Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/15135/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 29.05.2024. Зареєстровано: 30.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2024.
Дата набрання законної сили: 13.05.2024
Номер судового провадження: 1-кс/755/1073/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017100040013085

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/15135/17
		Провадження №: 1-кс/755/1073/24
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"07" травня 2024 р.                                                                          м.Київ
		 
		Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100040013085 та додані до нього матеріали відносно: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                                                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                                         адвоката ОСОБА_6 ,
		В С Т А Н О В И В:
		І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається. 
		18.03.2024 року старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100040013085 відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
		18.03.2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було визначено головуючого - слідчого суддю ОСОБА_1 та передано матеріали клопотання.
		ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.
		Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120171100040013085 від 22.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
		Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 , в невстановлений досудовим розслідуванням час вступила в злочинну змову з ОСОБА_7 з метою незаконного збуту наркотичних засобів на території м.Києва невизначеному колу осіб.
		Так, ОСОБА_5 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, отримала, тим самим незаконно придбала з метою збуту від ОСОБА_8 , невстановлену кількість наркотичного засобу - метадону, з метою його подальшого незаконного збуту.
		В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут за попередньою змовою з ОСОБА_7 , наркотичного засобу метадону вирішила незаконно збути частину отриманого від ОСОБА_7 , наркотичного засобу - метадону.
		В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконний збут наркотичних засобів за попередньою змовою з ОСОБА_9 домовилась з особою, яка співпрацює з правоохоронними органами на основі конфіденційного співробітництва зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_10 про збут останній наркотичного засобу - метадону, за 450 гривень.
		Так, 01 червня 2017 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, у службовому кабінеті №305 Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві за адресою: м.Київ, вул.Червоноткацька, 2, згідно постанови про оперативну закупку наркотичного засобу - метадону, працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_10 було вручені грошові кошти в сумі 450 гривень, для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - метадону, у ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_10 була вручена жіноча сумка, обладнана аудіо-відео пристроєм для фіксації події.
		Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут за попередньою змовою з ОСОБА_8 наркотичного засобу - метадону, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де чекала на ОСОБА_10 .
		Після цього, 01 червня 2017 року о 15 годині 56 хвилин, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут за попередньою змовою групою осіб наркотичного засобу - метадону, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , а саме в кімнаті, де розташований віконний отвір, що виходить на двір біля вхідних дверей до під`їзду будинку. При зустрічі, ОСОБА_10 передала через вікно квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 450 гривень, які їй були видані для проведення оперативної закупки, в свою чергу ОСОБА_5 взяла грошові кошти в сумі 450 гривень та передала ОСОБА_10 згорток з поліетилену, в якому містився наркотичний засіб - метадон, масою 0,101 г, тим самим вчинила незаконний збут наркотичного засобу - метадон.
		В подальшому, 01 червня 2017 року, в період час з 16 години 30 хвилин по 16 годину 40 хвилин, в службовому кабінеті №305 Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві під час огляду місця події у ОСОБА_10 із правої руки було вилучено згорток з поліетилену, в якому знаходився наркотичний засіб - метадон, масою 0,101 г, яку остання придбала у ОСОБА_5 при проведенні оперативної закупки.
		28.06.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру та допитано в якості підозрюваної.
		29.06.2017 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		22.08.2017 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців.
		23.08.2017 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		31.08.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та допитано в якості підозрюваної.
		22.09.2017 року матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 виділено в окреме кримінальне провадження.
		05 жовтня 2017 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва надав дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу, для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на утримання під вартою.
		У вказаний в ухвалі суду строк , місце знаходження розшукуваної особи встановлено не було.
		Під час проведення досудового розслідування, підозрювана ОСОБА_5 , неодноразово була викликаний слідчим в СВ Дніпровського УП ГУ НП ум.Києві для проведення слідчих дій, однак на виклики до цього часу не з`явилася.
		Крім того, в ході виконання доручення було встановлено що ОСОБА_5 , виїхавши 13.09.2017 року з території України по теперішній час не заїжджала.
		На даний час місце знаходження підозрюваної ОСОБА_5 , не встановлено.
		Проведеними заходами було встановлено, що з підозрюваною ОСОБА_5 , мобільний зв`язок постійно відсутній, відвідуванням місця проживання ОСОБА_5 , - АДРЕСА_1 , встановлено, що остання не проживає там, про що свідчить прямий умисел на переховування від органів слідства, встановити місцезнаходження ОСОБА_5 , проведеними заходами не представилося можливим.
