку заборони на придбання та зберігання проміжних патронів зразка 1943 року, калібру 7,62-мм 3 кулею зі стальним осердям (НОМЕР_7) на території України прошу надати належним чином завірену копію нормативно-правового акту, яким встановлена така заборона (а.с.47-48, том 2);
		відповідь Відділу контролю за обігом зброї Національної поліції України від 15.12.2021 на адвокатський запит що згідно із Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів від 21.08.1998 №622 з посиланням на п.2.1 глави 2 розділу I, пп.8.8.2 п.8.8 розділу 8 глави ІІ органи поліції надають дозволи, для стрільби із мисливської зброї використовуються мисливські патрони відповідного калібру. Боєприпаси продаються до тієї зброї, на яку власник має відповідний дозвіл на зберігання, носіння (а.с.50, том 2);
		документи, що підтверджують лікування ОСОБА_5 , зокрема, на амбулаторному лікуванні в Матусівській АЗПСМ КНП «Шполянський ЦПМСД»: з 19.10.2021 по 05.11.2021, діагноз «Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2»; з 25.11.2021 по 06.12.2021, діагноз «Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів»; 19.10.2021, 05.11.2021, 25.11.2021, 27.11.2021, 02.12.2021, 06.12.2021- огляди лікаря в амбулаторії; 25.10.2021, 28.10.2021 - контакт по телефону (а.с.51-61, том 2);
		копія дозволу на право зберігання, носіння ОП СКС калібру 7,62 мм № НОМЕР_8; МКМ 072 СБ калібру 7,62 мм х39, № НОМЕР_4 , виданий 03.02.2017 по 29.12.2022 (а.с.62-63, том 2);
		наказ №1 від 02.06.1993 Фермерського господарства «Ольвія» про призначення головою ФГ « Ольвія » ОСОБА_5 (а.с.64, том 2);
		наказ №15 від 29.06.2021 Фермерського господарства « Ольвія » про звільнення з посади голови ФГ « Ольвія » ОСОБА_5 та протокол загальних зборів ФГ «Ольвія» (а.с.65-67, том 2);
		виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фермерського господарства « Ольвія » станом на 26.03.2021 та на 01.07.2021 (а.с.69-72, том 2);
		документи щодо відзнак обвинуваченого ОСОБА_5 за професійну та громадську діяльність (а.с.73-102, 119-135, том 2);
		копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_24 28.08.1993 (а.с. 103, том 2);
		копія диплому ОСОБА_5 про навчання з 1986 по 1983 в Українській сільськогосподарській академії за спеціальністю агрономія (а.с.104, том 2);
		копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.10.2021 про встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_5 (а.с.105-106, том 2);
		виписки про лікування обвинуваченого в 2008-2019 роки (а.с.107-115, том 2);
		позитивні характеристики обвинуваченого за місцем роботи та місцем проживання 116-118, том 2).
		На підтвердження позиції сторони захисту в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_49 , який дав показання про те, що він працює разом із обвинуваченим. Повідомив, що ці патрони були у матері обвинуваченого, яка згодом передала їх обвинуваченому. Знає, що були дві запечатані пачки, їхні характеристики обвинувачений не розказував. Сказав, що точно пам`ятає, що при обшуку були вилучені саме ті коробки, які обвинуваченому передала його мати.
		Також в судовому засіданні було досліджено речові докази захисту, зокрема дві картонні коробки коричневого кольору з під патронів, на одній з яких напис «Охотничьи патрони».
		Під час підготовчого провадження адвокатом обвинуваченого подані: 
		в порядку ч.3 ст.309 КПК України заперечення на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку разом із копією матеріалів до клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженні №12021250360000221 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (а.с. 52-80, том 1, а.с.36-40, том 4);
		в порядку ч.2 ст.303 КПК України скаргу на процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування (а.с. 112-121, том 1, а.с.41-50, том 4).
		Крім того, стороною захисту під час судового розгляду заявлені клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими в порядку статей 86, 89 КПК України - протокол обшуку від 17.03.2021, технічний носій інформації з відеозаписом слідчої дії та вилучені в ході обшуку бойові припаси (а.с.75-86, том 4) та висновок експерта від 28.04.2021 (а.с.142-148, том 4), а також заявлене клопотання про порушення права обвинуваченого на захист з підстав недотримання стороною обвинувачення визначеної процесуальним законом процедури вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру (а.с.138-141, том 4).
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Положеннями ст. 17 КПК України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
		Як регламентовано ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК України випадках - на потерпілого.
		Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
		Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів у вироку є компетенцією суду, який постановив вирок.
		В даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , обвинувачується в тому що він у невстановлений слідством день та час, при невстановлених слідством обставинах придбав патрони та в подальшому зберігав їх у підвальній кімнаті, в металевому сейфі за адресою: АДРЕСА_1 , для власних потреб без передбаченого законом дозволу. В подальшому 17.03.2021 о 06 годині 55 хвилин, працівниками Звенигородського районного відділу поліції за вказаною адресою був проведений обшук будинковолодіння НОМЕР_5, під час якого виявлено та вилучено боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї, калібром - 7,62-мм проміжні патрони зразка 1943 року з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6) промислового виробництва м. Кмімовск Росія в кількості п`ятдесят штук, та які є придатні до стрільби. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбав, зберігав боєприпаси без передбаченого законом дозволу.
		Фактичні обставини справи:
		05.03.2021 слідчий по кримінальному провадженню №12021250360000221 від 27.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, звернувся до слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області з клопотанням від 25.03.2021 про проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає обвинувачений ОСОБА_5 (надалі клопотання про обшук).
		Клопотання про обшук мотивоване тим, що: «...27.02.2021 року відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за фактом підпалу автомобіля КАМАЗ за адресою АДРЕСА_4 , який на праві власності належить ОСОБА_46 . В ході проведення оперативно - розшукових заходів встановлено, що на місці вчинення злочину були наявні камери відео спостереження, та до вчинення даного злочину ґрунтовно підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який за місцем свого фактичного проживання може зберігати паливно-мастильні матеріали, та будь-які інші засоби, які мають значення для досудового розслідування, та можуть бути доказами під час судового розгляду...».
		За результатом розгляду зазначеного клопотання про розшук слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області 05.03.2021 ухвалив надати дозвіл на проведення в межах кримінального провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 обшуку домоволодіння за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання паливо мастильних матеріалів, які могли бути використанні для підпалу, засоби та знаряддя вчинення підпалу.
		17.03.2021 працівниками Звенигородського РВП ГУПН в Черкаській області під час проведення у кримінальному провадженні № 12021250360000221 від 27.02.2021 обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено, предмети схожі на патрони. 
		18.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рапорту слідчого СВ Звенигородського РВП ГУПН в Черкаській області ОСОБА_29 , внесені відомості за фактом виявлення, зокрема, предметів зовні схожих на патрони та зареєстровано кримінальне провадження №12021250360000293. Підставою для початку цього кримінального провадження вказано: матеріали правоохоронних та контролюючих органів. 
		19.03.2021 прокурором у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 прийнято процесуальне рішення - постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, у мотивувальній частині якого зазначено: «...Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021 року знаходяться оригінали документів на підставі яких було виявлено та вилучено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт., Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 36, 110, 216, ч, 4, ч. 5, ч. 6 ст. 217, 218 КПК України, - постановив: виділити із кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021 матеріали по факту виявлення та вилучення під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт., а саме: копію ініціативного рапорту оперуповноваженого СКП Звенигородського РВП ОСОБА_23 від 04.03.2021 року; копію ухвали суду по дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи №694/394/21 від 05.03.2021 року; копію протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , від 17.03.2021 року та копію відеозапису до нього; копію пояснення ОСОБА_5 ; копію паспорту та копію картки платника податків ОСОБА_5 .».
		Сторона захисту в заперечення на ухвалу слідчого судді від 05.03.2021 про надання дозволу на проведення обшуку, звертає увагу на наступні моменти:
		05.03.2021 слідчим суддею розглянуто і задоволено клопотання слідчого, складене ним 25.03.2021, тобто в день і число, які ще не наступили;
		ухвалу сторона захисту вважає необґрунтованою та невмотивованою, а тому незаконною, так як у слідчого судді були відсутні підстави для задоволення цього клопотання у зв`язку із відсутністю достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 234 КПК України), зокрема, матеріали клопотання не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відбулося вчинення кримінального правопорушення - умисне знищення або пошкодження автомобіля шляхом підпалу (протоколу огляду місця події, протоколів допиту свідків та/чи потерпілого, відеозаписів з камер відеоспостереження, акту про пожежу посадової особи ДСНС, звіт про причину виникнення пожежі та інші матеріали стосовно пожежі (як то фототаблиці) висновків експертів чи речових доказів тощо), крім того слідчий не надав документів та інших матеріалів, якими він зобов`язаний обґрунтовувати доводи клопотання (абз.2 ч. 3 ст.234 КПК України), натомість до клопотання про обшук слідчим додано лише копію одного єдиного документу - протоколу допиту свідка від 28.02.2021 - старшого оперуповноваженого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській обласні ОСОБА_50 котрий жодних об`єктивних відомостей (які підтверджені доказами) про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, не містить, в переліку осіб, які на думку свідка можуть бути причетні до вчинення даного злочину ОСОБА_5 взагалі відсутній. Ухвала слідчого судді від 05.03.2021 не містить жодного обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання слідчого про обшук, окрім цитування положень статей 233, 234 КПК України, які самі по собі таким обґрунтуванням не є, а зазначена ч. 3 ст. 132 КПК України взагалі стосується підстав, за яких не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		Сторона захисту про визнання доказів очевидно недопустимими в порядку статей 86, 89 КПК України - протоколу обшуку від 17.03.2021 з технічним носієм інформації з відеозаписом слідчої дії та вилучені в ході обшуку бойові припаси зазначає, що вказані докази отриманні в кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 у порядку та спосіб не передбачений кримінальним процесуальним законодавством, мотивує наступним.
