Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2709/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2024. Зареєстровано: 25.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23 травня 2024 року Справа № 280/2709/24  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу 
		за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області
		до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України, Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, Акціонерне товариство «Українська залізниця»
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Зміст і підстави позовних вимог.
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (далі  позивач) до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі  відповідач, Управління), у якій просить суд:
		1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
		2) зобов`язати відповідача забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації не виконало покладені на нього, як на спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, обов`язки щодо забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини місцевого значення: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») та направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Так, наказом Управління від 28.11.2013 № 49-О зазначений об`єкт нерухомості (власником якого є АТ «Українська залізниця») включено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування м. Запоріжжя, проте на час пред`явлення позову не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. При цьому, обґрунтовуючи підстави для звернення до суду прокурора із позовом в інтересах держави зазначає, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з даним позовом, таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини.
		ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
		15.04.2024 надійшли пояснення Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (вх.№17627), у яких зазначено, що на виконання п.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Відділом направлено листа від 29.02.2024 № 29/01-41 на адресу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації з пропозицією щодо включення до Державного Реєстру (далі - Реєстр) нерухомих пам`яток України щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ» (вокзал Запоріжжя-2). Наголошує, що обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини належить до обов`язків обласної державної адміністрації. Вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
		15.04.2024 також судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№17735), у якому відповідач, зазначає, що первинною ланкою у системі внесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Реєстру є виконавчий орган міської ради (Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради). Відповідно до приписів Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020, Відділ, відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі, здійснює наступні функції: забезпечує виконання на території м. Запоріжжя Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подає пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до нього; організовує розроблення та виконання відповідних програм охорони культурної спадщини. Підсумовує, що у розумінні Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за № 528/23060 (зі змінами), саме Відділ є Ініціатором розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру. Поінформовано, що фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством. Відтак виникає небезпека дублювання функцій, в тому числі щодо витрат державних коштів на розроблення облікової документації. Крім того, подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру Відділом не виконане в повному обсязі, а саме не надано розроблену у відповідності до Порядку облікової документації. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог та замінити відповідача по справі на належного відповідача - Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради.
		15.04.2024 надійшло клопотання Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (вх.№17738) про заміну неналежного відповідача на належного  Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради. В обґрунтування клопотання зазначено, що саме на Відділ покладено обов`язок виготовлення облікової документації на кожен об`єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території міста Запоріжжя та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня, до Управління, про занесення таких до Переліку об`єктів культурної спадщини. Крім цього, рішенням Запорізької міської ради від 22.12.2023 № 47 затверджено Програму збереження пам`яток культурної спадщини міста Запоріжжя на 2021-2024 роки, одним із заходів якої передбачено розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини для занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		18.04.2024 надійшла відповідь на відзив (вх.№18445), у якій позивач заперечує проти клопотання відповідача про заміну відповідача, обґрунтовуючи це наступним. Аналіз положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013, прийнятим з метою його реалізації, свідчить про те, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах на території Запорізької області є відповідний орган охорони культурної спадщини Запорізької обласної державної адміністрації. Запорізькою обласною державною адміністрацією розмежовано повноваження окремих органів охорони культурної спадщини в залежності від виду об`єктів. Так, розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 17.12.2008 № 482 «Про уповноважений орган охорони культурної спадщини в Запорізькій області» (з доповненнями, внесеними розпорядженням голови ЗОДА вiд 10.08.2009 № 263), визначено уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в Запорізькій області - в частині пам`яток архітектури та містобудування, до яких відноситься розглядуваний Вокзал, Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації. Таким чином, направлення відповідного подання до Міністерства з метою включення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Вокзалу «Олександрівськ» законом покладається виключно на Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації. Крім того, відповідно до п. 3.2. Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020 та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради має повноваження виключно на подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		22.04.2024 надійшли пояснення Міністерства культури та інформаційної політики України (вх.№19154), у яких зазначено, що Міністерство є спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері охорони культурної спадщини. Зауважує, що листом від 08.09.2023 № 10001/08-37 Запорізька обласна військова адміністрація надала до МКІП інформацію щодо об`єктів культурної спадщини, занесених до Переліку об`єктів культурної спадщини Запорізької області (п. 79 додатку до листа - об`єкт культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ»). У додатку до листа зазначено, що на вказаний об`єкт культурної спадщини є облікова документація старого зразка, яка не відповідає вимогам чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158. На теперішній час відповідна облікова документація на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), а також подання щодо занесення такого об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до Міністерства не надходило. Враховуючи зазначене, підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов.
