Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/4841/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Номер судового провадження: 14-55цс22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(додаткова)
		22 травня 2024 року 
		м. Київ 
		Справа № 206/4841/20
		Провадження № 14-55цс22
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткачука О. С.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
		розглянула заяву  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданою їхнім представником - адвокатом Виприком Сергієм Олександровичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гугель Світлана Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - про визнання недійсним і скасування договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, визнання недійсним та скасування договору відступлення прав вимоги за кредитним договором, визнання незаконним і скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності за договором іпотеки, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння
		ВСТАНОВИЛА:
		1.           08 листопада 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, згідно з якою касаційні скарги відповідачів задовольнила частково; рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в частині відмови у витребуванні квартири з чужого незаконного володіння скасувала та ухвалила у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задоволено частково; витребувано від ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , квартиру АДРЕСА_1 ; в іншій частині рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року змінено в мотивувальній частині, виклавши у редакції цієї постанови.
		2.           22 березня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява подана представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -  Виприком С. О. , про ухвалення додаткового рішення.
		3.           У заяві заявники, просять вирішити питання розподілу судових витрат у справі, а саме стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
		4.           Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника позивачів, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		5.           Відповідно до частини першої та третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		 
		Щодо судового збору
		 
		6.           Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		7.           Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		8.           У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із 4 позовними вимогами немайнового характеру і 1 майновою вимогою майнового характеру (вартість майна вказана позивачами - 298 347 грн).
		9.           Згідно з частиною першою та підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду; за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		10.        Позивачі при поданні позовної заяви до суду першої інстанції сплатили судовий збір у розмірі 6 346,67 грн. З них за чотири позовні вимоги немайнового характеру - 3363,20 грн (2 102 х 0,4 х 4); за одну позовну вимогу майнового характеру - 2 983,47 грн (298 347 / 100%).
		11.        Ураховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення, постановила задовольнити одну позовну вимогу майнового характеру до відповідача ОСОБА_5 , а в інших вимогах, що стосувалися немайнових вимог та інших відповідачів - відмовила, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 983,47 грн (за позовну вимогу майнового характеру) слід відшкодувати позивачам в рівних частинах (по 994,49 грн кожному) за рахунок відповідача ОСОБА_5 .
		12.         Оскаржуючи рішення суду першої інстанції у апеляційному та касаційному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили 9 520,01 грн (6 346,67 грн х 150%) та 12 693,34 грн (6 346,67 грн х 200%) відповідно. Зазначені суми судового збору включали вимоги як майнового, так і немайнового характеру.
		13.        Вказаний розмір судового збору сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг відповідає вимогам підпунктів 6 та 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
		14.        Як вказано у пункті 11 цієї додаткової постанови, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення, постановила задовольнити одну позовну вимогу майнового характеру до відповідача ОСОБА_5 , тому з нього на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути по 2 237,60 грн кожному, за сплачений ними судовий збір за апеляційний розгляд. Крім того, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути по 2 983,47 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом.
		15.        Зважаючи не те, що суди всіх трьох інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог немайнового характеру, підстав для відшкодування  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судового збору за розгляд судами цих вимог немає.
		 
