Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/1006/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2024. Зареєстровано: 28.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2024.
Дата набрання законної сили: 28.05.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4820/199/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021243100000276

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 683/1006/22
		Провадження № 11-кп/4820/199/24
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Хмельницького апеляційного суду
		в складі:    головуючої  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		з участю:    прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		       обвинуваченого  ОСОБА_7 , 
		       захисника  адвоката ОСОБА_8 ,
		   потерпілої  ОСОБА_9 ,
		   
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Хмельницькомув режимівідеоконференції зДУ «Хмельницькийслідчий ізолятор»кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань04грудня 2021року за№12021243100000276за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (відданого до суду), за апеляційною скаргою прокурора на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2023 року,-
		в с т а н о в и л а :
		Цим вироком
		Крістю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, з середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 04 грудня 2023 року, зараховано в цей строк на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк його попереднього ув`язнення з 04 грудня 2021 року по 03 грудня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 7310 грн. матеріальної шкоди та 300000грн. моральної шкоди, завданої злочином. В решті позову відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 69916 грн. 94 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз. 
		Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року на речі, які були вилучені у ОСОБА_7 під час його затримання 04.12.2021, а також на речі, вилучені під час обшуку 04.12.2021 за місцем проживання ОСОБА_7 , скасовано. 
		Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України. 
		 
		За вироком суду,  ОСОБА_7 28 листопада 2021 року близько 07 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час добровільного статевого акту із ОСОБА_11 , не маючи умислу на заподіяння смерті останній, схопив її руками за життєво-важливий орган - шию, стиснув шию та утримував у такому стані під час статевого акту не менше однієї хвилини, не припиняючи при цьому статевий акт. Через стиснення шиї ОСОБА_11 почала хрипіти та впала на землю. Після цього ОСОБА_7 припинив статеві зносини, подумав, що потерпіла заснула та заснув поруч із нею. Внаслідок стискання ОСОБА_7 шиї ОСОБА_11 , остання отримала тілесні ушкодження у вигляді двох саден в ділянці правої бокової поверхні шиї, садна по передній поверхні у верхній третині з переходом на середню третину шиї, трьох саден в ділянці лівої бокової поверхні шиї, садна в завушній ділянці зліва в проекції лівого соскоподібного відростка, чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї, по одному крововиливу в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого та лівого великих ріжків під`язикової кістки, крововиливу в корінь язика, перелому правих великого і малого ріжків під`язикової кістки, які згідно з висновком повторної судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до небезпечного для життя стану  механічної асфіксії та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням 28 листопада 2021 року на місці події насильницької смерті ОСОБА_11 .
		Такі дії ОСОБА_7 суд першої інстанції дії кваліфікував за ст.119 КК України як вбивство з необережності.
		Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в частині кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.
		Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного покаранння тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
		Акцентує увагу на тому, що сукупність досліджених судом доказів свідчать про вчинення ОСОБА_7 умисного вбивства, а не вбивства з необережності.
		Так, місцевим судом не взято до уваги те, що в ході проведення повторної судово  медичної експертизи експерти дійшли висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо способу і механізму завдання потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, про які він вказав під час слідчого експерименту, суперечать експертним даним, на що вказує локалізація тілесних ушкоджень в ділянці шиї, зокрема її передній поверхні (а не боковій), що призвели до механічної асфікції та смерті. 
		За висновками судово  медичних експертиз перелом під`язикової кістки ОСОБА_11 міг утворитись від надмірного зміщення її дистальних кінців обох правих рогів у внутрішньому (ззовні  досередини) напрямку від одноразової прямої дії, що підтвердили й експерти у місцевому суді. Крім того, останні вказали, що причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки шляхом стиснення шиї руками сторонньої особи, стиснення було одноразовим від однієї до декількох хвилин. 
		Судом не в повній мірі взято до уваги і показання експерта ОСОБА_12 , який вказав, що стиснення шиї потерпілої відбулось спереді, а не збоку, рукою чи руками шляхом здавлення її та прижимання до твердої поверхні, якою могла бути підлога в підвалі, оскільки на задній частині шиї виявлені садна. 
		Механізм, характер, локалізація та спосіб завдання потерпілій тілесних ушкоджень вказують на те, що дії обвинуваченого були спрямовані саме на умисне позбавлення її життя. 
		Будь-яких об`єктивних даних, окрім показів ОСОБА_7 , про спричинення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень в ділянці шиї під час статевого акту не здобуто, а тому посилання суду саме на такий механізм та обставини їх спричинення є необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. 
		 
		Окрім того, висновки суду щодо формулювання доведеного обвинувачення у вироку є суперечливими. 
		Так, у мотивувальній частині вироку у формулюванні доведеного обвинувачення суд вказав про необережну форму вини ОСОБА_7 у вигляді злочинної недбалості. Однак, в подальшому констатував наслідки кримінального правопорушення  настання насильницької смерті потерпілої.
		Необґрунтованим є посилання суду на висновки Верховного Суду як на додатковий аргумент кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 119 КК України, оскільки такі відрізняються від обставин у даному кримінальному провадженні. 
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурорів на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілу, яка також підтримала апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника  адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти її задоволення, провівши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, допитавши свідків, експертів, дослідивши матеріали кримінального провадження, характеризуючі дані ОСОБА_7 , обговоривши доводи апеляційної скарги, надавши обвинуваченому останнє слово та право виступу в судових дебатах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з таких міркувань.
		 
		Завданнями кримінального провадження, в тому числі, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.407КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
		Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України).
		Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 411 КПК України).
		Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України).
		Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст.420 КПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Вказаним вимогам закону вирок суду першої інстанції не відповідає, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та він ухвалений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та містить істотні суперечності. 
		Так, на думку органу досудового розслідування дії ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.115 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Судом першої інстанції дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність. 
		В обґрунтування такої кваліфікації місцевий суд послався на те, що в ході судового розгляду не здобуто доказів про наявність у обвинуваченого умислу на позбавлення життя потерпілої. Суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_7 вини у формі необережності, зокрема, у вигляді злочинної недбалості, з тих мотивів, що обвинувачений спричинив потерпілій тілесне ушкодження, яке стало причиною її смерті, під час статевого акту, схопивши її руками за шию, тримаючи та стискаючи її не менше 1 хвилини, не припиняючи статевий акт. При цьому повинен був і міг передбачити наслідки, а також, що таке недбале поводження (стискання життєво важливого органу  шиї потерпілої) може призвести до отримання потерпілою тілесного ушкодження, та як наслідок цього, настання смерті ОСОБА_11 . Разом з тим, суд вказав, що смерть ОСОБА_11 є насильницькою.
		Суд виходив з того, що до настання події обвинувачений не був знайомий із потерпілою, під час спільного перебування у підвалі конфліктів між ними не виникало, слідів самооборони на тілі потерпілої не виявлено, даний злочин він вчинив під час статевого акту. Враховано і поведінку обвинуваченого, який після вчинення кримінального правопорушення перебував поряд із потерпілою. 
		Однак, з такими висновками суду щодо фактичних обставин та кваліфікацією дій обвинуваченого не погоджується колегія суддів та вважає, що доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність кваліфікації дій обвинуваченого та наявність у його діях умислу на позбавлення життя потерпілої знайшли своє підтвердження під час перегляду вироку в апеляційному суді. 
		Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
		Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2023 року № 2 « Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про наявність умислу, в тому числі на позбавлення іншої особи життя, вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховується кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. 
		На відміну від умисного вбивства, специфіка вбивства з необережності (ст. 119 КК України), полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Тобто, вбивство з необережності має місце лише при поєднанні усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання його суспільно небезпечних наслідків.
		При цьому форма вини як елемент суб`єктивної сторони злочину з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягає доведенню згідно із стандартом доказування поза розумним сумнівом. 
		 
