Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/103/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо приватизації майна; про укладення, зміну, розірвання, виконання договорів купівлі-продажу та визнання їх недійсними.
Надіслано судом: 21.05.2024. Зареєстровано: 22.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2024.
Дата набрання законної сили: 09.07.2024
Результат оскарження 09.07.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
		e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/103/24 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Рівненський автомобільний ремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна
		 
		у судове засідання з`явились представники:
		- прокурор: Рункевич І.В..;
		- від позивача: Паска В.В.; 
		- від третьої особи: не з`явився;
		- від відповідача: Серебряник О.О. (в режимі ВКЗ);
		 
		Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів відео- та звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (підсистема відеоконференцзв`язку).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
		30.01.2024 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Рівненської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях (далі - Регіональне відділення, позивач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП "РАРЗ", третя особа) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" (далі - ТОВ "КБМ", відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на невиконання ТОВ "КБМ" як покупцем умов п. 6.4. Договору купівлі-продажу, та вказує, що протягом шести місяців з моменту приватизації жодних дій на погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати та перед бюджетом відповідачем не здійснено, що є підставою для розірвання спірного договору, оскільки у відповідності до ч. 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. Аналогічні положення закріплені у п.10.2 Договору. При цьому прокурор зазначає, що об`єкт аукціону повертається у державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України. Прокурор вказує, що відповідач не виконав умови Договору в частині розрахунків у строки, встановлені Договором, що є істотним порушенням його умов та підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до ст. ст. 611, 651 ЦК України, ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		Ухвалою від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.03.2024. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
		05.03.2024 від Регіонального відділення надійшли пояснення по суті спору.
		06.03.2024 від відповідача надійшов відзив.
		07.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 12.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		Ухвалою від 11.03.2024 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі 918/103/24 - задоволено. Постановлено провести судове засідання 12.03.2024 із представником ТОВ "КБМ" Олесею Серебряник в режимі відеоконференції.
		Ухвалою від 12.03.2024 підготовче засідання відкладено на 02.04.2024.
		12.03.2024 від позивача надійшли заперечення (відповідь) на відзив.
		14.03.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку на її подання.
		21.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		28.03.2024, у відповідь на заперечення на відповідь на відзив, від прокуратури надійшли власні заперечення.
		Ухвалою від 02.04.2024 у задоволенні клопотання прокуратури про поновлення строку на подання відповіді на відзив на позов - відмовлено. Визнано поважними причини пропуску прокуратурою строку на звернення з відповіддю на відзив на позов, прийняти відповідь на відзив і долучити її до матеріалів справи, подальший розгляд якої проводити з урахуванням даної заяви по суті спору. Закрито підготовче провадження у справі 918/103/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024. Постановлено провести судове засідання у Господарському суді Рівненської області із представником ТОВ "КБМ" Олесею Серебряник в режимі відеоконференції.
		У судовому засіданні 18.04.2024 суд перейшов до розгляду справи по суті.
		Ухвалою від 18.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.05.2024. Постановлено провести судове засідання 07.05.2024 із представником ТОВ "КБМ" Олесею Серебряник в режимі відеоконференції.
		07.05.2024 у судове засідання з`явилися представники учасників справи окрім третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В той же час Державне підприємство "Рівненський автомобільний ремонтний завод" належним чином повідомлене про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку до його електронного кабінету ухвали від 18.04.2024. Причини неявки не повідомило. Письмових пояснень щодо суті спору до суду не направляло.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод".
		Присутні у судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої правові позиції, викладені в заявах по суті спору.
		Правова позиція Рівненської окружної прокуратури, викладена у позовній заяві.
		В обґрунтування позовних вимог прокуратура вказує, що за результатами укладеного між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) Договору 1000 від 03.05.2023 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" покупець не виконав усі його умови, а саме: в порушення як Договору так і ст. 526 ЦК України не виконало взяті на себе зобов`язання щодо погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом. Вказані обставини підтверджуються Актом поточної перевірки виконання умов договору 17 від 17.11.2023, проведеної позивачем. За інформацією Головного управління ДПС у Рівненській області (лист від 02.01.2024) загальний обсяг залишку непогашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 19 247 676 грн 99 коп. За інформацією Рівненської ОДА станом на 03.11.2023 борг із виплати зарплати на ДП "РАРЗ" складає 11 378,0 тис грн. За інформацією Головного управління статистики у Рівненській області станом на 01.01.2024 борг із виплати зарплати на ДП "РАРЗ" складає 9 910 тис. грн, в той час як така заборгованість на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс становила 9 323 тис. грн.
		Відтак прокуратура просить суд на підставі ст. ст. 611, 651 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна, ч. ч, 3, 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", п.п. 10.2, 5.3. Договору:
		- розірвати Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ", за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням та ТОВ "КБМ" і зареєстрований в реєстрі за 1000.
		- зобов`язати відповідача повернути у державну власність єдиний майновий комплекс ДП "РАРЗ" (розташований за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в), шляхом підписання з Регіональним відділенням областях акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 1331.
		Правова позиція Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, викладена у поясненнях від 05.03.2024. 
		Позивач підтримує позовні вимоги прокуратури та вказує, що дійсно 17.11.2023 за результатами перевірки здійсненої Регіональним відділенням складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі  продажу 17, у якому встановлено, що умови договору купівлі-продажу Єдиного майнового комплексу ДП РАРЗ від 03.05.2022 року 1000 не виконано, а саме не виконано п.п. 6.4.1 п. 6.4 та 13.1 Договору.
		В свою чергу пунктом 10.4 Договору визначено, що виключними умовами для розірвання Договору Об`єкта приватизації в порядку передбаченому законодавством та Договором, є: невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань Покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк.
		Вказана умова Договору, що слугує підставою для його розірвання кореспондується із п.2, ч.3, ст. 26 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна, виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.
		Правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів", викладена у відзиві.
		Відповідач заперечує проти позову у повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.
		Прокурором у позові не вказано на існування об`єктивних обставин, що склалися у нього, через наявність яких він вимагає розірвання договору, а також не надано доказів в підтвердження завдання шкоди Покупцем Продавцю та того, що Продавець за спірним Договором значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного Договору, тому Відповідач вважає, по-перше, передчасною вимогу про розірвання договору, а по-друге, безпідставною.
		Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 3 000 000,00, що підтверджується платіжною інструкцією 131 від 21.04.2023. Право власності на Об`єкт приватизації за ТОВ "КБМ" 03.05.2023 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Покупець не допустив звільнення працівників ДП за власною ініціативою. А на виконання умов підп. 6.4.1. п. 6.4. Договору, покупець частково погасив борги ДП із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 3 364 782 грн 66 коп.
		В той же час Регіональним відділенням, як органом, до сфери управління якого належить ДП "РАРЗ", в порушення п. 13.1. Договору, Покупцю не направлялось рішення про припинення такого підприємства у порядку, передбаченому ЦК України та Головою комісії з припинення (ліквідатором) представника Покупця органом управління призначено не було.
		При цьому задля отримання інформації щодо наявності заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс до Покупця (03.05.2023), ТОВ "КБМ" 12.06.2023 звернулося з листом - запитом до ГУ ДПС у Рівненський області.
		30.08.2023 ГУ ДПС у Рівненській області направлено на адресу ТОВ "КБМ" лист в якому повідомлено, що з метою забезпечення погашення наявних сум податкового боргу ДП "РАРЗ", податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна, який поширюється на все майно, на яке платних податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі та здійснено реєстрацію права податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 реєстраційний 46263299 та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.01.2022 29625887.
		11.10.2023 звернулося до Регіонального відділення з пропозицією (вих. 11-10/23) щодо внесення змін до Договору у частині строку виконання зобов`язань (підпунктів 6.4.1. пункту 6.4. Договору та абз 3 пункту 13.1. Договору) з метою проведення ряду необхідних заходів з припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ", які потребують додаткового часу для підготовки та подання документів, перевірки ДПСУ та проведення державної реєстрації з припинення юридичної особи вказаного державного підприємства. У даній пропозиції відповідач просив позивача подовжити строк виконання покупцем зобов`язань за Договором на строк, визначений проектом Договору про внесення змін до Договору, що доданий до пропозиції. Разом із пропозицією направлено Техніко-економічне обґрунтування від 11.10.2023 11-10/23-ТЕО щодо внесення змін до Договору, проєкт Договору про внесення змін до Договору, Звіт про стан виконання умов Договору та додаткові документи. У даній пропозиції відповідач гарантував, що у випадку погодження продовження строку виконання зобов`язань, відбудеться подальша оплата боргів ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, а також проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ". При цьому, у пропозиції Покупця від 11.10.2023 щодо внесення змін до Договору посилання на дію воєнного стану в Україні взагалі не здійснювалось. Покупець посилався на інші обставини необхідності внесення змін до Договору та обґрунтовував необхідність внесення таких змін наявністю неточностей в умовах Договору, адже Договором передбачено, що погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом здійснюється Покупцем на дату переходу права власності на об`єкт приватизації до Покупця. Отже, для встановлення суми зобов`язань Покупця за Договором існує необхідність у встановленні ціни Договору саме на дату переходу права власності на об`єкт приватизації до Покупця.
