Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/662/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2024.
Дата набрання законної сили: 15.05.2024
Номер судового провадження: 12-20гс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		15 травня 2024 року
		м. Київ
		Справа № 903/662/23
		Провадження № 12-20гс24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Банаська О. О.,
		суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., 
		Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В.,             Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., 
		Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,  Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
		за касаційною скаргою Фермерського господарства "СолоАгроТрейд"
		на рішення Господарського суду Волинської області від 05 вересня 2023 року
		у складі судді Слободян О. Г.
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від                             13 грудня 2023 року
		у складі колегії суддів Василишина А. Р. (головуючого), Бучинської Г. Б., 
		Філіпова Т. Л.
		за позовом Фермерського господарства "СолоАгроТрейд"
		до 1) Ківерцівської міської ради,
		2) Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро"
		про визнання протиправними дій щодо дискваліфікації учасника аукціону, визнання недійсними результатів земельних торгів та договорів, зобов`язання укласти договір,
		УСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог
		1. Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" (далі - ФГ "СолоАгроТрейд") звернулося до суду з позовом до Ківерцівської міської ради (далі - міська рада) та Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" (далі -                 СГ ПП "Заріччя-Агро"), у якому просить:
		 
		- визнати протиправними дії міської ради щодо дискваліфікації                                                ФГ "СолоАгроТрейд" як учасника електронних аукціонів:                                                                  № LRE001-UA-20230501-70725 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 13,1328 га з кадастровим номером 0721884800:03:000:1224, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області,  формування протоколу про результати земельних торгів                                                           № LRE001-UA-20230501-70725; № LRE001-UA-20230501-92493 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 13,1337 га з кадастровим номером 0721884800:03:000:1223, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області, формування протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20230501-92493;
		- визнати недійсними результати торгів: № LRE001-UA-20230501-92493 щодо продажу права оренди (річної орендної плати) земельної ділянки площею 13,1337 га з кадастровим номером 0721884800:03:000:1223 сільськогосподарського призначення, № LRE001-UA-20230501-70725 щодо продажу права оренди (річної орендної плати) земельної ділянки площею 13,1338 га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1224, сільськогосподарського призначення;
		- визнати недійсними договори оренди земельної ділянки від 16 червня                    2023 року № 1/2023, № 2/2023 між міською радою та СГ ПП "Заріччя-Агро";
		- зобов`язати міську раду укласти із ФГ "СолоАгроТрейд" договори оренди земельних ділянок площею 13,1337 га з кадастровим номером 0721884800:03:000:1223 та площею 13,1328 га з кадастровим номером 0721884800:03:000:1224 сільськогосподарського призначення, які намічені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області.
		2. Позов обґрунтований тим, що акти про дискваліфікацію учасника аукціону  ФГ "СолоАгроТрейд" є протиправними та протизаконними. Вважає, що підписання позивачем заяви на участь у земельних торгах шляхом накладення удосконаленого електронного підпису не впливає на зміст поданих ним документів та в силу приписів частини дев`ятнадцятої статті 137 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не може бути підставою для непідписання організатором земельних торгів протоколу торгів і неукладення договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів.
		3. Позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від                               03 березня 2020 року № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (далі - постанова КМУ № 193) та постанову Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг" (далі - постанова КМУ № 300), вважає дії міської ради щодо дискваліфікації                                 ФГ "СолоАгроТрейд" як переможця аукціонів неправомірними, а тому просить визнати недійсними результати земельних торгів та договори оренди земельних ділянок, а також зобов`язати міську раду укласти договори оренди із ФГ "СолоАгроТрейд".