		У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 заперечив свою винуватість в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_11 . Показав, що 27листопада 2021 року, близько 23 години, разом із потерпілою, двома молодими хлопцями та однією дівчиною розпивали спиртні напої у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . У той вечір він вжив близько 1 літра спиртних напоїв. Згодом, двоє хлопців і дівчина покинули підвал, а він та ОСОБА_11 залишились. Остання запропонувала йому вступити у статеві зносини. Зняла штани, стала на коліна та нагнулась. Він також став позаду ОСОБА_11 , лівою рукою тримав її за талію, а правою під час статевого акту за шию. ОСОБА_13 здушив шию потерпілої, притягуючи її до себе. Його права рука знаходилась на шиї потерпілої близько 5 секунд, після чого вона захрипіла. Коли він відпустив її, вона впала набік та продовжувала хрипіти так, ніби спить п`яна людина. Після цього вона лежала та він не бачив, щоб вона вставала. Він сів біля ОСОБА_11 , закурив і заснув. Біля 09 години ранку вийшов з підвалу і поїхав додому.
		Отже, обвинувачений підтвердив час та місце події злочину, стискання ним шиї потерпілої, а також перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення. Однак, виклав свою версію подій. Така версія обвинуваченого щодо механізму нанесення потерпілій тілесного ушкодження була перевірена апеляційним судом та не знайшла свого підтвердження. 
		Вина ОСОБА_7 в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_11 доводиться зібраними у кримінальному повадженні та дослідженими в процесі апеляційного розгляду доказами.
		Так, показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтверджується, що 27 листопада 2021 року вони разом із обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_11 у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , розпивали алкогольні напої. Через декілька годин вийшли з підвалу, натомість ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які час від часу цілувались, залишились. Сказали, що будуть там ночувати. Через пів години вони повернулись до підвалу, взявши з собою ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Спускаючись, побачили, що у коридорному проході підвального приміщення цілуються ОСОБА_7 та ОСОБА_11 Щоб їм не заважати, вийшли з підвалу, залишивши їх там наодинці. 
		Отже, свідки підтвердили, що 28 листопада 2021 року біля 06 години у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , знаходились лише ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, інших осіб там не було. 
		У ході проведення слідчого експерименту свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 безпосередньо на місці події показали де знаходиться підвал та вказали на місце у підвалі  приміщення коридору, де знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , коли вони їх востаннє бачили. Показали де вони разом з обвинуваченим та потерпілою вживали спиртні напої та залишили їх у подальшому наодинці. Вказане підтверджується даними протоколів проведення слідчих експериментів від 17 лютого 2022 року (зі свідком ОСОБА_14 ), від 10 лютого 2022 року (зі свідком ОСОБА_17 ), від 07 квітня 2022 року (зі свідком ОСОБА_15 ), від 06 квітня 2022 року (зі свідком ОСОБА_16 ) (Т. 2 а.с. 198-209, а.с. 214-224, а.с. 225-234; Т. 3 а.с. 1-10). 
		Отже, даними слідчих експериментів зі свідками підтверджується, що підвальне приміщення знаходитьсяу багатоквартирномужитловому будинку АДРЕСА_2 . Самеу даномупідвальному приміщенні у подальшому було виявлено труп потерпілої ОСОБА_11 .
		У ході огляду місця події  підвального приміщення, яке розташоване в багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 , по центру коридорного проходу виявлено труп жіночої статі ОСОБА_11 , який знаходився у положенні лежачи на спині, обличчям догори, з оголеними грудьми та геніталіями. Футболка піднята до рівня грудей, бюсгалтер піднятий до рівня ключиці, труси та колготи спущені до рівня середньої третини гомілки. На шиї трупа по передній поверхні, а також в ділянці правої та лівої бокової поверхні нижче нижньої щелепи розташовані тілесні ушкодження у вигляді саден продовгуватої форми; зліва і справа в проекції правого і лівого великих ріжків під`язикової кістки  крововиливи; на ділянці живота, тазу, стегон та ніг також виявлені тілесні ушкодження; на правій вушній раковині та справа від голови на земній поверхні (яка вкрита дрібним пилом) сліди речовини бурого кольору. Поряд із тілом трупа проглядаються сліди волочіння, протяжність яких близько 50 см. На відстані близько 1,5 м від ніг трупа на поверхні підлоги виявлено шерстяну спідницю сірого кольору із наявним нашаруванням пилу та бруду, що може свідчити про сліди боротьби. Крім того, під час огляду місця події виявлено пляшки зпід спиртного, одноразовий посуд, що свідчить про розпивання алкогольних напоїв. 
		Наведене підтверджується даними протоколу огляду місця події від 03 грудня 2021 року та додатком до нього у виді фототаблиці, а також переглянутим у судовому засіданні апеляційного суду відеозаписом цієї слідчої дії (Т. 1, а.с.198-238). 
		Тобто, тіло потерпілої із тілесними ушкодженнями, які локалізовані у ділянці шиї зліва і справа, знайдено у тому ж місці, де свідки останній раз бачили її живою разом із ОСОБА_7 . 
		Даними висновку судово  медичної експертизи № 837 від 27 січня 2022 року підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія через здавлення шиї руками - задушення руками, про що свідчить виявлення саден шкіри верхньої третини правої передньої і лівої поверхонь шиї; крововиливів в м`які тканини шиї в проекції правого і лівого великих ріжків під`язикової кістки; перелому правого великого ріжка під`язикової кістки; дрібно-точкових темно-червоних крововиливів в кон`юктиву очей, в корінь язика під плевру легень.
		Смерть ОСОБА_11 настала не менше ніж за 2 доби до моменту проведення судово-медичної експертизи трупа, яка була розпочата 03.12.2021року. 
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
		- саден шиї, а саме: в ділянці правої бокової поверхні, на відстані 1 см нижче кута нижньої щелепи справа, на відстані 2 см від місця прикріплення мочки правого вуха; по переднійповерхні у верхній третині з переходом на середню третину, на відстані 1,5 см нижче нижнього краю нижньої щелепи по середній лінії; в ділянці лівої бокової поверхні, на відстані 1,8 см нижче кута нижньої щелепи зліва, на відстані 3 см від місця прикріплення мочки лівого вуха; в ділянці лівої бокової поверхні, на відстані 0,5 см нижче кута нижньої щелепи зліва, на відстані 2,3 см від місця прикріплення мочки лівого вуха; в ділянці лівої бокової поверхні, на відстані 5,5 см нижче та до заду кута нижньої щелепи зліва, на відстані 4,5 см від мочки прикріплення лівого вуха; в завушній ділянці зліва в проекції лівого соскоподібного відростка на відстані 6 см до заду кута нижньої щелепи зліва, на відстані 2 см нижче місця прикріплення мочки лівого вуха; крововиливів в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого і лівого великих ріжків під`язикової кістки; крововиливу в м`які тканини правого великого ріжка під`язикової кістки; перелому правого великого ріжка під`язикової кістки, що могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, від стиснення шиї тупими (тупим) твердими (твердим) предметами (предметом) з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути руки (рука) сторонньої людини;
		- саден по середній лінії задньої поверхні шиї, на відстані 141 см від підошвенної поверхні стопи (верхня третина), що могли утворитись одномоментно, безпосередньо перед настанням смерті, як від ударів тупих твердих предметів, так і при ударі об такі;
		- саден в ділянці спинки носу зліва, в ділянці кінчика носу; 
		- крововиливу в ділянці слизової оболонки нижньої губи, в проекції І-ІІІ зубів нижньої щелепи справа з переходом на проекції І-ІІІ зубів нижньої щелепи зліва, що могли утворитись в межах однієї доби до моменту настанням смерті, як від ударів тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, так і при ударах об такі;
		- рани правої вушної раковини, садна правої вушної раковини; що могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, як від ударів тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, так і при ударах об такі;
		- саден в проекції крила клубової кістки справа, на відстані 80 см від підошвенної поверхні стопи та на відстані 79 см від підошвенної поверхні стопи; в ділянці зовнішнього верхнього квадранту правої сідниці, на відстані 85 см від підошвенної поверхні стопи; в проекції крила клубової кістки зліва, на відстані 82 см від підошвенної поверхні стопи; в паховій ділянці зліва з переходом на верхню третину лівого стегна на відстані 70 см від підошвенної поверхні стопи; по передній поверхні нижньої третини правого стегна, на відстані 49 см від підошвенної поверхні стопи; по передній поверхні правого колінного суглобу на відстані 42 см від підошвенної поверхні стопи; по передній поверхні лівого колінного суглобу, на відстані 40 см від підошвенної поверхні стопи; що могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, як від ударів тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, так і при ударах об такі;
		- крововиливу в ділянці заднього склепіння присінка піхви, що міг утворитись в межах однієї доби до моменту настання смерті, від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути напружений статевий член або подібний, за своїми властивостями, предмет.
		Виявлені на тілі трупа ОСОБА_20 тілесні ушкодження, зокрема, садна шиї, крововиливи в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого і лівого великих ріжків під`язикової кістки, крововиливи в м`які тканини правого великого ріжка під`язикової кістки, перелом правого великого ріжка під`язикової кістки, за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до небезпечного для життя стану - механічної асфіксії, та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		Інші тілесні ушкодження є легкими та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають (Т. 2, а.с. 4-7).
		Отже, даними вказаного висновку судово  медичної експертизи підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія через здавлення шиї руками - задушення руками. Крім того, на тілі потерпілої виявлені й інші тілесні ушкодження, зокрема, на правій вушній раковині, спинці носа, стегнах, піхві, що може свідчити про сліди боротьби (Т.2, а.с. 4-7). 
		Згідно з відомостями, викладеними у висновку додаткової судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 1 від 20.01.2022 року, не виключається можливість часткової відповідності механізму заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених при проведенні судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , тому механізму, на який вказав ОСОБА_7 під час слідчого експерименту 04.12.2021року. Часткова відповідність пояснюється тим, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 вказав на заподіяння тілесних ушкоджень розташованих тільки в ділянці правої половини шиї (Т. 2, а.с. 26-29).
		Отже, механізм спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, який демонстрував ОСОБА_7 , лише частково відповідає тим тілесним ушкодженням, які були виявлені на шиї потерпілої, зокрема, лише в її правій частині. 
		Відповідно до даних висновку додаткової судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 2 від 21.02.2022 року не виключається можливість заподіяння тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням її смерті, під час того як вона перебувала в горизонтальному положенні (лежачи на спині) з точкою опору в ділянці задньої поверхні шиї. Це підтверджується виявленням на тілі трупа ОСОБА_11 чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї на відстані 141 см від підошвенної поверхні стопи (верхня третина), що могли утворитись внаслідок дії чотирьох твердих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею під час притискання шиї до них (Т. 2, а.с.19-22).
		Отже, експертом не виключається, що здавлення шиї ОСОБА_11 руками відбувалось під час того, як остання перебувала в горизонтальному положенні (лежачи на спині).
		У судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_12 підтримав свої висновки №837 від 27 січня 2022 року, № 1 від 20.01.2022 року та № 2 від 21.02.2022 року та роз`яснив, що механізм нанесення тілесних ушкоджень, про який вказував ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, фактично не відповідає тим тілесним ушкодженням, які були виявлені на тілі потерпілої.
		Під час слідчого експерименту ОСОБА_7 вказував про легке здавлення шиї потерпілої протягом 5 секунд однією рукою лише з правого боку під час того як вона перебувала у положенні на колінах попереду нього. 
		Натомість, тілесні ушкодження на шиї ОСОБА_11 були виявлені і з правого і з лівого боків. За таких обставин, рука мала б знаходитись на шиї протерпілої спереді, а не збоку. Крім того, довжини руки обвинуваченого у тому положенні, яке він демонстрував, не вистачить розмістити її на шиї потерпілої. Сила, яку прикладав ОСОБА_7 для стискання шиї потерпілої під час статевого акту у вказаному положенні, не могла бути достатньою для перелому під`язикової кістки та спричинення механічної асфіксії. Для того, щоб наступила механічна асфіксія, від якої померла потерпіла, шию необхідно було стискати з прикладенням значної фізичної сили не менше 1 хвилини. 
		Положення потерпілої під час спричинення їй тілесних ушкоджень в ділянці шиї, яке демонстрував обвинувачений, також не відповідає фактичним обставинам, оскільки під час експертного дослідження на задній поверхні шиї потерпілої були виявлені садна та пил, який знаходився на підлозі коридору, де виявили труп ОСОБА_11 . Вони могли з`явитись на шиї внаслідок притискання її до підлоги. Отже, потерпіла повинна була перебувати у положенні лежачи на спині. 
		Що стосується хрипіння потерпілої після того, як вона впала на підлогу після статевого акту, то таке дійсно могло мати місце, оскільки внаслідок механічної асфіксії на видосі відбувається вихід повітря, що супроводжується хрипінням. Однак, таке у даному випадку могло бути лише разовим (на видосі), а не триваючим, як про це повідомляв ОСОБА_7 .
		Разом з тим, експерт вказав і про те, що виявлене на вушній раковині потерпілої тілесне ушкодження, є забійним та могло утворитись від удару.
