Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/466/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 24.05.2024. Зареєстровано: 24.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 25.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/451/18/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023142150000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 451/466/23
		Провадження № 1-кп/451/18/24 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		24 травня 2024 року місто Радехів
		 
		Радехівський районний суд Львівської області у складі колегії суддів: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року про обвинувачення 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Гоголів Червоноградського району Львівської області, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працює, не адвокат, не нотаріус та не депутат, освіта середня, не одружений, військовозобов`язаний, раніше судимий: 
		1) вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 
		2)вироком Радехівськогорайонного судуЛьвівської областівід 16травня 2023року за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Волсвин Сокальського району Львівської області, громадянки України, українки, не працює, не адвокат, не нотаріус та не депутат, освіта середня, не одруженої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , проживаючої на АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України,
		де сторонами кримінального провадженнявиступають з боку:
		обвинувачення- прокурор ОСОБА_7 
		потерпілий ОСОБА_8 
		захисту - захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		обвинувачені  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		за участю прокурора ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 
		у с т а н о в и в:
		Обвинувачений  ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який введений 24.02.2022 Указом Президента України № 64\2022 ( із подальшими змінами) - 16.01.2023 близько 21 год. 00 хвилин, спільно із обвинуваченою ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 вирішили заволодіти майном потерпілого ОСОБА_8 , шляхом вчинення на нього розбійного нападу, поєднаного із проникненням до житла останнього, який вони спланували групою осіб, попередньо розподіливши між собою ролі.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном обвинувачений ОСОБА_5 , спільно із обвинуваченою ОСОБА_6 , з метою вчинення подальшого раптового нападу на потерпілого ОСОБА_8 , незаконно проникли на територію господарства по АДРЕСА_3 , після чого з метою реалізації своїх злочинних намірів увірвались до вищевказаного будинку, вхідні двері якого самостійно відчинив ОСОБА_8 .
		Перебуваючи в приміщенні будинку, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та згідно розподілених між собою ролей, обвинувачений ОСОБА_5 використовуючи фактор несподіваності наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар рукою в обличчя.
		В подальшому, використовуючи фізичну та психологічну перевагу над потерпілим та його безпорадній стан, обвинувачений ОСОБА_5 , погрожуючи вбивством та фізичною розправою, вимагаючи при цьому передачу їм грошових коштів, застосовуючи до нього насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я, почав наносити ОСОБА_8 численні удари руками в область голови та тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення, окрім цього потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові і які відносяться до легкого тілесного ушкодження і не є небезпечними для життя в момент утворення.
		Після цього, в той час як обвинувачена ОСОБА_6 утримувала зв`язані тканиною руки ОСОБА_8 , надаючи при цьому ОСОБА_5 впевненості у вчиненні активних дій для досягнення мети у заволодінні грошовими коштами, останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання витягнув із кишені одягнених на потерпілому штанів грошові кошти в сумі 300 гривень, після чого продовжуючи наносити удари руками по голові та по тілу останнього, вимагав передачі в їх користь ще грошових коштів, розпитуючи при цьому місце їх зберігання в будинку.
		Під тривалим фізичним та психологічним тиском обвинувачених, потерпілий ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальність намірів нападників, та те що його життю та здоров`ю загрожує небезпека, повідомив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інформацію про місцезнаходження грошових коштів, після чого самостійно передав їм гроші в сумі 18 000 гривень.
		Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа: легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові; та заподіяли матеріальної шкоди на суму 18 300 гривень.
		Такими діями, обвинувачений  ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		Крім цього, 16.01.2023 близько 22 години 00 хвилин, обвинувачені  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , безпосередньо після вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушуючи гарантовані положеннями ст. ст. 29, 33 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_8 на недоторканість особи та свободу пересування, з метою уникнення покарання за вчинення розбійного нападу та з метою позбавлення можливості потерпілого повідомити правоохоронні органи про вчинення щодо нього злочинних дій, використовуючи перевагу у фізичній силі над потерпілим, проти волі останнього, під психологічним та фізичним тиском, змусили ОСОБА_8 спуститись у підвальне приміщення, що розташоване під літнім будинком належного останньому, що знаходиться на території цього ж господарства по АДРЕСА_3 , після чого вжили захід для заблокування виходу із підвалу, помістивши на кришку виходу дерев`яне крісло, а також зачинили на металеву колодку двері у літньому буднику, таким чином незаконно позбавили волі ОСОБА_8 , обмеживши свободу пересування останнього.
		Такими діями, обвинувачений  ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, а саме із обвинуваченою ОСОБА_6 ..
		Обвинувачена ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який введений 24.02.2022 Указом Президента України № 64\2022 ( із подальшими змінами) - 16.01.2023 близько 21 години 00 хвилин, спільно із обвинуваченим ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 вирішили заволодіти майном потерпілого ОСОБА_8 , шляхом вчинення на нього розбійного нападу, поєднаного із проникненням до житла останнього, який вони спланували групою осіб, попередньо розподіливши між собою ролі.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном обвинувачена ОСОБА_6 , спільно із обвинуваченим ОСОБА_5 , з метою вчинення подальшого раптового нападу на потерпілого ОСОБА_8 , незаконно проникли на територію господарства    по     АДРЕСА_3 , після чого з метою реалізації своїх злочинних намірів увірвались до вищевказаного будинку, вхідні двері якого самостійно відчинив ОСОБА_8 .
		Перебуваючи в приміщенні будинку, діючи за попередньою змовою групою осіб із обвинуваченим ОСОБА_5 , та згідно розподілених між собою ролей, після того як останній використовуючи фактор несподіваності наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар рукою в обличчя, обвинувачена ОСОБА_6 використовуючи відрізок тканини зв`язала руки ОСОБА_8 для запобігання ним фізичного опору.
		В подальшому, використовуючи фізичну та психологічну перевагу над потерпілим та його безпорадній стан, обвинувачений ОСОБА_5 , погрожуючи вбивством та фізичною розправою, вимагаючи при цьому передачу їм грошових коштів, застосовуючи до нього насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я, почав наносити ОСОБА_8 численні удари руками в область голови та тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення, окрім цього потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові і які відносяться до легкого тілесного ушкодження і не є небезпечними для життя в момент утворення.
		Після цього, в той час як обвинувачена ОСОБА_6 утримувала зв`язані тканиною руки ОСОБА_8 , надаючи при цьому ОСОБА_5 впевненості у вчиненні активних дій для досягнення мети у заволодінні грошовими коштами, останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання витягнув із кишені одягнених на потерпілому штанів грошові кошти в сумі 300 гривень, після чого продовжуючи наносити удари руками по голові та по тілу останнього, вимагав передачі в їх користь ще грошових коштів, розпитуючи при цьому місце їх зберігання в будинку.
		Під тривалим фізичним та психологічним тиском обвинувачених, потерпілий ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальність намірів нападників, та те що його життю та здоров`ю загрожує небезпека, повідомив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інформацію про місцезнаходження грошових коштів, після чого самостійно передав їм гроші в сумі 18 000 гривень.
		Своїми протиправними діями обвинувачена ОСОБА_6 , спільно із ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа; легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові; та заподіяли матеріальної шкоди на суму 18 300 гривень.
		Такими діями, обвинувачена  ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		Крім цього, 16.01.2023 приблизно о 22 годині 00 хвилин, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , безпосередньо після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел на незаконне позбавлення волі останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушуючи гарантовані положеннями ст. ст. 29, 33 Конституції України і ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_8 на недоторканість особи та свободу пересування, з метою уникнення покарання за вчинення розбійного нападу та з метою позбавлення можливості потерпілого повідомити правоохоронні органи про вчинення щодо нього злочинних дій, використовуючи перевагу у фізичній силі над ОСОБА_8 , проти волі останнього, під психологічним та фізичним тиском, змусили потерпілого спуститись у підвальне приміщення, що розташоване під літнім будинком належного ОСОБА_8 , що знаходиться на території цього ж господарства по АДРЕСА_3 , після чого вжили захід для заблокування виходу із підвалу, помістивши на кришку виходу дерев`яне крісло, а також зачинили на металеву колодку двері у літньому буднику, таким чином незаконно позбавили волі ОСОБА_8 , обмеживши свободу пересування останнього.
		Такими діями, обвинувачена  ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, а саме із обвинуваченим ОСОБА_5 ..
		Усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5  свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.146,ч.4ст.187КК Українивизнавповністю та згідност.63Конституції Українивідмовився віддачі показань. У виступі у судових дебатах зазначив, що щиро кається у вчиненому, просив призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком пять років, застосувавши ст. 75 КК України із терміном два роки, так як має намір йти служити до лав Збройних Сил України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 у судовихдебатах звернув увагу суду на те, що обвинувачений вину свою визнав, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, сам особисто здався працівникам поліції, відшкодував повністю шкоду та вважає, що відмова віддачі показань не впливає на прийняття судом процесуального рішення. Просив застосувати до обвинуваченого ст.69 КК України, приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком пять років, застосувавши ст. 75 КК України.