		В подальшому 22.09.2017 року, враховуючи те, що всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії проведені, які ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, встановити місце знаходження ОСОБА_5 , не представилось можливим встановивши наявність достатніх доказів, в кримінальному провадженні на підставі п.2 ч.1 ст.280 КК України винесено постанову про зупинення.
		28.06.2023 року слідчим суддею Дніпровського районного суду в м.Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м.Києві, про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - задоволено.
		Відповідно до інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», встановлено, що 13.09.2017 року о 13 год. 43 хв. підозрювана ОСОБА_5 перетнула державний кордон України у пункті пропуску КПВВ Cтарокозаче в якості пішохода.
		15.03.2024 року в порядку ст.40 КПК України, повторно, оперативному підрозділу було надано доручення, що до встановлення місця знаходження ОСОБА_5 для вручення повістки, однак позитивного результату не дало, адже остання не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на зв`язок не виходить.
		Покладені на неї обов`язки відповідно до ухвали про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не виконала.
		Разом з цим, проведеними розшуковими заходами в рамках оперативно-розшукової справи також його місцезнаходження не встановлено.
		Враховуючи те, що на даний час місцеперебування підозрюваної ОСОБА_5 невідоме, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування та суду.
		15.03.2024 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, про що винесено відповідну постанову.
		Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_5 підозра, на думку слідчого, підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема: протоколом огляду покупця, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події від 01.06.2017, висновком експерта №11-2/4018 від 09.06.2017, протоколом оперативної закупки від 01.06.2017, висновком експерта №11-2/4018 від 09.06.2017, протоколом огляду місця події від 27.06.2017, протоколом обшуку від 27-62017, протоколом огляду диску отриманого згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.06.2017 року №860/125/63/2017 згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва №01-8591т/НСД від 11.05.2017.
		Метою застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст.177 КПК України), а саме:
		1) переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_5 повідомлено про підозру, та можливий призначений термін покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, остання з метою ухилення від відбування покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, змінивши місце проживання, оскільки після отримання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перестала виходити на зв`язок. Крім того, перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_5 , не маючи постійного місця проживання в м.Києві, може умисно переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і від суду, оскільки 31.08.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та після цього місце перебування останньої не відоме. 13.09.2017 року о 13 год. 43 хв. підозрювана ОСОБА_5 перетнула державний кордон України у пункті пропуску КПВВ Cтарокозаче в якості пішохода, орган досудового слідства про місце свого перебування не повідомила, що свідчить про її переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності;
		2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підозрювана ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, а саме на даний час вона не з`являється за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу впливає на строки проведення досудового розслідування. В ході проведення досудового розслідування, підозрювана ОСОБА_5 неодноразово викликана слідчим шляхом телефонних дзвінків на номер, який вона особисто вказала в допиті, а саме НОМЕР_1 , по якому оператором було повідомлено, що «абонент знаходиться поза зоною досяжності».
		Крім іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, сторона обвинувачення просить суд врахувати вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_5 , її процесуальну поведінку під час досудового розслідування, міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місці її проживання.
		Таким чином, на думку слідчого, у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
		Враховуючи викладене, слідчий просить суд задовольнити клопотання та винести ухвалу про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого. 
		1.Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити.
		2.Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6  заперечував проти задоволення клопотання слідчого, оскільки, на думку захисника, докази на підтвердження зазначених слідчим ризиків у кримінальному провадженні відсутні. 
		3. Згідно з ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
		Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. 
		Разом з тим, хоча ч.6 ст.193 КПК України уможливлює проведення судового розгляду клопотання про тримання під вартою за відсутності підозрюваного, однак вона не містить правила, виходячи з якого слідчий суддя не повинен дотримуватися вимог ч.1 ст.187 КПК України стосовно обов`язкового здійснення виклику підозрюваної.
		Згідно ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		На виконання вимог ст.135 КПК України, судом було розміщено повістки про виклик до суду для розгляду даного клопотання підозрюваної ОСОБА_5  в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено її захиснику.
		Таким чином, в аспекті встановлення факту повідомлення про час та місце розгляду справи, слід зауважити, що у національному законодавстві та судовій практиці може застосовуватися такий засіб юридичної техніки, як юридична фікція (legal fiction), тобто умовно прийнятий факт, що не може бути спростований у процесі доказування та беззаперечно приймається за істину (має імперативний характер), зовнішньою формою якого є норми матеріального та процесуального права, оскільки застосування юридичних фікцій має на меті забезпечення принципу правової визначеності та, головним чином, спрямовано на фіксацію виконання уповноваженим суб`єктом певного обов`язку у визначених законом випадках.
