Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/866/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2024. Зареєстровано: 21.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2024.
Дата набрання законної сили: 14.05.2024
Номер судового провадження: 5б/913/866/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 УХВАЛА
		 
		14 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/866/21
		 Провадження № 5б/913/866/21
		 
		За заявою ініціюючого кредитора  Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький» (провулок 3-й Водопровідний, буд. 9, м. Одеса, 65007) 
		до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
		про банкрутство
		 
		Суддя Вінніков С.В.
		Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.
		 
		У засіданні брали участь:
		від ініціюючого кредитора: представник не прибув;
		від ТОВ «Баядера Логістик»: представник не прибув;
		від ОСОБА_1 : представник не прибув;
		від ОСОБА_2 : представник не прибув;
		від ОСОБА_3 : представник не прибув;
		від ОСОБА_4 : представник не прибув;
		від ГУ ДПС в Одеській області: представник не прибув;
		від ТОВ «Сагітта-Т»: представник не прибув;
		розпорядник майна: арбітражний керуючий Орлова Т.А (у режимі відеоконференції).
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, процедура розпорядження майном; розгляд грошових вимог кредиторів.
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Люксембурзький» (далі  ЗАТ «ТД «Люксембурзький», ініціюючий кредитор) звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою від 18.11.2021 № 02-1963/650 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (далі  ТОВ «Сагітта-Т», боржник).
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2021 відкрито провадження у справі № 913/866/21 за заявою Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький» до боржника  ТОВ «Сагітта-Т»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Орлову Тетяну Анатоліївну; попереднє засідання господарського суду призначено на 31.01.2022. 
		Оприлюднення на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Сагітта-Т» здійснено 16.12.2021 №67884.
		14.01.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_2 (далі  ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_3 (далі  ОСОБА_3 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_4 (далі  ОСОБА_4 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		Ухвалою від 31.01.2022, зокрема, визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до боржника - ТОВ «Сагітта-Т» у сумі основного боргу в розмірі 1 953 200 грн 07 коп.  четверта черга, пені в сумі 344 191 грн 31 коп.  шоста черга, інфляційних нарахувань у сумі 171 949 грн 88 коп.  четверта черга, судового збору в сумі 37 040 грн 12 коп. та судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  перша черга.; оголошено перерву в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		Ухвалою від 27.02.2024 продовжено строк проведення попереднього засідання суду до 31.05.2024 (включно); продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника та повноваження арбітражного керуючого  розпорядника майном боржника ОСОБА_5 до 31.05.2024 (включно); оголошено перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ВК ТОВ «Теплоприбор» на 18.03.2024.
		Ухвалою від 18.03.2024 у задоволенні заяви ТОВ «Черномор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовлено; грошові вимоги ТОВ «Черномор» до боржника в сумі основного боргу в розмірі 4 833 350 грн 51 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилені; у задоволенні заяви ТОВ «Фірма «Стрелець» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовлено; грошові вимоги ТОВ «Фірма «Стрелець» до боржника в сумі основного боргу в розмірі 2 588 414 грн 40 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилені; у задоволенні заяви ТОВ «Мегаполіс-Південь» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовлено; грошові вимоги ТОВ «Мегаполіс-Південь» до боржника в сумі основного боргу в розмірі 2 704 342 грн 19 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилені; у задоволенні заяви ВК ТОВ «Теплоприбор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовлено; грошові вимоги ВК ТОВ «Теплоприбор» до боржника в сумі основного боргу в розмірі 5 754 210 грн 80 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилені; оголошено перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на 16.04.2024. 
		Ухвалою від 16.04.2024 оголошено перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на 14.05.2024. 
		У судове засідання 14.05.2024 представники ініціюючого кредитора, ТОВ «Баядера Логістик», боржника, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не прибули, причин неявки суду не повідомили. Арбітражний керуючий Орлова Т.А. брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		12.03.2024 через систему «Електронний суд» від арбітражної керуючої Орлової Т.А. надійшов відзив на заяви про визнання грошових вимог до боржника, у якому вона заперечила проти заявлених кредиторських вимог.
		Зазначила, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до заяв не долучено доказів зарахування коштів на банківські рахунки боржника.
		Указала, що рішенням від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор». У рішенні встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_4 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого ТОВ «Сагітта-Т», який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження від 05.02.2019 №12019161470000184 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Розпорядник майном зазначив, що договори оренди нерухомого майна від 01.08.2018, які укладені між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стерелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь» та ТОВ «Сагітта-Т» у той самий час, а саме 01.08.2018 та тією ж самою особою  ОСОБА_6 , що й договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018 між ВК ТОВ «Теплоприбор» та ТОВ «Сагітта-Т».
		Указала, що з 2018 року ТОВ «Сагітта-Т» уже не займалось господарською діяльністю і відповідно не мало потреби в оренді приміщень. У звітності боржника не відображені операції та заборгованість за договорами оренди.
		Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КУзПБ) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до абз.5 ст.1 КУзПБ грошове зобов`язання (борг)  зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Вирішуючи заяву ОСОБА_1 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 13.01.2022 ОСОБА_1 просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 6 280 000 грн 00 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначила наступне.
		Між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено дев`ять договорів про надання безвідсоткової позики від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, від 01.03.2018, від 01.04.2018 та від 01.05.2018 на загальну суму 6 280 000 грн 00 коп.
