Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6691/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2024. Зареєстровано: 22.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6691/20
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), 
		суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., 
		при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
		представники учасників провадження:
		від скаржника: Мельник Д.О. (поза межами суду); Малік Т.І. (поза межами суду); 
		арбітражний керуючий: Шиман Є.О. (поза межами суду); 
		від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна Група "Богдан": Романченко О.О. (поза межами суду); 
		від Компанії Саревін Інвестментс ЛТД: Халупко С.В. (поза межами суду); 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державного експортно-імпортного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 (суддя Владимиренко І.В., повний текст підписано 08.12.2023) за результатом розгляду заяви АТ Укрексімбанк №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсним правочинів ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" у справі №904/6691/20
		Кредитори: 
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінворк" 
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна Група "Богдан" 
		3. Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ" від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ф,южн Капітал Партнерз" 
		4. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 
		5. Головне управління Державної податкової служби у Волинській області 
		6. Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області 
		7. Компанія Саревін Інвестментс ЛТД 
		8. Акціонерне товариство Міжнародний Інвестиційний Банк 
		9. Акціонерне товариство Державного експортно-імпортного банку України 
		10. Унікредит Банк Акцієнгезелльшафт (UniCredit Bank Aktiengesellshaft) 
		11. Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради
		12. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 
		13. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області
		14. Черкаська міська рада
		15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик" 
		Боржник Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 05808592) 
		про визнання банкрутом, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6691/20 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс". Ця справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
		05.12.2022 АТ Укрексімбанк звернулось до суду в межах справи №904/6691/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" з заявою від 24.11.2022 № 0000606/36305-22 про визнання недійсними правочинів АТ АК Богдан Моторс в якій просило суд:
		1. Визнати недійсним договір від 02.09.2020 укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №627, яким внесено зміни до Іпотечного договору від 23.12.2007, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №4743.
		2. Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020, укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3640.
		3. Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020 укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3636.
		4. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 20.11.2020, укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040, який посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3644.
		5. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 20.11.2020 укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040, який посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3683.
		6. Зобов`язати ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича та кредитора Боржника компанію Саревін Інвестментс ЛТД, яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040 вчинити всі необхідні дії, з повернення до ліквідаційної маси Боржника майна, яке набуте за результатами укладення оспорюваних правочинів, а саме: 
		- договору про внесення змін до Іпотечного договору №4743 від 13.12.2007, що посвідчено 02.09.2020 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №267;
		- договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено 19.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3640;
		- договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено 19.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3636;
		- договору купівлі - продажу який посвідчений 20.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3644. 
		- договору купівлі - продажу який посвідчений 25.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3683. 
		 
		В обґрунтування заяви представник АТ Укрексімбанк зазначив наступне.
		На підставі Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2014 за Договором позики від 26.11.2007 (далі - договір Позики), Угоди про заміну сторони в зобов`язанні від 20.08.2016, а також договору від 26.08.2016 про внесення змін та доповнень до договору Позики, договору від 27.12.2017 про новацію зобов`язання за договором Позики, у ПрАТ Автомобільна компанія Богдан Моторс (далі  Боржник) виникло грошове зобов`язання перед компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040 (далі - Кредитор -1), розмір якого станом на 31.12.2018 становив 78 357 642,96 Євро.
		16.07.2019 Кредитором-1 на адресу Боржника направлено вимогу щодо погашення в повному обсязі розміру заборгованості до 26 серпня 2019 року.
		25.08.2020 (майже через рік) Кредитором-1 на адресу Боржника направлено вимогу щодо негайного погашення в повному обсязі розміру заборгованості, розмір якої станом на день звернення з вимогою становив 79 900 000,00 Євро. В даній же вимозі, Кредитором-1 ініційовано питання передачі Боржником додаткового ліквідного майна для забезпечення грошового зобов`язання перед Кредитором-1, при цьому варто звернути увагу, що в попередньо надісланій за рік до цього вимозі, питання щодо взяття Боржником додаткових заставних зобов`язань не ставилося.
		В подальшому, перебуваючи у стані надкритичної неплатоспроможності, усвідомлюючи нездатність в повній мірі виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, Боржником прийнято рішення про задоволення вимоги Кредитора-1 та передано у іпотеку своє майно, при цьому вартість всього наявного у власності майна Боржника на той час було значно нижче від розміру його грошових зобов`язань.
		02.09.2020 між Боржником з одного боку та компанією Саревін Інвестментс ЛТД з іншого боку укладено, договір яким внесено зміни до Іпотечного договору, у відповідності до п. 1 цього договору, сторони дійшли згоди викласти Іпотечний договір в новій редакції.
		У відповідності до п.1.3 Договору від 02.09.2020 до предмету включено наступне майно, яке до цього не було жодним чином обтяжене та на праві приватної власності належало Боржнику: 
		а) Земельна ділянка загальною площею 19,7904 га. кадастровий номер: 7110136700:05:014:0020, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8/2 , вартістю 21 000 000,00 грн. (далі - Земельна ділянка); 
		b) Комплекс будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2036065271101, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2, вартістю 351 684 950,00 грн. (далі-Комплекс будівель) та складається з: Приміщення адмін-побут корпусу, Е"-2 Додаткові відомості: Готовність - 85%; Приміщення адмін-побут корпусу, Е-9 Додаткові відомості: Готовність - 70%; Матеріальний склад, Н-ІІІ Додаткові відомості: Готовність - 95%; Компресорна №2, Н'-ІІ Додаткові відомості: Готовність - 80%; Блок очисних споруд, Х-IІ Додаткові відомості: Готовність - 65% RRР-4HJPC5А4Н; Енерго-механічний цех, X-II Додаткові відомості: Готовність - 80%; Прибудова, я' Додаткові відомості: Готовність - 80%; Цех фарбування виробів з пластмас Додаткові відомості: F' Готовність - 85%; Склад відходів фарбувального виробництва Додаткові відомості: N' Готовність - 35%; Склад масел Додаткові відомості: S' Готовність - 80%; Склад балонів Додаткові відомості: S" Готовність - 80%; Прохідна, Р" Додаткові відомості: Готовність - 40%; Головний корпус, Д-І-III; Пож.депо з підвалом, Щ-Ш, пд.; Насосна станція, Я"-І; Цех фарбування кузовів Додаткові відомості: F-3; Перехід Додаткові відомості: f; Контрольно-пропускний пункт, у-1; Контрольно-пропускний пункт Додаткові відомості: z-1; Контрольно-пропускний пункт (тим), у'-1; Контрольно-пропускний пункт (тим) Додаткові відомості: z'-1; Замощення, І; Резервуар для води Додаткові відомості: VI; Резервуар для води Додаткові відомості: VII; Огорожа, №2; Ворота, №3-6; Водопровідний люк, №7; Каналізаційний люк, №8; Каналізаційний люк зливний, №9 ; Теплотраса, №10; Котельня, Р-І.
		АТ Укрексімбанк вважає, що 02.09.2020 на підставі зазначеного вище договору, за два з половиною місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство, Боржником взято на себе додаткові заставні зобов`язання, а саме передано в іпотеку компанії Саревін Інвестментс ЛТД власне необтяжене нерухоме майно. Зазначає, що вчинено це було в умовах надкритичної неплатоспроможності, при наявності обов`язку Боржника утриматися від будь-яких дій, спрямованих на відчуження активів, та звернутися до господарського суду з заявою про банкрутство.
		 
		Крім того, Компанією Саревін Інвестментс на адресу Боржника направлено вимогу щодо негайного погашення в повному обсязі розміру заборгованості, розмір якої станом на день звернення з вимогою становив 79 859 286,83 Євро або ж задоволення частини грошових Кредитора-1 за рахунок майна, що передано в іпотеку в редакції Договору від 02.09.2020.
		02.11.2020 Кредитором-1 на адресу Боржника направлено повторну вимогу щодо негайного погашення в повному обсязі розміру заборгованості, розмір якої станом на день звернення з вимогою становив 80 000 000,00 Євро або ж задоволення частини грошових Кредитора-1 за рахунок майна, що передано в іпотеку в редакції Договору від 02.09.2020.
		19.11.2020 між Кредитором-1 та Боржником укладено Договір-1 від 19.11.2020 за умовами якого, в рахунок часткового погашення заборгованості Боржника перед Кредитором-1 припинено грошове зобов`язання Боржника в частині сплати процентів в розмірі 629 481,31 Євро, а у власність Кредитора-1 передано Земельну ділянку, яка була предметом Іпотечного договору (в редакції Договору від 02.09.2020).
		У відповідності до п.1.8 Договору-1 від 19.11.2020, вартість відчужених Боржником земельних ділянок, у відповідності до Звіту про оцінку складала 21 000 000,00 грн., в той час як балансова вартість становила 2 485 133,34 грн.
		Цього ж дня, між Кредитором-1 та Боржником укладено Договір-2 від 19.11.2020, за умовами якого в рахунок часткового погашення заборгованості Боржника перед Кредитором-1 припинено грошове зобов`язання Боржника в частині сплати процентів в розмірі 10 541 862,01 Євро, а у власність Кредитора-1 передано Комплекс будівель, які були предметом Іпотечного договору (в редакції Договору від 02.09.2020).
		У відповідності до п.1.8 Договору-2 від 19.11.2020, вартість відчужених Боржником Комплексу будівель у відповідності до Звіту про оцінку складала 354 684 950,00 грн., в той час як балансова вартість цього активу становила 249 473 431,19 грн.
		АТ Укрексімбанк зазначив, що з огляду на період та обставини вчинення вказаних правочинів, їх учасників, а також наслідки їх вчинення для Банку та Боржника, наявні обґрунтовані підстави стверджувати про те, що вказані правочини вчинені з метою уникнення включення майна Боржника до складу ліквідаційної маси, реалізації його в процедурі банкрутства та задоволення грошових вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу цього майна. Вчиненням вказаних правочинів у підозрілий період безпідставно надано переваги в задоволенні своїх вимог одному конкурсному кредитору на шкоду іншим кредиторам банкрута. Також з власності банкрута виведено майно, яке поряд з іншим майном (обладнання, яке перебуває в заставі Банку) складало єдиний майновий комплекс з виробництва, тобто, вчиненим правочином зменшено потенційну інвестиційну привабливість активів банкрута.
		Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.
		Також АТ Укрексімбанк вважає, що поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
		Вчинення Боржником з компанією Саревін Інвестментс ЛТД оспорюваних правочинів, призвели до суттєвого зменшення активів Боржника, в той час як строк виконання зобов`язання перед Банком, як кредитором вже настав, що, в свою чергу, свідчить про те, що Боржник діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами стосовно інших кредиторів, в тому числі Банку.
		Разом з тим особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. 
		У випадку неможливості задовольнити в повному обсязі вимогу Кредитору-1, а також інших кредиторів, Боржник у відповідності до приписів ч.6 ст.34 КУзПБ зобов`язаний був звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і надалі, в межах процедур банкрутства відновлювати свою платоспроможність або ж переходити до процедури ліквідації, здійснювати продаж всього майна та за рахунок отриманих коштів задовольнити вимоги всіх кредиторів.
		Як вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020, провадження у справі №904/6691/20 про банкрутство Боржника відкрито лише 23.12.2020, тобто вже після відчуження активів Боржника, за заявою ТОВ Фінансова компанія Фінворк, а не Боржника.
		Тобто, перебуваючи в стані надкритичної неплатоспроможності, Боржник із заявою до господарського суду не звернувся, передав майно в іпотеку, а потім задовольнив за рахунок переданого майна частину грошових вимог перед єдиним кредитором.
		Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи  стягувача, за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
		З огляду на розмір вимог компанії Саревін Інвестментс ЛТД до Боржника (80 000 000,00 ЕUR) передання вказаного майна в іпотеку не могло будь-яким чином виконати свою основну функцію - забезпечення виконання грошових вимог за договором позики, а отже було позбавлене сенсу, а тому вказані дії Боржника є такими, що призвели до безпідставного суттєвого зменшення активів вартістю 375 684 950,00 грн. Дії Боржника не мали правової та фактичної мети, отже є очевидно неправомірними та недобросовісними.
		Також АТ Укрексімбанк звернув увагу на те, що станом на 19.11.2020 загальний розмір грошових вимог Кредитора-1 до Боржника становив: 80 054 081,35 ЕUR (45 000 000 € основний борг + 35 054 081,35 € проценти).
		В заяві Кредитора-1 з грошовими вимогами до Боржника від 20.01.2021 кредитор зазначив, що станом на дату звернення розмір грошових вимог до Боржника становить 68 792 981,25 ЕUR (45 000 000 € основний борг + 23 792 981,25 € проценти).
		Тобто за наслідком вчинення всіх зазначених в цій заяві правочинів в період часу з 02.09.2020 по 25.11.2020, за рахунок майна Боржника загальною вартістю 375 684 950,00 грн., було фактично задоволено грошові вимоги до Кредитора-1 на суму 321 009 526,02 грн., тобто розмір задоволених за рахунок майна вимог суттєво менший ніж вартість самого майна, що свідчить про абсолютну відсутність будь-якої економічної доцільності вказаних правочинів.
		Зокрема, 04.06.2018 Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати прийнято остаточне рішення у справі № 22500/22500МНМ про стягнення з АТ "АК "Богдан Мотор" на користь Унікредит Банк АГ заборгованості в розмірі 11 406 193,14 євро, арбітражних витрат у розмірі 410 000 доларів США та 105 845,44 євро.
		12.02.2020 Київський апеляційний суд постановив ухвалу про видачу виконавчого листа на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції оскаржувалась до Верховного Суду України (в апеляційному порядку).
		24.09.2020, постановою Верховного Суду (як апеляційною інстанцією) рішення Київського апеляційного суду від 12.02.2020 залишено без змін.
		Про спланований та узгоджений характер дій Боржника та Кредитора-1 свідчить також те, що вперше з вимогою щодо передання майна в іпотеку Кредитор-1 звернувся до Боржника у серпні 2020 року.
		Разом з тим, питання про надання керівнику Боржника згоди та повноважень на внесення будь-яких змін та доповнень до Іпотечного договору або викладення його у новій редакції виносилося на розгляд загальних зборів акціонерів Боржника ще у квітні 2020 року, про що свідчить опублікований на офіційному веб-ресурсі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) або Stоск mаrкеt іnfrаstruсturе develoрmеnt аgеnсу оf Uкrаіnе (SMIDА) (далі  SMIDA) проект порядку денного та рішення загальних зборів акціонерів Боржника.
		Загальні збори акціонерів не відбулися у зв`язку з початком пандемії СОVID-19, однак винесення на розгляд зборів питання внесення змін до Іпотечного договору, свідчить про те, що органи управління Боржника заздалегідь знали про майбутню вимогу Кредитора-1, що свідчить про узгоджений характер їх дій та є ще одним підтвердженням недобросовісності дій Боржника під вчинення зазначених правочинів.
		АТ Укрексімбанк вважає, що з огляду на вищезазначені обставини та наведені докази, вищезазначені правочини повинні бути визнані судом недійсними з підстав, передбачених абз.5 ч.1 ст. 42 КУзПБ, а відчужене безпідставно майно повернуте до складу ліквідаційної маси.
		 
