Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/998/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2024. Зареєстровано: 27.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/554/891/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170000000250

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 22.05.2024Справа № 554/998/24 Провадження № 1-кп/554/891/2024
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«22» травня 2024рокуОктябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участі секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12023170000000250 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, звищою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні повнолітню дитину інваліда дитинства, працюючої ФОП ОСОБА_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України, 
		за участю прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_3 , 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження №12023170000000250 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України.
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.02.2024 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання. 
		В підготовчому судовому засіданні прокурором долучено до матеріалів кримінального провадження угоду про визнання винуватості, укладену 18 квітня 2024 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника  адвоката ОСОБА_6 .
		 
		Крім того, в підготовчому судового засідання обвинуваченою подано письмове клопотання про розстрочку виплати штрафу, скасування арешту та повернення вилученого майна. 
		 
		Так, зі змісту укладеної угоди вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що, будучи, відповідно до рішення Ради адвокатів Полтавської області №2 від 18.01.2018 адвокатом, про що 18.01.2018 року їй видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1983 та внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру адвокатів України, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам ч.1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо здійснення адвокатської діяльності на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, 05.05.2023 року, точний час органом досудового розслідування встановити не надалось можливим, під час надання юридичних консультацій, в приміщенні офісу АДРЕСА_3 , від офіцера запасу ЗСУ ОСОБА_7 дізналась, що він бажає виїхати за кордон. Знаючи про перешкоди виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою сприяння в незаконному переправленні через державний кордон України, запропонувала ОСОБА_7 за одержання незаконної грошової винагороди (неправомірної вигоди) в сумі 5700 доларів США посприяти в незаконному переправленні через державний кордон, шляхом організації видачі фіктивних документів про встановлення групи інвалідності його дружині ОСОБА_8 , що формально є законною підставою для виїзду за кордон ОСОБА_7 у супроводі дружини.
		Після цього, 05.06.2023 о 10 годині 48 хвилин, в приміщенні офісу АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, одержала від ОСОБА_7 грошові кошти (неправомірну вигоду) в сумі 5700 доларів США за вплив на посадових осіб МСЕК, уповноважених на виконання функцій держави), шляхом організації, складення, видачі та подання на розгляд таких осіб фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 загального захворювання, що є підставою для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності. 
		Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 повернула ОСОБА_7 200 доларів США як знижку за її протиправні послуги та роз?яснила, що групу інвалідності ОСОБА_8 отримає без наявності відповідного захворювання і реального відвідування лікарів та огляду.
		19.10.2023 в приміщенні МСЕК ОСОБА_8 отримала фіктивну довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №111775 від 17.10.2023 про встановлення їй 2-ї групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації інваліда від 17.10.2023 № 1930.
		 
		Крім цього, у період з 05.06.2023 по 21.09.2023, точну дату, час і місце досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, організувала складання, оформлення і видачу не встановленою слідством особою (особами), кримінальне провадження стосовно якої (яких) виділено в окреме провадження, медичних документів, з метою використання їх ОСОБА_7 , шляхом внесення до таких документів завідомо неправдивих відомостей про звернення ОСОБА_8 до лікарів щодо наявності загального захворювання та пов?язаного із ним лікування, а саме: - виписки 1009 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім?я ОСОБА_8 від 27.10.2022; - консультативного висновку спеціаліста на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 07.09.2023; - магнітно-резонансної томографії на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 07.09.2023; - листа обстеження - огляду сімейного лікаря; - первинного огляд на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 12.09.2023; - виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 18.09.2023; - виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 19.09.2023; - реабілітаційного листа на ім?я ОСОБА_8 без номеру від 19.09.2023; -направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) №658 від 15.09.2023, які 21.09.2023 надійшли на розгляд до спеціалізованого неврологічного МСЕК Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Дмитрієва, 7, для проходження медико-соціальної експертизи та встановлення ОСОБА_8 2-ої групи інвалідності.
		При цьому, загального захворювання ОСОБА_8 не мала, до медичних закладів та лікарів щодо нього не зверталась. Водночас підроблені документи про встановлення факту наявності загального захворювання надають право ОСОБА_8 на заочний розгляд МСЕК спеціалізованого неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ» для отримання групи інвалідності. 
		17.10.2023 на підставі вищевказаних підроблених медичних документів,
		які надають право на отримання групи інвалідності, медико-соціальною експертною комісією спеціалізованого неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ» прийнято заочно рішення про надання ОСОБА_8 2-ї групи інвалідності.
		 
