Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/10593/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2024. Зареєстровано: 27.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2024.
Дата набрання законної сили: 20.08.2024 (частково)
Результат оскарження 20.08.2024 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/335/426/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/10593/23  2/335/426/2024 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 травня 2024 року                                                                м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді Романько О.О.,
		за участю секретаря - Гутник Є.С.,
		представника відповідача адвоката Кощеєва Ю.І.
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		ВСТАНОВИВ:
		31 жовтня 2023 року до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжі через свого представника адвоката Вуса А.П. звернулося Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором № іро27872 від 30.09.2021 у розмірі 1 225 322,58 грн. та суми сплаченого судового збору.
		Короткий зміст заяв по суті справи.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 30.09.2021 ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Кредобанк» кредитний договір №іро27872 (далі - договір), відповідно до умов якого банк видав позичальнику кредит в сумі 1 085 700,00 грн. на строк до 29 січня 2040 року на цілі, визначені у п.2.2., п. 2.4 договору, натомість позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, достроково кредит та інші нарахування не погасила, внаслідок чого станом на 11.10.2023 її заборгованість за кредитним договором становить 1 225 322,58 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за основним боргом (тіло): 1 073 245,35 грн., прострочені проценти за основним боргом: 143 222,96 грн., прострочена комісія: 8854,27 грн.
		27.12.2023 надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вважають позовні вимоги необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами. Так, позивач посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору не зазначає, яке саме порушення було допущено ОСОБА_1 .. Позивачем не визначено конкретного періоду, з якого відповідач почала порушувати умови кредитного договору. Позивачем не зазначено, скільки відповідачем сплачено банку коштів, якими сумами, якими датами, як представник позивача здійснив розрахунок заборгованості взагалі та окремо процентів і комісії. Позивачем не було надано витягу з особового рахунку відповідача НОМЕР_1 , який зазначений в п. 3.17 кредитного договору, на який відповідач здійснює платежі на виконання умов цього договору. Таким чином, вважають, що неможливо оцінити рух грошових коштів та зробити достовірний розрахунок сплати кредитних зобов`язань. Тому, зазначають, що з врахуванням судової практики, суд в цьому випадку не може належним чином дослідити розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.
		Далі зазначили, що адвокатський запит представника відповідача банком залишений без відповіді, роз`яснень щодо точного визначення часу, коли на думку позивача, відбулося порушення умов кредитного договору позивачем не надано.
		Через військову агресію РФ по відношенню до України, відповідачу довелося залишити країну ще на початку військових дій. За увесь цей час жодних листів від банку відповідач не отримувала. З наявних у неї платіжних доручень вбачається, що сума сплачених нею на відповідний рахунок коштів є більшою, ніж та, що визначена позивачем у позові (а.с.73-87).
		29.12.2023 з боку представника позивача надійшла заява у відповідь на відзив на позов, в якій зазначено, окрім положень, що дублюють позов, те, що 09.08.2023 на адреси відповідача, відповідно до п. 4.9, п. 4.10 кредитного договору скеровано досудову вимогу. У даній вимозі позивач зазначив суму заборгованості за кредитним договором та надав відповідачу строк для її усунення. У визначені строки, які передбачені вимогою, відповідач заборгованість не погасила. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, факт невиконання зобов`язання щодо своєчасного повернення частини отриманих кредитних коштів відповідачем допущено у липні 2022 року, а з березня 2023 року дане порушення носить систематичний характер, про що зазначено у графі «Сума заборгованості (прострочена). В підтвердження здійснення оплат за кредитним договором надали виписку по особовим рахункам позичальника/відповідача, в тому числі і по рахунку НОМЕР_1 . Окрім того, зазначили, що погашення по кредиту здійснювались і по рахунку НОМЕР_2 відповідно до пп. 4.8.1 кредитного договору. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.96-133).
		05.03.2024 представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою відповідачем процентів та просив рахувати остаточні вимоги в розмірі 1 225 322,58 грн., з яких: 1 073 245,35 грн. - заборгованість за основним боргом (тіло); 143 222,96 грн. - заборгованість за відсотками; 8854,27 - прострочена комісія (а.с. 169-174).