		17.03.2021 під час проведення у кримінальному провадженні №12021250360000221 від 27.02.2021 обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 не знайдено жодних паливо мастильних матеріалів, які могли бути використані під час підпалу, засоби та знаряддя вчинення підпалу, право на відшукання яких надавалося ухвалою слідчого судді від 05.03.2021, однак виявлено та вилучено, зокрема, предмети схожі на патрони, незаконне придбання і зберігання яких інкримінується обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні № 12021250360000293. Обшук був проведений, на думку захисту, на підставі ухвали, яка є незаконною, оскільки вона є невмотивованою і не обґрунтованою:
		Наступного дня, 18.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рапорту слідчого СВ Звенигородського РВП ГУПН в Черкаської області ОСОБА_29 внесено відомості та зареєстровано нове кримінальне провадження № 12021250360000293 за новим фактом вчинення кримінального правопорушення виявлення предметів зовні схожих на патрони, фактичне існування яких наразі ставиться у провину ОСОБА_5 , оскільки нібито свідчить про вчинення ним злочину - зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.
		19.03.2021 прокурором Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12021250360000293 від 18.03.2021 прийнято постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, у мотивувальній частині якої зазначено про переміщення копій документів із кримінального провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 у кримінальне провадження №12021250360000293 від 18.03.2021, серед яких і копія протоколу обшуку з відеозаписом. Такі дії прокурора сторона захисту вважає очевидно недопустимими доказами, з огляду на: незаконний, всупереч порядку встановленому КПК України, спосіб здобуття копії протоколу від 17.03.2021 та копії відеозапису в кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 із кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021; надання прокурором до суду всупереч імперативних нормам КПК України не оригіналу протоколу обшуку від 17.03.2021, а його копії, яка належним чином не засвідчена; в протоколі обшуку від 17.03.2021 не зазначено матеріальний носій інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксована слідча дія (флеш-накопичувач); обшук проведено та протокол складено слідчим, який не уповноважений на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021; у протоколі обшуку зазначено не всіх осіб, котрі брали участь у проведенні слідчої дії, зокрема обвинувачений ОСОБА_5 , який був присутній під час обшуку.
		Щодо визнання висновку експерта від 28.04.2021 очевидно недопустимим в порядку статей 86, 89 КПК України сторона захисту зазначила, що оскільки «базові докази», якими в даному випадку є протокол обшуку з відеофіксацією та вилучені боєприпаси, отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК України то всі інші докази, які є похідними від них, зокрема висновок експерта щодо вилучених під час обшуку патронів є також недопустимими. Крім того, патрони, не могли бути об`єктом експертного дослідження, оскільки у спосіб та порядок визначений КПК України у кримінальне провадження №12021250360000293 не виділялися.
