Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5716/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2024. Зареєстровано: 30.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2024.
Дата набрання законної сили: 04.06.2024
Номер судового провадження: 1-кс/335/2210/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024080000000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5716/24  1-кс/335/2210/2024 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   29 травня 2024 року                            м. Запоріжжя
		Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи - власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого слідчої групи  слідчий ВП № 4 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешту майна у рамках кримінального провадження № 42024080000000007 від 05.02.2024 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
		 
		                ВСТАНОВИВ:
		Слідчий слідчої групи  слідчий ВП № 4 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні  прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , звернулася до суду з вказаним клопотанням, у якому зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000007 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України за фактом закінченого замаху, вчиненого сертифікованим інженером землевпорядником на підбурювання представника комерційного підприємства до надання службовій особі Запорізької міської ради, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США за прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду комерційному підприємству. 
		23.05.2024 року слідчим, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, було проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:019:0090, де виявлено та вилучено речі і документи, які є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, та як вони є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, а саме: грошові кошти в сумі 20000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 200 штук. 
		Слідчий вказує, що у вказаному будинку, відповідно до оперативної інформації мешкають ОСОБА_4 . Депутат ЗМР, лідер фракції «Платформа за життя та мир» (ОПЗЖ). Голова постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директор ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 та ОСОБА_8 згідно своїх посадових обов`язків приймають участь у прийнятті рішень щодо відведення земельної ділянки на території м. Запоріжжя в оренду. Всі вказані особу були присутні під час обшуку та ОСОБА_4 заявив що вилучені грошові кошти належать йому. 
		На підставіст.98КПК України,вищезазначені вилученіречі ідокументи 24.05.2024року буливизнані речовимидоказами,оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому з метою збереження речових доказів зазначені речі підлягають арешту, з метою проведення в ході подальшого досудового розслідування їх огляду та проведення судових експертиз.
		В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначені речі та документи, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та слідчим винесено відповідну постанову про визнання їх речовими доказами. 
		У зв`язку з наведеним, просить накласти арешт на майно вилучене 23.05.2024 року, в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:019:0090, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2024 року, а саме на грошові кошти в сумі 20 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 200 штук. 
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання, з підстав, зазначених у такому. 
		Представник третьої особи - власника майна адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що вилучене майно не має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні. Слідчим у клопотанні не наведено жодних конкретних даних про те, що грошові кошти, вилучені у гр. ОСОБА_4 відповідають критеріям, передбаченимст. 98 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення. Предмет у кримінальному провадженні є хабар, який був слідчим вилучений. Разом з тим, грошові кошти, які були вилучені у гр. ОСОБА_4 - це власні заощадження останнього, належні йому на законних підставах, на підтвердження цього надав суду Декларацію, якою і підтверджує, що ці гроші є особистою власністю гр. ОСОБА_4 . Також зазначив, що власник майна гр. ОСОБА_4 жодного процесуального статусу у кримінальному провадженню немає, він не є підозрюваним, особою яка має відношення до кримінального правопорушення, що розслідується. Просив у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи  слідчий ВП № 4 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі, а вилучені грошові кошти повернути особі, у якої вони були вилучені.
		Заслухавши думку прокурора, пояснення представника третьої ооби - власника майна, дослідивши матеріали клопотання, та документи, що були надані адвокатом, слідчий суддя приходить до наступного.
		Так, відповідно до вимог ч. 1ст.131 КПК України,заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. 
		Згідно із п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до вимог ч. 2ст.171 КПК України,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.    
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		У клопотанні слідчий слідчої групи  слідчий ВП № 4 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_6 зазначає, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, зазначаючи, що вилучені речіі документи24.05.2024року буливизнані речовимидоказами,оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому з метою збереження речових доказів зазначені речі підлягають арешту, з метою проведення в ході подальшого досудового розслідування їх огляду та проведення судових експертиз.
		Частиною першоюстатті 98 КПК Українивизначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Частиною третьоюстатті 369 КК Українипередбачено відповідальність за діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 369 КК України, передбачено відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно.
		Предметомцьогозлочину є неправомірна вигода, під якою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які іншівигодинематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав (примітка дост. 3641КК України).
		Як встановлено матеріалами клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000007 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом закінченого замаху, вчиненого сертифікованим інженером землевпорядником на підбурювання представника комерційного підприємства до надання службовій особі Запорізької міської ради, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США за прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду комерційному підприємству. 
