Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/3843/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2024. Зареєстровано: 30.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2024.
Дата набрання законної сили: 29.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/946/223/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023160000000519

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/3843/23 
		Провадження № 1-кп/946/223/24 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		29 травня 2024 року                                                         м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
		у складі: головуючого - судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів судового засідання                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12023160000000519, за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.12.04.2023 о 15:58 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Ізмаїльський РВП), розташованому по вул. Михайлівській, 27 в м. Ізмаїлі Одеської області (далі - м. Ізмаїл), усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, діючи з прямим умислом, надав заступнику начальника відділу поліції - начальнику слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 700 доларів США, що згідно офіційного курсу еквівалентно 25 592 грн, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме слідчим слідчого відділу Ізмаїльського РВП, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023162150000155 від 03.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, а саме щодо не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК та закриття кримінального провадження за фактом крадіжки генератора «Форте».
		2.Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК, а саме надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 369-2. Зловживання впливом
		1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -
		караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п`яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК, а саме у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, не визнав та пояснив, що взимку на початку 2023 року він викрав генератор, після чого співробітники поліції прийшли до нього додому та він видав їм цей генератор. Свою вину за фактом крадіжки він визнав у повному обсязі, тому згодом відносно нього було заведено кримінальну справу, однак через те, що він не хотів мати судимість, він шукав можливість уникнути цього, та, та йому порадили звернутися безпосередньо до начальника слідчого відділу, що він і зробив. Так, він звернувся до ОСОБА_7 , як до начальника слідчого відділу, і попросив його, щоб він за винагороду вплинув на слідчу ОСОБА_8 , в провадженні якої знаходилось кримінальне провадження відносно нього за фактом крадіжки, щоб вона закрила справу. ОСОБА_7 сказав йому прийти до нього в інший раз. Згодом під час їх наступної зустрічі він дав ОСОБА_7 за вирішення питання по його справі 700 доларів США та пообіцяв у короткий термін надати ще 300 доларів США, тоді ж його й затримали. ОСОБА_7 з ним не проводив жодних слідчих чи процесуальних дій у кримінальні справі за фактом крадіжки, усі вони проводилися тільки слідчим ОСОБА_8 , про яку він й знав, що вона є слідчим у його справі. Таким чином обвинувачений повністю визнав вину у тому, що він звернувся до начальника слідчого відділу для того, щоб останній вплинув на прийняття рішення слідчим цього ж слідчого відділу щодо закриття кримінального провадження та щиро розкаявся в цьому.
		6.Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, його вина у повному обсязі також підтверджується доказами, що були досліджені під час судового розгляду.
		7.Заявою від 22.03.2023 заступник начальника - начальник СВ Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 повідомив про те, що 21.03.2023 близько 12:50 год. на його робочому місці в кабінеті Ізмаїльського РВП ОСОБА_4 запропонував надати йому грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США за сприяння у вирішенні питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності (т. 1 а.п. 113, 116).
		8.Зазначена заява стала підставою для внесення відомостей 24.03.2023 до ЄРДР за №12023160000000519 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК (т. 1 а.п.72) та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. 
		9.Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду пояснив, що з вересня 2022 року він займав посаду начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП, а з 09.05.2023 був переведений на інше місце роботи також в поліції. У 2023 році, точної дати він не пам`ятає, ОСОБА_4 декілька разів заходив до нього в кабінет №201, розташований на 2 поверсі Ізмаїльського РВП. У перший раз ОСОБА_4 зайшов з проханням допомогти йому у вирішенні питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки чи то мотоблоку, чи то насосу, яка сталася у с.Озерне, а через деякий час він зайшов вдруге разом зі своєю дружиною аби надати йому неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності. Він ( ОСОБА_4 ) розповідав, що у нього є брат, який перебуває закордоном та має змогу надіслати йому грошові кошти, після чого він передасть йому близько 1 000 доларів США, на що він ( ОСОБА_7 ) повідомив ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за його таку пропозицію, сказав, що гроші йому не потрібні й порадив аби він краще використав їх на адвоката чи на свою родину. Однак ОСОБА_4 прийшов до нього втретє та під час свого візиту запропонував 700 доларів США за вирішення його питання. При цьому до цього з ОСОБА_9 він знайомим не був, жодних боргових відносин між ними не існувало. З приводу вчинення даного злочину ОСОБА_4 , він написав заяву на ім`я начальника Одеського управління ДВП НП України, після чого він був допитаний у якості свідка. У своїй заяві він надав згоду на проведення негласної слідчої дії, яка була проведена