		Тілесні ушкодження, виявлені на стегнах потерпілої, можуть свідчити про вчинення щодо неї насильницького статевого акту.
		Отже, тілесні ушкодження на тілі потерпілої, а саме: на вушній раковині та на стегнах, можуть свідчити про сліди боротьби, тобто наявність конфлікту між потерпілою та обвинуваченим. 
		Відомостями із висновку судово  медичної експертизи під`язикової кістки трупа ОСОБА_11 № 25 від 11.01.2021 року підтверджується, що на під`язиковій кістці від трупа ОСОБА_11 виявлено розташований на протязі її правого великого рогу відкритий на зовні повний поперечний згинальний перелом, що міг утворитись від позамежного механічного зміщення дистального кінця правого великого рогу під`язикової кістки у внутрішньому (ззовні -досередини) напрямку, внаслідок ймовірної одноразової прямої дії якогось твердого тупого предмету скоріш за все обмеженою контактною поверхнею (Т. 2 а.с. 12-14).
		Такі висновки узгоджуються із даними висновку повторної судово-медичної експертизи під`язикової кістки трупа ОСОБА_11 № 57 від 22 травня 2023 року, якими підтверджується, що на під`язиковій кістці трупа ОСОБА_11 виявлено розташований на протязі її правих, з`єднаних між собою в одне ціле, малого і великого рогів відкритий на зовні повний поперечний згинальний перелом, що міг утворитись від надмірного зміщення дистальних кінців обох правих рогів під`язикової кістки у внутрішньому (ззовні-досередини) напрямку, внаслідок ймовірної одноразової прямої дії якогось твердого тупого предмету зі скоріш за все обмеженою контактною поверхнею (Т. 4, а.с. 37-39).
		Отже, перелом під`язикової кістки потерпілої відбувся від надмірного її стиснення у внутрішньому (ззовні-досередини) напрямку. 
		Даними висновоку судово  медичної гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_11 № 2173 від 08.12.2021 року підтверджується, що у останньої виявлено набряк головного мозку. Поширені ділянки емфіземи з дистелектазами у легенях. Серйозний набряк легень. Дистрофія нирок та печінки. Повнокров`я досліджуваних органів. В препаратах із м`яких тканин шиї зліва (№ 1) та справа (№ 2) - вогнищеві та дрібновогнищеві крововиливи із ознаками прижиттєвого походження та мінімальними реактивними змінами. В препаратах з ділянок шкіри: лівої бокової поверхні шиї № 3, з правої бокової поверхні шиї № 4, передньої поверхні правого стегна середньої третини № 5 та пахової ділянки зліва № 6 - можливо відмітити ознаки стиснення епідермісу та дерми, що вірогідно проявились «пергаментними плямами»; із дрібно вогнищевими внутрішньо-шкірними та підшкірними крововиливами, подекуди із нашаруваннями еритроцитів на поверхні епідермісу, без видимих реактивних змін. В препаратах із слизової оболонки пристінку піхви - судини різко повнокровні дилатовані, із еритроцитарними стазами.
		Такі висновки узгоджуються із відомостями з висновку судово-гістологічної експертизи № 597 від 12.05.2023 року, якими підтверджується, що під час повторного дослідження гістологічних препаратів з трупа ОСОБА_11 було встановлено наявність помірно виражених аутолітичних змін досліджуваних органів та м`яких тканин, набряк головного мозку, ділянки гострої емфіземи у легенях, серозний набряк легень, дистрофію нирок та печінки, в препаратах з ділянок шкіри з лівої бокової та правої бокової поверхні, передньої поверхні правого стегнасередньої третинита паховоїділянки зліванаявні ознакистиснення епідермісу,в препаратахіз пристінкупіхви поодинокі периваскулярнікрововиливи в підслизовому шарі та набряк (Т. 4, а.с. 35-36). 
		Отже, у потерпілої виявлено набряк головного мозку, набряк легень, що є характерними при механічній асфіксії. Крім того, на тілі потерпілої були виявлені й інші тілесні ушкодження, зокрема, у паховій ділянці стегна, пристінку піхви, що може свідчити про сліди боротьби та здійснення насильницького статевого акту, тобто наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілою.
		Вищезазначені висновки експертиз узгоджуються також і з даними висновку повторної судово-медичної експертизи № 32 від 25 травня 2023 року, якими підтверджується, що у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох саден в ділянці правої бокової поверхні шиї, одного садна по передній поверхні у верхній третині з переходом на середню третину шиї, трьох саден в ділянці лівої бокової поверхні шиї, одного садна в завушній ділянці зліва в проекції лівого соскоподібного відростка, чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї, по одному крововиливу в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого та лівого великих ріжків під`язикової кістки, крововиливу в корінь язика, перелому правих великого і малого ріжків під`язикової кістки, що могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, від стиснення шиї тупими (тупим) твердими (твердим) предметами (предметом) з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути руки (рука) сторонньої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до розвитку небезпечного для життя явища  механічної асфіксії, та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_11 . 
		Смерть ОСОБА_11 є насильницькою та могла настати внаслідок механічної асфіксії через здавлення шиї руками не менш ніж за дві доби до моменту проведення первинної судово-медичної експертизи її трупа (03.12.2021). В момент заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 могла перебувати як у вертикальному так і горизонтальному або в близьких до них положеннях. 
		Після заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили її смерть, здатність до будь-яких активних дій у неї була відсутня. 
		Перелом під`язикової кістки міг утворитись від дії як однієї так і двох рук сторонньої (сторонніх) людини (людей). Прикладена сила для утворення перелому під`язикової кістки була достатньою для утворення цього перелому. Схожі на хрипіння звуки можуть виникати в людини в стадії термінальних дихальних рухів, яка проявляється окремими незначними і слабкими судомними скороченнями дихальних м`язів з короткими глибокими вдихами і тривалими паузами, таке дихання називають термінальним або агональним. 
		Усі виявлені на тілі ОСОБА_11 тілесні ушкодження були заподіяні їй прижиттєво і розташовані в місцях, доступних для нанесення власноруч, але спричинити сама собі тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до настання її смерті, вона не могла (Т. 3, а.с. 248-256). 
		У судовому засіданні апеляційного суду судово-медичний експерт ОСОБА_21 повністю підтримав висновок судово-медичної експертизи № 32 від 25 травня 2023 року та роз`яснив, що причиною смерті ОСОБА_11 була асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки. Перелом стався внаслідок стиснення шиї у напрямку ззовні -до середини із прикладанням достатньої сили для утворення цього перелому. Враховуючи кількість виявлених на шиї потерпілої саден (11) та їх локалізацію (спереді і ззаді), стиснення шиї було одномоментним з прикладанням двох рук одночасно з прикладанням достатньої сили (нанесення таких тілесних ушкоджень однією рукою є малоймовірним). Для того, щоб наступила смерть, шию потерпілої потрібно було стискати від 5 до 8 хвилин, прикладаючи силу. 
		Крім того, експерт вказав, що виявлені на тілі потерпілої тілесні ушкодження (42 тілесні ушкодження) могли утворитись під час боротьби, зокрема: тілесні ушкодження в ділянці правої вушної раковини могли утворитись внаслідок удару у вухо, не виключається і утворення тілесних ушкоджень на стегнах шляхом розжимання ніг з прикладанням сили. 
		Отже, із наведеного вбачається, що смерть ОСОБА_11 наступила в результаті одноразової прямої дії здавлення шиї руками протягом тривалого часу (5-8 хвилин) у напрямку ззовні - до середини із прикладанням сили, яка була достатньою для утворення перелому під`язикової кістки. Інші тілесні ушкодження на тілі потерпілої могли утворитись внаслідок боротьби.
		Висновки вищевказаних експертиз щодо причин смерті ОСОБА_11 та механізму спричинення їй тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують, що причиною смерті ОСОБА_11 є механічна асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки шляхом стиснення шиї руками сторонньої особи протягом тривалого часу у напрямку ззовні - до середини із прикладанням достатньої сили.
		Під час слідчого експерименту та здійснення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_7 не заперечував, що залишився у підвалі із ОСОБА_11 наодинці, де у коридорі підвалу він рукою здавлював шию потерпілої, після чого вона захрипіла (протокол слідчого експерименту із обвинуваченим від 04.12.2021 року та протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій № 183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року) (Т. 2, а.с. 111-116, 123-125).
		Такі показання обвинуваченого узгоджуються із висновками судово  медичної експертизи № 837 від 27.01.2022 року та повторної судово-медичної експертизи № 32 від 25 травня 2023 року, згідно з якими причиною смерті ОСОБА_11 є механічна асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки шляхом стиснення шиї руками сторонньої особи.
		Згідно з даними висновків судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/17848-БД від 28 березня 2022 року та №СЕ-19/102-21/17858-БД від 01 квітня 2022 року генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на зрізі нігтьової пластини з лівої (об`єкт № 2.1) кисті трупа ОСОБА_11 , містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 . Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на зрізі нігтьової пластини з правої (об`єкт № 10.1) кисті трупа ОСОБА_11 , збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 (Т. 3, а.с. 64-81, а.с. 30-46).
		Тобто, даними вказаних висновків підтверджується фізичний контакт між обвинуваченим та потерпілою. 
		У ході проведення санкціонованого обшуку 04 грудня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_7 , зокрема, джинсові штани синього кольору зі слідами бруду, на лівому внутрішньому кармані яких наявні сліди бурого кольору, на лівій штанині з права ближче до внутрішньої частини коліна наявний рваний отвір, а на внутрішній частині штанів біля рваного отвору на рівні колінного суглобу наявні сліди бурого кольору, що підтверджується протоколом обшуку від 04 грудня 2021 року та відеозаписом вказаної слідчої дії (Т. 2, а.с.147-151, а.с.181).
		Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 1005 від 31 грудня 2021 року у ОСОБА_7 станом на 30 грудня 2021 року виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна шкіри по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, що могли утворитись як від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, так і від удару до такого, не виключено при падінні обстежуваного з висоти власного зросту, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень з давністю утворення не менше 15 діб до моменту початку проведення судово-медичної експертизи (30.12.2021 р.) (Т. 4, а.с.265). 
		Відомостями із висновків судово  медичних токсикологічних експертиз № 2492 від 10.12.2021 року та № 837 від 27 січня 2022 року підтверджується, що у крові ОСОБА_11 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю  1,74 %0, що відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня в момент натання смерті (Т. 2, а.с. 4-7, 10).
		Даними копії паспорта серії НОМЕР_1 підтверджується особа потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т. 2, а.с.168-169). 
		Відомостями із довідки МСЕК серії АВ №1002699 від 28.09.2017, підтверджується, що ОСОБА_11 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (Т.2, а.с.171-172).
		Даними рапорту старшого інспектора-чергового ОСОБА_22 підтверджується, що 03.12.2021 року о 17 год. 45 хв. на лінію 102 ГУНП в Хмельницькій області від надійшло повідомлення від ОСОБА_23 про виявлення ним у підвальному приміщенні по АДРЕСА_2 трупа ОСОБА_11 (Т. 1, а.с.184).
		Відомостями із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується, що 04.12.2021 року о 01:46:40 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243100000276 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, по факту умисного заподіяння смерті ОСОБА_11 через удушення (Т. 1 а.с.183). 
		Даними рапорту старшого інспектора-чергового ОСОБА_22 підтверджується, що 04.12.2021 року о 03 год. 14 хв. на лінію 102 ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення від судово-медичного експерта ОСОБА_12 про встановлення ним під час огляду трупа ОСОБА_11 механічної асфіксії та перелому під`язикової кістки внаслідок удушення (Т.1, а.с. 185).
		Усі наведені вище докази підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.
		Отже, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 28 листопада 2021 року, близько 07 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою умисного заподіяння смерті ОСОБА_11 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно  небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання негативних наслідків та бажаючи їх настання у вигляді смерті потерпілої, схопив її руками за життєво  важливий орган - шию та за допомогою прикладання фізичної сили стиснув шию та утримував її протягом значного часу, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до небезпечного для життя стану  механічної асфіксії та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням 28 листопада 2021 року на місці події насильницької смерті ОСОБА_11 ..
		Тому, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		Про умисел ОСОБА_7 на позбавлення життя ОСОБА_11 свідчать механізм, характер, локалізація та спосіб нанесення їй тілесних ушкоджень. Зокрема, стискання життєво  важливого органу - шиї спереді у напрямку - ззовні до середини, протягом тривалого часу (більше 1 хвилини) із значною силою, що призвело до перелому під`язикової кістки у ОСОБА_11 .
		Вказане переконливо підтверджує те, що ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїй дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої та бажав їх настання.
		Для апеляційного суду є очевидним, що ОСОБА_7 , наносячи такі тілесні ушкодження потерпілій протягом тривалого часу, не міг діяти з жодною із форм необережності: ні з протиправною самовпевненістю, ні з протиправною недбалістю, оскільки здавлюючи шию із значною силою, перекриваючи доступ  ОСОБА_11 до повітря, неможливо легковажно розраховувати на відвернення наслідків у виді смерті, або не передбачати того, що вона неминуче помре. 
		 