		Щодо визнання недійсними Договору від 20.11.2020 та Договору від 25.11.2020 з підстав передбачених ч.2 ст. 42 КУзПБ (безоплатне відчуження майна, взяття на себе майнових зобов`язань за відсутності будь-яких майнових дій іншої сторони, відмова від власних майнових вимог), АТ Укрексімбанк зазначив, що 20.11.2020, між Боржником з одного боку та компанією Саревін Інвестементс ЛТД з іншого боку, укладено Договір від 20.11.2020.
		У відповідності до п.1.1. Договору від 20.11.2020, предметом його є нерухоме майно, а саме 89/100 часток нежитлової будівлі - конференц-залу інженерно-лабораторного корпусу, літера Е'-З, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, загальною площею 1575,3 кв.м., реєстраційний номер 870540971101.
		З п.1.2. Договору від 20.11.2020 вбачається, що зазначене нерухоме майно на праві власності належить Боржнику, на підставі Договору міни, який посвідчено 29 листопада 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. під реєстровим номером 5345 та Договору міни, який посвідчено 29 листопада 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. під реєстровим номером 5351.
		У п.2.3. зазначеного договору зазначено, що сторони дійшли згоди щодо продажу вказаного нерухомого майна за 3 293 460,70 грн.
		При цьому, в п. 2.3 Договору від 20.11.2020 зазначено, що Кредитор-1 зобов`язаний сплатити на корить Боржника шляхом безготівкового перерахування протягом 3-ох банківських днів в іноземній валюті 98 502,50 ЕUR.
		25.11.2020, між Боржником з одного боку та компанією Саревін Інвестементс ЛТД з іншого боку, укладено Договір від 25.11.2020.
		У відповідності до п.1.1. Договору від 25.11.2020, предметом його є нерухоме майно, а саме 17/25 часток нежитлової будівлі в Адміністративно-побутовому корпусі Б літ. Е-3, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, загальною площею 5451,73 кв.м., реєстраційний номер 2192924471101.
		З п.1.2. Договору від 25.11.2020 вбачається, що зазначене нерухоме майно на праві власності належить Боржнику, на підставі Договору купівлі - продажу частини комплексу будівель та споруд на аукціоні, який посвідчено 25 травня 2005 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. під реєстровим номером 1609.
		Пунктом 2.3 зазначеного договору визначено, що сторони дійшли згоди щодо продажу вказаного нерухомого майна за 4 189 972,20 грн.
		При цьому, в п. 2.3 Договору від 25.11.2020 зазначено, що Кредитор-1 зобов`язаний сплатити на корить Боржника шляхом безготівкового перерахування протягом 3-ох банківських днів в іноземній валюті 124 404,98 ЕUR.
		Таким чином 20.11.2020 та 25.11.2020 Боржник, перебуваючи в стані надкритичної неплатоспроможності, коли вартість всіх його активів була значно нижчою від розміру грошових зобов`язань, а обсяг активів був попередньо ще більше зменшений в результаті безпідставного відчуження за Договорами -1, 2 від 19.11.2020, усвідомлюючи неможливість в повній мірі поза межами процедур банкрутства погасити всю наявну кредиторську заборгованість, здійснив відчуження власних активів на користь компанії Саревін Інвестментс ЛТД загальною вартістю 222 907,48 Євро.
		Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов`язання учасників господарських відносин мають бути виражені і підлягати оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, коли суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Тобто ст. 198 ГК України дозволяє виражати грошові зобов`язання в іноземній валюті лише у випадках, коли суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства.
		Згідно положень ст. 5 Закону України Про валюту і валютні операції гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, окрім винятків, визначених цим Законом.
		Однак, оскаржувані договори не відносяться до жодних з передбачених законодавством випадків, в яких можливим є визначення ціни та проведення розрахунків в іноземній валюті.
		Наведена обставина є самостійною підставою для визнання недійсним договорів згідно ст. 203 та ст. 215 ЦК України.
		Крім того, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).
		АТ Укрексімбанк вважає, що зазначені правочини, а саме Договір від 20.11.2020 та Договір від 25.11.2020 були вчинені Боржником внаслідок зловживання своїм правом розпоряджатися своїм майном.
		При цьому Боржник, вчиняючи ці правочини, маючи уявлення про своє право розпоряджатися своїм майном, також мав уявлення і про обсяг прав інших осіб, зокрема, право кредиторів задовольнити свої грошові вимоги, в тому числі і за рахунок віджученого майна Боржника, а тому здійснивши відчуження цього майна, Боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми правами на шкоду кредиторам, зокрема Банку.
		Як вже зазначалося вище, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, а угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
		Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.
		3 огляду на обставини вчинення вказаних правочинів, їх наслідки для Боржника та кредиторів, в даному випадку можна стверджувати про те, що вчинення цих правочинів було економічно необґрунтовано, позбавлено будь-якого сенсу, а мета їх вчинення полягала виключно у протиправному відчуженні своїх активів на шкоду інтересам кредиторів, зокрема Банку, тобто правочини були вчинені з очевидно неправмовірною та недобросовісною метою.
		Так, у відповідності до ч.2 ст. 42 КУзПБ, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора зокрема якщо боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
		У відповідності до п.4.1. Договору від 20.11.2020 та Договору від 25.11.2020, Боржник не заперечував проти державної реєстрації права власності на продане нерухоме майно за Кредитором-1 в день підписання договору, тобто до повного розрахунку.
		АТ Укрексімбанк вважає, що Боржник перебуваючи в умовах надкритичної неплатоспроможності, взяв на себе зобов`язання, а саме обов`язок передати своє нерухоме майно Кредитору-1, без відповідних майнових дій цього кредитора. Тобто, Боржник здійснив відчуження на користь Кредитора-1 власного майна, натомість Кредитор-1, зареєструвавши за собою право власності на нерухоме майно, свої зобов`язання за цим договором не виконав, не здійснив безготівковий переказ на користь Боржника 98 502,50 ЕUR та 124 404,98 ЕUR, відповідно, протягом 3-ох банківських днів, як передбачено умовами договорів.
		При цьому, в п. 2.3 Договору від 25.11.2020 зазначено, що Кредитор-1 зобов`язаний сплатити на корить Боржника шляхом безготівкового перерахування протягом 3-ох банківських днів в іноземній валюті 124 404,98 ЕUR, а в п. 2.3 Договору від 20.11.2020 зазначено, що Кредитор-1 зобов`язаний сплатити на корить Боржника шляхом безготівкового перерахування протягом 3-ох банківських днів в іноземній валюті 98 502,50 ЕUR.
		Однак, як вбачається зі змісту заяви компанії Саревін Інвестментс ЛТД з грошовими вимогами до Боржника в межах справи про банкрутство, на підставі акту звірки взаєморозрахунків (відсотки по позиції станом на період 19.11.2020-11.01.2021) сторони дійшли згоди, що в рахунок часткового виконання зобов`язання Боржника за Договором позики від 26.11.2007, зараховують 3 293 460,70 грн., які Кредитор-1 мав сплатити Боржнику за Договором від 20.11.2022, як погашення частини заборгованості по відсоткам перед Кредитором-1.
		З цієї ж заяви вбачається, що аналогічним чином Кредитор-1 уникнув виконання своїх зобов`язань за Договором від 25.11.2020, в рахунок часткового виконання зобов`язання Боржника за Договором позики від 26.11.2007, зарахувавши 4 189 972,20 грн.
		Таким чином, з огляду на зазначене, невиконання Кредитором-1 свого обов`язку зі сплати обумовлених умовами договорів сум грошових коштів в іноземній валюті шляхом безготівково платежу, ні протягом трьох банківських днів, ні у подальшому, а також з огляду на те, що Кредитор-1 є заінтересованою особою відносно Боржника, то Боржником відчуження майна за Договорами від 20 та 25 листопада 2020 року здійснено безоплатно, оскільки будь-якого іншого порядку здійснення розрахунку положеннями зазначених договорів не передбачено.
		Окрім цього, з моменту підписання Договору від 20.11.2020 та Договору від 25.11.2020, у Боржника виникли майнові вимоги до Кредитора-1 у розмірі 98 502,50 ЕUR та 124 404,98 ЕUR.
		Однак, діючи всупереч власним інтересам, інтересам інших не пов`язаних з Боржником кредиторів в тому числі Банку, Боржник погодився на припинення зобов`язань Кредитора-1 за договорами купівлі продажу зазначеними вище шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, тим самим відмовився від власних майнових вимог.
		При цьому, в результаті здійснення Боржником та Кредитором-1 зазначеної господарської операції, фактично зараховано в рахунок виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором-1 3 293 460,70 грн. (екв. 94 344,17 ЕUR станом на 11.01.2020) та 4 189 972,20 грн. (екв. 120 025,55 ЕUR станом на 11.01.2020), разом з тим, за умовами договорів купівлі-продажу розмір майнових вимог Боржника до Кредитора-1 складав: за договором купівлі-продажу від 20.11.2020 (реєстровий номер 3644) - 98 502,50 ЕUR; за договором купівлі-продажу від 25.11.2020 (реєстровий номер 3683) - 24 404,98 ЕUR.
		Таким чином, попри те, що вищевказані договори мають всі ознаки фраудаторності, так як вчинені на шкоду кредиторам, у зв`язку з чим повинні бути визнані недійсними, Кредитором-1 навіть не виконано в повному обсязі свого обов`язку зі сплати ціни придбаного майна, не в повній мірі зараховано в рахунок погашення зобов`язань вимоги Боржника до Кредитора-1.
		Також АТ Укрексімбанк звернув увагу суду на те, що у своїй заяві Кредитор-1 зазначає, що: Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків (відсотки по позиці) станом та за період з 19.11.2020-11.01.2021 р.р. сторони дійшли згоди, що в рахунок часткового виконання зобов`язання за Договором позики від 26.11.2007, зокрема оплати частини процентів за користування позикою зараховують 3 293 460,70 грн., які компанія Саревін Інвестментс повинна сплатити АТ АК Богдан Моторс за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.11.2020 зарахувати як погашення частини процентів за користування позикою за Договором позики від 26.11.2007. Також в заяві зазначено що: Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків (відсотки по позиці) станом та за період з 19.11.2020-11.01.2021 р.р. сторони дійшли згоди, що в рахунок часткового виконання зобов`язання за Договором позики від 26.11.2007, зокрема оплати частини процентів за користування позикою зараховують 4 189 972,20 грн., які компанія Саревін Інвестментс повинна сплатити АТ АК Богдан Моторс за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.11.2020 зарахувати як погашення частини процентів за користування позикою за Договором позики від 26.11.2007.
		Разом з тим, до заяви Кредитора-1 було додано серед іншого два документи, а саме (як зазначено в описі додатків до заяви): копія Акту взаєморозрахунків (відсотки по позиці) станом та за період 19.11.2020-11.01.2021; копія Акту взаєморозрахунків (позика (основний борг)) станом та за період 19.11.2020-11.01.2021 (далі за текстом - Акт -1 та Акт -2).
		АТ Укрексімбанк вважає, що вказані документи не є такими, що належним чином підтверджують припинення відповідного зобов`язання Кредитора-1 з огляду на наступне.
		Згідно змісту ч.1, 2 ст. 601 ЦКУ, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		У відповідності до змісту ст. 1 Закону України № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі за текстом - Закон №996-ХІV), господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, зарахуванням зустрічних однорідних вимог є господарською операцією в розумінні чинного законодавства України та може бути здійснено за заявою однієї з сторін.
		У відповідності до змісту ст. 1 Закону України № 996-ХІV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. 
		Отже, документ, Акт-1, 2, на які посилається Кредитор-1, є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України № 996-ХІV, а відтак повинен відповідати вимогам, які містяться у законодавстві України.
		Кредитор-1 у Заяві посилається на те, що згідно Акту-1 сторони дійшли згоди про здійснення зарахування в рахунок часткового виконання зобов`язання за Договором позики від 26.11.2007, зокрема Боржником оплати частини процентів за користування позикою 3 293 460,70 грн. та 4 189 972,20 грн., які компанія Саревін Інвестментс повинна сплатити АТ АК Богдан Моторс за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 20.11.2020 та від 25.11.2020.
		Проте, долучені Кредитором-1 Акти-1, 2, на які посилається кредитор у своїй заяві, не містять жодних відомостей щодо здійснення зазначених господарських операцій, не містять дати складання та підписання цих документів. Зазначені акти лише фіксують розмір взаємних грошових зобов`язань на відповідну дату.
		Також вказані документи не містять відомостей про наявність заяви однієї зі сторін про здійснення припинення зобов`язань в порядку ст. 601 ЦКУ, не містять відомостей також про те що сторони дійшли до згоди припинити таким чином відповідні зобов`язання. 
		Таким чином, АТ Укрексімбанк зазначив, що зазначені Акти-1, 2 не є належним підтвердженням припинення зобов`язання Кредитора-1 перед Боржником за вказаними вище договорами купівлі-продажу, а їх недоліки є суттєвими та такими, що є підставою не визнавати відповідну господарську операцію проведеною.
		Отже, з огляду на те, що попри здійснення не в повному обсязі зарахування в якості часткового погашення заборгованості Боржника перед Кредитором-1 вартості відчуженого майна, вищевказана господарська операція належним чином оформлена не була, в даному випадку відсутні будь-які документи належного виконання або ж припинення зобов`язання Кредитора-1 перед Боржником за вказаними договорами, натомість майно Боржника відчужено та право власності на нього зареєстровано за Кредитором-1, тому в даному випадку відчуження такого майна відбулося безоплатно.
		Звідси, Боржником фактично частково виконано грошові зобов`язання перед Кредитором-1. 
		Підсумовуючи вищевикладене АТ Укрексімбанк наголосив, що діючи на шкоду власним інтересам, інтересам кредиторів, в тому числі Банку, 20-25 листопада 2020 року Боржником та Кредитором-1 укладено договори купівлі-продажу, за умовами якого Боржником було відчужено на користь Кредитора-1 активів у вигляді об`єктів нерухомого майна загальною вартістю 7 483 432,90 грн., при цьому: 
		а) грошових коштів за продане майно у передбаченому договорами розмірі та строки Боржник не отримав, тому вказане майно було відчужене безоплатно; 
		b) погодившись на здійснення державної реєстрації переходу права власності на продане майно в день підписання договорів та до здійснення розрахунку, Боржник взяв на себе та виконав зобов`язання з фактичної передачі свого нерухомого майна на користь Кредитора-1, за відсутності відповідних майнових дій з боку цього кредитора; 
		с) У Боржника станом на 25.11.2020 виникли вимоги майнового характеру до Кредитора-1 у загальному розмірі 222 907,48 ЕUR, однак Боржник відмовився від своїх майнових вимог до Кредитора-1 погодившись на залік зустрічних однорідних вимог, здійснивши таким чином часткове задоволення грошових вимог Кредитора-1 в період дії введеного ухвалою суду мораторію, яким було заборонено вчинення таких дій; 
		d) з моменту укладення оспорюваних договорів вже пройшло два роки, однак обов`язок зі сплати ціни за вказаними договорами Кредитором-1 так і не виконано.
		З огляду на зазначене, АТ Укрексімбанк вважає, що вказані вище правочини, які вчинені на шкоду інтересам кредиторів повинні бути визнані судом недійсними на підставі ст. 42 КУзПБ.
		 