		17.10.2023 ФДМ листом 10-23-26868 повідомив Регіональне відділення про доцільність розгляду пропозиції Покупця Об`єкта приватизації в частині продовження строку виконання зобов`язань на Комісії державного органу приватизації з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, відповідно до вимог затвердженого Порядку.
		27.10.2023 Регіональне відділення звернулося до відповідача з листом, в якому просило надати додаткові документи для прийняття остаточного рішення щодо можливості укладення договору про внесення змін до Договору. На виконання вимог зазначеного листа ТОВ "КБМ" 03.11.2023 направлено на електронну адресу позивача лист та витребувані документи.
		30.10.2023 ТОВ "КБМ" звернувся до Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника ФДМ України з пропозицією щодо прийняття рішення про припинення ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації.
		Однак, Протоколом 2 від 10.11.2023, затвердженим Наказом 563 Регіонального відділення неправомірно вирішено відмовити у задоволенні пропозиції ТОВ "КБМ" від 11.10.2023, яка доповнена листом Товариства від 03.11.2023 щодо внесення змін до підп. 6.4.1. п. 6.4. та п. 13.1. Договору.
		При цьому відмовляючи у задоволенні пропозиції ТОВ "КБМ" Регіональним відділенням враховано лист ФДМ України від 09.11.2023 10-23-29163, але, при цьому, не взято до уваги лист ФДМ України від 17.10.2023 10-23-26868, у відповідності до якого ФДМ України, за результатами розгляду питання внесення змін до Договору, встановив, що надані Покупцем документи відповідають вимогам наказу Фонду від 18.10.2018 1328 "Про затвердження Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна". Окрім того, рекомендовано Регіональному відділенню включити до проекту договору про внесення змін до договору гарантії ТОВ "КБМ" оплати боргів ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, та проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, які передбачені основним Договором.
		Також ТОВ "КБМ" отримав лист позивача від 17.11.2023 з Актом 17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов Договору. У даному листі повідомлено, що органом приватизації встановлено невиконання покупцем п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість до 03.11.2023, однак станом на дату складання Акту заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн.) погашена частково (сплачено лише 3 364 782,66 грн.), що становить 13,2% від загальної суми заборгованості. Пунктом 2 Акту визначено, що у разі невиконання власником Об`єкта приватизації умов Договору, цей Акт є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		При цьому, як вказує відповідач, у відповідності до п. 1 Розділу 4 Акту, за порушення порядку розрахунків за об`єкт приватизації штрафні санкції Покупцю не нараховані. Згідно п. 2 Розділу 4 Акту, за невиконання умов договору штрафні санкції Покупцю не нараховані. В Акті також встановлено виконання Покупцем усіх інших умов Договору. В той же час сам Акт складений без дотримання процедури організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договору купівлі-продажу таких об`єктів приватизації, що встановлений Порядком 1327.
		У свою чергу відповідач 18.12.2023 направив на електронну адресу Регіонального відділення відповідні зауваження до Акту. Регіональним відділенням проігноровано зазначені зауваження Товариства та не надано жодної відповіді стосовно останніх.
		Правова позиція Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, викладена у запереченнях на відзив від 12.03.2024.
		Позивач наголошує, що відповідач несвоєчасно вживав заходів спрямованих на виконання умов Договору купівлі  продажу. Рішення комісії щодо розгляду пропозиції відповідача, які оформленні Протоколами 1 та 2, є чинними та не оскаржувалися відповідачем. Регіональне відділення здійснювало плановий контроль за виконанням умов договору шляхом здійснення опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль). Разом з тим посилання відповідача на порушення органом приватизації пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Порядку 1327 є необґрунтованим. Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі  продажу 17 від 17.11.2023, який Регіональне відділення направило на підписання відповідачу з відповідним підписом не повернувся, а також відповідач не оскаржував даний акт, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в органі приватизації 1329.
		Правова позиція Рівненської окружної прокуратури, викладена у відповіді на відзив.
		Прокуратура продовжує наголошувати, що ТОВ КБМ протягом 6-ти місяців з моменту приватизації єдиного майнового комплексу ДП РАРЗ жодних дій на погашення заборгованості останнього із заробітної плати та перед бюджетом не здійснювало, тим самим не виконувало взяті на себе зобов`язання та порушило умови Договору, що є прямою підставою для розірвання Договору та повернення об`єкту аукціону у державну власність.
		Стосовно аргументів відповідача щодо припинення юридичної особи ДП РАРЗ прокуратура зазначає, що п. 13.1 Договору визначено, що після укладення цього Договору орган, до сфери управління якого належить підприємство, ЄМК якого є об`єктом приватизації, приймає рішення про припинення такого підприємства у порядку передбаченому ЦК України.
		Головою комісії з припинення (ліквідатором) призначається представник покупця, який вживає передбачені законодавством заходи з припинення підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації.
		Відповідач лише 30.10.2023 (тобто через понад 5 місяців з моменту укладення Договору) звернувся до ФДМ України з пропозицією про припинення ДП РАРЗ шляхом ліквідації, а також пропонував керуючим припиненням призначити свого представника. Вказане свідчить про те, що відповідач несвоєчасно вживав заходів спрямованих на виконання умов Договору.
		10.11.2023 Регіональне відділення Протоколом 2 відмовило у задоволення пропозиції відповідача від 11.10.2023 що внесення змін до Договору з підстав відсутності дійсної необхідності таких змін. Комісія діяла в порядку та строки визначені Порядком 1328. При цьому рішення комісії щодо розгляду пропозиції відповідача, які оформленні протоколами 1 та 2 є чинними та не оскаржувалися відповідачем.
		Окрім цього, відповідач не оскаржував акт перевірки, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі - продажу об`єкта приватизації в органі приватизації 1329.
		Правова позиція ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів", викладена у запереченнях на відповідь на відзив .
		Відповідач вказує на безпідставність доводів прокуратури про те, що ніби-то жодних дій на погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати та перед бюджетом ТОВ "КБМ" не здійснювало, тобто не виконувало взяті на себе зобов`язання та порушило умови Договору. Адже на виконання умов підп. 6.4.1. п. 6.4. Договору, ТОВ "КБМ" частково погашено борги ДА "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 3 364 782,66 грн.
		Крім того, ТОВ "КБМ" вказує на безпідставність аргументів прокуратури про те, що відповідач лише 30.10.2023 (тобто через понад 5 місяців з моменту укладення Договору) звернувся до Регіонального відділення з пропозицією про припинення ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації, а також пропонував керуючим припиненням призначити свого представника. Адже строк виконання зобов`язання відповідача по Договору, що передбачає припинення ДП на дату подання позову прокурором взагалі ще не настав, а настане лише 03.05.2024, тобто відповідачем жодним чином не порушено умови Договору у цій частині. Саме Регіональним відділенням, як органом, до сфери управління якого належить ДП "РАРЗ" покупцю не направлялось рішення про припинення такого підприємства у порядку, передбаченому ЦК України та Головою комісії з припинення (ліквідатором) представника Покупця органом управління призначено не було.
		У додатковому обґрунтуванні покупець посилався як на форс-мажорні обставини (адже Договір укладений у період дії воєнного стану), так і на те, що покупцем сплачено у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 3 000 000,00 грн. У листі від 03.11.2023 ТОВ "КБМ" також просило врахувати додаткові обґрунтування необхідності внесення змін до Договору та зобов`язувалося належним чином виконати умови Договору та не допустити зменшення суми встановленої умовами Договору (передбаченими умовами аукціону). У зв`язку із викладеним, посилання прокурора лише на наявність у додаткових обґрунтуваннях посилання Товариства на форс-мажорні обставини та на правомірність відмови Регіонального відділення у внесенні змін до Договору є необґрунтованими.
		Неоскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин, оскільки до предмету доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору, аргументи сторін, які мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2023 у справі 910/5663/22 (910/7708/17) (п. 43.7 постанови).
		Окрім іншого, відповідач звертає увагу на наступне.
		Згідно з інформацією, відображеною у листі ГУ ДПС у Рівненській області від 30.06.2023, адресованому ТОВ "КБМ", за даними поданої звітності з плати за землю ДП "РАРЗ" декларує податкові зобов`язання по земельному податку за 3 земельні ділянки на території м. Рівне загальною площею 13,0493 га, які використовуються ним на праві постійного користування. При цьому, нараховані податкові зобов`язання ДП "РАРЗ" систематично не сплачуються. Так, згідно поданої декларації за 2023 рік сума нарахованого земельного податку за всі земельні ділянки становить 756 266,99 грн. (по 63 022,25 грн. щомісячно), сплата податку протягом 2023 відсутня. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що покупець, який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до Договору та законодавства України.
		Згідно Інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації  ЄМК ДП "РАРЗ" за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-В, а саме Розділ "Відомості про земельні ділянки", площа земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування ДП "РАРЗ" (Державний акт на право постійного користування землею ІІ-РВ 001616, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 326 від 04.09.2001), складає 13,0493 га, цільове призначення земельної ділянки: Для обслуговування автомобільного ремонтного заводу, гуртожитку, житлового будинку, у тому числі: 12,3967 га - для обслуговування автомобільного ремонтного заводу; 0,3912 га - для обслуговування гуртожитку, 0,2614 га - для обслуговування житлового будинку.
		ТОВ "КБМ" як власник ЄМК ДП "РАРЗ" на підставі ч. 13 ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України має право на подальше оформлення у власність чи оренду земельної ділянки під ЄМК ДП "РАРЗ".