		На виконання договорів про надання безвідсоткової позики ОСОБА_1 внесено до каси підприємства (ТОВ «Сагітта-Т») грошові кошти у загальному розмірі 6 280 000 грн 00 коп.
		Як зазначає ОСОБА_1 , грошові кошти за вказаними договорами про надання безвідсоткової позики ТОВ «Сагітта-Т» не повернуто.
		Указані вимоги ОСОБА_1 не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/447 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.05.2017 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 800 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.08.2017 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 850 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.07.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.09.2017 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 930 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.08.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 930 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.10.2017 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 450 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.08.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.10.2017 по 19.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.01.2018 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 550 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.12.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.02.2018 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 800 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.01.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.03.2018 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 650 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 28.02.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.04.2018 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 900 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.03.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.05.2018 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 350 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_1 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 350 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Ураховуючи вищенаведене, загальна сума укладених договорів складає 6 280 000 грн 00 коп.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі  ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, 01.03.2018, від 01.04.2018, від 01.05.2018 є договорами позики, до яких слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Частинами 1, 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		Як зазначила ОСОБА_1 , на виконання умов договору від 01.05.2017 нею внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 930 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 19.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 350 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.4.1 укладених договорів позичальник зобов`язаний повернути позику за договором від 01.05.2017 не пізніше 30.04.2018, за договором від 01.08.2017 не пізніше 31.07.2018, за договором від 01.09.2017 не пізніше 31.08.2018, за договором від 01.10.2017 не пізніше 30.08.2018, за договором від 01.01.2018 не пізніше 31.12.2018, за договором від 01.02.2018 не пізніше 31.01.2019, за договором від 01.03.2018 не пізніше 28.02.2019, за договором від 01.04.2018 не пізніше 31.03.2019, за договором від 01.05.2018 не пізніше 30.04.2019.
		ТОВ «Сагітта-Т» у визначені сторонами строки грошові кошти не повернуло.
		Оцінюючи укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Сагітта-Т» договори та надані кредитором докази на підтвердження виконання умов договорів в частині фактичного надання позик, суд звертає увагу, що сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
		Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
		Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18), від 01.03.2023 у справі №910/6210/20).
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №637), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке було чинним до 05.01.2018, передбачено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. 
		У п.1.2 Положення №637 даються наступні визначення: готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів  це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки  це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		Відповідно до п.2.1 Положення №637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №148), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), яке набрало чинності 05.01.2018, передбачено, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті  суб`єкти господарювання), фізичними особами.
		У п.3 розділу І Положення №148 даються наступні визначення касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції  це операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки  це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції; книга обліку  це касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій (у разі її використання), книга обліку доходів і витрат.
		Пунктами 5, 6 розділу ІІ Положення №148 передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
		Відповідно до п.25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
		Як убачається із наданих ОСОБА_1 квитанцій до прибуткових касових ордерів на виконання умов договору від 01.05.2017 нею вносились в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 930 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 19.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 350 000 грн 00 коп. 
		Суд зауважує, що щоденне внесення ОСОБА_1 готівки до каси ТОВ «Сагітта-Т» не перевищувало 50 000 грн 00 коп., що узгоджується з зазначеними вище приписами Положення.
		Водночас, п.2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Згідно з п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
		Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
		Пунктом 48 Положення №148 встановлено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
		Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надаючи оцінку поданим ОСОБА_1 квитанціям до прибуткових касових ордерів, суд зауважує, що ані кредитором, ані боржником не надано суду доказів оприбуткування готівки в касі ТОВ «Сагітта-Т», що свідчить про порушення зазначених вище приписів Положень №637 та №148 у відповідні періоди.
		Крім того, ухвалою від 27.02.2023 було задоволено клопотання розпорядника майна Орлової Т.А. від 20.02.2023 №02-09/534 про витребування інформації про рух коштів по рахунках боржника  ТОВ «Сагітта-Т», з 01.01.2015 і по теперішній час у: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, по рахунку UA7233485100000000002600431089; Акціонерного товариства «Райффайзен банк», вул. Генерала Алмазова, буд.4 а, 4, м. Київ, 01011, по рахунку НОМЕР_1 ; Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Польський узвіз, буд. 11, м. Одеса, 65026, по рахунках НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; Акціонерного товариства «Таскомбанк», вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, як правонаступника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» по рахунках №26006000019887, №26057000002199.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження здійснення банківської операції.
		Від указаних банків надійшла відповідна інформації у вигляді виписок по рахунках, з яких убачається, що у спірний період грошові кошти в зазначених у квитанціях до прибуткових касових ордерів сумах на банківські рахунки ТОВ «Сагітта-Т» не надходили. 
		Також викликають сумніви у реальності здійснення внесення ОСОБА_1 до каси ТОВ «СагіттаТ» готівки те, що грошові кошти від ТОВ «Сагітта-Т» отримувались однією і тією ж особою  головним бухгалтером ОСОБА_7 , яка у квитанціях значиться і як касир; що кошти вносились до каси кожного дня на протязі тривалого періоду як у будні дні, так і у вихідні та святкові дні, зокрема 01.10.2017, 07.10.2017, 08.10.2017  вихідні дні (субота та неділі відповідно), 01.05.2018  свято (Міжнародний день праці). 
		Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що указані обставини викликають у інших кредиторів, розпорядника майна та суду обґрунтовані сумніви в реальності та дійсності здійснення внесення ОСОБА_1 у касу ТОВ «Сагітта-Т» готівкових коштів на виконання умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Отже більш вірогідним є те, що указані готівкові кошти підприємством  ТОВ «Сагітта-Т» не отримувались, що свідчить про необґрунтованість кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника у загальній сумі 6 280 000 грн 00 коп.
