Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/332/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2024. Зареєстровано: 21.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2024.
Дата набрання законної сили: 21.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/938/93/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096130000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№ 938/332/24 
		Судове провадження № 1-кп/938/93/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 травня 2024 року          селище Верховина
		 
		Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесене до ЄРДР №12024096130000012 від 27.01.2024 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, згідно з ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.
		Кримінальне правопорушеннявчинив за таких обставин.
		ОСОБА_4 разом із дружиною ОСОБА_5 25 січня 2024 року близько 23:00 год. перебували поряд із житловим будинком за місцем проживання, що розміщений в АДРЕСА_1 . В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт через побутові непорозуміння.
		У ході даного конфлікту ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів руками та ногами в область лівої руки та лівого стегна ОСОБА_5 .
		У результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основної фаланги V-го пальця лівої китиці, синця лівого стегна.
		Тілесні ушкодження  закритий перелом основної фаланги V-го пальця лівої китиці відповідно до висновку експерта від 15 березня 2024 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що погоджується зі всіма обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті щодо нього. Просить його суворо не карати, зазначивши, що дійсно 25.01.2024 року умисно наніс декілька ударів руками та ногами в область стегна та руки своїй дружині - ОСОБА_5 .
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнає свою вину повністю, то не заперечував щодо того, щоб суд не допитував свідків по даній справі, не досліджував письмові докази. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку (а.с.35).
		Потерпіла та прокурор у судовому засіданні не заперечували щодо розгляду даного кримінального провадження без дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим не оспорюються. Потерпіла просили суд суворо не карати обвинуваченого.
		Враховуючипоказанняобвинуваченого, атакож те, що він неоскаржуєфактичні обставини справи, яківказані в обвинувальномуакті,правильно розуміє змістцихобставин, ненаполягає надослідженнііншихдоказів усправі, розумієнеможливість вподальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, усуду немає сумнівів в добровільності таправдивості його позиції, томувідповідно до ч. 3ст. 349 КПК Українидослідженнядоказів відноснофактичнихобставин справи визнаносудом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їхдослідження допитомобвинуваченого, потерпілої в частині з`ясування щодо міри покарання обвинуваченому, дослідженням матеріалів, якіхарактеризуютьособу обвинуваченого та/або стосуються речових доказів по справі, а також, дослідженням досудової доповіді, складеної працівником Верховинського РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
		При призначенні покарання суд враховує, що уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»закріплено, що при розгляді справ суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Такожу справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
		Крім того, загальні засади призначення покарання визначені вст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно зст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		До обставин,що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить те, що вінщиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
		Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36),його місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.37), проживає разом з дружиною та трьома повнолітніми дітьми (а.с.43,45), на обліку в психоневрологічному танаркологічному кабінеті не знаходиться (а.с.42), за місцем проживання характеризується як хороший батько та працьовитий господар, , який користується авторитетом серед жителів села, але скандалить інколи вдома (а.с.44), не судимий відповідно до ст.89 КК України (а.с.38), але притягався до відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, ст.126-1 КК України за вчинення домашнього насильства щодо дружини ОСОБА_5 (а.с.38,40,46).
		Згідно з досудовою доповіддю Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від17.05.2024 року - ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства  високий, можливе виправлення без ізоляції від суспільства ( а.с. 24-31).
		У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 1 ст.122 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 25.01.2024 року) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених устатті 121цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
		Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкції цієї статті КК України. 
		Також суд враховує положення ч.2ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Санкцією ч.1ст.122 ККУкраїни передбаченонайменш суворепокарання увиді виправнихробіт,яке відповіднодо ч.1ст.57КК Українине можутьбути застосованідо ОСОБА_4 ,як особи,яка непрацює,оскільки виправніроботи відбуваютьсяза місцемроботи засудженого. 
		Враховуючи вищевказане, до ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, слід застосувати покарання у виді обмеження волі в межах мінімального строку, встановленого в ч. 2 ст. 62 КК України.
		Враховуючи ступіньтяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення(нетяжкийзлочин),особу винного(відповіднодо ст.89КК Українине судимий),обставини,що пом`якшуютьйого покарання(щирекаяття,активне сприяннярозкриттю злочину),позицію потерпілої щодо призначенняобвинуваченому несуворогопокарання, суддійшов висновкупро  призначенняйому покаранняу видіобмеження воліз можливістювиправлення засудженогобез відбуванняпокарання,у зв`язкуз чим слідйого звільнитивід відбуванняпокарання звипробуванням,застосувавши ст.ст.75,76 КК України.
		При визначені тривалості іспитового строку та обов`язків, які необхідно покласти на обвинуваченого згідно зі ст. 76 КК України, суд враховує обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.
		На думку суду, іспитовий строк, необхідний для того, щоб обвинувачений ОСОБА_4 довів своє виправлення без реального відбування покарання, підлягає визначенню тривалістю 1 рік та 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Суд вважає, що покарання у виді обмеження волі з подальшим звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та 6 місяців відповідає загальним засадам призначення покарання згідно з ст. 65 КК України та меті кримінального покарання, що визначена ст. 50 КК України, узгоджується з принципом індивідуалізації покарання, та є справедливим.
		За приписами ч. 1 ст. 165 КВК Україниіспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду в разі набрання ним законної сили.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження не обирався.
		Цивільний позов не заявлено, витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна та про долю речових доказів у порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.
		Постановою від 21.03.2024 року (а.с.44-45) визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні медичну карту амбулаторного хворого КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради №а/к2074, копію журналу амбулаторного прийому КПН «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, дві рентгенограми кісток лівої китиці №10998 від 29.01.2024 року та №11476 від 23.02.2024 року.
		   Вказані речові докази знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12024096130000012 від 27.01.2024року(органу досудового розслідування).
		У п.1 та п.4 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке було предметом кримінального правопорушення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або використані як знаряддя вчинення злочину, конфіскується, крім того, яке повертається власнику (законному володільцю), а майно, яке немає ніякої цінності знищується.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.349, 368-371,373,374КПК України, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,та призначити йомупокарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк  1 (один) рік та 6 (шість) місяців.
		Відповідно до вимогч. 1, ч.3 ст.76 КК Українипокласти назасудженого ОСОБА_4 обов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
		-медичну карту амбулаторного хворого КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради №а/к2074, повернути власнику - КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради;
		-копію журналуамбулаторного прийомуКПН «Верховинськабагатопрофільна лікарня»Верховинської селищноїради, зберігати у матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування;
		-дві рентгенограми кісток лівої китиці №10998 від 29.01.2024 року та №11476 від 23.02.2024 року повернути власнику  потерпілій ОСОБА_5 .
		На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду відповідно до вимог ч.2ст. 394КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		    Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 Суддя ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...