		08.04.2024 з боку представника відповідача надано заяву з додатковими поясненнями, в яких зазначено, що п. 4.9 кредитного договору, з врахуванням положень п. 2.9 цього договору, передбачає, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів, про що повинен письмово повідомити позичальника. Прострочення сплати повинно бути щонайменше на три календарні місяці. З наданих виписок з особових рахунків відповідача вбачається прострочення платежу за грудень 2022 року. Тому, на думку представника відповідача, позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення відповідачем п. 4.9 кредитного договору.
		Далі звернули увагу на те, що дострокове повернення кредиту врегульовано п. 4.10 кредитного договору. Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи підтвердження того, що відповідач отримала письмове повідомлення банку та не виконала свого зобов`язання не пізніше 60-го календарного дня після отримання такого повідомлення позивача. Додатково зазначили, що відповідач сплачує чергові платежі за договором, окремо виконала свій обов`язок щодо укладення договору обов`язкового страхування нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 02.01.2024. Просили відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю (а.с.182-184).
		02.05.2024 представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою відповідачем процентів та просив рахувати остаточні вимоги в розмірі 1 214 439,66 грн., з яких: 1 073 245,35 грн. - заборгованість за основним боргом (тіло); 132 340,04 грн. - заборгованість за відсотками; 8854,27 - прострочена комісія (а.с. 196-201).
		Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у даній справі, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче засідання з участю сторін на 09:30 год. 28 листопада 2023 року.
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:30 год. 15 лютого 2024 року, яке було неодноразово відкладено через ряд об`єктивних причин.
		У судове засідання 06 травня 2024 року представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. При цьому, представник позивача подавав до суду заяви про розгляд справи без його участі, в яких просив задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням останніх уточнень.
		В судовому засіданні представник відповідача адвокат Кощеєв Ю.І. проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, які ним викладені у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях. Просив додатково врахувати, що з боку відповідача за увесь час дії кредитного договору не було допущено прострочення платежів більше трьох календарних місяців. Наразі відповідач продовжує перебувати закордоном через загрози її життю та здоров`ю, і про це банку було достеменно відомо, оскільки ОСОБА_1 повідомляла про це та постійно знаходилася у спілкуванні з представниками банку, оскільки жодним чином не втратила інтересу до нерухомості, яку вона набула у право власності за допомогою кредитування.
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надавала заяву про розгляд справи за її відсутності.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		Судом встановлено, що 17.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до відділення АТ «Кредобанк» в м. Києві по вул. Антоновича, 91/14, з анкетою-заявою № 27872 фізичної особи на отримання іпотечного кредиту (а.с.20).
		30 вересня 2021 року за Програмою «Доступна іпотека 7%» Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № іро27872 (далі - договір), відповідно до якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим кредитним договором (п.1.1. договору).
		Банк видає позичальнику кредит в сумі 1 085 700,00 грн на строк 220 місяців з терміном погашення до 29 січня 2040 року (включно) на цілі: доступна іпотека під 7% ВР (621362)/ за адресою: АДРЕСА_1 (п.2.1., п.2.2. договору), кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання (п.2.4. договору), безготівково, шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника, який банк відкрив за номером НОМЕР_3 (п.2.5. договору).
		Відповідно до п.2.6. договору, кредит видається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок (-ки) продавця (забудовника, замовника будівництва, учасника фонду фінансування будівництва, інвестора в будівництво, власника) нерухомості/майнових прав на нерухомість, в порядку та строки (терміни) встановлені додатком №1 до цього кредитного договору. Кредит надається за умови: надання позичальником підтвердження про внесення за рахунок власних коштів не менше 24% вартості об`єкта кредитування (нерухомості), відповідно до договору купівлі-продажу та укладення договорів, які забезпечують виконання зобов`язань за цим договором (п. 6.1. цього кредитного договору).
		Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку) (п.2.7. договору).