відповідними службами, якими саме йому не відомо. Слідчі дії були проведені у м. Ізмаїлі, в ході них був здійснений аудіо- та відеоконтроль, а саме була записана його розмова з ОСОБА_4 , під час якої останній й пропонував надати неправомірну вигоду. Він пояснив, що того дня, ОСОБА_4 зайшов до нього у кабінет, присів на стілець та запропонував йому грошові кошти, на що він знов попередив ОСОБА_4 про настання кримінальної відповідальності за пропозицію надати неправомірну вигоду, однак ОСОБА_4 після цього дістав із кишені грошові кошти у сумі 700 доларів США, які поклав йому на стіл, однак він тих грошей не торкався. Одразу після того як ОСОБА_4 залишив грошові кошти на столі, до нього в кабінет зайшли співробітники правоохоронних органів, які зафіксували факт надання неправомірної вигоди, після чого ОСОБА_4 одразу затримали. ОСОБА_7 також пояснив, що він дійсно був включений до групи слідчих у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК, однак коли саме та ким його було включену до складу групи слідчих він не пам`ятає. Точно пам`ятає, що коли вперше ОСОБА_4 звернувся до нього із проханням про допомогу, його в складі групи слідчих не було. Теоретично його міг включити до складу групи слідчих його заступник ОСОБА_10 , але яка була потреба у включенні його до складу групи слідчих йому невідомо. На той момент він перебував на лікарняному протягом двох тижнів та знаходився поза межами м. Ізмаїла. Він має право проводити слідчі дії у кримінальному провадженні лише у тому випадку, коли він включений до складу групи слідчих. Таким чином, будучи у групі слідчих, він має право й прийняти рішення про закриття кримінального провадження. ОСОБА_4 , у свою чергу, хотів, щоб його не притягнули до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки, але яким саме процесуальним способом його це не цікавило. Про закриття провадження мови не йшлося. Як керівник він дивився матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК та особисто відвозив проект підозри процесуальному керівнику, проте жодних вказівок по зазначеному кримінальному провадженню він не давав, оскільки ніколи не виникало складнощів у розслідуванні крадіжок.
		10.28.03.2023 ОСОБА_7 було надано письмову згоду на його залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні №12023160000000519 (т. 1 а.п. 135).
		11.На підставі погоджених прокурором клопотань слідчого від 03.04.2023 (т. 1 а.п. 137 - 140, т. 1 а.п.141 - 144) слідчим суддею Одеського апеляційного суду ухвалами від 05.04.2023 за вих. №2243т та №2244т у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12023160000000519 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжких злочинів, був наданий дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відповідно, а саме аудіо-, відеоконтроль особи за місцем її знаходження, знятті інформації з електронних комунікаційних мереж, шляхом таємного втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації за абонентським номером телефону НОМЕР_1 , зняття інформації з електронних інформаційних систем, шляхом пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача, за вищевказаним абонентським номером, візуального спостереження за особою за місцем його знаходження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, строком на два місяці, тобто до 03.06.2023 (т. 1 а.п. 147 - 151, 157 - 160).
		12.Виконання вказаних ухвал слідчий доручив оперативним співробітникам Одеського управління ДВБ НП України, що вбачається з відповідного доручення від 07.04.2023 (т. 1 а.п. 145 - 146).
		13.Відповідно до постанови прокурора від 11.04.2023 у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12023160000000519 за ознаками ч. 3 ст. 369 КК, прокурором було прийнято рішення про проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_4 шляхом спеціального слідчого експерименту (т. 1 а.п. 173 - 175). А відповідно до доручення від 11.04.2023 виконання вказаної постанови про контроль за вчиненням злочину було доручено оперативному підрозділу Одеського управління ДВБ НПУ (т. 1 а.п. 168 - 169).
		14.Згідно ж протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо-, відеоконтролю за особою від 13.04.2023 з додатками у виді аудіо-, відеозаписів на Micro SD картках №№4537т, 4536т, що були відтворені під час судового розгляду, 12.04.2023 о 15:51 год. заступник начальника - начальник СВ Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 перебував на своєму робочому місці у кабінеті, розташованому на другому поверсі адмінбудівлі Ізмаїльського РВП за адресою: АДРЕСА_3 . Далі, о 15:52 год. відчинилися двері службового кабінету, після чого до кабінету зайшов ОСОБА_4 разом із іншим працівником поліції, якого ОСОБА_7 попросив зачекати декілька хвилин. З контексту розмови випливає, що ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США за сприяння у вирішенні питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності та щодо закриття кримінального провадження, розслідування якого здійснював слідчий, що знаходився в іншому кабінеті поруч. У ході розмови ОСОБА_4 зазначив, що має при собі 700 доларів США, а згодом через місяць надасть решту суми. Також ОСОБА_4 обговорював із ОСОБА_7 , що йому не треба судимість, оскільки він планує працевлаштуватися, а тому він хоче вирішити питання без суду, зазначивши, що дійсно вчинив крадіжку генератора, який згодом повернув. Далі, о 15:56 год. ОСОБА_4 правою рукою відкрив кишеню на лівій руці його куртки, з якої дістав грошові кошти, які поклав на стіл перед ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_7 переконався у добровільності надання неправомірної вигоди, зазначивши, що він не вимагав у ОСОБА_4 грошових коштів, на що останній підтвердив, що робить це добровільно та на нього ніхто не тиснув. Далі, о 15:57 год. на запитання ОСОБА_7 про суму коштів ОСОБА_4 взяв раніше покладені грошові кошти й перерахував їх у сумі 700 доларів США (т. 1 а.п.181 - 185).