		Версія сторони захисту про спричинення потерпілій тілесного ушкодження в ділянці шиї під час статевого акту не знайшла свого підтвердження в апеляційному суді. 
		Так, зі змісту протоколу № 183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколу огляду компакт-диску, на якому містяться аудіо-файли розмови ОСОБА_7 із співкамерником, вбачається, що ОСОБА_7 розповідаючи про обставини події, яка мала місце 28 листопада 2021 року у підвальному приміщенні між ним та ОСОБА_11 , зазначав, що він був сильно п`яний і не все пам`ятає. 
		У судовому засіданні апеляційного суду та під час слідчого експерименту (протокол слідчого експерименту від 04.12.2021 року з відеозаписом слідчої дії) ОСОБА_7 показав, що у коридорі підвалу між ним та потерпілою відбувся статевий акт, в ході якого остання стояла на колінах попереду нього, а він позаду. При цьому він легенько правою рукою тримав її за шию, притягуючи до себе. Вказував, що великий палець його правої руки був розташований на задній поверхні шиї потерпілої справа, а інші чотири пальці правої руки знаходились на боковій поверхні шиї справа. Його права рука знаходилась на шиї потерпілої близько 5 секунд. Після цього потерпіла захрипіла, він її відпустив і вона впала, продовжувала хрипіти так, ніби спить п`яна людина. Він сів біля неї, закурив і теж заснув. Біля 09 години ранку вийшов з підвалу і поїхав додому.
		Під час слідчого експерименту ОСОБА_7 показав, що після того як ОСОБА_11 захрипіла, вона впала обличчям донизу. 
		В апеляційному суді ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_11 впала набік. 
		Така версія обвинуваченого щодо механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень суперечить дослідженим у справі доказам.
		Так, даними протоколу огляду місця події від 03 грудня 2021 року з фототаблицями та відеозапису цієї слідчої дії, судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 №837 від 27 січня 2022 року та повторної судово  медичної експертизи № 32 від 25 травня 2023 року підтверджується, що на трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден шиї, а саме: по передній поверхні у верхній третині з переходом на середню третину шиї, в ділянці правої та лівої бокової поверхні нижче нижньої щелепи, та крововиливів в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого і лівого великих ріжків під`язикової кістки.
		Отже, тілесні ушкодження на шиї потерпілої були локалізовані у передній, правій та лівій її бокових поверхнях. 
		Відомостями із судово  медичних експертиз трупа ОСОБА_11 №837 від 27 січня 2022 року, № 32 від 25.05.2023 року (повторна), під`язикової кістки трупа ОСОБА_11 № 25 від 11.01.2021 року, № 57 від 22.05.2023 року (повторна) підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія внаслідок перелому правого великого ріжка під`язикової кістки шляхом стиснення шиї одномоментно руками з прикладанням достатньої сили у напрямку ззовні  досередини. 
		Відповідно до даних висновку додаткової судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 1 від 20.01.2022 року механізм спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, який демонстрував ОСОБА_7 , лише частково відповідає тим тілесним ушкодженням, які були виявлені на шиї потерпілої, зокрема, лише в її правій частині (Т. 2, а.с. 26-29).
		За даними висновку додаткової судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 2 від 21.02.2022 року не виключається, що здавлення її шиї руками відбувалось під час того, як вона перебувала в горизонтальному положенні (лежачи на спині), що підтверджується виявленням чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї на відстані 141 см від підошвенної поверхні стопи (верхня третина) (Т. 2, а.с.19-22).
		У судовому засіданні апеляційного суду експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , роз`яснюючи свої висновки, пояснили, що продемонстрований ОСОБА_7 механізм нанесення потерпілій тілесного ушкодження, що стало причиною її смерті, фактично не відповідає тим тілесним ушкодженням, які були виявлені на її шиї. 
		Так, на шиї потерпілої були виявлені тілесні ушкодження спереді, з правого і з лівого боків. Стиснення шиї відбулось спереді ззовні  до середини. За таких обставин рука обвинуваченого мала б знаходитись на передній частині шиї, а не на боковій, як демонстрував обвинувачений. 
		Для того, щоб наступила механічна асфіксія шию необхідно було стискати не менше однієї хвилини з прикладанням достатньої сили. Сила, яку прикладав ОСОБА_7 під час стиснення шиї потерпілої в ході статевого акту не могла бути достатньою для перелому під`язикової кістки та спричинення асфіксії. 
		Отже, механізм стиснення шиї потерпілої, про який вказав обвинувачений, не відповідає механізму перелому під`язикової кістки.
		Крім того, експерт ОСОБА_21 вказав, що враховуючи, що на шиї потерпілої виявлено 11 саден, які локалізовані справа і зліва, стиснення шиї відбулось спереді ззовні  до середини, тому продемонстрований ОСОБА_7 механізм нанесення їй тілесних ушкоджень однією рукою і лише з правого боку не відповідає тим тілесним ушкодженням, які виявлені на шиї потерпілої. 
		Експерт ОСОБА_12 вказав, що довжина руки обвинуваченого не дозволяє йому розмістити її на шиї так, як він демонстрував коли потерпіла перебувала у положенні на колінах попереду нього. 
		Окрім того, експерт пояснив, що на задній поверхні шиї ОСОБА_11 виявлено садна та пил, що могли з`явитись внаслідок притискання її до підлоги. Отже, потерпіла під час нанесення їй тілесних ушкоджень в ділянці шиї повинна була перебувати у положенні лежачи на спині. 
		Вказане відповідає тому положенню тіла потерпілої, в якому її знайдено під час огляду місця події. 
		З урахуванням наведеного, показання обвинуваченого щодо спричинення потерпілій тілесних ушкоджень під час статевого акту у положенні на колінах не відповідають об`єктивним доказам, наявним у матеріалах справи, а тому суд їх у вказаній частині до уваги не бере. 
		 
