Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 550/333/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2024. Зареєстровано: 29.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/550/52/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170450000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 550/333/24 
		Провадження №1-кп/550/52/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 травня 2024 року                                 смт. Чутове
		Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		законного представника обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_6 ,
		законного представника потерпілої  ОСОБА_7 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_8 , 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12024170450000046 від 17.01.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первозванівка, Чутівський район, Полтавська область, громадянина України, українця, освіта неповна середня, учня 11 класу Новокочубеївського ліцею Скороходівської селищної ради Полтавської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		В третій декаді червня 2023 року (точної дати слідством не встановлено) близько 19.00 години ОСОБА_3 перебував у приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою має романтичні стосунки, за адресою: АДРЕСА_2 , де під час взаємних обіймів та поцілунків, в останнього виник прямий злочинний умисел, направлений на задоволення свої статевої пристрасті з малолітньою ОСОБА_6 , а саме на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій за добровільною згодою потерпілої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, тобто на зґвалтування малолітньої ОСОБА_6 .
		Реалізовуючи свій злочинний намір та протиправний умисел, спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення з малолітньою ОСОБА_6 дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є малолітньою особою, за добровільної згоди останньої, перебуваючи в кімнаті спальні будинку потерпілої за вищевказаною адресою, приспустив з себе шорти та труси, після цього те ж саме зробила і ОСОБА_6 та лягла спиною на диван, потім ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступив з потерпілою ОСОБА_6 в статеві зносини природнім шляхом, тобто здійснив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_6 з використанням геніталій, здійснивши еякуляцію, що спричинило вагітність останньої.
		07.02.2024 у потерпілої ОСОБА_6 , передчасно (недоношеним), народився хлопчик  ОСОБА_9 , згідно висновку експерта №СЕ-19/117-24/2693-БД від 15.02.2024 біологічним батьком новонародженого хлопчика ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,99999%.
		Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій за добровільною згодою потерпілої ОСОБА_6 , яка не досягла чотирнадцяти років(зґвалтування), ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно одного вечора в червні 2023 року у нього з коханою дівчиною ОСОБА_10 відбувався добровільний статевий акт. При цьому ОСОБА_11 було достеменно відомо, скільки років було останній під час інтимної близькості. До цього вони зустрічалися близько одного року. Зараз у ОСОБА_11 з ОСОБА_12 гарні відносини, та обвинувачений кохає потерпілу, має намір одружитися з нею. До народження сина обвинувачений відноситься позитивно, дуже його любить. У скоєному розкаявся.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що в кінці червня 2023 року у вечірній час у неї з ОСОБА_13 відбувся добровільний статевий акт. До цього вони зустрічалися близько одного року, а познайомилися в школі. Зараз у ОСОБА_12 з ОСОБА_11 гарні стосунки, останні планують одружитися, та ОСОБА_11 допомагає у вихованні спільного сина. При цьому потерпіла не бажає, щоб обвинувачений поніс покарання у виді позбавлення волі за скоєне кримінальне правопорушення.
		Крім того, допитана в судовому засіданні в якості свідка на підставі ч.3 ст.65 КПК України законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 вказала, що її син ОСОБА_11 познайомився з ОСОБА_10 у школі та зустрічався з нею. Однак про те, що остання вагітна, свідок не знала, а коли дізналася про це, то поїхала в лікарню на обстеження Поліни. Потім народився син. Батькам новонародженої дитини ОСОБА_4 з чоловіком допомагали і допомагають зараз, підтримують. На даний час у ОСОБА_11 з ОСОБА_12 теплі й гарні відносини, а син свідка, в свою чергу, характеризується позитивно, має гарну поведінку, не має шкідливих звичок. 
		Також допитана в судовому засіданні в якості свідка на підставі ч.3 ст.65 КПК України законний представник потерпілої ОСОБА_7 вказала, що її донька познайомилася з ОСОБА_13 в школі, вони зустрічали, гуляли разом. При цьому свідку не було відомо, що у них були інтимні відносини. Про вагітність доньки ОСОБА_7 дізналася лише 17 січня. На даний час ОСОБА_12 та ОСОБА_11 планують одружитися.
		Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої, їх законних представників та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.4 ст.152 КК України як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій за добровільною згодою потерпілої ОСОБА_6 , яка не досягла чотирнадцяти років (зґвалтування).
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що останній за місцем мешкання характеризується позитивно, шкільна характеристика теж є позитивною, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, актом обстеження умов проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено дотримання всіх необхідних санітарно-гігієнічних умов для розвитку та проживання дитини, наявні окрема дитяча кімната, достатня кількість одягу та взуття, відносини у сім`ї доброзичливі і щирі, сім`я являється повною.
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу потерпілої ОСОБА_6 , встановлено, що остання за місцем навчання характеризується позитивно, виховується в повній сім`ї, старанна. Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 умови проживання потерпілої гарні, будинок забезпечений електропостачанням, газом та водопостачанням, приміщення відповідає санітарно- гігієнічним умовам, наявні окрема дитяча кімната, обладнаний куточок для навчання, дитина в достатній кількості забезпечена одягом та взуттям, стосунки у сім`ї доброзичливі та щирі, сім`я являється повною.
		Згідно характеристик наданих виконкомом Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.01.2024 року батьки обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 характеризуються позитивно.
		Також виконкомом Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області позитивно характеризуються й батьки потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 
		Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено.