		При виконанні умов Договору, Покупцю ЄМК стало відомо, що за клопотанням керівника ДП "РАРЗ" Головою Рівненської ОДА Ковалем Віталієм Станіславовичем прийнято ряд розпоряджень "Про припинення права постійного користування ДП "РАРЗ" земельною ділянкою", а також надання частин земельних ділянок, що належать ДП на праві постійного користування, іншим юридичним та фізичним особам у власність або в оренду. Дані відомості є публічними та розміщені на офіційному сайті Рівненської ОДА (дані розпорядження розміщені на сайті Рівненської ОДА у загальному доступі).
		При цьому, на офіційному сайті органу приватизації перед проведенням аукціону з продажу об`єкта малої приватизації у вкладці "Презентація-тизер (українська)" розміщено загальні характеристики об`єкта продажу, в тому числі щодо земельної ділянки, а саме: "1 зареєстрована земельна ділянка загальною площею 13,0493 га, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364" та зазначено, що "на земельних ділянках підприємства наявні будівлі та споруди, що належать іншим власникам".
		Враховуючи викладене, державним органом приватизації - Регіональним відділенням при продажі об`єкту малої приватизації зазначені відомості щодо об`єкта продажу, що не відповідають дійсності. Тобто, в інформаційному повідомленні про продаж об`єкта малої приватизації було надано недостовірну інформацію про об`єкт малої приватизації, відомості про об`єкт нерухомого майна не відповідають опису в інформаційному повідомленні державного органу приватизації про продаж об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ".
		Надання ДП "РАРЗ" документації на об`єкти нерухомості, не виключає обов`язок Регіонального відділення, як органу приватизації та організатора аукціону, відповідно до Положення перевіряти надану інформацію, проводити інвентаризацію майна та публікувати достовірні відомості щодо такого майна, що узгоджується з принципом приватизації щодо повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкт приватизації та порядок їх приватизації, закріпленого у ч. 2 ст. 2 Закону. Тобто, маючи право внести інформацію з наданих ДП даних, Регіональне відділення не звільняється від обов`язку надання достовірної інформації щодо об`єкта приватизації (переданого на аукціон), оскільки саме Регіональне відділення несе відповідальність за достовірність даних внесених до інформаційного повідомлення. До того ж, в довідці зазначена інформація станом на 31.12.2022, інформаційне повідомлення (умови продажу) затверджене наказом Регіонального відділення 03.03.2023 94.
		Тобто, як зазначає відповідач, під час проведення електронного аукціону з приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" Регіональним відділенням було порушено вимоги Порядку щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта малої приватизації, що не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації та, відповідно, суттєво вплинуло на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав та інтересів Покупця як переможця цього аукціону, а саме порушення прав ТОВ "КБМ".
		Відтак зі сторони державного органу приватизації відбулося порушення права ТОВ "КБМ" на придбання певного об`єкту, щодо якого мали б бути розміщені достовірні відомості щодо його характеристик, порушення його законних прав та інтересів як учасника та переможця аукціону.
		Таким чином, відповідач наголошує, що враховуючи порушення Регіональним відділенням вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, в частині дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації, під час проведення електронного аукціону з приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" та, як наслідок, порушення прав та інтересів ТОВ "КБМ" як переможця такого аукціону, а також для з`ясування обставин наявності чи відсутності у ДП "РАРЗ" права постійного користування земельною ділянкою площею 13,0493 га, відомості про яку декларує державне підприємство, як податкові зобов`язання по земельному податку, які використовуються ним на праві постійного користування, у тому числі за 2023 рік, і які повинен погасити податковому органу Покупець за Договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" від 03.05.2023, - ТОВ "КБМ", у строки встановлені Договором (6 місяців) не в повному обсязі виконані зобов`язання, передбачені умовами Договору.
		При цьому, відповідач зазначає, що невиконання умов Договору в певній частині не створює негативних наслідків для Регіонального відділення як сторони Договору, а прокурором, у свою чергу, не доведено характеру наслідків відповідачем порушення прав позивача та випадків розірвання договору, встановлених законом або таким договором; достеменно не наведено підстави, чи підпадатиме під істотне порушення умов спірного договору, як підстави для його дострокового розірвання у судовому порядку, зокрема, нездійснення покупцем припинення юридичної особи (ДП) об`єкта приватизації, зважаючи на неможливість самостійного виконання такого обов`язку виключно самим покупцем, тим більше, що на момент звернення до суду з даним позовом такий строк не настав, не доведено обставин щодо наявності разом з істотним порушенням умов договору реальної шкоди, завданої другій стороні договору, а саме позивачу, за якої Регіональне відділення позбавлене можливості отримати очікуване під час укладення договору чи використати результати договору.
		Правова позиція Рівненської окружної прокуратури, викладена у запереченнях на заперечення ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів" на відповідь на відзив.
		У своїх запереченнях прокуратура продовжує наголошувати на тому, що на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317,38 грн., а перед бюджетом - 17 272 111,61 грн. Свою обізнаність та згоду щодо взяття на себе зобов`язань визначених умовами продажу об`єкта малої приватизації ТОВ "КБМ" надало письмово листом за 07/04-23-4/2 від 07.04.2023 у складі поданого пакету документів учасника аукціону. Крім того, зобов`язання щодо погашення протягом 6-ти місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом було також продубльовано у Договорі. Відтак будучи обізнаним про наявність обов`язкової умови щодо погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом відповідач виявив своє бажання та добровільно уклав Договір. Однак, відповідач свідомо істотно порушив умови даного Договору, не виконавши зобов`язання у повній мірі до 03.11.2023, що є прямою підставою для його розірвання. Відповідачем не надано жодних належних, допустимих, вірогідних достовірних доказів поважності причин невиконання умов Договору.
		Основною метою укладання Договору був економічний розвиток об`єкту приватизації, погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом, збереження робочих місць надходження інвестицій та наповнення бюджету. Однак вказану мету до даного часу не досягнуто.
		В свою чергу, проплати, здійснені відповідачем 09.10.2023, 11.10.2023, 03.11.2023 (платіжні інструкції 235, 236, 244 відповідно), на які ТОВ "КБМ" посилається як на часткове виконання своїх зобов`язань, є лише зворотнім доказом того, що зобов`язання могли виконуватися, однак таке виконання відповідачем здійснено за нагальної потреби надати обґрунтування можливості продовження строку виконання зобов`язання за Договором. При цьому дві з проплат проведено безпосередньо перед зверненням 11.10.2023 до Регіонального відділення з пропозиціями щодо внесення змін до договору в частині продовження строку виконання зобов`язання, а третій платіж - у останній день строку, визначеного умовами договору для виконання зобов`язання, що, в свою чергу, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача.
		Правова позиція ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів", викладена у письмових судових дебатах.
		Відповідач зосередив увагу на практиці Верховного Суду.
		Так, при вирішенні спору про розірвання договору слід надавати оцінку істотності порушення його умов стороною покупця, про що неодноразово наголошувалося у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі 910/20932/17 від 02.10.2018 у справі 910/21033/17 від 16.10.2018 у справі 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі 910/5001/19, п. 8.7. постанови ВС від 10.12.2019 у справі 926/1557/18, п. 8.8. постанови ВС від 17.03.2020 у справі 911/1102/19.
		Окремо відповідач вказав, що вважає релевантною до справи 918/103/24 практику у справі 926/1557/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до ОСОБА-1 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та повернення об`єкта приватизації у державну власність та за зустрічним позовом ОСОБА-1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, в якій рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
		Також відповідач акцентує, що вважає подібними правовідносини, а відтак і практику Верховного Суду викладену у постанові від 17.03.2020 у справі 911/1102/19 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут біохімічних технологій" про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна. У даній справі рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2019 позов задоволено повністю, розірвано договір та витребувано у відповідача на користь позивача об`єкт незавершеного будівництва. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення суду першої інстанції від 31.07.2019 скасоване та прийняте нове, яким відмовлено у задоволенні позову. Верховний Суд постановою від 17.03.2020 у справі 911/1102/19 касаційну скаргу Фонду державного майна України залишив без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі 911/1102/19 залишив без змін.
		Окрім даного, відповідач стверджує, що прокуратура передчасно (30.01.2024) звернулася до суду із даним позовом, адже згідно з абз. 3 п. 13.1. Договору стосовно припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" , то строк такого припинення визначений умовами Договору протягом одного року здати переходу права власності на Об`єкт приватизації. Із зазначеного вище випливає, що строк виконання зобов`язання Відповідача по Договору, що передбачає припинення ДП на дату подання позову прокурором взагалі ще не настав, а настане лише 03.05.2024, тобто відповідачем жодним чином не порушено умови укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору у цій частині, що також спростовує посилання прокурора на дані обставини.
		ТОВ "КБМ" вважає, що ФДМ України повинен приймати участь у даній справі у якості другого позивача, адже права та обов`язки ФДМ України як суб`єкта управління державним підприємством (щодо питання припинення ДП) прямо випливають з Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням ФДМ України" від 11.04.2023 3037-IX, адже саме ФДМ України згідно ст. 23 даного Закону приймає відповідне рішення про припинення державного підприємства за пропозицією покупця.
		Також відповідач зазначає, що неоскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин, оскільки до предмету доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору, аргументи сторін, які мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2023 у справі 910/5663/22 (910/7708/17) (п. 43.7 постанови).
