Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/1554/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано судом: 23.05.2024. Зареєстровано: 23.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 21.05.2024
Номер судового провадження: 22-ц/818/1917/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		21 травня 2024 року
		м. Харків
		справа № 646/1554/23
		провадження № 22-ц/818/1453/24
		провадження № 22-ц/818/1917/24
		Харківський апеляційний суд у складі:
		Головуючого: Маміної О.В.
		суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
		за участю секретаря: Сізонової О.О.
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 
		відповідач - ОСОБА_2 , Громадська організація «НОН-СТОП»
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «НОН-СТОП» про захист особистих немайнових прав, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -
		за апеляційними скаргами Громадської організації «НОН-СТОП» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року та на додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2024 року, постановленні суддею Благою І.С.
		в с т а н о в и в:
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з урахуванням уточнень до ОСОБА_2 , Громадської організації «НОН-СТОП» про захист честі і гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди.
		Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість її ділової репутації, поширену ОСОБА_2 інформацію у відеоролику в мережі Інтернет за посиланнями:
		ІНФОРМАЦІЯ_15,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
		а саме, про те, що ОСОБА_1 :
		- є позаштатним агентом НАБУ,
		- допомогла розбагатіти екс-голові Департаменту капітального будівництва обласної адміністрації ОСОБА_7, екс-голові Харківської обласної ради ОСОБА_5 більш ніж на мільйон гривень,
		- побувала депутатом міськради,
		- лобіює інтереси свого чоловіка, який займається технічною документацією та дозволами з екологічних питань,
		- має іноземних господарів з «Агротрейд-Груп».
		Визнано недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість її ділової репутації, поширену ОСОБА_2 інформацію, висловлену у інформаційному запиті Громадської організації «НОН-СТОП» (код ЄДРПОУ 43250341) вих.№15/03/2023-1 від 15.03.2023р. за підписом ОСОБА_2 , який діє від імені Громадської організації «НОН-СТОН», а саме:
		-«Призначення на вказану керівну посаду обумовлено її провокаційною діяльністю і пролобійоване НАБУ»;
		-« ОСОБА_1 інформує НАБУ та інших іноземних правоохоронців про соціально-економічну обстановку і взаємовідносини між особами й органами. ОСОБА_1 має сталі зв`язки із невстановленими іноземними суб`єктами, яким також передає інформацію, що може завдати шкоди національним регіональним інтересам, та фактично є інагентом, який встановлює додаткові заходи безпеки при взаємодії зі ОСОБА_1 , її оточенням і підлеглими»;
		- « ОСОБА_1 діє в інтересах іноземного агрохолдінгу «AGROTRADE Group», який є спонсором ОСОБА_1 , що також несе певні ризики. В інтересах AGROTRADE Group» ОСОБА_1 надавала неправомірну вигоду з приводу нестандартного підключення станції на сонячних батарей у м. Коломак. Крім того, чоловік ОСОБА_1 займається виготовленням технічної документації і отриманням дозволів в екологічній сферах, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 , користуючись зв`язками і повноваженнями, створює штучні перепони для підприємств, які несуть екологічні ризики, зокрема в Богодухівському районі ТОВ "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР", код: 32674729, ТОВ "БОГОДУХІВСЬКИИ МОЛЗАВОД", код: 36537542, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БОГОДУХІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ", код: 00444122».
		Зобов`язано Громадську організацію «НОН-СТОП» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вилучити з загального доступу відеоролики за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також розмістити на сторінках Громадської організації «НОН-СТОП» в Facebook, Tiktok, Instagram, Youtube рішення суду у цій справі.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої моральної шкоди 50'000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
		В решті позову відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 4292 грн. 00 коп. у рівних частках з кожного.
		Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04 березня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги та отриманням доказів у справі, у розмірі 19743 грн. 75 коп. В решті заяви відмовлено.