		Стосовно визнання недійсними Договору від 20.11.2020, Договору від 25.11.2020, Договорів - 1, 2 від 19.11.2020 з підстав передбачених абз. 3 ч.2 ст. 42 КУзПБ (вчинення правочинів з заінтересованою особою), АТ Укрексімбанк зазначив наступне. 
		Як вбачається зі змісту оспорюваних правочинів, активи Боржником були відчужені на користь компанії Саревін Інвестментс ЛТД, яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м.Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040.
		3 відомостей, які опубліковані на офіційному веб-ресурсі Департаменту компаній та інтелектуальної власності Міністерства торгівлі, промисловості та туризму Республіки Кіпр (далі - Реєстр компаній Кіпру) директором компанії Саревін Інвестментс ЛТД є компанія Jurilex Limited реєстровий номер UN 291676, а секретарем компанія Lexjuria Limited реєстровий номер НЕ 360042.
		Директором компанії Jurilex Limited є Grigoris Dmitriou, а директором компанії Lexjuria Limited є Андрі Антанасіу.
		Андрі Антанасіу станом на період вчинення оспорюваних правочинів, був директором компанії Саревін Інвестментс ЛТД, що в свою чергу підтверджується наданою компанією Саревін Інвестментс ЛТД до своєї заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство Боржника довіреністю на ім`я представника ОСОБА_1 , яка підписана Андрі Антанасіу, як директором цієї компанії.
		Також, за даними, які опубліковані на веб-ресурсі SMIDA, рішенням загальних зборів акціонерів Боржника (протокол №31 від 24.04.2017) Андрі Ананасіу обрано членом наглядової ради АТ АК Богдан Моторс.
		Рішенням Наглядової ради АТ АК Богдан Моторс від 24.04.2017 (Протоколом засідання НР №3) Андрі Ананасіу обрано Головою наглядової ради АТ АК Богдан Моторс.
		З відомостей опублікованих на ресурсі веб-ресурсі SMIDA вбачається, що ОСОБА_2 обирався до складу Наглядової ради Боржника з 2016 по 2018 роки, про що свідчать повідомлення про зміну складу посадових осіб АТ АК Богдан Моторс від 27.04.2016, 27.04.2017, 27.04.2018.
		Окрім цього, як вбачається з вимоги щодо дострокового повернення всієї суми заборгованості, яка направлена компанією Саревін Інвестментс ЛТД 16 липня 2019 року, про яку вже згадано в розділу 2.1. цієї заяви, інтереси компанії представляв Литвинець Дмитро, який і підписав дану вимогу.
		Поруч з представництвом Литвинцем Дмитром інтересів компанії Саревін Інвестментс ЛТД, рішенням загальних зборів акціонерів Боржника (протокол №31 від 24.04.2017) Дмитра Литвинця обрано членом наглядової ради АТ АК Богдан Моторс.
		З опублікованих SMIDA відомостей, вказана особа, обіймала посаду члена Наглядової Ради Боржника щонайменше з 2013 року, а повноваження припинено лише у 2018 році, про що свідчать повідомлення про зміну складу посадових осіб АТ АК Богдан Моторс від 18.04.2014, від 28.04.2015, 27.04.2016, 27.04.2017, 27.04.2018. 
		Отже, керівник компанії Саревін Інвєстментс ЛТД (Андрі Ананасіу 2019-2020 р.р.), а також представник компанії (Литвинець Дмитро 2019р.), входили до органів управління Боржника (2014-2018).
		Окрім цього, як вбачається з відкритих даних комерційного реєстру компаній республіки Австрія (Firmenbuchdatenbank), Дмитро Литвинець є керуючим директором компанії Bogdan Holding AG, №317660у, адреса реєстрації: Наndelskai 265/330,1020, м. Відень, Австрія, власником 100% акцій якого є кіпрська компанія НЕSUTU LIMITED.
		За даними Реєстру компаній Кіпру, компанія НЕSUTU LIMITED зареєстрована за номером НЕ 220155, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040.
		Директором вказаної компанії є компанія Fidulex Directors Limited (номер в Реєстрі НЕ 351598), а секретарем вищезгаданої компанії Jurilex Limited.
		Директором Fidulex Directors Limited є АНДРІ АТАНАСІУ, який як вже зазначалося вище є також директором Jurilex Limited та був членом Наглядової ради Боржника, директором компанії Саревін Інвестментс ЛТД.
		Окрім цього, як вбачається з відомостей, опублікованих на ресурсі SMIDA, компанія НЕSUTU LTD станом на 3 квартал 2020 року та 4 квартал 2021 року було акціонером Боржника та володіло значною часткою його акцій у розмірі 6.9045%.
		Окрім цього, раніше вказана компанія також обиралася до складу Наглядової Ради Боржника, зокрема рішенням загальних зборів акціонерів №29 від 24.04.2015.
		Таким чином, АТ Укрексімбанк наголошує, що одні і ті ж особи (Андрі Антанасіу, ОСОБА_3 ) були як представниками Кредитора, так і входили до керівних органів Боржника та його акціонера, тобто Боржник та Кредитор перебували під спільним контролем третіх осіб.
		З опублікованих відомостей щодо власників часток в статутному капіталі Боржника, власником значної частки акцій Боржника-13,38 % є також ТОВ Хюндай Мотор Україна код ЄРДПОУ 33261252.
		Як вбачається зі Статуту ТОВ Хюндай Мотор Україна, одним з засновників товариства була компанія Vehiсles Distribution Holding LTD (Республіка Кіпр).
		З Реєстру компаній Кіпру вбачається, що Vehiсles Distribution Holding LTD, номер НЕ 242157, зареєстрована за тією ж адресою, що вже згадана вище: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні 3040.
		Директором вказаної компанії є Fidulex Directors Limited (також директор Hesutu LTD) та секретарем Lexjuria Limited (також секретар Hesutu LTD, Sarevin Investment LTD).
		З опублікованих на веб-ресурсі SMIDA відомостей вбачається, щодо складу органів управління Боржника (Наглядова Рада), з 2016 по квітень 2019 року, входила також Теано Полідору.
		З протоколу загальних зборів учасників ТОВ Хюндай Мотор Україна від 10.07.2017 вбачається, що вказана особа була раніше директором компанії Autoretail Holding Limited (реєстровий номер НЕ 240407, зареєстровано: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Хрисорогіатисис&Колокотроні, 3040), яка в свою чергу була засновником ТОВ Хюндай Мотор Україна, як вбачається зі Статуту товариства.
		АТ Укрексімбанк також зазначив, що під час затвердження Статуту ТОВ Хюндай Мотор Україна у 2017 році, представником засновників товариства Autoretail Holding Limited та Vehiсles Distribution Holding LTD був вже згаданий вище Литвинець Д.
		Теано Полідору, разом з Андрі Антанасіу діяв як представник Vehiсles Distribution Holding LTD та іншими, також приймала участь у загальних зборах акціонера Боржника ТОВ Хюндай Мотор Україна, в якості представника Autoretail Holding Limited, про що свідчить протокол загальних зборів учасників товариства №83 від 10.07.2017, який товариством, як претендентом на участь в тендерній закупівлі (ідентифікатор UА-2017-07-28-000116-а) подано на майданчик Рrоzоrrо.
		Таким чином, компанія Саревін Інвестментс ЛТД, на користь якої відчужено активи Боржника, а також компанія Vehiсles Distribution Holding LTD, теперішній власник частки 57,8% статутного капіталу акціонера Боржника ТОВ Хюндай Мотор Україна, а також колишній власник цієї частки компанія Autoretail Holding Limited перебували в різні періоди часу під спільним контролем Андрі Антанасіу, Теано Полідору, які входили раніше до складу органів управління Боржника.
		Теано Полідору, як вбачається з її публічного профілю в професійній соціальній мережі Linkedin перебуває у трудових відносинах консалтингової компанії Ergoserve Consulting Limited, на офіційному сайті Ergoserve Consulting Limited зазначено, що компанія надає корпоративні послуги на Кіпрі, в тому числі послуги консалтингу, створення та управління компаніями.
		Як вбачається з Реєстру компаній Кіпру директором Ergoserve Consulting Limited є Ніколаета Ніколау, а сама компанія зареєстрована за тією ж адресою в м. Лімасол (Республіка Кіпр), де і всі решта вже згаданих пов`язаних з Боржником компаній-нерезидентів.
		Також, як вбачається з примірника договору від 27.12.2017 про внесення змін до договору позики від 2007 року (далі за текстом - Договір від 27.12.2017), на якому базуються грошові вимоги компанії Саревін Інвестментс ЛТД, вказаний договір від імені компанії Саревін Інвестементс ЛТД, як директором компанії було підписано саме Ніколаетою Ніколау.
		Окрім цього, працівником компанії Ergoserve Consulting Limited також є Gregory Demetrion. Зокрема, як вбачається з офіційного сайту компанії Evolution LTD, вказана особа працює з Ergoserve Consulting Limited, а офіс компанії Ergoserve Consulting Limited знаходиться за тією ж адресою що і решта згаданих вже кіпрських компаній нерезидентів.
		Таким чином, директор компанії Саревін Інвестментс ЛТД, в той же ж час керував консалтинговою компанією, яка надає послуги з реєстрації та управління юридичних осіб в Республіці Кіпр, працівники якої входили до органів управління Боржника.
		АТ Укрексімбанк вважає, що зазначені вище тісні та тривалі, взаємозмішані між собою зв`язки між зазначеними особами, наявність серед них значної кількості юридичних осіб, зареєстрованих за однією адресою в одній і тій же іноземній юрисдикції, з одними і тим ми ж особами серед керівного складу, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що компанія Саревін Інвестментс ЛТД, а також АТ АК Богдан Моторс перебувають під спільним контролем третьої особи (третіх осіб), а отже, оспорювані правочини були вчинені Боржником з заінтересованою особою.
		Стосовно інших обставин, через які наявні обґрунтовані підстави вважати компанію Саревін Інвестментс ЛТД заінтересованою особою відносно Боржника, АТ Укрексімбанк зазначив, що оспорювані правочини від імені компанії Саревін Інвестментс ЛТД (як вбачається з доданих договорів) підписав представник компанії - Халупко Сергій, а від імені Боржника - Лопушенко Антон.
		Халупко С.В. також представляє компанію Саревін Інвестментс ЛТД, як кредитора, у справі про банкрутство Боржника.
		Як вбачається з відкритих відомостей, що знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ця ж особа представляла інтереси акціонера Боржника ТОВ Хюндай Моторс Україна у судовій справі №628/1469/18.
		ОСОБА_1 є одним з засновників адвокатського об`єднання Асоціація корпоративних і приватних адвокатів.
		До адвокатського об`єднання також входять серед інших адвокати: Тоцький Броніслав, ОСОБА_4 , Лопушенко Антон.
		Адвокат Тоцький Б. в свою чергу, представляв інтереси Боржника у судових процесах раніше (справа 161/4030/16-ц), а також у справі про банкрутство Боржника, а Лопушенко А., як вже зазначалося був представником Боржника під час укладення ним одного з оспорюваних договорів, а саме Договорів-1, 2 від 19.11.2020.
		Окрім цього, ОСОБА_5 є бенефіціарним власником ТОВ Богдан Авто Донецьк код ЄРДПОУ 37789679, що, в свою чергу, володіло часткою в 11% (станом на 31.12.2019) в ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ" - акціонер Боржника з істотною часткою власності 23.53%.
		З відкритих відомостей, що знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, адвокат Романченко О.О. представляв інтереси ДП АСЗ №2 АТ «АК «Богдан Моторс», засновником якого є Боржник у справі № 910/15172/18 про банкрутство ТОВ Черкаситехномаш.
		З офіційного веб-сайту адвокатського об`єднання, зареєстровано воно за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 а, оф. 372.
		За адресою реєстрації адвокатського об`єднання, раніше було зареєстровано місцезнаходження самого Боржника, а також пов`язаних з ним юридичних осіб, зокрема: ДП АСЗ №2 АТ «АК «Богдан Моторс», ТОВ Бор Авто .
		Також, за вказаною адресою раніше також було зареєстровано пов`язані з Боржником юридичні особи: ТОВ "Автомобільна Група "Богдан", ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал", ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Бріз", ТОВ Богдан  Індустрія.
		Окрім того, ОСОБА_1 , як вбачається з сервісу відкритих даних Youcontrol, є бенефіціарним власником ТОВ Богдан Авто Луганськ код ЄРДПОУ 37706021, що в свою чергу, згідно даних, які зазначені в Звіті незалежного аудитора ПАТ ЗНВКІФ Богдан Капітал за 2020 рік, володіло часткою в 11% статутного капіталу (станом на 31.12.2019) в ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ" (акціонер Боржника з часткою 23,53%).
		Згідно даних з сервісу відкритих даних Youcontrol, Лопушенко А. є керівником ТОВ "ІСТЕЙТ КАПІТАЛ" (код ЄРДПОУ 43838770), засновником якого є ПАТ "ЗНВКІФ "Бріз" (акціонер Боржника з часткою власності 15,64%).
		Також, ОСОБА_6 згідно даних з сервісу відкритих даних Youcontrol є керівником ТОВ Поділля Пром (код ЄРДПОУ 39076412), бенефіціарним власником якого, через компанію Саревін Інвестментс ЛТД є вже згаданий вище член Наглядової Ради Боржника, представник Саревін Інвестментс ЛТД Литвинець Дмитро.
		Також, згідно даних з сервісу відкритих даних Youcontrol керівником ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ" - акціонер Боржника з часткою власності 23,53% є батько ОСОБА_1 - Халупко В.М.
		Таким чином, АТ Укрексімбанк вважає, що вищевказані обставини свідчать про те, що Боржник є пов`язаною особою з компанією Саревін Інвестментс ЛТД, на користь якої було відчужено активи Боржника, вказані юридичні особи перебувають під спільним контролем третіх осіб, а представники компанії, її керівники мають тісні і тривалі трудові стосунки з групою суб`єктів господарювання, до яких відноситься і Боржник, які входять до групи компаній Богдан та всі є пов`язаними між собою.
		Таким чином, обставинами, які вказують на те, що оспорювані правочини укладені Боржником на шкоду інтересам кредиторів та в інтересах заінтересованої компанії Саревін Інвестментс ЛТД, тобто укладені правочини є фрадудаторними, є нижчезазначені.
		Отже, обставинами, які вказують на те, що компанія Саревін Інвестментс ЛТД є заінтересованою особою щодо Боржника через перебування під контролем одних і тих же третіх осіб, є: 
		а) Директором Hesutu Limited (акціонер Боржника) та секретарем компанії Саревін Інвестмєнтс ЛТД (особа на користь якої Боржником відчужено активи) є одна і та ж особа - Андрі Антанасіу; 
		b) Директором компанії Vehiсles Distribution Holding LTD (засновник акціонера Боржника ТОВ Хюндай Мотор Україна та секретарем компанії Саревін Інвестментс ЛТД (особа на користь якої Боржником відчужено активи) є одна і та ж особа - Андрі Антанасіу (через Fidulex Directors Limited, Lexjuria Limited); 
		c) Компанія Саревін Інвестментс ЛТД зареєстрована за тією ж адресою, що і пов`язані з Боржником: Hesutu Limited - власник акцій Боржника, Vehiсles Distribution Holding LTD, Autoretail Holding Limited; 
		d) Директором компанії Autoretail Holding Limited (колишній учасник ТОВ Хюндай Мотор Україна) та секретарем компанії Саревін Інвестмєнтс ЛТД (особа на користь якої Боржником відчужено активи) є одна і та ж особа - Андрі Антанасіу (через Fidulex Directors Limsted, Lexjuria Limited); 
		е) Теано Полідору раніше була директором Autoretail Holding Limited (колишній учасник ТОВ Хюндай Мотор Україна, акціонера Боржника), входила до складу органів управління Боржника - була головою Наглядової Ради Боржника; 
		f) Теано Полідору перебуває у трудових відносинах з Ergoserve Consulting Limited, разом з Gregory Demetrion (директор Саревін Інвестментс ЛТД через Jurilex Limited; Ніколаета Ніколау є одночасно директором з Ergoserve Consulting Limited та раніше була директором компанії Саревін Інвестмєнтс ЛТД.
		Крім того, обставинами, які вказують на те, що Саревін Інвестмєнтс ЛТД є заінтересованою особою щодо Боржника через наявність одних і тих же осіб, які займали (займають) посади в органах управління Боржника та компанії Саревін Інвестмєнтс ЛТД, є: 
		а) Директор компанії Саревін Інвестмєнтс ЛТД Андрі Антанасіу була членом наглядової ради Боржника; 
		b) Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Литвинець Д. з 2013 -2018 роки був членом наглядової ради Боржника; 
		с) Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Халупко С.В. володіє часткою акцій Боржника (через ТОВ Богдан Авто Луганськ та ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ"), а отже здійснює вплив на загальні збори акціонерів - орган управляння Боржника.
		Іншими обставинами, які дають підстави обґрунтовано вважати, що компанія Саревін Інвестментс ЛТД є заінтересованою відносно Боржника особою є: а) Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД, колишній член Наглядової Ради Боржника Литвинець Д., займає керівну посаду в австрійському Воgdan Holding АG, власником 100% акцій є акціонер Боржника Hesutu LTD; b) Адвокати Романченко О., Тоцький Б., які входять спільно з представником компанії Саревін Інвестментс ЛТД Халупко С.В. до одного адвокатського об`єднання, здійснюють представництво інтересів компаній, що є афілійованими (пов`язаними) з Боржником; с) Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Халупко С.В. представляв у 2021 році інтереси члена наглядової ради Боржника Тарасенка Ю.О. у справі №752/11911/20; d) За адресою реєстрації адвокатського об`єднання, до якого входить представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД, у різні періоди були зареєстровані афілійовані з Боржником юридичні особи; e) Партнер представника Саревін Інвестментс ЛТД Халупка С.В. Лопушенко А. є керівником ТОВ Поділля Пром, бенефіціарним власником якого, через компанію Саревін Інвестментс ЛТД є вже згаданий вище член Наглядової Ради Боржника, представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Литвиненко Дмитро; f) Окрім цього, керівником ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ" - акціонер Боржника з часткою власності 23,53% є батько ОСОБА_1 - Халупко В.М.
		Представник АТ Укрексімбанк наголошує, що з огляду на зазначене, вчинення Боржником перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, в період надкритичної неплатоспроможності, правочинів з заінтересованою особою, які призвели до безпідставного значного зменшення його активів, заподіяння шкоди Боржнику та Банку, як кредитору, є підставою для визнання недійсними Договору від 02.09.2020, Договорів -1,2 від 19.11.2020, Договору від 20.11.2020, Договору від 25.11.2020 з підстав передбачених ч.2 ст. 42 КУзПБ.
		Також, представник АТ Укрексімбанк наголосив, що діями боржника, а саме укладання спірних право чинів заподіяно шкоду АТ Укрексімбанк, як кредитору боржника.
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 від у справі №904/6691/20 у задоволенні заяви АТ Укрексімбанк №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсним правочинів ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"  відмовлено; витрати по сплаті судового збору покладені на АТ Укрексімбанк.
		 
		Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Державного експортно-імпортного банку України, посилаючись на неправильне застосування при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву банку №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсними правочинів ПрАТ Автомобільна компанія Богдан Моторс в повному обсязі. 
		При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що в мотивувальній частині судового рішення містяться відомості про оцінку судом лише доказів щодо наявності зареєстрованих обтяжень щодо спірного майна з 2007 року, міститься відомості про часткове дослідження іпотечних договорів. Натомість, позовна заява обґрунтована також: відчуженням іншого майна Банкрута, не обтяженого жодним чином; в частині, що стосується майна, яке було відчужено як предмет іпотеки, Банк наголошував на тому, що одним з оспорюваних правочинів предмет іпотеки був суттєво розширений, переліки іпотеки в первинній редакції договору іпотеки та в редакції оскаржуваного договору від 02.09.2020 суттєво відрізняються, що визнав і сам ліквідатор.
		Окрім цього, заява була обґрунтована тим, що зазначені правочини вчинені Банкрутом у період надкритичної неплатоспроможності, ознаки якої встановлені як в постанові господарського суду у цій справі від 06.07.2021, так і у звіті ліквідатора про аналіз фінансового господарського стану Банкрута. Однак, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить відомостей ні про визнання, ні про спростування цих обставин, зазначені обставини взагалі не оцінені судом, по суті проігноровані.
		При цьому, стан неплатоспроможності Банкрута та вчинення правочину в підозрілий період (а тим більше за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство), є одними з ключових для віднесення того чи іншого правочину до так званих «фраудаторних».
		Також, Банк наполягав на тому, що за наслідками оспорюваних правочинів (купівля-продаж) майно банкрута було відчужено безоплатно, оскільки за це майно не здійснено розрахунку в порядку, строки та у спосіб визначений в договорах. Судом взагалі не надано власної оцінки і цим обставинам.
		Як одну з підстав для визнання недійсним оспорюваних правочинів Банк посилався на вчинення цих правочинів з заінтересованою особою, з якою Банкрут перебував під контролем одних осіб. Банком наведено значний обсяг обставин, якими підтверджуються обставини контролю, посилання на докази, якими це підтверджено. Мотивувальна частина взагалі не містить жодних відомостей про власну оцінку судом цих обставин, як і не містить оцінки наданих Банком доказів.
		Банк свою заяву обґрунтував посиланням на приписи ст. 203, 215, 216 ЦКУ, ст. 1, 7, 12, 42 КУзПБ. В мотивувальній частині рішення відсутні відомості про те, які норми права судом застосовані з відповідним мотивуванням, як і відсутнє мотивування не застосування норм права, на які посилався Банк.
		За наслідками вчинених правочинів, на користь одного заінтересованого кредитора відчужені активи Боржника, при цьому решта кредиторів позбавлені змоги розраховувати на можливість пропорційного задоволення своїх вимог за рахунок цього майна.
		З огляду на це Банк зазначав, що вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи  стягувача, за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора - п. 50 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.
		Також Банк наводив висновок Верховного Суду з приводу того, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). (Верховний Суд у постановах від 28.11.2019 від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
		Зазначає, що безпосередньо перед відкриттям провадження у справі про банкрутство Боржника, ним здійснено відчуження активів на суму більше 380 млн. грн., при тому що розмір заборгованості перед кредиторами сягав більше 6 млрд.грн., вартість активів 1.2 млрд.грн.
		Банк, з посиланням на висновки Верховного Суду також зазначав, що Боржник, вчиняючи оспорювані правочини, маючи уявлення про своє право розпоряджатися своїм майном, також мав уявлення і про обсяг прав інших осіб, зокрема, право кредиторів задовольнити свої грошові вимоги, в тому числі і за рахунок відчуженого майна Боржника, а тому, здійснивши відчуження цього майна, Боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми правами на шкоду кредиторам, зокрема Банку.
		Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, а угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною - п. 157 постанови Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16. З огляду на обставини вчинення вказаних правочинів, їх наслідки для Боржника та кредиторів, в даному випадку можна стверджувати про те, що вчинення цих правочинів було економічно необґрунтовано, позбавлено будь-якого сенсу, а мета їх вчинення полягала виключно у протиправному відчуженні своїх активів на шкоду інтересам кредиторів, зокрема Банку, тобто правочини були вчинені з очевидно неправмовірною та недобросовісною метою.
		Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими (Верховний Суд у постановах від 28.11.2019 від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18).
		З огляду на те, що текст мотивувальної частини рішення суду не дає змоги з`ясувати, які саме норми права застосовані судом та покладені в основу його необґрунтованих, вважає що суд при ухваленні судового рішення не врахував практику Верховного Суду, оскільки висновки суду викладені в його рішенні, з огляду на обставини справи повністю суперечать вже усталеній судовій практиці з цього питання.
		Сторони припинили свої зобов`язання за договором шляхом здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, однак зазначене не було передбачено умовами оспорюваних договорів, такі дії Боржник вчинив в умовах надкритичної неплатоспроможності, відмовившись фактично від власних вимог до Кредитора-2. До того ж, залік зустрічних однорідних вимог не є формою оплати, а є формою припинення зобов`язань, яке з огляду на майновий стан Банкрута в даному випадку була неприйнятною. Суд зазначеного не врахував, відповідні докази не оцінив.
		Звертає увагу, що в частині заінтересованості Кредитора-2 до Банкрута, господарський суд зазначив, що представником банку не наведено підстав, які б дозволили кваліфікувати Компанію «Саревін Інвестментс ЛТД» як заінтересовану особу стосовно AT «АК «Богдан Моторс» у відповідності до вимог ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
		При цьому доводи Банку в цій частині були обґрунтовані тим, що:
		- одні і ті ж особи (Андрі Антанасіу, Дмитро Литвинець) були як представниками Кредитора-2, так і входили до керівних органів Банкрута та його акціонера, тобто Боржник та Кредитор перебували під спільним контролем третіх осіб;
		- компанія Саревін Інвестментс ЛТД, на користь якої відчужено активи Боржника, а також компанія VEHICLES DISTRIBUTION HOLDING LTD, теперішній власник частки 57,8% статутного капіталу акціонера Боржника ТОВ «Хюндай Мотор Україна», а також колишній власник цієї частки компанія AUTORETAIL HOLDING LIMITED перебували в різні періоди часу під спільним контролем Андрі Антанасіу, Теано Полідору, які входили раніше до складу органів управління Боржника.
		- директор компанії Саревін Інвестментс ЛТД, в той же ж час керував консалтинговою компанією, яка надає послуги з реєстрації та управління юридичних осіб в Республіці Кіпр, працівники якої входили до органів управління Боржника.
		Описані вище тісні та тривалі, взаємозмішані між собою зв`язки між зазначеними особами, наявність серед них значної кількості юридичних осіб, зареєстрованих за однією адресою в одній і тій же іноземній юрисдикції, з одними і тим ми ж особами серед керівного складу, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що компанія Саревін Інвестментс ЛТД, а також AT «АК «Богдан Моторс» перебувають під спільним контролем третьої особи (третіх осіб), а отже оспорювані правочини були вчинені Боржником з заінтересованою особою.
		При цьому, згідно змісту ст. 1 КУзПБ, заінтересованими особами стосовно боржника, серед інших, є юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, особи, які входять до складу органів управління боржника.
		В частині що стосується осіб, що входили до органів управління боржника, то заінтересованими відносно нього є не лише діючі члени органів управління боржника, а і ті, що були звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Згаданий вище необґрунтований висновок суду в цій частині свідчить про неправильне тлумачення судом приписів ст.1 КУзПБ.
		Окрім цього, ст.1 КУзПБ визначає, що заінтересованими до Боржника також є інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Тобто, перелік ознак заінтересованості не є вичерпним.
		- Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД, колишній член Наглядової Ради Боржника Литвинець Д., займає керівну посаду в австрійському Bogdan Holding AG, власником 100% акцій є акціонер Боржника HESUTU LTD;
		- Адвокати Романченко О.. Тоцький Б., які входять спільно з представником компанії Саревін Інвестментс ЛТД Халупко С.В. до одного адвокатського об`єднання, здійснюють представництво інтересів компаній, що є афілійованими (пов`язаними) з Боржником;
		- Представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Халупко С.В. представляв у 2021 році інтереси члена наглядової ради Боржника Тарасенка Ю.О. у справі №752/11911/20;
		- За адресою реєстрації адвокатського об`єднання, до якого входить представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД, у різні періоди були зареєстровані афілійовані з Боржником юридичні особи;
		- Партнер представника Саревін Інвестментс ЛТД Халупка С.В. Лопушенко А. є керівником ТОВ «Поділля Пром», бенефіціарним власником якого, через компанію Саревін Інвестментс ЛТД є вже згаданий вище член Наглядової Ради Боржника, представник компанії Саревін Інвестментс ЛТД Литвиненко Дмитро;
		- Окрім цього, керівником ПАТ "ЗНВКІФ "БОГДАНКАПІТАЛ" - акціонер Боржника з часткою власності 23,53% є батько ОСОБА_1 - Халупко В.М.
		Вищезазначені обставини в сукупності є достатнім свідченням того, що Кредитор-2 та Боржник перебувають під контролем одних і тих же осіб, тобто є заінтересованими одне до одного.
		У зв`язку з невірним тлумаченням приписів ст.1 КУзПБ, наслідком чого став помилковий висновок суду про те, що Банком не доведено ознак заінтересованості Кредитора-2 до Банкрута, суд не застосував приписів ч.2 ст. 42 КУзПБ, у відповідності до яких вчинення правочинів між такими особами є самостійною підставою для визнання їх недійсними на підставі спеціального законодавства з питань банкрутства.
		Також під час розгляду цієї справи судом не застосовано приписи ст.ст.599 та абз.4 ч.1 ст. 602 ЦКУ. З огляду на те, що зава Банку, зокрема в частині що стосується оспорюваних договорів купівлі продажу, була обґрунтована тим, що майно банкрута на підставі цих договорів було відчужено безоплатно, оскільки оплата за продане майно не була здійснена в обсязі, в порядку та на умовах визначених в договорах, то в даному випадку вирішуючи питання про оплатність чи безоплатність цих договорів, суд мав застосувати вищенаведені приписи.
		На необхідності застосовувати під час вирішення спорів, предмети яких є правочини, вчинені боржником, що мають ознаки фраудаторності (зокрема, купівлі-продаж з подальшим припиненням зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог) саме ці норми права та саме в наведеному вище тлумаченні, наголосив і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 27 листопада 2018 у справі №910/1405/14.
		 