		ТОВ "КБМ" підкреслює, що у задоволенні позову у справі 918/103/24 слід відмовити з тих підстав, що державним органом приватизації - Регіональним відділенням при продажі об`єкту малої приватизації зазначені відомості щодо об`єкта продажу, які не відповідали дійсності. Тобто, в інформаційному повідомленні про продаж об`єкта малої приватизації було надано недостовірну інформацію про об`єкт малої приватизації, відомості про об`єкт нерухомого майна не відповідали опису в інформаційному повідомленні державного органу приватизації про продаж об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ".
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокуратури, позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 10.04.2023 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській та Житомирській областях за результатами проведеного аукціону JА8001-UА-20230303-63387 було продано єдиний майновий комплекс (ЄМК) Державного підприємства «Рівненський автомобільний завод», розташований по вул. Соборна, 364-в, в місті Рівне.
		Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" затвердженого наказом Регіонального відділення від 03.03.2023 94, аукціон передбачав наявність умов його проведення.
		Зокрема, умовами продажу зазначено, що покупець єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" зобов`язаний від дати переходу права власності забезпечити:
		- погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (уразі наявності такої заборгованості);
		- недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3,4,7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців.,,.».
		Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - ЄМК ДП «РАРЗ», на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317,38 гри., а перед бюджетом - 17 272 111,61 грн.
		Учасниками аукціону, серед яких був відповідач - ТОВ "КБМ", який в подальшому став переможцем аукціону, - у поданих пакетах документів були надані письмові згоди щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу об`єкта малої приватизації. Згода відповідача надана 07.04.2023 листом за 07/04-23-4/2.
		03.05.2023 між Регіональним відділенням та переможцем аукціону - ТОВ «КБМ» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами (далі - Договір).
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., зареєстровано в реєстрі за 1000.
		За преамбулою Договору Регіональне відділення (Продавець) та ТОВ "КБМ" (Покупець) уклали договір купівлі-продажу Об`єкта приватизації.
		Згідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ", а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації та виконати визначені в Договорі умови.
		Об`єкт приватизації включає в себе комплекс будівель та споруд, а також транспортні засоби.
		Підписанням Договору також підтверджено, що Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 3 000 000,00, у т.ч. ПДВ 500 000 грн 00 коп. що підтверджується платіжною інструкцією 131 від 21.04.2023.
		Відтак як вбачається, об`єкт приватизації продано за 3 000 000 грн. 00 коп.(з ПДВ).
		Пунктом 2.1. Договору визначено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації.
		Окрім того, пунктом 3.1. Договору передбачено, що Покупець, який придбав Об`єкт приватизації як ЄМК, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до Договору та законодавства України.
		Також, у відповідності до п. 4.2. Договору, передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
		За умовами п. 5.1 Договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.
		У відповідності до п. 6.3. Договору, Покупець зобов`язаний надавати на вимогу Продавця інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням умов цього Договору.
		Відповідно до п. 6.4 Договору з моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме:
		1) погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності заборгованості);
		2) недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 ч. 1 ст. 40 та ст. 41 Кодексу законів про працю України) протягом 6-ти місяців (п. 7 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»).
		Відповідно до п. 7.1. Договору, Продавець зобов`язаний передати Покупцю Об`єкт приватизації та актом приймання-передачі та здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору в порядку, встановленому законодавством України.
		Розділом 10 Договору визначено умови внесення змін до Договору та порядок його розірвання.
		Так, у відповідності до п. 10.1. Договору, внесення змін до Договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою Сторін у порядку, затвердженому ФДМ України, шляхом укладення договору про внесення змін до Договору.
		Відповідно до п. 10.2. Договору, він може бути розірваний на вимогу однієї із Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки, або відповідно до п. 5.3. Договору. У разі розірвання в судовому порядку Договору у зв`язку з невиконанням Покупцем договірних зобов`язань Об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність у встановленому законодавством порядку.
		Згідно з п. 10.4. Договору, виключними умовами для розірвання Договору в порядку, передбаченому законодавством та Договором є:
		- невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань Покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк;
		- сплата за Об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
		- невиконання зобов`язання Покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;
		- продаж або в інший спосіб відчуження Покупцем приватизованого об`єкта (його частини) особам, визначеним ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", протягом виконання зобов`язань за Договором.
		Також п. 13.1. Договору передбачено, що після укладення цього Договору орган, до сфери управління якого належить підприємство, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації, приймає рішення про припинення такого підприємства у порядку, передбаченому ЦК України. Головою комісії з припинення (ліквідатором) призначається представник Покупця, який вживає передбачені законодавством заходи з припинення підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації.
		При цьому, абз. 3 п. 13.1. Договору визначено, що припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації.
		У відповідності до п. 15.3. Договору, цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у 4-х автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу. Два примірники цього Договору зберігаються у продавця, один примірник  у покупця, один примірник  у нотаріуса, який посвідчив даний Договір.
		Судом встановлено, що Акт приймання-передачі об`єкта малої приватизації  ЄМК ДП "РАРЗ" підписаний сторонами 03.05.2023.
		Із матеріалів справи вбачається, що право власності на Об`єкт приватизації за ТОВ "КБМ" зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягами, за наступними індексними номерами: 331120444 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2683761556060; 331120899 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643431356060; 331121338 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643396756060; 331121737 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643439956060; 331122083 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643478656060; 33122445 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643494456060; 331122779 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643450456060; 331123170 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643500956060; 331123541 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643365556060; 331123992 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643486056060;? 33124287 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643469756060; 331124654 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643406356060; 331124921 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643376356060; 331125196 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643423356060; 331125472 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643460756060.
		Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Покупцем порушено умови підп. 6.4.2. п. 6.4. Договору стосовно недопущення звільнення працівників ДП "РАРЗ" з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців. Так, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ТОВ "КБМ" дій щодо звільнення працівників ДП за своєю ініціативою. 
		В той же час щодо виконання покупцем умов підп. 6.4.1. п. 6.4. Договору, у відповідності до якого покупець зобов`язаний з моменту переходу права власності виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: погашення протягом 6-ти місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості), тобто в строк до 03.11.2023, судом встановлено наступне.
		На виконання умов підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору, ТОВ "КБМ" частково погашено борги ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 3 364 782,66 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:
		- 235 від 09.10.2023, з призначенням платежу: "сплата боргу за зведеним виконавчим провадженням 53861770, згідно п.п. 6.4.1. п. 6.4. Договору купівлі-продажу об`єкту малої приватизації від 03.05.2023";
		- 236 від 11.10.2023, з призначенням платежу: "ДП РАРЗ погашення заборгованості з військового збору на виконання умов Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 03.05.2023";
		- 244 від 03.11.2023, з призначенням платежу: "ДП РАРЗ погашення заборгованості зі сплати податків згідно підп. 6.4.1 п. 6.4 Договору купівлі-продажу від 03.05.2023 1000".
		Як вбачається із матеріалів справи, перед тим як сплатити 3 364 782,66 грн, а саме 12.06.2023, ТОВ "КБМ" з метою отримання інформації щодо розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс до покупця, звернулося з листом запитом (вих. 12-06/23) до ГУ ДПС у Рівненський області. У листі відповідач просив податковий орган надати інформацію щодо боргів третьої особи перед бюджетом станом на 03.05.2023, у тому числі:
		- податків та внесків, нарахованих та утриманих із заробітної плати та інших винагород і виплат працівникам ДП "РАРЗ";
		- заборгованості щодо плати за землю (земельного податку) за користування земельною ділянкою ДП "РАРЗ", на якій розташований Об`єкт приватизації за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364 завод (в/ч А0834) загальною площею 13,0493 га, цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування автомобільного ремонтного заводу, гуртожитку, житлового будинку.
		30.08.2023 ГУ ДПС у Рівненській області направлено на адресу ТОВ "КБМ" лист вих. 12501/6/17-00-13-01-09, в якому повідомлено про те, що з метою забезпечення погашення наявних сум податкового боргу ДП "РАРЗ", податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна, який поширюється на все майно, на яке платних податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі та здійснено реєстрацію права податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 реєстраційний 46263299 та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.01.2022 29625887.
		Податковим органом повідомлено покупця про необхідність забезпечення належного збереження майна ЄМК ДП "РАРЗ" з проханням надати інформацію щодо погашення наявних сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску ДП "РАРЗ" згідно взятих на себе зобов`язань.
		11.10.2023 відповідач, керуючись Порядком внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженим наказом ФДМ України від 18.10.2018 1328, а також пунктом 10.1. Договору, звернулося до ФДМ України та до Регіонального відділення з Пропозицією (вих. 11-10/23) щодо внесення змін до Договору у частині строку виконання зобов`язань (підпунктів 6.4.1. пункту 6.4. Договору та абзацу 3 пункту 13.1. Договору), а саме - продовжити строк виконання Покупцем зобов`язань за Договором на строк, визначений проектом Договору про внесення змін до Договору, що доданий до пропозиції (а саме, як вбачається, у проекті передбачено збільшення строку виконання відповідачем зобов`язань із погашення боргів третьої особи із 6 до 24 місяців з дати переходу права власності на єдиний майновий комплекс).