		15.Вказані дані протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії також повністю підтверджуються даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.04.2023 (т. 1 а.п. 186 - 188).
		16.Згідно відповідного протоколу від 12.04.2023 (т. 1 а.п. 79 - 84), під час проведення 12.04.2024 з 15:58 год. до 16:39 год. за згодою начальника Ізмаїльського РВП ОСОБА_11 (т. 1 а.п. 201) обшуку кабінету заступника начальника Ізмаїльського РВП - начальника слідчого відділу ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , дозвіл на проведення якого також наданий на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2023 (т. 1 а.п. 213 - 214), у присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , слідчий запропонував видати речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення, на що ОСОБА_4 заявив, що вказані речі та документи в нього відсутні, а грошові кошти - його особисті, які він приніс, щоб повернути борг. Після цього був проведений обшук, за наслідками якого, згідно досліджуваному протоколу, у вищезазначеному кабінеті на столі було виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 700 доларів США, номіналом по 100 доларів США у кількості 7 штук з такими серійними номерами: КВ66110866І, КВ47241929Q, HL26353974F, KB01606363G, KL45345432D, KB18081008F, KL0111117C.
		17.Безпосередньо під час судового розгляду судом також був переглянутий і додаток до вказаного проколу обшуку у виді відеозапису (т. 1 а.п. 86), з якого випливає, що обшук був розпочатий з встановлення особи ОСОБА_4 , роз`яснення слідчим учасникам обшуку їх прав та обов`язків, передбачених положеннями КПК. При цьому на місці обшуку були присутніми окрім слідчого двоє понятих, які представились ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , заступник начальника Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 та оперуповноважений ДВБ НП України ОСОБА_14 . У ході обшуку на столі було виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 700 доларів США, номіналом по 100 доларів США у кількості 7 штук з такими серійними номерами: КВ66110866І, КВ47241929Q, HL26353974F, KB01606363G, KL45345432D, KB18081008F, KL0111117C, які, зі слів ОСОБА_4 , належать йому та він прийшов до вищезазначеного кабінету з метою повернути борг.
		18.Відразу після проведення обшуку 12.04.2023 о 16:45 год. ОСОБА_4 був затриманий, що підтверджується відповідним протоколом (т. 1 а.п. 73 - 78).
		19.Згідно висновку судово-технічної експертизи документів №23-2045 від 02.05.2023, вилучені в ході обшуку 7 грошових банкнот, кожна номіналом по 100 доларів США із серійними номерами: КВ66110866І, КВ47241929Q, HL26353974F, KB01606363G, KL45345432D, KB18081008F, KL0111117C, за своїми характеристиками відповідають аналогічним грошовим банкнотам, що випущені в обіг Федеральною резервною системою США (т. 2 а.п. 32 - 37). 
		20.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснив, що приблизно навесні 2023 року, приблизно з 12:00 до 15:00 год., він брав участь у якості понятого під час обшуку кабінету колишнього начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 на прохання співробітників поліції. До РВП він прийшов по конкретній справі, однак через те, що зустріч була скасована, він погодився допомогти співробітникам правоохоронних органів та прийняв участь в обшуку. Окрім нього були присутніми ще один понятий ОСОБА_13 , слідчий та оперуповноважений, прізвища яких він не пам`ятає. Всі слідчі дії, які відбувалися в той момент, фіксувалися із самого початку на камеру. Коли були відчинені двері до кабінету ОСОБА_7 , розташованого чи то на 3, чи то на 4 поверсі, він побачив, що окрім останнього в кабінеті також був присутній ОСОБА_4 , на столі лежали грошові кошти в іноземній валюті, які в ході обшуку були вилучені. ОСОБА_7 весь час сидів за своїм столом та мовчав, а ОСОБА_4 пояснив, що грошові кошти виявлені на столі - це борг, який він повернув ОСОБА_7 . Слідчим були роз`яснені його права та обов`язки, він поставив свої підписи на документах, а саме у протоколі затримання особи та у протоколі вилучення грошових коштів. 
		21.Свідок ОСОБА_13 під час судового розгляду пояснив, що можливо у липні 2023 року в обідній час, але точно він не пам`ятає коли саме, він брав участь в якості понятого під час обшуку, який проводився в кабінеті Ізмаїльського РВП. Окрім нього під час обшуку був присутній ще один понятий ОСОБА_12 , інших осіб він не пам`ятає, можливо також був присутнім слідчий. Всі слідчі дії, які відбувалися в той момент, фіксувалися із самого початку на камеру. Перед початком слідчої дії, йому оголосили його права та обов`язки, точно він не пам`ятає коли саме, але точно пам`ятає, що і йому, і другому понятому ОСОБА_12 права та обов`язки були роз`яснені одночасно. У ході обшуку на столі було виявлено грошові кошти в розмірі 700 доларів США, номіналом по 100 доларів США. По завершенню обшуку він підписав відповідний протокол.
