Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/2760/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 23.05.2024. Зареєстровано: 23.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2024.
Дата набрання законної сили: 24.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/341/77/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091140000200

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 341/2760/23 
		Номер провадження 1-кп/341/77/24 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2024 року м. Галич 
		Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091140000200 від 18.08.2023 за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Бурштин Бурштинськоїтериторіальної громадиІвано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті,громадянина України,не одруженого,з середньоюосвітою,військовозобов`язаного,особи зінвалідністю ІІІгрупи здитинства,зареєстрованого тапроживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області вищезазначене кримінальне провадження,
		в с т а н о в и в :
		В ніч на 18.09.202, більш точний час досудовим розслідуванням та судом не встановлено, ОСОБА_3 у пошуках майна, яке б можна викрасти, рухався по вул. Енергетиків у м. Бурштин. Проходячи повз багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , що знаходиться на вказаній вулиці, побачив на площадці малотонажний фургон марки «Фіат Дукато», р. н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , та вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна із вказаного транспортного засобу. 
		Реалізовуючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно вчиняючи кримінальне правопорушення, підійшов до передньої пасажирської дверки фургону і переконавшись, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливою метою та наміром особистого збагачення, із застосуванням фізичної сили потягнув дверку на себе, внаслідок чого вона відчинилася і він таким чином проник у салон транспортного засобу, звідки таємно викрав бувшу у використанні автомагнітолу марки «HYUNDAI», моделі «CRM 2128 SU», вартістю 300,0 гривень, та пластикову каністру, ємністю 10 л, вартістю 50,0 гривень із вмістом у ній 7 л дизельного палива по ціні 53,98 гривень за 1 літр. 
		З викраденим майном ОСОБА_3 покинув приміщення фургону та надалі розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6  майнову шкоду на загальну суму 727,86 гривень. 
		Окрім цього, 07.10.2023 близько 21-00 години ОСОБА_3 рухався по вул. І. Франка в м. Бурштині, та проходячи повз господарства ОСОБА_7 , яке знаходиться на вказаній вулиці під № 13, вирішив зайти до останнього додому.
		З цією метою ОСОБА_3 зайшов на подвір`я ОСОБА_7 та зрозумівши, що господаря немає вдома, оскільки вхідні двері були зачинені на замок, вирішив незаконно проникнути до його житлового будинку.
		ОСОБА_3 переконався, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, після чого, діючи умисно, з метою незаконного проникнення до житла, розбив скло вікна і, незаконно, проти волі власника, за відсутності визначених законом підстав, проник всередину помешкання та пересувався по ньому, чим порушив право ОСОБА_7 на недоторканість житла.
		Не зупиняючись на досягнутому та продовжуючи злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, 08.10.2023 ОСОБА_3 повторно вчинив замах на таємне викрадення чужого майна за наступних обставин. 
		Так, 08.10.2023 близько 00-20 годин, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у пошуках майна, яке б можна було викрасти, рухався по АДРЕСА_3 , та, проходячи повз господарства ОСОБА_8 , яке знаходиться на вказаній вулиці під № 10, вирішив проникнути на його територію та повторно вчинити крадіжку. 
		Для приведення наміру до виконання ОСОБА_3 підійшов до огородженої металевою сіткою території господарства ОСОБА_8 , у якому на той час хвіртка була зачинена на замок і, розуміючи, що у таку пору доби господар, який вжив всіх необхідних заходів до збереження (схоронності) свого майна, спить і, відповідно, територія подвір`я має ознаки сховища, що перешкоджало вільному доступу до нього сторонніх осіб, достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно вчиняючи кримінальне правопорушення, переконавшись, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, переліз через ворота і таким чином проник на територію господарства власника. 
		Після цього ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до приміщення літньої кухні, вхідні двері якої були зачинені на металеву защіпку, і, продовжуючи дії, відчинив вказану защіпку на дверях і незаконно, проти волі ОСОБА_8 проник у приміщення літньої кухні, звідки, діючи умисно, з корисливою метою та з наміром особистого збагачення, таємно викрав набір плашок трубних для нарізки різьби марки «INTERTООL» моделі «SD-8003», вартістю 726,0 гривень, кутову шліфувальну машинку марки «Дніпро-М» моделі «МШК-980» із прикріпленим до неї кругом, вартістю 802,0 гривні, ударний дриль-шуруповерт марки «TONFON», 20V 2000 mAh, артикул 2018002, вартістю 1334,0 гривні, зварювальний апарат марки «Dnipro-M» моделі «SAB-15DFB» вартістю 2840,0гривень, а всього майна на загальну суму 5702,0 гривні. 
