Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 166/430/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2024. Зареєстровано: 28.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2024.

Номер судового провадження: 2/166/108/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 166/430/24
		провадження № 2/166/108/24
		категорія: 55
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		22 травня 2024 року                         сел. Ратне
		Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого  судді Свистун О.М., 
		за участю секретаря Заєць Н.П., 
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника відповідача ОСОБА_3 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Панасюка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією,
		установив:
		Адвокат Панасюк І.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом 04.05.2023 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі  АТ «Ощадбанк») про зобов`язання відшкодувати кошти за неналежною платіжною операцією.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на підставі заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2022 та кредитної заяви від 24.01.22 було встановлено суму кредитну (ліміту) в розмірі 49300 грн. На мобільний телефон ОСОБА_1 14 лютого 2023 року близько 13 год 54 хв надійшло сповіщення про те, що з його карткового рахунка у АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 знято грошові кошти в сумі 48608, 80 грн. Про вказану подію позивач повідомив місцеве відділення поліції, за його заявою було зареєстровано кримінальне провадження за ч.4 ст.185 КК України.
		Уважає, що оскільки списання коштів відбулося без відома та розпорядження власника рахунка, банк не забезпечив належний захист і збереження коштів, відтак відповідач зобов`язаний повернути кошти на рахунок клієнта. 
		Просить зобов`язати Банк відшкодувати ОСОБА_1 кошти в розмірі 48608,80 грн, які були списані за неналежною платіжною операцією з кредитного карткового рахунка Банку НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , шляхом перерахування грошових коштів на кредитний картковий рахунок ОСОБА_1 .
		Суд ухвалою від 18.03.2024 відкрив спрощене позовне провадження у справі.
		Відповідач подав відзив на позов, у якому вказав про невизнання позову. Зазначив, що спірні операції були здійснені в мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo), підтвердження дій в якому здійснювалося за допомогою біометрії або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. Для реєстрації нової версії додатку Ощад 24/7 використовуються реквізити платіжної картки, відомості про термін її дії та СVV2/CVC2-код; підтвердження реєстрації здійснюється за допомогою коду, який повідомляється банком на фінансовий номер клієнта. Така інформація відома лише клієнту, третя особа може бути обізнана із такими відомостями лише при розголошенні їх самим клієнтом (держателем картки). Уважає, що з вини позивача стороннім особам стали відомі дані для установлення нового додатка Ощад 24/7, що в свою чергу призвело до компрометації даних карт клієнтки та подальшого зняття з них коштів через сторонній сервіс, а отже саме позивач повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
		На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову.
		Позивач у судовому засіданні пояснив, що дійсно він шляхом підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування відкрив поточний (зарплатний) та кредитний рахунки. Свій фінансовий номер ніколи не змінював. 14 лютого 2023 року на вказаний номер мобільного телефону надійшли смс-повідомлення про операції із грошовими коштами. Одразу ж після отримання останнього повідомлення він звернувся до відділення Банку й повідомив про невідомі йому операції, де дізнався про зняття близько 48 тисяч гривень із кредитної картки. Того ж дня звернувся до поліції із заявою про злочин. Категорично вказав, що картки нікому не передавав, телефон із його володіння не вибував, інформації про номер картки, термін дії тощо не розголошував, на будь-які підозрілі сайти не заходив. Кредитними коштами користувався лише один раз перед подією, які одразу після отримання зарплати повернув. На даний час Банк здійснює списання кредитного боргу із його зарплатного рахунку.
