Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/2853/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 22.05.2024. Зареєстровано: 23.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/154/106/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022030510000315

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/2853/22
		1-кп/154/106/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2024 року                                м. Володимир 
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		головуючого  судді:                     ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання:                 ОСОБА_2 ,
		прокурора:                             ОСОБА_3 ,
		потерпілої:                             ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого:                         ОСОБА_5 ,
		захисника:                             ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022030510000315 по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубровиця Рівненської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		-за ч.1 ст.115 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,26.06.2022року, приблизно о 04 год. 35 хв., будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території місця тимчасової дислокації 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , біля приміщення будівлі, яка використовувалась для проживання військовослужбовців, діючи умисно, під час конфлікту з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, керуючись прямим умислом, направленим на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті іншій людині та бажаючи їх настання, із застосуванням вогнепальної зброї  автомата АК-74 № НОМЕР_2 умисно здійснив один постріл з автомата в ділянку грудної клітки ОСОБА_7 та заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового ушкодження правої половини грудної клітки з проходженням раневого каналу через праву легеню, праву половину серця, м`які тканини правої половини грудної клітки, 3 ребро по пригрудинній лінії, 9 ребро по прихребетній лінії, що спричинило смерть ОСОБА_7 на місці події, чим вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість в інкримінованому йому злочині фактично не визнав, вказавши, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_7 . При цьому зазначив, що здійснення ним прицільного пострілу в сторону ОСОБА_7  це не навмисне вбивство, а спосіб самозахисту, оскільки останній за декілька хвилин до цього наніс йому тілесні ушкодження у різні частини тіла. Суду пояснив, що після мобілізації 25.02.2022 року він проходив військову підготовку в с. Овадне. Ввечері 25.06.2022 року випив у кафе алкогольних напоїв, після чого повернувся до казарми і заснув. 26.06.2022 року близько 04 год. 10 хв. він прокинувся та попрямував до вбиральні. По дорозі біля тумбочки днювального він зустрів командира ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 . Коли він проходив повз між ними зав`язалася сварка, під час якої ОСОБА_10 несподівано схопив його ззаду за руки, а ОСОБА_11 почав наносити йому удари по тілу. Згодом ОСОБА_10 відпустив його руки, в результаті чого він впав на підлогу. Когли ОСОБА_5 перебував на підлозі, вони продовжували наносити йому удари ногами та руками по тілу та голові. Припинивши наносити удари, вони пішли за межі приміщення казарми. Він, розізлившись на них, перебуваючи в стані душевного хвилювання, підійшов до свого ліжка взяв вогнепальну зброю  автомат АК-74 та дістав один патрон із рюкзака (який прихопив з собою з останніх стрільбищ), після чого спорядив магазин та приєднав його до зброї. Вибігши з приміщення він помітив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Останні побачили в його руках зброю та почали ховатись від нього. ОСОБА_10 втік за кут казарми, а ОСОБА_11 стояв навпроти, біля машини і сказав йому: «Що ти робиш ОСОБА_12 ?» і зробив крок в його бік. Він злякався і зробив постріл. Після пострілу потерпілий впав на землю, в той момент до нього підбігли інші військовослужбовці котрі його затримали, а Позняковському ОСОБА_13 почали надавати медичну допомогу. Заявив, що дуже шкодує, що так сталося, просив вибачення у потерпілої, зазначив про свої наміри відшкодувати заподіяну шкоду потерпілим. Не заперечує, що під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп`яніння. Цивільні позови визнав частково. Повідомив, що потерпілій відшкодовано шкоду в розмірі 5000 доларів США. Просив суворо його не карати.
		Суд, провівши судовий розгляд в повному обсязі та оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, встановив наступні обставини.
		На думку суду, незважаючи на фактичне невизнання винуватості обвинуваченим, пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України знайшло своє підтвердження під час судового розгляду. 
		Так, згідно показів потерпілої ОСОБА_4 , вбитий ОСОБА_7 був її чоловіком. Він проходив військову підготовку на посаді командира відділення в с. Овадне. 26.06.2022 року об 11 год. 00 хв. до неї приїхали співслужбовці чоловіка і повідомили про його смерть. Цивільний позов підтримала повністю, просила його задовольнити. Підтвердила факт отримання від родичів обвинуваченого шкоди «на одяг дітям» в розмірі 5000 доларів США влітку 2023 року. Щодо міри покарання ОСОБА_5 просила призначити максимальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
		Потерпілий ОСОБА_14 суду пояснив, що 26.06.2022 року до нього зателефонували друзі батька і повідомили, що батька більше немає, він помер. Цивільний позов підтримав повністю, просив його задовольнити. 