		З викраденим майном ОСОБА_3 направився до виходу з господарства ОСОБА_8 , де перекинув через огорожу частину викраденого майна, зокрема: набір плашок трубних для нарізки різьби марки «INTERTООL», кутову шліфувальну машинку марки «Дніпро-М», та зварювальний апарат марки «Dnipro-M», після чого був виявлений власником викраденого майна, який, почувши знадвору сторонні звуки, вийшов з будинку і, побачивши ОСОБА_3 , побіг у його сторону, щоб перешкодити закінченню злочинного наміру останнього.
		Зрозумівши, що його викрили у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , не виконавши до кінця усіх дій, які вважав за необхідне для доведення умислу, залишив усе викрадене майно і втік з місця вчинення злочину. 
		У судовому засіданні ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень за вищезазначеними обставинами визнав себе винним у повному обсязі, щиро розкаявся, не заперечував проти зібраних по справі доказів, просив їх не досліджувати та розглядати справу згідно положень ч. 3ст. 349 КПК України. Пояснив, що скоів злочини, бо не вистачало коштів на життя. Просив не позбавляти його волі.
		Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явились, на адресу суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, просили обвинуваченого суворо не карати, претензій до нього не мають. 
		На підставі ст. 325 КПК України за наслідками неприбуття потерпілих вирішено провести судовий розгляд за їх відсутності.
		Переконавшись у тому, що обвинувачений повністю визнав вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, правильно розуміє зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно ч. 3 ст. 349КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події скоєного ОСОБА_3 , винуватості останнього у вчиненому.
		Оцінивши у сукупності показання обвинуваченого, відомості, що характеризують його як особу, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище та в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи; за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та в умовах воєнного стану.
		Надані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи. 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Європейський судз правлюдини усправі «Скопполапроти Італії»від 17.09.2009року (заява№ 10249/03)зазначив,що складовимелементом принципуверховенства праває очікуваннявід судузастосування докожного злочинцятакого покарання,яке законодавецьвважає пропорційним.При цьому,у справі«Ізмайлов протиРосії» (п.38рішення від16жовтня 2008року)Європейський Судвказав,що припризначенні покарання«для того,щоб втручаннявважалося пропорційним,воно маєвідповідати тяжкостіправопорушення іне становити«особистий надмірнийтягар дляособи». 
		ОСОБА_3 вчинив замах на злочин корисливого характеру, корисливий злочин проти власності та кримінальне правопорушення проти особистих прав і свобод людини, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими і нетяжким злочинами, відповідно; перебуває на обліку у лікаря психіатра; отримує державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю ІІІ групи з дитинства; пройшов іспитовий строк та офіційно працює різноробочим у ЖКП м. Бурштин; проживає за місцем реєстрації один, за характеристикою за місцем проживання скарг на нього не надходило; перебуває на військовому обліку, на службу під час мобілізації не призивався; раніше судимий, 27.11.2023 знятий з обліку уповноваженого органу пробації по відбуттю покарання.
		За висновком судово-психіатричного експерта № 429/2023 від 28.11.2023 року, ОСОБА_3 стійким хронічним психічним розладом, тимчасовим розладом психічного здоров`я та недоумством не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки легкої розумової відсталості з емоційно-вольовою нестійкістю, що згідно МКХ-10 F 70. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_3 перебував у стані і перебуває на даний час, при якому не здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру в амбулаторних умовах.
		Відповідно ст. 20 КК Українипідлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Обмежена осудність є юридичним поняттям, тому висновок про можливість застосування до особи положеньст. 20 КК Україниу конкретному провадженні робить суд, спираючись на результати судово-психіатричної експертизи (Постанова ВС від 29 липня 2021 року у справі № 755/5059/19).
