Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/3156/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2024. Зареєстровано: 22.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2024.

Результат оскарження 07.08.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: скасовано ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Номер судового провадження: 4081/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		про закриття провадження у справі
		 
		21 травня 2024 року м. Рівне№460/3156/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербакова, розглянувши адміністративну справу за позовом
		 ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області  про визнання відповіді протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_1 (далі  позивач) звернулась з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ НП в Рівненській області) в якій просить суд :
		- визнати відповідь Головного управління Національної поліції в Рівненській області
		від 09.02.2024 протиправною.
		- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 05.02.2024
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як журналіст звернулась до відповідача з запитом до інформація, яка є публічною, що стосується проведення експертиз в межах кримінального провадження №42022181110000075. Однак, отримала відмову, яку вважає протиправною. Зокрема зазначає, що запитувана інформація є публічною, ця інформація не містить таємниці досудового розслідування, що зумовлює обов`язок відповідача надати таку інформацію. Крім того, вважає, що запитувана інформація становить суспільний інтерес, оскільки в рамках кримінального провадження по якому запитувалась інформація, повинна була бути проведена товарознавча експертиза та інші, яка б надала відповідь на питання чи справедлива ціна за якою було придбано лікарнею обладнання, та чи була переплата під час цієї закупівлі. В сукупності зазначеного просить задовольнити позов. 
		Ухвалою суду від 28.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість. В обґрунтування заперечень зазначив, що в адресованому до запиті позивач запитував не публічну інформацію, а інформацію, створену в межах кримінального провадження №42022181110000075, яка має обмежений доступ, оскільки містить таємницю досудового розслідування і надання якої здійснюється відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Відтак, вважає, що ГУНП в Рівненській області обґрунтовано відмовило у наданні такої інформації позивачу. Додатково зауважує, що ні слідчим, ні прокурором дозвіл на розголошення даних, у відповідності до вимог статті 222 КПК, запитуваних в межах кримінального провадження №42022181110000075 позивачу не надавався. 
		У відповіді на відзив позивачем викладено свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. 
		Зокрема, позивач зауважує, що інформація про експертизи, які були здійснені в процесі досудового розслідування, а також матеріали такого розслідування, є публічною інформацією, оскільки вона отримана і створена органом державної влади (суб`єктом владних повноважень) під час виконання своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством.
		Крім того, наголошує, що КПК України встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для сторін та учасників кримінального провадження (стаття 221 «Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення», стаття 290 «Відкриття матеріалів іншій стороні» та інші). На всі інші випадки надання доступу до такої інформації поширюються загальні вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації». Пояснює, що кримінальне провадження закрито, отже матеріали запитуваного кримінального провадження вже не становлять таємницю досудового розслідування. Таким чином, нормативно-правовий акт, яким мав би керуватись Відповідач при розгляді запиту  Закон України «Про доступ до публічної інформації». 
		Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За визначенням, наведеним у п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		За змістом п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Суд зауважує, що під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		В наявних у справі матеріалів судом встановлено, що позивач є журналістом інформаційно-аналітичного порталу «Четверта влада», що підтверджується прес-картою №012, термін дії з 01.03.2024 по 01.03.2025. 
		05.02.2024 позивач звернулась до ГУНП в Рівненській області із запитом на доступ до публічної інформації.
		Як вбачається зі змісту запиту, позивач з покликанням на ст.29 Закону України «Про інформацію», зауважує, що запитувана інформацію становить значний суспільний інтерес.
		Тому просила надати наступну інформацію:
		1.Чи були проведені експертизи по кримінальному провадженні №42022181110000075
		2.Який заклад проводив експертизу/и
		3.Дата початку і дата закінчекненя проведення кожної експертизи по кримінальному провадженню №42022181110000075
		4.Які результати проведення кожної експертизи, яка була проведена по кримінальному провадженню №42022181110000075
		Листом від 09.02.2024 вих. № 16ЗІ/24/02-2024 ГУ НП в Рівненській області у відповідь на запит повідомило позивача про те, що запитувані дані щодо досудового розслідування, відповідно до ст.222 КПК України є відомостями досудового розслідування, які можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого та прокурора і в тому обсязі, в якому вони визначать можливим. Враховуючи викладене, повідомили про відсутність законних підстав для надання інформації, запитуваної у вищевказаному запиті.
		Вважаючи, що вказаний лист не містить відповіді на питання, поставлені в запиті, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
		Однак суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
		За позицією позивача, запитувана інформація є публічною, а її розпорядником є ГУНП в Рівненській області.
		Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 
		1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 
		2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 
		3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 
		1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 
		2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 
		3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 
		4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (частина перша статті 13).
		Згідно зі статтею 23 Закону № 2939-VI оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
		Отже, ГУНП в Рівненській області як державний орган і суб`єкт владних повноважень є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону № 2939-VI.
		Разом із тим, ключовим у розв`язанні питання юрисдикційної належності даного спору є те, чи є запитувана у відповідача інформація публічною та чи могла ця інформація бути надана останнім на запит позивача.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон №2939- VI).
		Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 Закону №2939-VI).
		З огляду на пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Відповідач, реалізуючи свої повноваження, наділений правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону № 2939-VI.