		Питання позовної давності, про сплив якої заявлено ініціюючим кредитором та розпорядником майна, у даному випадку судом не розглядається з огляду на висновок про необґрунтованість заявлених кредиторських вимог.
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_1 , а саме: основний борг у розмірі 6 280 000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Вирішуючи заяву ОСОБА_2 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 13.01.2022 ОСОБА_2 просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 14 797 632 грн 00 коп.
		Указані вимоги ОСОБА_2 не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/449 про результати розгляду грошових вимог.
		В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_2 зазначив наступне.
		Між ОСОБА_2 як позичкодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено дев`ять договорів про надання безвідсоткової позики від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, від 01.03.2018, від 01.04.2018 та від 01.05.2018 на загальну суму 8 250 000 грн 00 коп.
		На виконання договорів про надання безвідсоткової позики ОСОБА_2 внесено до каси підприємства (ТОВ «Сагітта-Т») грошові кошти у загальному розмірі 8 250 000 грн 00 коп.
		Як зазначає ОСОБА_2 , грошові кошти за вказаними договорами про надання безвідсоткової ТОВ «Сагітта-Т» не повернуто.
		Також, 01.08.2018 між ОСОБА_2 , як орендарем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендодавцем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 638,2 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 467 688 грн 00 коп. на місяць.
		ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняв об`єкт оренди за адресою: АДРЕСА_1 згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «Сагітта-Т» укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2018, якою розірвано з 04.10.2019 договір оренди від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «Сагітта-Т» підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_2 зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 по вересень 2019 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 6 547 632 грн 00 коп.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.05.2017 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 950 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.08.2017 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 1 100 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.07.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.09.2017 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 950 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.08.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.10.2017 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 900 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.09.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.10.2017 по 30.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.01.2018 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 950 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.12.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 04.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.02.2018 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 750 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.01.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.02.2018 по 28.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.03.2018 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 1 150 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 28.02.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов вказаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 150 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.04.2018 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 950 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.03.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.05.2018 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 550 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_2 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2018 по 30.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, 01.03.2018, від 01.04.2018, від 01.05.2018 є договорами позики, до яких слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Частинами 1, 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		Як зазначив ОСОБА_2 , на виконання умов договору від 01.05.2017 ним внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 30.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 04.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 28.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 150 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 30.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.4.1 укладених договорів позичальник зобов`язаний повернути позику за договором від 01.05.2017 не пізніше 30.04.2018, за договором від 01.08.2017 не пізніше 31.07.2018, за договором від 01.09.2017 не пізніше 31.08.2018, за договором від 01.10.2017 не пізніше 30.09.2018, за договором від 01.01.2018 не пізніше 31.12.2018, за договором від 01.02.2018 не пізніше 31.01.2019, за договором від 01.03.2018 не пізніше 28.02.2019, за договором від 01.04.2018 не пізніше 31.03.2019, за договором від 01.05.2018 не пізніше 30.04.2019.
		ТОВ «Сагітта-Т» у визначені сторонами строки грошові кошти не повернуло.
		Оцінюючи укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Сагітта-Т» договори та надані кредитором докази на підтвердження виконання умов договорів в частині фактичного надання позик, суд звертає увагу, що сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
		Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
		Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18), від 01.03.2023 у справі №910/6210/20).
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №637), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке було чинним до 05.01.2018, передбачено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. 
		У п.1.2 Положення №637 даються наступні визначення: готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів  це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки  це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		Відповідно до п.2.1 Положення №637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №148), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), яке набрало чинності 05.01.2018, передбачено, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті  суб`єкти господарювання), фізичними особами.
		У п.3 розділу І Положення №148 даються наступні визначення касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції  це операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки  це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції; книга обліку  це касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій (у разі її використання), книга обліку доходів і витрат.
		Пунктами 5, 6 розділу ІІ Положення №148 передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
		Відповідно до п.25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
		Як убачається із наданих ОСОБА_2 квитанцій до прибуткових касових ордерів на виконання умов договору від 01.05.2017 ним внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 29.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 30.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 900 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 04.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 28.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 150 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 30.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп. 
		Суд зауважує, що щоденне внесення ОСОБА_2 готівки до каси ТОВ «Сагітта-Т» не перевищувало 50 000 грн 00 коп., що узгоджується з зазначеними вище приписами Положення.
		Водночас, п.2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Згідно з п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
		Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
		Пунктом 48 Положення №148 встановлено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
		Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надаючи оцінку поданим ОСОБА_2 квитанціям до прибуткових касових ордерів, суд зауважує, що ані кредитором, ані боржником не надано суду доказів оприбуткування готівки в касі ТОВ «Сагітта-Т», що свідчить про порушення указаних вище приписів Положень №637 та №148 у відповідні періоди.
		Крім того, ухвалою від 27.02.2023 було задоволено клопотання розпорядника майна Орлової Т.А. від 20.02.2023 №02-09/534 про витребування інформації про рух коштів по рахунках боржника  ТОВ «Сагітта-Т», з 01.01.2015 і по теперішній час у: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, по рахунку UA7233485100000000002600431089; Акціонерного товариства «Райффайзен банк», вул. Генерала Алмазова, буд.4 а, 4, м. Київ, 01011, по рахунку НОМЕР_1 ; Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Польський узвіз, буд. 11, м. Одеса, 65026, по рахунках НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; Акціонерного товариства «Таскомбанк», вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, як правонаступника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» по рахунках №26006000019887, №26057000002199.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження здійснення банківської операції.