		Свідок ОСОБА_15 , повідомив у суді, що він був безпосереднім очевидцем вчинення злочину і затримував ОСОБА_5 на місці вчинення злочину, вказав, що ОСОБА_5 26.06.2022 року здійснив постріл з вогнепальної зброї  автомата АК-74 в ОСОБА_7 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового поранення, що спричинило його смерть на місці події, після чого ОСОБА_5 був ним затриманий на місці вчинення злочину і в ОСОБА_5 вилучено зброю  автомат АК-74. 
		26.06.2022 року він встав рано вранці і пішов у туалет, який знаходився на вулиці. У коридорі сперечалися ОСОБА_7 і ОСОБА_5 . ОСОБА_7 зробив ОСОБА_5 зауваження і сказав йому йти спати. Потім він вийшов на вулицю, за ним йшов ОСОБА_7 . Чутно було, що ОСОБА_5 позаду нього щось вигукнув, він обернувся і побачив, що ОСОБА_7 повернувся до ОСОБА_5 і щось йому відповів, в цей час ОСОБА_5 тримав в руках автомат НОМЕР_3 і направив його на ОСОБА_7 , здійснивши один постріл в ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав. В цей час він сховася за будівлею, а потім підбіг до ОСОБА_5 , вибив у нього автомат, затримав його до того як прибіг наряд. У цей вечір ніхто не отримував боєприпасів і автоматів. До цього випадку, він з ОСОБА_7 супроводжував ОСОБА_5 на освідування на стан алкогольного сп`яніння в лікарню. 
		Свідок ОСОБА_16 зазначив усуді,що вінє командиромпідрозділу командування1взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 неодноразово перебував на службі в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 фіксував у ОСОБА_5 різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітку мову та інші ознаки, які характеризують те, що людина вживала алкоголь. Навчальні стрільби проводились два рази на тиждень. ОСОБА_5 видавався АК 74 та набої до нього лише на стрільбище. 25.06.2022 року і ОСОБА_5 , і ОСОБА_7 виконували службові обов`язки. 
		В цюніч відбійбув о22год.00хв.Він зробивобхід,усі булина своїхмісцях, ОСОБА_5 також знаходивсяу нічнику.У добовомунаряді були ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 Він лігспати.Близько 04:24-04:30він почувпостріл івибіг навулицю.За 30метрів відвходу наземлі лежав ОСОБА_7 ,а задекілька метрів від нього стояв ОСОБА_5 . Хлопці відібрали у нього зброю АК-74, після чого перевірили і виявили, що зброя закріплена за ОСОБА_5 . Він відчув різкий запах алкоголю від ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_20 пояснив у суді, що він чув, як ОСОБА_7 та ОСОБА_21 вийшли, розмовляючи про щось. Пізніше він почув звук пострілу, після чого вибіг на вулицю і разом з іншими військовими скрутив ОСОБА_5 і забрав у нього з рук автомат, на якому було написано прізвище ОСОБА_5 . Він намагався надати медичну допомогу ОСОБА_7 , але вже було пізно, він був мертвий. 
		Свідок ОСОБА_19 повідомив у суді, що він з ОСОБА_20 несли службу і почули звук одного пострілу, побігли на звук і побачили, що ОСОБА_15 тримає ОСОБА_5 ззаду і кричить «Тримайте автомат». У той момент ОСОБА_5 тримав автомат НОМЕР_3 за ремінь. ОСОБА_20 перехопив автомат у ОСОБА_5 , він був поруч із ОСОБА_7 , викликав медика і допомагав йому надавати медичну допомогу. ОСОБА_5 на момент вчинення злочину був в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчили його нестійка хода, млява мова. На запитання, для чого він це зробив, ОСОБА_5 відповів щось невиразне. 