		Представник позивача пояснив, що унаслідок нездійснення заходів щодо надійного захисту персональних даних своїх клієнтів Банк допустив незаконне списання грошових коштів позивача. Обов`язок із доведення причетності клієнта до здійснення неналежної платіжної розрахункової операції лежить на фінансовій установі та не може бути перекладений на клієнта. Доводи відповідача у відзиві про розголошення ОСОБА_1 інформації про картку є лише припущеннями. Уважає неналежним та недопустимим доказом наданий відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування в редакції від 09.02.2023, оскільки на момент підписання Боговодом 22 грудня 2016 року заяви про приєднання до умов договору він діяв у іншій редакції. Зазначив, що сума у 48608, 80 грн складається із 48001 грн кредитних коштів, списаних внаслідок 5 платіжних операцій, та 606, 13 коп відсотків, нарахованих за, нібито, користування кредитним лімітом. Просить позов задовольнити.
		Представник відповідача позов не визнала, дала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Не заперечила можливість виведення коштів із рахунку позивача невідомими особами шахрайським способом, однак уважає, що причиною цього є виключно розголошення позивачем інформації про реквізити картки. Крім цього, указала, що із заробітної плати позивача систематично проводиться списання на погашення заборгованості за кредитом, відтак невжиття ОСОБА_1 заходів для припинення такого списання фактично свідчить про визнання ним своєї помилки, а саме незбереження інформації про реквізити картки. Просить у задоволенні позову відмовити.
		Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.
		Згідно із ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		За правиламист.1071ЦК Українибанк можесписати грошовікошти зрахунка клієнтана підставійого розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Суд установив, сторони визнали, що ОСОБА_1 22 грудня 2016 року приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Банку, на підставі Заяви №14992/170217 йому було відкрито поточний рахунок із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). ОСОБА_1 та Банк 21 січня 2022 року уклали кредитний договір, за умовами якого позивачу було встановлено відновлювальну кредитну лінію на картковий рахунок НОМЕР_1 на максимальну суму 250000 грн.
		Позивач факту укладення вказаних договорів та їх умов не оспорює.
		Із виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 (а.с.15) вбачається, що із вказаного кредитного рахунку в період часу з 13 год 54 хв до 14 год 01 хв 14 лютого 2023 року здійснено п`ять операцій із переказу коштів (перша операція на суму 1 грн, решта чотири  у розмірі по 12 тисяч гривень кожна) на загальну суму 48001 грн. Відповідно до цієї ж виписки станом на 01 березня 2023 року нараховано відсотки за користування кредитним лімітом у розмірі 606, 13 коп.
		У судовому засіданні позивач факт надання згоди чи розпорядження на здійснення таких операцій заперечив. Його твердження про негайне звернення 14 лютого 2023 року до місцевого відділення Банку з приводу несанкціонованого зняття коштів із рахунку визнала представник відповідача. За заявою ОСОБА_1 від 17.02.23 цього ж дня слідчим ВП №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України. 
		При цьому, ОСОБА_1 і працівникам Банку, і працівникам поліції надавав послідовні пояснення щодо події, категорично заперечуючи факт повідомлення стороннім особам реквізитів карткового рахунку, банківської картки та особистих даних.
		Представник відповідача, заперечуючи проти позову, покликається на відомості, отримані із програмного забезпечення Банку, про проведення спірних операцій у мобільному додатку Ощад 24/7, установленому в мобільному телефоні позивача. Так, із доданої до відзиву інформації за підписом представника Банку вбачається, що 14 лютого 2023 року о 13 год 49 хв за номером мобільного телефону позивача був установлений новий додаток Ощад 24/7  «Flumo».
		Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг регулює Закон України «Про платіжні послуги».
		Відповідно до пп. 8, 42, 44, 65 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» 
		-дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації; 
		-неналежна платіжнаоперація -платіжна операція,внаслідок якоїз виниособи,яка неє ініціаторомабо надавачемплатіжних послуг,здійснюється списаннякоштів зрахунку неналежногоплатника та/абозарахування коштівна рахунокненалежного отримувачачи видачайому коштіву готівковійформі; 
		-неналежнийплатник -особа,з рахункуякої списанокошти беззаконних підстав(помилковоабо неправомірно); 
		-платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.
