Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1894/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.06.2024
Номер судового провадження: 1-кс/461/3263/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024142400000006

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/1894/24 
		Провадження № 1-кс/461/3263/24 
		 
		УХВАЛА 
		про застосування запобіжного заходу
		28.05.2024                                            м. Львів
		Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця ЗСУ, перебуваючого на посаді помічника начальника навчальної частини Військового коледжу сержантського складу, з вищою економічною та юридичною освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, такого, що обліковується у Раді адвокатів Львівської області, свідоцтво №1543 від 15.07.2009, видане Львівською обласною КДКА за рішенням №5 від 15.07.2009, що має статус «зупинено», раніше не судимого,
		у кримінальному провадженні, внесеному 26.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000006, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		28.05.2024слідчий відділурозслідування особливотяжких злочинівслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ОСОБА_6 ,за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з його подальшим утриманням у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», терміном на 60 діб, з альтернативою визначення застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 242240 гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці наступні обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000006 від 26.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи у порушення вимог Закону, стали на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.
		Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема, востаннє 14.05.2024 строком на 90 діб, у зв`язку із чим заборонено виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		У відповідності до п.2.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус. 
		Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Встановлено, що в грудні 2023 року, з метою працевлаштування поза межами України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_8 виник намір, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження, перетнути державний кордон та виїхати до Республіки Польща.
		Наприкінці грудня 2023 року (більш точної дати встановити не вдалося) ОСОБА_8 зідзвонився із ОСОБА_7 та в ході цього спілкування, останній запропонував виготовити відповідні документи щодо безперешкодного перетину державного кордону України в умовах воєнного стану до країн Європейського Союзу та повідомив, що організує їх виготовлення у найкоротший час. 
		У подальшому, ОСОБА_7 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 15.02.2024 вступив у злочинну змову із військовослужбовцем - лейтенантом Збройних сил України ОСОБА_5 , який несе службу (працює) у ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які зобов`язалися посприяти та забезпечити незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом виготовлення відповідних військово-облікових документів та документів про включення останнього до телекомунікаційної системи «Шлях» (що, в свою чергу, надає йому право безперешкодного виїзду за межі України) за грошову винагороду в сумі 13000 доларів США.
		Так, під час телефонної розмови, яка відбулась 15.02.2024 в період часу з 19 год. 01 хв. по 19 год. 08 хв., ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_8 , що він зможе організувати перетин державного кордону України та сприяти у цьому порадами та наданням засобів (відповідних дозвільних документів) за грошову винагороду у сумі 13 000 доларів США, які необхідно буде надати особі, на яку вкаже ОСОБА_7 .
		Надалі, в ході телефонної розмови, яка відбулась 18.02.2024, в період часу з 13 год. 49 хв. по 13 год. 53 хв. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що для приведення у відповідність військово-облікових документів та виготовлення документів, які нададуть право безперешкодного виїзду за межі України, ОСОБА_8 , слід передати особі на яку вкаже ОСОБА_7 , свої військово-облікові документи, копію паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та фотокартки розміром 3х4. Також ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про необхідність передати, особі про яку додатково повідомить ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі не менше половини від обумовленої раніше суми, що становить 7 000 доларів США.
		В подальшому, діючи за вказівками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 19.02.2024, в період часу з 15 год. 31 хв. по 15 год. 36 хв., перебуваючи у підземному паркінгу, за адресою АДРЕСА_3 а зустрівся із військовослужбовцем ОСОБА_5 та передав йому раніше обумовлені з ОСОБА_7 копії документів.
		При цьому, у ході цієї ж зустрічі, що відбулась 19.02.2024, в період часу з 15 год. 31 хв. по 15 год. 36 хв., у підземному паркінгу, за адресою АДРЕСА_3 , військовослужбовець лейтенант ЗСУ ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_8 виготовити відповідні військово-облікові документи та документи, які нададуть право безперешкодного виїзду за межі України, а в подальшому  сприятиме у визнанні ОСОБА_8 непридатною для несення військової служби особою та зняття його з військового обліку.
		Надалі, в ході телефонної розмови, яка відбулась цього ж дня, тобто 19.02.2024, в період часу з 16 год. 17 хв. по 16 год. 19 хв. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , останні домовилися, що перша частина грошової винагороди для ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб за виготовлення військово-облікових документів, які нададуть право ОСОБА_8 , безперешкодного виїзду за межі України буде становити 5 500 доларів США (що згідно курсу НБУ на 21.02.2024 становить 211 615 грн) та має бути надана їм наперед, а решта суми коштів у розмірі 7500 доларів США буде передана вказаним особам вже після одержання ОСОБА_8 усіх необхідних для його виїзду за кордон документів.