		Від указаних банків надійшла відповідна інформації у вигляді виписок по рахунках, з яких убачається, що у спірний період грошові кошти в зазначених у квитанціях до прибуткових касових ордерів сумах на банківські рахунки ТОВ «Сагітта-Т» не надходили. 
		Також викликають сумніви у реальності здійснення внесення ОСОБА_1 до каси ТОВ «СагіттаТ» готівки те, що грошові кошти від ТОВ «Сагітта-Т» отримувались однією і тією ж особою  головним бухгалтером ОСОБА_7 , яка у квитанціях значиться і як касир; що кошти вносились до каси кожного дня на протязі тривалого періоду як у будні дні, так і у вихідні та святкові дні, зокрема 01.10.2017, 07.10.2017, 08.10.2017  вихідні дні (субота та неділі відповідно), 07.01.2018  свято (Різдво Христове). 
		Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що указані обставини викликають у інших кредиторів, розпорядника майна та суду обґрунтовані сумніви в реальності та дійсності здійснення внесення ОСОБА_2 у касу ТОВ «Сагітта-Т» готівкових коштів на виконання умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Отже більш вірогідним є те, що указані готівкові кошти підприємством  ТОВ «Сагітта-Т» не отримувались, що свідчить про необґрунтованість кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника в цій частині у загальній сумі 8 250 000 грн 00 коп.
		Крім того, 01.08.2018 між ОСОБА_2 як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 638,2 кв. м, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.1.3 договору передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 467 688 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору).
		Згідно з п.3.2 договору орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		04.10.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2018, у якій вони дійшли згоди розірвати договір оренди від 01.08.2018 з 04.10.2019 (п.1 додаткової угоди).
		Відповідно до п.2 додаткової угоди з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, крім фінансових.
		04.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди орендодавцю.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 798,8 кв. м належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2010, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради.
		Як зазначив ОСОБА_2 , ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 6 547 632 грн 00 коп.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 01.08.2018 є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Отже презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
		Суд бере до уваги, що на момент розгляду указаних грошових вимог ОСОБА_2 до боржника зазначений договір оренди судом не визнавався недійсним, проте як ініціюючий кредитор, так і розпорядник майном боржника заперечують його дійсність, реальність та наголошують на безпідставності заявлених грошових вимог. 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №908/2586/22, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		 заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
		 покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
		 розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45  47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);
		 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
		Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», встановлені наступні обставини.
		Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_4 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Більш того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого відповідачем-1, який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження №12019161470000184 від 05.02.2019 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зауважує, що договір оренди від 01.08.2018 з ОСОБА_2 , як і договори оренди від 01.08.2018 з ТОВ «Фірма «Стрелець», від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», і визнаний судом недійсним договір оренди з ВК ТОВ «Теплоприбор», укладені в один і той же самий день 01.08.2018 та в період, коли боржник відповідно до наданих податкових документів не здійснював господарську діяльність, а тому виникають обґрунтовані сумніви в необхідності орендувати ТОВ «Сагітта-Т» нерухоме майно за такою високою ціною як 467 688 грн 00 коп. на місяць.
		Крім того, жодного платежу на виконання умов договору оренди боржником зроблено не було.
		Суд також зазначає, що указаний правочин укладений за 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство та фактично у межах «підозрілого періоду».
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з огляду на встановлені судом обставини укладення договору оренди від 01.08.2018 між ТОВ «Сагітта-Т» та ОСОБА_2 , зокрема, відсутність станом на 01.08.20218 повноважень директора ТОВ «Сагітта-Т» у ОСОБА_6 на укладення цього договору, які викликають обґрунтовані сумніви в його правомірності, реальності та необхідності укладення, зазначений договір не може вважатися належною підставою виникнення у боржника відповідного грошового зобов`язання перед кредитором.
		Суд зауважує, що у свою чергу визнання цих вимог ОСОБА_2 створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника та порушує права та інтересі інших добросовісних кредиторів.
		Питання позовної давності, про сплив якої заявлено ініціюючим кредитором та розпорядником майна, у даному випадку судом не розглядається з огляду на висновок про необґрунтованість заявлених кредиторських вимог.
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 14 797 632 грн 00 коп., у т.ч. заборгованість за договорами позики в сумі 8 250 000 грн 00 коп. та заборгованість за договором оренди в сумі 6 547 632 грн 00 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		Вирішуючи заяву ОСОБА_3 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 13.01.2022 ОСОБА_3 просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 7 336 448 грн 00 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_3 зазначила наступне.
		Між ОСОБА_3 як позичкодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено дев`ять договорів про надання безвідсоткової позики від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, від 01.03.2018, від 01.04.2018 та від 01.05.2018 на загальну суму 5 250 000 грн 00 коп.
		На виконання договорів про надання безвідсоткової позики ОСОБА_3 внесено до каси підприємства (ТОВ «Сагітта-Т») грошові кошти у загальному розмірі 5 250 000 грн 00 коп.
		Як зазначає ОСОБА_3 , грошові кошти за вказаними договорами про надання безвідсоткової ТОВ «Сагітта-Т» не повернуто.
