Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/22786/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2024. Зареєстровано: 25.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: 2/947/435/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 947/22786/23
		Провадження № 2/947/435/24
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14.05.2024 
		 
		Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання наказу незаконним, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітку, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Джинжак звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати.
		В обґрунтування позову зазначив, що він перебуває у трудових відносинах з АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та працює у Департаменті внутрішнього аудиту та контролю на посаді старшого ревізора.
		Наказом АТ «Укрзалізниця» від 01.04.2022 №389/ос з ним було призупинено дію трудового договору до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Позивач стверджує, що на день винесення наказу абсолютна неможливість надання Відповідачем роботи Позивачу не вбачалась, оскільки діяльність АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» не призупиняла та працювало під час воєнного стану. Відповідачем також не було запропоновано переведення її на іншу роботу із збереженням середньої заробітної плати, в тому числі до іншого структурного підрозділу.
		Джинжак зазначає, що 11.01.2023 до Відповідача було направлено лист, в якому просили поновити дії трудового договору на посаді старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
		В подальшому, 13.02.2023 Позивачем отримано лист від Відповідача №ЦЦУП-13/52 в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні. Ці обставини вплинули на можливість надання та виконання роботи в АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Військова агресія призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати майна та активів Відповідача. Зростання втрат основного капіталу i масова міграція призводять до більш вираженого скорочення виробництва, колапсу торгових потоків, що відображаються в тому числі i на діяльності АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
		Крім того, позивач просив врахувати, що його не ознайомлювали з оспорюваним наказом, його копію він отримав лише 08 червня 2023 року.
		Після отримання вказаного наказу ним було встановлено, що він не відповідає приписам ч.2 ст.13 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, оскільки в ньому відсутні відомості щодо її РНОКПП або серії і номеру паспорту та інформація про погодження наказу з військовою адміністрацією.
		Просив визнати незаконним та скасувати наказ АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 01 квітня 2022 року №389/ос та додаток до нього в частині, що стосується його, поновити дії трудового договору та стягнення з. Відповідача заробітної плати за період дії вказаного наказу.
		Відповідач АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» надало відзив у якому не визнав позовні вимоги Джинжака та зазначив, що він працював на посаді старшого управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Департамент внутрішнього аудиту та контролю надає аудиторські послуги згідно із затвердженими наглядовою радою товариства планами внутрішніх аудитів. Однак, станом на 07.11.2022 плани внутрішніх аудитів на 2022 рік наглядовою радою не затверджувались, що свідчить про те, що фактично функціонування Департаменту внутрішнього аудиту та контролю було зупинено. Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 передбачає можливість обмеження права на працю в умовах введення воєнного стану. 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, нормами якого акцентовано, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Військова агресія Російської Федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати майна та активів товариства, обсяги господарської діяльності АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» критично зменшилися. Всі сили та ресурси товариства в умовах війни спрямовані виключно на забезпечення життєдіяльності та обороноздатності країни. У зв`язку із запровадженням в Україні військового стану в АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» з 24.02.2022 встановлено режим простою, у зв`язку з чим була зупинена робота структурних підрозділів, які не виконують критично важливі завдання. Старшому ревізору Джинжаку було встановлено режим простою з 24.02.2022 до 28.02.2022 та з 01.03.2022 до 31.03.2022. У зв`язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності наказом від 01.04.2022 простій Позивача припинено та призупинено дію його трудового договору з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Призупинення дії трудових договорів застосовувалося до всіх працівників Департаменту внутрішнього аудиту та контролю у зв`язку з абсолютною неможливістю надання Відповідачем роботи, що в свою чергу, виключало можливість виконання ними роботи. Водночас, тимчасове переведення Позивача на іншу роботу було також неможливе. Крім цього, за характером роботи до ревізорів не можна застосовувати тимчасове переведення на іншу роботу, оскільки за таких умов не буде забезпечений принцип незалежності аудиторських послуг у майбутньому, що прямо передбачено положенням про Департамент. 23.02.2023 прийнято рішення про ліквідацію структурного підрозділу Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Посилання Позивача на невідповідність оскаржуваного наказу Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на думку Відповідача, не відповідає дійсності, оскільки на день винесення наказу чинною була редакція закону, яка не містила вимог щодо змісту наказу. Щодо вимоги про стягнення заробітної плати, то відповідач вважає, що стягнення середнього заробітку по день винесення рішення не узгоджується із законодавчими нормами. На думку Відповідача стягнення середнього заробітку можливе лише у разі поновлення на роботі у зв`язку із незаконним звільненням або незаконним переведенням на роботі. Водночас призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. За чинним законодавством відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплати працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Відповідач зазначив, що вимога про стягнення інших виплат викладена без конкретизації характеру таких виплат, а тому задоволенні має бути відмовлено. АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» також просило врахувати, що Позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України. Так, Позивач з квітня 2022 року була відсутні на робочому місці та не отримував заробітну плату. На його електронну пошту направлялись розрахункові листи, у яких чітко зазначалась причина невиплати заробітної плати призупинення дії трудового договору. Крім того, позивач 11.01.2023 на адресу Відповідача направлено лист, у якому просив поновити дію трудового договору. В цій заяві ОСОБА_2 посилався, в тому числі, і на оспорюваний наказ, що свідчить про його обізнаність із вказаним наказом. У зв`язку з цим Відповідач просив відмовити в позові в повному обсязі.