		Свідок ОСОБА_22 , пояснив в суді, що він є військовим медиком. 26.06.2022 року близько 05 год. 00 хв. його викликали на місце події. Коли він оглядав ОСОБА_7 , то у потерпілого вже не було пульсу, а також була вогнепальна рана в грудях. Тоді ОСОБА_5 вже був зв`язаний, а автомат стояв поруч.
		Свідок ОСОБА_23 зазначив у суді, що 26.06.2022 року був на місці вчинення злочину і бачив у ОСОБА_7 рану в грудях. 
		Свідок ОСОБА_18 повідомив в суді, що 26.06.2022 року, приблизно о 05 годині ранку він почув постріл. Вийшовши на вулицю, він побачив, що ОСОБА_7 вбито. 
		Надаючи оцінку таким доказам сторони обвинувачення як протокол, відеозапис та стенограма показів свідка ОСОБА_17 суд звертає увагу на наступне: 
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 31.10.2022 року виданим Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 26.10.2022 року ОСОБА_17 помер.
		Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, в Україні, на момент скоєння даного злочину діяв військовий стан.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 10.11.2016 року у справі «Сіневський та Чейковський проти України» вказано, що в разі якщо свідок помер до проведення судового засідання є достатні підстави для визнання допустимими показання цього свідка, надані під час досудового розслідування як докази за умови якщо: 1) були наявні достатні підстави неявки свідка та, відповідно, допустимості неперевірених показань свідка, який не з`явився у судове засідання, як доказу; 2) докази отримані від свідка, який не з`явився у судове засідання, не є єдиною та вирішальною підставою для засудження підсудного; 3) мають місце достатні урівноважуючи фактори, зокрема, надійні процесуальні гарантії, здатні компенсувати недоліки, з якими стикнулася сторона захисту у зв`язку з допустимістю неперевірених доказів, і забезпечити загальну справедливість судового розгляду. 
		Крім того, виходячи з вимог ч. 4 ст. 95, ч. 11 ст. 615 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показах які він безпосередньо отримав у порядку передбачених ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань визначеного статтею 615 цього Кодексу. Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути як докази в суді використані виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, що знайшло своє відображення у рішеннях цього суду та не становить порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Так,у судовомузасіданні буловідтворено відеозаписдопиту свідка ОСОБА_17 ,який відбувся13липня 2022року.У цьомувідео ОСОБА_24 пояснив,що служиву військовійчастині НОМЕР_1 в одномувзводі разоміз ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншимивійськовослужбовцями.Місце їхньої тимчасової дислокації було у АДРЕСА_2 в 5 стрілецькій роті 2 стрілецького батальйону. Він займав кімнату разом з ОСОБА_25 та іншими військовими. 
		26.06.2022 року з 03 год. до 04 год. ночі ОСОБА_5 , будучи в збудженому стані, неодноразово залишав кімнату, де вони спали, то йшов у туалет, то покурити. Його здивувало, що за годину ОСОБА_5 вже втретє кудись виходить. Він вирішив сам піти до туалету. Коли він вийшов у коридор, побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_15 . ОСОБА_7 в ту хвилину каже ОСОБА_5 : «Що ти тут «соваєшся»» і дав йому підзатильника, після чого вони пішли проводжати його спати, а сам він пішов на вулицю до вбиральні. Вийшовши на вулицю, він пішов до чергового посту №1, щоб поспілкуватися з ним. Під час розмови з черговим він повідомив, що ОСОБА_26 знову попався в стані алкогольного сп`яніння, що командир взводу його «чихвостить», що то не справа, що військовий перебуває в стані алкогольного сп`яніння під час військового стану. Вони розмовляли з черговим близько 10 хвилин. ОСОБА_7 та ОСОБА_15 вийшли за ним, коли він ще не дійшов до чергового, і пішли в напрямку туалету. Через 5-10 хвилин після цієї розмови з черговим вони почули постріл і почали бігти до входу, щоб повідомити командира роти про це. Вже коли він добігав, побачив, що солдати почали вибігати, і кричали «викликайте швидку». Потім хтось сказав що ОСОБА_5 застрелив ОСОБА_7 . Вони його на місці скрутили, однак він цього не бачив, лише чув, що казали, що якби не поліція, могли вчинити самосуд. 
