Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/403/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2024. Зареєстровано: 23.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.06.2024
Номер судового провадження: 2/730/158/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
		Справа №730/403/24 
		Провадження №2/730/158/2024
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		з а о ч н е 
		 
		"22" травня 2024 р.                                  м. Борзна
		 
		Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
		 
		з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
		позивача - ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Комарівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно їх дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обгрунтовує тим, що від позашлюбних стосунків з ОСОБА_3 у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_4 ; з початку 2023 року їх відносини припинились, відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не нададає, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, взагалі не спілкується з дитиною, вживає алкоголь, не має стабільної роботи, застосовує фізичне насилля; 06.03.2024р. комісія з питань захисту дитини Комарівської сільської ради винесла рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо їх дочки ОСОБА_4 .
		Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала й просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Зазначила, що негативна поведінка відповідача не змінилась, він фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно їх дочки, веде кочовий спосіб життя, переймається лише своєю особистістю; натомість її новий чоловік, у шлюбі з яким у них також народилась маленька (наразі 1 місяць) донька, піклується про Софію, висловлює наміри її усиновити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
		З огляду на малолітній вік ОСОБА_2 та з урахуванням позиції учасників справи у відповідності до положень ч.2 ст.171 СК України суд вважав за недоцільне заслуховувати думку цієї дитини щодо вирішення даного спору.
		Відповідач за відсутності відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) та роботи повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (ч.11 ст.128 ЦПК України), а також додатково за наявними засобами мобільного зв`язку, але в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.
		Третя особа Комарівська сільська рада була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судових документів до електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але своїм правом на участь не скористалась, повноважного представника не направила, про причини неприбуття не повідомила, письмових пояснень щодо позову не подала.
		Тому, зі згоди позивачки суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
		Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Положеннями ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991р. (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		У ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
		Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя. 
		Згідно з ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
		Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. 
		Приписами ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		У п.47, 49 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008р. зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у п.2 ст.8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин; отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
		ЄСПЛ у рішенні від 11.07.2017р. у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09). 
		Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) від незареєстрованого шлюбу є батьками малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; підставою запису відомостей про батька стали заява матері та батька дитини про визнання батьківства від 21.09.2022р. 
		Позивачка зареєстрована в АДРЕСА_1 , а фактично проживає разом із дочкою ОСОБА_4 та чоловіком ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 .
		Відомості про зареєстроване місце проживання чи перебування відповідача на території України відсутнє; 15.11.2018р. був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
		ОСОБА_3 з початку 2023 року разом з дочкою та матір`ю дитини не проживає, не спілкується з ними, не цікавиться життям та здоров`ям своєї малолітньої дочки, не займається її вихованням, не відвідує, не надає ніякої матеріальної допомоги; 30 січня 2024 року склав нотаріально посвідчену заяву, в якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У відповідності до вимог ч.5 ст.19 СК України рішенням виконкому Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області №21 від 14 березня 2024 року затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини Комарівської сільської ради, оформлене протоколом №05 від 06.03.2024р., про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане рішення органу опіки та піклування на переконання суду прийняте з урахуванням всіх обставин і не суперечить інтересам дитини.
		Отже, в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї малолітньої дочки, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; пріоритетом для відповідача є влаштування особистого життя та благополуччя на противагу інтересам дитини. 
		Вищезазначені обставини свідчать про протиправну винну поведінку відповідача, зловживання та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.
		Підтвердженням цьому є й процесуальна поведінка відповідача, який не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов, проігнорував явку до суду, що свідчить про байдуже ставлення батька до долі своєї дитини та подальше збереження з нею родинних зв`язків.
		Водночас матеріали справи вказують на те, що ОСОБА_3 є неблагополучним представником сім`ї і в найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яким є розірвання зв`язків із неблагонадійним батьком.
		Відтак, застосовуючи вироблений усталеною практикою ЄСПЛ трискладовий тест, суд приходить до переконання, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його малолітньої дитини у даному випадку буде пропорційним втручанням у його право на повагу до сімейного життя та відповідатиме вимогам ст.8 Конвенції.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_3 , будучи батьком своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , на протязі тривалого періоду часу (понад 1 рік) безпричинно ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, то суд вважає, що маються всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно вищевказаної дитини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню. 
		Принагідно суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі позитивних змін у поведінці такої особи (ст.168, 169 СК України).
		Відповідно до ст.141 ЦПК Українки з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1211,20 грн сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись ст.7, 19, 143, 150, 164-166, 171 СК України, ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Комарівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,  задовольнити повністю.
		ОСОБА_3 позбавити батьківських прав стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
		Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне заочне судове рішення складено 22 травня 2024 року.
		 
		Позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 .
		 
		Відповідач  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
		 
		Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...