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		5. Приймаючи зазначене рішення, місцевий господарський суд врахував, що надіслані позивачем для участі у земельних торгах заява та інші документи не містять належного електронного підпису останнього, а відтак не можуть вважатися підписаними (засвідченими) та поданими у передбаченому               статтею 137 ЗК України та пунктом 29 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня                        2021 року № 1013 (далі - Вимоги) порядку. При цьому недотримання порядку підписання та засвідчення електронних документів, яким завершується їх створення, за висновками суду, не належить до технічних, орфографічних та інших помилок, які не впливають на зміст відповідних документів. Із зазначеного суд першої інстанції виснував про невиконання позивачем приписів статті 137 ЗК України та пункту 29 Вимог стосовно подання заяви про участь у земельних торгах та інших документів, обов`язковість подання яких визначена частиною сьомою статті 137 ЗК України, із накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Таким чином, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що обставини неправомірності прийнятого міською радою рішення у формі актів про дискваліфікацію позивача як учасника аукціонів № LRE001-UA-20230501-92493 та № LRE001-UA-20230501-70725 є недоведеними.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від                     13 грудня 2023 року залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 05 вересня 2023 року.
		7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду, виснувавши, зокрема, що обставини неправомірності прийнятого відповідачем рішення у формі акта про дискваліфікацію позивача як учасника аукціону є недоведеними. Надіслані позивачем для участі у земельних торгах заява та інші документи не містять належного електронного підпису позивача, тому не можуть вважатися підписаними (засвідченими) та поданими у порядку, передбаченому статтею 137 ЗК України та пунктом 29 Вимог. При цьому недотримання порядку підписання та засвідчення електронних документів, яким завершується їх створення, не належить до технічних, орфографічних та інших помилок, які не впливають на зміст відповідних документів. Оскільки позивач подав заяву про участь у земельних торгах та документи до неї із накладенням електронного підпису, який має тип носія особистого ключа "незахищений" (тобто не є кваліфікованим електронним підписом), наведене було достатньою підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у підписанні протоколу з переможцем, що оформлено актом про дискваліфікацію учасника аукціону.
		Подання касаційної скарги
		8. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,                                            ФГ "СолоАгроТрейд" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2023 року та рішення Господарського суду Волинської області від 05 вересня 2023 року у справі № 903/662/23 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		9. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) як на підставу касаційного оскарження, зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме у правовідносинах, які регулюються частиною першою пункту 3 постанови КМУ № 193 та частиною другою пункту 2 постанови КМУ № 300, у сфері використання замість кваліфікованого електронного підпису удосконаленого електронного підпису у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів.
		10. Окрім цього, скаржник, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження, вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги, не відображено в оскаржуваних рішеннях та не надано належної правової оцінки доказам, які були долучені позивачем до матеріалів справи, а саме відповіді на адвокатський запит представника позивача від ТОВ "ТБ Ю-БЕЙС", у якому наведено кілька прикладів завершених аукціонів, де за їх результатом були підписані договори оренди за період з квітня по червень 2023 року, в яких учасники подавали документи для участі в останніх та скористались саме удосконаленим електронним підписом при поданні таких документів для участі в аукціоні.
		Рух касаційної скарги
		11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від                   05 лютого 2024 року скаржнику було поновлено строк на касаційне оскарження, залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків.
		12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від                22 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою              ФГ "СолоАгроТрейд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2023 року та рішення Господарського суду Волинської області від 05 лютого 2023 року по справі № 903/662/23.
		13. 10 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою передав справу № 903/662/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 ГПК України.
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		14. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу на питання можливості застосування удосконаленого електронного цифрового підпису для завірення документів (заяви та інших документів, обов`язковість подання яких визначена частиною сьомою                    статті 137 ЗК України), необхідних для участі у земельних торгах.
		Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначенихчастиною третьою статті 302 ГПК України
		15. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що, перевіряючи доводи скаржника щодо відсутності правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у правовідносинах, які регулюються частиною першою пункту 3 постанови КМУ № 193 та частиною другою пункту 2 постанови КМУ № 300 у сфері використання замість кваліфікованого електронного підпису удосконаленого електронного підпису у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів, з`ясував, що зазначене питання неодноразово було предметом розгляду в межах адміністративного судочинства.