		Твердження ж обвинуваченого про те, що потерпіла після статевого акту, в ході якого він стискав її шию рукою, хрипіла протягом тривалого проміжку часу, також є неспроможним, оскільки, як роз`яснив експерт ОСОБА_12 , під час стискання шиї, потерпіла могла видати лише один звук хрипу, яке внаслідок механічної асфікції є разовим (на видосі). 
		Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 показав, що під час того, як він стиснув шию потерпілої в ході статевих зносин, відчув (оскільки була повна темрява, то побачити не зміг), що остання впала біля нього набік та хрипіла. В подальшому положення тіла вона не змінювала, він її не торкався, ліг поряд, а згодом покинув місце події.
		Натомість, із даних протоколу огляду місця події 03 грудня 2021 року, фототаблиць та відеозапису слідчої дії вбачається, що труп ОСОБА_11 під час його виявлення знаходився у положенні лежачи на спині, обличчям догори, руки розведені у різні сторони, що не відповідає версії обвинуваченого про те, що потерпіла після стиснення шиї впала набік (Т. 1, а.с.198-238).
		 
		Що стосується поведінки обвинуваченого після вчинення ним злочину -перебування поряд із потерпілою, а не втеча з місця події, про що вказував як обвинувачений, так і місцевий суд у своєму вироці, що свідчить про відсутність умислу на вбивство ОСОБА_11 , то колегія суддів виходить з наступного.
		У ході слідчого експерименту ОСОБА_7 повідомив, що після статевого акту із потерпілою намагався вийти із підвалу. Однак, не зміг знайти вихід, оскільки було дуже темно та він був п`яний. Тому закурив і ліг спати біля ОСОБА_11 . Прокинувшись, крізь щілину дверей побачив світло і пішов у напрямку світла, вийшов із підвалу та попрямував додому, потерпілої більше не торкався. 
		Таку поведінку обвинуваченого апеляційний суд розцінює саме як втечу з місця події, оскільки обвинувачений після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 (після чого вона впала і більше не вставала), покинув її та місце скоєння кримінального правопорушення, не повідомивши про це ні правоохоронні органи, ні швидку допомогу. 
		 