		21.02.2024, в період часу з 07 год. 59 хв. по 11 год. 28 хв., в ході листування у месенджері «Viber», переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_5 діючи у змові із ОСОБА_7 , повідомив останнього про необхідність ОСОБА_8 до 12 год 00 хв 21.02.2024 надати раніше обумовлену першу частину грошових коштів, як винагороду за виготовлення військово-облікових документів та документів, що нададуть право ОСОБА_8 , безперешкодного виїзду за межі України.
		В подальшому, 21.02.2024 о 14 год. 58 хв., в ході телефонної розмови у месенджері «Viber» ОСОБА_7 вказав ОСОБА_8 про необхідність зустрітись на АЗС у АДРЕСА_4 , з особою на яку вкаже ОСОБА_7 . Цього ж дня, в період часу з 15 год. 06 хв. по 15 год. 08 хв. в ході телефонної розмови ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_8 про необхідність принести на цю зустріч першу частину раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 5 500 доларів США (що згідно курсу НБУ на 21.02.2024 становить 211 615 грн) та надіслав ОСОБА_8 повідомлення у месенджері «Viber» із наступним змістом: «Шевроле темно сіре 0256». 
		Після цього, 21.02.2024 в період часу з 15 год. 31 хв. по 15 год. 33 хв., ОСОБА_8 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 , та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , сів в салон автомобіля, про який раніше повідомив у мережі «Viber» ОСОБА_7 , та знаходячись в салоні автомобіля «Chevrolet» моделі «Bolt EV», д.н.з. НОМЕР_1 , передав водію цього автомобіля ОСОБА_9 раніше обумовлені з ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5 500 доларів США (що згідно курсу НБУ на 21.02.2024 становить 211 615 грн), попередньо пересвідчившись, що ОСОБА_9 приїхав саме за дорученням ОСОБА_7 . 
		У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 домовилися про розподіл грошових коштів, отриманих від спільної злочинної діяльності, що полягає в організації незаконного перетину державного кордону ОСОБА_8 , а саме ОСОБА_7 належало б 1000 доларів США, а ОСОБА_5 4500 доларів США.
		Надалі, 21.02.2024 о 20 год. 40 хв. зазначені грошові кошти, за посередництва ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діями яких керував ОСОБА_10 , та за вказівкою ОСОБА_7 узгодженою з ОСОБА_5 , були перевезені за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_5 та передавав йому згорток з частиною цих грошових коштів у розмірі 4500 доларів США (що згідно курсу НБУ на 21.02.2024 становить 173 140 грн), які раніше були отримані від ОСОБА_8 
		Решту коштів, у розмірі 1000 доларів США (що згідно курсу НБУ на 21.02.2024 становить 38 475 грн.), за вказівкою ОСОБА_7 було обміняно ОСОБА_12 на гривні та передано, у тому числі шляхом грошового переказу на картковий рахунок ОСОБА_7 . 
		Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розпорядилися вказаними грошовими коштами, отриманими злочинним шляхом на власний розсуд.
		В подальшому, 04.04.2024 в період з 15 год. 13 хв. по 15 год. 27 хв., перебуваючи біля центрального входу у торгівельний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Івана Виговського, 100, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_8 , та в ході розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що являється військовослужбовцем та може виготовити документи, які нададуть право, ОСОБА_8 безперешкодно перетнути державний кордон України, а у військово-облікових документів, буде зазначено, що ОСОБА_8 , виключений із військового обліку. Проте, як зазначив ОСОБА_5 вказані документи будуть виготовлятися не менше 15 днів.
		Надалі, в ході телефонної розмови, яка відбулась 19.04.2024 між ОСОБА_8 та військовослужбовцем ОСОБА_5 , останній повідомив ОСОБА_8 , про те, що приблизно 29.04.2024 із використання свого службового становища, організує включення ОСОБА_8 до телекомунікаційної системи «Шлях», що надасть йому право безперешкодного перетину державного кордону України у напрямку Республіки Польща. 
		27.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто в сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та документів; показами свідка ОСОБА_8 ; протоколом впізнання; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.
		Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 
		На даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.
		При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що: 
		- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
		- у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
		- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді позбавлення волі.
		Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: 
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, від початку досудового розслідування особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , узгоджено вживались заходи протидії розслідуванню шляхом конспірації своєї злочинної діяльності. 
		Крім того, із змісту зафіксованих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій способом вчинення кримінального правопорушення виступали діяння останнього щодо виготовлення документів, що надають право уникнути мобілізації ОСОБА_8 , та включення його до телекомунікаційної системи «Шлях», хоча останній не мав на це законних підстав, що вочевидь свідчить про обізнаність ОСОБА_5 із методами виготовлення завідомо неправдивих документів для створення уяви у їх законності та наявності навиків у спотворенні реальної інформації. 
		- незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ) з метою зміни ними показань. Характер спілкування з ОСОБА_7 свідчить про наявність у ОСОБА_5 стійких, товариських та довірительних відносин з ним. ОСОБА_5 користується беззаперечним авторитетом перед ОСОБА_7 , що свідчить про можливість впливу на нього, узгодження їх показань з метою першкодженню досудовому розслідуванню та суду. 
		Обставини кримінального правопорушення свідчать про залучення до його вчинення й інших невстановлених осіб, яких ще слід буде встановити та допитати, що вкотре свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_5 на таких осіб. 
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
		Згідно ст.183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
		З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосувати щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
		У даному кримінальному провадженні, при визначенні розміру застави, просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, сумою одержаної матеріальної вигоди в розмірі 5500 доларів США (що на момент скоєння злочину згідно курсу НБУ становило 211 615 грн), наявність наміру одержати ще 7500 доларів США (близько 288 567 гривень), та пов`язано із незаконним переправленням осіб призовного віку чоловічої статі у період дії воєнного стану під час загальної мобілізації через державний кордон за межі України, що підриває обороноздатність України. 
		За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового стану підозрюваного, а також набутого значного суспільного резонансу, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , необхідно встановити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, належну процесуальну поведінку та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначив, що вважає ризики, передбачені ст.177 КПК України, недоведеними. Просив врахувати особу підозрюваного ОСОБА_5 , його міцні соціальні зв`язки, долучив до матеріалів справи документи, що характеризують особу підозрюваного. Просив застосувати менш тяжкий запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід у виді застави. Додатково пояснив, що є військовослужбовцем ЗСУ, перебуває на посаді помічника начальника навчальної частини Військового коледжу сержантського складу, з вищою економічною та юридичною освітою, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.
		Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного. 
		Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 26.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000006, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
		27.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
		Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
		Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
		Згідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
		Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 31.01.2024 та від 27.02.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експертименту із використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та документів від 22.02.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  відеоконтролю особи від 05.04.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіоконтролю особи від 20.04.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих копій документів від 20.02.2024.
		За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
		Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні. 
		Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке. 
		Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Аналогічне положення містить ст.12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно дост.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
		Згідно ж положень п.4 ч.2ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
		Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі визнання винним, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання і це може стимулювати підозрюваного до втечі.
		Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою. 
		У даному випадку ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, є військовослужбовцем ЗСУ, з вищою економічною та юридичною освітою, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.
		Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, від початку досудового розслідування особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , узгоджено вживались заходи протидії розслідуванню шляхом конспірації своєї злочинної діяльності. 
		Крім того, із змісту зафіксованих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій способом вчинення кримінального правопорушення виступали діяння останнього щодо виготовлення документів, що надають право уникнути мобілізації ОСОБА_8 , та включення його до телекомунікаційної системи «Шлях», хоча останній не мав на це законних підстав, що вочевидь свідчить про обізнаність ОСОБА_5 із методами виготовлення завідомо неправдивих документів для створення уяви у їх законності та наявності навиків у спотворенні реальної інформації. 
		Разом з цим, до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
		Слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Так, ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на свідків ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . 
		Разом з тим, слідчий суддя не приймає покликання слідчого на те, що саме запобіжний захід у виді тримання, з врахуванням того, що інший підозрюваний ОСОБА_7 утримується під вартою, надасть можливість запобігти ризику впиливу на останнього з метою зміни ним показань. 
		За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявністьобставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід. 
		Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Заявлені ризики очевидно існують, однак слідчим суддею не встановлено, що їх ступінь є настільки високим, щоб позбавляти підозрюваного волі на даному етапі досудового розслідування. 
		Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, добровільно мобілізований, є військовослужбовцем ЗСУ, перебуває на посаді помічника начальника навчальної частини Військового коледжу сержантського складу, з вищою економічною та юридичною освітою, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, обліковується у Раді адвокатів Львівської області, свідоцтво №1543 від 15.07.2009, видане Львівською обласною КДКА за рішенням №5 від 15.07.2009, що має статус «зупинено», раніше не судимий.
		За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
		Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. 
		При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється  ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу.
		Інкримінований підозрюваному злочин є тяжким злочином, а тому враховуючип.2 ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
		При цьому, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний є військовослужбовцем ЗСУ, перебуває на посаді помічника начальника навчальної частини Військового коледжу сержантського складу, має на утриманні трьох малолітніх дітей, та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків буде застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхіднеу разі внесення застави покласти на  ОСОБА_5 обов`язки визначені ч.5ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6  відмовити.
		Застосувати відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_5  наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 28.07.2024:
		1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні; 
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області. 
		Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
		З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .        
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 30.05.2024.
		 
		Слідчий суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...