		Отже, оскільки згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 на час вчинення злочинів мав психічний розлад, а тому в період інкримінованих правопорушень, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, він є обмежено осудною особою.
		Статтею 66 КК Українивизначено обставини, які пом`якшують покарання. Однак наведений у цій статті перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують й інші обставини, не зазначені у цій статті. Такою обставиною може бути психічний стан обвинуваченого, зокрема, його обмежена осудність (Постанова ВС від 25 липня 2019 року у справі №156/98/18).
		Обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше судимий, вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 162 КК України визнав у повному обсязі, щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, потерпілі не мають до нього матеріальних та моральних претензій, просять його суворо не карати, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, потребує амбулаторного лікування, про що свідчить висновок судово-психіатричного експерта № 429/2023 від 28.11.2023, добре характеризується за місцем проживання, що судом визнається як обставини, які пом`якшують йому покарання. 
		Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка під час судового розгляду, так як він з`являвся в кожне судове засідання, виконував свої процесуальні обов`язки, надав суду покази та визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях. 
		Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, суд визнає обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому.     В     Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 643/2047/15к, норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.
		Враховуючи наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, а саме: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність у ОСОБА_3 інвалідності ІІІ групи з дитинства, вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень у стані обмеженої осудності в зв`язку з чим необхідність проходження амбулаторного лікування, дані, які характеризують обвинуваченого з задовільної сторони, позиції потерпілих, які не мають до ОСОБА_3 матеріальних та моральних претензій, суд дійшов висновку, що ці обставини суттєво зменшують ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що з урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного, дають підстави при вирішенні питання про призначення покарання, застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціїї статті Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. 
		Враховуючи сукупність кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід визначити покарання за правиламист. 70 КК України.
		Суд вважає, що покарання із застосуванням ст. 69 КК Україниє справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України.
		Саме на такому покаранні у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, наполягав в судовому засіданні прокурор.
		Суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки клопотань від учасників судового провадження з цього приводу в судовому засіданні не надходило.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.
		Під час досудового слідства  ОСОБА_3  обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк якого сплив 06.06.2023, та який не продовжувався.
		Процесуальні витрати на проведення експертиз відповідно до вимог частини другоїстатті 124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 369, 370-374, 376 КПК України, суд,
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК Українита призначити покарання:
		-зач.4ст.185КК Україниіз застосуваннямч.1ст.69КК України увиді  позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців (один рік шість місяців);
		-за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		-за ч.3ст.15,ч.4ст.185КК Україниіз застосуваннямч.1ст.69КК Україниу виді  позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		 Напідставі ч.1ст.70КК Українишляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим визначити ОСОБА_3 покарання іззастосуванням ч.1ст.69КК України увиді  позбавленняволі настрок 1рік 6місяців (одинрік шістьмісяців). 
		На підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України застосувати щодо ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбуття покарання.
		Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 12428,0 гривень.
		 
		Речові докази: 
		- автомагнітолу марки «HYUNDAI» та пластикову каністру, ємністю 10 л із вмістом у ній 7 л дизельного палива- повернути власнику;
		-2 сліди рук вилучені з місця події та дактилокарту із взірцями рук ОСОБА_3 -знищити;
		-мобільний телефон марки «Nokia» білого кольору-повернути власнику;
		-набір плашок марки «INTERTООL», болгарку із прикріпленим до неї кругом марки «Dnipro M», шуруповерт акумуляторний марки «TONFON», зварювальний апарат марки «Dnipro-M»- вважати повернутими власнику;
		-два сліди пальців рук у паперовому конверті-знищити;
		-диск із відеозаписом з камери відео спостереження магазину з будинку за адресою: АДРЕСА_3 -зберігати при матеріалах кримінального провадження;
		-спортивні штани чорного кольору, спортивну кофту сірого кольору, куртку чорного кольору, кросівки темного кольору із зеленими вставками та білим низом-повернути власнику;
		-3 сліди рук та дактилокарту на ім`я ОСОБА_3 знищити.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Учаснику судовогопровадження,який небув присутніму судовомузасіданні,копія судовогорішення надсилаєтьсяне пізнішенаступного дняпісля ухвалення. 
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		  СуддяОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...