Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6114/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2024. Зареєстровано: 28.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2024.
Дата набрання законної сили: 27.06.2024
Номер судового провадження: П/380/6193/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 травня 2024 рокусправа № 380/6114/24
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської області до Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії,-
		 
		в с т а н о в и в:
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Червоноградської окружної прокуратури (м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 15; код ЄДРПОУ 0291003128) до Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області (80036, Львівська область, Червоноградський район, с. Шпиколоси, вул. Зелена, 147А; код ЄДРПОУ 25561343) з вимогами:
		- зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області», код ЄДРПОУ 25561343, протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини щойно виявлену пам`ятку архітектури Сокальського району Львівської області Церкву Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р, розташований за адресою: вул. Зелена, с.Шпиколоси, Сокальського району, Львівської області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на території Сокальської міської ради Львівської області знаходиться щойно виявлена пам`ятка архітектури Сокальського району (на даний час  Червоноградський район) Львівської області - Церква Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси 1850 року. Згідно наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №15-ос від 26.02.2020, Церква Пресвятої Трійці с.Шпиколоси внесена в Перелік об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток архітектури Сокальського району Львівської області. Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад», зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви с.Шпиколоси та вирішено виконкомам районних і міських рад народних депутатів передати у власність безоплатно культові будівлі та державне майно, що в них знаходиться, вказаним релігійним громадам, зокрема, Сокальському райвиконкому: УПЦ - ц. Пр. Трійці с.Шпиколоси. РО «Парафії Святої Трійці», являється фактичним власником та користувачем церкви Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р., що зокрема підтверджується: рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад»; обліковою документацією, а саме паспортом об`єкта культурної спадщини Церкви Пресвятої Трійці с. Шпиколоси 1850 р., у якому зазначено, що користувачем пам`ятки являється релігійна громада Української православної церкви с.Шпиколоси; Статутом релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області», згідно якого місце знаходження Парафії за адресою: 80036, Львівська область, Сокальський район, с.Шпиколоси, вул.Зелена 147А. Втім, відповідачем здійснюється неналежне збереження та охорона вказаного об`єкта культурної спадщини, оскільки всупереч положень Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронного договору на вказану пам`ятку архітектури не укладено.
		Ухвалою суду від 26.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		04.04.2024 за вх.№25806 від представника Червоноградської окружної прокуратури надійшла заява, в якій зазначено, що позов пред`явлено в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської області (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; код ЄДРПОУ 38557581). Також долучено до вказаної заяви виправлену позовну заяву.
		Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської області до Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії.
		Копію ухвали від 08.04.2024 у справі вручено відповідачу, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Ухвалою суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні.
		Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
		На території Сокальської міської ради Львівської області знаходиться щойно виявлена пам`ятка архітектури Сокальського району Львівської області - Церква Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси 1850 року.
		Згідно наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №15-ос від 26.02.2020, Церква Пресвятої Трійці с.Шпиколоси внесена в Перелік об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток архітектури Сокальського району Львівської області.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад», зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви с.Шпиколоси та вирішено виконкомам районних і міських рад народних депутатів передати у власність безоплатно культові будівлі та державне майно, що в них знаходиться, вказаним релігійним громадам, зокрема, Сокальському райвиконкому: УПЦ - ц. Пр. Трійці с.Шпиколоси.
		Релігійна Організація «Парафії Святої Трійці», являється фактичним власником та користувачем церкви Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р., що зокрема підтверджується: рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад»; обліковою документацією, а саме паспортом об`єкта культурної спадщини Церкви Пресвятої Трійці с. Шпиколоси 1850 р., у якому зазначено, що користувачем пам`ятки являється релігійна громада Української православної церкви с.Шпиколоси; Статутом релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області», згідно якого місце знаходження Парафії за адресою: 80036, Львівська область, Сокальський район, с.Шпиколоси, вул.Зелена 147А.
		Відомості щодо реєстрації права власності на церкву Пресвятої Трійці с. Шпиколоси 1850 р. за РО «Парафії Святої Трійці» у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на даний час не внесено.
		Згідно з інформації КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012, реєстрація права власності на будівлю Церкви Пресвятої Трійці ц с. Шпиколоси не проводилася.