		Зазначив,що зброїу ОСОБА_5 ,коли вінвиходив зкімнати,він небачив,автомати їмвидавались безпатронів,і де ОСОБА_5 взяв патрона,він незнає.Після того,як ОСОБА_5 вчинив вбивство,він вжейого побачив,коли тойлежав наземлі біля ОСОБА_7 ,зв`язанийскотчем.Тілесних ушкодженьвін тодіна ньомуне помітив, оскільки близько до нього не підходив. Коли він вже давав покази у поліції, то побачив, що ОСОБА_5 приходив в той кабінет, і побачив, що той був побитий на лиці. Тобто до цього часу його обличчя не було побите, а вже після того.
		Окрім показів потерпілої, свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не заперечується показами самого обвинуваченого та підтверджується письмовими доказами:
		Витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 26.06.2022 року о 07:35:24 відомостей за №12022030510000315 за фактом нанесення тілесних ушкоджень у вигляді наскрізного кульового вогнепального поранення грудної клітки, в результаті яких настала смерть ОСОБА_7 .
		Рапортом чергового Володимир-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 26.06.2022 року, згідно якого надійшло повідомлення зі служби «102» про вогнепальне поранення ОСОБА_7 ;
		Протоколом огляду місця події від 26.06.2022 року з додатками на 17 арк. і відеозаписом, проведеного з участю судово-медичного експерта на території місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено і вилучено труп ОСОБА_7 з одягом в крові, автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1 гільзу, змиви зі спускового гачка, запобіжника і затвора автомата, мобільний телефон і особисті речі ОСОБА_5 . 
		Протоколом огляду трупа ОСОБА_7 від 26.06.2022 року з фототаблицями, проведеного з участю судово-медичного експерта, під час якого виявлено та вилучено одяг ОСОБА_7 , змиви з рук, зрізи нігтів з рук ОСОБА_7 .
		Лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 № 64 від 26.06.2022 року.
		Свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 від 30.06.2022 року.
		Протоколами огляду речових доказів від 14.07.2022 року, 23.08.2022 року, 30.08.2022 року вилучених під час проведення огляду місця події.
		Протоколами огляду документів: Книги видачі зброї та боєприпасів 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , Відомості закріплення зброї за особовим складом 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 тощо. 
		Відповідно до Книги видачі зброї та боєприпасів 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 20.06.2022 року ОСОБА_5 видано для виконання службових завдань вогнепальну зброю  автомат АК-74 з заводським номером № НОМЕР_2 , який отримано ОСОБА_5 , про що свідчить наявний у книзі відповідний підпис ОСОБА_5 , у книзі немає запису про здавання зброї ОСОБА_5 .
		Згідно Відомості закріплення зброї за особовим складом 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 за ОСОБА_5 закріплено автомат АК-74 з заводським номером № НОМЕР_2 із 4 магазинами, які 12.05.2022 року отримано ОСОБА_5 , про що свідчить наявний у відомості відповідний підпис ОСОБА_5 , у відомості немає запису про здавання зброї ОСОБА_5 .
		Згідно Відомості складання заліку зі знаннями вимог безпеки при проведенні занять з вогневої підготовки 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 ОСОБА_5 проходив інструктаж про заходи безпеки під час поводження зі зброєю і боєприпасами, про що свідчить наявний у відомості відповідний підпис ОСОБА_5 .
		Протоколом затримання ОСОБА_5 від 26.06.2022 року, згідно якого вилучено речі ОСОБА_5 (футболку зеленого кольору, камуфльовані штани).
		Протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_15 від 15.07.2022 року з відеозаписом.
		Висновком судово-медичної експертизи № 64 від 26.08.2022 року дослідження трупа ОСОБА_7 , згідно якого в останнього виявлені тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового ушкодження правої половини грудної клітки з проходженням раневого каналу через праву легеню, праву половину серця, м`які тканини правої половини грудної клітки, 3 ребро по пригрудинній лінії, 9 ребро по прихребетній лінії. Дане тілесне ушкодження могло виникнути внаслідок травмуючого пострілу зі зброї, зарядженої кулею, в склад якої входила мідь, дане тілесне ушкодження належить до тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення, і в даному конкретному випадку спричинило смерть потерпілого. Постріл було здійснено з неблизької відстані. На момент смерті ОСОБА_7 був тверезим.
		Висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/103-22/6639-БЛ від 17.08.2022 року (з дослідження вилучених на місці події автомата, гільзи), згідно якого надані на дослідження:
		- автомат, який вилучено 26.06.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , є бойовою нарізною автоматичною вогнепальною зброєю промислового способу виготовлення  автоматом конструкції Калашникова (АК-74) калібру 5,45х39 мм заводський номер « НОМЕР_2 », 1990 року виготовлення. Автомат для стрільби придатний;
		- гільза, яку вилучено 26.06.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , є частиною боєприпасу  відстріляною гільзою проміжного патрону калібру 5,45х39 мм та відстріляна з автомата конструкції Калашникова (АК-74) калібру 5,45х39 мм заводський номер « НОМЕР_2 », 1990 року виготовлення, який вилучено 26.06.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 .
		Висновком судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/103-22/5960-ФХВР від 08.08.2022 (з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу), згідно якої в каналі ствола наданого на дослідження автомату АК-74 № НОМЕР_2 встановлено спільну присутність сукупності речовин, характерних для продуктів пострілу та зміненого дистилятного нафтопродукту.
		Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/103-22/6517-БД від 18.08.2022, згідно якої у наданих на дослідження змиві зі спускового гачка, змиві із запобіжника та змиві із затвору автомата АК-74 № НОМЕР_2 виявлено поодинокі клітини з ядрами, встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві із затвору автомата АК-74 № НОМЕР_2 , які є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 .
		Аналізуючи вказані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведено.
		Доводи захисту про відсутність умислу у ОСОБА_5 на вбивство та наявність загрози його життю з боку ОСОБА_7 , а саме нанесення тілесних ушкоджень не приймаються судом до уваги, як такі, що суперечать сукупності досліджених судом вищевказаних доказів, які узгоджуються між собою, не суперечать один одним і є логічними та послідовними. 
		Так, висновком судово-медичної експертизи стосовно ОСОБА_5 № 71 від 08.08.2022 року в ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: синці, садна обличчя, голови, тулуба, рук, гематома обличчя. Дані тілесні ушкодження могли утворитись як внаслідок контактів з тупими твердими предметами, так і внаслідок падіння з висоти власного зросту на тупу тверду плоску поверхню з обмеженою контактною поверхнею, та відносяться до категорій: синці, садна  легких тілесних ушкоджень, гематома - легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та не були небезпечними для життя в момент заподіяння. Ділянки тіла, де було виявлено тілесні ушкодження, є вільно доступними для власної руки.
		З показань свідка ОСОБА_15 та інших свідків, показань обвинуваченого ОСОБА_5 даних в судовому засіданні, вбачається, що виявлені в ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця, садна обличчя, голови, тулуба, рук, гематоми обличчя утворились під час його затримання ОСОБА_15 на місці вчинення злочину шляхом контактування з поверхнею землі, на якій лежав ОСОБА_5 при затриманні його ОСОБА_15 та іншими співслужбовцями після вчинення злочину.
		Згідно постанови начальника сектору дізнання Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 09.09.2022 року про закриття кримінального провадження №12022035510000296 від 26.06.2022 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке розпочато за заявою ОСОБА_5 , факт нанесення ОСОБА_7 ударів в ділянку голови ОСОБА_5 і заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не підтвердився.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5 № 72 від 08.08.2022 року в ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень на потиличній ділянці голови не виявлено, чим повністю спростовується факт нанесення ОСОБА_7 . ударів в ділянку голови ОСОБА_5 і заподіяння йому тілесних ушкоджень.
		Свідок ОСОБА_17 в своїх показах зазначив, що автомати їм видавались без патронів, і де ОСОБА_5 взяв патрона, він не знає. Він побачив ОСОБА_5 , коли той лежав на землі біля ОСОБА_7 , зв`язаний. Тілесних ушкоджень тоді на ньому він не помітив. Коли він, пізніше давав покази у поліції, то побачив, що у ОСОБА_5 вже було лице побите. Тобто покази свідка ОСОБА_17 в цій частині спростовують покази обвинуваченого про те, що його дії були спровоковані його побиттям ОСОБА_7 та ОСОБА_27 . 
		Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Вирішуючи питання про наявність умислу у ОСОБА_5 на вчинення злочину за ч. 1 ст. 115 КК України суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахував, спосіб нанесення ушкоджень, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. 