		Клопотання про порушення права обвинуваченого на захист з підстав недотримання стороною обвинувачення визначеної процесуальним законом процедури вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру мотивоване стороною захисту тим, що порушення стороною обвинувачення порядку вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021, призвело до не набуття ним статусу підозрюваного, а відтак і обвинуваченого у цій справі. Оскільки повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 263 КК України, складене 25.10.2021 старшим слідчим та погоджене прокурором цього ж дня ОСОБА_5 вручене не було. Слідчий вручив його лише 06.12.2021 об 11 год. 20 хв. В той же час матеріали кримінального провадження, надані стороні захисту на ознайомлення в порядку ст. 221 та ст. 290 КПК України, a також безпосередньо письмове повідомлення про підозру містять відомості про направлення його ОСОБА_51 25.10.2021 засобами поштового зв`язку. Відповідно до змісту норм КПК України право у слідчого і прокурора застосувати особливий порядок вручення повідомлення про підозру (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) виникає лише у чітко визначеному законом випадку: неможливості такого вручення особисто (ч. 1 ст. 278 КПК України) і саме внаслідок не встановлення місцезнаходження особи (ч. 1 ст. 42 КПК України). Водночас, письмові докази подані до суду стороною обвинувачення, так як і матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, не містять жодних відомостей щодо вчинення 25.10.2021 чи в будь-який інший день органом досудового розслідування і прокурором дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 для вручення йому повідомлення про підозру, оскільки такі заходи взагалі не вживались. Разом з цим, у розпорядженні сторони обвинувачення були наявні достовірні відомості як про місце роботи, так і про місце фактичного проживання ОСОБА_5 , оскільки саме на вказану адресу 25.10.2021 органом досудового розслідування направлялася копія повідомлення про підозру. В той же час, ОСОБА_5 в період часу з 25.10.2021 по 06.12.2021 перебував за місцем свого проживання (дотримувався режиму самоізоляції) оскільки хворів.
		Стороною захисту в порядку ч.2 ст.303 КПК України подано в даному кримінальному провадженні скаргу на процесуальне рішення прокурора - постанову прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12021250360000293 від 18.03.2021 про виділення матеріалів досудового розслідування стороною від 19.03.2021 (далі - постанова про виділення матеріалів від 19.03.2021), яка мотивована тим, що 17.03.2021 працівниками Звенигородського РВП ГУПН в Черкаській області під час проведення у кримінальному провадженні № 12021250360000221 від 27.02.2021 обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 05.03.2021 по місцю проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено, предмети схожі на патрони. Наступного дня, 18.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рапорту слідчого СВ Звенигородського РВП ГУПН в Черкаській області ОСОБА_29 , внесено відомості за фактом виявлення, зокрема, предметів зовні схожих на патрони та зареєстровано кримінальне провадження №12021250360000293, підставою для початку якого вказано: матеріали правоохоронних та контролюючих органів. 19.03.2021 прокурором Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021 прийнято процесуальне рішення - постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, у мотивувальній частині якого зазначено: «...Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021 року знаходяться оригінали документів на підставі яких було виявлено та вилучено мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт., приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 36, 110, 216, ч, 4, ч. 5, ч. 6 ст. 217, 218 КПК України, - ПОСТАНОВИВ:
		виділити із кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021 матеріали по факту виявлення та вилучення під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мисливську рушницю та предмети ззовні схожі на патрони в кількості 70 шт., а саме: 
		копію ініціативного рапорту оперуповноваженого СКП Звенигородського РВП ОСОБА_23 від 04.03.2021 року; 
		копію ухвали суду по дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи N694/394/21 від 05.03.2021 року; 
		копію протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 17.03.2021 та копію відеозапису до нього; 
		копію пояснення ОСОБА_5 ; 
		копію паспорту та копію картки платника податків ОСОБА_5 . 
		Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні доручити слідчому слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області».
		Сторона захисту вважає вищезазначене процесуальне рішення прокурора незаконним, оскільки прийняття ним постанови про виділення матеріалів досудового розслідування та сам порядок виділення здійснені з грубим порушенням норм КПК України, також вимог Положення про ЄРДР від 30.06.2020, що фактично не призвело до виділення кримінального правопорушення в окреме кримінальне провадження, а лише забезпечило залучення і використання копій деяких процесуальних документів і речей з одного кримінального провадження в іншому в порядку та спосіб не передбачені кримінальним процесуальних законодавством.
		Скарга мотивована тим, що з аналізу норм ст. 217 КПК України та Положення про ЄРДР від 30.06.2020 вбачається, що виділення матеріалів досудового розслідування буде законним у випадку дотримання прокурором наступних законодавчо встановлених вимог:
		1. Виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, можливе лише щодо підозрюваного(их). 
		Однак, станом на момент винесення постанови, ОСОБА_52 не мав статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12021250360000221 від 27.02.2021 за ч. 2 ст. 194 КК України, з якого в кримінальне провадження №12021250360000293 від 18.03.2021 було виділено матеріали щодо виявлення та вилучення боєприпасів. 
		2. Виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, можливе лише у разі якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
		Втім станом на момент винесення оскаржуваної постанови, в межах кримінального провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 розслідувалося одне єдине кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.