		В апеляційній скарзі Громадська організація «НОН - СТОП» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; судові витрати стягнути з позивача.(а.с.137 т.3)
		Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Наголошує, що суд застосував ст. 23 та ч. 1 1167 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14; порушив приписи процесуального законодавства, зокрема, не дослідив фактичні обставини справи та покладався виключно на суб`єктивне бачення ситуації. Судом не було дотримано приписів ч. 1 ст. 89 ЦПК, що вимагає всебічного, повного об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, ст. 277 ЦК України, що заперечує можливість перевірки відповідності дійсності виражень суб`єктивної думки, та прецедентної практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. Не обґрунтував призначеного розміру моральної шкоди та не врахував, що позивач не надав жодних доказів обґрунтування розміру моральної шкоди у заявленому розмірі та не надав підтверджень заподіяння душевних страждань оспорюваною інформацією, розміщеною у відеозаписі; Не врахував позиції Об`єднаної палати КЦС, викладеної у постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 та не перевірив належним чином наявність умов настання зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, серед яких: протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди; Порушив п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ч. 1 ст. 2, ч. 5 ст. 12 ЦПК України, та передбачене ними право співвідповідачів на справедливий і публічний розгляд їх справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. В цілому, суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам. Наголошує, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі. Позивачкою не доведено належності сайту ГО «НОН-СТОП». Також наголошує про відсутність підстав для солідарного стягнення.
		Не погодившись із додатковим рішенням суду, Громадська організація «НОН-СТОП» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду.
		Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачка затягувала розгляд справи умисно, перешкоджала об`єктивному розгляду справи. Суд належним чином не дослідив критерії реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторони Відповідачів, порушивши принцип розумного розміру, встановлений ЄСПЛ. Сума гонорару за надання послуг правової допомоги, визначена стороною Позивача є не обґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг
		Представник ОСОБА_1 адвокат Шпіньова О.М. надала відзив на апеляційні скарги, просить залишити апеляційні скарги відповідача без задоволення, а рішення та додаткове рішення - залишити без змін.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачем інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем принципів моралі, неетичної поведінки в особистому та суспільному житті, а відтак, поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі. Зважаючи на те, що у відношенні позивача була поширена інформація, яка принижує її честь та гідність та є недостовірною, позивачу було заподіяно моральної, яка виходячи із принципу розумності визначається судом у розмірі 50000 грн. і підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
		Ухвалюючи додаткове рішення суду про часткове задоволення заяви позивачки та солідарне стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу, суд виходив із обґрунтованості та доведеності понесених витрат на професійну правничу допомогу.
		Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_16 на сторінках ГО «НОН-СТОП» у соціальних мережах Facebook, TikTok, Instagram, Youtube за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , було розміщено відеоролик під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » із промовою ОСОБА_2 з висловлюваннями наступного змісту: «Харківська корупція настільки очистилася, що тільки-но створена Харківською міськрадою комунальна установа «Харківська інвестиційна агенція» очолена позаштатним агентом НАБУ ОСОБА_1 . За свою антикорупційну діяльність ОСОБА_1 вдячні екс-голова Департаменту капітального будівництва обласної адміністрації Винниченко, екс-голова Харківської обласної ради ОСОБА_5. ОСОБА_1 допомогла цим не на довгий строк буквально до того, як забіг спецназ НАБУ, розбагатіти більш ніж на мільйон гривень. Ми б хотіли висловити вдячність Тані за її принципову позицію, однак чомусь вона взамін дискредитаційну кампанію проти «НОН-СТОП» та її голови. За це ми, звісно, їй допоможемо очистити від корупції її агентство. ОСОБА_1 у нас досвідчений воїн, вона побувала депутатом міськради, депутатом облради, комісії екології, де вона лобіює інтереси свого чоловіка, який займається технічною документацією та дозволами як раз з екологічних питань, ну, наприклад, у тому числі по Богодухівському району там були питаннячка. ОСОБА_1, ми хочемо тобі побажати так само продовжувати свою антикорупційну діяльність, менше зливати інформацію своїм іноземним господарям з «Агротрейд Груп». А ми у свою чергу допоможемо, ми розберемо на атоми та молекули твоє агентство, усі інвестиції, куди вони пішли та усіх твоїх друзів. А керівництву Харківського регіону ми відправили відповідні запити з дружньою порадою, після того як ОСОБА_1 побувала у кабінеті, подивитися, оглянути за допомогою спеціалістів його на наявність технічних засобів».