		Допитана всудовому засіданні23квітня 2024року,після допитусвідків тадослідження усіхдоказів,обвинувачена ОСОБА_6  свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.146,ч.4ст.187КК Українине визнала та суду показала, що раніше неодноразово бувала у будинку у потерпілого ОСОБА_8 із ОСОБА_12 , батьком обвинуваченого ОСОБА_5 , з яким проживала у фактичних шлюбних відносинах. 16 січня 2023 року вона із обвинуваченим ОСОБА_13 вийшли до автобуса до його батька ОСОБА_14 забрати сумку із продуктами. Після цього як віднесли сумку додому, ОСОБА_15 сказай їй йди з ним, проте не повідомив куди вони йдуть. Прийшовши до будинку ОСОБА_8 вона у ОСОБА_5 зясовувала, чому вони туди прийшли, проте він їй не повідомляв причини. Вона стояла за хвірткою, а ОСОБА_15 наказав їй зайти на подвіря. Вона зайшла на подвіря та знаходилась біля вікна будинку. Тоді ОСОБА_15 зайшов у будинок і почав ОСОБА_8 бити. Коли вона це побачила, що він наносить йому удари зайшла до будинку, робила з цього приводу зауваження ОСОБА_16 , проте останній наказав їй різати покривало і почав привязувати і бити потерпілого, вимагаючи при цьому гроші. Всі дії вона вчиняла під тиском ОСОБА_5 , який наказув їй що робити, кричав до неї, при цьому також наказував їй мовчати. Вона заперечувала, проте ОСОБА_15 скинув із ліжка покривало і наказав різати. Потерпілий ОСОБА_8 просив не бити його, та говорив, що піде до сусіда позичить гроші. На прохання потерпілого не бити його, вона стояла і мовчала, різала покривало за наказом Бачмаги. Порізане покривало передала ОСОБА_16 , який звязував потерпілого. Жодних ушкоджень особисто вона потерпілому на завдала. Ніж, яким різала покривало, сама взяла за вказівкою ОСОБА_17 із кухні. Потерпілий просив не різати покривало, після чого взяв ключ з кухні із шухляди, відкрив двері шафи і віддав гроші ОСОБА_16 . Після цього ОСОБА_18 запитав, де є підвал і закрив ОСОБА_19 у підвалі. Далі вона пішла додому, а ОСОБА_15 викликав таксі і поїхав у місто Червоноград. Через деякий час вона передзвонила до ОСОБА_5 поцікавитись його місцем перебування і чи він буде вдома, він повідомив, що перебуває у місті Червонограді і запропонував відпочити у місті Броди. Вона погодилась і чекала його на зупинці; через деякий час приїхав автомобіль таксі у якому, крім водія, перебував ОСОБА_18 , ще один чоловік, якого вона не знає. Під час того, як ОСОБА_15 пропонував їй їхати у місто Броди жодних погроз з його боку не було, вона їхала з ним з власної волі. Вони поїхали у місто Броди, там зняли готель, переночували та на наступний день ОСОБА_15 придбав їй квиток на Червоноград й дав 500 гривень, які вийняв із гаманця. Походження коштів їй було відомо, це були кошти, які ОСОБА_5 забрав у ОСОБА_19 . Коли обвинувачений давав їй 500 грн., вона не пропонувала ОСОБА_17 повернути їх потерпілому ОСОБА_8 17.01.2023 вона була затримана працівниками поліції, після того як вийшла з автобуса в с. Волсвин і йшла лісом до матері. Коли її допитували працівники поліції, вона вільно все розповідала, при цьому жодного тиску працівники поліції на неї не чинили. Слідчу ОСОБА_20 вона знає із 2016 року, оскільки остання відносно неї скеровувала кримінальну справу до суду, слідча ОСОБА_20 на неї тиску також не чинила. Перебуваючи у будинку потерпілого, вона змушена була виконувати накази обвинуваченого ОСОБА_21 , оскільки він перебував у збудженому стані, поводився агресивно, кричав на неї, коли наказував брати ножі, різати покривало також був агресивним, тому вона його боялась. До 16.01.2023, такого випадку ніколи не було, щоб ОСОБА_22 просив її йти із ним і не казав куди, це трапилось вперше. Коли ОСОБА_18 наносив удари потерпілому вона не знала, що у такій ситуації робити, щоб це припинити. Під час відпочинку у м. Броди із обвинуваченим, події не обговорювали, їх обговорювали на наступний день із ОСОБА_13 , шкодували за вчинене. У виступі у судових дебатах зазначила про те, що шкодує за те, що пішла із ОСОБА_13 та просила суд її суворо не карати, призначити покарання менше меншого.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_10 у судових дебатах звернув увагу суду на те, що ОСОБА_6 не брала активної участі у вчиненні кримінальних правопорушень,а булалише присутняпри вчиненнікримінальних правопорушень,по сутіїї рольбула зведенадо пасивноїучасті.Під чассудового слідствабуло встановлено,що обвинувачена ОСОБА_6 покинувши своємісце проживання,підкорилась наказуобвинуваченого ОСОБА_5 та пішларазом зним,при цьомуїй небуло відомокуди вонинаправляються.Лише прийшовшив місцепризначення обвинувачена ОСОБА_6 зрозуміла девона знаходиться. ОСОБА_23 участьобвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненікримінальних правопорушень,була зумовленапсихологічним тискомзі сторониобвинуваченого ОСОБА_5 та хвилюванняза своєжиття таздоров`я,оскільки останній,перебуваючи встані емоційногозбудження,міг спричинитиобвинуваченій ОСОБА_24 тілесні ушкодженняабо позбавитижиття.Вважає,що підчас інкримінованихподій обвинувачена ОСОБА_6 перебувала підпсихологічним примусомзі сторониобвинуваченого ОСОБА_5 ..При цьомупсихологічний примуста хвилюванняза своєжиття таздоров`я,були визначальнимчинником втому,що післяінкримінованих подій,обвинувачена ОСОБА_6 не повідомилаправоохоронні органипро вчиненнікримінальні правопорушенняпасивним учасникомяких вонабула.Вважає,що перебуванняобвинуваченої ОСОБА_6 під психологічнимпримусом тапасивна роль,суттєво знижуєступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення.Також звернув увагу на поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового слідства, а саме на тому, що ОСОБА_6 активно сприяла встановленню істини у кримінальному провадженні, брала участь у всіх слідчих діях, щиро розкаялась. Про активне сприяння встановленню істини у кримінальному провадженні свідчить і той факт, що обвинувачена ОСОБА_6 , жодного разу не змінювала свої покази (тобто покази дані під час допиту на досудовому розслідуванні є ідентичними показам даним під час слідчого експерименту, під час проведення НРСД, під час допиту у суді), не змінювала свою позицію щодо кримінального провадження. За таких обставин, вважає, що у суду є законні підстави для застосування відносно ОСОБА_6 норм, передбачених ст. 69 та ст. 75 Кримінального кодексу України, під час прийняття рішення. Просив суд, визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки, з покладанням обов`язків передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
		Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст.187 КК України та на невизнання обвинуваченою ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст.187 КК України, їх винуватість у вчинені зазначених кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема:
		-показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні суду показав, що 16 січня 2023 року о 23 годині на АДРЕСА_3 , за місцем свого проживання почув стук у двері, побачив ОСОБА_25 та ОСОБА_26 і відкрив їм двері, так як був із ними знайомий. ОСОБА_27 проживала із батьком ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах та разом із ним проживав ОСОБА_15 . Коли він відкрив двері, то ОСОБА_18 наніс йому удар в груди від чого він впав, вони - обвинувачені обоє ввірвалися в будинок. Обвинувачена ОСОБА_27 взяла крісло із спинкою, вони його разом посадили на це крісло і вона почала його привязувати рушником до спинки крісла. Тоді ОСОБА_27 і ОСОБА_15 почали шукати гроші, питали чи має гроші, хоч добре знали, що він отримує пенсію у великому розмірі, так як працював на шахті. Гроші він зберігав частинками у різних місцях, частину у кишенях піджаків, частину у кишенях пальт. Вони в одній із кишень одягу у шафі знайшли гроші у розмірі 18000 гривень та 300 гривень, які були у кишені його штанів, забрали їх, тоді не пригадує хто із них його розв`язав. Після цього вони кинули його у підвал та закрили його,поставивши зверху крісло, виліз із підвалу проте як саме не пригадує, це було близько другої години ночі. Вони втекли, а він вранці усе розповів сусідці, яка викликала поліцію. ОСОБА_27 і ОСОБА_15 спільно усе робили, вона різала доріжку, ОСОБА_28 казав їй його привязати, вона його привязувала при цьому жодних заперечень не висловлювала. Кошти викрали у розмірі 18 300 гривень. ОСОБА_27 кричала до обвинуваченого ОСОБА_21 дослівно «берем кошти та втікаєм». У підвалі (погребі) було дуже холодно, він був роздягнений бо готувався до сну, майже спав, коли вони постукали у двері. Стверджує суду, що ОСОБА_27 і ОСОБА_15 усе робили разом, і били його, і вимагали гроші, і погрожували йому, як саме виражалися не пригадує, бо він похилого віку йому минуло вісімдесять років. Він просив їх зупинитись, проте вони не реагували. Скільки нанесли ударів не пригадує, удари наносили у груди та в голову. В лікарні лікувався кілька днів, його боліли груди, ребра. Після удару впав лише один раз. 
		В подальшому, 23 серпня 2023 року до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_8 від 25.06.2023 про відмову від позову у звязку з відшкодуванням йому такої у повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутності, обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 при призначенні їм покарання у разі визнання їх винними суворо не карати (а. с. 99, 211- 212 том І). 
		Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 20 травня 2024 року прийнято відмову потерпілого ОСОБА_8 від позову, закрито провадження у справі за цивільним позовом, у кримінальному провадженні, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с.55-56 том IV).
		-показаннями свідка ОСОБА_29 , який у судовому засіданні 2 серпня 2023 року суду показав, що він підвозив Бачмагу Тараса із с. Гоголів ( на повороті на початку села за церквою) до м. Червоноград, оскільки останній був винен йому кошти за попереднє перевезення. По дорозі він розмовляв по телефону із невідомою йому жінкою і сказав їй дослівно « тільки попробуй мене здати поліції». На наступний день із м. Червонограда він віз Бачмагу Тараса у м. Броди. По дорозі до нього зателефонував працівник поліції, який почав зясовувати чи він учора возив АДРЕСА_4 на що він повідомив, що не возив. Тоді він зупинив автомобіль і передзвонив працівнику поліції і все розказав. У чому був одягнений ОСОБА_15 не пригадує, при собі мав лише гаманець з якого віддав йому кошти у розмірі 900 гривень та заплатив за проїзд, бачив, що у гаманці ще були крім цього кошти.