		22.Відповідно до протоколу тимчасового доступу від 22.04.2023, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2023 (т. 1 а.п. 224), у присутності заступника начальника РВП ГУНП в Одеській області - начальника СВ ОСОБА_7 , були зроблені копії матеріалів кримінального провадження №12023162150000155 від 03.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, а саме: витягу з ЄРДР №12023162150000155 від 03.02.2023, постанови про призначення слідчого від 03.02.2023, постанови про призначення групи прокурорів від 03.02.2023, доручення про проведення досудового розслідування від 03.02.2023, повідомлення про початок досудового розслідування від 03.02.2023, витягу від 20.03.2023 з ЄРДР 12023162150000155 від 03.02.2023, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2023, доручення (у порядку п. 3 ч. 2 ст.40 КПК) від 07.02.2023, супровідного листа, рапорту о/у ВКП Ізмаїльського РВП ОСОБА_15 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_16 від 03.02.2023, копії паспорту ОСОБА_16 , гарантійного талону №763 від 24.01.2012, пояснень ОСОБА_4 від 10.03.2023, заяви ОСОБА_4 від 02.02.2023 про добровільну видачу генератору «FORTE FG 3500», заяви ОСОБА_4 від 02.02.2023 про розгляд клопотання про арешт майна, супровідного листа за підписом слідчого СВ Ізмаїльського РВП ОСОБА_8 , клопотання про арешт майна від 03.02.2023, ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2023, збереженої розписки потерпілого ОСОБА_16 від 20.03.2023, протоколу огляду предмету від 15.02.2023, супровідного листа та постанови про призначення експертизи від 17.02.2023, висновку експерта №СЕ-19/116-23/2606-ТВ від 28.02.2023 (далі - матеріали кримінального провадження №12023162150000155 від 03.02.2023) (т. 1 а.п. 225 - 226, т. 1 а.п. 227 - 249 - т. 2 а.п. 1 - 30).
		23.З матеріалів кримінального провадження №12023162150000155 від 03.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК, зокрема з витягу з ЄРДР від 03.02.2023 вбачається, що слідчим, який здійснював досудове розслідування кримінального провадження за фактом викрадення майна ОСОБА_16 , було призначено ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 227). 
		24.Відповідно ж до постанови про призначення слідчого від 03.02.2023, підписаної заступником начальника СВ Ізмаїльського РВП капітаном поліції ОСОБА_10 , слідчим у кримінальному провадженні №12023162150000155 від 03.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК було призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 228).
		25.Також з усіх інших матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12023162150000155 від 03.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК, вбачається, що усі слідчі та процесуальні дії були проведені тільки слідчим ОСОБА_8 .
		26.Слідча ОСОБА_8 , яка була допитана в якості свідка, під час судового розгляду пояснила, що вона згідно постанови від 03.02.2023 є єдиним слідчим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за фактом крадіжки генератора «Форте» у с. Озерне. По зазначеному кримінальному провадженню наразі ОСОБА_4 не була вручена підозра та він жодного статусу не має. Також вона зазначила, що у матеріалах кримінального провадження щодо крадіжки генератора « ОСОБА_17 » немає більше ніяких постанов щодо призначення слідчого чи групи слідчих. Під час досудового розслідування вона усно спілкувалася із ОСОБА_4 , якому пропонувала розказати про всі обставини, а також спілкувалася із його знайомим ОСОБА_18 в якості свідка, який прийшов того ж дня разом із ОСОБА_4 . Заява від потерпілого надійшла 02.02.2023, а відомості до ЄРДР були внесені наступного дня, тобто 03.02.2023. ОСОБА_4 під час спілкування з нею не заперечував крадіжку, навіть більше того, 02.02.2023 видав викрадений генератор, що підтверджується його заявою. Крім того, в матеріалах провадження є пояснення ОСОБА_4 , відібрані оперуповноваженим карного розшуку 02.02.2023, а саме на місці події. Починаючи з 03.02.2023 жодних слідчих дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК проведено не було. Після розмови із ОСОБА_4 , вона повідомила останнього, що у разі потреби, викличе його до себе, однак деколи ОСОБА_4 сам заходив до неї. У матеріалах провадження також містяться пояснення від 10.03.2023, написані власноруч ОСОБА_4 , жодного тиску з її боку на ОСОБА_4 не було. Вона повідомила свого керівника ОСОБА_7 про те, що очікує висновок товарознавчої експертизи, після чого планує вручати підозру ОСОБА_4 . Також вона пояснила, що не узгоджувала виклик ОСОБА_4 зі своїм керівником ОСОБА_7 . З приводу того, чи викликав ОСОБА_7 особисто до себе ОСОБА_4 , їй нічого невідомо, однак якось вона, відчинивши двері свого кабінету, знов побачила ОСОБА_4 , якому повідомила в черговий раз, що викликає його сама за потреби, але ОСОБА_4 повідомив, що йому треба зайти до начальника слідства. Кабінет ОСОБА_7 розташований на тому ж поверсі та по тій самій стороні, що і її кабінет. Вона не слідкувала, куди саме заходив ОСОБА_4 , та з приводу факту надання неправомірної вигоди їй нічого не відомо, жодні гроші їй ОСОБА_7 не пропонував та чи пропонував останньому гроші ОСОБА_4 вона й гадки немає. Загалом, вона бачила ОСОБА_4 у відділі поліції два рази, в один з яких він повідомив, що йому треба зайти до начальника слідства. Ситуація, коли особа, що підозрюється у вчиненні злочину, приходить сама за власним бажанням до відділу поліції, є нетиповою. На той момент у неї ще не було підстав повідомляти про підозру ОСОБА_4 . ОСОБА_7 не просив її викликати ОСОБА_4 , тим паче нічого не казав про те, що останній намагався