		Як стверджує позивач, відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка виявилися у ненаданні йому запитуваної в журналістському запиті інформації, яку уважає публічною.
		Натомість відповідач, заперечують протиправну бездіяльність, стверджує, що запитувана позивачем інформація не є публічною, оскільки стосується відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні №42022181110000075, тому обґрунтовано не надана позивачу.
		Так, у межах кримінального провадження, яке складається зі стадій досудового розслідування і судового провадження, під час здійснення процесуальних дій у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, здобуваються, фіксуються й оформляються відомості та документи про фактичний і юридичний склад діяння, яке посягає на об`єкти захисту права.
		Відомості про кримінальне правопорушення (про злочин), обставини його скоєння, про процесуальні дії у зв`язку із вчиненням такого діяння, про конкретний склад суб`єктів одного чи кількох кримінальних проваджень, про статус, права та обов`язки учасників таких відносин, про стадії та етапи кримінального провадження, про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, про порядок вчинення процесуальних дій, пов`язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України та оскарження рішення, дій чи без діяльності органів державної влади, їх посадових осіб у зв`язку з наданням такої допомоги та інші відомості, які охоплюються предметом кримінально-правового регулювання, за змістом, значенням, сферою виникнення та функціонування, за причинами виникнення, за правовим механізмом регулювання цих відносин, за способом і джерелами встановлення відомостей про вчинення забороненого нормами закону України про кримінальну відповідальність діяння, або виконання процесуальний дій у зв`язку із вчиненням діяння, не можуть ототожнюватися й охоплюватися загальним поняттям інформації в сенсі положень Закону.
		Відомості і документи в кримінальному провадженні - це конкретне індивідуально виражене знання чи річ про подію порушення об`єкта права, який перебуває під охороною кримінально-правової норми права. Ці відомості встановлюються спеціальними процесуальними засобами. За їх допомогою відбувається вирішення справи, під яким у кримінально-правовому значенні може розумітися встановлення наявності або відсутності події із зовнішніми і внутрішніми ознаками, які мають певне кримінально-правове значення, а також застосування до події відповідної правової норми через пізнання її шляхом тлумачення або аналогії.
		Інформація про подію кримінально-караного діяння та його наслідки із джерела фактичних відомостей про якусь частину події набуває ознак джерела доказу після перетворення, трансформації цієї інформації шляхом застосування процесуальних дій, передбачених КПК України.
		Процесуальні дії провадяться в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Вони провадяться за наявності для цього відповідних підстав та передумов, передбачених законом. Вони не можуть провадитися за межами кримінального провадження. Сторона обвинувачення не повинна порушувати прав особи, щодо якої здійснюється процесуальна дія. Особа, яка вважає, що під час досудового розслідування, яке провадиться на території України, або під час здійснення процесуальної дії у зв`язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини першої статті 3 КПК України), має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до суду.
		За змістом частини другої статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Отже, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.
		Враховуючи вищевикладене суд вважає, що запитувана журналістом інформація, що стосується питань проведення експертиз створена за наслідками вчинення уповноваженими особами процесуальної дії щодо призначення такої експертизи чи дослідження у межах кримінального провадження №42022181110000075, отже є відомостями цього кримінального провадження, отримання яких здійснюється відповідно до норм КПК України.
		Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
		Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України.
		Сторонами не заперечується проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022181110000075. Відтак, відповідно до викладених вище правових норм, позивач як журналіст, який відповідно до норм КПК України має статус іншої особи, яка не є учасниками кримінального провадження, має право доступу до матеріалів згаданого кримінального провадження в порядку статті 222 КПК України. 
		З огляду на викладене в даних правовідносинах застосовуються висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 826/2106/17 та Верховним судом в постанові від 21.03.2024 у справі №640/7688/21.
		При цьому заслуговують на увагу правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 29.04.2020 у справі № 826/2106/17 та від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, щодо застосування відповідних норм права при вирішенні спірних правовідносин, подібних за своєю правовою суттю із спірними правовідносинами у цій справі. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на запити в рамках кримінальної справи не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
		Європейський суд з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії , що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .
		Таким чином, зважуючи на тлумачення ЄСПЛ поняття судом, встановленим законом, суд апеляційної інстанції, з метою дотримання юрисдикції, визначеної чинним законодавством України, виходячи з характеру спірних правовідносин, які підлягають врегулюванню в рамках іншого судочинства, дійшов висновку, що адміністративний суд не може вважатися судом, встановленим законом у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно зазначених у даній справі спірних правовідносин.
		Враховуючи суть спірних правовідносин, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені в подібних правовідносинах, також висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/11699/18, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, тому доводи позивача про підсудність цієї справи адміністративному суду є помилковими.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів даної справи, з урахуванням суб`єктного складу сторін, предмету, та підстав позову, а також правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки цей спір не є публічно-правовим.
		Водночас суд вважає за необхідне поінформувати позивача, що з оскарженням дій чи рішення відповідача з підстав, сформульованих в його позовній заяві, він може звернутися до суду загальної юрисдикцій в порядку кримінального судочинства.
		Враховуючи наведене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд- 
		У Х В А Л И В :
		Провадження в адміністративній справі №460/3156/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання відповіді протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - закрити.
		Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду загальної юрисдикцій в порядку кримінального судочинства.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя В.В. Щербаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...