		У судове засідання 13.05.2024 учасники справи не явилися, повідомлялися належним чином про час та місце його проведення.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду старшого ревізора управління аудиту та контролю регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Департаменту аудиту та контролю АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
		Згідно п. 1.1 Положення про Департамент внутрішнього аудиту та контролю, затвердженого рішенням наглядової ради АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 7-9 жовтня 2020 року, Департамент внутрішнього аудиту та контролю є структурним підрозділом «акціонерного товариства «Українська залізниця» та підпорядковується наглядовій раді (комітету з аудиту) Товариства. Департамент виконує функції підрозділу/служби внутрішнього аудиту Товариства (п.1.2 Положення про Департамент). Ціллю Департаменту є надання незалежних, об`єктивних аудиторських послуг, спрямованих на збільшення вартості Товариства та вдосконалення його діяльності і процесів. Отже, Департамент внутрішнього аудиту та контролю надає аудиторські послуги згідно затверджених наглядовою радою (комітетом з аудиту) планів внутрішніх аудитів.
		Наказом голови правління АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» №Ц-42/6-В від 24 лютого 2022 року було встановлено режим простою з 24.02.2022 до відміни працівників апарату управління АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» відповідно до додатка 1.
		Як вбачається із вказаного додатку стан простою було застосовано і до старшого ревізора ОСОБА_2 на період часу з 24.02.2022 по 28.02.2022. Підставою для винесення вказаного наказу зазначено акт про простій від 24.02.2022, з якого вбачається, що з 24.02.2022 була зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», які не виконують критично важливі задачі.
		Наказом голови правління АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» №Ц-42/12-В від 24 березня 2022 року унесено зміни до додатку 1 наказу від 24.02.2022 №Ц-42/6-В та викладено його у новій редакції. Так, згідно з указаними змінами Джинжаку встановлено режим простою з 24.02.2022 по 28.02.2022 та з 01.03.2022 по 31.03.2022.
		Згідно з витягом з протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 14.03.2022 час простою з причин, що не залежать від працівника товариства, було ухвалено оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) працівнику.
		01 квітня 2022 року з Департаменту внутрішнього аудиту та контролю надійшов лист на адресу управління персоналом та соціальної політики АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» з переліком працівників Департаменту внутрішнього аудити та контролю у загальній кількості 104 особи, до якого включено і ОСОБА_2 , з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану.
		Наказом АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» №389/ос від 01 квітня 2022 року припинено простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 року, та 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні призупинено дію трудових договорів з працівниками, які зазначені і додатку №1 до цього наказу, в т.ч. і щодо Джинжака. Підставами винесення цього наказу зазначено неможливість надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв`язку з втратою через військову агресію Російської Федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності товариства.
		Листом 11 січня 2023 року Позивач просив поновити дії трудового договору на посаді старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Одеська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
		13 лютого 2023 року отримало лист від Відповідача №ЦЦУП-13/52 в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні. Ці обставини вплинули на можливість надання та виконання роботи в АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Військова агресія призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати майна та активів Відповідача. Зростання втрат основного капіталу i масова міграція призводять до більш вираженого скорочення виробництва, колапсу торгових потоків, що відображаються в тому числі i на діяльності АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.
		Так, згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 строком на 30 діб.