		 
		 
		Арбітражний керуючий Шиман Є.О. у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що умовами Іпотечного договору від 13.12.2007 передбачено, що під поняття «Предмет іпотеки» підпадають усі існуючі та майбутні будівлі, споруди та комунікації, які розташовані або будуть розташовані на Землі (земельній ділянці), в тому числі ті, що будуть отримані Іпотекодавцем (АТ «АК «Богдан Моторс») внаслідок реконструкції.
		Після дати укладення Іпотечного Договору АТ «АК «Богдан Моторс» було розпочато широку реконструкцію існуючих будівель (Комплексу) за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2, яка не повністю була завершена, чим пояснюється наявність об`єктів незавершеного будівництва - складових частин комплексу, зазначених в договорі про внесення змін до іпотечного договору від 02.09.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за № 627.
		Таким чином, вищевказаним підтверджується, що всі будівлі, споруди та комунікації, які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2 складають предмет Іпотеки (Комплекс), що відповідає визначенню «Будівля», зазначеному в п. 1.3. Договору Іпотеки від 13.12.2007.
		За результатами укладених Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020 у власності АТ «АК «Богдан Моторс» із нерухомого майна за цією адресою, залишалось тільки два об`єкта, а саме частини будівель, які являлись невід`ємною частиною решти комплексу, власником якого є Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД». Таким чином, продаж Компанії «Саревін Інвестмент ЛТД» частини приміщень в Адміністративно - побутовому корпусі та конференц-залу інженерно - лабораторного корпусу є абсолютно логічним для об`єднання всіх приміщень об`єкту. В матеріалах справи наявні фото комплексу, його план - схема, а також загальне фото з інтернет-ресурсу Google maps, з яких вбачається, що відчужені об`єкти є складовими частинами всього Комплексу.
		З точки зору економічної вигоди, реалізація цього майна за ціною вище залишкової вартості згідно балансових відомостей та проведеної незалежної оцінки, дозволило зменшити суму кредиторської заборгованості, а не уникнути її сплати.
		Договір є оплатним, що підтверджується його умовами, а розрахунок проведено сторонами шляхом укладання Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Намагання представника банку довести, що нібито відчуження майна відбулось на безоплатній основі або Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД» не виконано в повному обсязі свого обов`язку зі сплати ціни придбаного майна, не в повній мірі зараховано в рахунок погашення зобов`язань є свідомою маніпуляцією та перекручуванням фактів.
		Наведені апелянтом аргументи не мають жодної конкретики стосовно відповідності критеріям визначення поняття «заінтересована особа» у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Зазначає, що в момент вчинення того чи іншого правочину, який має ознаки фраудаторного, особа, яка може підпадати під визначення «заінтересована особа» повинна мати статус (займати певну посаду) та відповідати критеріям, зазначеним у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства в теперішньому часі.
		 
		Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали. Згідно ч. 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді  Іванова О.Г. (доповідач), судді  Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
		З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/6691/20 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
		22.01.2024 матеріали справи №904/6691/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (суддя  доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання апелянтом доказів направлення скарги учасникам справи, зокрема, Черкаській міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик". Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів  Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державного експортно-імпортного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.04.2024.
		В судовому засіданні 02.04.2024 оголошено перерву до 18.04.2024. 
		В судовому засіданні 18.04.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		 
		Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
		26.11.2007 між ВАТ Луцький автомобільний завод (надалі  Позичальник, нова назва - Приватне акціонерне товариство Автомобільна Компанія Богдан Моторс) та ТзОВ Унікредит Банк та Німецьким Товариством з Інвестицій і Розвитку МБХ (DEG  Deutsche Investitions und Entwicklungsgesellschaft MBH (DEG) та Нідерландською Компанією Фінансового Розвитку (НКФР, Nederlandse Financierings  Maatshappij Voor Ontwikkelingslanden N.V.), надалі кожен - Кредитор та разом Кредитори, уклали Довгострокову кредитну угоду (надалі  Кредитна Угода, Угода).
		Відповідно до загальних положень Кредитної Угоди Кредитори мають намір взяти участь у фінансуванні Проекту (як визначено у цій Угоді) шляхом надання кредитної лінії в Євро в розмірі 62 500 000,00 (шістдесят два мільйони п`ятсот тисяч) Євро Позичальнику на умовах цієї Угоди.
		Положеннями Кредитної Угоди визначено, що Кредитори виконують зобов`язання шляхом надання кредитної лінії наступним чином: 17 500 000,00 Євро (сімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч Євро) буде надано кредитором  ТзОВ Унікредит Банк; 17 500 000,00 Євро (сімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч Євро) буде надано кредитором  НКФР; 27 500 000,00 Євро (двадцять сім мільйонів п`ятсот тисяч Євро) буде надано кредитором  DEG.
		Позичальник у свою чергу повинен здійснювати погашення Кредитів, сплату нарахованих відсотків за користування Кредитом, сплату комісії та відсотків за прострочені платежі. В першу чергу на умовах Кредитної Угоди Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування Кредитом.
		На виконання положень Кредитної угоди Позичальнику було надано Кредит в наступному розмірі: 
		- 17 500 000,00 Євро (сімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч Євро) надано кредитором  Унікредит Банк в період з 14.01.2008 по 25.06.2008; 
		- 17 500 000,00 Євро (сімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч Євро) надано кредитором  НКФР в період з 14.01.2008 по 25.06.2008; 
		- 27 500 000,00 Євро (двадцять сім мільйонів п`ятсот тисяч Євро) надано кредитором  DEG в період з 14.01.2008 по 25.06.2008.
		Надання зазначених кредитних коштів підтверджується Довідкою, виданою ПАТ Уксоцбанк №10.7-186/67-16906 від 13.09.2016 та Виписками по особовим рахункам виданими АТ Альфа-Банк, які містяться в матеріалах справи і є невід`ємною частиною заяви з кредиторськими вимогами Компанії Саревін Інвестментс ЛТД.
		Отже, за результатами укладеної Довгострокової кредитної угоди від 26.11.2007 кредиторами АТ АК Богдан Моторс є: ТзОВ Унікредит Банк; НКФР; DEG.
		 