		-показаннями свідка ОСОБА_30 , яка у судовому засіданні 27 вересня 2023 року суду показала, що не пригадує дати та години, зранку до неї прийшов ОСОБА_31 та сказав, що його побили ОСОБА_17 та ОСОБА_32 ,прізвища її не називав, сказав що його болять груди і попросив її подзвонити у поліцію, що вона і зробила, а уже працівники поліції викликали швидку допомогу. Візуально на обличчі у ОСОБА_33 були подряпини. Скільки йому було нанесено ударів і як це відбувалося не повідомляв. Чи говорив він щось про гроші не пригадує, як і не пригадує, які вона покази надавала на досудовому слідстві. Біля неї була присутня її матір, яка також чула про ці події від ОСОБА_33 . Інших обставин ОСОБА_31 не повідомляв. ОСОБА_15 проживає у АДРЕСА_1 , чи разом із ним проживає сестра ОСОБА_34 їй невідомо.
		-показаннями свідка ОСОБА_35 , яка у судовому засіданні 23 жовтня 2023 року суду показала, не пригадує часу та дати, лише памятає, що до неї на другий день після побиття прийшов ОСОБА_31 та повідомив їй, що вночі його побили ОСОБА_15 і ОСОБА_36 , прізвище її не назвав. Вона повідомила ОСОБА_37 , що не може нічим йому допомогти, лише викликати працівників поліції. Тоді її дочка ОСОБА_38 викликала поліцію, після приїзду якої їй нічого невідомо, бо поліція забрала ОСОБА_33 і вони пішли до нього додому розбиратися. ОСОБА_39 проживає через три будинку від її хати, яка відстань між будинками не знає. Вночі вона жодного крику чи шуму не чула. Візуально на обличчі ОСОБА_33 було видно подряпини, обличчя було опухлим, а він сам їй повідомив, що йому удари наносили у груди. Не пригадує коли до події бачила ОСОБА_33 .
		-показаннями свідка ОСОБА_40 , який у судовому засіданні 23 жовтня 2023 року у присутності законного представника ОСОБА_41 , суду показав, що 17 січня 2023 року до нього подзвонив ОСОБА_15 і попросив до нього приїхати та повідомив, що він викличе йому таксі. Він сів у таксі та приїхав до нього додому, ОСОБА_15 сів у таксі і вони доїхали до АДРЕСА_5 , там зупинилися та ночували на сіновалі. До м. Броди не їхали, оскільки не хотіли знову викликати таксі. На наступний день зранку ОСОБА_15 викликав таксі і вони поїхали у м. Червоноград до ОСОБА_42 (прізвища його не знає), де всі разом відпочивали, споживали їжу та розпивали алкогольні напої, які були придбані за кошти ОСОБА_15 . Під час відпочинку ОСОБА_15 не повідомляв їм про походження коштів. Автомобіль (таксі) був марки Шкода, сірого кольору, водія не знав. Коли ОСОБА_15 сів у автомобіль, сказав, що вони їдуть у м. Броди. Кошти за перевезення оплатив ОСОБА_15 , походження коштів йому було невідоме. Потім ОСОБА_15 подзвонив до поліції і сказав, що він здається й розказав, що він у сусіда забрав кошти, яку суму не повідомив, і що з ним була ОСОБА_36 . Розмови чітко усієї із поліцією він не чув. ОСОБА_43 також не повідомляв йому мотиви, чому вирішив здатися поліції. Тоді вони обоє пішли до супермаркету «АТБ» у місті Червоноград, адреси не знає, куди підїхала патрульна поліція, їх забрали у поліцію та проводили допит.
		-показаннями свідка ОСОБА_44  ОСОБА_45 , яка у судовому засіданні 23 квітня 2024 року суду показала, що вона працює дізвавачем Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області. По матеріалах даного кримінально провадження пригадує, що був вчинений розбій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо особи похилого віку. Вона особисто проводила впізнання із потерпілим 17 січня 2023 року, яке проводила у приміщенні лікарні у нейрохурургічному чи хірургічному відділенні з участю потерпілого, а виготовляла протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками у приміщенні Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області, тому й допустила у протоколі предявлення до впізнання особи за фотознімками описку, зазначивши місце проведення слідчої дії службовий кабінет №60 Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області. 
		-показаннями свідка ОСОБА_46 , яка у судовому засіданні 23 квітня 2024 року суду показала, вона працює слідчим Червоноградського РВПГУ НПУ Львівськійобласті. ОСОБА_47 )  ОСОБА_48 знає, оскільки відносно неї скеровувала справу до суду за ч.1 ст.164 КК України. Пригадує відеозапис розмови із ОСОБА_49 у січні 2023 року, при якій жодного тиску на неї не чинила. Вона добровільно усе розповідала. Під час розмови із ОСОБА_50 не пригадує у якому статусі остання перебувала, чи була вже у статусі затриманої чи вільно перебувала на території господарства. Спілкування відбувалося за вільною формою, чи за наслідками розмови складались процесуальні документи їй невідомо.
		-показаннями свідка ОСОБА_51 , який у судовому засіданні 23 квітня 2024 року суду показав, що він працює слідчим Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області. Серед вилучених у ОСОБА_5 речей, була й ощадна книжка потерпілого. Як саме був доставлений ОСОБА_5 йому невідомо, можливо він сам здався.
		Крім показань потерпілого, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, підтверджується також іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні, зокрема.
		Інформацією із рапорта ст. інспектора  чергового ЧЧ СМ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_52 від 17.01.2023, яким вона доповідає начальнику Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області підполковнику ОСОБА_53 , що 17.01.2023 року в Червоноградський РВП надійшло повідомлення від старшого інспектора відділення поліції №1(м. Радехів) Червоноградського РВП про те, що до них надійшло повідомлення зі служби 102 від Сис ( у судовому засіданні встановлено правильність прізвища ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої у с. Гоголів Червоноградського району, що до неї звернувся ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає на   АДРЕСА_3 , який повідомив, що 16.01.2023 близько 21:00 год до нього в двері постукали місцеві мешканці, які живуть на окраїні села - ОСОБА_55 з дружиною Ольгою,які побилийого,прив"язалита кинулив підвал,вимагали гроші,розкидали всіречі вбудинку заявника,чи щосьзабрали заявникнаразі сказатине може.Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що 16.01.2023 року близько 21.00 год. двоє осіб (чоловік та жінка), які перебуваючи в будинку  АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою, групою осіб, із застосуванням фізичного насильства заподіявши при цьому тілесні ушкодження ОСОБА_8 , 1943 р.н., шляхом розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_8 та втекли. В ОСОБА_8 було викрадено 18 300 грн. та можливо особисті документи, однак які саме заявник вказати не може. На даний час  ОСОБА_8 госпіталізований в операційне відділення Червоноградської ЦМЛ, де йому проводять операцію, діагнозу не має. Проведеними заходами було встановлено, що до скоєння даного злочину причетні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у АДРЕСА_6 (затримана в порядку ст. 208 КПК України)та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживає на  АДРЕСА_7 (місцеперебування встановлюється).В ходіпроведення оглядумісця подіїбуло вилученочотири ножі,вісім фрагментівпростирадла,один недопалоксигарети «Кент»,5слідів пальціврук,грошові коштив сумі88100грн.Відомості внесенов ЄРДР.Дана подія зареєстрована у відділі поліції №1 (м.Радехів) Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області за № ЄО 220 від 17.01.2023 року (а. с. 9 том ІІ).
		Повідомленням на чергову від 17.01.2023 року від ОСОБА_30 про ці ж обставини (а. с. 10-11 том ІІ).
		Протоколом про прийняття заяви від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 17.01.2023, за змістом заяви ОСОБА_11 повідомив, що 16.01.2023 у період часу з 21 по 22 годину до нього додому за адресою його проживання   АДРЕСА_3 увірвалися двоє знайомих йому осіб чоловік ОСОБА_15 та жінка  це співжителька його батька ОСОБА_27 . Після цього ОСОБА_15 почав наносити удари йому по голові та тулубу, як руками так і ногами, а ОСОБА_36 привязала його до стільця простирадлом, після цього із кишені штанів забрали гроші у розмірі 300 гривень та почали вимагати ще грошові кошти, погрожуючи при цьому фізичним насильством та фізичною розправою. Також взяли із шафи грошові кошти у розмірі до 20 000 гривень (а. с. 12-13 том ІІ).
		Протоколом огляду місця події від 17.01.2013 року з відео файлами та фототаблицями, який проведено на АДРЕСА_3 у будинку ОСОБА_8 з участю слідчого СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_56 , у присутності понятих ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , при якому виявлено та вилучено сліди рук, один недопалок сигарети «Кент», грошові кошти в сумі 88 100 грн., чотири ножі, вісім фрагментів простирадла. Також огляд було проведено на території господарства, зокрема одноповерхового цегляного господарського будинку, де знаходились речі господарського вжитку, у якому вилучено ключ врізного замка до нього та сліди рук (а. с. 14-34 том ІІ).
		Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 19 січня 2023 року, надано дозвіл старшому слідчому Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_59 на проведення огляду житлового будинку на   АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_8 , який був проведений 17.01.2023 до постановлення ухвали слідчого судді (а .с. 35  35 зворот том ІІ).
		Заявою ОСОБА_8 від 17 січня 2023 року, якою він надав добровільну згоду працівникам поліції на проведення огляду у будинку на АДРЕСА_3 з метою фіксації та збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення  крадіжки (а. с. 36 том ІІ).
		Постановою слідчого СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_60 від 18 січня 2023 року чотири ножі, вісім фрагментів покривала, один недопалок сигарети «Кент» та ключ до врізного замка вхідних дверей до підсобного приміщення визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року (а .с. 37 том ІІ).
		Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 20 січня 2023 року, накладено арешт на майно, яке було вилучено 17.01.2023 під час огляду місця події у приміщенні житлового будинку на   АДРЕСА_3 , а саме чотири ножі, вісім фрагментів покривала та недопалок сигарети «Кент». Відмовлено у накладені арешту на грошові кошти у розмірі 88100 гривень, грошові кошти у розмірі 88100 гривень повернуто законному володільцю (а. с. 39  39 зворот том ІІ).
		Повідомленням Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» від 30.01.2023 № 354 про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 17.01.2023 о 11.07 годині був доставлений працівниками поліції у травмпункт приймального відділення з діагнозом: забої грудної клітки, правобічний гемопневмоторакс, множинні садна обличчя та госпіталізований в хірургічне відділення №1, де продовжує лікування. Травма 16.01.2023 (а. с. 40 том ІІ).