		23.04.2024 судом отримано пояснення Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх.№19246), у яких зазначено, що на балансі виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» знаходиться будівля вокзалу літ. А (ст.Запоріжжя-2), інв. № 8970100013430, за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, Олександрівський р-н., вул. Костянтина Великого, 9. Дана будівля є пам`яткою архітектури. 16 березня 2022 року в результаті ракетного обстрілу залізничної інфраструктури ст.Запоріжжя-2 від вибухової хвилі пошкоджень зазнала будівля вокзалу, як наслідок вибиті дерев`яні віконні отвори та скло, двері, пошкоджена покрівлі. Для відновлення будівлі після пошкодження складений кошторис, сума відновлення становить 13554,34 тис. грн. 19 липня 2022 року комісією ВСП «Дніпровська дирекція» філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» складений Акт технічного стану об`єкту інфраструктури залізничного транспорту. Будівля вокзалу літ. А (ст.Запоріжжя-2) внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. З метою виконання Припису Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради № 5 від 05.09.2023 року в Плані капітальних інвестицій запланована сума 500 тис.грн. на розробку проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція будівлі вокзалу «Олександрівськ».
		02.05.2024 надійшли заперечення Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (вх.№21214) на клопотання Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про заміну неналежного відповідача. Представник третьої особи зазначає, що відповідно до Порядку № 158, який визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, обов`язок із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини покладається на відповідні структурні підрозділи обласної державної адміністрації, а саме Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації. Згідно із вимогами Порядку, обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини належить до сфери відповідальності обласної державної адміністрації. Водночас, у Відділу є право замовити виготовлення облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини у належного розробника, в межах наявних бюджетних асигнувань. Крім того, указує, що у разі заміни відповідача на Відділ буде неможливим виконати припис Порядку, який визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, та як наслідок, занести об`єкт, що є предметом позову до Реєстру, з метою отримання статусу пам`ятки архітектури місцевого значення.
		III. Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою від 01.04.2024 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України (далі  Міністерство), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі  Відділ), Акціонерне товариство «Українська залізниця».
		Ухвалою від 23.05.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про заміну неналежного відповідача.
		IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		Наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-О об`єкт нерухомості, а саме Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, включено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та містобудування м. Запоріжжя (а.с.58-64).
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником Вокзалу «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») є Акціонерне товариство «Українська залізниця» (а.с.28-37).
		17.01.2022 між Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (як органом охорони) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» (як власником) укладено охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини № 19о/2022. За умовами договору власник бере на себе зобов`язання щодо охорони щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал Запоріжжя-2) загальною площею 824,6 кв.м відповідно до наказу начальника Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-О (а.с.27).
		Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 № 236, на підставі Положення про Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.05.2021 № 370, наказу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-О, був затверджений новий перелік об`єктів культурної спадщини Запорізької області, до якого також включено Вокзал «Олександрівськ» (а.с.16-18).
		Листом Управління від 08.09.2023 № 10001/08-37 повідомлено Міністерство культури та інформаційної політики України, що станом на 05.092023 близько 70% території області тимчасово окуповано російськими військами (повністю  території Бердянського, Мелітопольського районів, частково  Василівського та Пологівського районів) на території Василівського, Запорізького та Пологівського районів ведуться активні бойові дії, інформація про ступінь збереженості об`єктів культурної спадщини, розташованих на цих територіях, відсутня; облікова документація на такі об`єкти не розроблялася. До листа долучено Перелік об`єктів культурної спадщини Запорізької області, пунктом 79 якого зазначено Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал Запоріжжя-2) (ступінь збереженості  аварійний стан; дата та номер рішення внесення об`єкту до Переліку  15.05.2023 № 236).
		Листом від 18.01.2024 № 52-103-505 ВИХ-24 позивач запитував у Управління інформацію, зокрема, щодо розробки облікової документації на об`єкт культурної спадщини (Вокзал «Олександрівськ»), вжитих Управлінням заходів до занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (направлення подання до Міністерства) (а.с.65-67).
		Управління у своєму листі від 14.02.2024 № 0094/03-05 зазначає, що подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення об`єкта культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не направлялось, у зв`язку з відсутністю пропозицій від Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, та з неповним пакетом документів відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013. Управлінням направлено повідомлення рекомендованим листом АТ «Українська залізниця» про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Водночас представниками Управління спільно з представниками Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, та за присутності представника балансоутримувача 05.02.2024 було здійснено виїзну робочу нараду, за результатами якої складено акт візуального обстеження з фото фіксацією (а.с.38).