		Разом із пропозицією щодо внесення змін до Договору позивачу та ФДМ України направлено Техніко-економічне обґрунтування від 11.10.2023 11-10/23-ТЕО щодо внесення змін до Договору, проект Договору про внесення змін до Договору у двох примірниках, Звіт про стан виконання умов Договору та інші документи.
		У Техніко-економічному обґрунтуванні від 11.10.2023 11-10/23-ТЕО щодо внесення змін до Договору покупцем зазначено, що на момент переходу права власності на Об`єкт приватизації до покупця, згідно з Інформаційним повідомленням Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу третьої особи за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-В, поточна кредиторська заборгованість ДП "РАРЗ" складає: 40 108,00 тис. грн. (у т.ч. прострочена кредиторська заборгованість 39 453,00 тис. грн.), у т.ч.:
		- заборгованість по заробітній платі - 8 235 317,38 грн.;
		- розрахунки зі страхування - 10 179 557,99 грн.;
		- розрахунки з бюджетом - 17 272 111,61 грн.;
		- товари, роботи. послуги - 2 119 927,92 грн.;
		- поточна заборгованість за одержаними авансами - 141 175,24 грн.;
		- інші поточні зобов`язання - 2 160 361,99 грн.
		У пропозиції щодо внесення змін до Договору ТОВ "КБМ" посилався на те, що у випадку погодження внесення змін до Договору у частині строку виконання зобов`язань Покупцем (підпункт 6.4.1 пункту 6.4 та абзац 3 пункту 13.1 Договору), Товариство гарантує подальшу оплату боргів ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, що передбачені умовами Договору, а також проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ", у відповідності до вимог Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України". Відповідачем наголошено на тому, що з метою з`ясування суми заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, ТОВ "КБМ" 12.06.2023 зверталося з відповідним запитом до ГУ ДПС у Рівненській області.
		ТОВ "КБМ" просив позивача, з метою проведення ряду необхідних заходів з припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ", які потребують додаткового часу для підготовки та подання документів, перевірки ДПСУ та проведення державної реєстрації з припинення юридичної особи вказаного державного підприємства, врахувати пропозиції/терміни ТОВ "КБМ", які визначені у наданому проекті договору про внесення змін для подальшого належного виконання договірних зобов`язань.
		17.10.2023 на адресу позивача від ФДМ України направлено лист 10-23-26868, в якому ФДМ України повідомлено Регіональне відділення про доцільність розгляду пропозиції Покупця Об`єкта приватизації в частині продовження строку виконання зобов`язань на Комісії державного органу приватизації з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, відповідно до вимог затвердженого Порядку.
		19.10.2023 ТОВ "КБМ" отримав лист Регіонального відділення (вих. 11-04-3116 від 13.10.2023) щодо проведення планової перевірки виконання умов Договору.
		19.10.2023 листом вих. 11-04-3183 Регіональне відділення повідомило ТОВ "КБМ" про те, що засідання Комісії з розгляду пропозиції Товариства від 11.10.2023 вих. 11-10/23 щодо внесення змін до Договору відбудеться на засідання комісії Регіонального відділення 24.10.2023.
		Листом від 20.10.2023 вих. 10-23-27246 ФДМ України повідомлено позивача та відповідача про проведення спільної наради 23.10.2023 в приміщенні ФДМУ. На спільній нараді 23.10.2023, проведеної за участю представників ФДМУ, Позивача та Відповідача, Товариством також додано додаткове Техніко-економічне обґрунтування від 23.10.2023 23-10/23-ТЕО-доп необхідності внесення змін до Договору.
		Листом від 23.10.2023 на звернення Регіонального відділення (вих. 11-04-3116 від 13.10.2023) щодо проведення планової перевірки виконання умов Договору відповідачем направлено відповідь вих. 23-10/23, згідно якої Товариством надано пакет документів щодо стану виконання умов Договору. У даній відповіді відповідач повідомив позивача, що рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило, відповідний графік проведення перевірок, затверджений наказом ФДМУ Покупцю не надсилався, що є порушенням з боку органу приватизації пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації від 18.10.2018 1327.
		Як вбачається із Протоколу 1 від 24.10.2023 засідання комісії з розгляду питань внесення змін до Договору, за результатами обговорення вирішено з метою прийняття остаточного рішення направити ТОВ "КБМ" лист, в якому запропонувати подати на розгляд комісії:
		- техніко-економічне обгрунування внесення змін до Договору з належним обґрунтуванням збільшення строків;
		- проект договору про внесення змін до Договору з врахуванням зауважень комісії;
		- докази звернення до ФДМ України щодо припинення ДП "РАРЗ" та призначення керуючого припинення. 
		Із даного Протоколу 1 від 24.10.2023 засідання комісії вбачається, що ТОВ "КБМ" не прибув на засідання комісії, в той час коли був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду своєї пропозиції.
		До Протоколу 1 від 24.10.2023 засідання комісії долучено протокол розбіжностей від 24.10.2023, в якій зазначено, що пропозиція покупця не відповідає п. 1 Розділу ІІІ Порядку 1328, а саме: відсутнє належне та детальне обгрунування необхідності збільшення строків виконання зобов`язань, визначених у підп. 6.4.1 та п. 13.1. Договору 1000.
		27.10.2023 Регіональне відділення звернулося до Відповідача з листом вих. 11-04-3275 з додатками (Протокол 1 засідання комісії з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 24.10.2023 та Протокол розбіжностей від 24.10.2023), в якому просило надати додаткові документи для прийняття остаточного рішення щодо можливості укладення договору про внесення змін до Договору.
		На виконання вимог зазначеного листа ТОВ "КБМ" 03.11.2023 направлено на електронну адресу позивача лист вих. 03-11/23 та пакет документів.
		30.10.2023 ТОВ "КБМ" звернувся до Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника ФДМ України з пропозицією вих. 30-10/23-1 щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації.
		У зазначеній пропозиції ТОВ "КБМ" просило ФДМУ:
		1. Розглянути дану пропозицію та у випадку наявності підстав прийняти відповідне рішення про припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації.
		2. Керуючим припиненням ДП "РАРЗ" призначити представника Покупця - ТОВ "КБМ" - Андрійчука Юрія Васильовича.
		3. У випадку прийняття суб`єктом управління рішення про ліквідацію ДП "РАРЗ", Покупець - ТОВ "КБМ" зобов`язується протягом трьох місяців з моменту прийняття рішення про припинення державного підприємства виступити замовником та оплатити послуги з підготовки документів об`єкта припинення, що підлягають обов`язковому архівному зберіганню, у встановленому для передачі таких документів до архівних установ порядку.
		При цьому судом встановлено, що Протоколом 2 від 10.11.2023, затвердженим Наказом 563 Регіонального відділення вирішено відмовити у задоволенні пропозиції ТОВ "КБМ" від 11.10.2023, яка доповнена листом Товариства від 03.11.2023 03-11/23 щодо внесення змін до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору та пункту 13.1. Договору від 03.05.2023 1000.
		В обґрунтування підстав для відмови у внесенні змін до Договору, орган приватизації зазначив, що з поданої Покупцем пропозиції та долучених до неї документів не вбачається дійсна необхідність внесення змін до Договору 1000 в частині збільшення строків виконання Покупцем зобов`язань та зазначив, що всі аргументи Покупця зводяться до неможливості своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань через дію воєнного стану в Україні, що на думку Покупця є форс-мажорними обставинами, що не відповідає дійсним обставинам та обґрунтуванням Покупця щодо внесення змін до Договору. Крім того, Регіональним відділенням зазначено, що у Покупця було достатньо часу, щоб визначити розмір заборгованості станом на дату переходу права власності, в свою чергу, припинення юридичної особи державного підприємства спливає лише 03.05.2024, що є достатнім для вчинення необхідних дій з припинення ДП, тому вважає підстави наведені Покупцем для внесення змін до Договору 1000 необґрунтованими. При цьому, Регіональне відділення також послалося на рекомендації ФДМ України, викладені у листі від 09.11.2023 10-23-29163, у відповідності до яких рекомендовано Регіональному відділенню відмовити Покупцю у внесенні змін до Договору.
		Також як вбачається із матеріалів справи, 22.11.2023 на адресу ТОВ "КБМ" надійшов лист від 17.11.2023 м11-04-3588 з Актом 17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу від 03.05.2023 1000.
		В Акті зазначено, що Регіональне відділення звернулося із відповідними запитами до компетентних органів щодо отримання інформації про стан погашення заборгованості перед державним бюджетом та працівниками.
		З даних, наданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області (лист від 26.10.2023 14108/6/17-00-13-01-09) вбачається, що загальний обсяг залишку не погашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 18 769 634,79 грн., в тому числі податковий борг в сумі 7 952 486,91 грн. та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 10 817 147,88 грн.
		Рівненська обласна військова адміністрація листом від 08.11.2023 вих-10372/0/01/51/23 повідомила, що згідно з даними Головного управління статистики у Рівненській області заборгованість із виплати заробітної плати працівникам Підприємства станом на 01.05.2023 нараховувалась в сумі 9323,0 тис.грн.; 01.06.2023 - 9567,0 тис.грн.; 01.07.2023 - 10 068,0 тис.грн.; 01.08.2023 - 10 618,0 тис.грн.; 01.09.2023 - 11 043,0 тис.грн.; 01.10.2023 - 11 140,0 тис.грн. За оперативними даними, станом на 03.11.2023 борг із виплати заробітної плати на Підприємстві склав 11 378,0 тис.грн.
