Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/16218/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 24.05.2024. Зареєстровано: 25.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2024.
Дата набрання законної сили: 24.05.2024
Номер судового провадження: К/990/13971/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2024 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 380/16218/22
		адміністративне провадження № К/990/13971/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (колегія у складі суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.)
		у справі № 380/16218/22
		за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни 
		про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		 
		1.          10.11.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - Управління, відповідач 1), державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни (далі - державний реєстратор Хміляр Х.А. , відповідач 2), в якому просила:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христини Андріївни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 26.09.2022 індексний номер № 64935977 про відмову у державній реєстрації речового права - права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 ;
		-          зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христину Андріївну Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на підставі і у відповідності до рішення Яворівського районного суду від 14.07.2022 у справі №944/6630/21 прийняти рішення і провести державну реєстрацію речового права - права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 .
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		2.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 у справі №944/6630/21 за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 визнано право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства державний акт Б №059134, що є частиною земельної ділянки кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, площею 10,0868 га для ведення фермерського господарства на території Яворівської міської ради Яворівського району Львівської області.
		3.          Цим рішенням встановлено, що земельна ділянка площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства належала спадкодавцю ОСОБА_3 на праві довічного успадкованого володіння в межах, згідно з планом державного акта Б №059134, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № ІУ-306, виділялась у довічне успадковане володіння рішенням виконавчого комітету Яворівської районної ради народних депутатів № 372 від 28.11.1991, державний акт виданий на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської районної ради народних депутатів № 50 від 20.02.1992.
		4.          На підставі наказів Держгеокадастру України від 21.02.2019 №59 та № 129 від 13.05.2019, відповідно до технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Нагачівської сільської ради сформовано 47 ділянок. Передана ОСОБА_3 земельна ділянка площею 10,0 га проінвентаризована і облікована у зазначеній документації з землеустрою як «ділянка ЛЯН-Д20», рілля, кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, площею 10,0868 га.
		5.          На підставі рішення Яворівського районного суду від 14.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг м. Львова із заявою за реєстраційним номером 52457703 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо виникнення іншого речового права, а саме права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку з кадастровим номером 4625886000:02:000:0064.
		6.          Для державної реєстрації права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку заявником було подано документи відповідно до картки прийому заяви 310318503, а саме: заява, серія та номер: б/н, видавник: заявник; рішення суду, серія та номер: 944/6630/21, видавник: Яворівський районний суд Львівської області; відомості з ДЗК, серія та номер: 57551600, видавник: Державний земельний кадастр.
		7.          Рішенням від 26.09.2022 № 64935977 державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христина Андріївна відмовила у державній реєстрації права довічного успадкованого володіння за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, з посиланням на п. п. 1, 5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.
		8.          Підставами відмови у державній реєстрації іншого речового права вказано: 
		1)          заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки ст. 4 Закону не передбачено, що право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою підлягає державній реєстрації; 
		2)          наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскільки у відомостях з Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за ОСОБА_3 , що унеможливлює встановити факт переходу права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		9.          Вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час подачі документів про державну реєстрацію речового права, похідного від права власності, було надано рішення суду, яким встановлено перехід і виникнення у ОСОБА_1 права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування після ОСОБА_3 . Відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, похідні від права власності, в державному реєстрі прав відсутні, в рішенні про відмову від 26.09.2022 № 64935977 ані за суб`єктами, ані за об`єктами такі відомості також не наведені.
		10.          Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що законодавство України не передбачає державної реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підтвердження своєї позиції відповідач покликається на лист Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №7770/1593-26-20/8.4.2, яке відповідно до п. 91  ч. 1 ст. 7 Закону надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав, а також практику розгляду скарг на рішення державних реєстраторів про відмову щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вказане право не підлягає державній реєстрації, зокрема, наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) №253/7 від 27.04.2021, яким відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав відповідно до законодавства. Крім цього, у відомостях з Державного земельного кадастру відсутня інформація щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за спадкодавцем ОСОБА_3 , оскільки наявна інформація лише про зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку за Яворівською міською радою Львівської області.