		При розгляді даного клопотання слідчим суддею виконано усі визначені КПК України дії, спрямовані на повідомлення підозрюваної особи про цей розгляд, а тому вважається, що цей учасник повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
		Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2021 року у справі №328/1109/19, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
		Суд встановив, що в цьому провадженні у відношенні підозрюваної особи є достатні підстави вважати можливою її обізнаність, з огляду на вжиті стороною обвинувачення дії, визначені ст.135 КПК України, про:
		- здійснення щодо неї кримінального провадження, свій статус у ньому, а також покладені процесуальні обов`язки та необхідність їх виконання;
		- виклик до органу досудового розслідування щонайменше двічі. 
		Ці ж дані засвідчують собою, факт не прибуття підозрюваної особи у зазначені в оголошення в газеті дати до органу досудового розслідування, не надання доказів поважності причин неприбуття.
		За вказаних обставин, враховуючи положення ч.5 ст.139 КПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа переховується від органу досудового розслідування.
		Крім того, рішенням слідчого підозрювану особу оголошено в міжнародний розшук.
		Кримінальний процесуальний закон не містить визначень понять «розшук» та «міжнародний розшук». Водночас «розшук» можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
		Отже, «розшук» є більш широким інститутом по відношенню до «міжнародного розшуку», який є його кваліфікованим різновидом.
		Тим самим, оголошення особи в розшук є супутнім додатковим фактором, котрий вказує на наявність підстав для розгляду клопотання у порядку ч.6 ст.193 КПК України поряд із даними про перебування закордоном з метою ухилення, оскільки сам факт перебування особи в розшуку уже вказує на те, вона ухиляється від правосуддя, позаяк академічний тлумачний словник Української мови передбачає, що розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, а також факт того, що вона перебуває поза межами території України та оголошена у міжнародний розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної відповідно до приписів ч.6 ст.193 КПК України.
		ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя. 
		Згідно ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
		Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:
		1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
		2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
		3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
		4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
		5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
		6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;
		7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.
		Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. 
		Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
		Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
		V. Підстави обрання запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.
		Вислухавши доводи та пояснення захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків. 
		Судом було встановлено, що 22.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (кримінальне провадження №12017100040013085).
		Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис захисника щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.   
		Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст. 42 КПК України (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року, справа №536/2475/14-к).
		28.06.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру та допитано в якості підозрюваної.
		31.08.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та допитано в якості підозрюваної.
		22.09.2017 року матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 виділено в окреме кримінальне провадження.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.
		В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом огляду покупця, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події від 01.06.2017, висновком експерта №11-2/4018 від 09.06.2017, протоколом оперативної закупки від 01.06.2017, висновком експерта №11-2/4018 від 09.06.2017, протоколом огляду місця події від 27.06.2017, протоколом обшуку від 27-62017, протоколом огляду диску отриманого згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.06.2017 року №860/125/63/2017 згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва №01-8591т/НСД від 11.05.2017; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.
		При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують  підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вонв підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, репутацію підозрюваної, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, суть та характер кримінального правопорушення, відомості про особу визначені ст.178 КПК та з`ясовані органом досудового розслідування, факт перебування в міжнародному розшуку, а також інші обставини, що мають значення у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування доведено обставини, які дають достатні підстави вважати наявним ризики, передбачені пп.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
		Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останньої запобіжний захід - тримання під вартою.   
		Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування її під вартою, слідчому судді не надані.
		При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. 
		Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. 
		Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України. 
		Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
		Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч.1, п.1 ч.2 ст.575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
		Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
		При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 днів - тримання під вартою за ст.59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 днів - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 днів - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
		Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч.6 ст.193 КПК України, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
		При цьому слідчий суддя роз`яснює, що ч.6 ст.193 КПК України передбачено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		VІ. Визначення розміру застави. 
		Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
		Враховуючи доведення прокурором наявності обставин визначених ст.177 КПК України (ризики), як і факту обґрунтованості підозри, а також наявність достатніх підстав вважати, що з метою ухиляння від органу досудового розслідування підозрювана особа перебуває за межами території України та оголошена в міжнародний розшук, слідчий суддя вважає наявними підстави для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100040013085 відносно  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
		Після затримання  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання з її участю про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Слідчий суддя Дніпровського районного суду
		м. Києва                                                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...