		В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2024 року (справа № 335/5716/24 провадження 1-кс/335/2146/24), надати дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,який розташованийна земельнійділянці зкадастровим номер:2310100000:06:019:0090,належить територіальнійгромаді вособі Запорізькоїміської ради,орендарем є ОСОБА_10 ,з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, які мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення та з метою відшукування та вилучення наступних речей і документів:
		- заяв (клопотань) службових осіб або представників ТОВ «РЕКРІЕЙШН» із додатками щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, (документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, копії установчих документів юридичної особи, копії документів, що посвідчують особу фізичних осіб, довіреностей тощо); 
		- протоколів (висновків, рекомендацій, заперечень, погоджень, інших документів, складених за результатами засідань тощо) засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- висновків Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (матеріалів погоджень, підготовчих матеріалів, матеріалів розгляду пропозицій, що стали підставою для прийняття рішень, супровідних документів, пояснювальних записок, аркушів погодження тощо) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- рішень та проектів рішень Запорізької міської ради із додатками (матеріалами погоджень, підготовчими матеріалами, резолюціями, дорученнями, що стали підставою для прийняття рішень, супровідних документів, пояснювальних записок, аркушів погоджень тощо) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- пропозицій, доповідних та службових записок Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, які надходили до Запорізької міської ради та її виконавчих органів у період з 01.01.2023 року по 21.05.2024 року з приводу розгляду документації щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- інформаційних карток Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради з приводу розгляду заяв ТОВ «РЕКРІЕЙШН» щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- матеріалів листування між Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради, комісією міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин, Запорізькою міською радою та її виконавчими органами щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- витягів з Генерального плану м. Запоріжжя та плану зонування території м. Запоріжжя щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- рішень та проектів рішень Запорізької міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для ТОВ «РЕКРІЕЙШН» у тому числі рішення за 20.05.2024 року та підготовчі матеріали, що стали підставою для прийняття рішень, супровідні документи, пояснювальні записки, аркуші погодження тощо); 
		- інших предметів та документів, чорнових записів, печаток, електронних інформаційних систем або їх частини, мобільних терміналів систем зв`язку (комп`ютери, ноутбуки, планшети, внутрішні та зовнішні жорсткі диски, оптичні лазерні диски, картки пам`яті, флеш-накопичувачі), мобільних телефонів, сім-карток, банківських виписок, чеків, платіжних доручень, грошових коштів, які пов`язані із розробкою проекту землеустрою для відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для ТОВ «РЕКРІЕЙШН». 
		23.05.2024 року органом досудового розслідування було проведено обшук за вищевказною адресою, що підтверджується протоколом обшуку. 
		Оскільки до скоєння кримінального парвопорушення на думку сторони обвинувачення була причетна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, вилучено предмет злочину.
		24.04.2024 року ОСОБА_7 поідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України було повідомлено ОСОБА_7 24.05.2024 року.
		Постановою слідчого від 23.05.2024 року, вилучені грошові кошти під час обшуку 23.05.2024 року, в будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:019:0090, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2024 року, а саме на грошові кошти в сумі 20 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 200 штук визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 42024080000000007 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Згідно клопотання слідчого, слідчий вказує, що арешту підлягають саме грошові кошти, які були вилучені 23.05.2024 року органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про обшук проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:019:0090, де виявлено та вилучено речі і документи, які є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, та як вони є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, а саме: грошові кошти в сумі 20000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 200 штук. Тому слідчий і звернулася до суду із вказаним клопотаннямм. 
		Водночас, грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, не відповідають вимогамст. 98 КПК України, в частині того, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, вони взагалі не були навіть ідентифікованими.
		Слідчим суддею встановлено, що під час вилучення цих грошових коштів, їх детального огляду не проведено, не описано їх серії, номерів, не відображено таких даних у протоколі обшуку.
		Порядок вилучення майна врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.10.2010 року за №51/401/649/471/23/125. Факт вилучення будь-якого майна відображають у протоколі слідчої дії. У ньому має бути перелічено всі предмети та щодо кожного з них зазначено точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуальні ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт було виявлено. У разі вилучення грошових коштів, фіксації у протоколі підлягає кількість купюр, номінал, серія та номер кожної купюри. Вилучені предмети надають для огляду понятим та упаковують у спеціальні пакети.
		Вказаних вимог Інструкції №51/401/649/471/23/125 слідчим не дотримано.
		Слідчий суддя констатує, що слідчий, зазначаючи, щовилучені грошові кошти є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, не вказуєза якими ознакамитакі грошові кошти відносяться до предмету злочину, зокрема, не зазначає, які фактичні обставини свідчать про одержання вищевказаних грошових коштів злочинним шляхом та внаслідок вчинення якого суспільно небезпечного протиправного діяння такі одержані. При цьому, предмет кримінального правопорушення був вилучений 23.05.2024 року, що достовірно встановлено слідчим суддею. У постанові про визнання речовими доказами від 23.05.2024 року, слідчим також не вказано за якими критеріями зазначені грошові кошти визнані речовими доказами. В наданих слідчому судді матеріалів немає процесуально-правової прив`язки вилучених грошових коштів до вчинення певного злочину. Їх визнано речовим доказом на формальній підставі.
