Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/2771/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 27.05.2024. Зареєстровано: 28.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2024.

Номер судового провадження: 2/758/2778/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/2771/24 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 квітня 2024 року                                                                         м. Київ 
		Подільський районний суд м. Києва у складі
		головуючого судді - Якимець О. І.,
		за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,
		учасники справи не з`явились,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
		в с т а н о в и в:
		 
		позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути із відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 9064,42 грн; вирішити питання розподілу судових витрат. 
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач надає послуги з постачання електричної енергії на підставі договору про користування електричною енергією. Споживачем послуг є відповідач. Позивач належним чином виконав умови договору. Відповідач ухиляється від виконання умов договору у частині своєчасної сплати вартості за отримані послуги у розмірі, строки та порядку, визначених цим договором. Разом із тим, оскільки відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання, а отже прострочив виконання грошового зобов`язання, а відтак такому необхідно здійснити оплату 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України. у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішити питання розподілу судових витрат. 
		Відповідачем подано відзив на позов, який містить заперечення на нього. Наводить аргументи про те, що останній платіж здійснено ним у вересні 2016 року. Заборгованості перед позивачем не має, адже послуги попередньо надавав ПАТ «Київенерго». З грудня 2016 року квартиру АДРЕСА_1 від`єднано від електромережі та постачання електричної енергії, а відтак він не є споживачем послуг, які надаються позивачем. У зв`язку із наведеним просить застосувати строк позовної вимоги як до основної вимоги так і похідної вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Просить у позові відмовити. 
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить пояснення про те, що є правонаступником ПАТ «Київенерго». Заборгованість виникла станом на 01.01.2019. Останній платіж здійснено відповідачем у вересня 2015 року, що визнається також відповідачем, а відтак відбулось переривання строку позовної давності. У зв`язку із встановленням карантину на території України та введенням воєнного стану строк позовної давності не є пропущеним. Просить позов задовольнити. 
		Представником позивача подано до суду заяви про розгляд справи у відсутності позивача. Просить повністю задовольнити позовні вимоги.
		Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання. подав заяву про перебування у відрядженні, однак причин для відкладення не навів. Разом із тим подав відзив на позовну заяву, а відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились на підставі матеріалів справи. 
		Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
		Суд установив, відповідач був зареєстрованим споживачем електричної енергії, що надавалась за адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджено матеріалами справи. 
		На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (набрав чинності 11.06.2017) Загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Київенерго» 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію останнього шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (позивач у справі).
		Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
		Згідно п. 2.3. Статуту Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».
		Згідно з даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником публічного акціонерного товариства «Київенерго».
		Отже позивач, зокрема, є правонаступником прав і обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж.
		Отже, між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору. 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
		Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогійна норма міститься у п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.
		Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві електричне енергію за зазначеною вище адресою споживання. 
		У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та простроченням виконанням грошового зобов`язання у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання електричної енергії станом на 01.01.2019 в розмірі 6163,95 грн, 2881,32 грн - 3% річних та інфляційні втрати за період з лютого 2021 року по лютий 2024 року. 
		Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги. 
		Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки передбачені договором належним чином не виконав, прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому суд приходить до переконання, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9064,42 грн за послуги з постачання електричної енергії є обґрунтованою.
		Будь-яких фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи, однак сторони не посилались, суд не встановив. 
		Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд прийшов до наступного.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).
		Відповідно до частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.
		У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. 
		Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа № 437/2726/13-ц), Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 (справа № 712/8916/17).
		Суд установив, що відповідач не у повному обсязі вносив плату у зв`язку із чим утворилась заборгованість.
		Однак, у вересні 2015 року відповідачем було внесено плату за житлово-комунальні послуги у розмірі 1301,70 грн, що визнається сторонами та приймається судом до уваги, тим самим відповідач визнав борг зі сплати за житлово-комунальні послуги та перервав перебіг позовної давності, а відтак така почалась заново. 
		02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який  затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ   «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» ведено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.
		Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
		Отже, на момент звернення до суду із позовом, тобто станом на місяць квітень 2024 року, продовжено дію воєнного стану на усій території України, а відтак і строк позовної давності зупинено. 
		Суд прийшов до переконання про те, що оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, та зупиненням такого строку на час діє воєнного стану в Україні, який введений з 24.02.2022 та діє на момент розгляду справи у суді, а відтак строк позовної давності як за основою вимогою так і за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України не пропущено, а відтак клопотання не підлягає до задоволення. 
		Всі інші обставини, які наведені відповідачем у відзиві суд не бере до уваги, адже такі не стосуються предмету доказування. 
		У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн. 
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6183,10 грн, 3% річних та інфляційні втрати у сумі 2881,32 грн, а всього у розмірі 9064 (дев`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 42 копійки. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» судовий збір у сумі 3028,00 грн.
		У клопотанні відповідача про застосування строку позовної давності - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Учасники справи:
		позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Новоконстянтинівська, будинок № 20, код ЄДРПОУ 41946011;
		відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року. 
		 
		Суддя                                                  О. І. Якимець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...