		11.          Щодо вимоги про зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно прийняти рішення і провести державну реєстрацію речового права - права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, то відповідач вважає, що така вимога не підлягає до задоволення, оскільки орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати рішення.
		 
		IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		12.          Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 (суддя Чаплик І.Д.) позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлене позивачкою для реєстрації речове право набуте на підставі рішення суду, похідне від права власності, відповідає законодавству та поданим документам, а тому підлягає обов`язковій державній реєстрації.
		13.          Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 вирішено:
		- апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради задовольнити;
		- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 26.09.2022 індексний номер № 64935977 про відмову у державній реєстрації речового права прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою не належить до речових прав, в розумінні Закону №1952-IV, які підлягають державній реєстрації та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		14.          09.04.2024 представник позивачки адвокат Мельницька Г.В. в інтересах ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, просила скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2023.
		15.          Як на підставу касаційного оскарження представник позивача покликається на п. 3 ч.  4 ст. 328 КАС України, а також відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування.
		16.          Ухвалою від 24.04.2024 Верховний Суд відкрив провадження у справі, зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду у питанні застосування ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування.
		17.          У відзиві відповідач зазначає про правомірність висновків суду апеляційної інстанції. Чинне законодавство не містить норм зобов`язального характеру щодо державної реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, що унеможливлює проведення державної реєстрації такого права у відповідності до положень абзацу 11 п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		18.          Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї, дійшов такого висновку.
		19.          Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		20.          Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		21.          Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
		22.          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		23.          Державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах (ч. 3 ст. 10 Закону №1952-ІV).
		24.          Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи (п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV).
		25.          Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону №1952-IV).
		26.          Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (ч. 1 ст. 18 Закону №1952-ІV).
		27.          Частиною 2 ст. 18 Закону №1952-ІV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		28.          Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку (ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV). Державній реєстрації прав підлягають:
		-          право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;
		-          речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); 
		право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 
		- право забудови земельної ділянки (суперфіцій); 
		- право господарського відання; 
		- право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); 
		- інші речові права відповідно до закону (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV).
		29.          Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV).
		30.          Частиною 1 ст. 24 Закону №1952-ІV встановлено перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, державний реєстратор приймає рішення про відмову у реєстрації прав у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
		31.          Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 13 ст. 15 Закону № 1952-IV).
		32.          Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1127) під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
		33.          Згідно з пп. 10 п. 27 Порядку № 1127 рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно відноситься до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
		34.          Отже, при прийнятті заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор перевіряє їх на наявність підстав для зупинення розгляду заяви чи відмови у реєстрації прав. Водночас підставою для проведення державної реєстрації речового права є наявність судового рішення, яке набрало законної сили, щодо набуття заявником права власності або іншого речового права на нерухоме майно.
		35.          Питання державної реєстрації довічного успадковуваного володіння землею уже поставало у практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 13.10.2020 у справі №  908/1605/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
		 
		«Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 № 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
		З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.
		На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція та ст. 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид "мирного володіння майном" в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.
		Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.
		Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 368/54/17.
		Таким чином, висновок судів обох інстанцій у справі № 908/1605/18 про те, що законодавство України, чинне на момент смерті ОСОБА_4 , не містило положень щодо можливості спадкування права довічного володіння (постійного користування) землею (земельною ділянкою) - і відповідне право ОСОБА_4 припинилося внаслідок його смерті, а отже не увійшло до складу спадщини останнього, є передчасним.
		Крім цього, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17, згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
		Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.
		Тобто право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані».
		 
		36.          Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд бере до уваги, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 у справі №944/6630/21 за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 визнано право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Це створює для відповідача обов`язок зареєструвати за позивачем речове право, визнане судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		37.          Відмовляючи у державній реєстрації речового права, відповідач послався на п.п.1, 5 ч.1 ст.24 Закону №1952-VI та п.п.18, 23 Порядку № 1127, за якими у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
		38.          Відповідно до п. 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав. Пунктом 23 Порядку передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
		39.          В оскаржуваному рішенні підставами відмови у державній реєстрації іншого речового права відповідачем зазначено: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки ст. 4 Закону не передбачено, що право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою підлягає державній реєстрації. 2) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскільки у відомостях з Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за ОСОБА_3 , що унеможливлює встановити факт переходу права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .
		40.          Суд погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно необґрунтованості посилання відповідача на те, що ст. 4 Закону не передбачено, що право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою підлягає державній реєстрації, оскільки наявність такого права у позивача підтверджується судовим рішенням, у зв`язку з чим таке право підлягає державній реєстрації згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV.
		41.          Рішенням Яворівського районного суду від 14.07.2022, яке набрало законної сили, встановлено перехід від спадкодавця ОСОБА_3 до спадкоємця ОСОБА_1 права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку площею 10,0 га згідно з державним актом Б №059134, яка в процесі інвентаризації земель в 2019 році стала частиною земельної ділянки кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 площею 10,0868 га, тому висновок державного реєстратора про неможливість на підставі поданих документів встановити факт переходу прав є помилковим. Рішення суду містить необхідну для реєстрації прав інформацію.
		42.          Щодо суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (оскільки у відомостях з Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за ОСОБА_3 , що унеможливлює встановити факт переходу права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ) Cуд зазначає таке.
		43.          Як встановлено судом першої інстанції, згідно з довідкою №291564050 від 21.12.2021 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 площею 10,0868 га (нерухоме майно) зареєстрована 27.06.2019 на підставі наказу 60-ОТГ, виданого 21.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Львівській області; наказу 53-ОТГ, виданого 15.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Львівській області; акту приймання-передачі від 30.12.2020, підписаного Начальником ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Яворівським міським головою.
		44.          Земельна ділянка кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 перебуває у комунальній власності Яворівської міської ради, право власності зареєстроване 13.01.2021 державним реєстратором Яворівської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2269574946258, відомості про реєстрацію інших речових прав на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі прав відсутні. Відомості про державну реєстрацію похідних прав, обтяжень прав у Державному реєстрі прав відсутні.
		45.          Під час видачі у 1992 році спадкодавцю ОСОБА_3 державного акта на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 10,0 га чинне законодавство не передбачало норми про державну реєстрацію земельних ділянок і прав на них, реєстрації підлягали лише документи, що посвідчували право - державні акти.
		46.          Заявлене позивачем для реєстрації набуте на підставі рішення суду речове право, похідне від права власності, відповідає законодавству та поданим документам, що узгоджується з нормою ч. 8 ст.18 Закону, а тому підлягає обов`язковій державній реєстрації; обставин, що унеможливлюють встановлення факту переходу права відповідачем не доведено, а судом не встановлено.
		47.          Суд звертає увагу, що відповідно до п 6-1. Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності  Законом України  "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.
		Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.
		Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб`єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.
		48.          Враховуючи наведене, Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що державний реєстратор при прийнятті рішення про відмову позивачеві у державній реєстрації прав та обтяжень від 26.09.2022 №64935977, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без земельного законодавства та законодавства про державну реєстрацію речових прав. 
		49.          Щодо вимог про зобов`язання провести реєстраційні дії, Суд виходить з того, що підставою для скасування судом касаційної інстанції оспорюваного рішення слугували вищезазначені висновки про відсутність у відповідача підстав для відмови у проведенні державної реєстрації. Скасування цих рішень зумовлює необхідність прийняття рішення щодо державної реєстрації речового права - права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий № 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 . 
		50.          Також Суд відхиляє покликання суду апеляційної інстанції на листи Міністерства юстиції України, адже вони носять рекомендаційний характер і не можуть бути підставою для порушення вимог закону
		51.          Відповідно до ст. 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		52.          Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме п. 1-2 ч. 1 ст. 4,  п.п.1, 5 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункти 18, 23, 27 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування, внаслідок чого рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
		53.          Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		54.          Відповідно до квитанції від 09.04.2024 позивач за подання касаційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 1984,80 грн, який у зв`язку із задоволенням касаційної скарги підлягає стягненню з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради
		 
		Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року  у справі № 380/16218/22 скасувати.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №420/3504/20 залишити в силі.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, м. Львів, вул. вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ: 26526811) судові витрати у розмірі 1984,80 грн (одна тисяча вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...