		 Оглядомхірурга від17.01.2023о 12годині,під часякого хворийскаржився наболі угрудній клітцісправа,задишку у спокої, з його слів травму отримав 16.01.2023 о 21 годині, його побили двоє осіб в дома у с.Гололів (а. с. 41- 42 том ІІ).
		Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2023 року із списком осіб, яких надано ОСОБА_8 для впізнання, який розпочато о 14 годині 50 хвилин і завершено о 15 годині 05 хвилин, складений старшим слідчим Червоноградського ВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_61 , у присутності понятих ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , з якого вбачається, що ОСОБА_11 за рисами обличчя, а саме за овальною формою, опущеними очима, густими бровами, за формою вух (клаповухість), перебитим носом впізнав особу  чоловіка, який спричинив йому тілесні ушкодження та заволодів його майном, що відображений на фотознімку під номером 1 на якому фотознімок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ОСОБА_8 повідомив слідчому, що у особи, яка спричинила йому тілесні ушкодження на правій руці є татуювання у виді трьох трикутників (а. с. 43-45 том ІІ).
		Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2023 року із списком осіб, яких надано ОСОБА_8 для впізнання, який розпочато о 15 годині 40 хвилин і завершено о 16 годині 20 хвилин, складений старшим слідчим Червоноградського ВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_61 , у присутності понятих ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , з якого вбачається, що ОСОБА_8 за овальною формою обличчя, глибоко посадженими очима, за формою носа та тонкими губами впізнав особу  жінку, яка 16.01.2023 близько 21 години спричинила йому тілесні ушкодження та заволоділа його майном, що відображена на фотознімку під номером 4 на якому фотознімок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 46-48 том ІІ).
		Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2023 року із списком осіб, яких надано свідку ОСОБА_29 для впізнання, який розпочато о 16 годині 40 хвилин і завершено о 16 годині 47 хвилин, складений старшим слідчим Червоноградського ВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_61 , у присутності понятих ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , з якого вбачається, що свідок ОСОБА_29 за рисами обличчя, а саме за овальною формою, опущеними очима, густими бровами, за формою вух, перебитим носом впізнав особу  чоловіка, якого він перевозив на таксі з с. Гоголів у м. Червоноград 16.01.2023 близько 23 години, що відображений на фотознімку під номером 1 на якому фотознімок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 49-50 том ІІ).
		Протоколом затримання із відеозаписом до нього від 17 січня 2023 року, складеним слідчим СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_64 , з якого вбачається, що у присутності понятих ОСОБА_65 та ОСОБА_66 була затримана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 годині 40 хвилин 17 січня 2023 року у місті Червоноград працівниками поліції, згідно ч.7 ст.42 КПК України, у якої було вилучено грошові кошти у сумі 500 гривень, купюрами дві по 200 гривень одна 100 гривень, проїзний квиток на маршрутне таксі Червоноград  Броди за 17.01.2023, мобільний телефон (а. с. 52-57 том ІІ).
		Заявою потерпілого ОСОБА_8 від 17.01.2023 року, якою він надає дозвіл на проведення слідчого експерименту у приміщенні будинку на   АДРЕСА_3 (а. с. 58 том ІІ).
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 17січня 2023року з фототаблицями та відеофайлами, де ОСОБА_6 розповіла та показала усі обставини вчинення нею кримінальних правопорушень (а. с. 59-67 том ІІ).
		Постановою слідчого СВ Червоноградського РВП ГУПН у Львівській області від 18.01.2023, якою грошові кошти у сумі 500 гривень, купюрами дві по 200 гривень одна 100 гривень, проїзний квиток на маршрутне таксі Червоноград  Броди за 17.01.2023 визнано речовими доказами (а. с. 68 том ІІ).
		   Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 19 січня 2023 року, якою накладено арешт на грошові кошти у сумі 500 гривень, а саме: грошові купюри номіналом 200 гривень, серії № СГ 6614368 та № ТА 6435496, грошову купюру номіналом 100 гривень, серії № УЄ0366743, проїзний квиток на маршрутне таксі Броди - Червоноград за 17.01.2023 року, мобільний телефон, марки «Fly», чорного кольору, які були вилучені під час огляду місця події та визнано їх речовими доказами (а.с.69  69 зворот том ІІ).
		Протоколом огляду від 18 січня 2023 року, яким слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_67 провів огляд вилучених речей, грошових коштів та мобільного телефону у ОСОБА_6 , зокрема оглянув грошові купюри номіналом 200 гривень, серії № СГ 6614368 та № ТА 6435496, 2014 року випуску, грошову купюру номіналом 100 гривень, серії № УЄ0366743, 2014 року випуску, проїзний квиток на маршрутне таксі Броди - НОМЕР_2 ФОП « ОСОБА_68 », мобільний телефон, марки «Fly», моделі FF281, чорного кольору за запакував їх у спецпакети й передав їх на збереження (а.с.70-74 том ІІ).
		Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2023 року, якою накладено арешт на майно, що було вилучено 19.01.2023 року в ході огляду місця події, а саме мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору, із двома сімкартами мобільного оператора «Лайфсел», грошову купюру номіналом 100 гривень, серії АЄ 8723712, паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500», ощадну книжку на імя ОСОБА_8 , та визнано їх речовими доказами (а.с.205  205 зворот том ІІ).
		Протоколом огляду речей від 20 січня 2023 року із фототаблицями, який провів слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_69 із застосування технічного засобу, фотоапарату «Canon PS A1100is» та оглянув мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , із двома сімкартами мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та грошову купюру, номіналом 100 гривень, серії НОМЕР_7 , 2019 року випуску, а також паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» і ощадну книжку на імя ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 від 16.02.2009, після огляду речей мобільний телефон та паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» помістив у спец  пакет №PSP0000729, а ощадну книжку та купюру, номіналом 100 гривень у паперовий конверт (а.с.206- 221 том ІІ);
		Висновком експерта №006/2023 від 9.02.2023, яким присудовій медичнійекспертизі на підставі постанови ст.слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 18.01.2023 встановлено, що у ОСОБА_8 , 1943 року народження, згідно даних огляду та наданих медичних документів, були виявлені тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом,лівобічним гемотораксом,крововиливами:на грудяхзліва зпереходом напередню черевнустінку,бічну поверхнюживота злівата наспину зліва,на переднійповерхні грудейсправа зпереходом наверхню третинупередньої черевноїстінки,бічну поверхнюгрудей,живота справата наспину іпоперекову ділянкусправа,які моглиутворитися 16січня 2023року віддії тупихтвердих предметів,до якихналежать ногита рукиі відносятьсядо тяжкоготілесного ушкодженняпо ознацінебезпеки дляжиття вмомент утворення,при експертизі ОСОБА_8 згідно наданихмедичних документівбули такожвиявленні тілесніушкодження увиді множиннихсаден наобличчі таголові,які могли утворитися 16січня 2023року віддії тупихтвердих предметівдо якихналежать ногита рукиі відносятьсядо легкоготілесного ушкодженняі неє небезпечнимидля життяв моментутворення.При експертизі ОСОБА_8 яких  небудь тілесних ушкоджень на кистях рук виявлено не було (а. с. 212  214 том ІІ).
		Заявою ОСОБА_8 від 20 січня 2023 року, якою він надає дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту на території та у приміщенні його будинку за адресою АДРЕСА_3 ( а. с. 215 том ІІ).
		Протокол слідчого експерименту від 20.01.2023 року із фототаблицями до нього, який зафіксовано на компакт  диск (безперервна фіксація слідчої дії), який провів слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_69 з участю понятих ОСОБА_70 , ОСОБА_71 та підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_9 , під час проведення якого ОСОБА_5 розказав про події, які мали місце 16 січня 2023 року, де показав як він стукав у двері до житлового будинку ОСОБА_8 , як наносив йому удари, де брав ножа для нарізання шнурів із покривала, як привязував ОСОБА_8 до крісла та показав шафу, у якій знайшов пачку грошей. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 покази надав добровільно у присутності захисника ОСОБА_9 , що підтвердив ОСОБА_5 у судовому засіданні 31 січня 2024 року (а. с. 216  222 том ІІ).
		Протоколом огляду місця події від 18.01.2023, проведений слідчим СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_72 , у присутності понятих ОСОБА_73 , ОСОБА_74 та ОСОБА_75 , його законного представника ОСОБА_76 , з якого вбачається, що оглядом місця події був житловий будинок АДРЕСА_1 у якому оглянуто куртку червоного з чорним кольорами з капішоном із замком блискавкою та двома боковими елементами на замку і спортивні штани чорного кольору з двома боковими кишенями, які добровільно видані ОСОБА_77 , які залишив у нього ОСОБА_5 ( а.с.223  225 том ІІ).
		Постановою слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_69 від 19 січня 2023 року, якою куртку червоного з чорним кольорами з капішоном та спортивні штани чорного кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року ( а. с. 226 том ІІ).
		Протоколом огляду речей від 19 січня 2023 року із фототаблицями, який провів слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_69 із застосуванням технічного засобу, фотоапарату «Canon PS A1100is» в ході якого оглянув куртку червоного з чорним кольорами з капішоном, розмір XL ( 100% POLISTER) ТА та спортивні штани чорного кольору із слизького (балонового) матеріалу ( а. с. 227 -231 том ІІ).
		Ухвалою слідчогосудді Червоноградськогоміського судуЛьвівської областівід 20січня 2023року,якою накладеноарешт намайно,що буловилучено 18.01.2023року ув ходіогляду місцяподії у житловому будинку АДРЕСА_1 , а саме куртку червоного з чорним кольорами з капішоном та спортивні штани чорного кольору (а. с. 232 том ІІ).
		DVD-R диском з відеозаписом портативної мобільної камери працівника поліції ОСОБА_78 , котрий 17.01.2023 ніс службу на території обслуговування Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області на якому зафіксовано факт вчинення злочину у період з 14:30:54 по 14:36:54 годину 17.01.2023 (а. с. 233-234 том ІІ).
