Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 670/789/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 27.05.2024. Зареєстровано: 28.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2024.
Дата набрання законної сили: 30.07.2024
Результат оскарження 10.04.2025 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/670/16/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023243000003818

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Віньковецький районний суд Хмельницької області
		 
		 
		Єдиний унікальний номер № 670/789/23 
		Провадження № 1-кп/670/16/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 травня 2024 року селище Віньківці
		Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023243000003818 від 30.10.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрашівка Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.07.2023 року Віньковецьким районним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний, корисливий майновий злочин за наступних обставин. Так, 30.10.2023, близько 10 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір`ї домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , помітив велосипед чорного з червоним кольору марки «Дорожник» моделі «Комфорт», достовірно знаючи, що з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан, який продовжено Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 строком на 90 діб та прийняв рішення про відкрите викрадення чужого майна. Тоді ж, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, діючи умисно, повторно, відкрито, з корисливих мотивів, взяв до рук велосипед чорного з червоним кольору марки «Дорожник» моделі «Комфорт» вартістю 3033 грн 33 коп. після чого, ОСОБА_4 , ігноруючи що його дії були помічені місцевою мешканкою ОСОБА_6 , не реагуючи на зауваження останньої про зупинення та повернення майна, вивіз вказаний велосипед з подвір`я домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , та попрямував з ним у невідомому напрямку, таким чином викрав вищевказане майно належне ОСОБА_7 . Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 3033 грн 33 коп. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення і просить призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання, призначеного вироком Віньковецького районного суду від 31.07.2023 року, просить призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 8 років позбавлення волі.
		Винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується показанням свідків:
		-- свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що 30.10.2023 року до неї додому прийшов ОСОБА_8 . Пізніше до них приїхав ОСОБА_9 , який поставив свій велосипед на подвір`ї. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 випили горілки. Згодом її чоловік ОСОБА_11 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_13 направились до ОСОБА_14 розвантажувати яблука. Невдовзі ОСОБА_12 повернувся на подвір`я, оскільки його з собою не взяли через стан сп`яніння. ОСОБА_12 взяв велосипед ОСОБА_15 . ОСОБА_10 забороняла йому брати велосипед, однак ОСОБА_12 сказав, що ОСОБА_9 дозволив йому взяти велосипед. Після цього ОСОБА_10 зателефонувала до ОСОБА_9 та повідомила про цю подію. Пізніше ОСОБА_9 повернувся до її домоволодіння і сказав, що не дозволяв ОСОБА_16 брати велосипед. Також вона чула, як ОСОБА_9 телефонував до ОСОБА_17 з проханням повернути велосипед, а ОСОБА_12 в свою чергу за повернення велосипеду вимагав у ОСОБА_18 годинник та зарядку, а потім просив пляшку горілки;
		-- свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні повідомив, що в жовтні 2023 року вони із ОСОБА_20 мали розвантажувати у ОСОБА_21 . ОСОБА_9 приїхав до нього додому на велосипеді, який спочатку лишив на вулиці, а потім на прохання ОСОБА_22 поставив на його подвір`ї біля дров. Також разом з ними на подвір`ї був ОСОБА_8 . ОСОБА_11 разом із ОСОБА_9 поїхали вантажити яблука, а ОСОБА_17 не взяли із собою. Пізніше на телефон ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_10 , яка повідомила, що ОСОБА_12 взяв велосипед. Після цього ОСОБА_9 повернувшись в с. Ломачинці телефонував до ОСОБА_17 із проханням повернути велосипед;
		-- свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні повідомив, що він був присутній при тому як вдома у ОСОБА_17 в с. Ломачинці вилучили велосипед червоного та чорного кольору, який належить ОСОБА_9 ;
		-- свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні повідомив, що він був присутній при вилучені велосипеда із подвір`я в с. Ломачинці в чоловіка на ім`я ОСОБА_25 , який вказував, що велосипед взяв з дозволу друга;
		-- свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні повідомив, що у його власності перебував велосипед марки «Дорожник» чорного кольору, який він передав у власність ОСОБА_18 в обмін за виконання сільськогосподарських робіт;
		-- свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні повідомив, що здійснював виїзд за заявою ОСОБА_18 про відкрите заволодіння велосипедом. Відомості про вчинений злочин до ЄРДР вносила слідчий ОСОБА_28 на підставі даних, які були з`ясовані працівниками поліції при виїзді на виклик потерпілого ОСОБА_18 ;
		Також судом були допитані свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 :
		-- свідок ОСОБА_29 , яка є матір`ю ОСОБА_4 , у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_18 і її син ОСОБА_4 були друзями та ОСОБА_12 часто використовував велосипед ОСОБА_15 . На цей велосипед він дав ОСОБА_9 камери та покришки;
		-- свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_18 товаришували та влітку 2023 року ОСОБА_12 користувався велосипедом ОСОБА_32 той день він не бачив чи їздив велосипедом ОСОБА_12 ;
		-- свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_18 дружили між собою та влітку спільно брали велосипед, щоб возити яблука в с. Осламів. В той день він не бачив, чи їздив велосипедом ОСОБА_12 та не знає чи останній його викрадав.
		Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_33 як неналежні докази, оскільки вони не містять інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
		Потерпілий ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00044242900 від 27.03.2024 р. (а.с. 110-111 Том № 2) Тому суд відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ч. 3 ст. 97 КПК України за клопотанням прокурора визнав неможливим допит потерпілого ОСОБА_18 під час судового засідання внаслідок його смерті та постановив дослідити протокол допиту та протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_18 з додатком - відеозаписом протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_18 (а.с. 51-54 Том № 1).
		Із переглянутих у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_18 вбачається, що у його власності є велосипед марки «Дорожник». 30.10.2023 року він приїхав велосипедом додому до ОСОБА_22 із яким мав йти на роботу до ОСОБА_14 грузити яблука. Вдома в ОСОБА_22 була дружина ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ОСОБА_9 поставив свій велосипед на подвір`ї біля дров. Опісля він разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_13 направились до церкви, де їх мав забрати на роботу ОСОБА_35 . Однак ОСОБА_36 взяв на роботу ОСОБА_9 і ОСОБА_22 , а ОСОБА_17 не взяв, бо він був п`яний. Пізніше на його телефон, слухавку якого підняв ОСОБА_11 , зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що ОСОБА_12 взяв його велосипед. ОСОБА_9 не дозволяв ОСОБА_16 брати велосипед, а також неодноразово телефонував із проханням повернути велосипед. На його дзвінки із проханнями повернути велосипед ОСОБА_12 вимагав надати годинник та зарядку, а потім просив пляшку горілки.
		Крім того, винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується іншими, дослідженими у судовому засіданні, доказами в їх сукупності:
		-- протоколом огляду місця події від 30.10.2023 року, згідно якого оглянуто територію домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 з ілюстративними таблицями (а.с. 58-61 Том № 1);
		-- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 30.10.2023 року, в ході якого затримано  ОСОБА_4  та вилучено у нього велосипед чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» (а.с. 75-78 Том № 1);
		-- речовим доказом - велосипедом чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» (а.с. 81-82 Том № 1);
		-- протоколом освідування особи від 30.10.2023 р., згідно якого проведено освідування ОСОБА_4 та відібрано у нього біологічні зразки (а.с. 87 Том № 1);
		-- висновком експерта № 1962, згідно якої у зразку крові ОСОБА_4 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 1,37 проміле (а.с. 121 Том № 1);
		-- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 з додатком, в ході якого вона показала про обставини вчиненого ОСОБА_13 злочину (а.с. 141-144 Том № 1);
		-- висновком експерта № СЕ-19/123-23/11844-ТВ від 09.11.2023 року, згідно якого ринкова вартість велосипеду чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» могла становити 3033 грн 33 коп. (а.с. 127-129 Том № 1);
		Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав і пояснив, що товаришував з ОСОБА_18 і останній дозволив йому взяти велосипед, тому злочин він не вчиняв.
		Захисник ОСОБА_5 зазначив, що потерпілий ОСОБА_18 був під впливом працівників поліції, тому оговорив ОСОБА_4 у вчиненому злочині, щоб не платити штраф за завідомо неправдивий виклик поліції. Вважає, що слідчим неправомірно внесені до ЄРДР відомості про вчинення злочину ОСОБА_4 , оскільки потерпілий ОСОБА_18 повідомляв про вчинення злочину іншою особою. Також просить суд визнати недопустимим протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_18 з додатком (диском з відеозаписом), оскільки вказаний доказ не був відкритий стороні обвинувачення на досудовому розслідуванні і у протоколі відсутній запис про проведення відеозапису допиту, на додатку не міститься підпис потерпілого ОСОБА_18 . Тому вважає, що прокурором не доведена вина ОСОБА_37 у вчинені даного кримінального правопорушення. 