		Посилання сторони захисту на те, що смерть ОСОБА_11 наступила пізніше, ніж 28 листопада 2021 року, а тому ОСОБА_7 до її смерті не причетний, на увагу суду не заслуговує, враховуючи наступне.
		Із даних висновків судово  медичних експертиз № 837 від 27.01.2022 року та № 32 від 25.05.2023 року вбачається, що смерть ОСОБА_11 настала не менше ніж за 2 доби до моменту проведення судово-медичної експертизи трупа, яка була розпочата 03.12.2021року (Т. 2, а.с. 4-7, Т.3,а.с.248-256). 
		Тобто, смерть ОСОБА_11 могла настати і більше ніж за 2 доби до проведення експертизи 03.12.2021 року, отже включно і 28.11.2021 року.
		У судовому засіданні апеляційного суду свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що 28.11.2021 року близько 6години востаннє бачили ОСОБА_11 живою разом із ОСОБА_7 у коридорі підвального приміщення багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .
		У тому ж місці, а саме: у коридорі вказаного підвального приміщення, було знайдено труп ОСОБА_11 , що підтверджується даними протоколу огляду місця події від 03.12.2021 року. 
		У апеляційному суді ОСОБА_7 підтвердив, що 28.11.2021 року залишився із ОСОБА_11 наодинці. Після статевого акту та стиснення її шиї потерпіла більше не рухалась і не вставала. 
		Із відомостей висновку судово  медичної експертизи № 32 від 25.05.2023 року вбачається, що після заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили її смерть, здатність до будь-яких активних дій у неї була відсутня. 
		Судово  медичний експерт ОСОБА_21 , роз`яснюючи даний висновок, вказав, що після того, як потерпіла захрипіла, наступила її смерть і після хрипу здійснювати будь які рухи вона не могла.
		Отже, після стиснення шиї, внаслідок якої наступила смерть ОСОБА_11 , остання не могла самостійно змінювати своє положення та пересуватись. 
		А тому, підстав сумніватись, що смерть потерпілої ОСОБА_11 наступила 28.11.2021 року внаслідок насильницьких дій ОСОБА_7 у апеляційного суду немає. 
		З урахуванням наведеного, твердження сторони захисту про те, що місце перебування ОСОБА_11 з 28.11.2021 року по 03.12.2021 року (коли було знайдено її тіло) було невідомим і в цей час заподіяти смерть їй могла будь-яка інша особа, є надуманими та такими, що не підтверджуються здобутими доказами. 
		 