		Постановою слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_72 від 18 січня 2023 року, якою DVD-R диск з відеозаписом портативної мобільної камери працівника поліції ОСОБА_78 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року ( а. с. 235 - 236 том ІІ).
		Протоколом слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_79 огляду речей від 18 січня 2023 року диску DVD-R з фототаблицями, яким встановлено, що при перегляді даного відео можна побачити що о 14:30:17 на подвір`ї домоволодіння розмовляють дві особи жіночої статті, ОСОБА 1 близько тридцяти років одягнена: шапка білого кольору, куртка бірюзового кольору, джинси синього кольору, взуття чорного кольору, ОСОБА2 слідчий СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_80 , одягнена: куртка чорного кольору, джинси синього кольору, взуття чорного кольору. 14:30:50 ОСОБА2 «Ти його знаєш?», ОСОБА2 «Так, дядько ОСОБА_81 , він до нас в гості приходив, на станок молоти пшеницю», ОСОБА2 «Тобто ти його знаєш?», ОСОБА2 «Так», ОСОБА2 «Як його звати?», ОСОБА1 « ОСОБА_82 », ОСОБА2 «Чому ви йшли туди?», ОСОБА1 «Я не знаю, казав йдем зі мною, я кажу куди, він прийшов сюди», ОСОБА2 «Це Бачмага, так ?», ОСОБА2 «Куди ви йшли?», ОСОБА 1 «З дому, по дорозі», ОСОБА2 «Через хвіртку?», ОСОБА 1 «Так, він постукав, я стояла там, він пішов з ним до хати, і він вдарив його кулаком в живіт, він сидів на кріслі, я тут стояла, я бачила, що він його б`є і я зайшла до хати, він каже до мене мовчи. Каже, бери ріж покривало», ОСОБА2 «А ніж де був?». ОСОБА1 «На столі тут в кухні». ОСОБА2 «Ти порізала то покривало?», ОСОБА1 «Він зв`язував», ОСОБА2 - «Ти стояла дивилася, а дальше, він ще наносив удари, куди саме?», ОСОБА1 «Та все в живіт бив і питав де гроші, він каже я вдома не маю грошей, я тобі потім дам, каже ні не пускаю», ОСОБА2 «А ти що?», ОСОБА1 «А я стояла, він так бив його, бив аж поки він не відкрив шафу, я кажу бив по всьому животі, кулаком, тільки руками», ОСОБА2 «А хто його зв`язував?», ОСОБА1 « ОСОБА_43 зв`язував, я тільки різала покривало, він гроші заніс туди в кухню». О 14:33:30 ОСОБА1 та ОСОБА2 йдуть у бік сусіднього домоволодіння, ОСОБА2 «А гроші де були?», ОСОБА1 «Гроші в хаті були», ОСОБА2 «Скільки там було?», ОСОБА1 «Вісімнадцять, гроші в хаті», ОСОБА2 «А хто брав гроші?», ОСОБА1 «Тарас», ОСОБА2 «А ти не брала?», ОСОБА1 «Ні», ОСОБА2 «А Тарас тобі якісь гроші давав?», ОСОБА1 «Він мені дав п`ятсот гривень, там все було по двісті», ОСОБА2 «Ви коли сюди прийшли?», ОСОБА1 «Десь восьма, пів дев`ятої». О 14:34:51 ОСОБА1 та ОСОБА2 повертаються до попереднього домоволодіння ОСОБА1 «В червоних кросівках» ОСОБА2 «Для чого він його зв`язував, ти могла сказати йому?», ОСОБА1 «Я йому казала, він каже мовчи», ОСОБА2 «А взагалі, з якою метою ви сюди йшли?», ОСОБА1 «Він не казав мені, каже йдем зі мною, кажу куди, чого ти сюди йдеш, каже побачиш», ОСОБА? «А у кімнаті взагалі ти простинь різала ножиком», ОСОБА1 «Так», ОСОБА1 «Ти зв`язувала діда?», ОСОБА1 «Ні, він зв`язував, ОСОБА_43 сам, я тільки різала ту простинь», ОСОБА2 «Ти бачила, що він його б`є», ОСОБА1 «Я йому перший раз кажу, нащо ти б`єш» (а. с. 237  241 том ІІ).
		Заявою ОСОБА_5 від 19.01.2023року,написаною власноручно,без будьякого тиску,якою віндобровільно видавпрацівникам поліції,належний йомумобільний телефон,марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску та майно, яким заволодів у ході розбійного нападу в односельчанина ОСОБА_8 , яке зберігав при собі ( а. с. 250 том ІІ).
		Протоколом огляду місця події від 19.01.2023 року, проведений слідчим СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_67 у присутності понятих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 з участю ОСОБА_5 , з якого вбачається, що оглядом місця є приміщення службового кабінету №47, що знаходиться на четвертому поверсі Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області за адресою вул.Святого Володимира,80 у м. Червоноград, де ОСОБА_5 без жодного фізичного чи психологічного тиску водав працівникам поліції мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМУІ 2: НОМЕР_4 , із двома сімкартами мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , грошову купюру, номіналом 100 гривень, серії НОМЕР_7 , 2019 року випуску, а також паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» і ощадну книжку Державного банку України на імя ОСОБА_8 , які було вилучено. Із слів ОСОБА_5 грошова купюра, паперовий листок та ощадна книжка були ним викрадені під час розбійного нападу на ОСОБА_8 ( а. с.251 - 252 том ІІ).
		Постановою старшого слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_85 від 20 січня 2023 року, якою мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМУІ 2: НОМЕР_4 , із двома сімкартами мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , грошову купюру, номіналом 100 гривень, серії НОМЕР_7 , 2019 року випуску, а також паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» і ощадну книжку Державного банку України на імя ОСОБА_8 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів справи ( а. с. 253).
		Квитанцією №524 Поліцейського з обліку та збереження речових доказів ОСОБА_86 про отримання на зберігання мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору та паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» ( а. с. 254 том ІІ). 
		В ході розгляду справи колегією суддів також у судовому засіданні 31 січня 2024 року досліджено та оглянуто речові докази, зокрема:
		- вилучений ключ врізного замка від дверей підсобного приміщення, під час огляду якого ОСОБА_6 підтвердила, що вона вказаним ключем відкривала вхідні двері до підсобного приміщення за вказівкою ОСОБА_87 , а закривав їх сам особисто ОСОБА_5 ; 
		- покривало, яке було розірване на шматки із вузликами, під час дослідження його фрагментів ОСОБА_6 повідомила суду, що вона за вказівкою ОСОБА_5 різаладане покривало,яке знявіз ліжка ОСОБА_5 , після чого звязував ним потерпілого;
		-ніж металевийз металевоюручкою, під часогляду якогообвинувачені  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили суду, що цей ніж їм незнайомий;
		-ніж, металевийз білоюручкою,під часогляду якогообвинувачені  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили суду, що цей ніж їм також незнайомий 
		- два ножі з металевими ручками срібного кольору із загостреними кінчиками, під час огляду якого ОСОБА_6 підтвердила суду, що це два ножі, якими вони різали покривало, одним ножем вона різала покривало за вказівкою ОСОБА_87 , а другим ОСОБА_5 різав шнурки. Обвинувачений ОСОБА_5 також підтвердив суду, що одним із цих ножів він різав покривало;
		- грошові кошти у розмірі 500 гривень ( дві купюри по 200 гривень, серії ТА 6435496 та серії, СГ 6614368 та одна купюра 100 гривень, серії УЄ 0366743) та пасажирський квиток від 17.01.2023 на проїзд автобусом сполученням Броди - Червоноград, придбаний о 09:54:24 годині, визначене місце у автобусі №3, вартість 110 гривень, при дослідженні яких у судовому засіданні ОСОБА_6 повідомила, що пасажирський квиток їй придбав ОСОБА_5 та надав кошти у сумі 500 гривень. ОСОБА_5 підтвердив, що придбав пасажирський квиток ОСОБА_6 та передав їй кошти у розмірі 500 гривень  це із коштів, які він забрав із шафи у житловому будинку ОСОБА_8 ;
		- куртку червону з чорним кольорами, чорні штани, мобільний телефон, марки «Fly», чорного кольору, під час огляду яких ОСОБА_5 підтвердив належність йому вказаного куртки, штанів та мобільного телефону, а ОСОБА_6 повідомила, що куртка, штани та мобільний телефон належить ОСОБА_5 , це одяг у якому він був одягнений, і телефон, яким він користувався, під час вчинення злочину 
		- купюру, номіналом 100 гривень, серії  НОМЕР_7 , 2019 року випуску під час огляду якої обвинувачений пояснив, що це кошти, які він забрав у потерпілого ОСОБА_8 із кишені штанів, які добровільно видав. Крім цього у потерпілого ОСОБА_8 він отримав кошти з кишені штанів, із шафи та ще 500 гривень із газети, що підтвердив ОСОБА_5 у судовому засіданні;
		- ощадну книжку на імя ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 від 16.02.2009, під час дослідження якої у судовому засіданні ОСОБА_5 заперечив, що цю ощадну книжку він забрав у потерпілого ОСОБА_8 та факт добровільної її видачі книжку. Крім цього повідомив суду, що заяву від 19.01.2023 писав особисто та підписував, як і підписував протокол огляду, проте ощадної книжки у потерпілого ОСОБА_8 не забирав і йому про неї нічого невідомо;
		-мобільний телефон, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, білого кольору, та паперовий листок із написом « 17 тисяч, 7500» , які вилучені у ОСОБА_5 , який належить останньому, що ОСОБА_5 визнав у судовому засіданні;
		-мобільний телефон, марки «Fly», який вилучений у ОСОБА_5 , який належить ОСОБА_6 , що вона визнала у судовому засіданні.