		В подальшому відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану було продовжено. Згідно із вказаними Указами Президента України воєнний стан введено на всій території України.
		З п. 3 Указу слідує, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Статтею 13 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у первинній редакції, яка діяла до 19.07.2022року) було визначено, що призупинення дії трудового договору  це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
		Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		З 19 липня 2022 року ст. 13 Закону 2136-IX викладено в новій (розширеній) редакції.
		Зокрема у ч. 1 даної статті наведено більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		У частині 2 даної статі вказано, що наказ про призупинення дії трудового договору повинен містити кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові інші персональні данні відповідних працівників.
		Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не по відношенню до всього персоналу, а відносно конкретних працівників (наведених у відповідному переліку).
		При цьому, умовами такого призупинення на тлі російської військової агресії є неможливість надання та виконання певної роботи (в новій редакції ст. 13 Закону неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).
		Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Водночас, як убачається з аналізу частини 1 статті 13 Закону, таке право роботодавця не є абсолютним.
		Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі №149/1089/22 (провадження №61-292св23).
		Відповідно до листа «Про надання роз`яснення» Міністерство економіки України від 09.05.2022 №4712-06/22838-09, у зв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
		Головною умовою для призупинення дії трудового договору, на нашу думку, є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Також вважаємо, що ці дві умови мають виконуватися одночасно.
		Під абсолютною неможливістю надання роботодавцем та виконання працівником роботи в контексті призупинення дії трудового договору, на нашу думку, слід розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв`язку з відсутністю на це його згоди, зокрема, з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії.
		Якщо ж працівник бажає та може виконувати роботу або роботодавець може надавати роботу, призупиняти дію трудового договору неможливо.
		Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
		Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Із матеріалів справи вбачається, що АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» своєї діяльності не припиняло, як станом на час початку збройної агресії Російської Федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу товариство працювало та продовжує працювати і на даний час.
		Наданими Відповідачем доказами дійсно підтверджені обставини змін в організації виробництва і праці, пошкодження залізничної інфраструктури, пошкодження, знищення та втрати майна, зменшення фінансових показників тощо.
		Разом з тим, судом вважає, що відповідачем не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення з позивачем дії трудового договору, як і не доведено, що на час видання оскаржуваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто того, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника її виконувати.
		Так, заперечуючи проти позову Відповідач посилався на те, що Департамент внутрішнього аудиту та контролю надає аудиторські послуги згідно із затвердженими наглядовою радою товариства планами внутрішніх аудитів, які не були затвердженні на 2022 рік.
		На підтвердження викладеного відповідач надав лист директора Офісу корпоративного секретаря від 07.11.2022, згідно з яким було проінформовано заступника директора юридичного департаменту АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про те, що Плани внутрішніх аудитів на 2022 рік наглядовою радою не затверджувались.
		Однак, наведені обставини, на думку суду, не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з розділом 3 Положення про Департамент внутрішнього аудиту та контролю обсяг діяльності Департаменту включає 11 пунктів, одним з яких (п.п. 4.2.9) є проведення позапланових аудитів на вимогу Наглядової ради.
		А тому відсутність планів внутрішніх аудитів на 2022 рік не є доказом перебування відповідача в обставинах неможливості забезпечити позивачку роботою, у зв`язку з військовою агресією проти України.
		Щодо посилання Відповідача на те, що за характером роботи до ревізорів не можна застосовувати тимчасове переведення на іншу роботу, то суд зазначає, що відповідно до п.8.3 Положення про департамент внутрішнього аудиту працівники Департаменту не можуть залучатись іншими структурними підрозділами товариства для виконання їх завдань та доручень. Вказана норма дійсно забороняє залучення працівників до виконання завдань інших структурних підрозділів, однак не містить заборони щодо переведення працівників Департаменту в інші структурні підрозділи товариства.
		Крім того, суд зазначає, що відповідності до п.2 оскаржуваного наказу дію трудового договору призупинено до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Водночас Відповідач долучила до відзиву лист Голови наглядової ради АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», адресований народному депутату, відповідно до якого можливість відновлення роботи Департаменту ставиться в залежність не від припинення або скасування воєнного стану в Україні, а від призначення нового керівника Департаменту.
		Падіння доходів внаслідок зменшення обсягу вантажних перевезень також не свідчить про неможливість Відповідача забезпечити Позивача роботою.
		Представником Відповідача не було надано суду заперечень чи доказів того, що Позивач не міг виконувати свої посадові обов`язки чи певну їх частину дистанційно.
		Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження і той факт, що Відповідач позбавлений можливості надати роботу Позивачу, зокрема, хоча б частково, дистанційно або застосувати інший механізм встановлення скороченої тривалості робочого часу, дня, тижня чи продовження застосування простою, переведення на іншу роботу, яку здатна виконувати позивач відповідно до своєї кваліфікації та досвіду роботи.
		Особисто Позивач не була ініціатором призупинення трудового договору із Відповідачем, не зверталась до Відповідача з питанням про те, що вона не може виконувати роботу через збройну агресію і тому слід призупинити із нею дію трудового договору. Відповідне рішення про призупинення дії трудового договору ініціював та прийняв роботодавець.
		З огляду на вищенаведене суд вважає, що твердження Відповідача про відсутність можливості надавати роботу Позивачу є безпідставними та необґрунтованими.
		Щодо аргументів Позивача про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам ч.2 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», то суд зазначає, що на день винесення наказу, тобто станом на 01.04.2022, чинною була редакція закону від 15.03.2022, яка не містила вимог щодо змісту наказу. Відповідні зміни було внесено законом №2532-ІХ від 01.07.2022 року. Однак, відповідно до ст.58 Конституції України закон не має зворотної дії у часі.
		Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги Джинжака про визнання незаконним та скасування наказу від 01 квітня 2022 року №389/ос в частині, що стосується її, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
		У поданому до суду відзиві Відповідач просив застосувати до вимог Позивача позовну давність.
		За приписами частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-XI Кодекс законів про працю України було доповнено главою XIX, яка набула чинності на час виникнення спірних правовідносин. Пункт 1 Прикінцевих положень цієї глави визначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Карантин в Україні був запроваджений з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року включно на підставі, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 23 лютого 2022 року № 229, від 23 грудня 2022 року № 1423 та від 25 квітня 2023 року № 383.
		Позивач за захистом своїх прав звернувся до суду першої інстанції з позовом 10 липня 2023 року, тобто в межах визначеного КЗпП України строку.
		Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
		Особливістю призупинення дії трудового договору є вимушена необхідність тимчасово не виконувати роботу протягом періоду, який роботодавцем не оплачується та тривалість якого може бути значною. На переконання суду, зазначене, за своєю правовою природою, є фактичним відстороненням від роботи (позбавленням права виконувати роботу за плату) та вимушеним прогулом. При цьому, захист відповідного права особи іншим чином є неможливим.
		Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
		Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.
		Період простою не є відпрацьованим періодом, а тому виключається із розрахунку середньоденної зарплати за останні 2 календарні місяці роботи.
		Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заробітної плати за грудень 2021 року, Позивачу нараховано заробітну плату у розмірі 17697,53 грн. за відпрацьовані 22 робочих днів а за січень 2022 року, Позивачу нараховано заробітну плату у розмірі 31703,56 грн. за відпрацьовані 19 робочих днів.
		За останні два місяці Позивач отримав заробітну плату у розмірі 17697,53 грн. +31703,56 грн. = 49401,09 грн. за 41 робочий день.
		49 401,09/41 (відпрацьовані дні) = 1294,90 грн. за один робочий день.
		Позивач повинен був відпрацювати (308 робочих днів):
		Позивач недоотримав від Відповідача 1294,90 грн.*308 робочих днів = 398736,80 грн.
		Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
		Посилання представника Відповідача на відсутність підстав для застосування ч. 2 статті 235 КЗпП України з посиланням на постанови Верховного Суду у справі № 460/2675/18 та №466/1680/21, оскільки Позивачів не було незаконно звільнено або переведено на іншу роботу є безпідставними, оскільки у вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку про незастосування положень статті 235 КЗпП України, оскільки позивачі не виконували трудові обов`язки за власними переконанням, які обумовлені незгодою із переведенням на іншу посаду, отже позивачі могли виконувати роботу, в той час, як в межах цієї справи мова йде про призупинення трудового договору, а не переведення на іншу (нижчу) посаду, що виключає можливість працівника взагалі виконувати трудові обов`язки та не залежить від її переконань чи бажань.
		Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати незаконним та скасувати наказ №389/ос від 01 квітня 2022 року АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), поновивши з ним дії Трудового договору.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 398736,80 гривень.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському Апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днівз дня його підписання.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                       Бескровний  Я. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...