		В Розділі 3 кредитного договору передбачено розрахунки між сторонами.
		Пункт 3.1. передбачає сплату комісій за кредитом: за видачу кредиту, одноразово - 5428.50 грн.; комісії (плати) за зміну умов кредитування, які сплачуються у випадку внесення змін до кредитного договору після його укладення, та інші комісії передбачені Тарифами банку - сплачуються у випадках, у розмірі, порядку та в строки (терміни), що визначаються Тарифами банку (які діють у відповідний період часу).
		Упродовж строку користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку проценти, розмір яких визначено відповідно до положень цього розділу кредитного договору. З моменту видачі кредиту проценти підлягають сплаті за змінюваною процентною ставкою (п.3.3. договору). 
		Відповідно до п. 3.5. договору змінювана процентна ставка визначається наступним чином: змінювана процентна ставка=базова ставка+4,5% (маржа). Станом на день укладення цього договору і впродовж першого періоду дії змінюваної процентної ставки становить 12,66% річних.
		Відповідно до п. 3.17. договору позичальник здійснює платежі на виконання цього кредитного договору, шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівкою на свій поточний рахунок № НОМЕР_1 у відділенні АТ «Кредобанк» по вул. Антоновича, 91/14, м. Київ.
		Відповідно до пп. 4.8.1 кредитного договору позичальник має право будь-коли здійснити повне або часткове дострокове погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення коштів на поточний рахунок для заборгованості кредиту (п. 3.17. кредитного договору), з подальшим переказом їх на основі платіжного доручення на транзитний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий для повернення кредиту.
		Згідно п.4.9. договору банк у випадках, передбачених п.2.9. кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника. У випадку несвоєчасної сплати процентів, комісій, інших платежів за кредитним договором та/або повернення кредиту (частини кредиту) за цим кредитним договором право банку вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором виникає, у разі прострочення сплати процентів, комісій, інших платежів за кредитним договором та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на три календарні місяці.
		Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п.4.9. цього кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 60 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 60-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п.4.10. кредитного договору).
		Додаток № 1 до кредитного договору є заява ОСОБА_1 на отримання кредитного траншу, відповідно до якої отримувачем кредитних коштів є ТОВ «РЕНТАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТ» з призначенням платежу: остаточна оплата за квартиру, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2021 (а.с.13).
		Додаток № 2 до кредитного договору є графік платежів, в якому наведена таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.14).
		Як вбачається з меморіального ордеру № 56630325 від 30 вересня 2021 року, позивач перерахував ТОВ «РЕНТАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТ» остаточну оплату за квартиру, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2021, без ПДВ в розмірі 1 085 700,00 грн. (а.с.25)
		Відповідно до додаткового договору № 1 від 26.08.2022 до кредитного договору № іро27872 від 30.09.2021 (п. 1 договору) сторони погодили змінити порядок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором шляхом підписання нового графіку платежів (додаток №1 до цього додаткового договору). При цьому термін повернення не змінився - 29.01.2040. Також у цій додатковій угоді йде мова про те, що факт не отримання/відмови від отримання позичальником актуалізованого графіку платежів/графіку погашення заборгованості за кредитним договором, не позбавляє позичальника обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом, нарахування яких було відновлено банком. Угода була підписана простим ЕП позичальника відповідно до Правил ФО (а.с.15-18).
		Тобто в цьому випадку вбачається, що нарахування процентів зупинялося, але коли та за яких обставин з матеріалів справи не вбачається.
		Згідно виписки по особовим рахункам з 30.09.2021 по 11.10.2023, сформованої 11.10.2023, ОСОБА_1 здійснювала оплату відсотків по траншу відповідно до кредитного договору № іро27872 від 30 вересня 2021 року (а.с.26-27, 104-112, 123-131).
		За розрахунком заборгованості за договором кредиту № іро27872 від 30.09.2021, наданого позивачем, за відповідачем утворилася загальна заборгованість у розмірі 1 225 322,58 грн, яка складається з: тіла кредиту 1 073 245,35 грн., відсотків 143 222,96 грн. та комісії 8854,27 грн. (а.с.24).