		Також, 01.08.2018 між ОСОБА_3 , як орендарем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендодавцем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення магазину загальною площею 573,2 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 149 032 грн 00 коп. на місяць.
		ОСОБА_3 передала, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняло об`єкт оренди за адресою: АДРЕСА_2 , згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ОСОБА_3 та ТОВ «Сагітта-Т» укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2018, якою розірвано з 04.10.2019 договір оренди від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ОСОБА_3 та ТОВ «Сагітта-Т» підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
		ОСОБА_3 зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 по вересень 2019 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 2 086 448 грн 00 коп. 
		Указані вимоги ОСОБА_3 не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/448 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.05.2017 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 550 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується них квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.08.2017 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 650 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.07.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.08.2017 по 21.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.09.2017 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 200 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.08.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 07.09.2017 по 22.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.10.2017 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 300 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.09.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.10.2017 по 23.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.01.2018 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 300 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.12.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 14.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.02.2018 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 750 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.01.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.03.2018 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 1 100 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 28.02.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.04.2018 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 950 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.03.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.04.2018 по 30.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.05.2018 між ОСОБА_3 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 450 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_3 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, 01.03.2018, від 01.04.2018, від 01.05.2018 є договорами позики, до яких слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Частинами 1, 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		Як зазначила ОСОБА_3 , на виконання умов договору від 01.05.2017 нею внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 21.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 07.09.2017 по 22.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 23.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 14.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 30.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.4.1 укладених договорів позичальник зобов`язаний повернути позику за договором від 01.05.2017 не пізніше 30.04.2018, за договором від 01.08.2017 не пізніше 31.07.2018, за договором від 01.09.2017 не пізніше 31.08.2018, за договором від 01.10.2017 не пізніше 30.09.2018, за договором від 01.01.2018 не пізніше 31.12.2018, за договором від 01.02.2018 не пізніше 31.01.2019, за договором від 01.03.2018 не пізніше 28.02.2019, за договором від 01.04.2018 не пізніше 31.03.2019, за договором від 01.05.2018 не пізніше 30.04.2019.
		ТОВ «Сагітта-Т» у визначені сторонами строки грошові кошти не повернуло.
		Оцінюючи укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Сагітта-Т» договори та надані кредитором докази на підтвердження виконання умов договорів в частині фактичного надання позик, суд звертає увагу, що сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
		Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
		Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18), від 01.03.2023 у справі №910/6210/20).
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №637), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке було чинним до 05.01.2018, передбачено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. 
		У п.1.2 Положення №637 даються наступні визначення: готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів  це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки  це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		Відповідно до п.2.1 Положення №637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №148), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), яке набрало чинності 05.01.2018, передбачено, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті  суб`єкти господарювання), фізичними особами.
		У п.3 розділу І Положення №148 даються наступні визначення касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції  це операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки  це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції; книга обліку  це касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій (у разі її використання), книга обліку доходів і витрат.
		Пунктами 5, 6 розділу ІІ Положення №148 передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
		Відповідно до п.25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
		Як убачається із наданих ОСОБА_3 квитанцій до прибуткових касових ордерів на виконання умов договору від 01.05.2017 нею внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 21.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 650 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 07.09.2017 по 22.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 23.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 14.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 300 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 100 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 30.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 950 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 23.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 450 000 грн 00 коп.
		Суд зауважує, що щоденне внесення ОСОБА_3 готівки до каси ТОВ «Сагітта-Т» не перевищувало 50 000 грн 00 коп., що узгоджується з зазначеними вище приписами Положення.
		Водночас, п.2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Згідно з п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
		Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
		Пунктом 48 Положення №148 встановлено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
		Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надаючи оцінку поданим ОСОБА_3 квитанціям до прибуткових касових ордерів, суд зауважує, що ані кредитором, ані боржником не надано суду доказів оприбуткування готівки в касі ТОВ «Сагітта-Т», що свідчить про порушення указаних вище приписів Положень №637 та №148 у відповідні періоди.
		Крім того, ухвалою від 27.02.2023 було задоволено клопотання розпорядника майна Орлової Т.А. від 20.02.2023 №02-09/534 про витребування інформації про рух коштів по рахунках боржника  ТОВ «Сагітта-Т», з 01.01.2015 і по теперішній час у: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, по рахунку UA7233485100000000002600431089; Акціонерного товариства «Райффайзен банк», вул. Генерала Алмазова, буд.4 а, 4, м. Київ, 01011, по рахунку НОМЕР_1 ; Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Польський узвіз, буд. 11, м. Одеса, 65026, по рахунках НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; Акціонерного товариства «Таскомбанк», вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, як правонаступника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» по рахунках №26006000019887, №26057000002199.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження здійснення банківської операції.
		Від указаних банків надійшла відповідна інформації у вигляді виписок по рахунках, з яких убачається, що у спірний період грошові кошти в зазначених у квитанціях до прибуткових касових ордерів сумах на банківські рахунки ТОВ «Сагітта-Т» не надходили. 
		Також викликають сумніви у реальності здійснення внесення ОСОБА_3 до каси ТОВ «СагіттаТ» готівки те, що грошові кошти від ТОВ «Сагітта-Т» отримувались однією і тією ж особою  головним бухгалтером ОСОБА_7 , яка у квитанціях значиться і як касир; що кошти вносились до каси кожного дня на протязі тривалого періоду як у будні дні, так і у вихідні та святкові дні, зокрема 01.10.2017, 22.10.2017, 29.04.2018  вихідні дні (неділя), 01.05.2018  свято (Міжнародний день праці). 
		Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що указані обставини викликають у інших кредиторів, розпорядника майна та суду обґрунтовані сумніви в реальності та дійсності здійснення внесення ОСОБА_3 у касу ТОВ «Сагітта-Т» готівкових коштів на виконання умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Отже більш вірогідним є те, що указані готівкові кошти підприємством  ТОВ «Сагітта-Т» не отримувались, що свідчить про необґрунтованість кредиторських вимог ОСОБА_3 до боржника в цій частині у загальній сумі 5 250 000 грн 00 коп.
		Крім того, 01.08.2018 між ОСОБА_3 як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення магазину загальною площею 573,2 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2 (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.1.3 договору передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 149 032 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору).
		Згідно з п.3.2 договору орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		04.10.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2018, у якій вони дійшли згоди розірвати договір оренди від 01.08.2018 з 04.10.2019 (п.1 додаткової угоди).
		Відповідно до п.2 додаткової угоди з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, крім фінансових.
		04.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди орендодавцю.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежитлове приміщення, магазин за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 573,2 кв. м належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 28.05.2014 №22275158, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.
		Як зазначила ОСОБА_3 , ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 2 086 448 грн 00 коп.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Отже презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
		Суд бере до уваги, що на момент розгляду указаних грошових вимог ОСОБА_3 до боржника зазначений договір оренди судом не визнавався недійсним, проте як ініціюючий кредитор, так і розпорядник майном боржника заперечують його дійсність, реальність та наголошують на безпідставності заявлених грошових вимог. 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №908/2586/22, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		 заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
		 покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
		 розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45  47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);
		 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
		Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», встановлені наступні обставини.
		Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_4 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Більш того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого відповідачем-1, який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження №12019161470000184 від 05.02.2019 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зауважує, що договір оренди від 01.08.2018 з ОСОБА_3 , як і договори оренди від 01.08.2018 з ТОВ «Фірма «Стрелець», від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», і визнаний судом недійсним договір оренди з ВК ТОВ «Теплоприбор», укладені в один і той же самий день 01.08.2018 та в період, коли боржник відповідно до наданих податкових документів не здійснював господарську діяльність, а тому виникають обґрунтовані сумніви в необхідності орендувати ТОВ «Сагітта-Т» нерухоме майно за такою високою ціною як 149 032 грн 00 коп. на місяць.
		Крім того, жодного платежу на виконання умов договору оренди боржником зроблено не було.
		Суд також зазначає, що указаний правочин укладений за 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство та фактично у межах «підозрілого періоду».
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з огляду на встановлені судом обставини укладення договору оренди від 01.08.2018 між ТОВ «Сагітта-Т» та ОСОБА_3 , зокрема, відсутність станом на 01.08.20218 повноважень директора ТОВ «Сагітта-Т» у ОСОБА_6 на укладення цього договору, які викликають обґрунтовані сумніви в його правомірності, реальності та необхідності укладення, зазначений договір не може вважатися належною підставою виникнення у боржника відповідного грошового зобов`язання перед кредитором.
		Суд зауважує, що у свою чергу визнання цих вимог ОСОБА_3 створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника та порушує права та інтересі інших добросовісних кредиторів.
		Питання позовної давності, про сплив якої заявлено ініціюючим кредитором та розпорядником майна, у даному випадку судом не розглядається з огляду на висновок про необґрунтованість заявлених кредиторських вимог.
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_8 у сумі 7 336 448 грн 00 коп., у т.ч. заборгованість за договорами позики в сумі 5 250 000 грн 00 коп. та заборгованість за договором оренди в сумі 2 086 448 грн 00 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Вирішуючи заяву ОСОБА_4 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 13.01.2022 ОСОБА_4 просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 5 750 000 грн 00 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_4 зазначила наступне.
		Між ОСОБА_4 як позичкодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено дев`ять договорів про надання безвідсоткової позики від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, від 01.03.2018, від 01.04.2018 та від 01.05.2018 на загальну суму 5 750 000 грн 00 коп.
		На виконання договорів про надання безвідсоткової позики ОСОБА_4 внесено до каси підприємства (ТОВ «Сагітта-Т») грошові кошти у загальному розмірі 5 750 000 грн 00 коп.
		Як зазначає ОСОБА_4 , грошові кошти за вказаними договорами про надання безвідсоткової ТОВ «Сагітта-Т» не повернуто.
		Указані вимоги ОСОБА_4 не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/450 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.05.2017 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 4000 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 05.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 400 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.08.2017 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 750 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.07.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.09.2017 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 850 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.08.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 07.09.2017 по 23.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.10.2017 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 550 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.09.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.10.2017 по 29.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.01.2018 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 550 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.12.2018 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.02.2018 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 600 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.01.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 600 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.03.2018 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 1 050 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 28.02.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов указаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 050 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.04.2018 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 800 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 31.03.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		01.05.2018 між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» як позичальником укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором складає 200 000 грн 00 коп.
		Згідно з п.2.2 договору позика надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не нараховується).
		Позичальник зобов`язаний повернути позику за цим договором не пізніше 30.04.2019 (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.4.2 договору позика повертається позикодавцю в готівковому/безготівковому вигляді шляхом видачі грошових коштів з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.
