Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5938/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; довічного утримання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2024.
Дата набрання законної сили: 24.04.2024
Номер судового провадження: 61-12560ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		            
		24 квітня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 334/5938/19
		провадження № 61-12560св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		судді-доповідача  - Петрова Є. В.,  
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,
		відповідачі:   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		третя особа- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Людмила Анатоліївна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя                                   від 27 квітня 2023 року в складі судді Баруліної Т. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 липня 2023 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З., у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ? приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Людмила Анатоліївна, про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири,
		 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 ,    ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири.
		 
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 05 серпня 2019 року між нею та ОСОБА_3 укладено спадковий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 взяла на себе зобов`язання виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача і в разі її смерті набуває право власності на належне їй майно - квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира). 
		 
		Згідно з пунктом 2.1 договору ОСОБА_3 також зобов`язалася: за рахунок коштів відчужувача сплачувати комунальні послуги за квартиру; організувати для неї раціональне харчування, у тому числі дієтичне, з урахуванням її віку і стану здоров`я в межах натуральних норм харчування; у разі потреби забезпечувати відчужувача слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування, медикаментами та життєво-необхідними ліками відповідно до медичного висновку; здійснювати поточний ремонт квартири; проводити закупівлю продуктів харчування двічі на тиждень; у разі потреби забезпечити відчужувача транспортом. У разі смерті відчужувача організувати обряд поховання.
		 
		Позивач вказувала, що ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 під час підписання договору були обізнані про стан здоров`я позивача та мету укладання нею договору, а саме потребу в догляді та лікуванні у зв`язку із онкологічною хворобою 4-ої стадії.
		 
		ОСОБА_3 умови договору не виконувала, відповідачі залишили позивача в безпорадному стані, без харчування та ліків, розуміючи, що позивач є одинокою, тяжкохворою людиною похилого віку, потребує стороннього догляду та допомоги, щоденного медикаментозного лікування та харчування, тобто у стані, який загрожує її життю та здоров`ю.
		 
		Відповідно до пункту 6.3 умов договору у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу договір може бути розірваний у судовому порядку. Відповідно, право власності на нерухоме майно виникає лише у випадку добросовісного виконання визначених у пунктах 2.1, 2.2 договору обов`язків.
		 
		Позивач на час звернення до суду перебувала у лікарні в тяжкому стані, потребувала сторонньої допомоги та догляду, щоденного коштовного лікування. Доходів ОСОБА_1 не вистачало на придбання необхідних ліків та харчування. Відповідачі після укладення договору жодного разу не поцікавилися станом здоров`я позивача, умисно ухиляються від виконання його вимог та розпоряджень, незважаючи на наявність обов`язків, передбачених договором. Про неможливість виконання договору з поважних причин та бажання його розірвати відповідачі не попереджували позивача. За таких обставин позивач була змушена через третіх осіб повідомити відповідачів про її місцезнаходження у лікарні, загострення хвороби та її потребу у виконанні відповідачами своїх обов`язків, однак жодних результатів не отримала.
		 
		У зв`язку із невиконанням відповідачами умов договору, позивач 15 серпня 2019 року викликала до лікарні нотаріуса та склала письмову заяву про невиконання умов договору, що призвело до тяжких наслідків для її здоров`я та необхідності звернення до суду з позовною заявою про розірвання спадкового договору.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд розірвати спадковий договір, укладений 05 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чирвою Л. А., зареєстрований у реєстрі за № 874, знявши заборону, накладену на спірну квартиру у зв`язку із укладенням вказаного спадкового договору.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
		 
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2020 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника померлої позивача ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням від 27 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири задовольнив.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири відмовив.
		 
		Розірвав спадковий договір, укладений 05 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чирвою Л. А., зареєстрований у реєстрі за № 874.
		 
		Скасував обтяження у виді заборони на відчуження спірної квартири, накладене приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чирвою Л. А., зареєстроване в реєстрі за реєстровим № 875 на підставі спадкового договору від 05 серпня 2019 року № 874, номер запису про обтяження 32691507.
		 
		Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 768,40 грн. 
		 
