Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3750/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2024. Зареєстровано: 27.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2024.

Номер судового провадження: 2-а/461/126/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №461/3750/24 
		Провадження №2-а/461/126/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		    24 травня 2024 року                                    м.Львів
		               Галицький районний суд м .Львова у складі: 
		 
		головуючого судді Кротової О.Б.,
		 
		секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		07.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить визнати дії поліцейського відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта поліції Гнатіва Юрія Васильовича незаконними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1967812 від 21.04.2024, винесену поліцейським відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Гнатівим Юрієм Васильовичем відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
		В обґрунтування позову покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1967812 від 21.04.2024 поліцейським відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 680 грн. ОСОБА_1 за те, що він 21.04.2024 о 20 год. 48 хв. транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ GLS 580», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, розташованого на вулиці Бориславській 6, міста Трускавець, чим порушив п.15.9.г Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 - Порушення заборони зупинки на пішохідних переходах. Позивач вважає вказану постанову незаконною, а дії працівників неправомірними. На думку позивача, постанова є необґрунтованою, такою що не відображає дійсних обставин справи, оскільки справа про адміністративне правопорушення розглянута, а постанова складена за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Однак, вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Оскаржувана постанова не містить інформації, щодо фіксації точки на якій знаходився транспортний засіб відносно пішохідного переходу, відсутні значення замірів. Також в постанові немає назви приладу, яким вимірювалася відстань, його справності, сертифікації та повірки, а також точки, з якої вимірювалася відстань. Також позивач зазначає, що майже весь шлях по маршруту пересування перебував на пасажирському місці, так як транспортним засобом керувала дружина позивача - ОСОБА_3 . Позивач сів за кермо та проїхав незначну відстань маршруту, безпосередньо перед тим, як був зупинений поліцейським ОСОБА_2 . Це свідчить про те, що вищезазначене гіпотетичне правопорушення не було зафіксовано у встановленому законом порядку, не було проведено відповідної фіксації, адже в протилежному випадку старший сержант поліції ОСОБА_2 зафіксував би, що транспортним засобом керувала дружина позивача. Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу.
		Ухвалою суду від 09.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
		21.05.2024 представником відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Петренком М.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а постанову про адміністративне правопорушення залишити без змін, з огляду на наступне. Так, 21.04.2024 старший сержант поліції ОСОБА_2 , спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , заступив на добове чергування у складі СРПП з охорони громадського порядку та публічної безпеки, а також забезпечення безпеки дорожнього руху по Трускавецькій ОТГ. Під час патрулювання визначеної території, рухаючись на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_2 , близько 20 год. 40 хв., проїжджаючи по вулиці Бориславській, 6, що у м. Трускавці, працівники поліції помітили автомобіль марки «Mercedes-Benz GLS580», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого керуючи даним транспортним засобом, здійснив його зупинку ближче 10 м до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.32.5 «Пішохідний перехід», чим порушив п.15.9.г Правил дорожнього руху України та здійснив суттєву перешкоду в русі. Через деякий час водій сів в автомобіль та здійснив рух в напрямку вул. Сагайдачного, що у м. Трускавці. Ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору поліцейські подали команду водію транспортного засобу здійснити зупинку, після чого водій зупинив автомобіль, а працівник поліції, підійшовши до нього, привітався, представився, роз`яснив водію його порушення та попередив про відеофіксацію бесіди згідно ст.40 Закону України «Про Національну поліцію України» та у відповідності до ст.32 Закону України «Про Національну поліцію України», керуючись п.п.2.4.а, 2.1.а, 2.1.6 попросив надати водія його документи. Водієм зазначеного автомобіля марки «Mercedes-Benz GLS580», д.н.з. НОМЕР_1 , являвся позивач - ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, останній поводив себе зверхньо, виражався нецензурними словами, намагався всілякими способами дискредитувати діяльність поліцейських шляхом вказування на те, що «останні не тим займаються під час війни». А також, повідомив, що все буде оскаржувати в суді. Тобто, ОСОБА_1 жодним чином свою вину не визнавав, від отримання копії постанови та ознайомлення з її змістом водій категорично відмовився, не бажав бути присутній при розгляді справи та ознайомитися зі своїми правами. Так, на підставі вищевикладеного, поліцейським СРПП винесена відповідна адміністративна постанова, яка і є предметом оскарження та яка складено законно, обґрунтовано з додержанням норм матеріального та процесуального права, з наявними доказами. Також, зазначає, що в своєму адміністративному позові, позивач вводить суд в оману, зазначаючи, що перебував весь шлях по маршруту пересування на пасажирському місці, так як транспортним засобом керувала його дружина ОСОБА_3 , а позивач сів за кермо перед безпосередньою зупинкою транспортного засобу працівниками поліції, однак, під час спілкування з поліцейськими водій не повідомив даний факт, а лише сперечався. 
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення(виклику) учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
		Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
		Згідно ч.1ст.2 КАС України,завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною першоюст.5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Положеннями частини 2статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Порядок дорожнього руху на території України регулюєтьсяЗаконом України «Про дорожній рух»,Правилами дорожнього рухуУкраїни та іншими нормативними актами.