		16. Зокрема, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 380/16208/22, від                   23 лютого 2024 року у справі № 200/14064/21, досліджуючи питання застосування кваліфікованого електронного цифрового підпису учасниками процедури закупівель під час подання тендерної пропозиції та взяття участі у відповідному тендері на підставі Закону України "Про публічні закупівлі", судом касаційної інстанції зазначено, що кваліфікований електронний підпис - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. Удосконалений електронний підпис - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис. Також колегія суддів наголосила, що використання удосконалених електронних підписів передбачено Законом України "Про електронні довірчі послуги", а також постановою КМУ № 193, а відтаквстановлене контролюючим органом порушення є суто формальним, адже електронна банківська гарантія з накладеним електронно цифровим підписом надавалась учасником процедури закупівлі, а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Відтак, попри встановлені обставини у зазначених справах стосовно того, що вимогами тендерних документацій замовника є підписання пропозицій / доданих до пропозицій документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що накладення удосконаленого електронного підпису на зазначені документи відповідає вимогам, передбаченим постановою КМУ                  № 193, та погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність висновку Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором.
		17. Водночас у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21, від 26 жовтня 2023 року у справі № 640/12677/21 суди виходили з того, що чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та, зокрема, спеціальний Закон України ?Про електронні довірчі послуги? розмежовує використання кваліфікованих електронних підписів та удосконалених електронних підписів за рівнем довіри до схем електронної ідентифікації. При цьому тендерною документацією спірної процедури закупівлі було чітко визначено, що при подачі тендерної пропозиції учасник повинен накласти саме кваліфікований електронний підпис на тендерну пропозицію в цілому та на документи, що подаються у складі тендерної пропозиції. Тобто підписання тендерної пропозиції та поданих відповідних електронних документів саме кваліфікованим електронним підписом (без жодної альтернативи поведінки) було умовою тендерної документації замовника (позивача). Невідхилення такої пропозиції всупереч вимогам статті 30 Закону України ?Про публічні закупівлі? та укладення із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.
		18. Відтак колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зроблено висновок про наявність відмінної судової практики щодо можливості застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису за умов, коли Кабінет Міністрів України (в порядку експерименту або з урахуванням реалій воєнного стану) дозволив його використання в тих випадках, коли законодавство передбачає використання кваліфікованого електронного підпису.
		19. З ухвали від 10 квітня 2024 року вбачається, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду порушує питання відступу від висновків, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду (постанова від                      02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 640/12677/21), в яких суди виснували, що чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та, зокрема, спеціальний Закон України «Про електронні довірчі послуги» розмежовує використання кваліфікованих електронних підписів та удосконалених електронних підписів за рівнем довіри до схем електронної ідентифікації, а тому, якщо законодавством або тендерною документацією передбачено застосування виключно кваліфікованого електронного підпису, то застосування удосконаленого електронного підпису з посиланням на постанову КМУ № 193 або постанову КМУ № 300, яка дозволяла подібні дії, є неприпустимим та має наслідком дискваліфікацію учасника, зазначаючи, зокрема, що протилежний підхід ґрунтується на усвідомленні ролі та значенні розвитку цифрової економіки, сучасних викликів та потреб часу, відповідає вимогам законодавства, спрямованим на підтримку сталості системи господарювання та забезпечення її конкурентного розвитку.
		Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України
		20. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає про існування виключної правової проблеми щодо відсутності сталої судової практики стосовно можливості застосування кваліфікованого електронного підпису саме на етапі подання документів, який, у свою чергу, не відноситься до етапу безпосереднього посвідчення будь-якого правочину. Тобто правове питання, щодо якого існує проблема, постає не в одній конкретній справі, а в інших справах, які вже існують та можуть виникнути у майбутньому з урахуванням того, що такі правовідносини мають постійний характер.