		Задовольняючи позовні вимоги про розірвання спадкового договору та зняття обтяження, суд першої інстанції керувався тим, що наявні правові підстави для розірвання спадкового договору, оскільки встановлено факт невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов укладеного з ОСОБА_1 спадкового договору. Щодо позовної вимоги про зняття заборони відчуження квартири, то суд вважав, що наявність такої заборони створює перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власністю спадкоємців ОСОБА_1 . Оскільки обтяження було накладено нотаріусом з метою забезпечення виконання спадкового договору, то у зв`язку з його розірванням судом відсутні підстави для такого обтяження. Однак суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_4 , оскільки останній не є стороною договору, тому не є належним відповідачем у цих правовідносинах.
		 
		Постановою від 12 липня 2023 року Запорізький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2023 року - без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що оскільки ОСОБА_3 обов`язки, передбачені спадковим договором, стосовно ОСОБА_1 належним чином не виконувала, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині розірвання спадкового договору.
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		17 серпня 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2023 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 12 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 591/1419/20.
		 
		В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що правовідносини у цій справі щодо розірвання спадкового договору не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно залучив                        до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника померлого позивача ОСОБА_1 та не розглянув клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
		 
		Щодо невідповідності висновків суду обставинам справи заявник зазначає, що ОСОБА_5 відмовлялася приймати належне виконання спадкового договору від    ОСОБА_3 . Вказує, що   ОСОБА_2 , дізнавшись про діагноз              ОСОБА_1 , пообіцяла їй кращі умови догляду, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вирішила змінити доглядальника та розірвати спадковий договір у судовому порядку. При цьому відповідач звертає увагу на те, що позивач неодноразово  змінювала осіб, які її доглядали, оскільки мала складний характер. Вважає, що вона довела належними та обґрунтованими доказами, що робила все, щоб виконати умови укладеного договору, а доказів висування претензій (направлення їх відповідачу) про невиконання договору у позивача немає.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У квітні 2024 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - законними та обґрунтованими, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
		 
		Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		Суди встановили, що 05 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_3 (набувач) укладений спадковий договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського округу Чирвою Л. М., зареєстровано в реєстрі за № 874.
		 
		Згідно з пунктом 1 спадкового договору набувач зобов`язується виконувати передбачені у ньому розпорядження відчужувача і у разі його смерті набуває право власності на належне відчужувачу майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Відповідно до пункту 2.1 спадкового договору за життя відчужувача на набувача за цим договором покладався обов`язок виконувати такі розпорядження відчужувача:
		- за рахунок коштів відчужувача сплачувати комунальні послуги за квартиру;
		- організувати для неї раціональне харчування, у тому числі дієтичне, з урахуванням віку позивача і її стану здоров`я в межах натуральних норм харчування;
		- у разі потреби забезпечувати позивача слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування, медикаментами та життєво-необхідними ліками відповідно до медичному висновку;
		- здійснювати поточний ремонт квартири;
		- проводити закупівлю продуктів харчування двічі на тиждень;
		- у разі потреби забезпечити позивача транспортом.
		 
		У пункті 2.2 спадкового договору передбачено, що у разі смерті відчужувача набувач зобов`язаний організувати обряд поховання.
		 
		Відповідно до підпунктів 8.1, 8.2 спадкового договору належне виконання набувачем своїх обов`язків, передбачених пунктом 2.1 цього договору, підтверджується виключно тим, що цей договір на момент смерті відчужувача не буде розірваний у порядку, передбаченому чинним законодавством, та буде діяти. Належне виконання набувачем своїх обов`язків, передбачених пунктом 2.2 цього договору (обов`язок поховання відчужувача у разі смерті), підтверджуватиметься документами про поховання відчужувача за власний рахунок набувача (т. 1, а. с. 9-12).
		 
		Чоловік набувача ОСОБА_4 надав згоду на укладання цього договору, справжність підпису якого на відповідній заяві засвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського округу Чирвою Л. М. 05 серпня 2019 року за реєстровим № 873.
		 