		Згідно висновку досудової доповіді Полтавського районного сектору №8 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 20.05.2024 ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є низьким, а дослідження інформації, що характеризує обвинуваченого за місцем проживання/навчання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
		Також прокурор, з думкою якого погодилася і захисник, в судових дебатах з урахуванням обставин справи просив суд застосувати при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 положення ст. 69 КК України і призначити покарання у виді 100 годин громадських робіт.
		Як на підставу для застосування ст. 69 КК України, зважаючи, що обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, прокурор та захисник посилалися на те, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся у скоєному, а також те, що обвинувачений має малолітню дитину, хоче її виховувати й допомагати.
		При цьому щодо застосування при призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому положень ст. 69 КК України, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч.1 ст.69 КК України та приписів п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		При цьому при аналізі норм ст. 69 КК України можна зробити висновок, що призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом`якшують покарання,настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
		Відповідно до вимог статей50,65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про винувату особу.
		Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Суворо індивідуальний підхід при призначенні покарання з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного і обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, забезпечує застосування оптимальної моделі кримінального покарання як щодо осіб, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, не стають на шлях виправлення, вчинили нові умисні злочини, так й щодо осіб, які вперше вчинили злочини.
		Тобто залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі визначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розповідав про скоєне та каявся, має на утриманні малолітню дитину, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та під час кримінального провадження, з урахуванням його позитивної характеристики, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому мінімального покарання в межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України є недоцільним, у зв`язку з чим, при призначенні покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України і призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межи, встановленої у санкції ч.4 ст152 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. При цьому застосувавши до ОСОБА_3 приписи ст.ст.75,76 КК України, шляхом звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, і покладання на останнього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Саме такий вид покарання дозволить усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства. Також за глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчинених кримінальних правопорушень, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи. 
		Покарання запропоноване стороною обвинувачення, зважаючи на тяжкість злочину є неспівмірним із вчиненим злочином. Для усвідомлення вчиненого обвинувачений повинен не просто відбути певну кількість громадських робіт, швидко забувши про його притягнення до відповідальності внаслідок м`якості покарання, а протягом значного часу буди під наглядом держави з метою утримання від подальших протиправних дій, що призведе до усвідомлення ним негативних наслідків в результаті його поведінки(виховання дитини неповнолітніми батьками, які ще психологічно не готові до таких дій самостійно).
		Судові витрати у кримінальному провадженні, які складають 8777,29 грн за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та 17471,86 грн за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, слід стягнути у відповідності до вимогст.124 ч.2 КПК України, із законного представника неповнолітнього обвинуваченого.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно, скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, на нього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3  ОСОБА_4 на користь держави витрати у розмірі 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) грн 29 коп за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та 17471 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн 86 коп за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
		Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 22.01.2024, а саме: труси жіночі білого кольору з мереживними вставками (рюшами) по боках розмір «XL», спортивні штани чорного кольору з синтетичного матеріалу з манжетами на гумці та емблемою фірми «Nike» білого кольору спереду зверху на лівій штанині, футболку світло - коричневого кольору із зав`язками знизу спереду із зображенням жіночого обличчя з патріотичними синьо-жовтими елементами та написом «STAND WITH UKRAINE», простирадло світло-сірого кольору з ботанічним малюнком у вигляді суцвіття кульбаби, квіток, стебел тощо; футболку червоного кольору з малюнком на передній частині у вигляді фотозображення ОСОБА_3 на мотоциклі, шорти чоловічі джинсові довгі з написами на бирці «CAPTAIN FASHION», та «CAPTAIN JEANS», труси чоловічі, боксери синього кольору з сірими трикутними вставками по боках та написом на поясі «KARLO underwear»-скасувати.
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		- труси жіночі білого кольору з мереживними вставками (рюшами) по боках розмір «XL», спортивні штани чорного кольору з синтетичного матеріалу з манжетами на гумці та емблемою фірми «Nike» білого кольору спереду зверху на лівій штанині, футболку світло - коричневого кольору із зав`язками знизу спереду із зображенням жіночого обличчя з патріотичними синьо-жовтими елементами та написом «STAND WITH UKRAINE», простирадло світло-сірого кольору з ботанічним малюнком у вигляді суцвіття кульбаби, квіток, стебел тощо, передані до кімнати зберігання речових доказів СПД №2 ВП №3 ПРУП ГУНП в Полтавській області  повернути власнику ОСОБА_6 ;
		- футболку червоного кольору з малюнком на передній частині у вигляді фотозображення ОСОБА_3 на мотоциклі, шорти чоловічі джинсові довгі з написами на бирці «CAPTAIN FASHION», та «CAPTAIN JEANS», труси чоловічі, боксери синього кольору з сірими трикутними вставками по боках та написом на поясі «KARLO underwear», передані до кімнати зберігання речових доказів СПД №2 ВП №3 ПРУП ГУНП в Полтавській області  повернути власнику ОСОБА_3 ;
		- мобільний телефон «Iphone12» в корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ «: НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3  повернути ОСОБА_3 
		- зразок букального епітелію ОСОБА_3 на 2 медичних аплікаторах, зразок букального епітелію ОСОБА_9 на 2 медичних тампонах-зондах, зразок букального епітелію ОСОБА_6 на 2 медичних тампонах-зондах, долучені до матеріалів кримінального провадження  знищити;
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		 
		Суддя:                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...