		21. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу на правове регулювання зазначеного питання постановою КМУ № 300 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88), яка була прийнята відповідно до статті 121 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про електронні довірчі послуги", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", системний аналіз якої дозволив зробити висновок про те, що вона була спрямована саме на спрощення режиму ведення господарської діяльності з урахуванням воєнного стану, потреб економіки, загальних тенденцій на цифровізацію суспільних правовідносин, передбачала не тільки можливість використання удосконаленого електронного підпису, але й винятки, за яких застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису є недопустимим (щодо вчинення правочинів, що підлягають нотаріальній чи державній реєстрації, та у випадках, коли власники інформаційних чи інформаційно-комунікаційних систем вбачають у такому спрощеному підписанні вказаний ризик для інформаційної системи).
		22. Так, колегія суддів звертає увагу, що внаслідок прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України в учасників правовідносин у сфері підготовки до проведення та проведення органами державної влади та місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями аукціонів та торгів з`являються правомірні (законні) очікування, що зазначені суб`єкти будуть дотримуватися вимог постанов Кабінету Міністрів України у сфері реалізації своїх прав, і за таких умов їх подальша дискваліфікація безпосередньо впливає на їх майнові права.
		23. Поряд із цим до осіб, які бажають взяти участь у земельних торгах, чинним законодавством встановлена вимога щодо підписання документів під час їх подання кваліфікованим електронним підписом, і така вимога є імперативною (аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2023 року у справі                                    № 904/2391/22).
		24. З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що в цьому випадку формалізований підхід, без врахування тенденцій розвитку та побудови цифрової економіки, яка є одним з пріоритетів, зокрема, відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від                      05 серпня 2020 року № 695, не відповідає сучасним тенденціям, викликам воєнного часу.
		25. У контексті дотримання кількісного та якісного критеріїв існування виключної правової проблеми колегія суддів зазначила без посилання на конкретні кількісні показники чи номери справ, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень у період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2024 року питання щодо застосування кваліфікованого електронного підпису в контексті підписання документів на етапі подання електронних заяв для участі у аукціонах / тендерах неодноразово розглядалось як Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, так і у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
		Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу
		26. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
		Щодо відступу від висновків, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду
		27. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України ?Про судоустрій і статус суддів? передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
		28. Згідно з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої статті 45 Закону України ?Про судоустрій і статус суддів? Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		29.Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		30. Велика Палата Верховного Суду може відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Такі підстави для перегляду правового висновку мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		31. Відповідно до пунктів 24-32, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями.
		32. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
		33. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, потрібним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
		34. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності потрібно насамперед визначити, які саме правовідносини є спірними, й лише після цього порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій), і у разі потреби, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. З метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
		35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування потрібно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за потреби, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
		36. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність потрібно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		37. Обґрунтовуючи наявність підстав для відступу від висновків, викладених в раніше ухвалених рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність відмінної судової практики щодо можливості застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису навіть за умов, коли Кабінет Міністрів України (в порядку експерименту або з урахуванням реалій воєнного стану) дозволив його використання в тих випадках, коли законодавство передбачає використання лише кваліфікованого електронного підпису.
		38. Так, за результатами розгляду справ, предметом позову яких є визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду сформовано протилежні висновки щодо питання застосування кваліфікованого електронного підпису та удосконаленого електронного підпису учасниками процедури закупівель під час подання тендерної пропозиції та прийняття участі у відповідному тендері на підставі Закону України "Про публічні закупівлі", а саме:
		І підхід - порушення, встановлене органом державного фінансового контролю, яке полягає у тому, що учасником процедури закупівлі на пропозицію / банківську гарантію, додану до пропозиції, не накладено кваліфікований електронний підпис, а накладено електронний цифровий підпис, який з урахуванням вимог Закону України ?Про електронні довірчі послуги? не є кваліфікованим електронним підписом, є суто формальним з огляду на можливість використовувати удосконалений електронний підпис відповідно до положень постанови КМУ № 193 (постанови від 17 січня 2024 року у справі                  № 380/16208/22, від 23 лютого 2024 року у справі № 200/14064/21);
		ІІ підхід - у разі якщо умовами тендерної документації замовника чітко визначено необхідність накласти саме кваліфікований електронний підпис на тендерну пропозицію в цілому та на документи, що подаються у складі тендерної пропозиції, подання зазначених документів з накладенням електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими не відповідає вимогам тендерної документації і є підставою для відхилення пропозиції (постанови від 02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 640/12677/21).