		Крім цього, 05.06.2023, точний час органом досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , під час надання юридичних консультацій в приміщенні офісу АДРЕСА_3 , дізнавшись від офіцера запасу ЗСУ ОСОБА_7 , що він бажає виїхати за кордон, знаючи про перешкоди виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою сприяння в незаконному переправленні через державний кордон України, запропонувала ОСОБА_7 за одержання незаконної грошової винагороди (неправомірної вигоди) в сумі 5700 доларів США посприяти в незаконному переправленні через державний кордон, шляхом організації видачі фіктивних документів про встановлення групи інвалідності його дружині ОСОБА_8 , що формально є законною підставою для виїзду за кордон ОСОБА_7 у супроводі дружини.
		Після цього, 05.06.2023 року о 10 годині 48 хвилин, в приміщенні офісу АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, одержала від ОСОБА_7 грошові кошти (неправомірну вигоду) в сумі 5700 доларів США за усунення перешкод щодо незаконного переправлення через держаний кордон шляхом організації складання, видачі та оформлення фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_7 відповідного захворювання, для видачі службовими особами спеціалізованого неврологічного МСЕК Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» документів про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності.
		Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 повернула ОСОБА_7 200 доларів США як знижку за її протиправні послуги та роз?яснила, що групу інвалідності ОСОБА_8 отримає без наявності відповідного захворювання і реального відвідування лікарів та огляду.
		Надалі в період з 05.06.2023 по 17.10.2023, точний час, дата і місце досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, використовуючи не встановлену слідством особу (осіб), кримінальне провадження стосовно якої (яких) виділено в окреме провадження, з метою
		усунення перешкод щодо незаконного переправлення через держаний кордон
		України ОСОБА_7 , організувала складання та оформлення фіктивних медичних документів про нібито наявність у його дружини загального захворювання, які 21.09.2023 надійшли для розгляду до спеціалізованого неврологічного МСЕК Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Дмитрієва, 7, для встановлення ОСОБА_8 2-ої групи інвалідності.
		Під час чергової зустрічі, яка відбулась 18.09.2023 року о 11 годині 23 хвилини, неподалік літнього майданчику закладу «Дім кава» за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 34, ОСОБА_3 дала ОСОБА_8 інструкцію, що якщо її викличуть для проходження експертизи в МСЕК необхідно запам?ятати і назвати свій діагноз «загальне захворювання».
		17.10.2023 на підставі підроблених медичних документів, які надають право на отримання групи інвалідності, медико-соціальною експертною комісією спеціалізованого неврологічного МСЕК КП «ПОЦМЕ» ПОР прийнято заочно рішення про надання ОСОБА_8 2-ї групи інвалідності.
		19.10.2023 ОСОБА_8 отримала в приміщенні МСЕК фіктивну довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №111775 від 17.10.2023 про надання їй 2-ї групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації інваліда від 17.10.2023 №1930.
		Того ж дня, під час зустрічі поблизу Торговий дім «ЦУМ», який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_8 про виконання своїх зобов?язань у повному обсязі щодо сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України усуненням перешкод, шляхом організації отримання документів про інвалідність та можливість чоловіка виїхати за кордон у її супроводі.
		 
		Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудовогорозслідування кваліфікованіза ч.2ст.369-2КК України,як одержання неправомірної вигоди, для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави; за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України, як організація підроблення офіційних документів, які видаються підприємством, які надають права, з метою використання їх іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів. 
		 
		Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України,істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, повністю погоджується з формулюванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, їх правовою кваліфікацією, зобов`язується сумлінно співпрацювати із стороною обвинувачення, бути правдивою, в повній мірі відповідати на всі поставлені питання, з?являтися у визначений строк до прокурора та суду, не замовчувати факти щодо вчинення нею вказаних кримінальних правопорушень, підтвердити правдивість та повноту наданих нею показань, як підозрюваної у даному кримінальному провадженні, підтвердити їх та дати аналогічні показання в судовому засіданні під час судового розгляду. Обвинувачена розуміє, що замовчування нею будь-якої інформації щодо вчинення нею указаних кримінальних правопорушень є порушенням даної угоди. Обвинувачена зобов?язується протягом одного місяця після набрання вироком законної сили і затвердження судом даної угоди повернути УСБУ в Полтавській області грошові кошти в сумі 5500 доларів США, які вона одержала від ОСОБА_7 , як неправомірну вигоду, подати документи про підтвердження про їх повернення до Полтавської обласної прокуратури. 
		 
		Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 , а саме, враховуючи істотні обставини кримінального провадження, характер і тяжкість вчиненого, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, позитивну характеристику обвинуваченої, яка є раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку з тяжким захворюванням, її щире каяття та визнання вини в повному обсязі, узгодили наступне покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а саме за ч.2 ст. 369-2 КК України  штраф у розмірі 12810 НМДГ із розстрочкою виплати певними частинами строком встановленим судом; за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України - 1 рік позбавлення волі; ч.3 ст. 332 КК України  із застосування ст. 69 КК України  4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначити остаточну міру покарання шляхом складання  5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням із іспитовим строком встановленим судом. За ч.2 ст. 369-2 КК України штраф у розмірі 12810 НМДГ, відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно. 
		 
		Також, в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленістаттею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
		 
		В судовому засіданні прокурор, обвинувачена та захисник просять затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.04.2023 року між прокурором ОСОБА_5 , обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника  адвоката ОСОБА_6 . 
		Також обвинувачена ОСОБА_3 просить розстрочити їй виплату штрафу, скасувати арешт та повернути вилучене майно. 
		 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.
		Відповіднодо п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно п.1 ч.4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України, які згідност. 12 КК України, є нетяжкими та тяжким злочинами. 
		Приписами ст.470 КПК України закріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Частиною 1 ст.472 КПК України передбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні її сторін, формулюванні підозри чи обвинувачення та його правової кваліфікації з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов?язків підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умов часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгодженого покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 цього Кодексу, наслідків невиконання угоди.
		Частина 7 ст. 474 КПК України визначає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
		1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
		2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
		3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
		5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
		6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
		 
		Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст укладеної сторонами угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що прокурором під час її укладення не в повній мірі були враховані, як обставини, визначені у ст. 470 КПК України, так і умови угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 472 КПК України.
		Так, із наданих суду матеріалів суд встановив, що сторона обвинувачення вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 , будучи, відповідно до рішення Ради адвокатів Полтавської області №2 від 18.01.2018 адвокатом, про що 18.01.2018 року їй видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1983 та внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру адвокатів України, всупереч вимогам ч.1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо здійснення адвокатської діяльності на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, одержала неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави; організувала за попередньою змовою групою осіб, підроблення офіційних документів, які видаються підприємством, які надають права, з метою використання їх іншою особою, а також з корисливих мотивів усунула перешкоди для незаконне переправлення особи через державний кордон України. 
		 
		Пунктом 10 Постанови Пленуму ВССУ ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року №13 передбачено, що, відповідно дост. 472КПК в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається про беззастережне визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (обов`язкові складові змісту угоди), а також обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, якщо такі домовленості мали місце (необов`язкова чи субсидіарна складова змісту угоди). При цьому під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
		Тобто, укладення угоди стає можливим лише за умови беззаперечного визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості, добровільність якого є головною умовою процедури судового провадження на підставі угоди.
		Разом з тим, під час здійснення судового розгляду на підставі поданої прокурором угоди, під час роз?яснення обвинуваченій суті обвинувачення та з?ясування факту її беззастережного визнання вини, ОСОБА_3 висловилась лише, що беззастережно визнає вину у пред?явленому обвинуваченні, на питання суду жодних пояснень, на підставі яких суд міг би пересвідчитись в добровільності та істинності її позиції та справжності визнання її провини, не надала, хоча добровільні показання обвинуваченої, в даному випадку, замінюють характер істини у кримінальному провадженні та доцільність використання інших засобів для її встановлення.
		Отже, така позиція обвинуваченої викликала сумнів щодо беззастережності визнання провини.
		 