		3. Матеріалам досудового розслідування, які були виділені із первісного кримінального провадження (за фактом вчинення підозрюваним одного з кримінальних правопорушень) присвоюється новий номер кримінального провадження, про що має бути належно відображено в ЄРДР.
		У зв`язку з тим, що в даному випадку прокурор порушив визначний процесуальним законом порядок виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, а фактично не здійснював такого виділення, а лише перемістив із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021250360000221 від 27.02.2021 року копії деяких документів у інше кримінальне провадження за №12021250360000293 від 18.03.2021, технічно внести це нове провадження в ЄРДР для дотримання порядку виділення матеріалів досудового розслідування було неможливим, що підтверджується і матеріалами досудового розслідування, оскільки відповідний витяг з ЄРДР про появу нового провадження у результаті виділення - відсутній. 
		Тому, сторона захисту переконана, шо у результаті винесення прокурором оскаржуваної постанови виділення матеріалів досудового розслідування, у порядку визначеному ст. 217 КПК України - не відбулось, а копії окремих письмових документів, отримані у кримінальне провадження № 12021250360000293 в порядку та спосіб не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто прокурором застосовано непередбачену процесуальним законом правову процедуру.
		Суд вважає, що скарга сторони захисту на постанову про виділення матеріалів від 19.03.2021 належить до задоволення з наступного.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ст. 19 Конституції України).
		Відповідно до ч.3 ст.217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
		Однак, станом на момент винесення постанови прокурора 19.03.2021 про виділення матеріалів у кримінальному провадженні №12021250360000293 від 18.03.2021, стороною обвинувачення не надано доказів наявності статусу підозрюваного ОСОБА_53 у кримінальному провадженні №12021250360000221 від 27.02.2021 за ч. 2 ст. 194 КК України чи за будь-якою іншою статтею КК України. Кримінальне провадження №12021250360000221 від 27.02.2021 зареєстроване лише щодо кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України, іншого кримінального правопорушення немає, відомостей про наявність двох і більше підозрюваних у кримінальному провадженні №12021250360000221 від 27.02.2021 на момент 18.03.2021 суду не надано, а тому не було кримінального правопорушення чи підозрюваних, щодо яких можна було б виділяти матеріали, крім того вже було зареєсроване кримінальне провадження №12021250360000293 18.03.2021 на підставі рапорту слідчого. 
		А отже, суд дійшов висновку, що у результаті винесення прокурором оскаржуваної постанови виділення матеріалів досудового розслідування, у порядку визначеному ст. 217 КПК України - не відбулось, а копії окремих письмових документів, отримані у кримінальне провадження №12021250360000293 в порядку та спосіб не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто прокурором застосовано непередбачену процесуальним законом правову процедуру. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 року по справі № 127/25394/18.
		Таким чином суд вважає, що скаргу захисту на процесуальне рішення прокурора - постанову прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12021250360000293 від 18.03.2021 про виділення матеріалів досудового розслідування стороною від 19.03.2021 слід задовольнити. 
		Оцінка аргументів захисту. 
		Суд критично оцінює твердження сторони захисту про необґрунтованість та невмотивованість ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку щодо задоволення 05.03.2021 слідчим суддею Звенигородського районного суду Черкаської області клопотання слідчого, яке складене ним 25.03.2021 так як відповідно до матеріалів до клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженні №12021250360000221 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (а.с.57- 80, том 1) міститься саме клопотання про обшук, в якому на останньому аркуші (а.с.63, том 1) після підпису про погодження прокурором міститься дата 05.03.2021, а також наявний супровідний лист слідчого до слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області з вихідною датою 05.03.2021 та відміткою про реєстрацію в суді 05.03.2021 (а.с.74, том 1), а також протокол автоматичного визначення слідчого судді від 05.03.2021 (а.с.75, том 1). Крім того, суд звертає увагу захисту, що відповідно до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням оцінює докази - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Тим більш, сторона захисту вказала про наявність у матеріалах клопотання протоколу допиту свідка ОСОБА_50 , який вказує на ряд доказів: камери відео нагляду, розташовані на в`їзді до с. Матусів Звенигородського району, на приватному будинку поруч з місцем проживання потерпілого, на території гаражів ФГ «Кравченка», на автозаправній станції «МОТТО» в АДРЕСА_5 , на приватному будинку в с. Ротмистрівка поруч із автозаправною станцією «МОТТО»; моніторинг сайту «ОЛХ»; допит потерпілого ОСОБА_54 .