		Листом від 23.02.2024 № 52-103-1775 ВИХ-24 Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя у Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради запитувалась наступна інформація: чи подавались пропозиції Відділом до Управління містобудування та архітектури ЗОДА щодо включення Вокзалу «Олександрівськ» до Реєстру; чи направлялось до Міністерства безпосередньо Відділом подання з необхідною обліковою документацією щодо включення вищевказаного щойно виявленого об`єкту культурної спадщини до Реєстру (а.с.39-40).
		29.02.2024 Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради листом № 29/01-41, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», направив до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації пропозиції про занесення Вокзалу «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначені пропозиції надіслані у формі листа на 1 аркуші без додатків (а.с.43).
		Листом Відділу від 05.03.2024 № 114/01-38 позивача повідомлено, що 05.09.2023 Відділом було направлено припис до ВСП Дніпровська дирекція філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» з вимогою закрити вільний доступ до приміщення будівлі вокзалу, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 році; розробити науково-проєктну документацію на виконання ремонтно-реставраційних робіт та провести відповідні роботи на будівлі вокзалу. 04.10.2023 Відділом було отримано відповідь балансоутримувача на припис з повідомленням про закриття безперешкодного доступу до будівлі вокзалу, а також про заплановану на 2024 розробку документації на виконання ремонтних робіт на будівлі вокзалу. Отже, розробка облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини з подальшим її направленням до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою внесення об`єкта до Реєстру доцільна після проведення відповідних ремонтно-реставраційних робіт на будівлі вокзалу (у разі наявності бюджетних асигнувань). Наголошено, що відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.10 розділу ІІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 подання пропозицій до Міністерства культури та інформаційної політики щодо включення об`єктів до Реєстру належить до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій, які мають обов`язок забезпечити складання облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини (а.с.41-42).
		Станом на день ухвалення рішення судом не встановлено факту внесення пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зокрема, за результатами пошуку в Інформаційно-комунікаційній системі обліку нерухомих об`єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам`яток України» - https://e-pamiatka.gov.ua/  такої інформації не знайдено, сторонами також не надано.
		Вважаючи, що Управлінням містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, прокурор звернувся до суду із цим позовом.
		V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
		Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		Відповідно до частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з цим позовом суд керується також позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:
		- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;
		- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;
		- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.
		Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.12.2020 у справі № 734/519/15-ц, від 17.03.2021 у справі № 925/3/20, від 09.11.2022 у справі № 260/437/21 та від 17.11.2022 у справі № 640/16767/21.
		Враховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.
		Відповідно до частини четвертої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі  Закон № 1805-III).
		За приписами статті 1 Закону № 1805-III:
		культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;
		об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
		пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
		охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
		Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		За частиною другою статті 2 Закону № 1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на:
		об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;
		об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.
		У відповідності до вказано норми такий об`єкт культурної спадщини, як Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), належить до Переліку об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування Запорізької області, затвердженого наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-О.
		За приписами частини першої, четвертої, п`ятої, сьомої статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: 
		центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; 
		обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 
		виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
		У відповідності до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
		Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
		Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
		Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
		Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
		Підпунктом 10 пункту "б" частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
		Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради був зареєстрований 06.09.2019.
		Відповідно до Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020 (далі  Положення), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Запорізької міської ради. Відділ підзвітний та підконтрольний міській раді, виконавчому комітету міської ради та міському голові, здійснює державне управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Запоріжжя у межах компетенції, визначеної законодавством України (пункт 1.1 Положення)
		Згідно із пунктами 1.2, 1.3 Положення Відділ є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини. Відділ утворено відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відділ у своїй діяльності керується, крім іншого, наказами Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації.
		Метою діяльності Відділу відповідно до пункту 2.1 Положення є забезпечення реалізації державної політики у сфері обліку, дослідження, консервації, музеєфікації, пристосування, реабілітації, ремонту, реставрації та охорони об`єктів культурної спадщини.
		Крім цього, розділом 3 Положення визначені функції Відділу, серед яких зокрема забезпечення виконання на території м. Запоріжжя Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», інших нормативно  правових актів про охорону культурної спадщини (пункт 3.1 Положення). У пункті 3.2. Положення Відділу також зазначено, що Відділ подає пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до нього. 
		Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що саме Відділ є одним зі спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та первинною ланкою у процедурі внесення Вокзалу як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки архітектури місцевого значення, завданням якого є підготовка та внесення відповідних пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру.
		Частиною першою статті 13 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.
		За пунктом «б» частини першої статті 14 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок №158), врегульовано систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.
		Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 158 Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини (далі - Реєстр).
		Система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток (пункт 1.3 розділу Порядку).
		Згідно із пунктом 1.4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:
		уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;
		уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.