		Також, в угоді про визнання винуватості мають бути викладені обов?язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), тобто обґрунтування забезпечення співвідношення суспільного та приватного інтересу підозрюваного/обвинуваченого. У цьому випадку інтерес держави (суспільства) щодо призначення належного покарання винному може підпорядковуватися зацікавленості у підвищенні ефективності досудового розслідування і судового провадження, та, як наслідок, прискорення судового розгляду. Тобто, в обмін на узгоджену міру покарання підозрюваний (обвинувачений) мав би сприяти державі у викритті інших злочинів або інших осіб, повідомляти схему злочинної діяльності тощо.
		На думку суду, угода не може бути укладена, якщо сприяння обвинуваченого досудовому розслідуванню полягає лише у повідомленні відомостей про його власну участь в злочинах, оскільки про це вже і так відомо працівникам правоохоронних органів, незалежно від такого сприяння. 
		Угоди, у таких випадках, незважаючи на те, що такі домовленості є необов`язковою (субсидіарною) складовою їх змісту, не відповідають, заметою укладення, інтересам суспільства.
		Будь-яких даних про наявність справжнього суспільного інтересу в забезпеченні викритті інших осіб задіяних у вчиненні кримінальних правопорушень в тексті даної угоди не зазначено, хоча, відповідно до формулювання обвинувачення, організація підроблення офіційних медичних документів вчинене ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, які слідством не встановлені, проте, в угоді відсутні умови щодо співпраці обвинуваченої з правоохоронними органами у викритті та виявленні таких осіб. 
		Таким чином, суд вважає, що умови угоди, спрямовані винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченої щодо пом`якшення покарання.
		Отже,жодного суспільногоінтересу,який би мав бути забезпечений при укладенні угоди, окрім швидкого судового провадження, умовами угоди навіть не обговорювались, дана угода фактично укладена лише з умовами беззастережної визнання обвинуваченою своєї провини, правдивості та повноти надання нею показів та зобов`язання протягом місяця після набрання вироком законної сили повернути Управлінню СБУ в Полтавській області 5500 доларів США, які вона одержала від ОСОБА_7 .
		 
		Крім того, зі змісту угоди, вбачається, що сторона обвинувачення, узгодила покарання, яке на його думку, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а саме за ч.2 ст. 369-2 КК України  штраф у розмірі 12 810 НМДГ із розстрочкою виплати певними частинами строком встановленим судом; за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України - 1 рік позбавлення волі; ч.3 ст. 332 КК України  із застосування ст. 69 КК України  4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначити остаточну міру покарання шляхом складання  5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням із іспитовим строком встановленим судом. За ч.2 ст. 369-2 КК України штраф у розмірі 12810 НМДГ, відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.
		 