		13.12.2007 між тими ж сторонами - ВАТ Луцький автомобільний завод (надалі  Позичальник, нова назва - Приватне акціонерне товариство Автомобільна Компанія Богдан Моторс) та ТзОВ Унікредит Банк та Німецьким Товариством з Інвестицій і Розвитку МБХ (DEG  Deutsche Investitions und Entwicklungsgesellschaft MBH (DEG) та Нідерландською Компанією Фінансового Розвитку (НКФР, Nederlandse Financierings  Maatshappij Voor Ontwikkelingslanden N.V.) укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743.
		Згідно п. 1.1. Іпотекодавець та Банки уклали Довгострокову кредитну угоду від 26 листопада 2007 (яка зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до неї, і разом з усіма додатками до неї надалі тут іменується  Кредитний договір), відповідно до якого Банки надають Іпотекодавцю у кредит грошові кошти, а Іпотекодавець в забезпечення виконання Забезпеченого Зобов`язання надає Іпотекодержателям в першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом обтяження нерухоме майно відповідно до умов цього Іпотечного договору.
		Згідно п. 1.3. Іпотека поширюється на нижчезазначене майно та всі права Іпотекодавця щодо цього майна (Предмет Іпотеки): Будівля: комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/2, який належить Іпотекодавцю на праві власності на праві Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 641667 від 22.12.2005, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, зареєстрований в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 13328478 від 24.12.2005 як окремий виділений у натурі об`єкт права власності; Земля земельна ділянка, на якій розташована Будівля та прилегла до неї, розміром 197 904 кв. м., цільове призначення: під комплекс будівель і споруд, кадастровий номер: 7110136700-05-014-0020, належить Іпотекодавцю на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на землю від 13 вересня 2006, Серія ЯГ № 621609.
		Отже, у якості забезпечення виконання зобов`язань за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007 було передано нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/2, а саме: Будівля (номер запису про обтяження 37998437; Дата, час державної реєстрації обтяження 13.12.2007; 16 год. 58 хв. 05 сек.); Земля (номер запису про обтяження 37999728; Дата, час державної реєстрації обтяження 13.12.2007; 16 год. 53 хв. 32 сек.).
		А тому, твердження АТ Укрексімбанк стосовно того, що вказане майно до цього не було жодним чином обтяжене, не відповідає дійсності, оскільки вищевказаним доведено, що Будівля та Земельна ділянка були предметом забезпечення ще з 2007 року.
		 
		06.06.2014 між ПАТ Укрсоцбанк, яке є правонаступником ПАТ УніКредит Банк (Первісний кредитор) та ПАТ Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Бріз, від імені, за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ Компанія з Управління Активами Ф`южн Капітал Партнерз (Новий кредитор) уклали договір, згідно п. 1 якого Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору всі свої права вимоги кредитора до АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс (Боржник) за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007 з усіма додатками та додатковими угодами до неї, яка була укладена між ВАТ Луцький автомобільний завод як позичальником, Нідерландською компанією фінансового розвитку (НКФР, Nederlandse Financierings  Maatshappij Voor Ontwikkelingslanden N.V.), як кредитором, DEG  Deutsche Investitions und Entwicklungsgesellschaft MBH як кредитором та ТзОВ УніКредит Банк як кредитором.
		Згідно п. 2 договору, до Нового кредитора переходять всі права Первісного кредитора як кредитора за Кредитним договором.
		Отже, за результатами укладеного Договору про відступлення прав вимоги від 06.06.2014 кредиторами АТ АК Богдан Моторс за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007 є: ПАТ ЗНВКІФ Бріз; НКФР; DEG.
		Договір від 06.06.2014 про відступлення права за Іпотечним договором від 13.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743.
		Враховуючи укладення Договору про відступлення прав вимоги від 06.06.2014, між тими ж сторонами укладений договір, згідно якого свої права ПАТ Укрсоцбанк відступило ПАТ Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Бріз, від імені, за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ Компанія з Управління Активами Ф`южн Капітал Партнерз і за Іпотечним договором від 13.12.2007.
		 
		10.08.2016 між Німецьким Товариством з Інвестицій і Розвитку МБХ (DEG  Deutsche Investitions und Entwicklungsgesellschaft MBH (DEG), Нідерландською Компанією Фінансового Розвитку (НКФР, Nederlandse Financierings  Maatshappij Voor Ontwikkelingslanden N.V.) як Існуючими кредиторами та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД як Новим кредитором, укладена Угода про заміну в зобов`язанні, за умовами якої Існуючі кредитори відступили своє право вимоги до АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007 Новому кредиторові.
		За результатами укладеної Угоди про заміну сторони в зобов`язанні від 10.08.2016 кредиторами АТ АК Богдан Моторс за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007 є: ПАТ ЗНВКІФ Бріз; Компанія Саревін Інвестментс ЛТД.
		Договір від 28.03.2017 про відступлення права за Іпотечним договором від 13.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743.
		Враховуючи укладення Угоди про заміну сторони в зобов`язанні від 10.08.2016, між тими ж сторонами укладений договір, згідно якого свої права Німецьке Товариство з Інвестицій і Розвитку МБХ (DEG  Deutsche Investitions und Entwicklungsgesellschaft MBH (DEG) та Нідерландська Компанія Фінансового Розвитку (НКФР, Nederlandse Financierings  Maatshappij Voor Ontwikkelingslanden N.V.) відступило своє право вимоги Компанії Саревін Інвестментс ЛТД і за Іпотечним договором від 13.12.2007.
		26.08.2016 між Компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Позикодавець - 1) з однієї сторони, ПАТ ЗНВКІФ Бріз (Позикодавець  2), від імені, за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ КУА Ф`южн Капітал Партнерз з другої сторони та ПАТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс, яке є правонаступником ВАТ Луцький автомобільний завод (Позичальник) надалі разом та/або окремо названі як Сторони, з урахуванням передумов та взаємних домовленостей, що відображені нижче, та на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 06.06.2014 та Угоди про заміну сторони в зобов`язанні від 10.08.2016, уклали Договір про внесення змін та доповнень до Довгострокової кредитної угоди від 26.11.2007 (далі  Кредитний договір).
		Згідно п.1.3. вказаного договору від 26.08.2016 сторони погодились викласти Кредитний договір в новій редакції та новій назві, а саме - Договір позики.
		Відповідно до Кредитної угоди розмір довгострокової кредитної лінії становив 62 500 000,00 євро, розмір поточної заборгованості Позичальника на момент укладення Даного договору за зобов`язанням (тілом кредиту) за Кредитним договором становить 62 500 000 євро, в тому числі перед  Позикодавцем  1: 45 000 000,00 євро, а перед Позикодавцем  2: 17 500 000,00 євро. У зв`язку із укладенням Договору відступлення та Угоди про заміну сторони в зобов`язанні, Позичальник зобов`язується належним чином виконати свої обов`язки щодо повернення кредиту, сплати відсотків Позикодавцю 1 та Позикодавцю 2, та інші обов`язки встановлені Кредитним договором, на умовах викладених в даному Договорі (п.1.1 Договору від 26.08.2016 про внесення змін та доповнень до Довгострокової кредитної угоди від 26.11.2007).
		Сторони даного Договору погодилися розстрочити заборгованість Позичальника, що виникла під час виконання Кредитного договору по процентам, нарахованим та несплаченим Позичальником на користь Позикодавця  1: у розмірі 25 342 128,98 євро станом на дату укладення даного Договору (п.1.2 Договору від 26.08.2016 про внесення змін та доповнень до Довгострокової кредитної угоди від 26.11.2007 р.).
		З огляду на умови договору від 26.08.2016 про внесення змін та доповнень до Довгострокової кредитної угоди від 26.11.2017 АТ АК Богдан Моторс має заборгованість перед позикодавцями, а саме: Компанією Саревін Інвестментс ЛТД - 45 000 000,00 євро, розмір прострочених процентів нарахованих за позику становить 25 342 128,98 євро; ПАТ ЗНВКІФ Бріз - 17 500 000,00 євро, розмір прострочених процентів нарахованих за позику становить 5 702 516,05 євро.
		 
		02.09.2020 між Компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Іпотекодержатель 2), ПАТ ЗНВКІФ Бріз (Іпотекодержатель 1) та АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс (Іпотекодавець), з урахуванням вищенаведених договорів та зважаючи на волевиявлення Іпотекодержателя 1 та Іподекодавця припинити свої зобов`язання та правовідносини, які передбачені Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрованого в реєстрі за № 4743, та згоду на це зі сторони Іпотекодержателя 2 уклали Договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 13.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743 про наступне: Іпотекодержатель 1 та Іпотекодавець домовились припинити свої зобов`язання та правовідносини, які передбачені Іпотечним договором, посвідченим 13.12.2007 посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743; Іпотекодержатель 2 та Іпотекодавець зберігають свої зобов`язання та правовідносини, які передбачені Іпотечним договором, посвідченим 13.12.2007 посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743.
		Таким чином, в результаті підписання цього договору, сторонами Іпотечного договору від 13.12.2007 є Компанія Саревін Інвестментс ЛТД (Іпотекодержатель) та АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс (Іпотекодавець).
		Договір від 02.09.2020 (зареєстрований за № 626 та № 627) про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 13.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 4743.
		Вказаним договором про внесення змін, з огляду на чисельні зміни до Основного зобов`язання, Сторонами фактично приведено у відповідність договір, яким забезпечується зобов`язання АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс перед Компанією Саревін Інвестментс ЛТД.
		Враховуючи вищенаведене, очевидним є те, що нерухоме майно, а саме комплекс будівель та земельна ділянка за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2 безперервно було предметом забезпечення вимог за зобов`язанням АТ АК Богдан Моторс з 2007. 
		Уклавши Договори про задоволення вимог Іпотекодержателя від 19.11.2020 Компанією Саревін Інвестментс ЛТД реалізовано своє законне право, передбачене чинним законодавством.
		 
		За умовами договору купівлі  продажу від 20.11.2020 АТ АК Богдан Моторс відчужено (продано) частину нерухомого майна, а саме: 89/100 часток нежитлової будівлі  конференц-залу інженерно  лабораторного корпусу, літера Е  3, що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8. Загальна площа складає 1 575,3 кв.м.
		Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного 05.11.2020 суб`єктом оціночної діяльності  ТОВ Епрейзер 1 (Сертифікат № 923/20 суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом Державного майна України від 12.10.2020), дата оцінки 05.11.2020, ринкова оціночна вартість Нерухомого майна становить 2 744 550,48 грн. без ПДВ. (п. 2.1. договору).
		Згідно Витягу з балансу АТ АК Богдан Моторс про перелік майна, що обліковується на балансовому рахунку № 103, 1521 Будинки та споруди, Капітальні інвестиції, виданої АТ АК Богдан Моторс 20.11.2020 за вих. № 137, залишкова балансова вартість Нерухомого майна становить 2 743 342,11 грн. (п. 2.2. договору).
		За домовленістю сторін продаж нерухомого майна за цим договором вчиняється за ціною, що становить 3 293 460,70 грн., в т.ч. ПДВ  548 910,12 грн., що за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день укладання цього договору (1 євро = 33,4353 грн.) становить 98 502,50 Євро (п. 2.3. договору).
		 
		За умовами договору купівлі  продажу від 25.11.2020 АТ АК Богдан Моторс відчужено (продано) частину нерухомого майна, а саме: 17/25 часток нежитлових приміщень в Адміністративно  побутовому корпусі Б літ. Е-3, що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8. Загальна площа складає 5 451,7 кв.м.
		Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного 05.11.2020 суб`єктом оціночної діяльності  ТОВ Епрейзер 1 (Сертифікат № 923/20 суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом Державного майна України від 12.10.2020), дата оцінки 05.11.2020, ринкова оціночна вартість Нерухомого майна становить 3 491 643,50 грн. без ПДВ. (п. 2.1. договору).
		Згідно Витягу з балансу АТ АК Богдан Моторс про перелік майна, що обліковується на балансовому рахунку № 103, 1521 Будинки та споруди, Капітальні інвестиції, виданої АТ АК Богдан Моторс 20.11.2020 за вих. № 137, залишкова балансова вартість Нерухомого майна становить 3 489 054,45 грн. (п. 2.2. договору).
		За домовленістю сторін продаж нерухомого майна за цим договором вчиняється за ціною, що становить 4 189 972,20 грн., в т.ч. ПДВ  698 328,70 грн., що за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день укладання цього договору (1 євро = 33,6801 грн.) становить 124 404,98 Євро (п. 2.3. договору).
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що нерухоме майно, а саме комплекс будівель та земельна ділянка за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2 безперервно було предметом забезпечення вимог за зобов`язанням АТ АК Богдан Моторс з 2007. Уклавши Договори про задоволення вимог Іпотекодержателя від 19.11.2020, Компанією Саревін Інвестментс ЛТД реалізовано своє законне право, передбачене чинним законодавством.
		Таким чином, відсутні підстави щодо визнання недійсними Договору від 02.09.2022, укладеного між АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД, яким внесено зміни до Іпотечного договору від 23.12.2007; Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020, укладеного між АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД; та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020, укладеного між АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД. 
		Укладання боржником договорів купівлі  продажу частин нерухомого майна АТ АК Богдан Моторс від 20.11.2020 та 25.11.2020 мало правову і фактичну мету, яка не приховувалась сторонами в момент їх укладання. Боржник не мав на меті ухилення від виконання обов`язку, а відчуження майна згідно зазначених договорів було абсолютно логічним та раціональним, в тому числі, з точки зору економічної вигоди. Реалізація цього майна за ціною вище залишкової вартості згідно балансових відомостей та проведеної незалежної оцінки, дозволило зменшити суму кредиторської заборгованості, а не уникнути її сплати, в свою чергу представником АТ Укрексімбанк не доведено зворотного. 
		Банком не наведено підстав, які б дозволили кваліфікувати Компанію Саревін Інвестментс ЛТД як заінтересовану особу стосовно АТ АК Богдан Моторс у відповідності до вимог ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства. 
		Банком також не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження завдання шкоди АТ Укрексімбанк укладенням АТ АК Богдан Моторс вищевказаних договорів.
		Отже, АТ Укрексімбанк не надано належних доказів та не наведено жодних обґрунтувань того, що вчиняючи оспорювані правочини АТ АК Богдан Моторс мало намір завдати шкоди іншій особі, натомість при укладенні спірного правочину, АТ АК Богдан Моторс діяв з метою зменшення обсягу кредиторської заборгованості.
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
		Згідно ч. 1 ст. 42 Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
		Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
		Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
		Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
		Отже, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимальне та справедливе задоволення вимог кредиторів.
		 