		Щодо витрат на професійну правничу допомогу
		 
		16.        Пред`являючи позов, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили сягнути з відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн. Така вимога продубльована представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заяві, яка є предметом розгляду. 
		17.        Відповідач ОСОБА_5 скористався своїм правом на висловлення заперечення щодо розміру витрат позивачів на правничу допомогу. Так, у відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_5 - адвокат Стенюкова Л. М. вказала, що надані позивачами докази не підтверджують понесення ними витрат на правничу допомогу. Крім того, зазначила, що наданий позивачами договір про надання правничої допомоги не містить строку дії, детального опису послуг, що надаються, їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, умови його повернення тощо.
		18.        Натомість представник ОСОБА_5 просив відшкодувати за рахунок позивачів витрати на правову допомогу, понесену ОСОБА_5 , у розмірі 12 447 грн.
		19.        Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
		20.        За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		21.        Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		22.        Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		23.        Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		24.        Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		25.        Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		26.        У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		27.        Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		28.        За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		29.        За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		-                     розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		-                     розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		30.        Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		31.        Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		32.        Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		33.        Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		34.        Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		35.        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		36.        У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.
		37.        Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
		38.        Проаналізувавши подані позивачами копії договору доручення 
		№ 27/02-1/20 про надання правничої допомоги, розрахунок наданих послуг, акт про оплату послуг від 30 лютого 2020 року та адвокатські запити, надані як доказ підготовки документів до подання позову у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що позивачі довели понесення витрат на професійну правничу допомогу. 
		39.        Разом з тим, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що з п`яти пред`явлених позивачами позовних вимог, задоволена лише одна, Велика Палата Верховного Суду вважає, що понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу підлягають також частковому задоволенню у розмірі 1/5 від заявлених вимог, тобто на суму 2 800 грн. (по 933,33 грн кожному з позивачів). Витрати покладаються на ОСОБА_5 як на відповідача, позовні вимоги щодо якого задоволені. 
		40.        Витрати на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
		41.        Крім того, відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		42.        Велика Палата Верховного Суду постановою від 08 листопада 2023 року частково скасувала судові рішення попередніх інстанцій та ухвалила своє рішення щодо позовної вимоги про витребування квартири з чужого незаконного володіння, тому вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат, стягнутих судом першої інстанції на користь ОСОБА_5 .
		43.        До ОСОБА_5 було пред`явлено 2 позовні вимоги: визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 23 жовтня 2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 ; витребування у ОСОБА_5 на користь позивачів квартири АДРЕСА_1 .
		44.        Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2021 року з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 12 447 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції. Вказане судове рішення ґрунтувалося на тому, що у задоволенні вимог позивачів до ОСОБА_5 було відмовлено.
		45.        Як вже зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи у касаційному порядку рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року частково задовольнила касаційні скарги та ухвалила нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задоволено частково: витребувано від ОСОБА_5 на користь позивачів квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій змінено щодо мотивів.
		46.         Враховуючи те, що з наведених у пункті 43 двох вимог до ОСОБА_5 . Верховним Судом визнано необґрунтованою лише одну, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне визначити, що витрати на правничу допомогу відповідачеві належить компенсувати лише в частині та стягнути 6223,50 грн (по 2 074,50 грн з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).
		47.        Зміна Великою Палатою Верховного Суду мотивів судових рішень першої та апеляційної інстанцій щодо підстав відмови в задоволенні вимог немайнового характеру не впливає на правильність висновку про саму відмову, тому підстав для перерозподілу судових витрат у цій частині немає.
		48.        Крім того, до Верховного Суду із заявою про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу звернувся представник відповідача ОСОБА_4 . Ці витрати він пов`язує із написанням та подачею відзиву на касаційну скаргу.
		49.        Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2022 року відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу було залишено без розгляду. Отже, підстав для відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу Велика Палата Верховного Суду не вбачає.
		50.        Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1.           Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану їхнім представником - адвокатом Виприком Сергієм Олександровичем, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 206/4841/20 задовольнити частково.
		2.           Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 2 983,47 (по 994,49 грн кожному) відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 800 грн (по 933,33 грн кожному) витрат на професійну правничу допомогу.
		3.           Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4 475,20 (по 2 237,60 грн кожному) відшкодування судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 5 966,94 грн (по 2 983,47 грн кожному) відшкодування судового збору за розгляд справи у Верховному Суді.
		4.           В іншій частині заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану їхнім представником - адвокатом Виприком Сергієм Олександровичем, залишити без задоволення.
		5.           Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 6 223,50 грн (по 2 074,50 грн з кожного) витрат на професійну правничу допомогу.
		Постанова (додаткова) суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                    О. С. Ткачук
		Судді:                            О. О. Банасько                                  М. В. Мазур
		О. Л. Булейко                                   С. Ю. Мартєв
		І. А. Воробйова                                 К. М. Пільков
		М. І. Гриців                                       С. О. Погрібний
		Ж. М. Єленіна                                   О. В. Ступак
		І. В. Желєзний                                  І. В. Ткач
		Л. Ю. Кишакевич                              В. Ю. Уркевич
		В. В. Король                                      Є. А. Усенко
		О. В. Кривенда                                 Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...