		15 березня 2023 року ГО «НОН-СТОП» направила на адреси до НАБУ, Харківської міської ради, Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної прокуратури, ГУНП в Харківській області, УСБУ в Харківській області інформаційний запит вих.№15/03/2023-1 за підписом голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 наступного змісту:
		«Існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 є позаштатним агентом НАБУ та багаторазово створювала умови для провокацій вчинення корупційних злочинів, Призначення на вказану керівну посаду обумовлено її провокаційною діяльністю і пролобійовано НАБУ. 3 власних джерел встановлено, що ОСОБА_1 інформує НАБУ та інших іноземних правоохоронців про соціально-економічну обстановку і взаємовідносини між особами й органами. ОСОБА_1 має сталі зв?язки із невстановленими іноземними суб' ектами, яким також передає інформацію, що може завдати шкоди національним регіональним інтересам, та фактично є інагентом, який встановлює додаткові заходи безпеки при взаємодії зі ОСОБА_1 , її оточенням і підлеглими. Так, будучи депутатом Харківської міської ради, ОСОБА_1 , у 2020 році створила умови і провокацію щодо отримання неправомірної вигоди розміром 1,3 млн. грн. колишнім директором Департаменту капітального будівництва ХОГА Винниченком за нестандартне підключення до електромережі потужністю 600 кВт нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 . Крім того, у 2021 році ОСОБА_1 , будучи депутатом Харківської обласної ради і членом екологічної комісії, створила умови і провокацію щодо отримання неправомірної вигоди розміром більше 1 млн. грн. колишнім головою Харківської обласної ради ОСОБА_5 за невжиття заходів щодо неналежної роботи на Смирнівському полігоні твердих промислових відходів відносно директора Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки Харківської обласної ради. Також встановлено, що ОСОБА_1 діє в інтересах інсземного агро холдінгу AGROTRADE Group, який є спонсором ОСОБА_1 , що також несе певні ризики. В інтересах AGROTRADE Group ОСОБА_1 надавала неправомірну вигоду з приводу нестандартного підключення станції на сонячних батарей у м. Коломак. Крім того, чоловік ОСОБА_1 займається виготовленням технічної документації і отриманням дозволів в екологічній сферах, у зв?язку з чим, ОСОБА_1 , користуючись зв?язками і повноваженнями, створює штучні перепони для підприємств, які несуть екологічні ризики, зокрема в Богодухівському районі ТОВ "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОр»» код: 32674729, ТОВ "БОГОДУХІВСЬКИЙ МОЗАВОД", код: 36537542, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО М?ЯСОКОМБІНАТ", код: 00444122."БОГОДУХІВСЬКИЙ МОЗАВОД». Також ОСОБА_1 була наближена то покійного кримінального авторитета Казарцева (Князя) і його оточення, та діяла у власних корисних мотивах і цілях вказаної групи. Разом з цим, ГО «НОН-СТОП» проводило розслідування щодо ОСОБА_1 , у зв?язку з чим ОСОБА_1 почала компанію із дискредитації ГО «НОН-СТОП» і її голови ОСОБА_2 , метою чого було нанесення шкоди честі і діловій репутації як громадської організації, так і її голові. Таким чином, ОСОБА_1 , фактично, з особистих мотивів, в інтересах третіх осіб схильна до провокацій щодо вчинення корупційних злочинів, може мати при собі засоби негласного отримання інформації чи встановлювати такі засоби в кабінетах керівництва Харківського регіону. Вказані дії можуть негативно вплинути на авторитет органів державної влади і місцевого самоврядування в Харківській області».».
		З довідки №121/2023-Д від 16.06.2023р., яка видана Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», на веб-сайті https://www.youtube.com створено канал відео-контенту з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6  (містить спірне відео: ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 
		На цьому каналі міститься, зокрема, наступні ідентифікатори - адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; веб-сайт: ІНФОРМАЦІЯ_8 ; Facebook-сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому, на Instagram-сторінці з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_10  (пост ІНФОРМАЦІЯ_11 ) є перехід на Telegram-канал з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 "", що доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_10 . На цьому Telegram-каналі міститься посилання на Facebook-сторінку:  ІНФОРМАЦІЯ_10 .