		Частиною 1статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним. 
		Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
		 
		Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. 
		У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.
		Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).
		Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
		З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки Позивач є кредитором боржника (Відповідача-1), останнє виступає заінтересованою особою у визнанні оспорюваних договорів недійсним.
		 
		Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
		Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається про людське око, таким критеріям відповідати не може.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 № 405/1820/17.
		Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства.
		Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.
		Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).
		Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України Про виконавче провадження).
		Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
		Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (постанова ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
		Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
		Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.
		Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
		Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
		Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається про людське око, таким критеріям відповідати не може.
		Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.
		Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог дружнього кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.
		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
		 
		Позивач, обґрунтовуючи необхідність визнання договору про внесення змін до іпотечного договору від 02.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за № 627 та двох договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020 недійсними, зазначив, що саме на підставі договору від 02.09.2020 про внесення змін до іпотечного договору боржником передано в іпотеку Компанії Саревін Інвестментс ЛТД власне необтяжене майно  Комплекс та земельну ділянку. Представником банку у якості додатків до заяви самостійно додано два витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 19.11.2020.
		Зазначені витяги від 19.11.2020, що були долучені представником банку до заяви взяті приватним нотаріусом перед посвідченням договорів про задоволення вимог іпотекодержателя з метою перевірки на предмет відсутності інших заборон щодо Комплексу та земельної ділянки. 
		В розділі Інформація про обтяження цих витягів вбачається наявність запису про обтяження, яка датована 13.12.2007.
		Отже, посилання Банку на те, що майно АТ АК Богдан Моторс, яке раніше не було обтяжене, було передано в іпотеку згідно договору від 02.09.2020, спростовується вищевказаним, оскільки, в такому разі дата запису про обтяження була би зазначена 02.09.2020, а не 13.12.2007.
		 
		Стосовно земельної ділянки, то колегія суддів, співставивши п. 1.5. Іпотечного договору від 13.12.2007 з п. 1.5. Договору від 02.09.2020 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 13.12.2007, яким за доводами заявника апеляційної скарги Боржником передано в іпотеку власне необтяжене майно, прийшла до висновку, що це одна і та ж сама земельна ділянка.
		 
		Згідно ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
		Кадастрові номери земельної ділянки, зазначеної в п. 1.5 Іпотечного договору від 13.12.2007 та п. 1.5. Договору від 02.09.2020 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 13.12.2007 ідентичні. Збігається і площа земельної ділянки.
		Таким чином, земельна ділянка, за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2 безперервно, з 2007 була предметом забезпечення.
		 
		Стосовно Комплексу варто звернути увагу на п. 1.3. Іпотечного договору від 13.12.2007, в якому зазначено наступне: Будівля: комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/2, який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 641667 від 22.12.2005, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, зареєстрований в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1338478 від 24.12.2005, як окремий виділений у натурі об`єкт права власності (детальний опис Будівлі додається до цього Іпотечного договору як Додаток 2), у тому числі, без обмежень, усі існуючі та такі, що стануть власністю Іпотекодавця в майбутньому після укладення Іпотечного Договору будівлі, споруди, конструкції та обладнання, з яких складається Будівля та приналежності Будівлі, крім того, частини будівлі, які не можуть бути виділені в натурі і будуть включені, додані або приєднані до Предмета Іпотеки після укладення Іпотечного Договору та Земля, як цей термін визначений у п. 1.5. Іпотечного Договору та усі існуючі та майбутні будівлі, споруди та комунікації, які розташовані або будуть розташовані на Землі, конструкції та обладнання, приналежності таких будівель, споруд та комунікацій, включаючи матеріали та обладнання, що придбані для здійснення будівельних, ремонтних робіт на Землі, а також усі об`єкти нерухомого майна, що будуть отримані Іпотекодавцем внаслідок реконструкції або виділення окремих об`єктів зі складу Будівлі (якщо вказане відбудеться), право власності на які виникне у Іпотекодавця після дати укладення цього Іпотечного Договору, з урахуванням інших положень цього Іпотечного Договору.
		Отже, умовами Іпотечного договору від 13.12.2007 передбачено, що під поняття Предмет іпотеки підпадають усі існуючі та майбутні будівлі, споруди та комунікації, які розташовані або будуть розташовані на Землі (земельній ділянці), в тому числі ті, що будуть отримані Іпотекодавцем (АТ АК Богдан Моторс) внаслідок реконструкції.
		Після дати укладення Іпотечного Договору АТ АК Богдан Моторс розпочато широку реконструкцію існуючих будівель (Комплексу) за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2, яка не повністю була завершена, чим пояснюється наявність об`єктів незавершеного будівництва  складових частин комплексу, зазначених в договорі про внесення змін до іпотечного договору від 02.09.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за № 627.
		Таким чином, вищевказаним підтверджується, що всі будівлі, споруди та комунікації, які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2 складають предмет Іпотеки (Комплекс), що відповідає визначенню Будівля, зазначеному в п. 1.3. Договору Іпотеки від 13.12.2007.
		 
		Цю обставину навіть підтверджує сам представник АТ «Укрексімбанк», при зверненні до суду із клопотанням про проведення експертизи, зазначаючи наступне:
		«Окрім цього, банк звертає увагу на те, що в іпотеку не могло бути передано майно, якого не існувало станом на 2007 рік.
		Зокрема в іпотеку за первинним договором було передано наведений вище перелік з 21 об`єкту нерухомого майна, натомість дозвіл на будівництво та реконструкцію комплексу будівель і споруд під виробництво автомобілів по вул. Сумгаїтській, 8/2 у м. Черкаси було надано Черкаською міською радою відповідним рішенням № 227 від 06.03.2007, загальна кошторисна вартість робіт на той час склала 73 361 600 грн.
		Рішенням сесії Черкаської міської ради № 2-672 від 06.06.2007 було затверджено методика визначення пайової участі замовників при реконструкції і будівництві та форма примірного договору пайової участі, а сам договір підписано 07 грудня 2007 року.
		Тобто, на момент підписання первинного договору Іпотеки, у власності Боржника перебували лише ті об`єкти нерухомого майна по вул. Сумгаїтська, 8/2, передані ним в іпотеку, які були включені до додатку № 2 цього договору, оскільки решта об`єктів була збудована та реконструйована в більш пізні роки, вже після підписання первинного Договору іпотеки».
		Таким чином, Позивач самостійно визнає факт реконструкції будівель Комплексу по вул. Сумгаїтська, 8/2, проте свідомо ігнорує п. 1.3 та п. 1.5. Іпотечного договору від 13.12.2007.
		Згідно пунктів 1.12 договорів про задоволення вимог Іпотекодержателя від 19.11.2020 обсяг вимог Іпотекодержателя за Основним зобов`язанням за Договором позики, забезпеченим Іпотечними договором, що задоволено цими договорами складає 351 684 950,00 грн. (щодо Комплексу) та 21 000 000,00 грн. (щодо землі) відповідно, що разом складає 372 684 950,00 грн.
		 
		Стосовно договору купівлі  продажу від 20.11.2020, укладеного між АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за № 3644 та договору купівлі  продажу від 25.11.2020, укладеного між АТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс та Компанією Саревін Інвестментс ЛТД, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за № 3683, варто зазначити наступне.
		Укладання вказаних договорів боржником мало правову і фактичну мету, яка не приховувалась сторонами в момент їх укладання. Боржник не мав на меті ухилення від виконання обов`язку, а відчуження майна згідно зазначених договорів було абсолютно логічним та раціональним, в тому числі, з точки зору економічної вигоди. Для цього необхідно більш детально поглянути на майно, яке було відчужене.
		Так за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8 та 8/2 знаходиться майновий комплекс, загальною площею понад 250 тис кв.м.
		За результатами укладених Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020 у власності АТ «АК «Богдан Моторс» із нерухомого майна за цією адресою, залишалось тільки два об`єкта, а саме частини будівель, які являлись невід`ємною частиною решти комплексу, власником якого є Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД». Таким чином продаж Компанії «Саревін Інвестмент ЛТД» частини приміщень в Адміністративно - побутовому корпусі та конференц-залу інженерно - лабораторного корпусу є абсолютно логічним для об`єднання всіх приміщень об`єкту. В матеріалах справи наявні фото комплексу, його план - схема, а також загальне фото з інтернет-ресурсу Google maps, з яких вбачається, що відчужені об`єкти є складовими частинами всього Комплексу.
		З точки зору економічної вигоди, реалізація цього майна за ціною вище залишкової вартості згідно балансових відомостей та проведеної незалежної оцінки, дозволило зменшити суму кредиторської заборгованості, а не уникнути її сплати.
		Договір є оплатним, що підтверджується його умовами, а розрахунок було проведено сторонами шляхом укладання Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.
		 
		Доводи заявника апеляційної скарги про те, що відчуження майна відбулось на безоплатній основі або Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД» не виконано в повному обсязі свого обов`язку зі сплати ціни придбаного майна, не в повній мірі зараховано в рахунок погашення зобов`язань, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими ліквідатором та представником Компанії Саревін Інвестментс ЛТД документальними доказами.
		Позивач щодо погашення Компанією Саревін Інвестментс ЛТД зобов`язань не в повному обсязі окрім договорів купівлі  продажу послався, серед іншого, ще на Акт взаєморозрахунків (відсотки по позиції) станом та за період з 19.11.2020 по 11.01.2021.
		Позивач з даного приводу, зокрема, зазначив: При цьому, в результаті здійснення Боржником та Кредитором  1 зазначеної господарської операції, фактично було зараховано в рахунок виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором  1 3 293460,70 грн. (екв. 94 344,17 EUR станом на 11.01.2020) та 4 189 972,20 грн. (екв. 94 344,17 EUR станом на 11.01.2020), разом з тим, за умовами договорів купівлі  продажу розмір майнових вимог Боржника до Кредитора  1 складав: За договором купівлі  продажу від 20.11.2020 (реєстровий номер 3644)  98 502,50 EUR.; За договором купівлі  продажу від 25.11.2020 (реєстровий номер 3683)  124 404,98 EUR..
		Як зазначалось вище, пунктами 2.3. договорів визначена ціна із вказанням курсу валют на день їх укладання, а саме 20.11.2020 та 25.11.2020. Ці суми були зафіксовані і в договорі про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.12.2020. Більше того, Акт взаєморозрахунків (відсотки по позиції) станом та за період з 19.11.2020 по 11.01.2021, на який посилається Позивач, в лівій колонці містить дату договорів купівлі  продажу та офіційний курс валют НБУ на цю дату, який збігається з тим, що вказаний в договорах. При цьому, Банк посилається на офіційний курс гривні до євро за даними Національного Банку України станом на 11.01.2021 (день складання та підписання Акту взаєморозрахунків).
		Компанією Саревін Інвестментс ЛТД на підставі, в тому числі цих двох договорів купівлі  продажу заявлені кредиторські вимоги до АТ АК Богдан  Моторс ще на початку 2021. Ухвалу за результатами попереднього засідання господарського суду, якою були визнані вимоги Компанії Саревін Інвестментс ЛТД не оскаржувалась банком.
		Також в судовому засіданні ліквідатор зазначив, що у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1378/21 про банкрутств ТОВ Бор  Авто, яке є поручителем АТ АК Богдан Моторс перед Компанією Саревін Інвестментс ЛТД за Довгостроковою кредитною угодою від 26.11.2007, тобто аналогічні вимоги до тих, які заявлені у справі про банкрутство АТ АК Богдан Моторс. АТ Укрексімбанк оскаржено ухвалу суду за результатами попереднього засідання у справі, якою визнані вимоги Компанією Саревін Інвестментс ЛТД. Згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 скарги банку залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій  без змін.
		 
		Варто звернути увагу на те, що балансова вартість двох об`єктів нерухомого майна, відчужених згідно договорів купівлі-продажу від 20.11.2020 та 25.11.2020 складала 2 743 342,11 грн. та 3 489 054,45 грн., а разом 6 232 396,56 грн., що жодним чином не вплинуло на платоспроможність боржника, з огляду на його загальне фінансове становище на момент укладання договорів. АТ «АК «Богдан Моторс» очевидно не стало неплатоспроможним внаслідок укладення вказаних договорів купівлі-продажу.
		У відповідності до ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства господарська діяльність банкрута завершується з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також обмеження стосовно відчуження майна боржника передбачені ч. 5 ст. 44 Кодексу в процедурі розпорядження майном.
		Проте, до відкриття справи про банкрутство такі обмеження відсутні і боржник вправі приймати рішення стосовно свого майна на власний розсуд, звісно з урахуванням можливих наслідків в майбутньому.
		 