		Комісія з трудових спорів ДП "РАРЗ" листом від 17.10.2023 30 повідомила, що за період з дати укладення Договору, трудовий колектив не отримав навіть часткового погашення заборгованості по заробітній платі.
		ДП "РАРЗ" листом від 08.11.2023 33 повідомив, що кошти з метою погашення заборгованості зі сплати податків ЄСВ та заробітної плати станом на 03.11.2023 з боку покупця - ТОВ "КБМ" на рахунки Підприємства не надходили.
		З довідки від 03.11.2023, доданої до листа вбачається, що станом на 03.11.2023 заборгованість по заробітній платі складає 11 377 780,30 грн.; заборгованість перед бюджетом складається з: податок на прибуток - 851 537,56 грн.; податок на додану вартість (ПДВ) - 2 695 713,79 грн.; податок з доходів фізичних осіб - 9 075 163,45 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 5 277 653,00 грн.; збір на спеціальне використання води - 2 243,74 грн.; екологічний податок - 1 044,11 грн.; військовий збір - 599 790,54 грн.
		У зв`язку із вище викладеним, органом приватизації встановлено невиконання п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість до 03.11.2023, однак станом на дату складання Акту заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн.) погашена частково (сплачено лише 3 364 782,66 грн.), що становить 13,2% від загальної суми заборгованості.
		У відповідності до висновку, викладеного у Акті поточної перевірки виконання умов Договору, умови Договору не виконано Покупцем.
		Пунктом 2 Акту визначено, що у разі невиконання власником Об`єкта приватизації умов Договору, цей Акт є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Усі інші умови Договору Покупцем виконуються.
		У відповідності до абзацу 2 пункту 9 Розділу ІІ Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації від 18.10.2018 1327, Покупець має право у тридцяти денний строк з дня відправлення Акта направити свої зауваження чи заперечення до нього.
		Як вбачається, після отримання Акта поточної перевірки, ТОВ "КБМ" 18.12.2023 направив на електронну адресу Регіонального відділення відповідні Зауваження до Акту. У даних запереченнях на Акт відповідач звернув увагу на те, що стан виконання умов Договору визначений Розділом 3 Акту. Так, у відповідності до пункту 6 Розділу 3 Акту Покупцем не виконані умови Договору щодо погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс, а саме частково погашено борги третьої особи у загальній сумі 3 364 782,66 грн.
		Також ТОВ "КБМ" у зауваженнях на Акт також зазначив, що контроль за виконанням умов Договору Регіональним відділенням, у відповідності до вимог Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затверджений Наказом ФДМ України від 18.10.2018 1327 не проводився. Перевірка виконання Покупцем зобов`язань, визначених у Договорі з моменту укладення Договору і по теперішній час Регіональним відділенням здійснена не була, санкції, передбачені чинним законодавством та умовами Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, визначених Договором до Покупця не застосовувалися, рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило, відповідний графік проведення перевірок, затверджений наказом ФДМУ Покупцю не надсилався. Акт поточної перевірки виконання умов Договору від 17.11.2023 17, складений Регіональним відділенням без дотримання процедури організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договору купівлі-продажу таких об`єктів приватизації, що встановлений Порядком 1327. Рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило. Відповідач у зауваженнях до Акта звернув увагу, що Регіональним відділенням додані документи, які підтверджують стан виконання умов Договору, копії яких не звірені органом приватизації. Товариство також звернуло увагу на намагання ТОВ "КБМ" вирішити питання про внесення відповідних змін до Договору купівлі-продажу в частині строків виконання зобов`язань Покупцем.
		В подальшому, на адресу ТОВ "КМБ" надійшов лист ФДМ України від 29.01.2024 10-79-2589 з пропозицією надати кандидатуру для призначення керуючого припиненням ДП (представника покупця) та направленням на адресу ФДМУ (Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника) відповідних документів, перелік яких зазначено у додатках.
		На виконання зазначеної пропозиції ТОВ "КБМ" листом від 20.02.2024 вих. 20-02/24 направлено на поштову адресу ФДМ України та на електронну пошту Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника ФДМУ (info@srfu.gov.ua) витребувані документи.
		Підсумовуючи викладене, суд констатує, що у ТОВ "КБМ" як покупця єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" за Договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 03.05.2023, зареєстрованого в реєстрі за 1000, виник обов`язок, серед іншого, погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що склалася на дату переходу права власності на даний єдиний майновий комплекс, а саме станом на 03.05.2023.
		В той же час судом встановлено, невиконання відповідачем п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість до 03.11.2023, адже як вбачається, заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн.) погашена частково (сплачено лише 3 364 782,66 грн.), що становить 13,2% від загальної суми заборгованості.
		Факт невиконання покупцем зобов`язань підтверджується актом 17 поточної перевірки виконання умов договору, проведеної Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненський та Житомирській областях від 17.11.2023, а також інформаціями органів контролю. Зокрема, за інформацією Головного управління державної податкової служби у Рівненські області (лист від 26.10.2023 за 14108/6/17-00-13-01-09) загальний обсяг залишку непогашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 18 769 634,79 грн. Відповідно до інформації Рівненської ОДА станом на 03.11.2023 борг із виплати заробітної плати на ДП "РАРЗ" складав 11 378,0 тис.грн. В той же час з довідки від 03.11.2023, доданої до листа ДП "РАРЗ" від 08.11.2023 33 вбачається, що станом на 03.11.2023 заборгованість по заробітній платі складає 11 377 780,30 грн.; заборгованість перед бюджетом складається з: податок на прибуток - 851 537,56 грн.; податок на додану вартість (ПДВ) - 2 695 713,79 грн.; податок з доходів фізичних осіб - 9 075 163,45 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 5 277 653,00 грн.; збір на спеціальне використання води - 2 243,74 грн.; екологічний податок - 1 044,11 грн.; військовий збір - 599 790,54 грн.
		Суд виснує, що безперечно, цілком правомірним є факт звернення 12.06.2023 ТОВ "КБМ" до ГУ ДПС у Рівненський області з метою отримання інформації щодо розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на ЄМК до покупця. Водночас факт такого звернення не спростовує самого факту прострочення відповідачем виконання за Договором своїх зобов`язань із повного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у термін до 03.11.2023 включно. Адже як вбачається із інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації було зазначено, що на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317 грн 38 коп, а перед бюджетом - 17 272 111 грн 61 коп. Відповідно самостійне з`ясування відповідачем розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом станом на 03.05.2023, що як вбачається затягнулося в часі (адже, зокрема, відповідь ГУ ДПС у Рівненський області на звернення відповідача від 12.06.2023 датована 30.08.2023), - жодним чином не надавало відповідачу ані відстрочення від виконання своїх зобов`язань ані права сплачувати суму меншу, аніж було обумовлено у інформаційному повідомленні Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації. Ніхто інший, аніж відповідач як покупець не міг сплатити заборгованість ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом після переходу до ТОВ "КБМ" права власності на ЄМК, а відтак відповідач і не міг би сподіватися що сума, які підлягає сплаті є меншою аніж наприклад 8 235 317 грн 38 коп + 17 272 111 грн 61 коп. = 25 507 429,00 грн.
		В той же час відповідач, взявши на себе обов`язки за Договором, оплатив лише частково заборгованість ДП "РАРЗ" у розмірі 3 364 782,66 грн.
		Суд погоджується із доводами прокуратури, які підтверджуються матеріалами справи про те, що свою обізнаність та згоду щодо взяття на себе зобов`язань визначених умовами продажу об`єкта малої приватизації ТОВ "КБМ" надав письмово листом за № 07/04-23-4/2 від 07.04.2023 у складі поданого пакету документів учасника аукціону. Крім того, зобов`язання щодо погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на ЄМК було також продубльовано у Договорі.
		Узагальнюючи викладене, є усі підстави стверджувати, що будучи обізнаним про наявність обов`язкової умови щодо погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом упродовж шести місяців з дати переходу права власності (розмір якої лише на дату проведення аукціону вже складав близько 25 млн.грн.), відповідач виявив своє бажання та добровільно уклав спірний договір № 1000.
		При цьому відповідач вважає, що для нього в даному випадку існують пом`якшуючі обставини, а саме укладення самого Договору у період воєнного стану; сплата ТОВ "КБМ" у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації ( 3 000 000,00 грн з ПДВ); затягування в часі виконання ФДМ України іншого з пунктів Договору, який стосується ліквідації ДП "РАРЗ"; порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону.
		Однак жодна із наведених відповідачем обставин не надавала йому права не сплачувати заборгованість ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на ЄМК до покупця у повному обсязі.
		Окремо суд зауважує, що сплата ТОВ "КБМ" у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації (3 000 000,00 грн з ПДВ) свідчить про наявність певного ступеню виконання договору, водночас свідчить про виконання відповідачем іншого обов`язку, виконання чи невиконання кого взагалі не є предметом дослідження у даній справі та не є підставою для розірвання договору, на яку покликається прокуратура. Водночас суд констатує, що сплата ТОВ "КБМ" у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації (3 000 000,00 грн з ПДВ) не свідчить про те, що відповідачу тепер відстрочується виконання чи взагалі можна не виконувати п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість ДП "РАРЗ" у розмірі 25 507 429,00 грн. до 03.11.2023.