		Що стосується посилання сторони захисту на недопустимість висновку судово-медичної експертизи № 837 від 27 січня 2022 року (експерта ОСОБА_12 ) трупа ОСОБА_11 та всіх інших експертиз, у зв`язку тим, що дана експертиза розпочата за три години до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і усі судово  медичні експертизи проведені без належної процесуальної підстави, то апеляційний суд виходить з наступного.
		Із матеріалів провадження вбачається, що 03.12.2021 року о 17 годині 45хвилин у АДРЕСА_2 виявлено тіло трупа ОСОБА_11 , 1980 року народження, що підтверджується даними рапорту працівника поліції ОСОБА_24 від 04.12.2021 року про надходження на лінію «102» повідомлення від ОСОБА_23 (Т. 1, а.с. 184).
		03.12.2021 року о 19 годині 45 хвилин під час огляду місця події виявлено тіло ОСОБА_11 О 21 год. 20 хвилин за участі судово  медичного експерта ОСОБА_25 оглянуто труп та встановлено наявність тілесних ушкоджень, що підтверджується даним протоколу огляду місця події від 03.12.2021 року (Т. 1, а.с. 198-237).
		03.12.2021 року начальником СВ ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_26 винесена постанова про призначення судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 . 
		Із змісту її копії, яка наявна в матеріалах справи, отриманої із судово  медичної установи - Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, а саме: з її мотивувальної частини, вбачається, що експертиза призначена по обставинах виявлення 03.12.2021 року біля 17 години в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		На вирішення експерту були поставлені наступні питання: «Яка причини смерті ОСОБА_11 та коли вона наступила; чи є на тілі трупа ОСОБА_11 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, час, послідовність та механізм утворення; до якого ступеня тяжкості тілесні ушкодження належать; чи могла ОСОБА_11 отримати виявлені у неї тілесні ушкодження в результаті падіння з висоти власного зросту; чи знаходився на момент настання смерті в крові трупа ОСОБА_11 алкоголь, якщо так, то в якій концентрації»(Т. 3, а.с.234).
		03.12.2021 року близько 22 години труп ОСОБА_11 разом із постановою від 03.12.2021 року був доставлений до Хмельницького обласного бюро судово  медичної експертизи для проведення експертизи. Вказану постанову для виконання отримав ОСОБА_12 , який є експертом даної установи і того дня (03.12.2021 року) знаходився на чергуванні, що підтверджується його поясненнями в апеляційному суді. 
		Разом з тим, останній пояснив, що зареєструвати дану постанову у канцелярії бюро вказаного дня можливості не було, оскільки на момент її отримання (близько 22 години) канцелярія вже була зачинена, тому розтин трупа проводити не став. 03 грудня 2021 року близько 22 години 30 хвилин провів лише поверхневий огляд трупа ОСОБА_11 та встановив механічну асфіксію та перелом під`язикової кістки внаслідок удушення. Про встановлені обставини повідомив на лінію «102», що підтверджується даними рапорту старшого інспектора-чергового ОСОБА_27 від 04.12.2021 року про надходження повідомлення від ОСОБА_12 на лінію «102» (Т. 1, а.с.185).
		04.12.2021 року о 01:46:40 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243100000276 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, по факту умисного заподіяння смерті ОСОБА_11 через удушення, що підтверджується відомостями із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Т. 1 а.с.183). 
		У подальшому, як пояснив експерт ОСОБА_12 , 04.12.2021 року, вранці, прийшовши на роботу, зареєстрував дану постанову від 03.12.2021 року у канцелярії Хмельницького обласного бюро судово  медичної експертизи та близько 9 години 30 хвилин розпочав проводити розтин трупа ОСОБА_11 , про що він вказав у своєму висновку№ 837. В ході розтину вилучив під`язикову кістку ОСОБА_11 та шматки її внутрішніх органів, які в подальшому були досліджені експертами, та надав відповіді на поставлені в експертизі запитання, про що склав відповідний висновок № 837.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язанийвизнати істотнимипорушеннями правлюдини іосновоположних свобод,зокрема,такі діяння: здійсненняпроцесуальних дій,які потребуютьпопереднього дозволусуду,без такогодозволу абоз порушеннямйого суттєвихумов; отриманнядоказів внаслідоккатування,жорстокого,нелюдського аботакого,що принижуєгідність особи,поводження абопогрози застосуваннятакого поводження; порушенняправа особина захист; отриманняпоказань чипояснень відособи,яка небула повідомленапро своєправо відмовитисявід даванняпоказань тане відповідатина запитання,або їхотримання зпорушенням цьогоправа; порушення права на перехресний допит.
		Статтею 69 КПК України визначено, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
		За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків експерт несе відповідальність, встановлену законом. ( ст. 70 КПК України). 
		Статею 10 Закону України «Про судову експертизу» (далі-Закон) визначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
		До обов`язків судового експерта входить проведення повного дослідження і надання обгрунтованого та об`єктивного письмового висновку (п. 1 ст. 12 Закону)
		Разом з тим, ст. 71 Закону визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне рішення органу досудового розслідування.
		 
		Із даних висновку судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 837 вбачається, що експертиза проведена на підставі постанови начальника СВ ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_26 від 03.12.2021 року у приміщенні Хмельницького обласного бюро судово  медичної експертизи. 
		Вказану експертизу проводив лікар  судово  медичний експерт ОСОБА_12 , який має вищу медичну освіту, стаж роботи за фахом «судово  медична експертиза» з 2005 року, кваліфікацію судового експерта, свідоцтво №17 від 29.12.2018 року, перший кваліфікаційний клас судово-медичного експерта, вищу кваліфікаційну категорію лікаря судово  медичного експерта, посвідчення № 2115 від 15.05.2019 року.
		Судово  медичний експерт ОСОБА_12 включений до державного Реєстру атестованих судових експертів (№ 12440).
		На момент проведення експертизи, останній був ознайомлений з правами та обов`язками експерта, які передбачені с. 69 КК України. Відповідно до ч. 2 ст. 102 та ст. 70 КПК України попереджався про завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків. 
		В ході проведення експертизи експерт ОСОБА_12 провів розтин трупа ОСОБА_11 та у своєму висновку надав повні та обґрунтовані відповіді на усі питання, які були вказані у постанові про призначення експертизи від 03.12.2021 року.
		Під час її проведення, як пояснив експерт, у нього не виникало жодних сумнівів у законності призначення слідчим експертизи трупа ОСОБА_11 та необхідності у її проведенні, оскільки саме її тіло з тілесними ушкодженнями було доставлено йому на огляд. Що стосується часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та номеру кримінального провадження, то Закон України «Про судову експертизу» не зобов`язує експерта перевіряти вищевказану інформацію.
		З урахуванням наведеного, у апеляційного суду немає сумнівів у допустимості відомостей, здобутих у результаті проведення судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 837, яка розпочата 03.12.2021 року о 22годині 30 хвилин (продовжена 04.12.2021 року) і закінчена 27.01.2022 року. А отже, апеляційний суд визнає її допустимим доказом та відхиляє протилежні доводи захисника. 
		 