		Згідно зпунктом 1.1 Правил дорожнього рухуУкраїни вони, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
		Відповідно допункту 1.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Згідност.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Статтею 9КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Підпунктом «г» пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (з наступними змінами), передбачено заборону зупинки на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
		У відповідності доп.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цихПравил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.
		Як передбачено у п.1.10 вищезазначених Правил, зупинкою є припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
		Згідноп.1.9 Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушуютьправила дорожнього рухунесуть відповідальність згідно із законодавством.
		Частиною 3статті 122 КУпАПвстановлено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
		Згідно примітки дост.122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбаченихчастинами першою - четвертоюцієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена участині першійстатті 14-2цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
		Згідно з пунктом «г» частини 3статті 265-4 КУпАПрозміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху якщо транспортний засіб зупинено на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
		Як встановленосудом тапідтверджується матеріаламисправи,постановоюполіцейськоговідділення поліції№2(м.Трускавець)Дрогобицького районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті старшогосержанта поліціїГнатіва ЮріяВасильовича серії ЕНА №1967812 від 21.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. /а.с.6/.
		Зі змісту вказаної постанови встановлено, що водій транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZGLS580»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1  21.04.2024 о 20:48 у м. Трускавець на вулиці Бориславській, 6, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.15.9.г Правил дорожнього руху  Порушення заборони зупинки на пішохідних переходах.
		Представником відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, долучено до матеріалів справи відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівників поліції та з відеореєстраторів службового автомобіля.
		Так, з відеозапису з назвою «2024_05_20_19_05_IMG_2299» вбачається, що водій автомобіля марки «MERSEDES-BENZ GLS 580», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 21.04.2024 о 20:30 здійснив зупинку за адресою: м. Трускавець, вул. Бориславська, 6, ближче 10 м до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.38.1 «Пішохідний перехід».
		При цьому, факт того, що відстань від транспортного засобу до пішохідного переходу становить менше 10 метрів не викликає жодних сумнівів, оскільки беззаперечно підтверджується наявними матеріалами відеофіксації, а тому суд відхиляє твердження позивача про нездійснення працівником поліції вимірювань точної відстані, оскільки в даному випадку порушення підпункту «г» пункту 15.9 Правил дорожнього руху є очевидним.
		Згідно п.п.8.1, 8.5Правил дорожнього руху,регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальників. Дорожня розмітка використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює, або уточнює.
		Слід зазначити, що з долучених представником відповідача до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що на таких зображено автомобіль позивача, який знаходиться в безпосередній близькості від дорожньої розмітки «Пішохідний перехід», а також в зоні дії встановленого дорожнього знаку 5.38.1 «Пішохідний перехід», який відповідає діючим національним стандартам.
		Позивач зазначає, що єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, представником відповідача долучено до матеріалів справи відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівників поліції та з відеореєстраторів службового автомобіля.
		Щодо покликання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, а таким керувала його дружина ОСОБА_3 , суд вважає такі безпідставними, оскільки з відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівників поліції з назвою «2024_04_21_22_44_IMG_2287» встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «MERCEDES-BENZGLS580»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , водіємякого бувсаме ОСОБА_1 . Окрім того, при спілкуванні з працівниками поліції, останній жодного разу не повідомив, про те, що він не керував транспортним засобом, а лише заперечував, щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
		З приводу покликань позивача на постанову Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №216/5226/16-а, суд зазначає, що предметом спору у вказаній справі є порушення правил зупинки, що полягало у здійсненні водієм транспортного засобу зупинки ближче 10 м від краю виїзду з прилеглої території, тобто порушенняпідпункту «и» пункту 15.9Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим покликання позивача на такий правовий висновок Верховного Суду є недоречним, оскільки такі стосуються обставин, які не є абсолютно тотожними обставинам у цій справі.
		Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Відповідно достатті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Аналізуючи вищевикладене та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що оскаржувана постанова серіїЕНА №1967812 від 21.04.2024 прийнята уповноважено особою, із дотриманням вимог діючого законодавства, в межах наданих йому повноважень, за наявністю допустимих та достатніх доказів для доведеності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення позовних вимог.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно достатті 139 КАСУкраїни не здійснюється.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 139, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, 
		у х в а л и в:
		у задоволенніпозову ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті проскасування постановив справіпро адміністративнеправопорушення - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 ;
		відповідач: Головнe управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833, телефон (032) 258 6880, електронна пошта: gupolice@lv.police.gov.ua.
		 
		Суддя                                 О.Б. Кротова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...