		Згідно з інформації Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, відповідно до затвердженої рішенням Сокальської районної ради «Програми по збереженню об`єктів культурної спадщини Сокальського району» у 2016 році за кошти районного бюджету була виготовлена пам`ятко-охоронна документація на дерев`яну церкву Пресвятої Трійці 1850 року будівництва в с.Шпиколоси  паспорт об`єкту з фотофіксацією церкви, її інтер`єру та атрибутів, облікову картку, акт обстеження технічного стану. Користувачем даного об`єкту є релігійна громада Православної церкви України с.Шпиколоси. Охоронний договір не укладений.
		Згідно з інформації Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №16-438/0/2-23 від 23.02.2023, після підготовки пакету документів, облікової документації та відповідного подання щодо церкви Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси буде скеровано до Міністерства культури та інформаційної політики України для розгляду питання внесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Як вбачається з інформації Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації на Церкві Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси Сокальського району впродовж 2020 року проводилися роботи Документ сформований в системі з демонтажу дерев`яних конструкцій.
		Львівська обласна державна адміністрація звернулась до Княжівської сільської ради Сокальського району Львівської області з вимогою припинити ведення будь-яких робіт на щойно виявленій пам`ятці архітектури в с.Шпиколоси Сокальського району, враховуючи, що до органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації не надходила на розгляд та погодження науково-проектна документація на проведення робіт на зазначеному об`єкті. 
		Листом від 12.06.2020 №122/02-21 орган місцевого самоврядування повідомив про припинення всіх видів робіт на зазначеному об`єкті культурної спадщини.
		Червоноградською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42020141150000062 від 30.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.
		16.02.2024 дізнавачем СД ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події, а саме Церкви Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси, яка розташована на вул.Зелена, у с.Шпиколоси Червоноградського району. На момент огляду, із зовнішньої сторони Церкви проводяться ремонтні роботи, безпосередньо біля стін встановлена дерев`яна риштовка. Таким чином, фактично на даний час на щойно виявленій пам`ятці архітектури в с.Шпиколоси - Церкві Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси проводяться ремонтні роботи.
		Червоноградською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі  Департамент) скеровувались запити №14.58/03-22-301 вих-23 від 19.01.2023, №14.58/03-22-1883вих-23 від 21.04.2023 в тому числі із зазначенням відсутності охоронного договору на щойно виявлену пам`ятку архітектури - дерев`яну церкву Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси 1850 року та надання інформації про вжиті заходи щодо укладення вказаного охоронного договору, в тому числі в судовому порядку.
		Згідно інформації Департаменту, з метою забезпечення укладення охоронного договору між Департаментом та релігійною громадою УПЦ Парафії Святої Трійці щодо збереження храму Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси, релігійній громаді скеровано листи №16-1910/0/2/2-21 від 26.04.2021, №16-394/0/2-23 від 20.02.2023, про те, що церква Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси Сокальського району Львівської області внесена до переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток. Релігійна громада церкви Пресвятої Трійці у с.Шпиколоси є власником храму і зобов`язана утримувати храм в належному стані, відтак необхідно укласти із Департаментом охоронний договір.
		Востаннє такий лист Департаментом був надісланий поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (згідно з трекінгом відправлень на сайті «Укрпошти», зазначена релігійна громада отримала лист 28.02.2023).
		Згідно інформації у листах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №16-438/0/2-23 від 23.02.2023, №16-1169/0/2-23 від 27.04.2023, №16-1010/0/2-24 від 06.03.2024 охоронний договір щодо збереження храму Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси між департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації та релігійною громадою УПЦ церкви Пресвятої Трійці в с.Шпиколоси не укладався.
		Станом на даний час охоронний договір з релігійною громадою церкви Пресвятої Трійці у с. Шпиколоси не укладений у зв`язку з тим, що зазначена релігійна громада до Департаменту не зверталася та не надавала копій необхідних документів, тому позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
		Вирішуючи спір, суд керується таким.
		Щодо підстав для звернення прокурора до суду.
