Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 561/474/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 28.05.2024. Зареєстровано: 29.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: 2/561/68/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 561/474/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2024 року                              смт Зарічне
		 
		Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
		судді                 Світличного Р.В.,
		за участю секретаря         Савич Ж.В.,
		позивачки              ОСОБА_1 ,
		її представника  адвоката     Полюховича Р.М.,
		малолітньої              ОСОБА_2 ,
		представника третьої особи ?     ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради про позбавлення батьківських прав, 
		ВСТАНОВИВ:
		21 березня 2024 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_2 .
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що у сторін є спільна донька ОСОБА_2 , яка після розірвання шлюбу проживає з позивачкою. ОСОБА_1 без жодної участі відповідача виховує їхню дитину та створює належні умови для її навчання та розвитку. Дитина своїм батьком вважає свого вітчима, який має намір усиновити її після позбавлення батьківських прав відповідача. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям спільної дитини, не спілкується з нею, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її здоров`ям, не знає як вона виглядає, оскільки упродовж 12 років її не бачив і не намагався цього зробити. Оскільки відповідач не бере будь-якої участі у вихованні та житті їхньої дитини, відтак на переконання позивачки повинен бути позбавлений батьківських прав, у зв`язку з чим звернулася до суду. 
		В судовому засіданні допитана як свідок позивачка ОСОБА_1 пред`явлений позов підтримала, додатково пояснила, що відповідач упродовж 12 років не приймав жодної участі у вихованні дочки ОСОБА_5 . Від виконання батьківських обов`язків самоусунувся. Дитину ігнорує. Зазначила, що єдиним його мотивом зберегти своє формальне батьківство відносно дочки ОСОБА_5 є можливість йому виїзду під час війни за кордон на роботу. Від другого шлюбу на нього записано двох малолітніх дітей, та разом з ОСОБА_5 він юридично вважається багатодітним батьком. З цією метою, в ході розмови 22 травня 2024 року, пропонував для позивачки гроші. Жодного разу ОСОБА_4 не виявив будь-якого бажання спілкуватися з дочкою.
		У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 пред`явлений позов не визнав. Відзив мотивований тим, що після розірвання шлюбу позивачка ОСОБА_1 створює перешкоди у спілкуванні з дитиною. Під час візитів ОСОБА_4 за місцем проживання дитини позивачка навмисно створювала конфліктні ситуації, що унеможливлювали їх зустрічі з донькою. Упродовж тривалого періоду він безрезультатно намагався домовитися з позивачкою щодо можливості бачити свою доньку та спілкуватися з нею.
		В судове засідання належним чином повідомлений ОСОБА_4 повторно не з`явився. Викладені ним у клопотанні причини неявки в судове засідання через зайнятість його представника в іншому судовому засіданні визнані судом неповажними, оскільки прикладена ним повістка про виклик до суду його адвоката на 28 травня 2024 року в іншій справі, спростовується відомостями з офіційного веб-сайту судової влади України, за якими розгляд тієї справи відбувся 23 травня 2024 (а.с.78-83). Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
		В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 пред`явлений позов вважає підставним. Суду пояснила, що органом опіки та піклування прийнято висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_2 
		Малолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні висловила бажання жити з матір`ю та своїм вітчимом, якого вона вважає своїм батьком. Наміру вступати у будь-які відносини з ОСОБА_4 вона не має. Упродовж свого життя вона його вперше побачила на засіданні органу опіки та піклування в травні 2024 року, під час якого ОСОБА_4 привселюдно сказав, що він її біологічний батько, на цьому розмова була закінчена. Запевнила, що не хоче знати ОСОБА_4 як свого батька.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши подані докази, суд уважає, що позов слід задовольнити, виходячи з таких підстав.
		Судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується дослідженою судом копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2010 року (а.с.7). 
		Шлюб між сторонами розірвано рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2013 року (а.с.8).
		Позивачці після реєстрації нового шлюбу 19 липня 2018 року присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с.9)
		За правилами п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , що стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		Так, з довідки Зарічненської селищної ради від 03 березня 2024 року № 320 видно, що малолітня ОСОБА_2 проживає з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_4 не приймає участі у вихованні дочки, не цікавиться її життям взагалі (а.с. 10).
		З довідки Перекальської гімназії від 19 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 за час навчання своєї дочки в 1  4 класі з 01 вересня 2017 року до 25 травня 2021 року не був присутній на жодних батьківських зборах, не брав участі у дитячих ранках, не був під час проведення випускного балу, по закінченню початкової школи. За чотири роки навчання ОСОБА_4 жодного разу не з`явився в школу (а.с.11).
		Характеристикою Кухітсько-Вільського ліцею стверджується, що ОСОБА_2 навчається у цьому ліцеї з 5 класу, з 2021 по 2024 роки батько ніколи не цікавився навчанням дочки і не підтримував зв`язок з класним керівником (а.с.12).
		Рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 16 травня 2024 року № 14 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 (а.с.87).
		Рішенням виконавчого комітету Зарічненської селищної ради від 20 травня 2024 року № 161 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с. 72).
		За цим висновком, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 (а.с.73-74).
		Висновок органу опіки та піклування є мотивований, обґрунтований, винесений на підставі відомостей та документів, які стосуються справи, а тому приймається судом як належний доказ ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо своєї малолітньої дочки.
		Статтею 150 СК України на батьків покладено обов`язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
		В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження умисне ухилення відповідача ОСОБА_4 від покладених на нього законом обов`язків по вихованню та розвитку малолітньої дочки ОСОБА_2 .
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ствердили, що ОСОБА_4 ніколи не займався вихованням дочки ОСОБА_5 , навпаки маючи реальну можливість спілкуватися з дитиною ігнорував її, на дочку ОСОБА_5 уваги не звертав, додому до неї не приїзжав, її вихованням не займався. 
		Встановлені судом обставини дають ґрунтовні підстави для висновку, що відповідач, починаючи з моменту народження дитини проживав окремо від неї, не виконував своїх батьківських обов`язків з її виховання упродовж 12 років, не спілкувався з дочкою, не звертався до компетентних органів чи суду з приводу здійснення йому перешкод у вихованні дочки, тобто фактично батько самоусунувся (ухилився) від виховання дочки, не піклувався про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, що позбавляє відповідача можливості підставно заперечувати проти задоволення позову.
		Викладені у відзиві доводи відповідача про те, що до моменту розірвання шлюбу він мав вільне право спілкуватися з дочкою є надуманим, оскільки малолітня ОСОБА_2 на той час була віком близько одного року, що виключає можливість вербального спілкування.
		Також, позиція відповідача про створювані йому позивачкою перешкоди у спілкуванні з дочкою не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, та спростована показами свідків.
		Ініційована ОСОБА_4 09 квітня 2024 року перед органом опіки та піклування процедура визначення порядку та способів у вихованні та спілкуванні з дочкою, мала місце після відкриття провадження у цій справі, та на переконання суду носить формальний характер і не свідчить про його інтерес до дитини. 
		Лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав,  такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року № 459/3411/18.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		За змістом статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		У цій справі склалися виняткові обставини, що виправдовують позбавлення відповідача батьківських прав, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини.
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, присудивши на користь позивачки понесені нею і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1).
		Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263  265, 273, 280, 430 ЦПК України
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (Одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) понесених нею та документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору. 
		Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
		Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
		Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради, 34000, смт Зарічне, Вараського району, Рівненської області, вул. Центральна, 11, ЄДРПОУ: 04385632.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                    Р.В. Світличний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...