Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0519/12689/2012 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2024.
Дата набрання законної сили: 24.04.2024
Номер судового провадження: 61-12822ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		24 квітня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 0519/12689/2012
		провадження № 61-12822св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач), 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву  ОСОБА_1 про роз?яснення ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки та постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі за позовом  ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про відшкодування майнової шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2012 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про відшкодування майнової шкоди.
		Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 червня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 вересня 2013 року, в позові відмовлено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 вересня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 серпня 2014 року позов задоволено частково. Стягнено з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 200 000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 1 598 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2014 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 серпня 2014 року змінено. Стягнено з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 200 000,00 дол. США, що на 11 листопада 2014 року в еквіваленті становить 2 960 845,00 грн. В іншій частини рішення залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 березня 2015 року касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 серпня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 листопада 2015 року позов задоволено частково. Стягнено з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4 254 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 листопада 2015 року залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року позов задоволено частково. Стягнено з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 400 000,00 дол. США, що на день ухвалення рішення, відповідно до курсу Національного банку України, становить 10 784 840, 00 грн. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 520, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного суду від 24 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 400 000,00 дол. США залишено без змін. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 02 серпня 2018 року скасовано в частині відмови у стягненні трьох процентів річних від простроченої суми. Позов в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми задоволено. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 157 216,44 дол. США, судовий збір в розмірі 20 000,00 грн.
		Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк»задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 кошти, внесені позивачем, в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) доларів  00 центів США за договором про спеціальний строковий вклад від 26 вересня 2001 року № 791, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 195 475 (сто дев`яносто п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) доларів  41 цент США, а всього 595 475 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) доларів 41 цент США.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року. Постанову Верховного Суду від 15 квітня 2020 року залишено в силі.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року виправлено в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року описки, а саме зазначено період, за який підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми: «з 21 листопада 2010 року (період три роки, який передував подачі позову) до 21 листопада 2012 року (момент подачі позову)» замість «з січня 2004 року до квітня 2020 року». Виправлено в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року описку: замість «Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 195 475 (сто дев`яносто п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) доларів 41 цент США» зазначити: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 36 003 (тридцять шість тисяч три) доларів 69 центів США».
		Короткий зміст та узагальнені доводи заяви про роз`яснення судового рішення
		У червні 2023 року  ОСОБА_1  звернувся до Верховного Суду із заявою про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки та постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року.
		В обґрунтування заяви зазначив, що, на його думку, ухвала Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки змінює суть постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року та призводить до невизначеності щодо розміру коштів, що підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь заявника.
		Відповідач добровільно виконав лише частину рішення (10 серпня 2020 року), повернув позивачу 429 563, 86 дол. США. 
		Просив роз`яснити: яка саме описка чи арифметична помилка була допущена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року; чи не змінюють виправлені ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року (постановленою без виклику і повідомлення сторін) абзаци суті вказаної постанови; яким саме з вказаних судових рішень необхідно керуватись під час примусового стягнення заборгованості з відповідача на користь заявника, за умови, що ухвала Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки не могла змінити суті постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року. Просив скасувати ухвалу Верховного Суду від 22 липня 2020 року у разі, якщо вона змінює суть постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року.
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
		Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, враховуючи неможливість Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність цього суду. Визначено територіальну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Жовтневому районному судум. Дніпропетровська.
		Верховний Суд листом від 13 червня 2023 року витребував із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали справи № 0519/12689/2012.
		Згідно з відповіддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року справи, що перебували на розгляді у Жовтневому районному суді м. Маріуполя Донецької області, зокрема і справа № 0519/12689/2012, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не передавались.
		Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року копії матеріалів касаційного провадження направлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року, що залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, відновлено втрачене судове провадження в частині повного тексту постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року та повного тексту ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003, провадження № 61-9312сво22, зазначено: «9.2.1. У статті 494 ЦПК України визначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити (частина перша). 9.2.2. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження (частина друга).»
		З огляду на зміст заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Верховний Суд вважає, що відновлення втраченого судового провадження в частині є достатнім для розгляду цієї заяви.
		Верховний Суд, врахувавши зміст заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки та постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року, зміст постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року та ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
		За змістом зазначеної норми процесуального права, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного йоговиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
		Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.
		Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його виконання.
		Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частина друга статті 271 ЦПК України).
		Отже, роз`ясненню підлягають судові рішення, ухвалені по суті справи, які набрали законної сили та підлягають виконанню, але ще не виконані та не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
		В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, незмінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
		Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України у рішенні від 23 травня 2017 у справі № 21-1283іп16, Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 у справі № 800/507/17, провадження № 11-263сап18. 
		Ухвала Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки не є судовим рішенням по суті справи. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконанню підлягає рішення суду, яким вирішено спір по суті разом з ухвалою про виправлення описки.
		Отже, постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року з урахуванням ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки є судовим рішенням, що може бути пред`явленим до виконання. Ухвала про виправлення описки є невід`ємною частиною судового рішення, у яке вноситься виправлення -описки.
		У заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 вказав, що банк добровільно виконав рішення суду в сумі 429 563, 86 дол. США. Водночас на підтвердження виконання рішення суду надав виписку/особовий рахунок за період з 10 серпня 2020 року по 13 жовтня 2020 року.
		Заперечуючи щодо відновлення втраченого провадження АТ КБ «ПриватБанк» заначав, що 15 квітня 2023 року закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання, банк виконав рішення суду в повному обсязі 07 серпня 2020 року. Виконавче провадження закінчено (а. с. 28-31, 46, 86-90 матеріалів відновленого втаченого провадження).
		Верховний Суд зазначає, що зміст заяви ОСОБА_1 про про з`яснення судового рішення зводиться до того, що він не погоджується з ухвалою суду про виправлення описки. Фактично просить роз`янити мотиви ухваленого рішення.
		Крім того, постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року з урахуванням ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року виконана, тому відповідно до статті 271 ЦПК України немає підстав для роз`яснення судового рішення.
		З огляду на викладене у задоволенні заяви  ОСОБА_1  про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки та постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви  ОСОБА_1 про роз?яснення ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року про виправлення описки та постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 рокуу справі за позовом  ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про відшкодування майнової шкоди, відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 А. С. Олійник
		Судді:                                                                                                             І. Ю. Гулейков
		В. М. Ігнатенко
		С. О. Карпенко
		І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...