		Заявою від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3 про те, що вона не виконує обов`язки набувача, які передбачені спадковим договором, укладеним між ними 05 серпня 2019 року. Оскільки ОСОБА_3 з 06 серпня 2019 року жодного разу не провідала позивача, не купувала продукти харчування, в результаті відсутності необхідної допомоги та безпорадного стану у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, але ОСОБА_3 не забезпечила ОСОБА_1 огляд у лікарів. На підставі цього позивач змушена звертатися до суду з позовом про розірвання спадкового договору. Заява нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського округу Чирвою Л. М. 15 серпня 2019 року за реєстровим № 955. Заяву надіслав на адресу ОСОБА_3 . приватний нотаріус за вих. № 353/02-24 (т. 1, а. с. 14).
		 
		15 серпня 2019 року ОСОБА_1 склала заповіт на ОСОБА_2 , яким заповіла все майно, заповіт нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чирвою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за номером 956 (т. 1, а. с. 52, 53).
		 
		Згідно зі змістом письмового повідомлення від 16 серпня 2019 року                         ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що вона уклала спадковий договір у дуже тяжких життєвих обставинах. Вона голодувала, а відповідачі не приносили продукти. Договір змушена була укласти у зв`язку із смертельною хворобою на невигідних умовах, відповідачі пообіцяли щоденний догляд і забезпечення медичною допомогою, однак обманули її, знаючи, що у неї немає родичів, і тому допомоги їй чекати немає від кого (т. 1, а. с. 25).
		 
		За змістом письмової заяви ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 року остання просить подати до суду позов про розірвання спадкового договору, оскільки її обманули ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за нею не доглядають, ліки не купують (т. 1, а. с. 170).
		 
		Відповідно до медичної довідки, виданої на ім`я ОСОБА_1 від 26 липня                  2019 року, остання проходила огляд онколога. Також ОСОБА_1 проходила КТ-дослідження органів грудної порожнини, згідно із протоколом                                       КТ-дослідження від 23 липня 2019 року останній був виставлений діагноз:                                             КТ-ознаки кардіоезофегального Са шлунка. Медістальна забрюшна лімфоаденомопатія. Одиничні вторинні осередки печінки, обох наднирників. Хронічний панкреатит. Міома матки. Двосторонній плеврит. Згідно з дослідженням МРТ органів малого таза від 18 липня 2019 року ОСОБА_1 був виставлений діагноз: Мр-ознаки двох лейомиом тіла матки. Локальна внутрішня підвздошна лимфаденопатія справа. Множинне осередкове враження кісток видимих хребців, стегнових кісток та кісток таза вторинної непластичної природи. Відповідно до висновку УЗД від 16 липня 2019 року ОСОБА_1 в останньої виявлений асцит, патологічних утворень нирок не виявлено. Згідно зі змістом протоколу кольпоскопії від 16 липня 2019 року у ОСОБА_1 виявлена атрезія нижнього зіва. Згідно з протоколом УЗД малого таза від 16 липня 2019 року у ОСОБА_1 виявлено лейоміома матки (ст. ремісії) (т. 1, а. с. 15-24).
		 
		Відповідно до письмової заяви ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 року остання дякує ОСОБА_2 за душевну теплоту, за догляд, годування, забезпечення продуктами харчування та ліками, забезпечення оглядом лікарів (т. 1, а. с. 171).
		 
		Згідно зі змістом фіскальних чеків від 14, 16, 17, 18, 19, 22 серпня 2019 року, наданих представником ОСОБА_2 , були придбані лікарські засоби для ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 177-179).
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, (т. 1, а. с. 50, 51).
		 
		Згідно з наданими ОСОБА_3 фіскальними чеками від 05 серпня 2019 року,                            від 09 серпня 2019 року, від 11 серпня 2019 року, від 13 серпня 2019 року,                       від 21 серпня 2019 року, від 28 серпня 2019 року були придбані продукти харчування та лікарські засоби (т. 1, а. с. 146-149).
		 