		09.08.2023 позивач надіслав відповідачу на відомі адреси досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вимагав від ОСОБА_1 протягом 60 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання протягом вказаного терміну - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом і комісію, які обраховані станом на 07.08.2023, а саме 1 231 458,34 грн. (а.с.28).
		Докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у повному обсязі у матеріалах справи відсутні.
		Натомість відповідач здійснювала певні платежі на погашення заборгованості (а.с.76-82, 154-155, 186-188), тому представником відповідача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, які станом на 01.05.2024 складали 1 214 439,66 грн..
		Відповідачем на виконання умов кредитного договору було укладено 02.01.2024 договір обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування за № 011101/2212/0000076 (а.с.156-160).
		Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
		Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. 
		Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов`язків.
		Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
		За приписами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
		Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
		З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту відповідачу та його розміру, а також докази, коли виникла заборгованість за договором та в якому розмірі.
		Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		За змістом з ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3 ст.77 ЦПК України).
		Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження виконання ним умов кредитного договору № іро27872 від 30 вересня 2021 року надано копію меморіального ордеру № 56630325 від 30 вересня 2021 року, відповідно до якого платник АТ "Кредобанк" перерахував ТОВ «РЕНТАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТ» остаточну оплату за квартиру, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2021, без ПДВ в розмірі 1 085 700,00 грн., що відповідає умовам кредитного договору (п. 2.1., п. 2.6).
		Звертаючись до суду з позовом представник позивача у ньому не визначив конкретних підстав для такого звернення, а лише послався на загальні умови кредитного договору. Надалі в своїх додаткових письмових поясненнях останній вказав на те, що відповідач допустила прострочення з повернення частини отриманих кредитних коштів у липні 2022 року, а з березня 2023 року дане порушення носить систематичний характер, що підтверджується відповідними виписками по особовим рахунками відповідача. 
		Разом з тим, суду надано договір про реструктуризацію від 26.08.2022, який містить новий графік платежів, але не можливо встановити яким чином він був надалі врахований при зарахуванні відповідних платежів, оскільки ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях про нього мова не йде.
		Окремо не наведено обґрунтування нарахування комісії та її конкретний вид з огляду на положення п.3.1. кредитного договору.
		За умовами кредитного договору у відповідача було два рахунки, один визначений у п. 3.17. для здійснення платежів на виконання цього договору та інший, який визначений у пп. 4.8.1. як транзитний для здійснення повного або часткового дострокового погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення коштів на поточний рахунок для заборгованості кредиту (п. 3.17. кредитного договору), з подальшим переказом їх на основі платіжного доручення на транзитний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий для повернення кредиту. Виписки з рахунків відповідача містять відомості щодо прострочки тільки у грудні 2022 року (06.12.2022 та 19.12.2022) та і то за реєстрів дивідендів по дебету. ОСОБА_1 перераховувала ці кошти на транзитний рахунок, тобто як дострокове погашення заборгованості.
		Станом на 01.07.2022 згідно графіка платежів до кредитного договору від 30.09.2021 підлягала сплаті чергова частина кредиту в розмірі 12856,00 грн. у розрахунку зазначено, що станом на 01.07.2022 підлягало сплаті 12962,47 грн. (12856,00 грн. + 70,57 грн. нарахованих відсотків на прострочену суму заборгованості), тобто прострочення виникло раніше ніж в липні 2022 року (як зазначав у відповіді на відзив представник позивача), але коли та за яких умов у позові не зазначено. 
		Далі, з матеріалів справи вбачається, що досудову вимогу відповідачу надіслано 09.08.2023. Чи була вона отримана відповідачем та коли невідомо.