		Стосовно доводів відповідача про те, що відбувалося затягування в часі виконання ФДМ України Договору, який стосується ліквідації ДП "РАРЗ" (відповіді від ФДМ України до Товариства не надходило, керуючий припиненням ДП "РАРЗ" не призначений, відповідне рішення ФДМУ не прийнято), - суд констатує, що дані обставини абсолютно не спростовують факту сплати відповідачем лише 13,2% від загальної суми заборгованості ДП "РАРЗ". Дійсно абз. 3 п. 13.1. Договору визначено, що припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації. Однак правовідносини із ліквідації ДП "РАРЗ", які склалися між позивачем, відповідачем та ФДМ України, які повинні були бути звершені до 03.05.2024, - не мають стосунку до факту порушення відповідачем п. 6.4.1 Договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023.
		Так само як і не мають стосунку до факту порушення відповідачем п. 6.4.1 Договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023, обставини із порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону з приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" та, як стверджує відповідач, порушення прав та інтересів ТОВ "КБМ" як переможця такого аукціону.
		Суд виснує, що вказані обставини могли б бути підставою для іншого спору, ініційованого самим ТОВ "КБМ", який вважає порушеними Регіональним відділенням та ФДМ України своїх прав, для їх захисту. Водночас поведінка вказаних органів приватизації із проведення ліквідації ДП "РАРЗ" та із інформування про майно ДП "РАРЗ" під час оголошення аукціону - безумовно не свідчить те, що відповідачу відстрочується виконання чи взагалі можна не виконувати п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 25 507 429,00 грн. до 03.11.2023.
		Крім того, стосовно доводів відповідача про те, що укладення Договору відбулося в період воєнного стану, - суд зауважує, що відповідач саме під час дії воєнного стану і брав участь в аукціоні, а відтак свідомо повинен був розраховувати свою спроможність із виконання умов Договору, укладеного за результатами аукціону в межах строків, які ним обумовлені.
		Військова агресія Російської Федерації проти України має початок 24.02.2022.
		На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена Указами Президента та діє станом на день розгляду справи.
		Частиною 3 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Обставини повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року є загальновідомими обставинами та не підлягають окремому доведенню.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
		Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
		Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
		Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
		Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
		З вищевикладеного вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).
		Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката.
		Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
		Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.
		Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
		Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України.
		Ключовою ознакою форс-мажору або ж обставин непереборної сили є: причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Щодо цього Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/41 наголошено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.
		Тобто війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин (наприклад, окупація, з амінування територій, активні воєнні дії на території, де розташований спір (пій об`єкт) юридична особа/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання, передбачені договором. Слід урахувати, що факт настання форс-мажору не звільняє від зобов`язань із виконання договору.
		Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
		Однак, відповідачем жодних належних та допустимих доказів поважності причин невиконання умов договору упродовж 6 місяців не надано. В матеріалах справи відсутні довідки торгово-промислової палати, які могли б підтвердити факт наявності поважних причин невиконання ТОВ "КБМ" Договору внаслідок обставин непереборної сили, пов`язаних із воєнним станом.
		Верховний Суд в постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 чітко зазначив, що навіть відсутність коштів на виконання зобов`язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК та ч 2 ст. 218 ГК України та не може вважатись форс-мажором. Зазначена справа досить наочно демонструвала, що при визначенні надзвичайних обставин, які вплинули на можливість сторони договору виконувати зобов`язання, суд оцінює всі можливі варіанти поведінки відповідача.
		В свою чергу, проплати, здійснені відповідачем 09.10.2023, 11.10.2023, 03.11.2023 (платіжні інструкції № 235, 236, 244 відповідно), на які ТОВ «КБМ" посилається як на часткове виконання своїх зобов`язань, є лише зворотнім доказом того, що зобов`язання могли виконуватися, однак цілком вірогідно, що таке виконання відповідачем здійснено за нагальної потреби надати обґрунтування можливості продовження строку виконання зобов`язання за Договором.
		Дійсно, як доцільно про це зауважує прокуратура, дві з проплат ТОВ "КБМ" проведено безпосередньо перед зверненням 11.10.2023 до Регіонального відділення з пропозиціями щодо внесення змін до спірного в частині продовження строку виконання зобов`язання, а третій платіж - у останній день строку, визначеного умовами Договору для виконання зобов`язання. У подальшому відповідач, отримавши відмову від продовження строку виконання зобов`язань, взагалі перестав їх виконувати. Означене свідчить про завдання відповідачем істотних порушень стороні позивача невиконанням Договору.
		З огляду на вищевикладене, заперечення ТОВ «КБМ» не відповідають положенням чинного законодавства та є необґрунтованими.
		У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:
		1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;
		2) розірванні договору в судовому порядку;
		3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;
		4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;
		5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
		Означена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі Ns 355/385/17).
		Статтями 525 та 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов`язання заборонена.
		Положення аналогічного змісту викладено у ст. 193 ГК України, зокрема зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова, від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова рід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), (ст. 610 ЦК України).
		Згідно положень ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не непередбачено договором або законом.
		Водночас, за приписами ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором aбо законом.
		Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 904/6455/17 (постанова від 10.04.2019) сформував правовий висновок, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Таким чином, враховуючи що сторонами в спірному договорі №1000 від 03.05.2023 погоджено погашення заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) протягом шести місяців, відповідно такі зобов`язання мали бути виконаний у встановлені сторонами строки, тобто до 03.11.2023 в повній мірі.
		В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем взяті на себе зобов`язання у встановлені строки не виконано.
		Суд підкреслює, що окрім акту перевірки № 17 від 17.11.2023, де зафіксовано факт невиконання відповідачем, у строк до 03.11.2023 умов договору щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед бюджетом, такі факти також підтверджуються інформацією Головного управління державної податкової служби у Рівненські області (лист від 26.10.2023 за 14108/6/17-00-13-01-09), інформацією Рівненської обласної державної адміністрації, інформацією Комісії з трудових спорів державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» (лист за № 30 від 17.10.2023), інформацією відділення у Рівненській області Національної служби посередництва і примирення (лист за № 09/17-01-26/317 від 07.11.2023).
		Таким чином, наведені докази засвідчують, що ТОВ «КБМ» протягом шести місяців з моменту приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" взяті на себе зобов`язання не виконало та тривалий час жодних дій на погашення заборгованості третьої особи із заробітної плати та перед бюджетом не здійснювало, тим самим порушило умови договору № 1000.
		Натомість відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби України, заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом у розмірі 17 272 111,61 грн ТОВ «КБМ» не лише не погашено, а навпаки збільшено майже на 2 млн.грн. Зокрема, станом на 02.01.2024 заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом складає 19 247 676,99 грн.
		Крім того, Головне управління статистики у Рівненській області повідомила, що відповідно до статистичної інформації, зокрема за даними форми №3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці», станом на 01.01,2024 ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» заборгованість із виплати заробітної плати становить 9 910 тис.грн.» в той час як така заборгованість на дату переходу права власності на ЄМК ДП "РАРЗ" становила 9 323 тис.грн.
		Зазначене беззаперечно свідчить, що заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом та з виплати заробітної плати відповідачем не лише не погашена в обсязі станом на 03.05.2023, але й нарощується, що підтверджує доводи прокуратури про невиконання покупцем умов Договору.
		Суд дослідив обставини відмови Регіональним відділенням у задоволенні пропозиції відповідача у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором. Із матеріалів справи вбачається, що ФДМ України листом від 09.11.2023 10-23-29163 рекомендував Регіональному відділенню відмовити у внесенні змін до Договору купівлі -продажу. Судом встановлено, що 10.11.2023 Регіональне відділення Протоколом 2 відмовило у задоволення пропозиції відповідача від 11.10.2023 що внесення змін до Договору з підстав відсутності дійсної необхідності таких змін. Комісія діяла в порядку та строки визначені Порядком внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, який затверджено Наказ Фонду державного майна України від 18.10.2018 ? 1328.
		В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які могли б свідчити про порушення Регіональним відділенням законодавства при розгляді пропозиції відповідача у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором.
		При цьому рішення комісії щодо розгляду пропозиції відповідача, які оформленні Протоколами 1 та 2 є чинними та не оскаржувалися відповідачем.
		Окрім іншого, суд зауважує, що покликання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у справі 926/1557/18 є безпідставними, оскільки висновки Верховного Суду, викладені у справі 926/1557/18 не є релевантними до справи 918/103/24. Як вбачається, справа 926/1557/18 розглядалася за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до ОСОБА-1 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та повернення об`єкта приватизації у державну власність та за зустрічним позовом ОСОБА-1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про внесення змін до договору купівлі - продажу об`єкта незавершеного будівництва, в якій рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
		Натомість, ТОВ "КБМ" після отримання відмови у задоволенні своєї пропозиції у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором не звертався до суду із позовом до Регіонального відділення про внесення змін до Договору купівлі - продажу 1000 від 03.05.2023 в примусовому порядку.
		Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем також не оскаржувався Акт перевірки, яким були зафіксовані порушення відповідачем умов Договору.
		Процедура організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу визначена Порядком здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, який затверджено Наказом ФДМ України 18.10.2018 року 1327.