		За змістом частин 3  5 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		У відповідності з частинами 3, 4, 6 статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор, зокрема, має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, затвердженим Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №745/0/5-20 від 04.09.2020 (далі-Положення), до повноважень Департаменту належить, серед іншого, призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надає дозволи на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини; видає розпорядження та приписи щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях і в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм і проектів, передбачених чинним законодавством у сфері охорони культурної спадщини дозволів, або з відхиленням від них; укладає охоронні договори на пам`ятки культурної спадщини.
		Таким чином, у даному випадку в спірних правовідносинах у сфері охорони культурної спадщини наявний суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у вказаній сфері правовідносин  Львівська ОДА в особі свого структурного підрозділу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації як спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, який неналежним чином виконує свої повноваження. Прокурор завчасно повідомив Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА про намір звернутись до суду і останній не заперечує щодо цього, більше того, в судовому засіданні його представник позов підтримала та просила такий задовольнити.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурор виконав вимоги статті 53 КАС України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації у цій справі набув статусу позивача.
		Щодо суті спору.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-ІІІ).
		За Преамбулою цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
		Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		За змістом пункту 17 частини 1 статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.
		За змістом частин 1, 3 та 4 статті 23 Закону № 1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ).
		Статтею 25 Закону № 1805-ІІІ визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
		З аналізу вищенаведених норм права слідує, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.
		Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).
		Водночас, у пункті 5 Порядку № 1768 зазначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
		Таким чином, з аналізу положень Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
		Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.
		Як встановлено судом, згідно наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №15-ос від 26.02.2020, Церква Пресвятої Трійці с.Шпиколоси внесена в Перелік об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток архітектури Сокальського району Львівської області.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад», зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви с.Шпиколоси та вирішено виконкомам районних і міських рад народних депутатів передати у власність безоплатно культові будівлі та державне майно, що в них знаходиться, вказаним релігійним громадам, зокрема, Сокальському райвиконкому: УПЦ - ц. Пр. Трійці с.Шпиколоси.
		РО «Парафії Святої Трійці», являється фактичним власником та користувачем церкви Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р., що зокрема підтверджується: рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 17.09.1991 «Про реєстрацію статутів релігійних громад»; обліковою документацією, а саме паспортом об`єкта культурної спадщини Церкви Пресвятої Трійці с. Шпиколоси 1850 р., у якому зазначено, що користувачем пам`ятки являється релігійна громада Української православної церкви с.Шпиколоси; Статутом релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області», згідно якого місце знаходження Парафії за адресою: 80036, Львівська область, Сокальський район, с.Шпиколоси, вул.Зелена 147А.
		Як вже зазначалося вище, органом охорони культурної спадщини неодноразово повідомлялось відповідачу про обов`язок укласти охоронний договір.
		Однак, усупереч прямим приписам Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронних договорів з органом охорони культурної спадщини на вказану вище пам`ятку архітектури, починаючи з моменту набуття права власності і до часу розгляду судом цієї справи.
		Зважаючи на викладені обставини, а також на те, що допущене відповідачем правопорушення у вигляді не укладення охоронного договору, є триваючим, на теперішній час відповідач зобов`язаний укласти охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на охоронний договір на об`єкт культурної спадщини щойно виявлену пам`ятку архітектури Сокальського району Львівської області Церкву Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р, розташований за адресою: вул. Зелена, с.Шпиколоси, Сокальського району, Львівської області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
		У постанові від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване статтею 54 Конституції України.
		У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.
		Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини».
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.
		Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем законодавства щодо охорони культурної спадщини шляхом укладення ним охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.
		Згідно ч.ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону, а тому позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		в и р і ш и в:
		Позов задовольнити.
		Зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Парафії Святої Трійці в селі Шпиколоси Сокальського району Львівської області» ( вул.Зелена,147 А, с.Шпиколоси, Червоноградський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 25561343) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581, вул.Винниченка,18, м.Львів) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини щойно виявлену пам`ятку архітектури Сокальського району Львівської області Церкву Пресвятої Трійці с.Шпиколоси 1850 р, розташовану за адресою: вул. Зелена, с.Шпиколоси, Червоноградський район, Львівської області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
		 
		СуддяСподарик Наталія Іванівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...