		На думку суду, здійснюючи постріл з вогнепальної зброї  автомата АК-74 № НОМЕР_2 в ділянку грудної клітки потерпілого, обвинувачений не міг не усвідомлювати, що від вказаного поранення настане смерть потерпілого.
		Також суд врахував поведінку обвинуваченого до вчинення ним кримінального правопорушення. Так зі слів самого обвинуваченого вбачається, що напередодні він вжив алкогольні напої. При цьому ОСОБА_5 достовірно знав, що Уставом ЗСУ категорично заборонено вживання алкогольних напоїв під час несення служби у військовий час.
		Згідно постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20.06.2022 підтверджено факт притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за перебування 12.06.2022 року в стані алкогольного сп`яніння під час проходження військової служби на території розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 . 
		З показань свідків і обвинуваченого встановлено, що вказаний факт перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння під час проходження військової служби виявлявся ОСОБА_7 .
		На думку суду вказані обставини спричинили виникнення особистих неприязних відносин та конфлікту між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 .
		Крім того версія захисту про наявність у діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення за ст. 118 ч. 1 КК України  умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, є безпідставною, оскільки обвинувачений суду повідомив, що в момент, коли він взяв зброю в руки, то був дуже розлючений на ОСОБА_7 і «здійснив в нього постріл один раз». При цьому ОСОБА_7 стояв на значній відстані, обличчям до нього і ніяких насильницьких дій в цей момент щодо нього він не вчиняв. 
		На думку суду ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження під час раптово виниклого конфлікту, на ґрунті неприязних стосунків, що повністю відповідає пред`явленому обвинуваченню.
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_5 . Посилання обвинуваченого на відсутність умислу заподіяти тілесних ушкоджень потерпілому суперечать іншим зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинений ним злочин, а також спростовуються самим характером дій обвинуваченого.
		Встановлені судом обставини в поєднанні з іншими об`єктивними даними справи свідчать, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, діяв з умислом на заподіяння тілесного ушкодження потерпілому.
		Тож оцінивши надані суду докази, суд приймає докази, надані прокурором, як допустимі, оцінює їх, як належні та такі, що добуті законним шляхом, які узгоджуються між собою, є логічними та не суперечать один одним, та не спростовуються показами самого обвинуваченого, тому вважає, що факт скоєння ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення є доведеним під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ст. 115 ч. 1 КК України, як вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Крім того, згідно висновку комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 174 від 02.09.2022 року стосовно ОСОБА_5 , згідно якого ОСОБА_5 психічними захворюваннями в сенсі ст. 19 ч. 2 КК України не страждав і не страждає, виявляє ознаки змішаного розладу зрілої особистості в степені декомпенсації та гострої алкогольної інтоксикації. У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує. Тобто є осудною особою.
		Як обставину, яка пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України суд враховує щире каяття. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проходив військову службу за мобілізацією, одружений, за місцем проживання, служби та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебував, є особою, що раніше не судима, враховує суд також наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставини, що, в свою чергу унеможливлює застосування положень ст. 69 КК України, як того просив захист, суд дійшов висновку про те, що достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в середніх межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України. На думку суду, саме такий розмір покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.
		Вирішуючи цивільні позови, суд дійшов наступного:
		У кримінальному провадженні потерпілими  дружиною ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_28 та сином ОСОБА_14 заявлено цивільний позов до відповідача ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень кожному та на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі по 384459 гривень на користь дітей. 
		Цивільні позивачі посилаються на те, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_5 заподіяв смерть (чоловікові, батьку) ОСОБА_7 , здійснивши постріл в область тулуба. В момент повідомлення про загибель ОСОБА_7 , у зв`язку з його вбивством вони переживають біль непоправної утрати, відчуття фізичного страждання. Стрес, який супроводжувався почуттям смутку, розгубленості, обурення, тривоги та страху за тим, що буде далі.
		Через смерть рідної людини вони зазнали нестерпних моральних страждань. Ця страшна трагедія - найстрашніше, що трапилося в їхньому житті та назавжди їх змінила. Починаючи з 26.06.2022 року психотравмуючі фактори, душевні переживання і неспокій будуть переслідувати все життя.
		Враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивачі оцінили моральну шкоду у сумі 300000 (триста тисяч) гривень - кожному.