		Щодо про визнання доказів очевидно недопустимими в порядку статей 86, 89 КПК України (протокол обшуку від 17.03.2021, технічний носій інформації з відеозаписом слідчої дії та вилучені в ході обшуку бойові припаси та висновку експерта від 28.04.2021) суд дійшов переконання, що твердження сторони захисту заслуговують на увагу на підставі наступного.
		За змістом ст.86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Сторона обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, Тому, докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами),
		Способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 року по справі № 127/25394/18.
		Документом, відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України, є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, складені в порядку, передбаченому КПК України, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії (п.3 ч. 2 ст. 99 КПК України 
		Як передбачено ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу 
		Відповідно до ч. 5 ст. 99 КПК України, для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони. 
		Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження (ч. 1 ст. 358 КПК України).
		Крім того, згідно ч. 7 ст. 99 КПК України сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку. 
		Частинами 1 - 3 статті 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Недопустимими є також докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Дослідивши заперечення захисту та матеріали до клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженні №12021250360000221 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (а.с. 57- 80, том 1), зокрема, заяву слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 до слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області (а.с.76, том 1), журнал судового засідання від 05.03.2024 у справі №694/394/21 (а.с.77, том 1), а також ухвала слідчого судді від 05.03.2021 у справі №694/394/21 (а.с.78-80, том 1), суд вважає, що протокол обшуку від 17.03.2021 з відеозаписом, бойові припаси, що вилучені під час обшуку, отримані під час виконання ухвали від 05.03.2021, є недопустими на підставі п.4 ч.3 ст.87 КПК України.
		Крім того, як встановлено судом щодо розгляду скарги захисника, вказані докази передані до матеріалів кримінального провадження №12021250360000293 від 18.03.2021 на підставі постанови прокурора про виділення матеріалів від 19.03.2021 з кримінального провадження № 12021250360000221 від 27.02.2021, яка винесена в порядку та спосіб не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, що також є підставою для визнання їх недопустимими.
		Також суд враховує, що оригінал протоколу обшуку від 17.03.2021 втрачений або знищений не був, сторона обвинувачення мала можливість його отримати за допомогою доступних правових процедур визначених в КПК України, однак стороною обвинувачення до суду надані копії протоколу обшуку від 17.03.2021 та відеозапис обшуку.
		Суд вважає, що заслуговує на увагу твердження захисту, що надання стороною обвинувачення не оригіналу, а копії документу ставить сторону захисту, яка у відповідності до ч.3 ст. 99 КПК України дотримується встановленого обов`язку та надає до суду виключно оригінали документів, у нерівноправне в порівнянні зі стороною обвинувачення становище, тобто утворює дисбаланс між обов`язками сторони захисту та обвинувачення. Такі дії сторони обвинувачення є неприпустимими та суперечать принципам верховенства права, закріпленому у ст. 8 КПК України; безпосередності дослідження ним доказів, закріпленому в ст. 23 КПК України; змагальності сторін під час судового розгляду, закріпленому в ст. 22 КПК України. А отже, в тому числі також із-за недотримання прокурором приписів ч.3 ст. 99 КПК України свідчить про обґрунтовану підставу для визнання копії протоколу обшуку від 17.03.2021 недопустимим доказом, на який суд не може посилатися при ухваленні судового рішення.
		Таким чином, з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України обвинувачення не може гарантуватись на доказах отриманих незаконним шляхом протокол обшуку домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_5 від 17.03.2021 з технічним носієм інформації з відеозаписом цієї слідчої дії є очевидно недопустимими доказами, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення порядку, передбаченого КПК України. 
		Крім того, відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду викладеної в постанові від 05.11.2019 року по справі № 344/11299/15-к (пр. № 51-1009 км19), якщо «базові докази» отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК України і правильно визнані судом першої інстанції недопустимими, то всі інші докази, які похідними від них є також недопустимими.
		Отже, суд дійшов переконання, що висновок експерта від 28.04.2021 є недопустимим доказом, оскільки здобутий завдяки «базовим доказам», які отриманні не у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством та є недопустимими, що тягне неможливість дослідження такого доказу, як висновок експерта або припинення його дослідження в судовому засіданні, так як висновок експерта від 28.04.2021 є похідним від доказів, слідчої дії обшуку 17.03.2021 та відповідно протоколу обшуку від 17.03.2021 з відеофіксацією та вилученими під час обшуку боєприпасами.
		Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України).
		Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта-це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Об`єктом дослідження судово-балістичної експертизи, за результатами проведення якої 28.04.2021 надано висновок були 70 (сімдесят) патронів, виявлених та вилучених 17.03.2021 під час проведення у кримінальному провадженні №12021250360000221 від 27.02.2021 обшуку по місцю проживання ОСОБА_55 , матеріали якого були виділені прокурором в дане кримінальне провадження, зокрема, копію протоколу обшуку від 17.03.2021 року та копію відеозапису до нього, які суд вважає недопустими доказами.
		Крім того, суд погоджується із стороною захисту, що патрони, не могли бути об`єктом експертного дослідження, оскільки у спосіб та порядок визначений КПК України у кримінальне провадження №12021250360000293 не виділялися, навіть і постановою прокурора про виділення матеріалів від 19.03.2021, що підтверджується змістом самої постанови.
		Отже, висновок експерта завідувача сектору дослідження зброї відділу криміналістичних видів досліджень Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_56 №СЕ-19/124-21/3785-БЛ від 28.04.2021 за результатами проведення судово-балістичної експертизи є очевидно недопустимим доказом і не може бути покладений судом в основу винуватості обвинуваченого по справі, оскільки здобутий завдяки інформації отриманій не у порядку визначеному кримінальним процесуальним законодавством.
		Суд звертає увагу, що в судовому засіданні було досліджено речові докази обвинувачення, зокрема патрони в кількості 40 патронів та 30 гільз, які були запаковані після проведення експертизи, однак в обвинувальному акті в частині речових доказів зазначено про речові докази - 50 штук патронів, тоді як в постанові про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні №12021250360000293 від 19ю03ю2021 (а.с.151, том2) вказано про 70 штук патронів. 
		Щодо клопотання про порушення права обвинуваченого на захист з підстав недотримання стороною обвинувачення визначеної процесуальним законом процедури вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру.
		Приписами ч. 1 ст. 20 КПК України закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
		Повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 263 КК України, складене 25.10.2021 старшим слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 та погоджене прокурором Звенигородської прокуратури Черкаської області ОСОБА_57. цього ж дня ОСОБА_5 вручено не було. Повідомлення про підозру містять відомості про направлення його ОСОБА_51 25.10.2021 засобами поштового зв`язку. Слідчий вручив його лише 06.12.2021 об 11 год. 20 хв. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа: 1) якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру; 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
		Згідно ч. 8 ст. 42 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому вручається пам`ятка про його процесуальні права та обов`язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
		Приписами ч. 1 ст. 276 КПК України визначено випадки обов`язкового здійснення повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України. Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, a у випадку неможливості такого вручення в спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
		Відповідно до змісту норм КПК України право у слідчого і прокурора застосувати особливий порядок вручення повідомлення про підозру (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) виникає лише у чітко визначеному законом випадку: неможливості такого вручення особисто (ч. 1 ст. 278 КПК України) і саме внаслідок не встановлення місцезнаходження особи (ч. 1 ст. 42 КПК України).
		З огляду на наведене, така неможливість здійснити вручення повідомлення про підозру безпосередньо особі має бути підтверджена належними доказами, оскільки за їх відсутності вчинення процесуальної дії у «простіший» «більш зручний» для сторони обвинувачення спосіб, що передбачений для вручення повідомлень, загалом нівелює порядок здійснення кримінального провадження та дотримання його завдань і основних засад.
		Так, підставою застосування особливого порядку вручення повідомлення про підозру є факт тимчасової відсутності особи за місцем проживання не сам по собі, а в сукупності з фактом не встановлення її місцезнаходження. Наявність цих двох фактів свідчитиме про існування «випадку неможливості вручення повідомлення», про який ідеться в ст. 278 КПК України. Лише після встановлення зазначених фактів в слідчого, прокурора виникає право застосовувати особливий порядок вручення повідомлення про підозру. Причому, КПК України покладає безпосередньо на слідчого і прокурора обов`язок вжити усіх можливих заходів для встановлення місцезнаходження особи, щодо якої складено повідомлення про підозру. 
		Водночас, письмові докази подані до суду стороною обвинувачення, не містять жодних відомостей щодо вчинення 25.10.2021 чи в будь-який інший день органом досудового розслідування і прокурором дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 для вручення йому повідомлення про підозру. Крім того суд звертає увагу, що докази надані стороною обвинувачення щодо поштового відправлення від 25.10.2021 не містять відомостей про отримання обвинуваченим документів як то поштового повідомлення чи трекінгу відстеження поштового відправлення, поштове відправлення від 01.12.2021 не містить відомостей про документи, які направлялись.