		Водночас визначення поняття уповноважений орган наведене у пункті 1.2 розділу І Порядку № 158, згідно з яким уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
		Отже, уповноваженим органом у Запорізькій області у розумінні Порядку № 158 є Запорізька обласна державна адміністрація, до повноважень якої відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
		За пунктами 4.7, 4.8, 4.9 розділу IV Порядку протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП (по тексту  Міністерство культури та інформаційної політики України) разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам`яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.
		Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.
		МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
		Подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини подаються Ініціатором до МКІП. МКІП здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком (пункти 5.1, 5.2 розділу V Порядку).
		Таким чином, подавати подання відповідної форми до Міністерства для внесення щойно виявлених об`єктів до Реєстру, а також забезпечення складання облікової документації на такий об`єкт належить до обов`язків структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, яким у даному випадку є Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації.
		Разом з тим, у Порядку не зазначено, у який спосіб уповноважений орган повинен забезпечити складання такої документації (самостійно замовляти таку документацію, або доручати органу охорони культурної спадщини нижчого рівня тощо).
		Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що з моменту взяття на облік Вокзалу «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини минуло понад 10 років, з моменту створення Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради понад 4 роки, проте лише листом від 29.02.2024 № 29/01-41 Відділ направив до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації пропозиції про занесення Вокзалу «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначені пропозиції надіслані у формі листа на 1 аркуші без додатків.
		Судом також встановлено, що у листі від 14.02.2024 № 0094/03-05 Управління причиною ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення об`єкта культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України зазначено, окрім відсутності пропозицій від Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, неповний пакет документів відповідно до Порядку № 158. 
		Облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (пункт 1.2 розділу І Порядку № 158).
		Пунктом 3.3 Порядку № 158 передбачено, що розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук:
		мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;
		архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
		історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.
		Так, на Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2») у 2006 році виготовлено облікову документацію у вигляді паспорту та облікової картки об`єкта культурної спадщини, та яку на запит прокурора на надано Управлінням. Така облікова документація була розроблена до введення в дію Порядку № 158.
		Пунктом 3 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі  Наказ № 501) передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.
		Відтак, зазначеним наказом надавалась можливість звернутись із відповідним поданням навіть за умови виготовлення облікової документації як його складової за старим зразком, до 01.01.2020, проте з моменту взяття на облік Вокзалу як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини минуло понад 10 років, а Управління до цього часу не забезпечило складання/приведення у відповідність до Порядку облікової документації на цей об`єкт, та як наслідок, не ініціювало питання внесення його до Реєстру перед Міністерством.
		Тобто, розроблені у 2006 році облікова картка та паспорт щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Вокзалу після 01.12.2020 втратили чинність, оскільки з поданням про його занесення до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини не звернувся. Надані облікові документи не можуть бути наразі використанні Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підлягають обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку № 158.
		Таким чином, направленню подання до Міністерства про занесення об`єкта культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує приведення у відповідність до Порядку № 158 або виготовлення нової облікової документації на зазначений об`єкт.
		Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, станом на день розгляду справи Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), як об`єкт культурної спадщини, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не внесений, відповідна облікова документація на щойно виявлений об`єкт, а також подання щодо занесення такого об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до Міністерства не надходило. При цьому, враховуючи системний аналіз вказаних вище норм, саме на Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації покладений обов`язок направлення до Міністерства культури та інформаційної політики України подання про занесення об`єкта культурної спадщини «Вокзал «Олександрівськ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та забезпечення складання облікової документації на цей об`єкт після подання Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до Управління пропозиції про занесення пам`ятки до Реєстру.
		Враховуючи наведені обставини щодо обізнаності Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, дієвих заходів щодо забезпечення складання облікової документації задля направлення указаного подання до цього часу вжито не було, судом встановлений визначений Конституцією України випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави у цій справі, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення протягом тривалого часу.
		Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем законодавства щодо охорони культурної спадщини шляхом спонукання вчинити певні дії для подальшого внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Вищенаведене у сукупності, на переконання суду, свідчить, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
		VI. Висновки суду.
		Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
		VII. Розподіл судових витрат.
		Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
		Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації щодо незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, у відповідності до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Вокзал «Олександрівськ» (Вокзал «Запоріжжя-2»), розташований по вул. Костянтина Великого, 9 у м. Запоріжжі, у відповідності до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повне найменування сторін:
		Позивач  заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, місцезнаходження: вул.Якова Новицького, буд.5, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 0290997323.
		Відповідач  Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 35258283.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України (вул.Івана Франка, буд.19, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 43220275), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 43215946), Акціонерне товариство «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815). 
		 
		Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.05.2024.
		 
		 
		 
		Суддя К.В.Мінаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...