надати чи пропонував надати неправомірну вигоду ОСОБА_7 , також вона не чула від ОСОБА_4 , щоб від нього хтось вимагав грошові кошти, щоб вирішити питання по кримінальному провадженні. Також вона пояснила, що постанову про призначення групи слідчих виносить заступник керівника, від самого початку вона була єдиним слідчим по цьому кримінальному провадженні, а коли саме ОСОБА_7 включили до складу групи їй невідомо, зазначивши, що хтось із співробітників згодом повідомив їй про те, що ОСОБА_7 включено до складу групи слідчих. На той момент, коли виносилася ця постанова, ОСОБА_7 був начальником слідчого відділу РВП, а ОСОБА_10 - його заступником. Постанова про призначення групи слідчих має бути наявна в матеріалах кримінального провадження, однак на теперішній час вшитої постанови у матеріалах кримінального провадження немає, як і немає витягу з ЄРДР щодо постанови, де саме знаходяться ці документи, вона не знає. ОСОБА_7 як керівник має право ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, жодних процесуальних рішень у провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК він не приймав та жодних процесуальних дій не вчиняв, проте він кілька разів брав матеріали провадження для ознайомлення та 19.04.2023 особисто відвозив проект підозри з додатками процесуальному керівнику. Проект підозри 19.04.2023 був направлений процесуальному керівнику прокурору ОСОБА_19 , однак остання повернула його 15.05.2023 із вказівками, а саме допитати осіб, що мешкають з ОСОБА_4 , а також долучити до матеріалів справи свіжу вимогу про судимість ОСОБА_4 . Однак вона не виконала вказівки прокурора, оскільки її керівництво повідомило, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 заберуть в слідче управління. Про те, яку роль ОСОБА_7 відігравав у провадженні відносно ОСОБА_4 за фактом крадіжки, їй нічого невідомо. 
		27.Отже, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у наданні ним начальнику слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на слідчого Ізмаїльського РВП ОСОБА_8 , щодо не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК та закриття кримінального провадження за фактом крадіжки генератора «Форте».
		 
		Мотиви зміни обвинувачення
		28.Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 369 КК, а саме як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
		29.Як визначено ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
		30.Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може гуртуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		31.Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим (рішення від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83).
		32.Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень з кваліфікацією її дій за статтями (частинами статей) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
		33.Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
		34.При цьому обвинувальний вирок за висунутим обвинуваченням може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		35.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998).
		36.Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі - ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).
		37.Крім того, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 також зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		38.Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, за яким йому пред`явлене обвинувачення.
		39.Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		40.Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що ці докази поза розумним сумнівом не тільки не спростовують висунуту стороною захисту версію подій, що відбувалися за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 , а й свідчать про недоведеність винуватості ОСОБА_4 саме у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК, а також про неправильну кримінально правову оцінку його дій стороною обвинувачення.
		41.Як судом було вище наведено, винуватість ОСОБА_4 у наданні ним начальнику слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на слідчого Ізмаїльського РВП ОСОБА_8 , щодо не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК та закриття кримінального провадження за фактом крадіжки генератора «Форте» доведене поза розумним сумнівом.
		42.При цьому слід звернути увагу на те, що для існування складу злочину, передбаченого ст. 369 КК, окрім як наявність службової особи, слід врахувати і наявність певних повноважень у цієї службової особи, якій надається неправомірна вигода, і вона, використовуючи їх, має повноваження вчинити певні дії, за які їй надається неправомірна вигода. Іншими словами не будь-яка службова особа має певні повноваження, а лише чітко визначені чинним законодавством. І кримінальна відповідальність за ст. 369 КК не може наставати за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка не має відповідних повноважень, у вчиненні яких зацікавлена особа, що надає неправомірну вигоду. Наприклад, надання неправомірної вигоди поліцейському за виділення земельної ділянки під забудову не може підпадати під кваліфікацію за ст. 369 КК, адже поліцейський, хоча й є службовою особою, але він не уповноважений ухвалювати рішення у земельних правовідносинах.
		43.З наданої під час судового розгляду прокурором непосвідченої фотокопії витягу з ЄРДР від 12.04.2023 з кримінального провадження №12023162150000155 від 03.02.2023 вбачається, що слідчим, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК, окрім ОСОБА_8 , було призначено й ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 62).