		13.10.2023 Регіональне відділення листом 11-04-3116 повідомило відповідача про початок проведення планової перевірки виконання умов Договору купівлі  продажу та запропоновано надати інформацію та підтверджуючі документи щодо виконання умов Договору купівлі  продажу.
		Пунктом 1, Розділу ІІ Порядку, визначено, що орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:
		- проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки) якого є об`єктом приватизації;
		- опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль);
		- опрацювання документів щодо виконання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від компетентних органів на запит органу приватизації.
		Регіональним відділенням на підставі наказу від 13.10.2023 505 розпочато проведення документальної перевірки виконання умов Договору.
		З наведеного вбачається, що Регіональне відділення здійснювало плановий контроль за виконанням умов договору шляхом здійснення опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль).
		Разом з тим посилання Відповідача на порушення органом приватизації пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Порядку 1327 є необґрунтованим з огляду на таке.
		Пунктом 2 Розділом ІІ Порядку визначено, що проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу здійснюється виключно на підставі рішення органу приватизації, в якому зазначаються договір купівлі-продажу, об`єкт приватизації, власник об`єкта приватизації, прізвища, імена, по батькові, посади уповноважених представників органу приватизації, період, за який проводиться перевірка.
		Пунктом 3 Розділом ІІ Порядку, визначено, що проведення перевірки орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку її проведення) з дати відправлення рекомендованого листа: власнику об`єкта приватизації; господарському товариству, якщо об`єктом приватизації є акції (частки); профспілковому комітету, спільному представницькому органу (за наявності кількох профспілок) господарського товариства (якщо об`єктом приватизації є акції (частки)) або підприємства (якщо об`єктом приватизації є єдиний майновий комплекс), який від імені трудового колективу підписав колективний договір.
		Під час проведення перевірки строк перебування представника органу приватизації безпосередньо на об`єкті приватизації або в господарському товаристві, акції (частки) яких є об`єктом приватизації, не може перевищувати 5 календарних днів.
		При аналізі наведених норм вбачається, що обов`язок органу приватизації в частині повідомлення власника об`єкта приватизації про початок проведення перевірки виникає у випадку проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації, проте у даному випадку здійснювався документальний контроль виконання покупцем умов Договору без перебування представника органу приватизації на об`єкті приватизації.
		Пунктом 14 Розділу ІІ Порядку визначено, документарний контроль здійснюється шляхом надіслання органом приватизації письмового запиту власнику об`єкта приватизації про подання документів щодо стану виконання умов договору. У зазначеному запиті встановлюється строк для подання документів - 10 календарних днів з дати отримання власником об`єкта приватизації письмового запиту. Якщо з поданих документів не можна однозначно встановити стан виконання умов договору, орган приватизації надсилає власнику об`єкта приватизації додатковий запит щодо надання необхідних документів або пояснень.
		Суд підкреслює, що Акт 17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов Договору відповідачем не оскаржувався, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в органі приватизації 1329.
		Підсумовуючи викладене, суд констатує, що невиконання відповідачем Договору істотно порушило права Регіонального відділення, розмір порушень станом на 04.11.2023 (день, наступний після останнього дня для виконання відповідачем п. 6.4.1 Договору) становив 22 142 646 грн 30 коп. 
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
		Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
		Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.
		Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.
		Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.
		Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.
		Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.
		При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
		Суд констатує, що основною метою приватизації, відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», чинний з 18.01.2018 (далі - Закон), є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власник).
		Таким чином, основною метою укладання оспорюваного Договору був економічний розвиток об`єкту приватизації, погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом, збереження робочих місць, надходження інвестицій та наповнення бюджету. Однак, як свідчать надані прокурором докази, вказану мету до даного часу не досягнуто.
		Для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 117-120)).
		Суд виснує, що Регіональне відділення укладаючи договір, очікувало повного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із зарплати та перед бюджетом у загальному розмірі 25 507 429,00 грн., натомість отримало задоволення лише 13,2% своїх легітимних очікувань, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов Договору.
		Статтею 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (у редакції чинній станом на укладання спірного договору № 1000) визначено, що з моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі - продажу об`єкта приватизації.
		Частиною 3 ст. 26 Закону також визначено виключні умови для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, серед яких зазначено невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі- продажу, в установлений таким договором строк.
		Крім того, відповідно до п.9 зазначеної статті, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі- продажу, у визначені строки.
		Тобто, чинним Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» чітко визначено, що невиконання покупцем взятих на себе зобов`язань є підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.
		Пунктом 8 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору, Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.
		Зокрема, п. 10.2 Договору визначено, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених цим Договором у визначені строки, або відповідно до п.5.3 Договору.
		Керуючись п.1 Розділу III Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, а також п. 10.2 Договору № 1000, Регіональним відділенням на адресу ТОВ «КБМ» 01.12.2023 направлено пропозицію Договір № 1000, розірвати в добровільному порядку у 5-денний строк з дня отримання пропозиції. Як вбачається, відповіді на дану пропозицію відповідачем надано не було.
		Відповідно до п.10.2 Договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт аукціону повертається у державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України. Зазначене положення договору кореспондується з ч. 10 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
		Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачем не виконано умови Договору від 03.05.2023 наявні підстави для розірвання зазначеного Договору та повернення у державну власність об`єкта аукціону - ЄМК ДП "РАРЗ".
		Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
		Між тим, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, в ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц).
		Землі, що розташовані в межах населених пунктів Рівненської міської ради перебувають у розпорядженні територіальної громади Рівненської міської ради. Відповідно, ТОВ «КБМ», маючи право власності на об`єкт нерухомості, який знаходяться на зазначеній земельній ділянці, набуває привілейованого права на користування земельною ділянкою, що в свою чергу призводить до обмеження у володінні, розпорядженні, користуванні власником земельної ділянки - Рівненської міської радою (ст.ст. 120, 122 ЗК України).
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 ? 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням та ТОВ "КБМ" та зареєстрований в реєстрі за № 1000.
		Крім того, оскільки первісна вимога підлягає до задоволення, суд також задовольняє похідну від неї вимогу про зобов`язання ТОВ "КБМ" повернути у державну власність ЄМК ДП "РАРЗ" (розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в), шляхом підписання з Регіональним відділенням акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331.
		Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.
		Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частинами 3 та 5 ст. ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
		За змістом ч.1, ч.3, ч.4 та ч.7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи 806/1000/17).
		У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства щодо приватизації державного майна.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18 викладено таку правову позицію:
		- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;
		- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
		- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
		- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;
		- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
		При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
		У справі, що слухається, прокурором визначено позивачем Фонд державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фонд державного майна» (далі - Закон), Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		До основних завдань Фонду державного майна України окрім іншого належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України; а також здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
		Таким чином, згідно Законів України «Про Фонд державного майна України» та «Про приватизацію державного і комунального майна» Фонд державного майна та його регіональні відділення здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.
		Враховуючи викладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях є уповноваженим органом у сфері приватизації державного майна.
		Водночас, як вбачається, зазначений орган неналежним чином реалізує надані повноваження щодо контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, внаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними тривалий час.
		Наслідком нездійснення позивачем належного контролю за виконанням умов договору є невиконання відповідачем умов щодо своєчасної сплати заборгованості із заробітної плати та погашення заборгованості перед бюджетом.
		Також, Регіональне відділення, маючи відповідні повноваження у вказаній сфері та усвідомлюючи факт невиконання покупцем умов договору, що зафіксовано в акті від 17.11.2023, лише на лист Рівненської окружної прокуратури звернулося з проханням про представництво інтересів держави в особі відділення у суді, оскільки самостійно з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна в державну власність не зверталось.
		Таким чином, органом, наділеними відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі- продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства та повернення його в державну власність. Попри очевидність порушення вимог законодавства, позивачем не вжито достатніх заходів до його припинення, що свідчить про неналежне здійснення ними своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Відтак, інтереси держави залишаються порушеними та не захищеними, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором її інтересів в суді.
		Аналогічні позиції щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави у разі не пред`явлення позивачем відповідного позову, що свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 15.10.2019 у справі №903/128/18, Верховного суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
		Таким чином, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у прокурора виникає законне право на звернення з позовом до суду на захист державних інтересів з метою усунення порушень закону шляхом визнання укладеного договору недійсним.
		Підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом в інтересах саме компетентного органу - Регіонального відділення, як учасника договору та особи, яка є уповноваженим органом у сфері приватизації державного майна.
		Окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано бездіяльність даного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.
		Разом з тим, безпідставним є аргумент відповідача щодо необхідності звернення прокуратури із даним позовом до суду також і в особі ФДМ України, адже Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі 912/9/20, від 19.08.2020 у справі 923/449/18).
		З огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
		Розподіл судових витрат.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 48 028 грн 00 коп., сплачені Рівненською обласною прокуратурою згідно з платіжної інструкції 75 від 26.01.2024 покладаються на відповідача у справі.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Розірвати Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" та зареєстрованим в реєстрі за 1000.
		2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" (Набережно-Рибальська дорога, 3, офіс 139, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 44701304) повернути у державну власність єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в, шляхом підписання з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (вул. 16-го Липня, 77, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 42956062) акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" (Набережно-Рибальська дорога, 3, офіс 139, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 44701304) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 48 028 (сорок вісім тисяч двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
		4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано "17" травня 2024 року.
		Суддя Ю.Г. РОМАНЮК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...