		39. Принагідно колегія суддів посилалась на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від                      29 серпня 2023 року у справі № 904/2391/22, якими передбачено, що до осіб, які бажають взяти участь у земельних торгах, чинним законодавством, зокрема положеннями ЗК України, Вимогами, встановлена вимога щодо підписання документів під час їх подання кваліфікованим електронним підписом, і така вимога є імперативною.
		40. Аналіз змісту зазначених постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду свідчить про те, що правове регулювання спірних правовідносин у відповідних справах базується на положеннях Закону України ?Про публічні закупівлі?, Закону ?Про електронні довірчі послуги? (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та з урахуванням положень постанови КМУ № 193.
		41. Слід наголосити на тому, що при розгляді питання стосовно можливості застосування удосконаленого (незахищеного) електронного цифрового підпису для завірення документів, необхідних для участі у публічних закупівлях, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду передусім враховувались саме умови тендерної документації, зокрема, щодо встановлення необхідності подання відповідних пропозицій та документів з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису.
		42. Положеннями Закону України ?Про електроні довірчі послуги? (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, передбачено, що законами України можуть встановлюватись особливості правового регулювання надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації у певних сферах суспільних відносин (частина друга статті 2).
		43. Досліджуючи фактичні обставини, предмет позову та правові відносини, які виникли у справі № 903/662/23, вбачається, що умови участі (порядок реєстрації, вимоги до документів тощо) у земельних торгах регулюються приписами статті 137 ЗК України та Вимогами.
		44. Так, положеннями частини сьомої статті 137 ЗК України передбачено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі, зокрема, заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом, та відповідний перелік документів, копії яких засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах.
		45. Зазначені приписи кореспондуються з Вимогами, затвердженими постановою КМУ № 1013.
		46. Відтак законодавством у сфері земельних відносин імперативно встановлено вимоги та особливості використання кваліфікованого електронного підпису, зокрема, для участі у земельних торгах.
		47. Водночас, мотивуючи наявність підстав для відступу від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду (постанови від                         02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 640/12677/21), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилалась на положення постанов КМУ № 193 та                   № 300, якими передбачено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, можуть використовуватись користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім, зокрема, вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, встановлених законом.
		48. Отже, аналіз зазначених положень нормативно-правових актів свідчить про наявність складної юридичної колізії (темпоральної, ієрархічної, змістової), яка виникає з розбіжностей праворегулювання спірних правовідносин, зокрема               ЗК України, Закону України "Про публічні закупівлі", постанов КМУ № 193, № 300 та № 1013, і може бути вирішена з урахуванням визначення ієрархічності та пріоритету застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу, застосування принципу "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali), а також враховуючи дію темпоральних правил щодо застосування актів одного рівня юридичної ієрархії, виданих пізніше (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, від 31 березня 2021 року у справі № 580/2371/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 9901/72/19, від 04.04.2024 № 240/19227/21).
		49. Відтак нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у сфері земельних торгів, які виникли у цій справі, підпадає під дію спеціального кодифікованого (ЗК України) та відповідного підзаконного акта (постанова КМУ № 1013), якими чітко визначено вимоги щодо підписання заяв та поданих до них документів кваліфікованим електронним підписом, на відміну від справ, які розглядались у порядку адміністративного судочинства, правовідносини в яких виникли за іншого правового регулювання, а саме відповідно до положень Закону України ?Про публічні закупівлі?. 
		50. З урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що висновки суду касаційної інстанції, від яких пропонується відступити, сформульовані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справах за іншого правового регулювання, яке не є подібним до правовідносин у цій справі.
		51. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстави передачі справи на її розгляд згідно із частиною третьою статті 302 ГПК України з мотивів, викладених вище, відсутні.