		Згідно ізст.86Закону України«Про платіжніпослуги» надавачплатіжних послугнесе відповідальністьперед користувачамиза невиконанняабо неналежневиконання платіжнихоперацій відповіднодо законута умовукладених міжними договорів,якщо недоведе,що платіжніоперації виконаніцим надавачемплатіжних послугналежним чином. Надавачіплатіжних послугнесуть відповідальність,визначену цимЗаконом,за виконанняпомилкової,неакцептованої платіжноїоперації абовиконання платіжноїоперації зпорушенням установленихцим Закономстроків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно дост.87цього Закону платникнесе відповідальністьперед надавачемплатіжних послуг,що йогообслуговує,відповідно доумов укладеногоміж нимидоговору пронадання платіжнихпослуг. Платникзобов`язаний відшкодуватишкоду,заподіяну надавачуплатіжних послуг,що йогообслуговує,внаслідок недотриманняцим платникомвимог щодозахисту інформаціїі здійсненнянеправомірних дійз компонентамиплатіжної інфраструктури(утому числіплатіжними інструментами,обладнанням,програмним забезпеченням).У разінедотримання користувачемзазначених вимогнадавач платіжнихпослуг,що обслуговуєплатника,звільняється відвідповідальності передплатником завиконання платіжнихоперацій. Платникзобов`язаний негайнопісля того,як такаінформація сталайому відома,повідомити надавачаплатіжних послугу визначеномудоговором порядкупро фактвиконання зйого рахункуненалежної абонеакцептованої платіжноїоперації дляотримання відшкодуванняза такоюоперацією. Платникмає правовимагати відшкодуваннякоштів заненалежною платіжноюоперацією,за умовиповідомлення проце надавачаплатіжних послугпротягом 90календарних днівз датисписання коштівза такоюоперацією зйого рахунку. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно достатті 38цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		За правилами п.146 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою НБУ №164 від 29.07.2022, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Таким чином, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Відтак користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21 та інших.
		Верховний Суд в постанові від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц зазначив, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		Отже, саме Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Таким чином, із досліджених доказів суд установив, що позивач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив Банк про цей факт, звернувся у поліцію із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Натомість відповідач не довів учинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Стверджуючи про проведення службового розслідування даної події, жодного письмового доказу, як-от, висновок, акт за його результатами тощо, Банк не надав.
		Доводи представника відповідача про відповідальність позивача за проведення спірних операцій у зв`язку із зверненням до Банку із заявою про блокування карткового рахунку о 15 год 16 хв 14 лютого 2024 року, тобто після їх здійснення, суд уважає безпідставними, оскільки позивач за обставин, що склалися, завчасно не знав і не міг знати про списання коштів із його рахунку. 
		   Відтак суд, виходячи із змісту позовних вимог та діючи виключно у їх межах, дійшов висновку про зобов`язання Банку повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 48607, 13 грн (незаконно списаних 48001 грн кредитних коштів + 606, 13 грн безпідставно нарахованих відсотків за 48001 грн кредитного ліміту).
		Суд, задовольняючи позовні вимоги, стягує із відповідача на користь позивача понесені останнім витрати зі сплати судового збору.
		Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1066,1068,1071 ЦК України, суд 
		ухвалив:
		   Позов представника позивача - адвоката Панасюка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією задовольнити частково.
		   Зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України" повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 48607 (сорок вісім тисяч шістсот сім) гривень 13 коп, списані за неналежною платіжною операцією, шляхом перерахування на кредитний картковий рахунок НОМЕР_1 .
		Стягнути із Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в користь  ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп судового збору. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30-денний строк з дня його проголошення.
		Позивач:  ОСОБА_1 ,АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_3 .
		Відповідач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 1-Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032129. 
		Дата проголошення повного рішення - 16 год 30 хв 27 травня 2024 року.
		 
		Суддя Ратнівського
		районного суду                                     О.М. Свистун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...