		В ході розгляду справи колегією суддів також у судовому засіданні 26 лютого 2024 року досліджено докази, зокрема:
		- висновок експерта №СЕ-19/114-23/2091 Д від 7.02.2023 року із ілюстративними таблицями, яким встановлено збіги двох слідів пальців рук, розмірами 24х18 мм, 35х15 мм, перекопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки АДРЕСА_8 , вилучені при огляді місця події 17.01.2023, по АДРЕСА_3 , залишені відповідно великим пальцем та вказівним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_6 . Два сліди пальців рук та один слід долоні, розмірами 30x15 мм, 23x13 мм, 22x34 мм, перекопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки АДРЕСА_9 , вилучені там же, залишені не особами,
		дактилокарти яких заповнені на ім`я: ОСОБА_6 та 
		ОСОБА_5 , а іншими особами (а.с. 24-39 том ІІІ);
		- відомості про те, що ОСОБА_5 було надано послугу в оренді готельного номера № НОМЕР_9 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що на АДРЕСА_10 у період часу з 16.01.2023 року по 17.01.2023, де він проживав із громадянкою на імя ОСОБА_36 . Щодо проживання у цьому ж номері інших осіб у вказаному готельному номері відомостей немає. 17.01.2023 року ОСОБА_5 із жінкою покинули готель (а.с. 40 том ІІІ);
		- копію аудіозапису телефонного повідомлення на спецлінію 102 -17.01.2023 о 9:40 з абонентського номера НОМЕР_10 (ЄО ВП №1 Червоноградського ГУН у Львівській області та протоколом огляду речей і документів від 17.02.2023 року із змісту якого вбачається, що телефонувала на 102 ОСОБА_88 ( як у судовому засіданні встановлено ОСОБА_38 , яка допитувалась судом як свідок) повідомила про подію, що мала місце у ОСОБА_8 , в свою чергу ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_89 та його дружина ОСОБА_36 , які живуть на краю села, побили його та забрали кошти (а.с.41, 43- 47 том ІІІ);
		- постанову слідчого Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_90 від 17 лютого 2023 року, якою компакт  диск «ALERUS DVD-R 4.7.GB/120 min» із аудіозаписом телефонної розмови на спецлінію «101», що мало місце 17.01.2023 о 09:51:17 годин, за зверненням ОСОБА_91 визнано речовим доказом по кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17.01.2023 (а.с.42 том ІІ);
		- ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 8 лютого 2023 року, якою надано слідчому СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у мобільному телефоні, марки «Fly», який належить підозрюваній ОСОБА_6 , а саме до журналу дзвінків та контактів у внутрішній памяті даного телефону з можливістю фотографування та копіювання такої інформації (а.с.46-49 том ІІІ);
		-протокол додатковогоогляду від08.02.2023року ізфотокопіями, складенийслідчим ЧервоноградськогоРВП ГУНП УЛьвівській області ОСОБА_92 ,у ході огляду журналу дзвінків мобільного телефону, марки «Fly», моделі FF281, чорного кольору в якому знаходиться сім карта мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_11 , ІМЕІ1:
		 НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 виявлено, що з даного телефону було здійснено ряд дзвінків абоненту ОСОБА_43 на номер НОМЕР_14 16.01.2023 та 17.01.2023 року ( а.с.50  52 том ІІІ);
		- ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 8 лютого 2023 року, якою надано слідчому СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у мобільному телефоні, марки «Хуавей БЗ»,який належить підозрюваному  ОСОБА_5 , а саме до журналу дзвінків та контактів у внутрішній памяті даного телефону з можливістю фотографування та копіювання такої інформації (а.с.53-54 том ІІІ);
		- протокол додаткового огляду від 10.02.2023 року із фотокопіями, складений слідчим Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_92 , в ході огляду журналу дзвінків мобільного телефону, марки «Хуавей БЗ», 2017 року випуску, ІМЕІ 1: НОМЕР_15 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із двома сім картами мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , виявлено, що з даного телефону було здійснено ряд дзвінків різним абонентам та абоненту ОСОБА_93 на номер НОМЕР_11 16.01.2023 та 17.01.2023 року ( а.с.55  63 том ІІІ);
		- протокол огляду речей із фототаблицями від 9 березня 2023 року, складений слідчим Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_92 , з якого вбачається, що було оглянуто мобільний телефон,марки  «Хуавей БЗ», купюру номіналом 100 гривень, серії НОМЕР_7 , паперовий листок із написом 17 тисяч, 7500 та ощадну книжку на імя ОСОБА_8 рахунок № НОМЕР_8 від 16.02.2009 року (а.с.64  69 том ІІІ); 
		- протокол огляду речей із фототаблицями від 9 березня 2023 року, складений слідчим Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_92 , з якого вбачається, що було оглянуто куртку червоного з чорним кольорами із капюшоном, розміром ХL (100% POLISTER) та штани чорного кольору, спортивні із слизького (балонового) матеріалу, речі у яких був одягнений 16.01.2023 року ОСОБА_5 , що підтвердила у судовому засідання ОСОБА_94 та визнав ОСОБА_5 (а.с.70  74 том ІІІ); 
		- протокол проведення слідчого експерименту від 8.03.2023 року із фототаблицями та відеозаписом слідчої дії, який проведено слідчим Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_92 з участю понятих ОСОБА_74 та ОСОБА_95 та ОСОБА_8 , який розказав та показав, як саме відбувалися події 16 січня 2023 року під час розбійного нападу, а саме як його зв`язували, вимагали гроші, погрожували, вимагали ключі від шафи, як він особисто відкривав за їх вказівкою шафу, як йому ОСОБА_15 наносив удари, при цьому повідомив, що ОСОБА_15 під час цих дій не погрожував, вона все виконувала разом з ним (а.с.76  85 том ІІІ);
		- ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.01.2023, якою надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року негласних слідчих (розшукових ) дій відносно ОСОБА_5 , терміном на 60 діб, а саме аудіо та відеоконтроль (а. с. 133 - том ІІІ);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07.03.2023 з звукозаписом та відеозаписом розмов на карту памяті, яким старший оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_96  Стоцький провів вказану вище негласну слідчу (розшукову) дію стосовно громадянина України ОСОБА_5  та в ході проведення даної негласної слідчої (розшукової) здійснено звукозапис та відеозапис розмови із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , при якому ОСОБА_5 розповів обставини вчинення кримінального правопорушення, нанесення ударів рукою Степану, звязання останнього, заволодіння коштами у розмірі десь 16400 чи 16800 гривень. Також повідомив, що ОСОБА_27 сказала йому, що є де заробити гроші, що підтвердив у судовому засіданні 25 березня 2024 року (а.с.134 - 138 том ІІІ);
		- ухвалою Львівського апеляційного суду від 26.01.2023, якою надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12023141150000090 від 17 січня 2023 року негласних слідчих (розшукових ) дій відносно ОСОБА_6 , терміном на 60 діб, а саме аудіо та відеоконтроль (а. с. 140 - том ІІІ);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 7.03.2023 з звукозаписом та відеозаписом розмов на карту памяті, яким старший оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_96  Стоцький провів вказану вище негласну слідчу (розшукову) дію стосовно ОСОБА_6  та в ході проведення даної негласної слідчої (розшукової) здійснено звукозапис та відеозапис розмови із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , при якому ОСОБА_6 розказала обставини вчинення кримінального правопорушення, нанесення ударів рукою ОСОБА_97 , звязання останнього, вимагання грошей, заволодіння коштами у розмірі 18000 гривень, а також те, що ОСОБА_15 закрив його «у льосі». Ствердила, що усі ці дії виконував ОСОБА_5 , вона лише за його вказівкою різала шнурки із покривала, коштів він їй не давав лише у Бродах придбав квиток на автобус до м. Червонограда та дав 500 гривень, які були вилучені працівниками поліції. Повідомила, що перебуваючи у м. Бродах під час відпочинку із ОСОБА_5 , останній оплачував їх розваги (а.с.141 - 146 том ІІІ);
		Судом надані стороною обвинуваченняпрокурором докази визнаються належними та допустимими.
		Також судом досліджено у судовому засідання характеризуючі дані щодо обвинувачених  ОСОБА_5  та ОСОБА_6 :
		- інформацію відділу реєстрації Червоноградського району Львівської області від 18.01.2023 року №8438 з якої вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 18.01.2023 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ( а. с. 242 том ІІ);
		- довідку КНП «Сокальська районна лікарня» від 18.01.2023 року, з якої видно, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає на АДРЕСА_6 за медичною допомогою до лікаря  психіатра не зверталась ( а. с. 243 том ІІ): 
		- характеристику,видану виконавчимкомітетом Червоноградськоїміської радиЧервоноградського районуЛьвівської області18.01.2023№00/64-2023,по місцюпроживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_6 , у якій зазначено що вона періодично проживає без реєстрації, зловживає спиртними напоями, скарг від сусідів та односельчан не надходило ( а. с. 244 том ІІ);
		- довідку від 18.01.2023 № 6, видану старостою Волиця, Гоголів, Корчин, Радванці Радехівської міської ради, що ОСОБА_6 без реєстрації проживає на АДРЕСА_3 (а. с. 245 том ІІ);
		- довідку КНП « Центральна міська лікарня» Червоноградської міської ради від 18.01.2023 з якої вбачається, що  ОСОБА_6 , яка проживає на АДРЕСА_6 на диспансерному обліку у лікаря  нарколога не знаходиться ( а. с.246 том ІІ);
		-ухвалу слідчогосудді Червоноградськогорайонного судуЛьвівської областівід 19січня 2023року,якою підозрюваній  ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, починаючи з 17 січня 2023 року (а. с. 249 том ІІ);
		- вимогу УДІАН НП України від 17.01.2023 з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше неодноразово судимий ( а. с. 147 - 147 зворот том ІІІ).