		Разом з цим, у розпорядженні сторони обвинувачення були наявні достовірні відомості як про місце роботи. так і про місце фактичного проживання ОСОБА_5 , оскільки саме на вказану адресу 25.10.2021 органом досудового розслідування направлялася копія повідомлення про підозру. 
		В той же час, ОСОБА_5 в період часу з 25.10.2021 по 06.12.2021 перебував за місцем свого проживання, що підтверджується окрім доказів відвідування лікаря за місцем проживання обвинуваченого внаслідок хвороби, так і докази мобільного оператора зв`язку "Київстар" про місцезнаходження мобільного телефону обвинуваченого. 
		Отже, сторона обвинувачення не дотрималась вимог статей 276-278 КПК України щодо вручення обвинуваченому повідомлення про підозру у день складення та надіслання її засобами поштового зв`язку, за відсутності для цього передбачених законом передумов (встановлення слідчим і прокурором відсутності ОСОБА_5 , зокрема, за місцем проживання).
		Відповідно правової позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду викладеним у постанові від 25.11.2020 по справі № 627/927/19 згідно яких: «повідомлення особи про підозру некомпетентними (неповноважними) суб`єктами процесуальної діяльності, поза встановленим кримінальним процесуальним законом порядком та всупереч приписам цього закону, перешкоджає досягненню цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин як у сфері досудового розслідування, так і судового розгляду. За відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту. а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд в цьому проваджені за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок.
		Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків».
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За змістом ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15: «У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи».
		У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Це мають бути конкретні порушення, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження, а не номінальна суперечність формальним вимогам закону. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17.
		У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/10948/17 від 11.11.2021 зазначено, що відповідно до доктрини «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.
		Отже, слідчі дії та процесуальні рішення - проведення обшуку 17.03.2021, складання протоколу обшуку від 17.03.2021 та вилучення патронів, виділення матеріалів кримінального провадження з іншого провадження №12021250360000221 в дане з порушенням встановленого порядку КПК України, а також і висновок експерта від 28.04.2021 є недопустимими доказами.
		Свідки обвинувачення не підтвердили обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Статтею 337 КПК визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Як вже зазначав суд, що відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню:  1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат…
		Згідно зі ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
		Доведення вини особи «поза розумним сумнівом» є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у "розумної (розсудливої) людини" не може лишатися "розумного сумніву", що обвинувачений винен.
		Тобто, стандарт доведення "поза розумним сумнівом" означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к). Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Необхідність дотримання судом вказаного стандарту також неодноразово була зафіксована в рішеннях Європейського суду з прав людини, наприклад в рішенні від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", в якому ЄСПЛ зазначив, що докази вини особи повинні випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		В рішенні "Севтап Везнедароглу проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що ніхто не повинен піддаватися покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена поза розумним сумнівом.
		Під час судового розгляду судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		В той час, як кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		В цій справі в обвинувальному акті йдеться про те, що своїми умисними діями ОСОБА_5 придбав бойові патрони та в подальшому зберігав їх у підвальній кімнаті, для власних потреб без передбаченого законом дозволу. Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
		За наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів, які би підтверджували поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_5 у висунутому в обвинувальному акті обвинуваченні.
		Отже, прокурором в судовому засіданні згідно з приписами статті 22 КПК України не спростовано твердження сторони захисту про недопустимість доказів, здобутих у кримінальному провадженні, оскільки не дотримано порядок здійснення досудового розслідування.
		Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Як наслідок, на переконання суду, ОСОБА_5 відповідно до пункту першого частини першої статті 373 КПК за даним фактом слід виправдати.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
		Речові докази у кримінальному провадженні, зокрема: боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї, калібром - 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6), промислового виробництва у кількості 50 штук, які - направлені начальнику УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області для здачі на склад озброєння для подальшого зберігання необхідно знищити, дві картонні коробки належить знищити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже, процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні у вигляді витрат на залучення експертів в розмірі 980,70 грн. стягненню не підлягають, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, п. 3 ч. 1 ст. 373, 374-376, 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав що не доведено вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
		Речові докази: боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї, калібром - 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року з кулею зі стальним осердям (НОМЕР_6), промислового виробництва у кількості 50 штук, які - направлені начальнику УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області для здачі на склад озброєння для подальшого зберігання знищити, дві картонні коробки знищити.
		Процесуальні витрати в розмірі 980,70 грн. на залучення експерта віднести на рахунок держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...