		В даному випадку, суд вважає, що умови укладеної угоди, в частині узгодженого покарання, також не відповідають інтересам суспільства.
		Так, стороною обвинувачення не враховано обсяг обвинувачення, тяжкість вчинення кримінальних правопорушень та суспільну небезпечність скоєних діянь, які вчинені у складний для країни час повномасштабного вторгнення рф на її територію, в період дії військового стану та загальної військовоїмобілізації,в час,коли всякраїна задіянав захистіБатьківщини,її суверенітетіта територіальноїцілісності, а обвинувачена, будучи громадянином України, на яку, відповідно до ст. 68 Конституції України покладено обов?язок неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, а тим паче, адвокатом, яка, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зобов`язана здійснювати свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, а також, відповідно до Правил адвокатської етики, зобов?язана здійснювати свою професійну діяльність дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, не давати клієнтупоради,свідомо спрямованіна полегшеннявчинення правопорушень,або іншимчином умисносприяти їхвчиненню клієнтомабо іншимиособами,не вдаватисьу своїйдіяльності дозасобів таметодів,які суперечатьчинному законодавствуабо цимПравилам, слідувати високим етичним стандартам поведінки, вчинила дії за попередньою змовою групою осіб з організації підроблення офіційних медичних документів, які надають право для виїзду за кордон чоловіка у супроводі дружини, чим усунула перешкоди у переправленні особи через державний кордон України, за що одержала неправомірну вигоду для себе. 
		Вказане, на думку суду, значною мірою підвищує суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, а тому, досягнута між сторонами домовленість щодо виду та розміру покарання для ОСОБА_3 , із застосуванням до ч.3 ст. 332 КК України ст. 69 КК України, і призначення остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі з призначенням іспитового строку, та без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, і без конфіскації майна, навіть за умов, застосування ч.3 ст. 72 КК України, у виді самостійного виконання штрафу, призначеного за ч.2 ст. 369-2 КК України в розмірі 12 810 НМДГ, що становить 217770 грн., є занадто м?яким та таким, що не відповідає інтересам суспільства та загальним засадам призначення покарання, закріпленим ст. 65 КК України, в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як обвинуваченою, так і іншими особами. При цьому застосування вочевидь м?якого покарання породжуватиме в осіб, що вчиняють аналогічні злочини, уяву про безкарність таких дій, що матиме наслідком збільшення подібних дій, а за такого збільшення - загрози для авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, у сфері службової та професійної діяльності, пов?язаної з наданням публічних послуг, недоторканості державних кордонів, посягання на забезпечення призову та мобілізації. 
		Таким чином, узгоджене сторонами покарання, не відповідає характеру, тяжкості вчинених діянь та особі винної, неврахування обставин, які викладені вище, свідчить про невідповідність таких умов угоди «інтересам суспільства» в частині узгодженого покарання. 
		 
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про невідповідність вказаної угоди вимогам КПК України та КК України, її не відповідністьінтересам суспільства, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України є підставою для відмови у її затвердженні.
		 
		При цьому сторонам необхідно роз?яснити, що згідно з ч.8 ст.474 КПК України повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.
		 
		Оскільки судом прийнято рішення про відмову в затвердженні угоди, не підлягає задоволенню і клопотання обвинуваченої про розстрочку виплати штрафу, скасування арешту та повернення вилученого майна. 
		 
		Відповідно доп.18Постанови ПленумуВССУ зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ №13від 11.12.2015року «Пропрактику здійсненнясудами кримінальногопровадження напідставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.
		Оскільки угоду про визнання винуватості було укладено під час судового провадження, а саме на стадії підготовчого судового засідання, що свідчить про відсутність необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, слід продовжити судове провадження в загальному порядку зі стадії підготовчого судового засідання. 
		Керуючись ст. ст. 369-372,376, 468, 469, 470, 472, 474 КПК України, суд, -
		    
		У Х В А Л И В:
		 
		В затвердженні угоди про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 12023170000000250заобвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненнікримінальних правопорушень(злочинів),передбачених ч.2ст.369-2,ч.3ст.27,ч.3ст.358,ч.3ст.332КК України,укладеної 18 квітня 2024 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника  адвоката ОСОБА_6 - відмовити.
		У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про розстрочку виплати штрафу, скасування арешту та повернення вилученого майна  відмовити. 
		Продовжити підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12023170000000250 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України у загальному порядку.
		Підготовче судове засідання відкласти на «22» липня 2024 року на 14 годину 30 хвилин, викликавши в підготовче судове засідання прокурора, обвинувачену та її захисника. 
		Роз?яснити учасникам кримінального провадження, що згідно ч.8 ст.474 КПК України повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя Октябрського районного суду 
		м. Полтави:                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...