		- інформацію КНП «Радехівська центральна районна лікарня» від 17.01.2023 , 18.01.2023 з яких видно, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває ( а. с. 148, 151 том ІІІ);
		- довідку наркологічного кабінету КП «ЦМЛ» Червоноградської міьсокї ради від 04.01.23, за даними якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на диспансерному обліку не знаходиться ( а.с.149 том ІІІ);
		- характеристику, видану старостою сіл Волиця, Гоголів, Корчин, Радванці Радехівської міської ради від 11.01.2023, за якою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 характеризується посередньо, порушує громадський порядок та схильний до вчинення кримінальних правопорушень ( а. с. 150 том ІІІ);
		- інформацію щодо притягнення до адміністративної відповідальності, з якої видно, що ОСОБА_5 неодноразово притягався до відповідальності ( а.с. 155-158 том ІІІ);
		- копію вироку Радехівського районного суду Львівської області від 21.12.2022, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі та на підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи. Також стягнуто з обвинуваченого процесуальні витрати ( а. с. 159  167 том ІІІ);
		- копію вироку Радехівського районного суду Львівської області від 16 травня 2023 року, який ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді арешту пять місяців, за кримінальне правопорушення, яке ОСОБА_5 вчинив до постановлення вироку від 21 грудня 2022 року. Вказаний вирок підлягав виконанню окремо від вироку Радехівського районного суду від 21 грудня 2022 року. Покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 16 травня 2023 року не відбув, оскільки був затриманий 20 січня 2024 року за вчинення кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженні ( а. с. 123  127 том ІІІ);
		- ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16.03.2023 року, якою ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, починаючи з 16.03.2023 по 17.04.2023, встановлений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 20.01.2023 ( а. с. 171 - 174 том ІІІ);
		- вимогу УДІАН НП України від 17.01.2023 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше судима ( а. с. 175 - 175 зворот том ІІІ);
		- ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16.03.2023 року, якою ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, починаючи з 16.03.2023 по 17.04.2023, встановлений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 19.01.2023 ( а. с. 176 - 179 том ІІІ);
		- копію паспорта ОСОБА_5 з якого вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_7 ,у с.Гоголів Радехівського району Львівської області (а. с. 219 том ІІІ); 
		- копію паспорта ОСОБА_6 з якого вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у с.Волсвин Сокальського району Львівської області (а. с. 218 том ІІІ);
		- копію вироку Червоноградського міського суду від 23.11.2016,яким    ОСОБА_98 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та звільнено її від покарання ( а. с.217 -217 зворот том ІІІ).
		Судом в ході судового розгляду забезпечено обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їхнє право, передбаченест. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободна захист від обвинувачення і його реалізація шляхом надання розумної можливості представляти свою правову позицію, свої докази, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, їх використання.
		Суд, у складі колегії суддів, встановив, що потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті ( з врахуванням його показів та похилого віку), а обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила факт нанесення ОСОБА_5 ударів потерпілому, привязування його до крісла, вимагання у нього грошей та поміщення потерпілого у підвальне приміщення (льох). 
		Суд, у ході судового розгляду кримінального провадження, заслухавши показання обвинуваченої ОСОБА_6 щодо її невинуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст.187 КК України, оцінивши їх відповідно дост. 94 КК Україниу сукупності із іншими дослідженими доказами, дійшов висновку необхідності їх відхилення, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які вищенаведені у вироці.
		При цьомусуд зазначає,що усудовому засіданнібеззаперечно встановлено,що обвинувачений ОСОБА_5 разом із обвинуваченою ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який введений 24.02.2022 Указом Президента України № 64\2022 ( із подальшими змінами) - 16.01.2023 близько 21 год. 00 хвилин, спільно перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 вирішили заволодіти майном потерпілого ОСОБА_8 , шляхом вчинення на нього розбійного нападу, поєднаного із проникненням до житла останнього, який вони спланували групою осіб, попередньо розподіливши між собою ролі. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном обвинувачений ОСОБА_5 , спільно із обвинуваченою ОСОБА_6 , з метою вчинення подальшого раптового нападу на потерпілого ОСОБА_8 , незаконно проникли на територію господарства по АДРЕСА_3 , після чого з метою реалізації своїх злочинних намірів увірвались до вищевказаного будинку, вхідні двері якого самостійно відчинив ОСОБА_8 . Перебуваючи в приміщенні будинку, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та згідно розподілених між собою ролей, обвинувачений ОСОБА_5 використовуючи фактор несподіваності наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар рукою в обличчя. В подальшому, використовуючи фізичну та психологічну перевагу над потерпілим та його безпорадній стан, обвинувачений ОСОБА_5 , погрожуючи вбивством та фізичною розправою, вимагаючи при цьому передачу їм грошових коштів, застосовуючи до нього насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я, почав наносити ОСОБА_8 численні удари руками в область голови та тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення, окрім цього потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові і які відносяться до легкого тілесного ушкодження і не є небезпечними для життя в момент утворення. Після цього, в той час як обвинувачена ОСОБА_6 утримувала зв`язані тканиною руки ОСОБА_8 , надаючи при цьому ОСОБА_5 впевненості у вчиненні активних дій для досягнення мети у заволодінні грошовими коштами, останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання витягнув із кишені одягнених на потерпілому штанів грошові кошти в сумі 300 гривень, після чого продовжуючи наносити удари руками по голові та по тілу останнього, вимагав передачі в їх користь ще грошових коштів, розпитуючи при цьому місце їх зберігання в будинку. Під тривалим фізичним та психологічним тиском обвинувачених, потерпілий ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальність намірів нападників, та те що його життю та здоров`ю загрожує небезпека, повідомив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інформацію про місцезнаходження грошових коштів, після чого самостійно передав їм гроші в сумі 18 000 гривень. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилася правобічним гемопневмотораксом, лівобічним гемотораксом, крововиливами: на грудях зліва з переходом на передню черевну стінку, бічну поверхню живота зліва та на спину зліва, на передній поверхні грудей справа з переходом на верхню третину передньої черевної стінки, бічну поверхню грудей, живота справа та на спину і поперекову ділянку справа: легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та голові; та заподіяли матеріальної шкоди на суму 18 300 гривень.
		Крім цього, 16.01.2023 близько 22 години 00 хвилин, обвинувачені  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , безпосередньо після вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою уникнення покарання за вчинення розбійного нападу та з метою позбавлення можливості потерпілого повідомити правоохоронні органи про вчинення щодо нього злочинних дій, використовуючи перевагу у фізичній силі над потерпілим, проти волі останнього, під психологічним та фізичним тиском, змусили ОСОБА_8 спуститись у підвальне приміщення, що розташоване під літнім будинком належного останньому, що знаходиться на території цього ж господарства по АДРЕСА_3 , після чого вжили захід для заблокування виходу із підвалу, помістивши на кришку виходу дерев`яне крісло, а також зачинили на металеву колодку двері у літньому буднику, таким чином незаконно позбавили волі ОСОБА_8 , обмеживши свободу пересування останнього.
		Покази потерпілого повністю узгоджуються з вищевказаними висновками.
		Оцінюючи показання обвинуваченої суд надає їм критичну оцінку, оскільки ці показання не узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні і обвинувачена у ході судового розгляду не змогла надати логічного спростування обставинам, які, зокрема, підтверджують спрямованість її умислу. Суд критично ставиться до показань обвинуваченої ОСОБА_6 ,що вона всі дії вчиняла під тиском ОСОБА_5 , за його вказівкою різала покривало, оскільки останній до неї кричав, при цьому також наказував їй мовчати, оскільки ОСОБА_6 побачивши нанесення ударів потерпілому, будучи під вікном будинку, мала можливість це зупинити та викликати працівників поліції або ж повідомити про це сусідів чи співжителя  батька ОСОБА_5  ОСОБА_99 . Поняття, дослівно, з її слів, що « ОСОБА_15 кричав на неї і вона боялася» суд, у складі колегії суддів, розцінює не що інше як захист з метою уникнення відповідальності. Крім цього, коли ОСОБА_27 повернулася додому й дзвонила до ОСОБА_100 , щоб поцікавитись де він і чи буде вдома, ОСОБА_6 знову мала можливість повідомити поліцію про вчинене, або ж надати допомогу потерпілому, якого як вона стверджувала у льосі закрив ОСОБА_15 . Натомість на запрошення ОСОБА_5 вона поїхала на відпочинок у місто Броди, добровільно чекала його на зупинці, їхала з ним з власної волі та жодних погроз при цьому з боку ОСОБА_5 не було, про що ствердно повідомила суду. Також визнала, що вона знала, що за кошти потерпілого разом із ОСОБА_13 відпочивали у готельному комплексі у місті Броди. 
		Судом встановлено мотив та мету вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст.187КК України. Мотив злочинуце внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мета злочинуце бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Мотивом вчинення даних злочинів обвинуваченими є незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, поєднаний з проникненням в житло, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		Суд визнає, що вказані доводи обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника є способом обраного захисту від обвинувачення з метою уникнути відповідальності за вказані злочини.
		Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 р. мотивування у вироку висновку, щодо кваліфікації злочину, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
		Верховний Суд України у постанові від 15 листопада 2012 р. у справі № 5-15кс12 зазначив: правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об`єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
		Суд, зіставивши зміст конкретних нормКК України, а саме передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст.187 КК Україниі дійсні, об`єктивно встановлені у судовому засіданні, фактичні обставини суспільно небезпечних діянь, дійшов висновку про їх відповідність.
		Відповідно дост. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Також згідно ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». 
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинувачених, висновок експертизи, протоколи слідчих експериментів та інші докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності і усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2ст. 22 КПК України.
		Інших доказів в судовому засіданні сторонами кримінального провадження суду не надано.
		Оцінюючи докази в їх сукупності, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України як напад зметою заволодіннячужим майном(розбій),поєднаний знасильством,що єнебезпечним дляжиття таздоров`я особи,яка зазналанападу,вчиненого запопередньою змовоюгрупою осіб,поєднаний зпроникненням вжитло,вчиненого вумовах воєнногостану,поєднаний іззаподіянням тяжкихтілесних ушкодженьта незаконнепозбавлення волі,за попередньоюзмовою групоюосіб доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами та встановлена в судовому засіданні.