		44.А відповідно до наданої прокурором під час судового провадження непосвідченої фотокопії копії постанови про призначення групи слідчих від 28.03.2023, підписаної заступником начальника СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12023162150000155 від 03.02.2023 було призначено групу слідчих у складі слідчих Ізмаїльського РВП ОСОБА_8 , яка є старшим групи, та ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 63).
		45.При цьому стороною обвинувачення не було надано суду ані оригінали вказаних документів (витягу з ЄРДР від 12.04.2023, постанови про призначення групи слідчих від 28.03.2023), ані їх дублікати, ані навіть їх посвідчені копії, хоча судом була надана така можливість та саме у зв`язку з цим судове засідання відкладалося. Також судом була надана можливість стороні обвинувачення надати будь-які інші документи на підтвердження того, коли саме відомості про вказану постанову про призначення групи слідчих від 28.03.2023 були внесені до ЄРДР №12023162150000155 від 03.02.2023 для того, щоб з`ясувати, коли саме ОСОБА_7 набув статусу слідчого у цьому кримінальному провадженні та повноваження ухвалювати відповідні процесуальні рішення як слідчий, у тому числі щодо закриття кримінального провадження: до чи після надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_4 .
		46.Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		47.Згідно ч. 4 ст. 99 КПК, дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
		48.Таким чином, надані прокурором під час судового провадження непосвідчені фотокопії витягу з ЄРДР від 12.04.2023 кримінального провадження №12023162150000155 від 03.02.2023 та постанови про призначення групи слідчих від 28.03.2023 у силу наведених ч.ч. 3, 4 ст. 99 КПК не можуть бути прийняті до уваги судом як такі, що не є оригіналами або дублікатами документів. З огляду на те, що вказані оригінали документів знаходяться в розпорядженні сторони обвинувачення (зокрема, у слідчому відділі Ізмаїльського РВП, з якого як слідчий так і прокурор в силу ч. 2 ст. 93 КПК були уповноважені витребувати та отримати їх), сторона обвинувачення жодним чином не була позбавлена можливості надати їх суду.
		49.Допитаний під час судового розгляду заступник начальника СВ Ізмаїльського РВП як свідок  ОСОБА_10  під час судового розгляду пояснив, що у березні 2023 року він виконував обов`язки заступника керівника слідчого відділу Ізмаїльського РВП, а з лютого 2024 року він обіймає цю ж посаду, але в м. Рені. На той час його начальником був  ОСОБА_7 , якому ОСОБА_4  пропонував надати хабар за вирішення питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадженням відносно ОСОБА_4  було розкрите, проте він особисто з ним не знайомився, на той час підозру  ОСОБА_4  не вручали. З якою саме метою та чи була необхідність у створенні групи слідчих при розкритому злочині він пояснити не може, оскільки вже точно не пам`ятає. Деколи за необхідністю до групи слідчих може бути включений як начальник слідчого відділу РВП, так і його заступник. Посадові обов`язки у заступника начальника такі ж самі як і у керівника слідчого відділу, загалом начальник слідчого відділу розподіляє функціональні обов`язки між працівниками відділу, начальник здійснює контроль за вчиненням досудового розслідування, а він ( ОСОБА_10 ), у свою чергу, проводить досудове розслідування. При визначені слідчого, який проводитиме досудове розслідування, спочатку відповідальною особою вносяться певні зміни до ЄРДР, а потім виноситься окрема постанова. За наявності й начальника слідчого відділу, й його заступника, включати до групи слідчих уповноважений як начальник, так і його заступник. Коли начальник перебуває на робочому місці, включення до групи слідчих здійснює заступник начальника за його ж вказівкою, а коли начальник відсутній на робочому місці, включення до групи узгоджується безпосередньо у телефонному режимі. Траплялися випадки, що через завантаженість серед працівників слідчого відділу Ізмаїльського РВП, начальник ОСОБА_7  призначався до групи слідчих у інших кримінальних провадженнях, таке було близько в 20 - 30 провадженнях. Без відома ОСОБА_7 його ніколи не включали до групи слідчих. У кримінальному провадженні за фактом крадіжки відносно ОСОБА_4 він за вказівкою ОСОБА_7 постановою про призначення групи слідчих включив останнього до групи слідчих, передавши її особисто слідчій ОСОБА_8 поділася ця постанова з матеріалів кримінального провадження йому невідомо, при цьому він зазначив, що вона мала бути приєднана слідчим до матеріалів справи. ОСОБА_7 в телефонному режимі повідомив йому, що його ( ОСОБА_7 ) необхідно включити до групи слідчих у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК, оскільки проводитимуться слідчі дії, тому він й включив його до групи, оскільки будь-який слідчий може бути включеним до групи будь-якого кримінального провадження. Про те, що ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_7 надання неправомірної вигоди, останній йому не говорив. Він також зазначив, що начальник слідчого відділу не може закрити провадження у справі або виносити будь-які рішення, якщо він не входить до групи слідчих.
