Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 514/182/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 29.05.2024. Зареєстровано: 30.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2024.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: 2/514/196/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Тарутинський районний суд Одеської області 
		_________________________________________________________________________
		Справа №514/182/24
		Провадження по справі № 2/514/196/24
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 травня 2024 року                         смт Тарутине
		 
		Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  Кравченко П.А., 
		при секретарі  Мельниченко Н.М.,
		розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно за законом, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
		встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи із 2015 року по день смерті матері, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно;
		визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якого входить:
		 земельна ділянка площею 2,9945 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0500, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року;
		 земельна ділянка площею 0, 7699 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0434, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року.
		В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що проти позовних вимог не заперечуює та просить розглянути справу за його відсутністю.
		Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Так, відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
		Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
		За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		За позицією Пленуму Верховного Суду України, яка викладена у п.п.2, 21 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. 
		Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
		За змістом ст. 49, ч.ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
		Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
		Так, з довідки Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 329 від 11.09.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.11).
		Факт, про встановлення якого просить позивач має для нього юридичне значення, оскільки надасть право на оформлення спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 . 
		Тож судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_3 по день смерті ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що заявлена вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.
		Щодо позовної вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування суд дійшов до наступного висновку. 
		Судом встановлено, що на підставі розпорядження Тарутинської районної держадміністрації від 01.06.2005 року № 128/А-2005, ОСОБА_3 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 861300 від 15.09.2005 року (а.с. 10).
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.11.2021 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 7).
		Реалізуючи своє право спадкоємця позивач звернувся до Приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11.09.2023 року приватним нотаріусом Сулаковим І.І. було відмовлено.
		Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи ( спадкодавця) до інших осіб( спадкоємців).
		Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. 
		За життя спадкодавець заповітів не складала.
		Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
		Спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 є сини померлої: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає. Чоловік померлої  ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Він не заявив про відмову від неї.
		Аналізуючи вищезазначене судом встановлено, що померлій ОСОБА_3 належить право на земельну ділянку площею 2,9945 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0500, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року та на земельну ділянку площею 0, 7699 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0434, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року.
		Так, враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем в порядку черговості за статтею 1261 ЦК України прийняв спадщину шляхом проживання зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 , починаючи із 2015 року по день смерті ОСОБА_3 , включно; окрім цього, ніхто більше з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався, суд вважає за можливе визнати за позивачем право на зазначене спадкове майно за законом. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 272, 273, 315, 354 ЦПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно за законом  задовольнити.
		Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи із 2015 року по день смерті матері, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно. 
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якого входить:
		 земельна ділянка площею 2,9945 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0500, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року;
		 земельна ділянка площею 0, 7699 га, кадастровий номер 5124780400:01:002:0434, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська область, Тарутинський район, Олександрівська сільська рада, належна спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА 861300 від 15.09.2005 року.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя               П.А. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...