		Щодо наявності виключної правової проблеми
		52. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		53. Виходячи з наведених критеріїв Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним критеріями, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
		54. Кількісний критерій відбиває той факт, що правова проблема наявна не в одній якійсь конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		55. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
		56. Європейський суд з прав людини дотримання принципу правової визначеності пов`язує із забезпеченням єдності судової практики, не наполягаючи на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень. Водночас наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
		57. При визначенні того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, враховується: 1) наявність «глибоких та довгострокових розходжень» у відповідній судовій практиці національних судів; 2) чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей; 3) чи були такі механізми запроваджені і, якщо так, то чи були вони ефективними.
		58. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 10 квітня 2024 року про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду посилалася на кількісні та якісні показники, які відповідно до висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчать про те, що передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду потрібна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		59. Водночас Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що колегія суддів належно не обґрунтувала існування якісного критерію, оскільки, як установлено, відмінність висновків касаційних судів зумовлена насамперед неподібністю правового регулювання спірних правовідносин та фактичних обставин цієї справи, а також справ, які розглядались Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
		60. Додатково Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, потрібно виходити з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
		61. Водночас варто зазначити, що постанова КМУ № 300, приписами якої колегія суддів, з-поміж іншого, обґрунтовувала можливість застосування удосконаленого електронного підпису у сфері земельних торгів, втратила чинність 01 лютого 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 ?Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України?.
		62. Велика Палата Верховного Суду також констатує, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не визначила, у чому саме полягає потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики, не навела, у чому полягає фундаментальне значення для правозастосування згаданих норм права, а тому додатково стверджує, що таке питання підлягає вирішенню саме Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
		63. Щодо обґрунтування наявності виключної правової проблеми через призму правомірних (законних) очікувань дотримання вимог постанов КМУ № 193,                        № 300 в учасників правовідносин під час проведення організації, проведення аукціонів та торгів варто зауважити, що як убачається з матеріалів справи, зокрема долученої до копії відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Ю-БЕЙС" на адвокатський запит, у період з квітня по червень 2023 року через електронні аукціони було проведено 3700 аукціонів з оренди землі, однак за результатом проведення тільки п`яти з них встановлено підписання учасниками аукціонів документів удосконаленим електронним підписом.
		64. Зазначене свідчить про відсутність широко розповсюдженої проблеми використання учасниками земельних торгів / аукціонів саме кваліфікованого електронного підпису, яка виникає лише в поодиноких випадках.
		65. Крім того, положення Закону України ?Про публічні закупівлі? в чинній редакції, на відміну від приписів ЗК України, фактично нівелюють проблематику застосування удосконаленого електронного підпису, оскільки передбачають можливість при визначенні питання розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасника та виявленні невідповідності в інформації та документах розміщувати у визначений строк повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей (частина шістнадцята статті 29 Закону), які учасник процедури закупівлі виправляє у поданій тендерній пропозиції шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин з моменту розміщення замовником зазначеного повідомлення (частина дев`ята статті 26 Закону). 
		66. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що за відсутності конкретних кількісних показників обґрунтування їх існування в ухвалі є недостатнім та формальним з огляду на посилання Касаційного господарського суду лише на одну справу № 904/2391/22, яка була розглянута Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду за подібного правового регулювання та вирішених питань. 
		67. Оскільки колегія суддів належно не обґрунтувала існування якісних та кількісних показників щодо вирішення порушеного нею питання у подібних правовідносинах, відповідно й не обґрунтувала існування виключної правової проблеми, підстав для прийняття та розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України немає.
		Загальні висновки
		68. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати. 
		69. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку як про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, так і про недоцільність розгляду справи № 903/662/23 Великою Палатою Верховного Суду і повернення справи відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду в порядку частини шостої статті 303 ГПК України.
		Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 903/662/23 разом з касаційною скаргою Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 05 вересня 2023 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2023 рокуу вказаній справі - повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О. О. БанаськоСудді:О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко О. В. Кривенда Н. В. Шевцова М. В. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...