		50.Отже, враховуючи, що стороною обвинувачення не було надано належних та достовірних доказів того, коли саме та на підставі чого ОСОБА_7 був включений до складу групи слідчих у кримінальному провадженні №12023162150000155 від 03.02.2023 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК, а також про те, коли саме в ЄРДР були внесені відомості про ОСОБА_7 як про слідчого у цьому кримінальному провадженні, а саме до надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_7 чи після цього, то стороною обвинувачення не доведено, що станом на момент надання неправомірної вигоди 12.04.2023 о 15:56 год. начальник СВ Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 здійснював досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
		51.Більше того, з досліджених судом доказів, зокрема з протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, з аудіо-, відеозаписів цих слідчих дій, а також з показань як свідка ОСОБА_7 , так і самого обвинуваченого ОСОБА_4 , останній звернувся до ОСОБА_7 не як до слідчого, що проводив досудове розслідування кримінального провадження, а як до начальника слідчого відділу для того, щоб останній вплинув на слідчого, що здійснював досудове розслідування. Це чітко випливає із зафіксованого на технічні носії інформації спілкування під час надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_7 .
		52.І хоча відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК, керівник органу досудового розслідування уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, але за змістом ст. 110, Розділу ІІІ «Досудове розслідування» КПК приймати рішення та проводити слідчі (розшукові) дії уповноважений саме слідчий, як учасник кримінального провадження, а не керівник органу досудового розслідування. Крім того, статтею 284 КПК уповноважений закривати кримінальне провадження також саме слідчий, а не керівник органу досудового розслідування. Тому для набуття повноважень слідчого або групи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, які здійснюватимуть досудове розслідування, має бути прийняте відповідне рішення у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови, незалежно від посади, яку обіймає особа, що виконуватиме повноваження слідчого, в органі досудового розслідування (начальник слідчого відділу, заступник начальника слідчого відділу, слідчий слідчого відділу). Про це свідчать висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ОП ККС ВС), що наведені у постанові від 04.10.2021 у справі №724/86/20. Зокрема, ОП ККС ВС у вказаній постанові дійшла висновку, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.
		53.Саме тому для того, щоб керівник органу досудового розслідування мав можливість здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, має бути прийняте відповідне рішення у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Але, як було вище наведено, стороною обвинувачення не надано жодного належного та достовірного доказу, який би підтверджував наявність такого рішення у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесене до ЄРДР за №12023162150000155 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК, щодо визначення начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 як такого, що здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні до моменту надання йому ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
		54.Саме тому у начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 станом на час надання йому неправомірної вигоди не було повноважень слідчого у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесене до ЄРДР за №12023162150000155 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК. Ці відомості також випливають і з самих матеріалів вказаного кримінального провадження, копії яких були вилучені під час проведення досудового розслідування у розглядуваному кримінальному провадженні. До того ж, з цих матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесене до ЄРДР за №12023162150000155 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК, не було проведено жодної слідчої дії та не було прийнято жодного процесуального рішення. Про ці обставини також пояснила й свідок ОСОБА_8 . До того ж, під час допиту в суді заступник начальника СВ Ізмаїльського РВП ОСОБА_10 , за підписом якого суду була надана непосвідчена копія постанови від 28.03.2023 про включення до складу групи слідчих як слідчого ОСОБА_7 , не зміг пояснити, в чому саме була необхідність додавання до складу групи слідчих по нескладному одноепізодному кримінальному провадженні, яке було вже розкрите, ще й самого начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 під час судового розгляду надали суперечливі показання, зокрема, ОСОБА_10 зазначив, що він зробив це за вказівкою ОСОБА_7 , а останній зазначив, що йому невідомі обставини винесення ОСОБА_10 постанови про включення його до складу групи слідчих.
		55.Як було вище наведено, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		56.Тому, враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_7 здійснював повноваження слідчого під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесене до ЄРДР за №12023162150000155 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК, враховуючи автентичні прямі докази (аудіо-, відеодокази), які підтверджують умови надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 . ОСОБА_7 не як слідчому, уповноваженому здійснювати досудове розслідування, а як начальнику слідчого відділу за вплив на слідчого, а також вказані протиріччя в показаннях ОСОБА_10 та ОСОБА_7 щодо необхідності, доцільності, підстав та дійсності ухвалення постанови про включення ОСОБА_7 до складу групи слідчих, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що у ОСОБА_20 були повноваження закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , тобто не доведений обов`язковий елемент складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, а саме статус ОСОБА_7 як службової особи, яка займає відповідальне становище та уповноважена вчиняти будь-які дії в інтересах ОСОБА_4 з використанням наданого службового становища. Вказані обставини також свідчать про те, що стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду саме як уповноваженій особі на закриття кримінального провадження, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 розумів до кого саме звертається і чи є у ОСОБА_7 відповідні повноваження, адже з аудіо-, відеозаписів розмови випливає, що ОСОБА_4 надавав неправомірну вигоду ОСОБА_7 за вплив на слідчого, а не за вчинення конкретних дій з використанням службового становища ОСОБА_7 для закриття кримінального провадження. Про це також пояснив й сам ОСОБА_7 під час його допиту в суді.