		Відповідно до довідки Дніпровського відділу поліції НПУ УНП в Запорізькій області від 13 серпня 2019 року № 3837/40/01/02-2019 щодо розгляду звернення за результатами перевірки за матеріалом ЄО № 22531 відповідач у своїй заяві до поліції вказала, що ОСОБА_1 з 11 серпня 2019 року не допускає заявницю до свого помешкання, не дає змогу виконувати зобов`язання. ОСОБА_3 повідомлено, що розглянуто її заяву від 13 серпня 2019 року, пов`язану з виконанням спадкового договору, і рекомендовано останній звернутися до суду (т. 1, а. с. 157, 158).
		 
		Відповідно до листа ОСОБА_3 , адресованого ОСОБА_1 , від 19 серпня 2019 року ОСОБА_3 просить ОСОБА_1 погодити порядок сплати за комунальні послуги, порядок передачі продуктів харчування, з`ясувати необхідність медичного обстеження та забезпечення ліками. Вказаний лист був направлений з описом вкладення адресату, що підтверджується накладною від 19 серпня 2019 року № 6900505738899. Зазначений лист у подальшому був повернутий ОСОБА_3 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується позначкою на поштовому конверті (т. 1, а. с. 150-154).
		 
		ОСОБА_3 надіслала лист до КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 19 серпня 2019 року, у якому просила повідомити про те, яким чином ОСОБА_1 потрапила в лікарню, зазначити потреби ОСОБА_1 в ліках, продуктах харчування. Листом КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 21 серпня 2019 року                     № 269/06-7 повідомлено ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в медичному закладі не перебуває (т. 1, а. с. 155, 156).
		 
		Відповідно до наданого ОСОБА_3 відеозапису остання декілька разів перебувала перед дверима під`їзду № 8 будинку АДРЕСА_3 , набирала на клавіатурі домофону певну комбінацію цифр, але двері не відчинялися. На одному із відео зафіксовано набір комбінації цифр «271» (т. 1, а. с. 160).
		 
		Також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 , сидячі на ліжку, повідомляє про те, що ОСОБА_3 не виконує умови спадкового договору, не провідує її, не приносить їжу та необхідні ліки (т. 1, а. с. 181).
		 
		Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 31 серпня                       2019 року ОСОБА_2 сплатила 14 000,00 грн за ритуальні послуги (т. 1, а. с. 177).
		 
		Відповідно до свідоцтва про поховання № НОМЕР_2 здійснено поховання померлої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідоцтво видане                     ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 180).
		 
		Відповідно до квитанції з прибуткового касового ордера про надання ритуальних послуг від 11 серпня 2020 року виданої ФОП ОСОБА_7 , та специфікації до договору підряду на встановлення могильного пам`ятника від 11 серпня 2020 року, ОСОБА_2 сплатила 7 600,00 грн (т. 1, а. с. 181).
		Також суди встановили, що ОСОБА_1 за життя 15 та 16 серпня 2019 року в період дії спадкового договору неодноразово власноруч складала письмові заяви, у тому числі нотаріально посвідчені, в яких було зафіксовано те, що ОСОБА_3 не виконує умови договору, зокрема не забезпечує її необхідними ліками, продуктами харчування двічі на тиждень, оглядом відповідних лікарів.
		 
		Виписки із особистого щоденника ОСОБА_1 , у яких вона описує історію стосунків між нею та відповідачем ОСОБА_3 у період з 05 серпня 2019 року до 09 серпня 2019 року, також підтверджують саме відсутність виконання зобов`язань за спадковим договором з боку ОСОБА_3 , що стало наслідком звернення 15 вересня 2019 року до неї із заявою про невиконання зобов`язань через нотаріуса Чирву Л. А. (т. 1, а. с. 171-175).
		 
		Такий факт зафіксований і відеозаписом особистого інтерв`ю ОСОБА_1 у лікарні, під час перегляду якого встановлено, що ОСОБА_1 за життя повідомляє про невиконання умов договору відповідачем ОСОБА_3 (т. 1,                 а. с. 181).
		 
