Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/289/24 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2024. Зареєстровано: 23.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Номер судового провадження: 15/913/289/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову
		 
		22 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/289/24
		 Провадження №15/913/289/24
		 
		Суддя Смола С.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 20.05.2024 про забезпечення позову у справі 
		за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)
		до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал» (вул. Вишнева, буд. 1-Г, с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, 93511)
		відповідача-2  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
		про стягнення 4 059 505 грн 38 коп.,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі  АТ «ПриватБанк», банк) 20.05.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 21.05.2024, до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал» (далі  ТОВ «Агрокомерціал»), та відповідача-2  ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 19.07.2021 №33484818-КД-2 у сумі 4 059 505 грн 38 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2 945 515 грн 27 коп., заборгованості по процентах за період з 02.02.2022 до 01.05.2024 у сумі 1 113 990 грн 11 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Агрокомерціал» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 19.07.2021 №33484818-КД-2, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 19.07.2021 №33484818-ДП-2/1, який укладений між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .
		Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне нерухоме та рухоме майно, яке належить на праві власності боржнику  ТОВ «Агрокомерціал» (ідентифікаційний код 33484818): 1) транспортний засіб: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ  Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) транспортний засіб: автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ  TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.05.2024 заява передана на розгляд судді Смолі С.В.
		Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
		Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Пунктом 1 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		Визначення такого поняття як арешт майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, так, арешт майна  це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.
		Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
		Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі №917/1610/23, крім того, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить, окрім іншого оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		Суд зауважує, що позивач за вимогами заяви просить накласти арешт на майно не у межах ціни позову, а на два транспортні засоби, проте доказів на підтвердження вартості майна, на яке він просить накласти арешт, ним не надано, що унеможливлює здійснення судом оцінки співвідношення інтересів сторін.
		У заяві про забезпечення позову АТ «ПриватБанк» зазначає, що транспортні засоби: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ  Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ  TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , на праві власності належать ТОВ «Агрокомерціал» і на підтвердження цих обставин надає роздруківки з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України про перевірку чинності полісу внутрішнього страхування на вказані транспортні засоби та інформаційну довідку про транспортні засоби з Українського Бюро Кредитних Історій.
		Оцінюючи надані докази, суд виходить з наступного.
		Частинами 1, 2, 6 ст.341 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, належних користувачів, що міститься у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною. Для фізичних та юридичних осіб інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів надається шляхом пошуку за суб`єктом (власником транспортного засобу) в електронній формі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або направлення її поштою до органів Міністерства внутрішніх справ України. Інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Інформація про зареєстрований транспортний засіб чи його власника, належного користувача, отримана в електронній чи паперовій формі відповідно до законодавства за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, є офіційною та використовується відповідно до законодавства.
		Пунктом 1 розділу І «Загальні положення» Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 №779 (далі  Порядок), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі  ЄДРТЗ).
		Відповідно до п.3 розділу ІІ «Порядок наповнення та ведення ЄДРТЗ» Порядку до ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі  об`єкти обліку).
		Пунктами 6, 7 розділу ІІ «Порядок наповнення та ведення ЄДРТЗ» Порядку встановлено, що до ЄДРТЗ уносяться такі відомості про власника (співвласника) транспортного засобу: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження; 2) повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (для юридичних осіб); 3) адреса реєстрації місця проживання фізичної особи або адреса місцезнаходження юридичної особи; 4) назва, серія (за наявності), номер, дата видачі документа, що посвідчує особу, та найменування органу, який його видав; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону). До ЄДРТЗ уносяться такі відомості про транспортний засіб: 1) марка; 2) модель; 3) тип (за призначенням); 4) тип (за конструкцією); 5) категорія; 6) тип кузова; 7) колір; 8) рік випуску; 9) номерний знак; 10) кількість дверей; 11) кількість місць; 12) номер кузова; 13) номер рами (шасі); 14) ідентифікаційний номер (VIN); 15) номер двигуна; 16) об`єм двигуна; 17) потужність двигуна (за наявності такої інформації в поданих документах); 18) кількість циліндрів (за наявності такої інформації в поданих документах); 19) вид пального; 20) екологічні норми (за наявності такої інформації в поданих документах); 21) маса без навантаження; 22) повна маса; 23) показники одометра (за наявності такої інформації); 24) дата першої державної реєстрації; 25) дата державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку; 26) серія, номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (тимчасового реєстраційного талона); 27) особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; 28) реквізити документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, увезення, митного оформлення; 29) реквізити документів, що підтверджують відповідність конструкції встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (за наявності).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №260 «Про деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників та належних користувачів» затверджено Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів, п.1 розділу «Загальні питання» якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі  Реєстр) стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів.
		Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що відомості з Реєстру надаються: 1) в паперовій формі - територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - уповноважений орган МВС) у вигляді витягу з Реєстру; 2) в електронній формі: у форматі витягу з Реєстру або в іншому форматі, визначеному в договорі між адміністратором Реєстру та юридичною особою, в установленому законодавством порядку; програмними засобами ведення Реєстру у форматі витягу з нього через офіційний веб-сайт МВС.
		Відповідно до п.4 указаного Порядку витяг з Реєстру надається на запит будь-якої фізичної або юридичної особи за умови ідентифікації такої особи. Відомості з Реєстру про належного користувача транспортного засобу надаються фізичній чи юридичній особі, за якою такий транспортний засіб зареєстрований (уповноваженій нею особі), особі, якій видано тимчасовий реєстраційний талон, належному користувачу.
		Отже, саме інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів є належним доказом на підтвердження обставин щодо власника зареєстрованого транспортного засобу.
		Суд наголошує, що надана позивачем Інформаційна довідка про транспортні засоби з Українського Бюро Кредитних Історій не містить інформації щодо джерела наведених у ній відомостей, а надані позивачем роздруківки з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України про перевірку чинності полісу внутрішнього страхування взагалі не містять інформації про власника зазначених у них транспортних засобів, з огляду на що вказані інформаційні довідки та роздруківки не можуть вважатися належними доказами на підтвердження обставин щодо власника наступних транспортних засобів: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ  Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ  TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
		Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
		Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, що ТОВ «Агрокомерціал» є власником наступних транспортних засобів: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ  Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ  TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
		Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви АТ «ПриватБанк» про забезпечення позову. 
		 
		Керуючись ст.ст.74, 77, 86, 136 140, 232 234 ГПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. У забезпеченні позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ  Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ  TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 20.05.2024 про забезпечення позову відмовити.
		2. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 20.05.2024 про забезпечення позову віднести на позивача.
		 
		Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 22.05.2024 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		 
		 
		 
		Суддя Сергій СМОЛА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...