		Апелянт зазначив, що майно банкрута на підставі двох договорів купівлі-продажу відчужено безоплатно, оскільки оплата за продане майно, на думку представника банку, не була здійснена в обсязі, в порядку та на умовах, визначених в договорах. На підтвердження своїх доводів заявник апеляційної скарги послався на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/1405/14.
		З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
		Цивільний кодекс України не містить заборон зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли з умов договору купівлі - продажу нерухомого майна.
		Власне це і підтверджується Верховним Судом, правова позиція якого викладена в постанові від 27.11.2018 у справі № 910/1405/14, на яку посилається апелянт.
		В тексті зазначеної постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав наступне:
		«Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2013 між ТОВ «Хліб Інвестбуд» (далі - продавець) та ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10-14-1рп (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується оплатити товар та прийняти його.
		Відповідно до п.1.2 Договору право власності на товар переходить у власність продавця до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару.
		Згідно з п. 3.2 Договору вартість товару, що постачається за даним Договором складає 999 431,48 грн.
		Пунктом 4.1 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця після виписки продавцем рахунку на оплату.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Хліб Івнестбуд» передало товар, а ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» прийняло товар, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.09.2013 та видатковою накладною № 40 від 20.09.2013, в той же час доказів на підтвердження оплати придбаного товару в розмірі та порядку, передбаченому п. 3.2 Договору, ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» не надало.
		При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2014 сторони оспорюваного договору уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої вони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5 834 454,00 грн.
		До вказаних однорідних вимог також увійшла дебіторська заборгованість боржника за договором купівлі-продажу №10-14-1рп від 24.07.2013 в сумі 999 431,48 грн.
		Суди попередніх інстанцій вказали на те, що дії сторін щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не можуть свідчити про виконання обов`язку ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» з оплати за придбаний товар за умовами укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження існування кредиторської заборгованості боржника, яка була предметом угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.01.2014, у зв`язку з чим, дійшли висновку про безоплатне здійснення відчуження майна боржником за оспорюваним правочином.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржник не вчиняв будь-яких дій з отримання заборгованості від покупця (ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України») за продане майно на підставі оспорюваного правочину.
		Врегулювання такої заборгованості відбулось лише після звернення ініціюючого кредитора до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та прийняття такої заяви ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2014 у справі № 910/1405/14 на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.01.2014.».
		Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/1405/14, оскільки правовідносини сторін у цій справі № 904/6691/20 не є подібними правовідносинам сторін у справі № 910/1405/14.
		Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
		При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально- правове регулювання спірних відносин.
		Визначення подібності правовідносин викладені у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц (абзац вісімнадцятий), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі №3007/11 (абзац двадцятий), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (абзац вісімнадцятий).
		 
		Заявник апеляційної скарги, посилаючись на правові висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/1405/14, вирвав з контексту окремі частині висновків Верховного Суду, що викладені в цій постанові. Так, підставами для визнання договору недійсним у цій справі були відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження існування кредиторської заборгованості боржника, яка була предметом угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та невчинення боржником будь-яких дій з отримання заборгованості від покупця за продане майно.
		В той же час, існування кредиторської заборгованості боржника перед Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД» підтверджений матеріалами справи та не оспорюється сторонами. 
		Той факт, що заборгованість перед Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД» погашена (зменшена) за рахунок майна, що є предметом договорів купівлі-продажу підтверджується матеріалами справи та відображено, зокрема, в заяві кредитора № 20-01-21 від 20.01.2021 з грошовими вимогами до АТ «АК «Богдан Моторс», ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021, а також в реєстрі вимог кредиторів. У разі, якщо би відчуження майна відбулось безоплатно, були б відсутні підстави для зменшення розміру вимог, а сума заявлених вимог Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» очевидно була б вищою.
		Тобто, фактичні обставини у справі що розглядається та у справі № 910/1405/14 є відмінними.
		З огляду на викладене, поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що справи № 910/1405/14 та № 904/6691/20 не є подібними, оскільки є різними предмети та підстави позову, зміст позовних вимог та фактичні обставини, а також має місце неоднакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. А тому, доводи заявника апеляційної скарги про подібність вказаних справ та необхідність застосування до правовідносин сторін висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 27.11.2018 у справі № 910/1405/14, є порушенням норм процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 236 ГПК України.
		 
		Щодо доводів заявника апеляційної скарги про вчинення правочинів з заінтересованою особою.
		У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника, це:
		- юридична особа, створена за участю боржника;
		- юридична особа, що здійснює контроль над боржником;
		- юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник;
		- юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи;
		- власники (учасники, акціонери) боржника;
		- керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки$
		- а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
		Варто акцентувати увагу, що вказана норма при трактуванні ознак заінтересованості, стосується обставин, які викладені в теперішньому часі, а саме:
		- юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником;
		- юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник;
		- юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи;
		- власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника.
		Тобто, в момент вчинення того чи іншого правочину, який має ознаки фраудаторного, особа, яка може підпадати під визначення «заінтересована особа» повинна мати статус (займати певну посаду) та відповідати критеріям, зазначеним в ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства в теперішньому часі.
		Підставою визнання недійсними вказаних договорів АТ «Укрексімбанк» зазначає абз. 3 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - вчинення правочинів з заінтересованою особою.
		Отже, враховуючи, що оскаржувані договори банкрутом укладено з Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД», з тексту позовної заяви та апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» вбачається, що саме цю компанію представник скаржника і вважає заінтересованою особою.
		За доводами заявника апеляційної скарги, обставинами, які вказують на те, що компанія Саревін Інвестментс ЛТД є заінтересованою особою щодо Боржника через перебування під контролем одних і тих же третіх осіб: 
		- одні і ті ж особи (Андрі Антанасіу, Дмитро Литвинець) були як представниками Кредитора-2, так і входили до керівних органів Банкрута та його акціонера, тобто Боржник і Кредитор перебували під спільним контролем третіх осіб;
		- Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», на користь якої відчужено активи Боржника, а також компанія VEHICLES DISTRIBUTION HOLDING LTD, теперішній власник 57,8% Статутного капіталу акціонера Боржника ТОВ «Хюндай Мотор», а також колишній власник цієї частки компанія AUTORETAIL HOLDING LIMІTED перебували в різні періоди під спільним контролем Андрі Антанасіу, Теано Полідору, які входили раніше до складу органів управління Боржника;
		- директор Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», в той же час керував консалтинговою компанією, яка надає послуги з реєстрації та управління юридичних осіб в Республіці Кіпр, працівники якої входили до органів управління Боржника.
		Описані вище обставини, на думку АТ «Укрексімбанк» свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», а також АТ «АК «Богдан Моторс» перебувають під спільним контролем третьої особи (третіх осіб), а отже, оспорювані правочини вчинені Боржником з заінтересованою особою.
		 
		Також заявник апеляційної скарги навів додаткові аргументи, посилаючись на те, що заінтересованими стосовно Боржника є й інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Тобто, перелік ознак заінтересованості не є вичерпним, а саме:
		- представник Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», колишній член Наглядової ради Боржника Литвинець Д., займає керівну посаду в австрійському Bogdan Holding AG, власником 100 % акцій є акціонер Боржника HESUTULTD;
		- адвокати Романченко О., Тоцький Б., які входять спільно з представником Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» Халупко С.В. до одного адвокатського об`єднання, здійснюють представництво інтересів компаній, що є афілійованими (пов`язаними) з Боржником;
		- представник Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» Халупко С.В. представляв у 2021 інтереси члена наглядової ради Боржника Тарасенка Ю.О. у справі № 752/11911/20;
		- за адресою реєстрації адвокатського об`єднання, до якого входить представник Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», у різні періоди були зареєстровані афілійовані з Боржником юридичні особи;
		- партнер представника «Саревін Інвестментс ЛТД» Халупка С.В. Лопушенко А. є керівником ТОВ «Поділля Пром», бенефіціарним власником якого, через Компанію «Саревін Інвестментс ЛТД» є вже згаданий вище член Наглядової Ради Боржника, представник Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» Литвиненко Дмитро;
		- окрім цього, керівником ПАТ «ЗНВКІФ «Богданкапітал» акціонером Боржника з часткою власності 23,53 % є батько Халупко С.В. Халупко В.М.
		 
		Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення": 
		- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі;
		- істотна участь - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.
		Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		 
		Матеріалами справи встановлено, що станом на момент вчинення договорів купівлі - продажу від 20.11.2020 та від 25.11.2020 директором Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» був ОСОБА_7 .
		Також ОСОБА_7 обирався до складу Наглядової ради АТ «АК «Богдан Моторс», проте повноваження його були припинені 24.04.2018. 
		Наведені обставини щодо правового зв`язку ОСОБА_7 , як з Компанією «Саревін Інвестментс ЛТД», так і з Боржником вказують на те, що саме ця фізична особа, у розумінні наведених положень статті 1 КУзПБ, є заінтересованою особою як щодо Боржника - внаслідок звільнення з посади особи, яка входила до складу органів управління Боржника (член Наглядової ради АТ «АК «Богдан Моторс»), менше ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника у цій справі, а конкретно  повноваження було припинено 24.04.2018, тоді як провадження у справі про банкрутство АТ «АК «Богдан Моторс» відкрито 23.12.2020; так і щодо Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» - через статус керівника цього товариства на момент укладання спірних правочинів.
		Поряд з цим наведений зв`язок ОСОБА_7 , який надає цій фізичній особі статус заінтересованої особи, окремо стосовно Боржника та окремо стосовно Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», між тим не створює аналогічний правовий зв`язок між цим Кредитором та Боржником, а саме заінтересованість Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД» стосовно Боржника у розумінні наведених положень статті 1 КУзПБ.
		Аналогічний висновок щодо заінтересованості осіб наведений у постанові КГС у складі Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 917/256/23.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що вимогу щодо дострокового повернення всієї суми заборгованості, яка була направлена від Компанії «Саревін «Інвестментс ЛТД» 16.07.2019 підписав Дмитро Литвинець. В той же час, доводи заявника апеляційної скарги щодо заінтересованості Компанії «Саревін «Інвестментс ЛТД» стосовно Боржника через перебування цих осіб під контролем третьої особи - Дмитро Литвинець, є безпідставними, оскільки ОСОБА_8 на момент вчинення правочинів взагалі не мав відношення ані до Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», ані до АТ «АК «Богдан Моторс».
		 
		Доводи заявника апеляційної скарги про те, що:
		- Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», на користь якої відчужено активи Боржника, а також компанія VEHICLES DISTRIBUTION HOLDING LTD, теперішній власник 57,8% Статутного капіталу акціонера Боржника ТОВ «Хюндай Мотор», а також колишній власник цієї частки компанія AUTORETAIL HOLDING LIMІTED перебували в різні періоди під спільним контролем Андрі Антанасіу, Теано Полідору, які входили раніше до складу органів управління Боржника;
		- Директор Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», в той же час керував консалтинговою компанією, яка надає послуги з реєстрації та управління юридичних осіб в Республіці Кіпр, працівники якої входили до органів управління Боржника, 
		також є передчасними, оскільки:
		- в момент вчинення того чи іншого правочину, який має ознаки фраудаторного, особа, яка може підпадати під визначення «заінтересована особа» повинна мати статус (займати певну посаду) та відповідати критеріям, зазначеним в ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства в теперішньому часі. В своїх наведених аргументах апелянт використовує фрази: «перебували в різні періоди», «які входили раніше до складу органів управління», «працівники якої входили до органів управління». Тобто, всі обставини не стосуються моменту вчинення оспорюваних правочинів, а подаються скаржником як «розмита» інформація до відома.
		Разом з тим, роблячи висновок про достатність підстав скаржник зазначає, що Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», а також АТ «АК «Богдан Моторс» перебувають (теперішній час) під спільним контролем третьої особи (третіх осіб). Однак, заявник апеляційної скарги не зазначив під спільним контролем якої саме третьої особи (третіх осіб) перебували на момент вчинення спірних правочинів Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» і АТ «АК «Богдан Моторс» для визначення статусу заінтересованості;
		- правовий зв`язок Теано Полідору, який можливо надавав цій фізичній особі статус заінтересованої особи окремо стосовно Боржника та окремо стосовно Компанії «Саревін Інвестментс ЛТД», між тим не створює аналогічний правовий зв`язок між цим Кредитором та Боржником;
		- Позивачем не надано доказів, що на момент укладання спірних правочинів вказані фізичні особи (Андрі Антанасіу, Дмитро Литвинець, Теано Полідору) були власниками (учасниками, акціонерами) Боржника;
		- Позивачем не доведено такий розмір долі участі (внеску) фізичних осіб (Андрі Антанасіу, Дмитро Литвинець, Теано Полідору) у статутному фонді Боржника або інші обставини, за яких би за чинним законодавством (Законом України "Про акціонерні товариства", Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Податковим кодексом України) ці фізичні особи наділялися статусом особи, під контролем якої перебуває Боржник та Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» (кінцевий бенефіціарний власник (контролер), істотна участь та ін.);
		- наведення підстав стосовно представників, адвокатів, адвокатського об`єднання, спільних адрес адвокатського об`єднання та інших юридичних осіб не відповідають вимогам ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		З огляду на ці обставини колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» не підпадає від визначення заінтересована особа щодо Боржника відповідно до ч. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		За наведених обставин АТ Укрексімбанк не доведено обставин укладення між сторонами оспорюваних договорів саме з метою завдання шкоди майновим інтересам Банку та не виконання перед ним грошових зобов`язань.
		Таким чином, відсутні підстави для визнання договорів недійсними в порядку абз. 3 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Отже, враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до правильного висновку, що доводи АТ Укрексімбанк, викладені в заяві про визнання недійсними правочинів ПрАТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс є необґрунтованими, що спростовують наявні в матеріалах справи документальні докази. 
		А тому, господарський суд підставно відмовив в задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" №0000606/36305-22 від 24.11.22р. про визнання недійсними правочинів ПрАТ Автомобільна Компанія Богдан Моторс.
		 
		Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
		У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державного експортно-імпортного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20  залишити без змін.
		Судові витрати Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повна постанова складена та підписана 21.05.2024.
		 
		 
		Головуючий суддяО.Г. Іванов
		 
		СуддяТ.А. Верхогляд
		 
		Суддя Ю.Б. Парусніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...