		Також у довідці зазначене наступне: з Facebook-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_10  здійснюється перехід на YouTube-канал ІНФОРМАЦІЯ_17, Telegram-канал: ІНФОРМАЦІЯ_10 . Зазначене свідчить про приналежність одній особі Facebook-сторінки:  ІНФОРМАЦІЯ_10 , Telegram-каналу: ІНФОРМАЦІЯ_10 . В базі даних сервісу Opendatabot (ІНФОРМАЦІЯ_12 ) міститься, зокрема, наступна інформація про Громадську організацію "НОН-СТОП" - код ЄДРПОУ: 43250341; місцезнаходження: 61057, Харківська обл., м. Харків, провулок Мар`яненка, буд.4 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; телефон: НОМЕР_1 . Співпадання наведених ідентифікаторів свідчить про приналежність YouTube-каналу ІНФОРМАЦІЯ_17 Громадській організації "НОН-СТОП" . Враховуючи викладене, власником веб-сайту https://www.youtube.com є реєстрант доменного імені youtube.com - компанія Google LLC, якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, на веб-сайті відео-хостингу " You Tube " (https://www.youtube.com/ ) створено YouTube-канал з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 , що ідентифікує себе в якості YouTube-каналу Громадської організації "НОН-СТОП".
		Відповідно до свідоцтва про акредитацію, видане 04.01.2022р. Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (ОП «УМІЦ») вищевказане ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» є компетентним у видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет і довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення з використанням онлайн-сервісу «WEB-FIX». В свою чергу ОП «УМІЦ» уповноважене здійснювати управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня ".UA" на підставі розпорядження КМУ від 22.07.2003р. №447-р.
		ОСОБА_2 є співзасновником та керівником Громадської організації «НОН-СТОП», що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Місцезнаходженням громадської організації є адреса: м.Харків, провулок Мар`яненка, буд.4 .
		Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		Відповідно до статті 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Згідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин, а саме:
		1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
		2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
		4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності ( неповні або перекручені ).
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальність в разі її спростування.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному житті тощо), яка на думку позивача, порушує право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
		Виходячи з наведеного, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи поширені відомості, про спростування яких пред`явлено позов, чи порочать вони гідність, честь, ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).
		Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс , Гудвіна , Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
		Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).
		Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував, що опубліковані твердження та наведені доводи принижують її честь та гідність, ділову репутацію, враховуючи те, що вона є публічною особою, псують її репутацію.
		При поширенні недостовірної інформації стосовно публічних осіб, вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Також, відповідно до правового висновку Верховного суду України у справі № 6-639цс17, зазначено, що у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція). У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Поширена стосовно ОСОБА_1 інформація не є критикою, частково носить образливий характер та принижує її честь та гідність.
		Висновок суду першої інстанції про те, що поширена відповідачами інформація є недостовірною та сформована лише на судженнях, тому поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
		Відповідачами не надано доказів на підтвердження викладених у соціальних мережах та інформаційному запиті тверджень та припущень щодо неправомірної діяльності позивачки та вчинення нею противоправної поведінки.
		Також судова колегія звертає увагу, що надісланий інформаційний запит, в тому числі на адреси Харківської міської ради, Харківської обласної військової адміністрації від 15.03.2023р. за підписом голови ГО «НОН-СТОП» Яковця К.І. не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не містить запиту на інформацію, а містить ствердження щодо певної особи.
		Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, необґрунтованість рішення суду в частині визначення розміру та не надання доказів спричинення моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.
		Частинами першою та другою статті 23ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Одним із самих найважливіших питань, які підлягають встановленню судом при вирішенні зазначеної категорії справ, є доведеність особою заподіяння їй моральної шкоди, внаслідок протиправних дій, оскільки не будь-які неправомірні дії і не будь-які моральні страждання, як-то тимчасові хвилювання, образи, чи незручності, можуть бути підтвердженням такої шкоди.
		Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Вказане узгоджується з постановою ВП ВС від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14- 714цс19)
		Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).
		Зазначене кореспондується в Постанові КЦС ВС від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.
		Проте висновок суду про солідарне стягнення є помилковим, оскільки позивачка звернулась до суду до ГО «НОН-СТОП» як юридичної особи, а до ОСОБА_2 як фізичної особи, а не директора чи засновника ГО «НОН-СТОП», тому відповідачі у цій справі є окремими суб`єктами відповідальності, підстави для солідарного стягнення відсутні..
		Рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» моральної шкоди підлягає зміні, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачів в рахунок відшкодування моральної шкоди по 25000,00 грн з кожного.
		Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі є безпідставними. ГО «НОН-СТОП» не є представником ОСОБА_2 в розумінні положень ЦПК (ст. 60). Сам ОСОБА_2 рішення суду не оскаржував. 
		Крім того з матеріалів справи вбачається факт поширення недостовірної інформації ОСОБА_2 , при цьому він не посилався на те, що діє від імені ГО «НОН-СТОП».
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
		Щодо вимог апеляційної скарги на додаткове рішення суду, з посиланням на необґрунтованість заявлених витрат, судова колегія зазначає наступне.
		Згідно договору №43 про надання правової допомоги від 01.05.2023р. між Адвокатським об`єднанням «ЛЄДАПРАВО» та позивачкою, предметом якого є надання правової допомоги позивачці у цивільному спорі.
		Умовами п.3.1 договору передбачено, що за правову допомогу позивачка сплачує адвокатському об`єднанню винагороду у розмірі 19'500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. з розрахунку 1500 грн. за одну годину роботу адвоката.
		Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивачки подала наступні документи на підтвердження понесених позивачкою витрат:
		- копію акту від 31.01.2024р. наданих послуг до договору №43 про надання правової допомоги від 01.05.2023р., в якому наведено розрахунок на загальну суму 22500 грн.,
		- копію рахунку-фактури №31/01/24-в від 31.01.2024р.,
		- копії платіжних документів (платіжних інструкцій) від 11.05.2023р., 06.06.2023р., 07.07.2023р., 20.10.2023р., 02.11.2023р., 15.01.2024р., 01.02.2024р. про оплату позивачкою послуг адвокатського бюро на загальну суму 24'300 грн. 00 коп., у тому числі, 1800 грн. компенсація витрат за отримання довідки у Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».
		Згідно з вищевказаним актом від 31.01.2024р. сума гонорару у розмірі 22500 грн. складається з вартості наступних послуг ( з розрахунку 1500 грн. за годину):
		-складання та подання клопотання про залучення співвідповідача про залучення співвідповідача та позовної заяви із зміненим предметом позову та уточненим складом учасників по справі від 15.05.2023р. (3 години на суму 4500 грн.),
		-складання та подання відповіді на відзив (2 години на суму 3000 грн.),
		-складання та подання заяви про зміну предмету позову 30.05.2023р. (1 година на суму 1500 грн.,
		-складання та подання заяви про зміну предмету позову 20.05.2023р. (1 година на суму 1500 грн.,
		-складання та подання заперечення на клопотання про виклик свідків 20.06.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-Участь у судовому засіданні 20.06.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-складання та подання відповіді на відзив 08.08.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-складання та подання клопотання про долучення доказів 19.09.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-участь у судовому засіданні 03.10.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-участь у судовому засіданні 28.11.2023р. (1 година на суму 1500 грн.),
		-участь у судовому засіданні 29.01.2024р. (1 година на суму 1500 грн.).
		Крім того, позивачкою було понесено витрати у розмірі 1800 грн. для отримання довідки у Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», копія якої долучена до матеріалів справи.
		Таким чином, позивачкою були понесені судові витрати (окрім сплати судового збору) у розмірі 24300 грн. 00 коп.
		З урахуванням частково задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
		Проте суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу солідарно з відповідачів.
		Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, враховуючи, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» витрати на професійну правничу допомогу по 9871,88 грн з кожного
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг та зміни рішення суду першої інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційні скарги Громадської організації «НОН-СТОП» задовольнити частково.
		Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити.
		Стягнути з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду по 25000,00 грн з кожного.
		Додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2024 року змінити.
		Стягнути з ОСОБА_2 та Громадської організації «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 9871,88 грн з кожного.
		В іншій частині рішення та додаткове рішення залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		Головуючий:                                                                         О.В. Маміна
		 
		Судді:                                                                                       Н.П. Пилипчук
		                                                                       
		                                                                                                О.Ю. Тичкова
		 
		Повний текст постанов складено 23.05.2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...