		При цьому,ухвалою слідчогосудді від23.05.2024року булонадано дозвілна обшуквбудинку АДРЕСА_1 ,який розташованийна земельнійділянці зкадастровим номером2310100000:06:019:0090,з метоювилучення грошовихкоштів,які пов`язанісаме ізрозробкою проектуземлеутсрою длявідведення земельноїділянки по АДРЕСА_2 дляТОВ «РЕКРЕЙШЕН». Однак з клопотання не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що саме ці грошові кошти є тими коштами, на які слідчим суддею надавався дозвіл. У клопотанні та у ході його розгляду про вказане не повідомлялось.
		Стороною обвинувачення в ході розгляду справи не доведено відповідність грошових коштів, вимогамст. 98 КПК України.
		Слідчий суддя зазначає, що доводи органу досудового розслідування про відповідність речей, критеріям передбаченимст.98 КПК Українита наявність в матеріалах клопотання постанови слідчого про визнання вилученого майна та речей речовими доказами у даному кримінальному провадженні не є безумовною підставою для накладення арешту на майно, оскільки при накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом. Не знайшло свого обґрунтування і посилання слідчого, що арешт необхідно накласти на грошові кошти з метою проведення судових експертиз.
		Слідчий суддя вважає, що немає необхідності проведення експертного дослідження оскільки таке жодним чином не обґрунтоване, а матеріали поданого клопотання не містять жодної постанови або ж хоча би супровідних листів про призначення будь-яких експертиз стосовно дослідження вказаного майна, а тому зазначення у клопоатнні що вилучене майно необхідно для проведення судових експертиз  є недоведеним.
		Водночас,під часрозгляду клопотанняпредставником власникавилученого майнагр. ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 ,у підтвердженняпоходження вилучениху гр. ОСОБА_4 за адресою:АДРЕСА_1 , грошових коштів, надано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_4 , за 2023 рік яка подана суб`єктом від 26.03.2024 року із якої вбачається із графи: грошові активи, що ОСОБА_4 , має власні особисті заощадження як готівкові так і в банківських установах як у національній валюті так і іноземній валюті, що прямо вказує на можливість ОСОБА_4 мати власні грошові кошти та їх походження.
		Оскільки слідчим суддею встановлено, та підтверджено документально, що грошові кошти, які були вилучені в будинку АДРЕСА_1 ,який розташованийна земельнійділянці зкадастровим номером2310100000:06:019:0090 є власністю та офіційно задекларовані гр. ОСОБА_4 , про що свідчать надана вищеозначена Декларація,а тому слідчий суддя вважає, що дані грошові кошти не є предметом даного кримінального правопорушення.
		Окрім того, гр. ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № № 42024080000000007 від 05.02.2024 року.
		Отже прокурором у судовому засідання не було доведено, та із клопотання та доданих до нього копії документів, слідчим не доведено, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди і містять будь-які інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, прокурором не доведено, що вказане майно було об`єктом кримінально протиправних дій чи отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
		До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі» Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
		Відповідно до вимогст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.
		З урахуванням вище наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором не доведено, що існує необхідність у застосуванні цього заходу, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи  гр. ОСОБА_4 , як арешт зазначеного в клопотанні майна. 
		Відтак, доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження майна як речових доказів, є безпідставними та немотивованими. 
		Тому оскільки прокурор у судовому засіданні а слідчий у клопотанні не довели необхідність вилучення зазначених грошових коштів під час обшуку та подальшого їх арешту, а також наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України, тому за відсутністю правових підстав для арешту майна у задоволенні внесеного клопотання про арешт майна слід відмовити.
		Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна у відповідності до ч. 3ст. 173 КПК Українитягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна.
		Керуючись ст.ст. 108,167-169,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотання слідчого слідчої групи  слідчий ВП № 4 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області і ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешту майна у рамках кримінального провадження № 42024080000000007 від 05.02.2024 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України- відмовити.
		Зобов`язати слідчого ГУНП в Запорізькій області чи прокурора, якого включено до групи слідчих/прокурорів у кримінальному проваджені № 42024080000000007 від 05.02.2024 року, негайно повернути ОСОБА_4 або його довіреній особі грошові кошти в сумі 20 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 200 штук, вилучені 23.05.2024 року під час проведення обшуку.
		Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...