		Разом з тим, розрахунок заборгованості складено станом на 11.10.2023. Тоді як за умовами, передбаченими п. 4.10. кредитного договору позичальник повинен усунути порушення умов договору, вказаних у повідомленні протягом 60 календарних днів після отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 60-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
		Тобто, при тлумаченні цього пункту вбачається, що позичальник з дня отримання повідомлення банку протягом 60 календарних днів повинен усунути порушення умов договору, тобто конкретно виконати певні дії, які він не виконав за певний період, тобто сплатити черговий платіж (платежі) разом з нарахованими платежами за прострочення. І тільки потім, якщо він цього не зробив у визначений термін у банку виникає право на дострокове повернення всього кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором і знову ж таки не пізніше 60-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що банк фактично повинен надіслати перше повідомлення про невиконання позичальником поточних зобов`язань, надати позичальнику 60 календарних днів на усунення таких недоліків. Потім, у випадку невиконання позичальником свого обов`язку знову скерувати повідомлення позичальнику, але вже про дострокове повернення всього кредиту та інших платежів. Та у випадку того якщо позичальник не виконає своїх зобов`язань щодо дострокового повернення кредитних коштів, тоді звертатися за вирішенням спору до суду.
		Натомість та досудова вимога, яка міститься у матеріалах справи взагалі не містить посилань на будь-які положення кредитного договору, зокрема і п. 4.9. чи 4.10. Складена вона таким чином, що визначено 65 календарних дні для погашення простроченої заборгованості та вимоги, що вже стосується дострокового повернення всього кредиту, процентів, комісії та інших платежів не очікуючи виконання позичальником поточних зобов`язань щодо чергового траншу за кредитним договором.
		Також, якщо ж банк виходив з того, що він все ж таки має право на звернення з вимогою до відповідача щодо дострокового повернення всього кредиту, то з 09.08.2023 до 11.10.2023 (складення розрахунку для звернення до суду) пройшло 64 календарні дні, але в цьому випадку не можливо визначити з якої дати отримання позичальником вимоги виходить позивач. Розмір заборгованості, який визначений станом на 07.08.2023 у досудовій вимозі складає 1 231 458,34 грн., а загальна сума позовних вимог станом на 11.10.2023 складає 1 225 322,58 грн., тобто за період з 07.08.2023 до 11.10.2023 вона виявляється не збільшилася, а навпаки зменшилася на 6 135,76 грн..
		При цьому, суд також звертає увагу та те, що з відносин банку та клієнта ОСОБА_1 вбачається, що вже після початку воєнного стану, зокрема, 26.08.2022, спілкування між ними відбувалося шляхом надсилання електронних документів з використанням електронного підпису, що окремо підтверджується додатковим договором № 1 до кредитного договору. Тому, у такому випадку не зрозуміло чого не було надіслано таку вимогу додатково ОСОБА_1 на її інші засоби зв`язку.
		Також, суд бере до уваги, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення заборгованості 40000,00 грн. (а.с.77), у відділенні АТ «Кредобанк» по АДРЕСА_2 , тобто працівники банку могли б з`ясувати у неї всі неузгоджені питання щодо кредиту. 
		Таким чином, за встановлених обставин, судом не здобуто доказів щодо порушення відповідачем п. 4.9. кредитного договору, а також виконання позивачем вимог п. 4.10. цього ж договору, що б надавало позивачу підстави для звернення з відповідним позовом про дострокове повернення кредиту.
		Враховуючи висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 591/4655/20 від 21 лютого 2022 року; № 363/4124/15-ц від 03 травня 2022 року; № 133/331/17 від 04 травня 2022 року; № 175/2871/21 від 12 травня 2022 року; №343/557/15-ц від 20 липня 2022 року; № 369/7147/15-ц від 14 вересня 2022 року, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з виписками з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок. 
		Відсутність належної інформації позбавляє суд можливості всебічно оцінити і дослідити докази, унеможливлює перевірку всіх обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не дає можливості навести відповідне мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов`язковим елементом справедливого судового розгляду у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За таких обставин суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за своєю недоведеністю та через не обґрунтованість позовних вимог.
		Розподіл судових витрат між сторонами.
		Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, тому судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
		Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення суду складено 16.05.2024.
		 
		Суддя:                                                      О.О. Романько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...