		Крім того цивільні позивачі зазначають, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Таким чином, діти потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на день його смерті були на утриманні у потерпілого, мають право на відшкодування шкоди. 
		ОСОБА_4 , як законний представник малолітнього сина ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку ст.242 ЦК України має право на здійснення представництва його прав та інтересів. 
		Виходячи з встановленого середньомісячного розміру заробітної плати та кількості осіб, що були на утриманні потерпілого, та частки, яка припадала на останнього, просять стягнути з відповідача за три роки наперед 384459 грн. на кожну дитину (розрахунок: 31954 грн. 90 коп. : 3= 10651 грн. 64 коп., 10651 грн. 64 коп. х 36=384459 грн.). 
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник подали відзив на позови, згідно якого позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди визнали частково, а саме у розмірі 100 000 грн. на кожного потерпілого. 
		Суд заслухавши потерпілих, обвинуваченого та його захисника, вважає, що є наявність правових підстав для задоволення цивільних позовів потерпілих з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Так, згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Судом установлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, позивачам дійсно були завдані моральні (душевні) страждання, які викликані втратою рідної людини - чоловіка, батька, внаслідок позбавлення його життя, у зв`язку з чим порушився їх звичайний і нормальний спосіб життя, вони відчули і відчувають сильні душевні страждання через невідновну втрату рідної людини.
		Суд зауважує, що вбивство людини, неминуче завдає моральних страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах, що не потребує доведення жодними додатковими доказами.
		На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.
		Визначаючи розмір моральної шкоди спричиненої позивачам, суд виходить із наступних обставин.
		Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_28 та ОСОБА_14 є дружиною та синами померлого ОСОБА_7 , які у зв`язку зі смертю (чоловіка та батька), що відбулась внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , втратили душевний спокій, весь час перебувають у стані постійної напруги та стресу, що суттєво порушило їхній звичайний життєвий устрій. Горе  втрата рідної людини спричинило реакцію замикання від навколишнього середовища, а відтак вони змушені докладати значних зусиль, щоб мобілізувати сили та організувати своє життя.
		Суд враховує часткове визнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_5 , у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень на кожного потерпілого. Посилаючись на часткове визнання позову зазначає, що перебуваючи під вартою не отримує грошову винагороду як військовослужбовець, інших джерел доходу, заощаджень, рахунків у банківських установах не має.
		При цьому суд зважає на положення ст. ст. 127-128 КПК України, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких суд, при вирішенні питання про розмір шкоди має керуватися не платоспроможністю винуватця, а ступеню страждань потерпілих та розміром понесених ними матеріальних втрат. 
		Виходячи з встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення по 300000 гривень на відшкодуванню моральної шкоди, підлягають задоволенню, враховуючи, що життя людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, відповідно до статті 3 Конституції України та враховуючи принцип розумності та справедливості.
		Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.
		Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		Крім того, відповідно п.1 ч.1 ст.1200ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
		Відповідно до ч.2 ст.1200ЦК України особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		Відповідно дост.1202ЦК України, відшкодування шкоди,завданої каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюпотерпілого,здійснюється щомісячнимиплатежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
		Згідно свідоцтва про народження І- НОМЕР_6 від 15.06.2011 року, 09.06.2011 року народився ОСОБА_28 , батьками якого зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . 
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 15.11.2016 року, 06.11.2003 року народився ОСОБА_14 , батьками якого зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . 
		Згідно копії студентського квитка серії НОМЕР_8 від 22.09.2021 року, ОСОБА_14 є студентом Луцького національного технічного університету, і на день смерті батька мав право на одержання від нього утримання та перебував на його утриманні.
		Згідно довідки про доходи виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 в період березня по травень 2022 року потерпілий ОСОБА_7 отримав грошове забезпечення на загальну суму 110579 грн. 18 коп. 
		Відповідно до довідки від 12.07.2022 року № 2184 МОУ військової частини НОМЕР_1 в період за травень-червень 2022 року потерпілий отримав грошове забезпечення на загальну суму  17240 грн. 41 коп. 
		В цілому за період з березня по червень 2022 року потерпілий ОСОБА_7 отримав грошове забезпечення на загальну суму -127819 грн. 59 коп. 
		Відповідно середньомісячний дохід складає: 127819.59:4 =31954 грн. 90 коп. 