		57.Разом з цим, з огляду на посаду, яку ОСОБА_7 обіймав на час надання йому ОСОБА_4 неправомірної вигоди, а також з умов та дій, які мав вчинити ОСОБА_7 за надану йому ОСОБА_4 неправомірну вигоду, ОСОБА_7 мав можливості вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на слідчого Ізмаїльського РВП ОСОБА_8 , яка здійснювала повноваження слідчого у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесене до ЄРДР за №12023162150000155 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК.
		58.Тому, враховуючи це, на думку суду, дії ОСОБА_4 все ж є кримінально караними, але вони підпадають під ознаки складу іншого кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК, а не під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, за якою ОСОБА_4 було висунуто обвинувачення.
		59.Таким чином, доводи сторони захисту обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. При цьому на відхилення доводів сторони захисту стороною обвинувачення не тільки не наведено переконливих мотивів, а й не надано жодних доказів, які б не залишали розумного сумніву у винуватості обвинуваченого саме у висунутому стороною обвинувачення обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК. Тому, враховуючи, що небезпідставні доводи сторони захисту не спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_4 саме за висунутим обвинуваченням за ч. 3 ст. 369 КК.
		60.Згідно ч. 1 ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		61.Отже, суд, діючи в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувальному акту, у силу ч. 3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення, вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369-2 КК як надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, оскільки це покращує становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви неврахування судом окремих доказів
		62.З огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно якій суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, і суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, при ухваленні вироку судом не можуть бути прийняті до уваги показання свідка ОСОБА_7 , що містяться у протоколі його допиту від 22.04.2023 (т.2 а.п. 64 - 69), оскільки ці показання були надані слідчому і безпосередньо судом не сприймалися. 
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		63.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання  ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
		64.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви призначення покарання
		65.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		66.Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		67.Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		68.Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		69.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин у сфері службової діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг. 
		70.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		71.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення відноситься до простих (некваліфікованих), тобто до складів без обтяжуючих обставин.
		72.Згідно медичним довідкам ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 2 а.п. 26, 27).
		73.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
		74.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , даних досудової доповіді, того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині, відсутності обставин, що обтяжують його покарання, а також середніх ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання за ч. 1 ст. 369-2 КК у виді штрафу в середніх межах санкції, але ближче до верхньої межі. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як штраф, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
		75.Визначаючи розмір штрафу, який має бути призначений обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує його майновий стан, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину та інші встановлені судом обставини, зокрема, попереднє ув`язнення обвинуваченого тривалістю тридцять днів.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		76.Судом встановлено, що 12.04.2023 ОСОБА_4 був затриманий у даному кримінальному провадженні та тримався під вартою до 11.05.2023, оскільки ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у сумі 214 720 грн (т. 1 а.п. 218 - 221а). Після цього, 11.05.2023 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти, у зв`язку з тим, що ОСОБА_21 внесла заставу в розмірі 214 720 грн відповідно до квитанції від 10.05.2023. З набранням вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а застава у сумі 214 720 грн відповідно до ч. 11 ст.182 КПК підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_21 .
		У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення ОСОБА_4 з 12.04.2023 до 11.05.2023 враховується судом для пом`якшення його покарання у виді штрафу. Враховуючи розмір штрафу, який має бути призначений судом обвинуваченому, термін попереднього ув`язнення (30 днів), а також тяжкість вчиненого злочину, суд не вбачає підстав для повного звільнення обвинуваченого від покарання у виді штрафу.
		77.Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів №23-2045 від 02.05.2023 у сумі 9 081,24 грн.
		78.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК. 
		79.Крім того, в силу ч. 1 ст. 96-1 КК, ч. 9 ст. 100 КПК у даному кримінальному провадженні необхідно застосувати такий захід кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація щодо грошей, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		80.Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		81.Отже, у зв`язку з викладеним, арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2023 (т. 1 а.п. 210 - 212), в силу вимог ч. 4 ст. 174 КПК слід залишити без змін та продовжити його дію до виконання вироку, а з набранням вироком законної сили та зі зверненням його до виконання в силу наведених ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК грошові кошти у сумі 700 доларів США, що були використані ОСОБА_4 як неправомірна вигода за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, підлягають спеціальній конфіскації.
		 
		Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн.
		2.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2023 (т. 1 а.п. 210 - 212), залишити без змін до виконання вироку, та застосувати спеціальну конфіскацію щодо грошей, вилучених 12.04.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , у загальній сумі 700 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 7 штук із серійними номерами: КВ66110866І, КВ47241929Q, HL26353974F, KB01606363G, KL45345432D, KB18081008F, KL0111117C, що були використані для надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		3.Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави продовжити до набрання вироком законної сили.
		4.З набранням вироком законної сили заставу в розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, сплачену згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 10.05.2023, - повернути заставодавцю, а саме ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
		5.Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 9 081,24 грн (дев`ять тисяч вісімдесят одну гривню 24 коп.).
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		9.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...