		Відповідно до наданих ОСОБА_3 договору про надання соціальних послуг від 28 травня 2019 року та витягу з журналу виконання наданих послуг здійснювали догляд і надавали допомогу ОСОБА_1 працівники територіального центру соціального обслуговування, зокрема 05 серпня                       2019 року, 09 серпня 2019 року (т. 1, а. с. 137-144).
		Позиція та висновки Верховного Суду
		Під час оцінки застосування судами норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить із їх системного аналізу. 
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		У частині першій статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
		Мотиви передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд розірвати спадковий договір, укладений між нею та ОСОБА_3 , у зв`язку із його невиконанням останньою. Однак після подання позову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
		Ухвалою суду першої інстанції від 29 вересня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника померлої позивача                          ОСОБА_1 .
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вважав, що у цих правовідносинах допускається правонаступництво, у зв`язку з чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання спадкового договору, керуючись тим, що ОСОБА_3 не виконувала його умови.
		Звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою, ОСОБА_3 як на підстави касаційного оскарження посилається на неврахування судами висновків щодо застосування норм права (статті 1308 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі                                   № 591/1419/20. Вказує на те, що у цих правовідносинах щодо розірвання спадкового договору не допускається правонаступництво, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно залучив до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника померлого позивача ОСОБА_1 .
		Так, у вказаній справі № 591/1419/20 із позовом звернувся спадкоємець з вимогами про розірвання спадкового договору. 
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, врахувавши, що у спірних правовідносинах з вимогою про розірвання спадкового договору звернулася не сторона спадкового договору, а спадкоємець відчужувача, дійшла висновку про те, що: 
		«згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача. 
		Спадковий договір є нерозривно пов`язаним із його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору, тобто ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувач або набувач.
		Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.
		За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.
		У випадку, якщо витрати пов`язані із неналежним виконанням обов`язків набувачем понесли інші особи, зокрема спадкоємці (наприклад, поховання відчужувача та інше), то у спадкоємців виникає право вимагати стягнення понесених витрат від набувача у порядку, визначеному главою 83 ЦК України («набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»)».
		Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з наведеними висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах.
		Однак, розглядаючи справу, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не конкретизувала важливий  правовий висновок. Так, у зазначеній постанові Об`єднана палата виснувала, що відступає від висновків щодо застосування статті 1308 ЦК України, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 278/627/15 (провадження № 61-13575св19). Однак правовідносини в цій постанові не тотожні правовідносинам, щодо яких зроблено висновок, і є важлива відмінність, а саме те, що саме за життя відчужувач подав позов про розірвання спадкового договору, і вже на стадії розгляду справи помер і його було замінено його спадкоємцем. Відповідно, саме відчужувач реалізував своє право на подання позову, його волевиявлення було направлено на припинення договірних відносин внаслідок невиконання набувачем обов`язків за спадковим договором, і вже внаслідок смерті відчужувача було залучено до участі у справі правонаступника (спадкоємця). 
		Відповідно, не вирішеним залишилося таке питання: чи допускається правонаступництво у спорах, коли з позовом до суду звернувся сам відчужувач  за спірним спадковим договором про його розірвання, але помер до ухвалення рішення судом першої інстанції. 
		На підтвердження цього у практиці суду касаційної інстанції застосовується висновок, що оскільки позов про розірвання спадкового договору пред`явлено за життя відчужувача, то факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, і від цього висновку Об`єднана палата Касаційного цивільного суду не відступала (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2021 року в справі № 263/16438/19 (провадження № 61-8959св21) та від 10 листопада 2021 року в справі                                      № 643/4873/20 (провадження № 61-9342св21)).
		Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2021 року в справі                                   № 263/16438/19 (провадження № 61-8959св21), від 10 листопада 2021 року в справі № 643/4873/20 (провадження № 61-9342св21).
		Наявність різної правозастосовної практики щодо вирішення подібних спорів за однакових фактичних і правових обставин та у подібних правовідносин на рівні Верховного Суду зумовлюватиме ухвалення судами першої та другої інстанцій протилежних за змістом судових рішень, що свідчить про виключну правову проблему.
		Верховний Суд зазначає, що однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ? приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Людмила Анатоліївна, про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                    Є. В. Петров
		Судді:                                                                                     А. І. Грушицький 
		І. В. Литвиненко 
		                                                                                              В. В. Пророк
		І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...