		Доводи ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , що протоколи про проведення негласних слідчих дій щодо обвинувачених є не що інше як провокація, обвинувачена ОСОБА_6 надає покази під тиском. Крім цього, звертав увагу колегії суддів на те, що навіть при цих обставинах обвинувачена ОСОБА_6 повідомляє, що вона жодних дій по відношенні до ОСОБА_33 не вчиняла, все вчиняв ОСОБА_15 , вона лише за його вказівкою різала шнурки із покривала.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1статті 1 КПК України- порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Відповіднодо ст.17 КПК Україниобов`язок доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом покладається на сторону обвинувачення. При цьому, згідност. 22 ч. 6 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		За правилами ч. 2 ст. 246 КПК України - негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, …, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Як вбачається із матеріалів справи, дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж надавався за відповідними ухвалами слідчого судді Львівського апеляційного суду, у яких було чітко визначено види негласних слідчих (розшукових) дій, спосіб і межі повноважень працівників правоохоронних органів при здійсненні вказаних слідчих дій, а також строк проведення. 
		Із показань в судовому засіданні обвинуваченої ОСОБА_6 та дослідженого в судовому засіданні протоколу прорезультати проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії від07.03.2023з звукозаписомта відеозаписомрозмов із ОСОБА_6 , судом не було встановлено, що правоохоронні органи вийшли за межі пасивного фіксування злочину, і чинили на обвинувачену сильний тиск, такий як змусили її обмовляти себе.
		Також доводи захисника ОСОБА_10 , що DVD-R диск з відеозаписом портативної мобільної камери працівника поліції ОСОБА_78 від 17.01.2023, постанова слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП У Львівській області ОСОБА_72 від 18 січня 2023 року, якою DVD-R з відеозаписом визнано речовими доказами та протокол огляду речей від 18 січня 2023 року , диску DVD-R заперечив щодо допустимості цих доказів ( розмови слідчої із ОСОБА_6 ) по кримінальному провадженні, оскільки такі здобуті у невстановлений законом спосіб.
		Згідно дост. 86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно ч. 1ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		У відповідності до ч. 1ст. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч. 2ст. 89 КПК України).
		Підстави визнання доказів недопустимими зазначені у ч. ч. 2, 3ст. 87 КПК України. 
		Разом зтим,суд констатує,що жоднихпідстав,передбачених закономсудом длявизнання недопустимихзазначених доказівне встановлено,а відтакпідстав длявизнання недопустимостізазначених доказівне має. Зазначене розцінюється судом як лінія захисту.
		Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верхованого Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При призначенні обвинуваченим виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 року та у п. п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року.
		Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
		Частина перша статті 66 КК України чітко передбачає обставини, які помякшують покарання.
		Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		Колегія суддів визнає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно визнати як обставину, що помякшує покарання, визнання вини, з врахуванням позиції сторони захисту, що не забороняє ч. 2 ст. 66 КК України, оскільки обвинувачений визнав свою вину як на досудовому розслідуванні так і у судовому засіданні.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст.66 КК України, є визнаннявини,активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування шкоди потерпілому.
		Щодо обставини,яка помякшуєпокарання щире каяття,то судзазначає,що основноюформою проявущирого каяттяє повневизнання особоюсвоєї винита правдиварозповідь провсі відоміїй обставинивчиненого злочину.Крім того,розкаяння передбачає,окрім визнанняособою фактувчинення злочиннихдій,ще йдійсне,відверте,а неуявне визнаннясвоєї провиниу вчиненомупевному злочині,щирий жальз приводуцього. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження (постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к, від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі №№ 166/1065/18).
		Колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений хоч і визнав свою вину, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, проте щиро не розкаявся, а його щире каяття, висловлене ним у судових дебатах, носить лише формальний характер та не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку та рецедив злочинів.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.
		Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, суд робить висновки, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення з його боку нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у межах санкцій статтей, за якими кваліфіковано його дії, оскільки такий вид покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення.
		Також суд встановив, що вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України (вчинених будучи неповінолітнім) з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України (а.с.159  167 том ІІІ). 
		Крім цього, вироком Радехівського районного суду Львівської області від 16 травня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту пять місяців, за кримінальне правопорушення, яке ОСОБА_5 вчинив до постановлення вироку від 21 грудня 2022 року. Вказаний вирок підлягав виконанню окремо від вироку Радехівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року. Покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 16 травня 2023 року не відбув, оскільки був затриманий 20 січня 2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України по даному кримінальному провадженні ( а.с. 123  127 том ІІІ).
		Вказане свідчитьпро те,що уперіод іспитового строку від відбування покарання ОСОБА_5  вчинив нові кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
		Так, згідно ч.1ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Відповідно до ч. 3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу. Також відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
		Також підлягає врахуванню те, що відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 року (справа № 127/25037/17), яким наголошено, що в разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.
		Відповідно до ч.4ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
		Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч. 1ст. 71 КК України).
		Частина 1 ст. 71 КК Українимістить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або частково приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засудженийвчинив новий злочинпісля постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
		Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
		Відповідно доч.1 п. а ст. 72 КК Україниодному дню арешту відповідає один день позбавлення волі.
		За загальними правилами ч. 6 ст.368 КПК Україниобираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як вказано у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суд від 01.06.2020 №766/39/17, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4ст. 70 КК України(за сукупністю злочинів); б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст.71 КК України(за сукупністю вироків).
		При цьому, у даному випадку суд не вважає за можливе застосувати норми ст. 69 КК України, як про це просить сторона захисту, оскільки положенняч.1 ст.69 КК Українинадають повноваження суду увиключнихвипадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину».
		Наявність бажання обвинуваченого служити у Збройних Силах України жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого ним діяння та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину.
		Окрім цього, обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання, однак це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини.
		Підстав для застосування ст. 75 КК України, суд, у складі колії суддів, не вбачає.
		Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , у відповідності до ст.66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Суд дійшов висновку, що обвинувачена, хоча і дала показання щодо обставин вчинення злочинів, проте вину свою не визнала, не висловила щирого жалю з приводу вчиненого та осуду своєї поведінки. У достовірності її показань існують обґрунтовані сумніви, що свідчить про наявність критичної оцінки вчиненого, а тому суд вважає, що така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття не може бути врахована при призначенні покарання обвинуваченій за вчинені нею злочини.
		Обставиною, яка обтяжуює покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку.
		Згідно ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		При цьому, у п. 8 Постанови ПВСУ № 7 від 24.10.2010 ВСУ звернув увагу на те, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) ( 2341-14 ) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		На думку колеії суддів, застосуванняст.69 КК України, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, не зможе забезпечити мету покарання, за відсутності двох пом`якшуючих покарання обставин, а тому відсутні правові підстави для застосування у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 положеньст.69 КК України, а також ст.75 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, яка пом`якшує та обтяжує покарання, відомості про особу обвинуваченої, яка згідно ст.89 КК України раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.
		Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, суд робить висновки, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статтей, за якими кваліфіковано її дії, оскільки такий вид покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 32211 гривень 90 копійок підлягають стягненню порівну з обвинувачених на користь держави згідно з вимогами частини 2 ст.124 КПК України ( а. с. 23, 242 том ІІІ, а. с. 2 , 12, 22, 32, 40 том IV).
		Питання, щодо майна на яке накладено арешт, необхідно вирішити у відповідності до ст.174 КПК України.
		Обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюнеобхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 373, 374 КПК України, Радехівський районний суд Львівської області у складі колегії суддів,
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5  визнативинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених  ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки,
		-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна.
		У відповідностідо положеньч.1ст.70КК Україниза сукупністюкримінальних правопорушеньшляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим покаранням,визначити ОСОБА_5  покарання у виді вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		В силу ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та не відбутим покаранням за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 16 травня 2023 року призначити ОСОБА_5 покарання у виді вісім років одного місяця позбавлення волі з конфіскацієюмайна.
		На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді вісім років одного місяця позбавлення волі з конфіскацієюмайначастково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді вісім років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацієюмайна.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Зарахувати ОСОБА_5  у строк відбуття призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 20 січня 2023 року по 24.05.2024 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставіст.72 ч.5 КК України.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання з 20 січня 2023 року з 13 години.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Гоголів Червоноградського району Львівської області, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , у дохід держави процесуальні витрати у розмірі 16 105 ( шістнадцять тисяч сто пять) гривень 95 ( девяносто пять) копійок.
		ОСОБА_6  визнативинуватою увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити їй покарання:
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки,
		-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна.
		У відповідності до положень ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 , у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 17.01.2023 року по 24.05.2024 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ст.72 ч.5 КК України.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту її затримання з 17 січня 2023 року з 17 години 40 хвилин.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , проживаючої на АДРЕСА_1 , у дохід держави процесуальні витрати у розмірі 16 105 ( шістнадцять тисяч сто пять) гривень 95 ( девяносто пять) копійок.
		Скасувати арешти, застосовані відповідно до ухвал слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 19.01.2023, 20.01.2023, 23.01.2023, як заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
		Речові докази (які у судовому засіданні повернуто прокурору): 
		- спортивні штани, спортивну кофту та чорну куртку, що знаходяться в білому поліетиленовому пакеті, , повернути ОСОБА_5 ; 
		- чотири кухонні ножі, вісім фрагментів покривала та ключ врізного замка вхідних дверей до підсобного приміщення, грошові кошти у розмірі 600 гривень ( дві купюри номіналом 200 гривень, серії СГ №6614368 та ТА №6435496, дві купюри номіналом 100 гривень, серії УЄ №0366743 та АУ №8723712), ощадку книжку на імя ОСОБА_8 повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
		-недопалок сигарети із написом «Кент» - знищити;
		- проїзний квиток на маршрутне таксі Червоноград  НОМЕР_16 , який був вилучений при обшуку у ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_11 , паперовий листок з написом «17 тисяч, 7500» залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- компакт диск DVD  R з відеозаписом портативної мобільної камери працівника поліції, компакт-диск ALERUS DVD-R 4.7GB/120min від 17.01.2023 року залишити при матеріалах судової справи;
		-мобільний телефонбілого кольору,марки «ХуавейБЗ» 2017року випуску,ІМЕІ 1: НОМЕР_15 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із двомасім картамимобільного оператора«Лайфсел» та -мобільний телефон, марки «Fly» конфіскувати у дохід держави.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.395 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.
		Вирок суду виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику. 
		 
		Головуючий суддяОСОБА_101  
		 
		 
		Судді  ОСОБА_102 
		 
		ОСОБА_103

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...