		При цьому, проведення судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 та складення судово  медичного висновку № 837 на підставі постанови від 03.12.2021 року, винесеної до внесення відостей до Єдиного рестру досудових розслідувань, жодним чином не призвело до істотного порушення фундаментальних прав і свобод обвинуваченого, гарантованих Конвенцією, або/та Конституцією України. Не були «зруйнувані» та звужені його права, та він не був обмежений в можливостях ії ефективного використання. 
		А тому, підстави сумніватись у допустимості висновку судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 837 в апеляційного суду відсутні. 
		До такого ж висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 року у справі № 756/10060/17, провадження №13-3кс22, вказавши, що невідповідність експертизи тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. 
		 
		 
		 
		Що стосується постанови начальника СВ ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_26 , винесеної 04.12.2021 року у кримінальному провадженні №12021243100000276 про призначення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , то її апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вона не була процесуальною підставою для проведення жодної із виконаних у даному кримінальному провадженні експертиз. 
		 
		Твердження захисника ОСОБА_8 про те, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетні інші особи, оскільки згідно з висновками судово-біологічних експертиз на тілі ОСОБА_11 виявлено також сліди, які належать невстановленій особі жіночої статі та чоловічої статі, які не належать ОСОБА_7 , не відповідають матеріалам справи.
		Так, із висновку судово-біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/17858-БД від 01.04.2022 року, яка виконана з урахуванням висновків судово-біологічних експертиз № СЕ-19/102-21/17845-БД від 21.02.2022 року; № СЕ-19/102-21/17848-БД від 28.03.2022 року; №СЕ-19/102-21/17847-БД від 12.03.2022 року; № СЕ-19/102-21/17857-БД від 21.03.2022 року, вбачається, що генетичні ознаки клітин з ядрами, які виявлені на зрізах нігтьових пластин з кистей трупа ОСОБА_11 та на поверхні кофти темно-червоного кольору, яка була на потерпілій у момент смерті, є змішаними та належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки особи жіночої статі та іншої невстановленої особи чоловічої генетичної статі і не містять генетичних ознак зразка букального епітелію ОСОБА_7 .
		Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, які виявлені на поверхні кофти темно червоного кольору, яка була на потерпілій у момент смерті, збігаються між собою та з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на змивах з обох кистей рук ОСОБА_11 , на зрізах нігтьових пластин з її лівої кисті, змивах з піхви, з прямої кишки та з ротової порожнини трупа ОСОБА_11 , належать невстановленій особі жіночої генетичної статі (Т. 3, а.с. 30-46). 
		Отже, дійсно, на зрізах нігтьових пластин з кистей трупа ОСОБА_11 та на поверхні її кофти виявлено генетичні ознаки особи жіночої та чоловічої статі, які не належать ОСОБА_7 . 
		Однак, вказане свідчить лише про те, що ОСОБА_11 до моменту смерті контактувала з особами чоловічої та жіночої статті, чого і не заперечили свідки у судовому засіданні апеляційного суду. Наведене також підтверджується і світлинами, які були зроблені свідком ОСОБА_14 на мобільний телефон 28.11.2021 року під час спільного розпивання алкогольних напоїв у підвалі багатоповерховерхового будинку, на яких зображені ОСОБА_11 та особа чоловічої статі і їх контакт (Т. 2, а.с. 210-213). 
		Разом з тим, враховуючи, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на поверхні кофти ОСОБА_11 , збігаються із генетичними ознаками клітин з ядрами, які виявлені на змивах з піхви, з прямої кишки та з ротової порожнини трупа ОСОБА_11 , то не виключається, що вони походять від самої ОСОБА_11 .
		За таких обставин, виявлення на зрізах нігтьових пластин з кистей трупа ОСОБА_11 та на поверхні кофти генетичних ознак клітин з ядрами, які містять генетичні ознаки особи жіночої та чоловічої статі, жодним чином не спростовує висновків суду щодо спричинення смерті потерпілій саме обвинуваченим, оскільки 28.11.2021 року лише він наніс їй тілесні ушкодження, що спричинили смерть. 
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, колегія суддів виходить з наступного. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до норм ст.65КК України та роз`яснень, наведених в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Обираючи ОСОБА_7 вид та міру покарання, колегія суддів враховує, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин.
		ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров`я особи, однак в силу ст. 89 КК України є таким, що не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, будь-яких осіб на утриманні не має, будучи працездатним, не працює, відомостей про наявність у нього легальних джерел доходів матеріали справи не містять, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Згідно з даними висновку судово-психіатричної експертизи № 23 від 09 лютого 2022 року ОСОБА_7 на момент інкримінованого йому злочину та на час проведення експертизи, будь-яким психічним захворюванням чи душевною хворобою не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Будь-яких відхилень у нервово-психічному стані ОСОБА_7 не виявлено, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (Т. 2 а.с. 68-70).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
		Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи з інвалідністю. 
		Апеляційний суд бере до уваги і те, що наслідком вчиненого кримінального правопорушення є смерть молодої людини.
		 
		Згідно із ст.ст. 3 і 27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Разом з тим, обвинувачений знехтував цими гарантіями та діючи умисно, позбавив життя потерпілу, наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.
		Водночас, обвинувачений вину у вчиненому не визнав, що свідчить про відсутність каяття.
		Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим обвинуваченим та іншими особами, беручи до уваги вищенаведене, а також характер діяння, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який не розкаявся, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України. 
		Таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому, а також сприятиме досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом прав та інтересів інших осіб та держави.
		Кваліфікуючи дії ОСОБА_7 заст.119КК України зогляду навідсутність доказівпро наявністьу ньогоумислу напозбавлення потерпілоїжиття,місцевий судне взявдо увагидокази,які моглиістотно вплинутина йоговисновки,і неправильновстановив фактичніобставини справиі,як наслідок,неправильно застосувавзакон Українипро кримінальнувідповідальність,тобто застосувавзакон,який непідлягав застосуванню,на щообґрунтовано вказавпрокурор усвоїй апеляційнійскарзі. 
		Крім того, у мотивувальній частині вироку у формулюванні доведеного обвинувачення суд вказав про необережну форму вини ОСОБА_7 у вигляді злочинної недбалості. Однак, в подальшому місцевий суд констатував наслідки кримінального правопорушення у виді настання насильницької смерті потерпілої, що істотно суперечить вищевказаному. 
		Таким чином, колегією суддів встановлено порушення вимог, передбачених п.п. 2, 4 ст. 411, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст.409КПК України є підставою для скасування судового рішення. Внаслідок встановленого порушення апеляційний суд вважає за необхідне застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, тому згідно з п. 1 ч. 1ст.420КПК України ухвалює новий вирок.
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів,
		у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково. 
		Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2023 року щодо Крісті ОСОБА_10 в частині кваліфікації його дій за ч. 1ст.119КК України та призначеного покарання за вказаною статтею скасувати. 
		Ухвалити новий вирок, яким Крістю ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання Крісті ОСОБА_28 рахувати з 04 грудня 2021 року, зарахувавши в цей строк на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк його попереднього ув`язнення з 04 грудня 2021 року по 28 травня 2024 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		У решті вирок залишити без змін.
		Вирок набираєзаконної силинегайно післяйого проголошеннята можебути оскарженийшляхом подачікасаційної скаргибезпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженими, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуюча                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді                                     ОСОБА_3     
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...