		Суд не бере до уваги як необґрунтовані твердження захисника ОСОБА_5  про те, що слідчим неправомірно внесені до ЄРДР відомості про вчинення злочину  ОСОБА_4 , оскільки відомості про вчинений злочин до ЄРДР були внесені слідчим  ОСОБА_28  30.10.2023 року о 13 год. 59 хв. після самостійного виявлення (з`ясування) ним обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (попереднього опитування потерпілого працівниками поліції, що виїхали на місце події та слідчим ОСОБА_27 ), що відповідає вимогам ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 241 КПК України. Крім того, обставини щодо особи, яка вчинила злочин, знайшли своє підтвердження і у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складене слідчим ОСОБА_27 30.10.2023 р. о 14 год. 35 хв., у якій потерпілий ОСОБА_18 вказав, що 30.10.2023 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 відкрито заволодів його велосипедом «Дорожник». Слідчий ОСОБА_27 мав право проводити процесуальні та слідчі дії по вказаному провадженню, оскільки 30.10.2023 р. о 14 год. 01 хв. був включений до слідчої групи за даним кримінальним провадженням, що підтверджується постановою про створення слідчої групи від 30.10.2023 р. (а.с. 45 Том № 1) та відомостями у кримінальному проваджені, сформованими з використанням ЄРДР, що надані Офісом Генерального прокурора (а.с. 178 Том № 2). Також суд не бере до уваги твердження захисника ОСОБА_5 про те, що стороні обвинувачення на досудовому розслідуванні не був відкритий протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_18 від 27.11.2023 р. з додатком (диском з відеозаписом), оскільки це спростовується протоколом надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 28.11.2023 року захиснику ОСОБА_5 та підозрюваному ОСОБА_4 (а.с. 177, 179 Том № 1), а тому відсутні підстави для визнання цього доказу недопустимим відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України. Крім того, вимоги до проведення такої слідчої дії як допит встановлені ст.ст. 223, 224 КПК України, згідно яких під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис (ч. 5 ст. 224 КПК України). Обов`язковості зазначення слідчим у протоколі допиту потерпілого відомостей про застосування відеозапису та підписання потерпілим додатка (диска з відеозаписом) норми КПК України не вимагають і не тягнуть за собою визнання недопустимим такого доказу. 
		Також суд враховує, що ні захисником, ні обвинуваченим в порушення принципу змагальності сторін і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 7 КПК України) не доведено, що потерпілий ОСОБА_18 був під будь-яким тиском зі сторони обвинувачення, оскільки саме сторона захисту вказувала на ці обставини, а отже є лише їх припущенням на якому не може ґрунтуватися доказування.
		Також потерпілий ОСОБА_18 при складанні слідчим протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.10.2023 р. був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, а під час допиту від 30.10.2023 р. та 27.11.2023 р. потерпілий ОСОБА_18 відповідно до ч. 3 ст. 224 КПК України був попереджений слідчим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за давання завідомо неправдивих показань. Покази потерпілого ОСОБА_18 узгоджуються із показами свідка ОСОБА_6 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі останньої та інших доказів, досліджених судом, а тому у суда відсутні будь-які сумніви у правдивості показань потерпілого ОСОБА_18 .
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану. Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
		При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, з даних про якого вбачається, що він не працює, не одружений, характеризується негативно; обставин, що пом`якшує покарання не встановлено; обставиною, що обтяжує покарання є вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Враховуючи, що обвинувачений раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, але на шлях виправлення не став і під час іспитового строку вчинив новий тяжкий корисливий злочин, то суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі, а остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України. Суд прийшов до висновку, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, саме таке покарання буде адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		У зв`язку із тим, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитись від суду, а також з метою забезпечення виконання вироку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне запобіжний захід - тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.11.2023 року, на велосипед чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» необхідно скасувати.
		Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ - велосипед чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» необхідно повернути спадкоємцям потерпілого ОСОБА_18 .
		Відповідно до ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4  на користь держави підлягають витрати на залучення експерта у розмірі 956 грн 00 коп., які підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи від 09.11.2023 року № СЕ-19/123-23/11844-ТВ.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 370, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31.07.2023 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді семи років двох місяців позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 27.05.2024 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк затримання ОСОБА_4 з 30.10.2023 року по 01.11.2023 року включно та строк його попереднього ув`язнення з 08.11.2023 року по 26.05.2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 - тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 00 коп.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.11.2023 року, на велосипед чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт».
		Речовий доказ - велосипед чорного кольору з червоними смужками марки «Дорожник» моделі «Комфорт» - повернути спадкоємцям ОСОБА_18 .
		Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...