		Згідно з п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
		На виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 внесено в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 01.05.2018 по 10.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, 01.03.2018, від 01.04.2018, від 01.05.2018 є договорами позики, до яких слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Частинами 1, 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		Як зазначила ОСОБА_4 , на виконання умов договору від 01.05.2017 нею внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 05.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 400 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 23.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 29.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 600 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 050 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 10.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп., що підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткових касових ордерів.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.4.1 укладених договорів позичальник зобов`язаний повернути позику за договором від 01.05.2017 не пізніше 30.04.2018, за договором від 01.08.2017 не пізніше 31.07.2018, за договором від 01.09.2017 не пізніше 31.08.2018, за договором від 01.10.2017 не пізніше 30.09.2018, за договором від 01.01.2018 не пізніше 31.12.2018, за договором від 01.02.2018 не пізніше 31.01.2019, за договором від 01.03.2018 не пізніше 28.02.2019, за договором від 01.04.2018 не пізніше 31.03.2019, за договором від 01.05.2018 не пізніше 30.04.2019.
		ТОВ «Сагітта-Т» у визначені сторонами строки грошові кошти не повернуло.
		Оцінюючи укладені між ОСОБА_4 та ТОВ «Сагітта-Т» договори та надані кредитором докази на підтвердження виконання умов договорів в частині фактичного надання позик, суд звертає увагу, що сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
		Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
		Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18), від 01.03.2023 у справі №910/6210/20).
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №637), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке було чинним до 05.01.2018, передбачено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. 
		У п.1.2 Положення №637 даються наступні визначення: готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів  це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки  це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		Відповідно до п.2.1 Положення №637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
		Пунктом 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі  Положення №148), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), яке набрало чинності 05.01.2018, передбачено, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті  суб`єкти господарювання), фізичними особами.
		У п.3 розділу І Положення №148 даються наступні визначення касовий ордер  це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції  це операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки  це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції; книга обліку  це касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій (у разі її використання), книга обліку доходів і витрат.
		Пунктами 5, 6 розділу ІІ Положення №148 передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
		Відповідно до п.25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
		Як убачається із наданих ОСОБА_4 квитанцій до прибуткових касових ордерів на виконання умов договору від 01.05.2017 нею внесені в касу ТОВ «Сагітта-Т» у період з 05.05.2017 по 31.05.2017 грошові кошти у загальній сумі 400 000 грн 00 коп., договору від 01.08.2017  у період з 01.08.2017 по 30.08.2017 грошові кошти у загальній сумі 750 000 грн 00 коп., договору від 01.09.2017  у період з 01.09.2017 по 23.09.2017 грошові кошти у загальній сумі 850 000 грн 00 коп., договору від 01.10.2017  у період з 01.10.2017 по 29.10.2017 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.01.2018  у період з 05.01.2018 по 31.01.2018 грошові кошти у загальній сумі 550 000 грн 00 коп., договору від 01.02.2018  у період з 01.02.2018 по 27.02.2018 грошові кошти у загальній сумі 600 000 грн 00 коп., договору від 01.03.2018  у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 050 000 грн 00 коп., договору від 01.04.2018  у період з 01.04.2018 по 29.04.2018 грошові кошти у загальній сумі 800 000 грн 00 коп., договору від 01.05.2018  у період з 01.05.2018 по 10.05.2018 грошові кошти у загальній сумі 200 000 грн 00 коп.
		Суд зауважує, що щоденне внесення ОСОБА_4 готівки до каси ТОВ «Сагітта-Т» не перевищувало 50 000 грн 00 коп., що узгоджується з зазначеними вище приписами Положення.
		Водночас, п.2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Згідно з п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
		Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
		Пунктом 48 Положення №148 встановлено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
		Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надаючи оцінку поданим ОСОБА_4 квитанціям до прибуткових касових ордерів, суд зауважує, що ані кредитором, ані боржником не надано суду доказів оприбуткування готівки в касі ТОВ «Сагітта-Т», що свідчить про порушення указаних вище приписів Положень №637 та №148 у відповідні періоди.
		Крім того, ухвалою від 27.02.2023 було задоволено клопотання розпорядника майна Орлової Т.А. від 20.02.2023 №02-09/534 про витребування інформації про рух коштів по рахунках боржника  ТОВ «Сагітта-Т», з 01.01.2015 і по теперішній час у: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, по рахунку UA7233485100000000002600431089; Акціонерного товариства «Райффайзен банк», вул. Генерала Алмазова, буд.4 а, 4, м. Київ, 01011, по рахунку НОМЕР_1 ; Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Польський узвіз, буд. 11, м. Одеса, 65026, по рахунках НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; Акціонерного товариства «Таскомбанк», вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, як правонаступника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» по рахунках №26006000019887, №26057000002199.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження здійснення банківської операції.
		Від указаних банків надійшла відповідна інформації у вигляді виписок по рахунках, з яких убачається, що у спірний період грошові кошти в зазначених у квитанціях до прибуткових касових ордерів сумах на банківські рахунки ТОВ «Сагітта-Т» не надходили. 
		Також викликають сумніви у реальності здійснення внесення ОСОБА_4 до каси ТОВ «СагіттаТ» готівки те, що грошові кошти від ТОВ «Сагітта-Т» отримувалась однією і тією ж особою  головним бухгалтером ОСОБА_7 , яка у квитанціях значиться і як касир; що кошти вносились до каси кожного дня на протязі тривалого періоду як у будні дні, так і у вихідні та святкові дні, зокрема 01.10.2017, 08.10.2017, 29.04.2018  вихідні дні (неділя), 01.05.2018  свято (Міжнародний день праці). 
		Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що указані обставини викликають у інших кредиторів, розпорядника майна та суду обґрунтовані сумніви в реальності та дійсності здійснення внесення ОСОБА_4 у касу ТОВ «Сагітта-Т» готівкових коштів на виконання умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Отже більш вірогідним є те, що указані готівкові кошти підприємством  ТОВ «Сагітта-Т» не отримувались, що свідчить про необґрунтованість кредиторських вимог ОСОБА_4 до боржника у загальній сумі 5 750 000 грн 00 коп.
		Питання позовної давності, про сплив якої заявлено ініціюючим кредитором та розпорядником майна, у даному випадку судом не розглядається з огляду на висновок про необґрунтованість заявлених кредиторських вимог.
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_4 у сумі 5 750 000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Суд бере до уваги, що абзацом 5 п.16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3584-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
		Ухвалою від 27.02.2024 продовжено строк проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ТОВ «Сагітта-Т» до 31.05.2024 (включно); продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ТОВ «Сагітта-Т» та повноваження арбітражного керуючого  розпорядника майном боржника ОСОБА_5 до 31.05.2014 (включно).
		З огляду на тривалий час розгляду кредиторських вимог, необхідністю вжиття заходів щодо завершення процедури розпорядження майном, суд вважає необхідним продовжити строк проведення процедури розпорядження майном до 31.07.2024 (включно).
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 8, 39, 44, 45, 47, п.16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст.ст.232  235 ГПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Продовжити строк проведення процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) та повноваження арбітражного керуючого  розпорядника майном боржника Орлової Тетяні Анатоліївні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 27.07.2017 №1829) до 31.07.2024 (включно).
		2. У задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		3. Грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 6 280 000 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		4. У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		5. Грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 14 797 632 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		6. У задоволенні заяви ОСОБА_3 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		7. Грошові вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 7 336 448 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		8. У задоволенні заяви ОСОБА_4 від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		9. Грошові вимоги ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 5 750 000 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		10. Визначити, що внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають наступні визнані судом вимоги:
		 Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький» (провулок 3-й Водопровідний, буд. 9, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код 32833932) у сумі 296 587 грн 95 коп., судовий збір у сумі 22 700 грн 00 коп. та витрати, пов`язані із розглядом справи (авансовий платіж згідно зі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства) у сумі 54 000 грн 00 коп.;
		 Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (вул. Є.Харченка, буд. 42, м. Київ, 02088, ідентифікаційний код 358715042) у сумі основного боргу в розмірі 1 953 200 грн 07 коп., пені в сумі 344 191 грн 31 коп., інфляційних нарахувань у сумі 171 949 грн 88 коп., судового збору в сумі 37 040 грн 12 коп. та судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код ВП: 44069166) у сумі основного боргу в розмірі 25 327 грн 47 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.
		11. Визначити, що не визнаними судом вимогами кредиторів є:
		 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор» (вул. Героїв Крут, буд. 43, м. Одеса, 65076, ідентифікаційний код 19043124) у сумі основного боргу в розмірі 4 833 350 грн 51 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стрелець» (вул. Паркова, буд. 2, м. Чорноморськ Одеської області, 68000, ідентифікаційний код 31683486) у сумі основного боргу в розмірі 2 588 414 грн 40 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Південь» (вул. Сегедська, буд. 7, м. Одеса, 65063, ідентифікаційний код 33140618) у сумі основного боргу в розмірі 2 704 342 грн 19 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (вул. Сегедська, буд. 7, м. Одеса, 65063, ідентифікаційний код 13873571) у сумі основного боргу в розмірі 5 754 210 грн 80 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) у сумі основного боргу в розмірі 6 280 000 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) у сумі основного боргу в розмірі 14 797 632 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп. ;
		 грошові вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) у сумі основного боргу в розмірі 7 336 448 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.;
		 грошові вимоги ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) у сумі основного боргу в розмірі 5 750 000 грн 00 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.
		12. Визначити дату проведення перших зборів кредиторів та комітету кредиторів  30.05.2024.
		13. Підсумкове засідання суду призначити на 03.06.2024 року об 11 год. 40 хв.
		14. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: просп. Науки, буд. 5, м. Харків, у залі судових засідань №109.
		15. Розмістити інформацію про дату, час та місце судового засідання на сторінці суду офіційного вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua).
		16. Розпоряднику майна  арбітражному керуючому Орловій Т.А. у строк по 31.05.2024 включно подати суду (у тому числі шляхом надсилання на адресу електронної пошти inbox@lg.arbitr.gov.ua): 
		- звіт за результатами процедури розпорядження майном боржника та аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
		- пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
		- протоколи зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів;
		- реєстр вимог кредиторів.
		17. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
		18. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
		19. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
		20. Ухвалу надіслати: 
		 Закритому акціонерному товариству;
		 боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т»;
		 арбітражному керуючому Орловій Тетяні Анатоліївні;
		 ТОВ «Баядера Логістик»;
		 ОСОБА_1 ;
		 представнику ОСОБА_2 , ОСОБА_4 адвокату Малімонову М.І.;
		 ОСОБА_3 ;
		 Головному управлінню ДПС в Одеській області.
		 
		Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення 14.05.2024 та може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України, лише в частині конкретних вимог кредиторів.
		 
		Повний текст ухвали складено 20.05.2024.
		 
		Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
		 
		 
		СуддяСергій Вінніков78

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...