		Виходячи з встановленого середньомісячного розміру заробітної плати та кількості осіб, що були на утриманні потерпілого, та частки, яка припадала на останнього, слід стягнути з відповідача за три роки наперед 384459 грн. на кожну дитину (розрахунок: 31954 грн. 90 коп.: 3= 10651 грн. 64 коп., 10651 грн. 64 коп. х 36=384459 грн.). 
		Таким чином, заявлений в цій частині цивільний позов потерпілих є обґрунтованим і підлягає задоволенню з врахуванням добровільного часткового відшкодування шкоди в розмірі 5000 доларів США, що станом на червень-серпень 2023 року складала 182850,00 грн. (5000Х36,57), по 91425,00 грн. на кожну дитину в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		При вирішенні питання про стягнення процесуальних витрат суд, відповідно до ст.122, ч.2 ст.124 КПК України, вважає необхідним стягнути з винного на користь Держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз.
		Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30.06.2022 року - скасувати.
		Суд вирішує питання речових доказів відповідно до ст.100КПК України та вважає, що речові докази, які не мають ніякої цінності, що вилучені при ОМП та вилучені у обвинуваченого  підлягають знищенню, інші  поверненню власникам.
		Керуючись ст.ст. 127,128, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту оголошення вироку суду  з 21 травня 2024 року. 
		Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, період з 26.06.2022 року по 20.05.2024 року, включно.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінювати.
		Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30.06.2022 року на змив виконаний на марлевий тампон із спускового крючка запобіжника та затвора автомата марки АК- 47, стріляну гільзу калібру 5,45; автомат марки АК- 74, серійний номер НОМЕР_2 , футболку зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору та камуфляжні штани, змиви з рук ОСОБА_5 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_5 , зразки крові ОСОБА_5 , брюки захисного коричнево-зеленого кольору, труси чорного кольору та резинові тапочки, змиви з рук ОСОБА_7 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 - скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь Держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз: 
		-    судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/103-22/5960-ФХВР від 08.08.2022 року - 1132 грн. 68 коп.; 
		-    судової біологічної експертизи № СЕ-19/103-22/6517-БД від 18.08.2022- 13084 грн. 75 коп.;
		-    судової експертизи зброї № СЕ-19/103-22/6639-БЛ від 17.08.2022 року - 2642 грн. 92 коп.
		Цивільні позови ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_28 , ОСОБА_14 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок кримінального правопорушення, - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану смертю чоловіка, в розмірі 300000 (триста тисяч) грн.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду, завдану смертю батька, в розмірі 300000 (триста тисяч) грн.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_28 , заподіяну смертю батька матеріальну шкоду в розмірі 293033 (двісті дев`яносто три тисячі тридцять три) грн. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_14 , заподіяну смертю батька матеріальну шкоду в розмірі 293033 (двісті дев`яносто три тисячі тридцять три) грн. 
		Речові докази:
		-    автомат АК-74 № НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11  повернути військовій частині НОМЕР_1 ;
		-    1 гільзу, змиви із спускового гачка, запобіжника і затвора автомата, які передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області за адресою: АДРЕСА_3  знищити;
		-    одяг ОСОБА_5 (футболку зеленого кольору, камуфляжні штани), мобільний телефон марки «Xiaomi», особисті речі ОСОБА_5 (ланцюжок, хрестик, грошові кошти в сумі 120 грн., пачку цигарок, запальничку, ніж в чохлі), які передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області за адресою: м.Луцьк, вул. Винниченка, 11  повернути ОСОБА_5 ;
		-    зразки крові, букального епітелію, зрізи нігтьових пластин і змиви з рук ОСОБА_5 , які передані на відповідальне зберігання в КЗРД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області  знищити;
		-    одяг ОСОБА_7 (брюки захисного коричнево-зеленого кольору, труси чорного кольору, резинові тапочки), які передані на відповідальне зберігання в КЗРД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області  знищити;
		-    зрізи нігтьових пластин і змиви з рук ОСОБА_7 , які передані на відповідальне зберігання в КЗРД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області  знищити.
		На вирок може бути подана апеляція учасниками процесу до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок буде вручено сторонам негайно.
		Головуючий суддя:                             ОСОБА_30

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...